17 квітня 2026 року Справа 160/9650/26
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Прудник Сергій Володимирович, перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 в особі представника Лященко Анни Миколаївни до відповідача-1: ІНФОРМАЦІЯ_1 , відповідача-2: військової частини НОМЕР_1 про визнання про протиправним та скасування наказів про призов та зарахування до особового складу, зобов'язання вчинити певні дії,-
16.04.2026 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла сформована 16.04.2026 року через систему «Електронний суд» позовна заява ОСОБА_1 в особі представника Лященко Анни Миколаївни до відповідача-1: ІНФОРМАЦІЯ_1 , відповідача-2: військової частини НОМЕР_1 , в якій представник позивача просить суд:
- визнати протиправним та скасувати наказ начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 №973 «Про призов військовозобов'язаних на військову службу під час загальної мобілізації» в частині призову ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 на військову службу, у зв'язку з мобілізацією та направлення для проходження військової служби до військової частини НОМЕР_1 ;
- визнати протиправним та скасувати наказ командира військової частини НОМЕР_1 в частині зарахування ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , до особового складу військової частини НОМЕР_1 ;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_1 виключити ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , зі списків особового складу військової частини з послідуючим звільненням ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , з військової служби.
Означені позовні вимоги вмотивовані тим, що позивач, ОСОБА_1 перебуває на обліку в ІНФОРМАЦІЯ_3 . Згідно із наказом від 18.09.2024 року позивач є здобувачем вищої освіти, денної форми навчання. 25.09.2024 року позивач звернувся до голови комісії ІНФОРМАЦІЯ_4 із заявою з проханням розглянути заяви та видати довідку про відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації. 28.10.2025 року позивач так і не отримавши відповіді про результати розгляду його заяви на відстрочку звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_5 12.11.2025 року від відповідача надійшов відзив щодо заявлених позовних вимог, в якому відповідач просив суд відмовити в задоволенні позову. Вказав, що ОСОБА_1 09.10.2024 року був призваний ІНФОРМАЦІЯ_6 для проходження військової служби під час мобілізації до в/ч НОМЕР_1 . Зауважив, що Комісією при ІНФОРМАЦІЯ_4 з розгляду питань надання відстрочки було розглянуто заяву позивача та протоколом № 60 від 06.11.2024 року було прийнято рішення про відмову у наданні відстрочки. Головою комісії ІНФОРМАЦІЯ_4 за № ю/1731 від 07.11.2024 було видано відповідне повідомлення з обґрунтуванням причини відмови у наданні відстрочки. Зазначене повідомлення надіслано на адресу військовозобов'язаного засобом поштового переказу простим листом. Також, наголосив на тому, що у зв'язку з відсутністю фінансування в ІНФОРМАЦІЯ_4 , здійснення поштових переказів здійснюються за рахунок працівників ІНФОРМАЦІЯ_4 , відповідно, здійснюються простими поштовими переказами. Отже, у зв'язку з зазначеною обставиною, у відповідача не має можливості надати до суду квитанцію про відправлення вказаного поштового переказу (тобто доказів направлення рішення про відмову у наданні відстрочки у відповідача немає). Також, як зазначив відповідач причиною відмови у наданні відстрочки було те, що позивач не вказав не точно вказав частину, пункт статті 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». Представник позивача звертає увагу суду, що в заяві на відстрочку ОСОБА_1 все вказав вірно. Втім, рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного сулу від 01.01.2026 року у справі №160/31046/25 в задоволенні адміністративного позову відмовлено. Представник позивача стверджує, що 25.09.2024 року позивач звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_1 із заявою про надання відстрочки. Дана заява була прийнята та зареєстрована за вх. № Ф-359/4 від 02.10.2024 року. Згідно з повідомленням від 07.11.2024 року №20/1738 ІНФОРМАЦІЯ_1 , комісією ІНФОРМАЦІЯ_1 було розглянуто заяву та підтвердні документи щодо надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період відповідно до п.1 ч.3 ст.23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію". За результатами розгляду повідомлено, що протоколом від 06.11.2024 року №60 комісія ухвалила рішення про відмову у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період. ОСОБА_1 09.10.2024 року був призваний ІНФОРМАЦІЯ_6 для проходження військової служби під час мобілізації до в/ч НОМЕР_1 , а рішення про відмову у наданні відстрочки було прийнято 06.11.2024 року, тобто заява на відстрочку була ще на розгляді коли позивача було мобілізовано. Згідно постанови КМУ до ухвалення комісією рішення військовозобов'язаний не підлягає призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період. Представник позивача вважає, що до ухвалення комісією рішення військовозобов'язаний не підлягає призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період.
За відомостями з витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.04.2026 року, зазначена вище справа була розподілена та 17.04.2026 року передана судді Пруднику С.В.
Приписами п. 3 ч. 1 ст. 171 КАС України передбачено, що суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Вирішуючи питання про наявність підстав для відкриття провадження у справі, суддя виходить з наступного.
Відповідно до пунктів 3 та 6 ч.1 ст.171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 Кодексу адміністративного судочинства України та чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Перевіривши позовну заяву на відповідність вимогам статей 160, 161, 172 КАС України, суд дійшов висновку, що вона підлягає залишенню без руху, з наступних підстав.
Частиною 3 статті 161 КАС України передбачено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до ч.2 ст.132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України "Про судовий збір" від 8 липня 2011 року №3674-VI (далі - Закон №3674-VI).
Відповідно до ч.1 ст.4 Закону № 3674-VI, судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно до п.3 ч.2 ст.4 даного Закону, за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу.
При поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі-застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору (ч.3 ст.4 Закону № 3674-VI).
Водночас, відповідно до абз.2 ч.3 ст.6 Закону № 3674-VI у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Законом України "Про Державний бюджет на 2026 рік" встановлено, що прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць з 1 січня 2026 року становить 3328,00 гривні.
Позивачем у позовній заяві заявлено три вимоги немайнового характеру, одна з яких є похідною (щодо зобов'язання військової частини НОМЕР_1 виключити ОСОБА_1 зі списків особового складу військової частини з послідуючим звільненням з військової служби).
Отже, за подання даного позову до адміністративного суду позивач повинен був сплати судовий збір у розмірі 2129,92 грн. (3328 х 0,4 х 2 х 0,8) та надати суду відповідні докази.
До матеріалів справи долучено докази сплати судового збору у розмірі 532,48 грн.
Відтак, позивачу необхідно доплатити судовий збір у сумі 1597,44 грн. (2129,92 - 532,48) та надати відповідні докази до суду.
Відтак, позивачу необхідно надати до суду докази доплати судового збору у розмірі 1597,44 грн. сплаченого на наступні реквізити:
отримувач коштів: ГУК у Дн-кій обл./Чечел.р/22030101
код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37988155
банк отримувача: Казначейство України (ЕАП
код банку отримувача (МФО): 899998
рахунок отримувача (IBAN): UA368999980313141206084004632
код класифікації доходів бюджету: 22030101
Призначення платежу:
*;101;__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ___________(ПІБ чи назва установи, організації позивача), Дніпропетровський окружний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа).
Особа повинна докладати зусиль для усунення недоліків або інформування суду про свою позицію щодо встановлених судом недоліків під час винесення ухвали про залишення без руху. Такий підхід відповідатиме принципу добросовісності (поваги до суду та інших учасників справи), а також принципу заборони зловживання процесуальними правами (висновки у постанові Верховного Суду від 10 січня 2024 року у справі №280/3193/23). З метою виконання завдання адміністративного судочинства сторона у справі має користуватися процесуальними правами, сприяючи тим самим суду у здійсненні правосуддя.
Верховний Суд 13.04.2022 у справі №160/11095/20 зазначив, що залишення позовної заяви без руху це тимчасовий захід, що застосовується судом з метою усунення позивачем недоліків позовної заяви.
Також, за приписами частин 1, 2 статті 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Відповідно до ч. 5 ст. 122 КАС України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
За приписами п.17 ч.1 ст.4 КАС України, військова служба є публічною службою.
З аналізу вказаних норм слідує, що для звернення до суду у справах щодо проходження та звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк, а перебіг строку звернення до суду починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Суд зазначає, що день, коли особа дізналася про порушення свого права, - це підтверджений доказами день, коли вона дізналася про рішення, дію чи бездіяльність, внаслідок якої відбулося порушення її прав, свобод чи інтересів.
Суд зауважує, що інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. При цьому строк в один місяць визнано законодавцем достатнім для того, щоб у справах про проходження публічної служби особа, яка вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушено її права, свободи чи інтереси, визначилася, чи звертатиметься вона до суду з позовом за їх захистом.
З матеріалів справи вбачається, що позивач оскаржує наказ начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 від 09.10.2024 року №973 «Про призов військовозобов'язаних на військову службу під час мобілізації» в частині призову та направлення для проходження військової служби під час мобілізації ОСОБА_2 ».
При цьому, витяг із наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 від 09.10.2024 року №973 долучено представником позивача до матеріалів позовної заяви.
Таким чином, даний спір стосується проходження позивачем публічної служби, тому для звернення до суду встановлюється місячний строк, визначений ч. 5 ст. 122 КАС України.
Позивач звернувся до суду 16.04.2026 року, тобто з пропуском місячного строку, встановленого ч. 5 ст. 122 КАС України, що ним не заперечується.
Суд вказує на те, що згідно з правовою позицією Верховного Суду від 29 вересня 2022 року у справі №500/1912/22 причина пропуску строку може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам:
1. це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк;
2. це обставина, яка виникла об'єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк;
3. ця причина виникла протягом строку, який пропущено;
4. ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.
Крім того, Велика Палата Верховного Суду, аналізуючи застосування правового інституту строків звернення до адміністративного суду у постанові від 20 листопада 2019 року у справі №9901/405/19, вказала, що закон запроваджує оцінні, якісні параметри визначення причин пропуску такого строку. Вони повинні бути поважними, реальними або непереборними і об'єктивно нездоланними на час плину строків звернення до суду. Ці причини (чи фактори об'єктивної дійсності) мають бути несумісними з обставинами, коли суб'єкт звернення до суду знав або не міг не знати про порушене право, ніщо правдиво йому не заважало звернутися до суду, але цього він не зробив і через власну недбалість, легковажність, байдужість, неорганізованість чи інші подібні за суттю ставлення до права на доступ до суду порушив ці строки. Інакшого способу визначити, які причини належить віднести до поважних, ніж через зовнішню оцінку (кваліфікацію) змісту конкретних обставин, хронологію та послідовність дій суб'єкта правовідносин перед зверненням до суду за захистом свого права, немає. Під таку оцінку мають потрапляти певні явища, фактори та їх юридична природа; тривалість строку, який пропущений; те, чи могли і яким чином певні фактори завадити вчасно звернутися до суду, чи перебувають вони у причинному зв'язку із пропуском строку звернення до суду; яка була поведінка суб'єкта звернення протягом цього строку; які дії він вчиняв, і чи пов'язані вони з готуванням до звернення до суду тощо.
Таким чином, суд приходить до висновку, що Кодекс адміністративного судочинства України передбачає можливість поновлення пропущеного процесуального строку лише у разі його пропуску з поважних причин. Причини пропуску строку є поважними, якщо обставини які зумовили такі причини є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.
Подібні висновки викладені і Верховним Судом у постанові від 10 січня 2024 року у справі №420/1782/23, де вказано, що при вирішенні питання про поновлення строку, в межах кожної конкретної справи, суд надає оцінку обставинам, які слугували перешкодою для своєчасного звернення до суду, у взаємозв'язку із: тривалістю строку, який пропущений; поведінкою сторони протягом цього строку; діями, які він вчиняв, і чи пов'язані вони з готуванням до звернення до суду та оцінювати їх в сукупності.
Частиною 6 ст. 161 КАС України визначено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Згідно з ч. 1 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення.
З огляду на викладене, позовну заяву слід залишити без руху із встановленням позивачу строку для усунення недоліків шляхом надання до суду вмотивованої заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду із позовною заявою, вказавши обґрунтовані підстави для поновлення такого строку, якщо вони є, та надати суду докази поважності причин його пропуску.
Вищенаведені обставини вказують на невідповідність позовної заяви вимогам встановленим КАС України, а тому вона підлягає залишенню без руху з наданням позивачу строку для усунення вказаних недоліків.
На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 160, 161, 169, 171, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -
Позовну заяву заяви ОСОБА_1 в особі представника Лященко Анни Миколаївни до відповідача-1: ІНФОРМАЦІЯ_1 , відповідача-2: військової частини НОМЕР_1 про визнання про протиправним та скасування наказів про призов та зарахування до особового складу, зобов'язання вчинити певні дії- залишити без руху.
Позивачу надати строк для усунення недоліків позовної заяви протягом 10 (десяти) робочих днів, з моменту отримання копії даної ухвали, шляхом надання до суду:
- оригіналу документа про доплату судового збору в розмірі 1597,44 грн. сплаченого на наступні реквізити:
отримувач коштів: ГУК у Дн-кій обл./Чечел.р/22030101
код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37988155
банк отримувача: Казначейство України (ЕАП
код банку отримувача (МФО): 899998
рахунок отримувача (IBAN): UA368999980313141206084004632
код класифікації доходів бюджету: 22030101
Призначення платежу:
*;101;__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ___________(ПІБ чи назва установи, організації позивача), Дніпропетровський окружний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа;
- вмотивованої заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду із позовною заявою, вказавши обґрунтовані підстави для поновлення такого строку, якщо вони є, та надати суду докази поважності причин його пропуску.
Роз'яснити позивачеві, що якщо недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не будуть усунуті у встановлений судом строк, позовна заява буде повернута відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.
Копію ухвали про залишення позовної заяви з руху невідкладно надіслати особі, що звернулась із позовною заявою.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя С. В. Прудник