Справа № 761/20607/25
Провадження № 1-кс/761/14049/2025
05 червня 2025 року м. Київ
Слідча суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участі секретаря ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні, у приміщенні Шевченківського районного суду м. Києва, клопотання прокурора третього відділу управління організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Департаменту нагляду за додержанням законів органами безпеки Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні №22023000000000520 від 22.05.2025 за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 109, ч. 3 ст. 110, ч.2 ст.111, ч.4 ст.111-1, ч.5 ст.111-1, ч.7 ст.111-1, ч.1 ст.111-2, ч.1 ст.255, ч. 2 ст.255 КК України,
До Шевченківського районного суду м. Києва надійшло клопотання прокурора третього відділу управління організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Департаменту нагляду за додержанням законів органами безпеки Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні №22023000000000520 від 22.05.2023 за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 109, ч. 3 ст. 110, ч.2 ст.111, ч.4 ст.111-1, ч.5 ст.111-1, ч.7 ст.111-1, ч.1 ст.111-2, ч.1 ст.255, ч. 2 ст.255 КК України, в якому прокурор просить накласти арешт на тимчасово вилучене 16.05.2025 у ході проведення обшуку за фактичним місцем проживання ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: мобільний телефон «iPhone» чорного кольору, із сім-картою, що належить ОСОБА_4 ; три пластикові карти, білого кольору, що належить ОСОБА_4 /S Hlus, що належить ОСОБА_4 .
Дане клопотання обґрунтовується тим, що ГСУ СБ України за процесуального керівництва Офісу Генерального прокурора здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №22023000000000520 від 22.05.2023 внесеному до ЄРДР за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 109, ч. 3 ст. 110, ч.2 ст.111, ч.4 ст.111-1, ч.5 ст.111-1, ч.7 ст.111-1, ч.1 ст.111-2, ч.1 ст.255, ч. 2 ст.255 КК України.
В рамках даного провадження 16.05.2025 на підставі ухвали Шевченківського районного суду м.Києва про дозвіл на проведення обшуку від 07.05.2025 проведено обшук за адресою: АДРЕСА_1 , під час якого вилучено предмети, які мають значення для доказування протиправної діяльності ОСОБА_4 та інших причетних до вчинення злочинів осіб.
Під час проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_5 за вищевказаною адресою встановлено, що вищевказані предмети містять відомості, які можуть бути використані як доказ факту та обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
Вказані вище предмети мають значення для досудового розслідування, оскільки могли бути об'єктом кримінально протиправних дій, набуті кримінальним протиправним шляхом в наслідок вчинення кримінального правопорушення, а також які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
16.05.2025 вилученні вищезазначені предмети визнано речовими доказами у кримінальному провадженні.
З метою забезпечення схоронності вказаних вище речових доказів та можливої спеціальної конфіскації, враховуючи, що з матеріалів досудового розслідування кримінального провадження вбачається наявність достатніх підстав вважати, що вищевказані речі відповідають критеріям зазначеним у ст. 98 КПК України, оскільки мають суттєве значення для встановлення важливих обставин у кримінальному провадженні, неоюхідно накласти арешт на вказане вилучене майно
Прокурор ОСОБА_3 будучи належним чином повідомленим про дату і час судового розгляду, у засідання не з'явився. Разом з тим, до початку судового розгляду на електронну адресу суду надійшла заява прокурора про розгляд поданого раніше клопотання без його участі.
Власник майна або його представник, будучи належним чином повідомленими про дату і час судового розгляду, у засідання не з'явилися. Жодних клопотань, у тому числі й про відкладення, на адресу суду не надходило.
Відповідно до ч. 1 ст. 172 КПК України, клопотання про арешт майна розглядається слідчим суддею, судом не пізніше двох днів з дня його надходження до суду, за участю слідчого та/або прокурора, цивільного позивача, якщо клопотання подано ним, підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, і за наявності - також захисника, законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження. Разом з тим, неприбуття цих осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.
Таким чином, слідча суддя, враховуючи, що учасники провадження, будучи належним чином повідомленими про дату і час судового розгляду, у судове засідання не з'явилися, вважає за можливе розглянути клопотання прокурора про арешт майна за відсутності нез'явившихся осіб.
Вивчивши клопотання прокурора про арешт майна, а також долучені до нього матеріали кримінального провадження №22023000000000520 від 22.05.2023, слідча суддя прийшла до таких висновків.
Так, у ході судового розгляду клопотання прокурора ОСОБА_3 про арешт майна встановлено, що ГСУ СБ України за процесуального керівництва Офісу Генерального прокурора здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №22023000000000520 від 22.05.2023 внесеному до ЄРДР за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 109, ч. 3 ст. 110, ч.2 ст.111, ч.4 ст.111-1, ч.5 ст.111-1, ч.7 ст.111-1, ч.1 ст.111-2, ч.1 ст.255, ч. 2 ст.255 КК України.
В рамках даного провадження 16.05.2025 на підставі ухвали Шевченківського районного суду м.Києва про дозвіл на проведення обшуку від 07.05.2025 проведено обшук за адресою: АДРЕСА_1 , під час якого вилучено предмети, які мають значення для доказування протиправної діяльності ОСОБА_4 та інших причетних до вчинення злочинів осіб.
У свою чергу, із мотивувальної частини ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 07.05.2025 вбачається, що слідчим суддею надано дозвіл на проведення обшуку в приміщенні за адресою: АДРЕСА_1 , яке на праві власності належить ОСОБА_6 , та в якому фактично проживає ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з метою відшукання та вилученння предметів, речей та документів, які можуть бути використані як речові докази у кримінальному провадженні.
Так, на виконання вказаної ухвали 16.05.2025 проведено обшук за адресою: АДРЕСА_1 , під час якого вилучено предмети, які мають значення для доказування протиправної діяльності ОСОБА_4 та інших причетних до вчинення злочинів осіб.
Так, згідно з ч. 1 ст. 234 КПК України, з метою виявлення та фіксації відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення, відшукання знаряддя кримінального правопорушення або майна, яке було здобуте у результаті його вчинення, а також встановлення місцезнаходження розшукуваних осіб, слідчий, прокурор проводять обшук.
У відповідності до ч. 7 ст. 236 КПК України, вилучені речі та документи, які не входять до переліку, щодо якого прямо надано дозвіл на відшукання в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку, та не відносяться до предметів, які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном.
Разом з тим, ч. 2 ст. 168 КПК України передбачає, що тимчасове вилучення майна може здійснюватися також під час обшуку, огляду.
У свою чергу, згідно з ч. 1 ст. 167 КПК України, тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення, або його спеціальну конфіскацію в порядку, встановленому законом.
Частиною 2 ст. 167 КПК України передбачено, що тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони:
1) підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди;
2) призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення;
3) є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов'язаного з їх незаконним обігом;
4) одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від них, а також майно, в яке їх було повністю або частково перетворено.
Таким чином, враховуючи, що ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 07.05.2025 не було надано дозволу на вилучення належного ОСОБА_4 таке майно в силу ст. 16 КПК України має статус тимчасово вилученого.
У свою чергу, в силу приписів ч. 2 ст. 168 КПК України тимчасове вилучення електронних інформаційних систем, комп'ютерних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв'язку для вивчення фізичних властивостей, які мають значення для кримінального провадження, здійснюється лише у разі, якщо вони безпосередньо зазначені в ухвалі суду.
Забороняється тимчасове вилучення електронних інформаційних систем, комп'ютерних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв'язку, крім випадків, коли їх надання разом з інформацією, що на них міститься, є необхідною умовою проведення експертного дослідження, або якщо такі об'єкти отримані в результаті вчинення кримінального правопорушення чи є засобом або знаряддям його вчинення, а також якщо доступ до них обмежується їх власником, володільцем або утримувачем чи пов'язаний з подоланням системи логічного захисту.
У свою чергу, постановою старшого слідчого в ОВС 1 відділу 4 управління досудового розслідування Головного слідчого управління СБ України ОСОБА_7 від 16.058.2025 вилученні у ході проведення обшуку речі визнанні речовими доказами у кримінальному провадженні № 22023000000000520 від 22.05.2023 року.
Згідно зі ст.ст. 131, 132 КПК України, заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження на підставі ухвали слідчого судді або суду, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, зокрема, що воно є доказом злочину. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Положеннями ч. 2 ст. 170 КПК України визначено, що арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Крім того, в ч. 3 ст. 170 КПК України закріплено, що у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Згідно з ч. 10 ст. 170 КПК України, арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна. Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.
Разом з тим, ч. 11 ст. 170 КПК України встановлює, що заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.
Слідчою суддею з матеріалів клопотання встановлено, що вилучене 16.05.2025 у ході проведення обшуку за фактичним місцем проживання ОСОБА_4 за адресою: : АДРЕСА_1 , майно, може бути використане як докази у кримінальному провадженні №22023000000000520 від 22.05.2023, відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України, а тому, накладення арешту на вказане майно є необхідним з метою забезпечення збереження речових доказів, проведення судових експертиз.
З огляду на наведене, з метою збереження речових доказів у стані, придатному для використання у кримінальному провадженні №22023000000000520 від 22.05.2023, та забезпечення схоронності майна для проведення судових експертиз, з метою тимчасового позбавлення можливості відчужувати вказане майно, необхідно накласти арешт на вказане у клопотанні прокурора майно, у вигляді заборони використання, розпорядження та відчуження вказаного майна.
При цьому, слідча суддя, дослідивши клопотання та долучені до нього матеріали кримінального провадження, не знаходить у висновках органу досудового розслідування при зверненні з клопотанням про накладення арешту на майно, порушень вимог КПК України та чогось очевидно безпідставного чи довільного.
Доказів негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна, слідчим суддею не встановлено.
Підстав сумніватися в співмірності такого обмеження права власності завданням кримінального провадження у слідчого судді не виникає.
Відтак, слідча суддя приходить до висновку, що клопотання прокурора третього відділу управління організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Департаменту нагляду за додержанням законів органами безпеки Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні №22023000000000520 від 22.05.2023 за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 109, ч. 3 ст. 110, ч.2 ст.111, ч.4 ст.111-1, ч.5 ст.111-1, ч.7 ст.111-1, ч.1 ст.111-2, ч.1 ст.255, ч. 2 ст.255 КК України, підлягає задоволенню.
Керуючись вимогами ст.ст. 22, 26, 98, 131, 132, 167, 168, 170-173, 234, 309, 369-372, 395 КПК України, слідча суддя
Клопотання прокурора - задовольнити.
Накласти арешт на тимчасово вилучене 16.05.2025 у ході проведення обшуку за фактичним місцем проживання ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_1 , а саме:
-мобільний телефон «iPhone» чорного кольору, із сім-картою, що належить ОСОБА_4 ;
-три пластикові карти, білого кольору, що належить ОСОБА_4 ;
-Ledger-Nano A/S Hlus, що належить ОСОБА_4 .
Ухвала підлягає негайному виконанню.
На ухвалу слідчого судді безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення може бути подана апеляційна скарга. Якщо ухвалу суду постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Відповідно до ст. 174 КПК України, арешт може бути скасований повністю чи частково за заявленим клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисників, законних представників, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутніми при розгляді питання про арешт майна. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Повний текст ухвали оголосити 10 червня 2025 року о 10 год. 05 хв.
Слідча суддя ОСОБА_1