Справа № 690/851/25
Провадження № 1-кп/690/71/26
16 квітня 2026 року м. Багачеве
Багачевський міський суд Черкаської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
секретар судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Багачевського міського суду Черкаської області кримінальне провадження № 12025250360001211 за обвинуваченням ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Ризине Звенигородського району Черкаської області, адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_1 , освіта середня спеціальна, неодружений, не працевлаштований, має на утриманні 1 малолітню дитину, запобіжний захід не обирався, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України,
за участю сторін кримінального провадження:
прокурорів ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,
обвинуваченого ОСОБА_3
ОСОБА_3 , будучи обізнаним з тим, що постановою Звенигородського районного суду Черкаської області від 16.01.2025 року в справі № 694/28/25, яка 27.01.2025 року набрала законної сили, його визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накладено адміністративні стягнення у виді штрафу в розмірі 1 000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, та позбавлення права керувати транспортними засобами на 1 років, діючи умисно, з метою її невиконання в частині позбавлення права керування транспортним засобом, маючи можливість утриматися від керування транспортним засобом, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, керуючись особистими мотивами, 10.04.2025 року, підриваючи авторитет органів правосуддя України, в порушення ч. 1 ст. 129-1 Конституції України та ч. 2 ст. 13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», відповідно до змісту яких судове рішення, що набрало законної сили, є обов'язковим до виконання фізичними особами на всій території України, керував автомобілем Daewoo Lanos, н.з. НОМЕР_1 , в зв'язку з чим відносно нього 10.04.2025 року працівниками Звенигородського РВП ГУНП в Черкаській області складено протокол серії ЕПР1 № 295913 про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, за результатами розгляду якого 30.05.2025 року постановою Багачевського міського суду Черкаської області в справі № 690/226/25, яка набрала законної сили 10.06.2025 року, накладено адміністративні стягнення у виді штрафу в розмірі 2 400 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, та позбавлення права керувати транспортними засобами на 5 років 3 місяці.
Крім цього, ОСОБА_3 25.06.2025 року о 19 год. 05 хв. в адміністративних межах м. Багачеве Звенигородського району Черкаської області, по Індустріальному шосе, повторно, протягом року, керував транспортним засобом марки Honda Dio без реєстраційного номера, не маючи права керування транспортними засобами, чим порушив п. 2.1 Правил дорожнього руху України, в зв'язку з чим працівниками Звенигородського РВП ГУНП в Черкаській області 25.06.2025 року відносно нього складено протокол серії ЕПР1 № 372732 про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, за результатами розгляду якого 16.07.2025 року постановою Багачевського міського суду Черкаської області в справі № 690/417/25, яка набрала законної сили 29.07.2025 року, накладено адміністративні стягнення у виді штрафу у розмірі 2 400 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, та позбавлення права керувати транспортними засобами на 7 років.
Також ОСОБА_3 09.08.2025 року о 15 год. 20 хв. в адміністративних межах м. Багачеве Звенигородського району Черкаської області, по просп. Незалежності, повторно, протягом року, керував транспортним засобом марки Honda Dio без реєстраційного номера, не маючи права керування транспортними засобами, чим порушив п.п. 2.1, 2.9 Правил дорожнього руху України, в зв'язку з чим працівниками Звенигородського РВП ГУНП в Черкаській області 13.08.2025 року відносно нього складено протокол серії ЕПР1 № 421784 про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, за результатами розгляду якого 03.09.2025 року постановою Багачевського міського суду Черкаської області в справі № 690/567/25, яка набрала законної сили 16.09.2025 року, накладено адміністративні стягнення у виді штрафу у розмірі 2 400 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, та позбавлення права керувати транспортними засобами на 6 років.
Таким чином, ОСОБА_3 умисно не виконав постанову суду, що набрала законної сили.
Відповідно до ч. 1 ст. 348 КПК України суд встановив, що обвинуваченому ОСОБА_3 зрозуміла суть обвинувачення, він визнає свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, щиро розкаюється у вчиненому, бажає давати показання.
Згідно правової позиції Верховного Суду, викладеної в постанові від 22.03.2018 року в справі № 521/11693/16-к, щодо застосування ч. 3 ст. 349 КПК України, - дана норма не звільняє суд від обов'язку встановити обставини, які підлягають доказуванню в кримінальному провадженні та визначені ст. 91 КПК України. Тобто законодавець зобов'язує суд встановити усі обставини, що мають значення для кримінального провадження, а ст. 349 КПК України лише визначає обсяг та порядок дослідження доказів на підтвердження цих обставин.
З огляду на вказане, враховуючи те, що обвинуваченим ОСОБА_3 визнано свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення в повному обсязі, він погоджується з кваліфікацією вчиненого нею діяння, учасники судового провадження, які з'явились у судове засідання, не висловлюють жодних заперечень щодо встановлених обставин, вони правильно розуміють зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності та істинності їх позиції, суд відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України, за згодою учасників судового провадження, визнав недоцільним дослідження всіх доказів щодо обставин справи, що підтверджують вину обвинуваченої і ніким не оспорюються, та вирішив обмежитись допитом обвинуваченого ОСОБА_3 , дослідженням відповідних письмових доказів, які підтверджують: обставини щодо події кримінального правопорушення; винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення; місцезнаходження речових доказів, а також матеріалів, які характеризують особу обвинуваченого з метою з'ясування наявності обставин, які впливають на ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, обтяжують чи пом'якшують його покарання.
Також суд роз'яснив учасникам судового провадження, що вони будуть позбавлені права оскаржити обставини, які не досліджувались судом у судовому засіданні, в апеляційному порядку.
Обвинувачений ОСОБА_3 надав суду показання за змістом яких він був обізнаним з судовим рішенням Звенигородського районного суду Черкаської області від 16.01.2025 року, яким його позбавлено права керування транспортними засобами, але свідомо 10.04.2025 року сів за кермо автомобіля Daewoo Lanos, н.з. НОМЕР_1 , оскільки необхідно було відвезти вагітну дружину в лікарню. У подальшому, 25.06.2025 року та 13.08.2025 року, коли його зупиняли працівники поліції під час керування мопедом Honda Dio, то він повертався додому з підробітків. Додатково пояснив суду, що використовував транспортний засіб, щоб мати змогу доїхати на роботу. Також на запитання суду повідомив, що на даний час ним не сплачено суми штрафів за судовими рішеннями, що зумовлено скрутним матеріальним становищем його сім'ї.
Винуватість ОСОБА_3 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України, крім його визнавальних показань, також підтверджується іншими доказами, які судом визнані належними та допустимими, та безпосередньо досліджені в судовому засіданні за участю сторін кримінального провадження:
?постановою Звенигородського районного суду Черкаської області від 16.01.2025 року в справі № 694/28/25, яка 27.01.2025 року набрала законної сили, якою ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накладено адміністративні стягнення у виді штрафу в розмірі 1 000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, та позбавлення права керувати транспортними засобами на 1 років;
-постановою Багачевського міського суду Черкаської області від 30.05.2025 року в справі № 690/226/25, яка набрала законної сили 10.06.2025 року, якою ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнано винним у вчиненні 10.04.2025 року адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, та накладено адміністративні стягнення у виді штрафу в розмірі 2 400 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, та позбавлення права керувати транспортними засобами на 5 років 3 місяці;
-постановою Багачевського міського суду Черкаської області від 16.07.2025 року в справі № 690/417/25, яка набрала законної сили 29.07.2025 року, якою ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнано винним у вчиненні 25.06.2025 року адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, та накладено адміністративні стягнення у виді штрафу у розмірі 2 400 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, та позбавлення права керувати транспортними засобами на 7 років;
-постановою Багачевського міського суду Черкаської області від 03.09.2025 року в справі № 690/567/25, яка набрала законної сили 16.09.2025 року, якою ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнано винним у вчиненні 09.08.2025 року адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, та накладено адміністративні стягнення у виді штрафу у розмірі 2 400 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, та позбавлення права керувати транспортними засобами на 6 років.
Згідно ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, яка згідно змісту ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» при розгляді справ судами, як і Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод, застосовується як джерело права, а саме у рішенні «Коробов проти України», вказано, що при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом», така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків.
Враховуючи викладене, суд прийшов до висновку, що в ході судового розгляду кримінального провадження винуватість обвинуваченого ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення доведена в повному обсязі, та сумніви в суду щодо вказаного, як і підстави для визнання досліджених доказів недопустимими, відсутні.
Діяння обвинуваченого ОСОБА_3 суд кваліфікує за ч. 1 ст. 382 КК України як умисне невиконання постанови суду, яка набрала законної сили.
Обставиною, що пом'якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_3 суд визнає його щире каяття, оцінюючи вказане не лише з огляду на визнання обвинуваченим вини у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення під тиском беззаперечних доказів, зібраних під час досудового розслідування, а й з урахуванням усвідомлення ним протиправності вчиненого діяння.
Обставин, що обтяжує покарання обвинуваченого ОСОБА_3 , судом не встановлено.
За змістом характеристики старости Ризинського старостинського округу Водяницької сільської ради Звенигородського району ОСОБА_3 за місцем проживання негативно не характеризується.
Згідно з ч. 1 ст. 368 КПК України, ухвалюючи вирок суд приймає до відома досудову доповідь з інформацією про соціально-психологічну характеристику обвинуваченого.
Відповідно до змісту досудової доповіді ОСОБА_3 має середні рівні ризику небезпеки для суспільства та вчинення повторного кримінального правопорушення, а його виправлення можливе без ізоляції від суспільства.
ОСОБА_3 є батьком малолітньої ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , виданого 14.08.2025 року виконавчим комітетом Багачевської міської ради Черкаської області.
При призначенні обвинуваченому ОСОБА_3 покарання суд, крім обставини, що пом'якшує його покарання, також враховує: суспільну небезпеку, характер, обставини та ступінь тяжкості вчиненого обвинуваченим кримінального правопорушення, яке класифікується як нетяжкий злочин; висновки досудової доповіді; особу винного, який є неодноразово притягувався до відповідальності за вчинення правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, наявність у нього на утриманні малолітньої доньки, а також його скрутне матеріальне становище; позиції прокурора про призначення покарання у виді позбавлення волі та звільнення його від відбування покарання з випробуванням, а також обвинуваченого, який просив призначити йому мінімальне покарання.
З урахуванням вказаного та принципу індивідуалізації покарання, суд призначає обвинуваченому ОСОБА_3 покарання в межах санкції ч. 1 ст. 382 КК України у виді позбавлення волі мінімальним строком та на підставі ч.ч. 1, 4 ст. 75 КК України вважає за доцільне звільнити його від відбування призначеного покарання з випробуванням з встановленням іспитового строку мінімальною тривалістю та покладенням на нього обов'язків, з переліку, передбачених ч. 1 ст. 76 КК України, вважаючи, що подальше його виправлення та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень, можливе без ізоляції від суспільства, а також, що саме така міра покарання з урахуванням обставин даної справи буде достатньою та справедливою, оскільки не становитиме надмірного тягаря для нього.
При цьому, суд вважає, що більш м'яке покарання у виді штрафу буде суттєвим майновим тягарем для обвинуваченого, який офіційно не працевлаштований, ще не сплатив значні суми адміністративних штрафів та має на утриманні малолітню доньку.
Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлявся, процесуальні витрати в справі відсутні.
Речові докази в справі відсутні.
При цьому, транспортні засоби Daewoo Lanos, н.з. НОМЕР_1 , та ОСОБА_7 (без реєстраційного номеру), якими керував обвинувачений ОСОБА_3 , у ході досудового розслідування в даному кримінальному провадженні речовими доказами не визнавались.
Заходи забезпечення кримінального провадження не застосовувались, підстави для їх застосування до набрання даним вироком законної сили відсутні.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 50, 51, 53, 65-67, 382 КК України, ст.ст. 100, 349, 368, 370, 373, 374, 395, 615 КПК України, суд
Визнати винуватим ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавленням волі на строк 1 (один) рік.
Звільнити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від відбування призначеного покарання з випробуванням, на підставі ч.ч. 1, 4 ст. 75 КК України, з встановленням іспитового строку 1 (один) рік, який рахувати з часу проголошення вироку.
На підставі ч. 1 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наступні обов'язки:
-періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
-повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Речові докази в справі відсутні.
Процесуальні витрати в справі відсутні.
Цивільний позов не заявлявся.
Заходи забезпечення кримінального провадження не застосовувались, підстави для їх застосування до набрання даним вироком законної сили відсутні.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
На вирок суду може бути подана апеляційна скарга до Черкаського апеляційного суду через Багачевський міський суд Черкаської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
Інші учасники судового провадження мають право отримати в суді копію даного вироку.
Суддя ОСОБА_1