Справа №567/2119/25
Провадження №2/567/211/26
26 березня 2026 року м.Острог
Острозький районний суд Рівненської області у складі:
головуючий суддя - Василевич О.В.
секретар - Клімович О.О.
з участю позивачки ОСОБА_1
представника позивачки - адвоката Ніколаєвої Г.Г.
представника служби у справах дітей виконавчого комітету Острозької міської
ради Рівненської області Баталової Т.Р.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - служба у справах дітей виконавчого комітету Острозької міської ради Рівненської області, про визначення місця проживання дитини, -
Представник позивачки ОСОБА_1 - адвокат Ніколаєва Г.Г. звернулася в суд з позовом до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - служба у справах дітей виконавчого комітету Острозької міської ради Рівненської області, про визначення місця проживання дитини.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що 08 вересня 2017 року Рівненським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Рівненській області був зареєстрований шлюб між позивачкою ОСОБА_1 та відповідачем ОСОБА_2 , про складено актовий запис №55.
Під час шлюбу у сторін народилась донька ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Згідно рішення Острозького районного суду Рівненської області від 03 червня 2024 року у цивільній справі №567/1463/23 шлюб між сторонами було розірвано.
Вказує, що 04.07.2023 року Острозьким районним судом Рівненської області було видано судовий наказ №567/1189/23 про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліментів на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/4 частки всіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, та не більше десяти прожиткових мінімумів для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 27.06.2023 року та до досягнення дитиною повноліття.
Зазначає, що відповідач ОСОБА_2 тривалий час ухиляється від сплати аліментів та має заборгованість, у зв'язку з чим була нарахована пеня у розмірі 43 748,75 грн. Відповідач до відділу державної виконавчої служби не з'являється та не вчиняє жодних дій для погашення боргу. У зв'язку з неможливістю встановити його фактичне місце проживання та виконати рішення суду 02.07.2025 року ухвалою Острозького районного суду Рівненської області ОСОБА_2 було оголошено в розшук.
Вказує, що станом на даний час дитина проживає разом із матір'ю, яка піклується про неї, забезпечує належні умови проживання, займається її вихованням та розвитком.
До початку повномасштабного вторгнення російської федерації в Україну, 14.01.2021 року позивачка ОСОБА_1 разом із відповідачем ОСОБА_2 та сином переїхали до Республіки Польща, оскільки відповідач працював у польській фірмі. У 2022 році, після звільнення відповідача з роботи, сім'я переїхала до Канади. Саме там, ІНФОРМАЦІЯ_3 народилася донька ОСОБА_3 . Через декілька місяців після народження дитини відповідач вказав, щоб позивачка з дітьми повернулася до України, а сам він нібито має летіти до Європи, щоб побачити синів від попереднього шлюбу, а потім повернутися в Україну для вступу до лав Збройних Сил України. З огляду на небезпеку, пов'язану із введенням воєнного стану в Україні, позивачка спочатку поїхала до Норвегії, де мешкали у своїх родичів, які готові були надати їй тимчасовий прихисток та підтримку. Згодом, перебуваючи у Норвегії, позивачка дізналася, що відповідач в дійсності не планував повернення в Україну та переїхав до США, де як їй пізніше стало відомо і проживає на даний час.
У березні 2023 року позивачка повернулася до України разом із дітьми та звернулася до суду із заявою про стягнення аліментів, а згодом й про розірвання шлюбу. Саме після цього відповідач почав активно виходити на зв'язок, пропонуючи фінансову підтримку лише в обмін на відкликання заяв із суду та виконавчої служби, однак позивачка відмовилася.
Після повернення в Україну позивачка неодноразово просила відповідача ОСОБА_2 надати їй нотаріально посвідчену заяву зі згодою відповідача на реєстрації місця проживання їхньої доньки разом з нею за адресою фактичного проживання: АДРЕСА_1 , однак останній категорично відмовився таку заяву надавати. Натомість відповідач почав застосовувати психологічний тиск та маніпуляції, які не мали жодного відношення до інтересів дитини. Комунікація відповідача переслідувала контроль та вплив на позивачку, а не бажання брати участь у житті дитини. Відповідач вимагав, щоб позивачка була постійно на зв'язку, погрожував припиненням будь-якої фінансової допомоги у випадку, якщо вона негайно не відповідатиме на дзвінки.
Зазначає, що позивачка приділяє доньці увагу, оскільки у зв'язку з віком дитина потребує постійного догляду, турботи та контролю. Мати забезпечує їй стабільний режим дня, повноцінне харчування, належне медичне обслуговування та створює безпечне й емоційно комфортне середовище для її розвитку. Донька тісно прив'язана до матері, що є важливим для психологічного комфорту та гармонійного зростання дитини.
Позивачка створила належні умови для проживання доньки. У помешканні облаштовано дитячий куточок для ігор, місце для відпочинку та всі необхідні умови для догляду за дитиною. Донька має окреме спальне місце, дотримується стабільного режиму дня та забезпечена всім необхідним для свого віку та розвитку - іграшками, книжками, одягом та іншими речами, що сприяють навчанню, розвитку та гармонійному зростанню.
Позивачка відповідально виконує свої батьківські обов'язки та забезпечує дитині стабільність, турботу і безпеку, дотримується моральних принципів, що відповідають її віку та потребам, створюючи сприятливі умови для гармонійного розвитку. Вважає, що проживання дитини разом із позивачкою відповідає інтересам дитини. Позивачка позитивно характеризується, має добре здоров'я, можливість забезпечити дитині належні умови проживання, повною мірою займатися її вихованням.
Вказує, що позивачка не має наміру чинити будь-які перешкоди у спілкуванні відповідача із донькою та готова зі своєї сторони сприяти тому, щоб у зв'язку з розлученням батьків донька не була позбавлена піклування батька.
Посилаючись на положення ч.1 ст.161 СК України просить визначити місце проживання малолітньої ОСОБА_3 , разом з її матір'ю ОСОБА_1 .
Ухвалою суду від 15.12.2025 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито загальне позовне провадження, встановлено учасникам справи строки для подання заяв по суті справи.
Представник третьої особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - служби у справах дітей виконавчого комітету Острозької міської ради Рівненської області в поданих до суду поясненнях зазначила, що питання визначення місця проживання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , розглядалося на засіданні комісії з питань захисту прав населення, на якому було встановлено, що спору між батьками щодо проживання дитини з матір'ю немає. Проте з метою захисту прав та інтересів дитини, для врегулювання питань, що стосуються життєдіяльності дитини на законодавчому рівні служба у справах дітей вважає можливим проживання ОСОБА_3 з матір'ю ОСОБА_1 .
Ухвалою суду від 28.01.2026 року витребувано від Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України відомості про факти перетину державного кордону України у будь-якому напрямку за період з 01.01.2021 року по даний час громадянином УкраїниОСОБА_2 .
Ухвалою суду від 19.02.2026 року закрите підготовче провадження у цивільній справі, справа призначена до судового розгляду.Інші процесуальні дії по справі судом не здійснювалися
Позивачка та її представник - адвокат Ніколаєва Г.Г. в судовому засідання позовні вимоги підтримали з підстав, викладених у позові та просили суд їх задовольнити.
Позивачка в судовому засіданні додатково пояснила, що з 08.09.2017 року вона перебувала з відповідачем у зареєстрованому шлюбі, який був розірваний рішенням Острозького районного суду Рівненської області. Під час перебування у шлюбі у них за кордоном, а саме в Канаді, народилася донька ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка є громадянкою Канади, а також одночасно громадянкою України. Вказує, що після повернення до України та після розірвання шлюбу донька залишилися проживати разом з нею та питання визначення місця проживання дитини між нею та відповідачем не вирішено, оскільки останній категорично відмовляється надавати нотаріально посвідчену заяву про свою згоду на реєстрацію місця проживання доньки разом з нею.
Зазначає, що вона в повній мірі забезпечує умови для проживання та розвитку доньки. Вказала, що вона не чинить ні доньці, ні відповідачу будь-яких перешкод у спілкуванні між собою. Зазначила, що вона створила належні умови для проживання доньки. У помешканні облаштовано дитячий куточок для ігор, місце для відпочинку та всі необхідні умови для догляду за дитиною та її розвитку. Донька має окреме спальне місце, дотримується стабільного режиму дня та забезпечена всім необхідним для свого віку та розвитку.
Посилається на те, що визначення місця проживання дитини у судовому порядку зумовлене виходячи з найкращих інтересів доньки та покликане забезпечити гарантії, відповідно до яких відповідач не буде перешкоджати у майбутньому у вчиненні будь-яких дій, що стосуються доньки, зокрема, вона зможе зареєструвати місце проживання дитини за тією ж самою адресою, за якою й мешкає вона, що й спонукало її звернутися до суду з вищевказаним позовом.
Представник позивачки - адвокат Ніколаєва Г.Г. в судовому засіданні пояснила, що в березні 2023 року позивачка повернулась в Україну з-за кордону, де вона певний час проживала, та на даний час вона постійно проживає за адресою: АДРЕСА_1 у будинку свого батька, де вона в повній мірі забезпечує належні умови для проживання та розвитку своєї малолітньої доньки. Зазначає, що позивачка не заперечує проти того, щоб донька спілкувалися з батьком та не чинить жодних перешкод для їх спілкування. Посилаючись на відсутність домовленості між батьками щодо місця проживання дитини, просить позов задовольнити.
Представник служби у справах дітей виконавчого комітету Острозької міської ради Рівненської області Баталова Т.Р. в судовому засіданні не заперечувала проти позову, водночас вказала, що питання визначення місця проживання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , розглядалося на засіданні комісії з питань захисту прав населення, на якому було встановлено, що спір між батьками щодо проживання дитини з матір'ю відсутній. Проте з метою захисту прав та інтересів дитини, для врегулювання питань, що стосуються дитини на законодавчому рівні вважає можливим проживання ОСОБА_3 з матір'ю ОСОБА_1 .
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, про місце, день та час розгляду справи у суді був повідомлений у відповідності до п.4 ч.8 ст.128 ЦПК України, а також шляхом розміщення оголошення на сайті Острозького районного суду веб-портал судова влади України http://ost.rv.court.gov.ua/sud1713/. Правом подати до суду відзив на позовну заяву не скористався, заперечень щодо позову до суду не подав, заяв про відкладення розгляду справи до суду не надходило. Згідно абз.2 ч.1 ст.131 ЦПК України у разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається учасникам справи, які не мають офіційної електронної адреси та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, на останню відому судові адресу і вважається доставленою, навіть якщо учасник судового процесу за цією адресою більше не проживає або не знаходиться. Згідно довідки виконкому Острозької міської ради від 11.12.2025 року відповідач ОСОБА_2 з 15.11.2023 р. значиться знятим з реєстрації (за рішенням суду) за адресою : АДРЕСА_2 .
Розглядаючи справу, суд забезпечив сторонам рівні можливості щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.
Суд, заслухавши пояснення позивачки ОСОБА_1 та її представника - адвоката Ніколаєвої Г.Г., представника служби у справах дітей виконавчого комітету Острозької міської ради Рівненської області Баталової Т.Р., перевіривши матеріали справи та дослідивши надані докази, визначивши юридичну природу правовідносин і закон, який їх регулює, дослідивши письмові докази в їх сукупності та взаємозв'язку, вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів (ч.1 ст.4 ЦПК України).
Суд розглядає цивільні справи не інакше, як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до ЦПК України в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі (ч.1 ст.13 ЦПК України).
Судом встановлено, що сторони перебували у шлюбі, який був зареєстрований 08 вересня 2017 року Рівненським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Рівненській області, що підтверджується повторно виданим свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 від 15.09.2020 р., витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію шлюбу щодо підтвердження дошлюбного прізвища від 01.04.2025 року (а.с.11-12).
Згідно рішення Острозького районного суду Рівненської області від 03 червня 2024 року у справі №567/1463/23, яке набрало законної сили 04.07.2024 року, шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було розірвано (а.с.14-15).
Під час шлюбу у сторін в Канаді, провінція Онтаріо, народилась донька ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження дитини № НОМЕР_2 , реєстраційний номер НОМЕР_3 (а.с.12 на звороті -13).
Згідно судового наказу від 04.07.2023 року, виданого Острозьким районним судом Рівненської у справі №567/1189/23, з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 стягнуто аліменти на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частки всіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, та не більше десяти прожиткових мінімумів для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 27.06.2023 року та до досягнення дитиною повноліття (а.с.15 на звороті).
Згідно ухвали Острозького районного суду Рівненської області від 02.07.2025 року у справі №567/1628/24 ОСОБА_2 оголошення в розшук, як боржника за виконавчим провадженням щодо виконання виконавчого листа № 567/1628/24 від 31.03.2025 року про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 пені за прострочення сплати аліментів у розмірі 43 748,75 грн. (а.с.16-17).
Згідно акту обстеження матеріально-побутових умов домогосподарства/фактичного місця проживання особи № 07.03-10/352/3 від 28 жовтня 2025 року, позивачка ОСОБА_1 зареєстрована та проживає разом з донькою ОСОБА_3 у будинку свого батька ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_1 . Разом з нею з березня 2023 року без реєстрації проживає її донька ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.17 на звороті - 18 на звороті).
З витягу з Державного реєстру речових прав від 24.05.2024 року ОСОБА_4 на праві власності належить житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.20 на звороті-21).
Згідно довідки КНП «Острозька багатопрофільна лікарня» від 28.10.2025 року позивачка ОСОБА_1 під спостереженням у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває (а.с.19 на звороті).
28.10.2025 року позивачкою була укладена декларація про вибір лікаря, який надає первинну медичну допомогу №0001-8Е2Х-Е310, із дільничним лікарем-педіатром у КНП «Острозький центр первинної медичної допомоги» Острозької міської ради Рівненського району Рівненської області ОСОБА_5 відносно доньки ОСОБА_3 (а.с.19).
Згідно довідки спеціалізованої медико-санітарної частини м.Нетішин від 29.10.2025 року ОСОБА_3 регулярно відвідує лікаря, щеплена за календарем, відвідує за потребою лікарів-спеціалістів. З березня 2023 року перебуває під наглядом приватного педіатра, яка завжди перебувала на прийомах у супроводі матері, а виконання матір'ю всіх призначень і рекомендацій лікаря є бездоганним (а.с.20).
З повідомлення Державної прикордонної служби України №19-5.1/9379-26-Вих від 09.02.2026 року вбачається, що відповідач ОСОБА_2 неодноразово перетинав державний кордон України та 16.02.2022 р. востаннє здійснив перетин кордону з України в напрямку Республіка Польща через пункт пропуску «Р.Руська (авто), виїхав за територію України та назад не повертався (а.с.63).
Спірні правовідносини, які виникли між сторонами, регулюються Сімейним кодексом України.
Згідно з частинами другою, восьмою, дев'ятою статті 7 СК України сімейні відносини можуть бути врегульовані за домовленістю (договором) між їх учасниками. Регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини, членів сім'ї. Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства.
Відповідно до статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
Батько і мати мають рівні права та обов'язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов'язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини (частина третя статті 11 Закону України "Про охорону дитинства").
Згідно статті 12 Закону України «Про охорону дитинства» на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.
Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості, поваги до прав, свобод людини і громадянина, мови, національних історичних і культурних цінностей українського та інших народів, підготовку дитини до свідомого життя у суспільстві в дусі взаєморозуміння, миру, милосердя, забезпечення рівноправності всіх членів суспільства, злагоди та дружби між народами, етнічними, національними, релігійними групами.
Відповідно до частини четвертої статті 29 ЦК України місцем проживання фізичної особи, яка не досягла десяти років, є місце проживання її батьків (усиновлювачів) або одного з них, з ким вона проживає, опікуна або місцезнаходження навчального закладу чи закладу охорони здоров'я, в якому вона проживає.
Згідно зі статтею 141 СК України мати і батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини.
Як передбачено частинами 1, 2 статті 161 Сімейного кодексу України, якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом.
Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітніх дітей беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов'язків, особиста прихильність дітей до кожного з них, вік дитини, стан її здоров'я та інші обставини, що мають істотне значення.
Орган опіки та піклування або суд не можуть передати дитину для проживання з тим із батьків, хто не має самостійного доходу, зловживає спиртними напоями або наркотичними засобами, своєю аморальною поведінкою може зашкодити розвиткові дитини.
Згідно правових позицій Верховного Суду, у спорах між батьками про визначення місця проживання дитини зауважено, що рівність прав батьків щодо дитини є похідною від прав та інтересів самої дитини на гармонійний розвиток і належне виховання, тому передусім мають бути визначені та враховані інтереси дитини з огляду на об'єктивні обставини спору, а вже тільки потім права батьків. Щодо врахування думки дитини при визначенні місця її проживання наголошено, що, визначаючи місце проживання дитини, суд може врахувати її думку щодо проживання з одним із батьків, проте згода дитини на проживання з одним з батьків не повинна бути абсолютною для суду, якщо вона не буде відповідати і сприяти захисту прав та інтересів дитини. Стосовно участі органів опіки та піклування при визначенні місця проживання дитини зазначено, що рішення суду лише щодо розірвання шлюбу не є судовим рішенням, яке стосується визначення місця проживання дитини. Участь органів опіки та піклування обов'язкова при розгляді справ про визначення місця проживання дитини, інакше рішення суду, яким, зокрема, також вирішено питання місця проживання дитини, але без участі органів опіки та піклування, не може бути враховане як рішення про визначення місця проживання дитини.
При визначенні місця проживання дитини судами необхідно крізь призму врахування найкращих інтересів дитини встановлювати та надавати належну правову оцінку всім обставинам справи, які мають значення для правильного вирішення спору.
Отже, при розгляді справ щодо місця проживання дитини суди, насамперед, мають виходити з інтересів самої дитини, враховуючи при цьому сталі соціальні зв'язки, місце навчання, психологічний стан тощо, а також дотримуватися балансу між інтересами дитини, правами батьків на виховання дитини і обов'язком батьків діяти в її інтересах.
Нормами статті 19 СК України встановлено, що при розгляді спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини, визначення місця проживання дитини, позбавлення та поновлення батьківських прав, побачення з дитиною матері, батька, які позбавлені батьківських прав, відібрання дитини від особи, яка тримає її у себе, не на підставі закону або рішення суду, управління батьками майном дитини, скасування усиновлення та визнання його недійсним обов'язковою є участь органу опіки та піклування. Орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв'язання спору на підставі відомостей, одержаних в результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.
Відповідно до принципу 6 Декларації про права дитини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року, дитина для повного і гармонійного розвитку її особи потребує любові та розуміння. Вона повинна, коли це можливо, зростати під опікою і відповідальністю своїх батьків і в усякому разі, в атмосфері любові і моральної та матеріальної забезпеченості.
Статтею 9 Конвенції про права дитини, визначено, що держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.
З приводу позиції служби у справах дітей виконавчого комітету Острозької міської ради Рівненської області щодо відсутності спору між сторонами за вищевказаним позовом, суд зазначає, що батько дитини ОСОБА_2 відмовляє позивачці ОСОБА_1 у наданні згоди на реєстрацію місця проживання дитини разом з матір'ю, та наведена обставина відповідачем не спростована, що фактично на переконання суду опосередковано вказує на існування спору щодо визначення місця проживання їхньої спільної малолітньої дитини ОСОБА_6 разом з її матір'ю.
Відсутність спору характеризується тим, що між сторонами не залишається неврегульованих питань, а тому задоволення матеріально-правової вимоги позивачки за такої ситуації є недоцільним та таким, що не призведе до виникнення бажаних позивачкою наслідків, які вже досягнуті сторонами з урахуванням їх домовленості між собою.
Натомість у справі, яка розглядається, саме по собі пред'явлення позивачкою позову про визначення місця проживання дитини з матір'ю дає підстави для висновку, що між сторонами наявні неврегульовані питання щодо визначення місця проживання доньки. Суд наголошує на тому, що відсутність задокументованих заперечень з боку батька щодо проживання дитини разом з матір'ю на момент пред'явлення позову про визначення місця проживання не дає підстав стверджувати про відсутність предмета спору в такій справі. Окрім цього, суд приймає до уваги те, що відповідач ОСОБА_2 не з'явився ні в судові засідання, ні на засідання комісії з питань захисту прав дитини, будь-яких пояснень з приводу визначення місця проживання дитини не надав.
Вирішуючи спір, враховуючи наведені норми матеріального права, у повному обсязі, встановивши фактичні обставини справи, які мають суттєве значення для її вирішення, а також те, що позивачка ОСОБА_1 створила всі умови для проживання, виховання та розвитку доньки, що є важливим для її психологічного комфорту та гармонійного зростання, суд приходить до висновку про наявність фактичних та правових підстав для визначення місця проживання доньки ОСОБА_3 разом з її матір'ю ОСОБА_1 , що відповідатиме інтересам дитини. При цьому, це не впливатиме на взаємовідносини доньки з батьком, оскільки визначення місця проживання дитини з однім із батьків, не позбавляє іншого батьківських прав та не звільняє його від виконання своїх батьківських обов'язків.
Батько дитини, який безсумнівно відіграє важливу роль у житті та розвитку дитини, має право та обов'язок піклуватися про її здоров'я, стан розвитку, незалежно від того з ким дитина буде проживати. В разі зміни обставин у відносинах сторін спору, а в першу чергу, відносин між батьками, визначене у цій справі місце проживання дитини може бути змінено як за згодою батьків, так і в судовому порядку.
Згідно ст.141 ЦПК України з відповідача на користь позивачки необхідно стягнути понесені та документально підтверджені судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 1211,20 грн.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.12, 13, 81, 142, 211, 247, 258, 263-265, 273 ЦПК України, -
Позов ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , індекс 35809) до ОСОБА_2 (останнє відоме зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_5 ), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - служба у справах дітей виконавчого комітету Острозької міської ради Рівненської області (місцезнаходження: м.Острог, пр-кт Незалежності, буд.14 Рівненської області, індекс 35800, код ЄДРПОУ 34070793), про визначення місця проживання дитини - задовольнити.
Визначити місце проживання малолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом з її матір'ю ОСОБА_1 .
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 1211,20 грн. судового збору.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Рівненського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено 06 квітня 2026 року.
Суддя Острозького районного судуВасилевич О.В.