Справа № 565/582/26
Провадження № 2/565/491/26
20 квітня 2026 року м.Вараш
Вараський міський суд Рівненської області у складі головуючої судді Бренчук Г.В., за участю секретаря судового засідання Гордійчук Г.Є., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Вараського міського суду Рівненської області справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Процент» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
ТОВ «ФК «Процент» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення 24 000,00 грн заборгованості за кредитним договором №21108 від 13 жовтня 2024 року, 2 662,40 грн судового збору, 10 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.
В обгрунтування позовних вимог зазначено, що 13 жовтня 2024 року між ТОВ «ФК «Процент» та ОСОБА_1 укладено договір №21108 відповідно до умов якого відповідач отримала кредит у розмірі 5 000,00 грн, строком на 730 днів (до 13 жовтня 2026 року), шляхом переказу на її платіжну картку № НОМЕР_1 , емітовану ПАТ «Банк Восток», зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 1,00 % від суми кредиту за кожен день користування (365,00% річних). Відповідач в порушення умов кредитного договору своєчасно не сплатив нараховані відсотки відповідно до графіку платежів. У зв'язку з порушенням зобов'язань заборгованість відповідача за договором станом на 16 лютого 2026 року становить: 24 000,00 грн заборгованість за процентами за період з 13 жовтня 2024 року по 05 лютого 2026 року, що нараховані відповідно до п.1.2. кредитного договору за ставкою 1,00 % за кожен день користування кредитом (365,00% річних) та графіку платежів та 0,00 грн штраф за порушення умов кредитного договору (за наявності).
Ухвалою суду від 17 березня 2026 року прийнято до розгляду позовну заяву, відкрито провадження у справі, частково задоволено клопотання позивача про витребування доказів, судове засідання для розгляду справи по суті призначено на 20 квітня 2026 року.
Представник позивача у судове засідання не з'явився, подав до суду клопотання про розгляд справи за відсутності представника ТОВ «ФК «Процент».
Відповідач в судове засідання не з'явилася, належним чином повідомлена про дату, час і місце судового засідання, причини неявки не повідомила, відзив на позов не подала.
Згідно із ст.223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.
У зв'язку з неявкою в судове засідання учасників справи, відповідно до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, суд встановив наступне.
13 жовтня 2024 року ТОВ «ФК «Процент» та ОСОБА_1 уклали кредитний договір №21108 відповідно до умов якого товариство зобов'язується надати позичальникові грошові кошти в розмірі 5 000,00 грн на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом в строки, визначені договором.
Згідно з п.1.2. договору процентна ставка за користування кредитом становить - 1,0% від суми кредиту за кожний день (річна процентна ставка становить 365,00%) користування кредитом. Процентна ставка за користування кредитом є фіксованою.
Відповідно до п.1.3. договору строк надання кредиту та строк дії договору становить 730 днів, з сплатою кредиту в кінці строку користування згідно додатку №1 до договору. Періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 20 днів. Детальні терміни (дати) повернення кредиту та сплати процентів, визначені в таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача, графіку платежів та реальної річної процентної ставки, що є додатком №1 до договору.
В п.1.6. договору зазначено, що товариство переказує суму кредиту на електронний платіжний засіб НОМЕР_2 , що належить позичальникові. Переказ суми кредиту здійснюється товариством через платіжний сервіс (фінансову установу, що здійснює діяльність переказу коштів без відкриття рахунків) або іншим способом.
Додатком №1 до договору №21108 від 13 жовтня 2024 рокує таблиця обчислення загальної вартості кредиту для споживача, у якій зазначено, що сума платежу за розрахунковий період складе 41 500,00 грн, загальні витрати за споживчим кредитом складуть 36 500,00 грн, денна процентна ставка складає 1,0%, розрахунок денної процентної ставки: (36500.00/5000.00)/730*100%, проценти за користування кредитом складуть 36 500,00 грн, реальна річна процентна ставка складе 2686,54% річних, загальна вартість кредиту складе 41 500,00 грн. Сума кредиту у розмірі 5 000,00 грн сплачується одним платежем в останній день строку, на який надається кредит.
Договір №21108 від 13 жовтня 2024 рокута додаток №1 до нього підписані відповідачем з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором 517348.
13 жовтня 2024 року відповідачем з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором 704590 підписано паспорт споживчого кредиту у якому міститься інформація та контактні дані кредитодавця, основні умови кредитування, інформація щодо орієнтовної реальної річної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості кредиту для споживача, порядок повернення кредиту, додаткова інформація та інші важливі правові аспекти.
Підписавши вказаний договір, відповідач погодилася із зазначеними у договорі умовами та взяла на себе зобов'язання з їх виконання.
З листа ТОВ «Пейтек» №№20260212-9 від 12 лютого 2026 року убачається, що було успішно перераховано кошти на платіжну картку клієнта з маскою 5168180102908016 від ТОВ «ФК «Процент» на суму 5 000,00 грн, номер транзакції в системі ТОВ «Пейтек» - 63385705-520e-4340-ad1d-a9eb1c95c528, номер транзакції в системі ТОВ «ФК «Процент» 239460=c420e905-1488-4f03-afd5-47467353e079=23358, Session ID - 027426305889, сайт торгівця - https://procent.com.ua/uk, електронний платіжний засіб - 5168180102908016, код авторизації - 806142, банк-еквайр - АТ «ПУМБ», дата і час створення - 13 жовтня 2024 року 10:20:29, дата і час прийняття в роботу - 13 жовтня 2024 року 10:20:31 дата і час виконання - 13 жовтня 2024 року 10:20:32, мета платежу: перерахування коштів за договором 21108 від 13 жовтня 2024 року на умовах фінансового кредиту.
На виконання ухвали суду ПАТ «Банк Восток» у листі №1549-БТ від 02 квітня 2026 року повідомило, що на ім'я ОСОБА_1 емітована платіжна картка № НОМЕР_3 , 13 жовтня 2024 року відбулась фінансова операція по безготівковому зарахуванню коштів в сумі 5 000,00 грн на карту № НОМЕР_3 .
Згідно з розрахунком заборгованості ТОВ «ФК «Процент» за договором №21108 від 13 жовтня 2024 рокустаном на 05 лютого 2026 року загальна сума заборгованості ОСОБА_1 становила 29 000,00 грн, в тому числі: строкова заборгованість за сумою кредиту становить 5 000,00 грн; строкова заборгованість по нарахованим процентам за користування кредитом становить 0,00 грн; строкова заборгованість за комісією становить 0,00 грн; прострочена заборгованість за сумою кредиту становить 0,00 грн; прострочена заборгованість по несплаченим процентам за користування кредитом становить 24 000,00 грн; прострочена заборгованість за комісією становить 0,00 грн; заборгованість за штрафами становить 0,00 грн; заборгованість по несплаченим процентам за неправомірне користування грошовими коштами, згідно п.3.3. договору становить 0,00 грн.
Позивач просить стягнути з відповідача за договором №21108 від 13 жовтня 2024 року24 000,00 грн заборгованості за процентами за користування кредитом за період з 13 жовтня 2024 рокупо 05 лютого 2026 року, що нараховані відповідно до п.1.2. договору за ставкою 1,00 % за кожен день користування кредитом (365,00% річних) та графіку платежів.
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
У ст.3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (ст.11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Згідно з ст.6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч.1 ст.627 ЦК України).
Статтею 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
У ч.1 ст.1049 ЦК України встановлено, що позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до ч.1 ст.1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
У ст.526 ЦК України зазначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань (ст.525 ЦК України).
Згідно ч.1 ст.530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
У ст.598 ЦК України зазначено, що зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.
Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст.599 ЦК України).
Згідно із ст.12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Судом встановлено, що ТОВ «ФК «Процент» та ОСОБА_1 в електронній формі уклали договір №21108 від 13 жовтня 2024 року, ТОВ «ФК «Процент» належним чином виконало свої договірні зобов'язання, перерахувавши на картковий рахунок позичальника кредитні кошти в сумі 5 000,00 грн.
Враховуючи, що відповідачем доказів належного виконання своїх договірних зобов'язань суду не надано, факт отримання кредиту та розмір заборгованості за процентами не спростовано належними та допустимими доказами, суд вважає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача 24 000,00 грн заборгованості за процентами за користування кредитом за договором №21108 від 13 жовтня 2024 року.
Позивач також просить стягнути з відповідача 10 000,00 грн витрат на правову допомогу.
Відповідно до ст.137 ЦПК України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. Зі змісту положень даної норми вбачається, що витрати на правничу допомогу адвоката складаються з: гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також сум, що підлягають сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, і ці суми встановлюються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Вказаною нормою також передбачено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним зі: складністю справи та виконаних адвокатом робіт; часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт; обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вищезазначених вимог суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
На підтвердження понесення позивачем витрат на правову допомогу суду надано: договір про надання юридичних послуг №03/06/2024 від 03 червня 2024 року, акт приймання-передачі наданих послуг №103 від 26 січня 2026 року, витяг з Реєстру №1 до акту приймання-передачі наданих послуг №103 від 26 січня 2026 року, платіжну інструкцію кредитового переказу коштів №4298 від 30 січня 2026 року про оплату за надання юридичних послуг до договору №03/06/2024 від 03 червня 2024 року.
Верховний Суд у справах №905/1795/18 та №922/2685/19 зауважував, що суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
При визначенні суми відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
У додатковій постанові Верховного Суду від 08 вересня 2021 року у справі №206/6537/19 зазначено, що попри волю сторін договору визначати розмір гонорару адвоката, суд не позбавлений права оцінювати заявлену до відшкодування вартість правничої допомоги на підставі критеріїв співмірності, визначених ч.4 ст.137 ЦПК України.
Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим. Відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Аналогічні висновки щодо підтвердження витрат, пов'язаних з оплатою професійної правничої допомоги, зроблені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі №826/1216/16, додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі №755/9215/15-ц, постанові Верховного Суду від 02 грудня 2020 року у справі №742/2585/19.
Враховуючи характер правовідносин у цій справі, проаналізувавши обсяг наданих позивачу послуг з правничої допомоги, виходячи із засад цивільного законодавства щодо розумності та справедливості, суд дійшов висновку про стягнення на користь позивача з відповідача 2 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ст.141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 2 662,40 грн.
Керуючись статтями 264, 265, 354, 355 ЦПК України, суд
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Процент» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Процент» 24 000,00 грн заборгованості за процентами за договором №21108 від 13 жовтня 2024 року, 2 662,40 грн судового збору, 2 000,00 грн витрат на правову допомогу.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Рівненського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Процент» (б-р Вацлава Гавела, буд.4, м. Київ, ЄДРПОУ 41466388).
Відповідач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 ).
Суддя Г.В. Бренчук