Справа № 567/513/26
Провадження №2-а/567/5/26
17 квітня 2026 рокум. Острог
Острозький районний суд Рівненської області у складі:
головуючий суддя - Василевич О.В.
секретар - Приступа А.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Рівненській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - поліцейський офіцер громади сектору взаємодії з громадами ВП № 3 Рівненського РУП ГУНП в Рівненській області Ситарчук Олег Володимирович, про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі та закриття провадження в справі, -
встановив:
ОСОБА_1 звернувся в суд з адміністративним позовом до ГУНП у Рівненській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - поліцейський офіцер громади сектору взаємодії з громадами ВП № 3 Рівненського РУП ГУНП в Рівненській області Ситарчук О.В., про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАД №470825 від 12.03.2026р., згідно якої його притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.4 ст.126 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 20 400 грн.
Підставою для винесення оскаржуваної постанови стало допущене порушення позивачем вимог п.2.1 "а" ПДР України, а саме - 12.03.2026 року о 17 год. 20 хв. в с.Слобідка по вул.Мала Слобідка Рівненської області ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки "ВАЗ 21063", реєстраційний номер НОМЕР_1 , будучи особою, яка позбавлена права керуванням транспортними засобами строком на п'ять років, згідно постанови Острозького районного суду Рівненської області № 567/3/24 від 05.08.2024 року.
Винесену відносно нього постанову позивач вважає незаконною і такою, що підлягає скасуванню у зв'язку із відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Зазначає, що 12.03.2026 року близько 17 год. 20 хв. він перебував по вул.Мала Слобідка в с.Слобідка Рівненського району (Острозька МТГ) Рівненської області поруч із автомобілем марки "ВАЗ 21063", реєстраційний номер НОМЕР_1 , який був попередньо пригнаний його знайомим сусідом. Він чекав останнього оскільки той пішов за запчастинами, які необхідні були для ремонту автомобіля. В цей час під'їхали правники поліції, які вирішили, що оскільки він стояв поруч із автомобілем, відтак попередньо їхав та керував ним. Вказав, що він автомобілем не керував, відтак не вважається водієм у розумінні визначення терміну "водій", наведеного у п.1.10 ПДР України, отже не був та відповідно не може вважатися суб'єктом даного правопорушення. Вказав, що у день та час вказаний у постанові він автомобілем не керував, що у свою чергу виключає настання відповідальності за фактом керування транспортним засобом.
Вказує, що винесена відносно нього постанова по справі про адміністративне правопорушення винесена незаконно, без відповідних доказів його вини, ґрунтується лише на припущеннях, а тому є такою, що не відповідає нормам КУпАП і підлягає скасуванню із закриттям провадження по справі про адміністративне правопорушення.
У зв'язку з викладеним просить скасувати постанову про накладення на нього адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАД №470825від 12.03.2026р. за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч.4 ст.126 КУпАП та закрити провадження у справі.
Ухвалою суду від 27.03.2026 року позовна заява була залишена без руху.
Ухвалою суду від 07.04.2026 року відкрито провадження та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін, відповідачу встановлено строк для подання відзиву на позовну заяву, третій особі, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору надано строк для подання пояснень щодо позову (відзиву).
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - поліцейський офіцер громади сектору взаємодії з громадами ВП № 3 Рівненського РУП ГУНП в Рівненській області Ситарчук О.В. в поданому до суду поясненнях на позовну заяву заперечив проти позову, просив відмовити у задоволенні позовних вимог повністю, мотивуючи тим, що 12.03.2026 року о 17 год. 20 хв. при здійснені патрулювання було виявлено автомобіль марки "ВАЗ 21063", реєстраційний номер НОМЕР_1 , водій якого ОСОБА_1 , будучи особою, яку позбавлено права керування транспортним засобом строком на п'ять років, відповідно до постанови Острозького районного суду №567/3/24 від 06.08.2024 року порушив п.2.1 "а" ПДР України. Факт вчинення адміністративного правопорушення було зафіксовано на відеореєстратор, з якого вбачається, що 12.03.2026 року о 17 год. 20 хв. 34 сек. працівники поліції на службовому автомобілі рухаються по вул.Центральна в с.Слобідка Рівненського району. У зв'язку з наявністю інформації про причетність водія до вчинення адміністративного правопорушення, було прийнято рішення про зупинку транспортного засобу ВА321063, д.н.з. НОМЕР_1 .
О 17 год. 20 хв. 26 сек. працівники поліції слідують за транспортним засобом з реєстраційним номером НОМЕР_2 , який о 17 год. 21 хв. 35 сек. під'їхав до території будинку та зупинився. На відео зафіксовано рух автомобіля, момент його зупинення та момент, коли до автомобіля підійшли працівники поліції, при цьому, з відео чітко видно, що в транспортному засобі ОСОБА_1 перебував сам, і будь яких інших осіб не було. Разом з тим, під час розмови з поліцейськими позивач ОСОБА_1 постійно повторював, що транспортний засіб вже знаходиться у продажі, що він більше їздити не буде.
В подальшому, у зв'язку із виявленими ознаками наркотичного сп'яніння, а саме: неприродна блідість, поведінка, що не відповідає обстановці ОСОБА_1 було запропоновано пройти огляд на визначення стану наркотичного сп'яніння в медичному закладі КП «РОЦПЗН», на що водій погодився, що зафіксовано на нагрудний відеореєстратор поліцейських.
Після встановлення особи порушника, було розпочато розгляд справи про адміністративне правопорушення, заслухано усні пояснення по факту вчиненого ним правопорушення, повідомлено яка справа розглядається та що він буде притягнутий до адміністративної відповідальності за правопорушення, передбачене ч.4 ст.126 КУпАП. ОСОБА_1 було роз'яснено його права та обов'язки, передбачені ст.268 КУпАП та ст.63 Конституції України.
Поліцейський Ситарчук О.В. в письмових поясненнях вказує, що дослідивши всі обставини вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, заслухавши та врахувавши його усні пояснення, ним як уповноваженою особою органу Національної поліції було винесено відносно ОСОБА_1 постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАД № 470825 від 12.03.2026 за ч.4 ст.126 КУпАП з накладенням штрафу в розмірі 20 400 грн.
Зазначає, що факт вчинення вищевказаного правопорушення підтверджується відеозаписом з нагрудної камери поліцейського, на якому зафіксовано факт керування ОСОБА_1 12.03.2026 року о 17:20 год. транспортним засобом марки "ВА321063", д.н.з. НОМЕР_1 ,будучи особою, яка позбавлена права керуванням транспортними засобами строком на п'ять років і ОСОБА_1 факт вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст.126 КУпАП визнав та заперечував лише розмір штрафу.
Відповідач ГУНП в Рівненській області правом подати до суду відзив на позовну заяву не скористався.
Згідно вимог ч.4 ст.229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні у справі докази у їх сукупності, приходить до наступного.
Відповідно до п.2 ч.1 ст.5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.
Згідно із п.1 ч.1 ст.19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.20 КАС України місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.
Рішення відповідача - постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, є правовим актом індивідуальної дії.
Як вбачається з матеріалів справи, 12.03.2026р. поліцейським офіцером громади сектору взаємодії з громадами ВП № 3 Рівненського РУП ГУНП в Рівненській області Ситарчуком О.В. винесено відносно ОСОБА_1 постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАД №470825, згідно якої ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.4 ст.126 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 20 400 грн.
Зі змісту вказаної постанови вбачається, що ОСОБА_1 12.03.2026 року о 17 год. 20 хв. в с.Слобідка по вул.Мала Слобідка Рівненської області керував транспортним засобом марки "ВАЗ 21063", реєстраційний номер НОМЕР_1 , будучи особою, яка позбавлена права керуванням транспортними засобами строком на п'ять років, згідно постанови Острозького районного суду Рівненської області № 567/3/24 від 05.08.2024 року, чим порушила п.2.1 "а" Правил дорожнього руху, та скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.4 ст.126 КУпАП.
Вирішуючи питання наявності складу адміністративного правопорушення в діях позивача, а також даючи оцінку правомірності прийнятого поліцейським за оскаржуваною постановою рішення, суд виходив з наступного.
Закон України "Про дорожній рух" регулює суспільні відносини у сфері дорожнього руху та його безпеки, визначає права, обов'язки і відповідальність суб'єктів - учасників дорожнього руху, міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, об'єднань, підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності та господарювання (далі - міністерств, інших центральних органів виконавчої влади та об'єднань).
Єдиний порядок дорожнього руху на території України встановлюють Правила дорожнього руху, що затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306 (надалі - ПДР України).
Юридичні та фізичні особи, винні в порушенні законодавства про дорожній рух, відповідних правил, нормативів і стандартів, несуть відповідальність згідно з законодавством України (ст.53 Закону України "Про дорожній рух").
Відповідно до п.2.1 "а"ПДР України водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії.
Частина 4 статті 126 КУпАП передбачає відповідальність, зокрема, за керування транспортним засобом особою позбавленою права керування транспортними засобами.
Відповідно до п.2 ч.1 ст.32 Закону України "Про національну поліцію" від 02 липня 2015 року №580-VIII поліцейський має право вимагати в особи пред'явлення нею документів, що посвідчують особу, та/або документів, що підтверджують відповідне право особи, у спосіб, який дає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містяться в документах, зокрема, якщо існує достатньо підстав вважати, що особа вчинила або має намір вчинити правопорушення.
Відповідно до ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно з п.8 ч.1 ст.23 Закону України "Про Національну поліцію" поліція відповідно до покладених на неї завдань у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.
Пунктом 11 ч.1 ст.23 Закону України "Про Національну поліцію" визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.
Згідно з частиною 5 статті 14 Закону України "Про дорожній рух" учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.
Згідно п.1.3 ПДР України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306 (далі - ПДР України), учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством (пункт 1.9 ПДР).
Згідно пункту 4 Розділу І Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07 листопада 2015 року N 1395 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 10 листопада 2015 року за N1408/27853, у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу.
Постанова виноситься у разі виявлення адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, передбачених, зокрема, частиною четвертою ст.126 КУпАП.
Відповідно до пункту 1 та 2 розділу III Інструкції № 1395 справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення, за місцем проживання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, за місцем реєстрації транспортного засобу та на місці вчинення адміністративного правопорушення. Постанова у справі про адміністративні правопорушення, передбачені, зокрема, частиною 4 статті 126 КУпАП виноситься на місці вчинення адміністративного правопорушення.
З аналізу вищезазначених норм вбачається, що посадова особа Національної поліції наділена повноваженнями щодо здійснення контролю за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками, які реалізуються, зокрема, у разі виявлення правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зокрема, порушень, передбачених частиною 4 статті 126 КУпАП, розглядати справи про адміністративне правопорушення та винесення постанови у справі про адміністративне правопорушення, без складення відповідного протоколу про адміністративне правопорушення на місці вчинення адміністративного правопорушення.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 04 квітня 2018 року провадження №К/9901/10493/18.
Положеннями ч.2 ст.19 Конституції України встановлено, що органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За приписами статті 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно із статтею 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.
В розумінні ст.72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
Відповідно до ч.1 ст.73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування.
Відповідно до ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Визначений цією правовою нормою обов'язок відповідача - суб'єкта владних повноважень довести правомірність рішення, дії чи бездіяльності не виключає визначеного частиною першою цієї статі обов'язку позивача довести ті обставини, на яких ґрунтуються його вимоги.
Як встановлено з дослідженого судом відеозапису з нагрудної камери поліцейського - у день та час, вказаний в оскаржуваній постанові зафіксовано факт руху транспортного засобу "ВАЗ 21063", реєстраційний номер НОМЕР_1 , та службовий автомобіль поліції почав рух за вищеказаним автомобілем. На відео зафіксовано рух автомобіля, момент його зупинення та момент, коли до автомобіля підійшли працівники поліції, при цьому, з відео чітко видно, що в транспортному засобі марки "ВАЗ 21063", реєстраційний номер НОМЕР_1 , ОСОБА_1 перебував сам, і будь яких інших осіб не було.В подальшому під час спілкування з працівниками поліції ОСОБА_1 свою вину визнав та вказував лише на надмірний розмір штрафу, не заперечував факту керування. Разом з тим, під час розмови з поліцейськими ОСОБА_1 постійно повторював, що транспортний засіб перебуває у продажі, та у майбутньому він більше керувати автомобілем не буде, що свідчить, що останній усвідомлював, що керував даним автомобілем, будучи особою, позбавленою права керування та чітко розумів настання адміністративної відповідальності за дане правопорушення.
В подальшому відносно ОСОБА_1 були складені процесуальні документи, копію оскаржуваної постанови ОСОБА_1 на місці її складення отримувати відмовився, та 16.03.2026 року отримав власноручно, про що поставив особистий підпис на супровідному листі від 13.03.2026 року за вих.№44615-2026.
Будь-яких доводів та заперечень на спростування обставин, викладених у складеній відносно нього постанові, в тому числі і щодо керування транспортним засобом, ОСОБА_1 для працівників поліції не наводив.
З огляду на часовий проміжок - з часу виявлення автомобіля (17 год. 20 хв. 26 сек.), який рухався по дорозі, та до моменту виявлення автомобіля, в якому перебував позивач на водійському сидінні ( 17 год. 21 хв. 42 сек.), у поліцейських було достатньо підстав вважати, що під час руху автомобілем керував саме він, а відтак суд приходить до висновку, що зазначені позивачем доводи на заперечення обставин, викладених в оскаржуваній постанові не знайшли свого підтвердження та спростовуються доказами, наданими третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - поліцейським офіцером громади сектору взаємодії з громадами ВП № 3 Рівненського РУП ГУНП в Рівненській області Ситарчуком О.В.
Також згідно відеозапису на місці події не було інших осіб, які могли б керувати транспортним засобом в цей час.
Будь-яких належних та допустимих доказів, окрім власних пояснень, які б спростовували встановлені судом обставини та підтверджували б обставини, на які посилається позивач (власний відеозапис з місця події, покази свідків, тощо), останній суду не надав.
Таким чином, доводи позивача про те, що він не був водієм в розумінні ПДР України та не керував автомобілем, судом не приймаються до уваги, оскільки спростовуються доказами наданими третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - поліцейським офіцером громади сектору взаємодії з громадами ВП № 3 Рівненського РУП ГУНП в Рівненській області Ситарчуком О.В., які були досліджені судом.
Суд також звертає увагу, що позивач під час розгляду поліцейським відносно нього справи про адміністративне правопорушення не висловлював обґрунтованих заперечень щодо суті порушення, вчинення якого ставилося йому у провину, натомість частково визнав вину, заперечуючи в частині розміру штрафу.
Оцінюючи надані докази, суд приходить до висновку, що позивачем не наведено переконливих обґрунтувань заявлених позовних вимог та не надано належних та допустимих доказів на їх підтвердження, таким чином не доведено відсутність його вини у вчиненні адміністративного правопорушення, за яке він був притягнутий до адміністративної відповідальності.
Відповідно до ст.252 КУпАП інспектор поліції оцінив докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи у їх сукупності та виніс постанову про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за порушення ПДР.
За приписами КУпАП розгляд справи і накладення штрафу інспекторами поліції фактично відбувається в спрощеному порядку, відтак особа, яка притягується до адміністративної відповідальності за порушення правил у сфері дорожнього руху, має спростовувати виявлене порушення на місці його вчинення та під час розгляду справи про адміністративне правопорушення, в іншому випадку правомірність своїх дій доводити у судовому порядку.
Докази на підтвердження упередженого ставлення працівника поліції щодо позивача в матеріалах справи відсутні і такі не надано позивачем. Підстав ставити під сумнів об'єктивність уповноваженого працівника по відношенню до позивача суду не наведено.
Таким чином, в судовому засіданні встановлено, що оскаржувана постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідає дійсним обставинам справи, винесена з дотриманням норм чинного законодавства, позиція позивача щодо недотримання відповідачем вимог законодавства при притягненні його до адміністративної відповідальності не знайшла свого підтвердження в судовому засіданні.
Особливості провадження у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності визначені статтею 286 КАС України.
Згідно з п.1 ч.3 ст.286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення.
Беручи до уваги встановлені обставини справи, суд вважає, що при розгляді справи про адміністративне правопорушення поліцейський офіцер громади сектору взаємодії з громадами ВП №3 Рівненського РУП ГУНП в Рівненській області Ситарчук О.В.,діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а вина позивача доводиться належними та допустимими доказами. Водночас, позивачем не надано доказів, які б свідчили про обґрунтованість заявлених ним позовних вимог.
Таким чином, суд приходить до висновку про відсутність фактичних та правових підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.73-77, 90, 241-246, 255, 286 КАС України, -
ухвалив :
В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) до Головного управління Національної поліції у Рівненській області (місцезнаходження юридичної особи: м.Рівне, вул.Хвильового, 2 Рівненської області, код ЄДРПОУ 40108761), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - поліцейський офіцер громади сектору взаємодії з громадами ВП №3 Рівненського РУП ГУНП в Рівненській області Ситарчук Олег Володимирович (місцезнаходження: м.Острог, просп.Незалежності,87 Рівненської області, індекс 35800), про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі та закриття провадження у справі - відмовити.
Апеляційна скарга може бути подана до Восьмого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Острозький районний суд Рівненської області протягом десяти днів з дня проголошення рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Острозького районного судуВасилевич О.В.