Справа № 695/5098/25
номер провадження 2/695/963/26
02 лютого 2026 рокум. Золотоноша
Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області в складі:
головуючого судді Степченка М.Ю.
за участю секретаря с/з Землянухіної Є.М.
розглянувши у підготовчому засіданні в залі судових засідань в м. Золотоноша в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення факту самостійного виховання та утримання дітей батьком, -
У провадженні Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення факту самостійного виховання та утримання дітей батьком.
Представник позивача 30.01.2026 звернувся до суду з заявою про зміну підстав позову та уточнення позовних вимог.
Заява обгрунтована тим, що 19.11.2025 ухвалою Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області відкрито провадження у справі № 695/5098/25. Справа розглядається в порядку загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання на 02.02.2026 року об 11 год. 30 хв. ОСОБА_1 звертається до Золотоніського міськрайонного суду Черкаське області з позовною вимогою, в якій просить встановити факт, що він самостійно виховує та утримує неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та неповнолітню дочку ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , які проживають разом із ним за адресою: АДРЕСА_1 .
На момент подання позовної заяви до суду, станом на 13.11.2025 року, двоє дітей позивача ще не досягли повноліття. Проте, сину ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 виповнилось 18 років. Отже, змінились фактичні обставини, на яких ґрунтується вимога позивача.
Тому представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Костогриз Т.В. у заяві просить розглядати справу з урахуванням уточнених позовних вимог в наступній редакції:
«Встановити факт, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ІПН НОМЕР_1 самостійно виховує та утримує неповнолітню дочку ОСОБА_4 ; ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка проживає разом з ним за адресою: АДРЕСА_1 .»
У підготовчому засіданні 02.02.2026 року представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Костогриз Т.В. підтримала заяву та просила її прийняти.
У підготовчому засіданні представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - Служби у справах дітей, сім'ї, молоді та спорту виконавчого комітету Золотоніської міської ради - Романова Н.В. не заперечувала проти прийняття судом заяви про зміни підстав позову та уточнення позовних вимог.
У підготовче засідання відповідачка не з'явилася з невідомих суду причин, хоча про розгляд справи повідомлялася належним чином.
Заслухавши думку сторін, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.
Згідно ч. 3 ст. 49 ЦПК України до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви. У справі, що розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, зміна предмета або підстав позову допускається не пізніше ніж за п'ять днів до початку першого судового засідання у справі.
Процесуальні права та обов'язки сторін визначені ст.49 ЦПК України, тож відповідно до п.2 ч.2 ст.49 ЦПК України, позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
Верховний Суд у постанові від 09.07.2020 по справі №922/404/19 зазначив, що позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається із двох елементів: предмета і підстави позову.
Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.
Відтак зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача.
Отже зміна предмета позову означає зміну матеріальної вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача. Одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається, оскільки у разі одночасної зміни предмета та підстав позову фактично виникає нова матеріально-правова вимога позивача, яка обґрунтовується іншими обставинами, що за своєю суттю є новим позовом.
Позивач може змінити або підставу, або предмет позову. Зміна підстав і предмету позову не допускається. Верховний Суд вказує, що якщо в процесі розгляду справи повністю змінюються підстави й предмет позову, то це слід розглядати як нові позовні вимоги, які мають бути оформлені письмовою заявою у відповідності з ЦПК України і одночасною відмовою від раніше заявлених вимог. Зокрема, такий правовий висновок надано Верховним Судом у постанові від 16.03.2018 в справі №916/1764/17.
Не вважаються зміною підстав позову доповнення його новими обставинами при збереженні в ньому первісних обставин та зміна посилання на норми матеріального чи процесуального права.
Аналогічні висновки Верховного Суду викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 червня 2019 року у справі №924/1473/15 та у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 15 жовтня 2020 року у справі №922/2575/19, у постанові Верховного суду від 22 липня 2021 року по справі №910/18389/20.
Особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред'явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Предмет позову кореспондується із способами захисту права, які визначені, зокрема у статті 16 Цивільного кодексу України, а відтак зміна предмета позову означає зміну вимоги, що може полягати в обранні позивачем іншого/інших, на відміну від первісно обраного/них способу/способів захисту порушеного права, в межах спірних правовідносин.
Необхідність у зміні предмету позову може виникати тоді, коли початкові вимоги позивача не будуть забезпечувати чи не в повній мірі забезпечать позивачу захист його порушених прав та інтересів.
Зміна предмету позову можлива, зокрема у такі способи: 1) заміна одних позовних вимог іншими; 2) доповнення позовних вимог новими; 3) вилучення деяких із позовних вимог; 4) пред'явлення цих вимог іншому відповідачу в межах спірних правовідносин.
Вивчивши заяву про зміну підстав позову та уточнення позовних вимог суд вважає, що подана заява фактично є заявою про зміну предмета позову в даній справі і така заява не суперечить закону, не виходить за межі спірних правовідносин, оскільки сторона позивача фактично змінила предмет позову, з урахуванням того, що деякі підстави позову відпали. Тому суд вважає за необхідне заяву представника позивача задовольнити та прийняти до провадження заяву про зміну предмета позову.
Керуючись ст.49 ЦПК України, -
Прийняти заяву представника позивача ОСОБА_1 адвоката Костогриз Тетяни Вікорівни від 30 січня 2026 року про зміну предмета позову до розгляду в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення факту самостійного виховання та утримання дітей батьком.
Розгляд цивільної справи здійснювати з врахуванням заяви представника позивача ОСОБА_1 адвоката Костогриз Тетяни Вікторівни від 30 січня 2026 року про зміну предмета позову.
Підготовче засідання у справі відкласти до 21.04.2026 року о 12 год. 20 хв.
Копію даної ухвали направити сторонам.
Роз'яснити відповідачу, що він має право протягом п'ятнадцяти календарних днів з дня отримання даної ухвали, надіслати суду відзив на позовну заяву з урахуванням заяви представника позивача про зміну предмета позову і всі письмові докази, висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову.
Копія відзиву та доданих до нього документів повинна бути надіслана іншим учасникам справи одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду, докази про що повинні бути приєднані до відзиву.
Надати позивачу строк, який не може перевищувати п'ять днів з дня отримання відзиву, для подання відповіді на відзив, а саме міркувань та аргументів щодо наведених відповідачем у відзиві заперечень та мотивів їх визнання або відхилення, яка має бути одночасно направлена відповідачу.
Надати відповідачу строк, який не може перевищувати п'яти днів з дня отримання відповіді на відзив, для подання заперечень, в яких повинні бути викладені пояснення, міркування та аргументи щодо наведених позивачем у відповіді на відзив пояснень, міркувань і аргументів і мотиви їх визнання або відхилення.
Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи в мережі Інтернет на офіційному веб-порталі Судової влади України за веб-адресою сторінки http://court.gov.ua/.
Ухвала оскарженню в апеляційному порядку окремо від рішення суду не підлягає, заперечення на неї можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя М. Ю. Степченко