Справа № 761/12156/26
Провадження № 1-кс/761/8401/2026
09 квітня 2026 року слідчий суддя Шевченківського районного суду міста Києва ОСОБА_1 , за участі секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисників ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві клопотання заступника начальника першого відділу управління реалізації повноважень прокурорів у кримінальному провадженні, за додержанням законів при здійсненні оперативно-розшукової діяльності Генеральної інспекції Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді застави відносно підозрюваного
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 364 КК України, у кримінальному провадженні N? 72026001500000004 від 19.03.2026,
31.03.2026р. заступник начальника першого відділу управління реалізації повноважень прокурорів у кримінальному провадженні, нагляду за додержанням законів при здійсненні оперативно-розшукової діяльності Генеральної інспекції Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді з клопотанням про застосування відносно підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 364 КК України ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді застави в межах досудового розслідування кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за № 72026001500000004 від 19.03.2026р. за підозрою ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 364 КК України, ОСОБА_9 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 364 КК України, ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 364 КК України.
Клопотання обгрунтовано тим, що Детективами Головного підрозділу детективів Бюро економічної безпеки України, за процесуального керівництва Генеральної інспекції Офісу Генерального прокурора здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 72026001500000004 відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 19.03.2026, за підозрою ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 364 КК України, ОСОБА_9 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 364 КК України, ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 364 КК України.
В клопотанні прокурора міститься детальний опис обставин вчинення злочину кожною особою з групи осіб, зокрема ОСОБА_8 та ОСОБА_9 та вказано, що з метою усунення перешкод у реалізації злочинного умислу та з метою приховування протиправності своїх дій, за точно невстановлених досудовим розслідуванням обставин, у період часу з 22.09.2022 по 21.07.2023 співучасниками залучено до вчинення злочину керуючого справами Національної академії наук України (далі - НАН України), ОСОБА_4 , який погодився надати умисну допомогу, а саме - підписати та подати від імені НАН України заяви до суб'єктів державної реєстрації щодо внесення змін до відомостей в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно по земельним ділянкам з кадастровими номерами: 8000000000:75:041:0012 та 8000000000:75:041:0023 (у тому числі в частині визначення в графі «суб'єкт права власності (власник)» - «Держава в особі НАН України/Національна академія наук України», а також внесення в «додаткових відомостях» коду виду цільового призначення 02.10), що, на думку співучасників, мало створити видимість правомірності житлової забудови, частково усунути наявні перешкоди для продовження робіт та сприяти приховуванню вчиненого кримінального правопорушення, тобто виступити пособником, на що останній погодився.
Реалізовуючи спільний протиправний умисел, діючи за попередньою змовою з ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , з метою усунення перешкод у вчиненні кримінального правопорушення та іншим чином сприяючи приховуванню зловживання службовим становищем директора ДАТП НАН України ОСОБА_9 , а саме з метою одержання неправомірної вигоди ТОВ «НАВІУМ-2008», використання останнім свого службового становища всупереч інтересам служби, що полягало у використанні земельної ділянки в порушення вимог ст. 96 Земельного кодексу України, ст. ст. 5, 26 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», п. 3.1, 5.1, 5.5 Статуту ДАТП НАН України, а також зазначених у рішенні Київської міської ради від 18.11.1999 № 95/597 та листі НАН України від 01.09.2016 № 16/1630-8 застережень, 21.07.2023 у денний час перебуваючи на своєму робочому місці у будівлі НАН України за адресою: м. Київ, вул. Володимирська, 54, ОСОБА_4 умисно підписав та видав заяви НАН України від вказаної дати № 16/381-м та № 16/382-м, адресовані суб'єктам державної реєстрації, щодо реєстрації змін в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно по земельним ділянкам з кадастровими номерами: 8000000000:75:041:0012 та 8000000000:75:041:0023 в частині визначення в графі: суб'єкт права власності (власник) - Держава в особі НАН України або Національна академія наук України, а в додаткових відомостях визначення коду виду цільового призначення земельної ділянки 02.10. «Для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку з об'єктами торгово-розважальної та ринкової інфраструктури». У подальшому 01.08.2023 відповідні зміни внесено до Державного реєструречових прав на нерухоме майно, що на думку співучасників злочину мало усунути перешкоди у його вчиненні та приховати обставини використання земельної ділянки не за цільовим призначенням.
Внаслідок цих протиправних дій ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_4 , вчинених за попередньою змовою групою осіб, у точно невстановлених досудовим розслідуванням час протягом 2022-2023 років ТОВ «НАВІУМ-2008», використовуючи підписаний за вищеописаних обставин договір від 09.09.2016 № 02/16, діючи в порушення вимог ст. 96 Земельного кодексу України, ст. ст. 5, 26 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», розпочало будівництво комплексу багатоквартирних житлових будинків з 11 вбудованими приміщеннями на земельній ділянці за адресою: м. Київ, АДРЕСА_2, кадастровий номер: 8000000000:75:041:0012, чим охоронюваним законом державним інтересам спричинено тяжкі наслідки у вигляді матеріальної шкоди у сумі 2 352 253 грн, що більш ніж у 250 разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян.
Таким чином, указаними діями, які полягали в умисному усуненні перешкод у вчиненні кримінального правопорушення та іншим чином сприянні приховуванню, тобто пособництві умисному, з метою одержання неправомірної вигоди іншою юридичною особою, використанні службовою особою свого службового становища всупереч інтересів служби, якщо воно спричинило тяжкі наслідки, вчиненому за попередньою змовою групою осіб, ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 364 КК України.
26.03.2026 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 364 КК України у кримінальному провадженні № 72026001500000004, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 19.03.2026.
Згідно клопотання, стороною обвинувачення дотримано вимогу розумної підозри, оскільки зібрані на теперішній час докази у кримінальному провадженні об'єктивно пов'язують підозрюваного ОСОБА_10 із вчиненням кримінального правопорушення, тобто виправдовують необхідність подальшого розслідування у цьому провадженні з метою досягнення імперативних завдань кримінального провадження, визначених статтею 2 КПК України.
Відповідно до змісту клопотання вказано, що підозрюваний ОСОБА_4 тривалий час обіймає посаду керуючого справами Національної академії наук України, тобто є службовою особою, яка має організаційно-розпорядчі повноваження, адміністративний вплив на працівників апарату НАН України та пов'язаних із нею підприємств, установ і організацій, а також доступ до службового документообігу та можливість брати участь у його формуванні. За версією сторони обвинувачення, саме використання цих повноважень було необхідним для підписання і подання від імені НАН України документів, спрямованих на створення видимості правомірності зміни відомостей щодо спірних земельних ділянок та усунення перешкод для подальшої забудови.
З огляду на характер інкримінованих дій, існує ризик, передбачений п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме ризик знищення, приховування або спотворення документів, які мають істотне значення для кримінального провадження. Такий ризик є реальним, оскільки документи, пов'язані з підготовкою, погодженням, підписанням, реєстрацією та рухом листів, заяв, внутрішніх погоджень, службових записок, інших матеріалів від імені НАН України, перебувають або могли перебувати у володінні, діловодстві чи сфері адміністрування структурних підрозділів НАН України, на діяльність яких підозрюваний, з урахуванням займаної посади, має організаційний та службовий вплив.
Крім того, наявний ризик, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, тобто ризик незаконного впливу на свідків, інших підозрюваних та осіб, показання яких мають значення для досудового розслідування. Такий ризик обумовлений тим, що підозрюваний тривалий час працює в системі НАН України, обіймає керівну адміністративну посаду, має службовий авторитет, усталені службові зв'язки, а відтак може прямо чи опосередковано впливати на працівників НАН України, підпорядкованих підприємств, а також інших осіб, які можуть бути допитані як свідки у цьому кримінальному провадженні, з метою узгодження позицій, спонукання до надання вигідних йому пояснень або відмови від надання правдивих показань.
Також, згідно клопотання, є обґрунтованим ризик, передбачений п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме ризик іншого перешкоджання кримінальному провадженню. З урахуванням службового становища підозрюваного, останній має можливість ініціювати підготовку нових документів, довідок, пояснень, листів, внутрішніх рішень та інших матеріалів від імені НАН України або пов'язаних із нею суб'єктів, які можуть бути використані для створення штучної доказової бази сторони захисту, приховування дійсних обставин подій або ускладнення встановлення об'єктивної істини у кримінальному провадженні.
Окрім цього, не можна виключити і ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме ризик переховування від органів досудового розслідування та суду.
Так, прокурор вказує, що за результатами досудового розслідування встановлено, що внаслідок цих протиправних дій підозрюваного ОСОБА_4 охоронюваним законом державним інтересам спричинено тяжкі наслідки у вигляді матеріальної шкоди у сумі 2 352 253 грн.
При цьому, згідно відомостей бази даних «Доходи фізичних осіб з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків (Електронний кабінет)» за період з 01.01.1998 до 01.02.2026 ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 отримував доходи від Національної академії наук України (код ЄДРПОУ 00019270), ДУ «Відділення біотехнічних проблем діагностики Інституту проблем кріобіології» (код ЄДРПОУ 21519404), ТОВ «Вермонт гранде» (код ЄДРПОУ 16471983), Садівниче товариство «Інтеграл» (код ЄДРПОУ 26001273), ПАТ «Метлайф» (код ЄДРПОУ 32109907) та отримав доходів на загальну суму 6 284 167 грн., прри цьому, дохід а останній рік склав 672 839 грн.
Згідно п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, визначається у межах від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до абз. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України у виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов'язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.
Відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» визначено, що для працездатних осіб прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць з 1 січня 2026 року- 3328 гривень.
Разом з тим, з огляду на встановлений розмір матеріальної шкоди, спричиненої інкримінованим кримінальним правопорушенням, та майновий стан підозрюваного, вісімдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 266 240 (двісті шістдесят шість тисяч двісті сорок) гривень, не є достатньо вагомою сумою застави, ризик втрати якої міг би перешкодити підозрюваному порушити покладені на нього обов'язки.
Таким чином, враховуючи, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, покладених на неї обов'язків, вбачається за необхідне, як у виключному випадку, призначити підозрюваному заставу у розмірі, який перевищує вісімдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а саме у розмірі, ризик втрати якого перешкодить ОСОБА_4 порушити покладені на нього процесуальні обов'язки.
Враховуючи майновий стан підозрюваного та розмір спричиненої кримінальним правопорушенням матеріальної шкоди, належну поведінку підозрюваного зможе забезпечити застава у сумі сімсот семи розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 2 352 896 (два мільйони триста п'ятдесят дві тисячі вісімсот дев'яносто шість) гривень.
Зазначені відомості про доходи підозрюваного у сукупності з обставинами інкримінованого кримінального правопорушення, роллю ОСОБА_4 у його вчиненні, характером встановлених ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, та розміром шкоди, заподіяної охоронюваним законом державним інтересам, на думку прокурора свідчать про те, що визначення застави у межах, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, не забезпечить належної процесуальної поведінки підозрюваного та не створить для нього достатнього стримуючого майнового механізму. З огляду на викладене, сторона обвинувачення вважає наявним виключний випадок у розумінні ч. 5 ст. 182 КПК України та вважає за необхідне визначити заставу у розмірі, який перевищує вісімдесят прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримав та просив задовольнити з підстав, викладених у клопотанні. Вказував на наявність обґрунтованих ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, про які вказано у клопотанні.
Захисники заперечили проти клопотання, вказували на необґрунтованість пред'явленої підозри та неналежність доказів, які зібрані під час досудового розслідування, а тому вважали клопотання необґрунтованим та просили відмовити у його задоволенні. Окрім того, зазначали про необґрунтованість ризиків, на які посилався прокурор. Підозрюваний звертав увагу слідчого судді на непомірність запропонованої органом обвинувачення застави, вказував на перебуванні на його утриманні хворої дружини та просив врахувати вказані обставини.
Заслухавши думку учасників судового розгляду, дослідивши додані до матеріалів клопотання копії матеріалів досудового розслідування у кримінальному провадженні, слідчий суддя приходить до наступних висновків.
Як вбачається з матеріалів клопотання та встановлено слідчим суддею, Детективами Головного підрозділу детективів Бюро економічної безпеки України, за процесуального керівництва Генеральної інспекції Офісу Генерального прокурора здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 72026001500000004 відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 19.03.2026, за підозрою: ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 364 КК України; ОСОБА_9 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 364 КК України; ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 364 КК України.
26.03.2026 року ОСОБА_4 у кримінальному провадженні № 72026001500000004, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 19.03.2026, повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 364 КК України.
Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується (ч. 1 ст. 177 КПК України).
Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом. Слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих даних визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу.
Перевіряючи обґрунтованість підозри, пред'явленої ОСОБА_4 слідчий суддя вважає, що дані, які вказують на обґрунтовану підозру, підтверджуються долученими до матеріалів клопотання документами, зокрема: протоколом від 13.02.2024 прийняття усної заяви про вчинене кримінальне правопорушення від інспектора 1 категорії КП «Київблагоустрій» ОСОБА_11 , згідно якого будучи попередженим про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиве повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення, заявник повідомив про виявлення за адресою: м. Київ, АДРЕСА_3, будівництва без дозвільної документації; протоколом допиту свідка ОСОБА_11 , який підтвердив викладені у заяві обставини та додав, що під час очікування прибуття працівників поліції був свідком здійснення будівельних робіт за вказаною адресою; листом ГУ «І» ДЗНД СБ України до ОГП від 21.03.2024 № 8/1/2-4836 щодо незаконного будівництва на землях ДАТП НАН України; листом НАН України до ОГП від 22.05.2024 № 18/817-12 у якому зазначено що договір № 02/16 від 09.09.2016 між ДАТП, в особі директора ОСОБА_9 та ТОВ «НАВІУМ-2008», в особі директорки ОСОБА_8 та додаткові угоди до вказаного договору не погоджувались в Президії НАН України; копією статуту ДАТП НАН України (нова редакція), затвердженого розпорядженням Президії НАН України від 19.05.2010 № 258; копією Розпорядження Президії НАН України від 25.09.2013 № 586 щодо призначення ОСОБА_9 на посаду директора ДАТП НАН України; копією Контракту ОСОБА_9 від 28.09.2023; копією листа НАН України до ДАТП НАН України від 16/1630-8 від 01.09.2016 щодо надання дозволу на укладення інвестиційного договору, без зміни цільового призначення земельних ділянок та використання земельних ділянок відповідно до цільового призначення; договором від 09.09.2016 № 02/16 щодо будівництва; додатковою угодою № 1 від 30.01.2017; додатковою угодою від 12.03.2019; додатковою угодою від 01.04.2019; додатковою угодою від 14.02.2020; додатковою угодою від 11.03.2020; додатковою угодою від 15.09.2020; додатковою угодою від 05.10.2020; додатковою угодою від 11.07.2022; додатковою угодою від 25.08.2022; додатковою угодою від 01.02.2023; листом Департаменту земельних ресурсів від 09.04.2024 щодо проведення вишукувальних робіт при здійснені моніторингу земель та контролю за їх використанням і охороною на земельних ділянках м. Києва; технічним звітом щодо вишукувальних робіт при здійсненні моніторингу земель та контролю за їх використанням і охороною - матеріали топографо- геодезичних та вишукувальних робіт земельної ділянки по вул. Василя Степанченка 5; листом Державної екологічної служби України від 27.05.2024 щодо розрахунку шкоди, заподіяної внаслідок використання не за цільовим призначенням; розрахунком розміру шкоди, заподіяної внаслідок використання не за цільовим призначенням; висновком експерта № 169 від 24.04.2024, який підтверджує розмір шкоди, заподіяної внаслідок використання земельної ділянки не за цільовим призначенням, а тому слідчий суддя вважає, що зазначені у клопотанні обставини пред'явленої підозри мають місце та підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю даних, які зазначені у клопотанні прокурора та доданих матеріалах.
При цьому, з приводу тверджень сторони захисту щодо відсутності в органу досудового розслідування доказів, які підтверджують обгрунтованість пред'явленої підозри ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованих йому злочинів, слідчий суддя зазначає, що для вирішення питання щодо обґрунтованості повідомленої підозри оцінка наданих слідчому судді доказів здійснюється не в контексті оцінки доказів з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення винуватості чи її відсутності у особи за вчинення злочину, доведення чи не доведення винуватості особи, з метою досягнення таких висновків, які необхідні суду при постановленні вироку, а з тією метою, щоб визначити вірогідність та достатність підстав причетності тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення, а також чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.
Такий висновок цілком узгоджується із правовими позиціями, наведеними у рішеннях Європейського суду з прав людини, зокрема у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» № 14310/88 від 23 жовтня 1994 року суд зазначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».
Ризики, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені частиною 1 статті 177 КПК України, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваним зазначених дій. При цьому, Кримінальний процесуальний кодекс України не вимагає доказів того, що підозрюваний обов'язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.
Зазначений стандарт доказування (переконання) слідчий суддя використовує для перевірки наявності ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, у цьому кримінальному провадженні щодо підозрюваного ОСОБА_4 .
Так, у клопотанні заявлено наявність ризиків, передбачених ст.177 КПК України, а саме: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; незаконно впливати на свідків, інших підозрюваних та осіб, показання яких мають значення для досудового розслідування, знищення, приховування документів, які мають значення для досудового розслідування.
Вказані ризики, а саме: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків, знайшли своє підтвердження в ході розгляду клопотання, доведенні прокурором та належними доказами не спростовані стороною захисту.
За злочин, який інкримінується підозрюваному, передбачено покарання у вигляді позбавленням волі на строк від трьох до шести років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, зі штрафом від п'ятисот до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, ця обставина сама по собі вже може бути причиною для підозрюваного переховуватись від органів досудового розслідування та суду, який усвідомлюючи невідворотність покарання може вчинити дії, направлені на переховування від органів досудового розслідування.
При встановленні наявності ризику незаконно впливати на свідків, слід враховувати передбачену статтями 23 та 224 КПК України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні.
При цьому, відповідно до ч. 4 ст. 95 КПК України суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них.
За таких обставин, ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження до моменту їх допиту, а й продовжує існувати на подальших стадіях, в тому числі до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків.
Щодо посилань сторони захисту на нівелювання вищезазначених ризиків тим, що інкриміновані події мали місце у 2016 році, а розслідуються з 2023 року, при цьому підозрюваний допитувався у квітні 2025 року як свідок, а отже, був обізнаний про наявність кримінального провадження, слідчий суддя зауважує, що ОСОБА_4 набув процесуального статусу підозрюваного лише з 26.03.2026р., а тому саме з означеного часу зрозумів про можливість настання для нього негативних наслідків та застосування заходів примусу.
Водночас, слідчий суддя вважає, що прокурором не обгрунтовано в даному випадку зазначений у клопотанні ризик щодо можливості перешкоджання ОСОБА_4 кримінальному провадженню іншим чином та не наведено даних, які б свідчили про існування такого ризику на даному етапі досудового розслідування.
Оскільки встановлено наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, слідчий суддя вважає, що до ОСОБА_4 необхідно застосувати запобіжний захід.
При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; майновий стан підозрюваного, обвинуваченого (стаття 178 КПК України).
Суд приймає до уваги і практику Європейського суду з прав людини, яка свідчить про те, що суд своїм рішенням повинен забезпечити не лише права підозрюваної особи, але й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Враховуючи, що кримінальне правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4 є тяжким і передбачає покарання у виді позбавлення волі, та беручи до уваги, що підозрюваний з метою ухилення від органу досудового розслідування та суду має реальну можливість змінити місце свого перебування, а також незаконно впливати на свідків, слідчий суддя вважає за необхідне застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді застави.
При цьому, застосування запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання не забезпечить можливості здійснення дієвого контролю за поведінкою підозрюваного та виконання ним процесуальних обов'язків.
Застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов'язків. Можливість застосування застави щодо особи, стосовно якої застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, може бути визначена в ухвалі слідчого судді, суду у випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 цього Кодексу (ч. 1 ст. 182 КПК України).
Розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього (частина 4 статті 182 КПК України).
Розмір застави визначається щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України).
При цьому, відповідно до ч. 5 ст. 182 КПК України, у виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов'язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.
Отже, з одного боку, розмір застави повинен бути таким, щоб загроза її втрати утримувала б підозрюваного від намірів та спроб порушити покладені на нього обов'язки, а з іншого - не має бути таким, що є завідомо непомірним для цієї особи та призводить до неможливості виконання застави.
З аналізу ч. 4 ст. 182 КПК України вбачається, що при визначені розміру застави слідчий суддя повинен врахувати: обставини кримінального правопорушення; майновий стан підозрюваного; його сімейний стан, у тому числі матеріальне становище близьких родичів; встановлені ризики, передбачені статтею 177 КПК України; помірність обраного розміру застави та можливість її виконання, а також за певних обставин розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється особа.
Відповідно до ч. 1 ст. 182 КПК України застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов'язків.
Згідно з ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням окрім обставин кримінального правопорушення, ще й майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Відповідно до рішення ЄСПЛ у справі «Гафа проти Мальти», було встановлено що гарантія, передбачена статтею 5 §3 Конвенції покликана забезпечити явку обвинуваченого у судовому засіданні. Тому розмір застави повинен бути встановлений з огляду на особу підозрюваного, належну йому власність, його стосунки з поручителями, іншими словами, з огляду на впевненість у тому, що перспектива втрати застави або заходів проти його поручителів у випадку його неявки до суду буде достатньою для того, щоб стримати його від втечі. Оскільки питання, яке розглядається, є основним правом на свободу, гарантованим статтею 5, органи влади повинні докладати максимум зусиль як для встановлення належного розміру застави, так під час вирішення питання про необхідність продовження тримання під вартою. Крім того, розмір застави, має бути належним чином обґрунтовано у рішенні про визначення застави і повинна враховувати майновий стан обвинуваченого. Нездатність національних судів оцінити здатність заявника сплатити необхідну суму може викликати виявлення Судом порушення. Проте обвинувачений, якого судові органи готові звільнити під заставу, повинні вірно подати достатню інформацію, яку можливо перевірити, якщо це буде необхідно, щодо суми застави, яку необхідно встановити.
Позиція Європейського суду стосовно питання обрання національними судами запобіжного заходу у вигляді застави та призначення її розміру, цілковито прослідковується в рішенні Суду у справі «Мангурас проти Іспанії» (Mangouras v. Spain) від 28 вересня 2010 року. У цій справі, посилаючись на пункт 3 статті 5 Конвенції, заявник стверджував, що сума застави у його справі була необґрунтовано високою та не враховувала конкретні обставини й умови його особистого життя. Суд підтвердив, що відповідно до вказаної статті Конвенції внесення застави може вимагатися лише за наявності законних підстав для затримання особи, а також те, що уповноважені органи влади повинні приділити визначенню суми застави стільки ж уваги, скільки і вирішенню питання про необхідність подальшого тримання обвинуваченого під вартою. Більше того, якщо навіть сума застави визначається виходячи із характеристики особи обвинуваченого та його матеріального становища, за певних обставин є обґрунтованим врахування також і суми збитків, у заподіянні яких ця особа обвинувачується.
Також, щоб розмір застави можна було вважати таким, який здатен забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного, слідчий суддя повинен, врахувавши положення ст. 177, 178 КПК України, та раціонально співставити його з доведеними у справі ризиками, даними про особу підозрюваного, тяжкістю вчиненого злочину. При цьому судді слід мати на увазі, що, виходячи з практики ЄСПЛ, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.
Прокурор у клопотанні про застосування запобіжного заходу у вигляді застави та в судовому засіданні просив визначити підозрюваному заставу у розмірі сімсот семи розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 2 352 253 грн, оскільки менший розмір застави не здатний забезпечити виконання особою, що підозрюється, у вчиненні тяжкого злочину, покладених на нього обов'язків.
Вирішуючи питання про обрання запобіжного заходу, слідчий суддя враховує ризики, зазначені у клопотанні слідчого, а саме: ризик того, що підозрюваний може вчинити спроби щодо переховування від органу досудового розслідування та суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків.
Визначена застава, на думку слідчого судді, з урахуванням майнового стану підозрюваного, зважаючи на обставини вчинення кримінального правопорушення, які йому інкримінуються, є завідомо непомірною для підозрюваного, прокурором не доведено виключних обставин для застосування даного розміру заставу, в той час як майновий стан підозрюваного може призвести до неможливості внесення застави.
При обранні запобіжного заходу, слідчий суддя враховує дані про особу підозрюваного, його вік, майновий та сімейний стан, зокрема, що він одружений, має постійне місце проживання, раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, обставини кримінального правопорушення у вчиненні якого він підозрюється, тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_4 у разі визнання його винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, а також дані про дохід підозрюваного, який згідно наданих прокурором відомостей за останній рік склав 672 839,00 грн. та вважає доцільним визначити останньому заставу в розмірі 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, тобто 166 400, 00 гривень, оскільки саме такий розмір застави є достатнім для забезпечення виконання підозрюваним процесуальних обов'язків, і таким, що не суперечить положенням ч. 5 ст. 182 КПК України та вимогам ст.178, 182, 183 КПК України.
Такий розмір застави в даному випадку є помірним і достатнім для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного.
Одночасно, враховуючи доведені прокурором обставини, слідчий суддя вважає за необхідне зобов'язати підозрюваного прибувати до детектива, прокурора та суду за кожною вимогою; не відлучатися із м. Києва, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; здати на зберігання до відповідного органу Державної міграційної служби за місцем проживання свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в?їзд в Україну.
З огляду на викладене, слідчий суддя вбачає обгрунтовані підстави для задоволення клопотання частково.
Керуючись ст.ст. 177, 182, 193, 194, 196 КПК України,
Клопотання задовольнити частково.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 50 (п?ятдесяти) прожиткових мінімумів для працездатних осіб та складає 166 400 (сто шістдесят шість тисяч чотириста) гривень, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншими фізичними або юридичними особами (заставодавцем) на депозитний рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації в м. Києві для внесення застави (отримувач - ТУ ДСА України в місті Києві, ЄДРПОУ 26268059, МФО 820172, банк - Державна казначейська служба України м. Київ, р/р N?UA128201720355259002001012089, призначення платежу: застава за... (ПІ.І.Б., дата народження особи, за яку вноситься застава), згідно ухвали... (назва суду) від... (дата ухвали) по справі N? ..., внесені (П.І.Б. особи, що вносить заставу).
Визначений розмір застави підозрюваний, який не тримається під вартою, не пізніше п?яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави зобов?язаний внести на відповідний рахунок або забезпечити їх внесення заставодавцем та надати оригінал документу, що це підтверджує, з відміткою банку прокурору. Зазначені дії можуть бути здійсненні пізніше п?яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави, якщо на момент їх здійснення не буде прийнято рішення про зміну запобіжного заходу.
Роз?яснити підозрюваному та заставодавцю, що у разі невиконання обов?язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з?явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов?язки, застава звертається в дохід держави.
На підставі ч. 5 ст. 194 КПК України покласти на підозрюваного ОСОБА_4 такі обов?язки:
?? прибувати до детектива, прокурора та суду за кожною вимогою;
?? не відлучатися із м. Києва, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
?? повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
?? здати на зберігання до відповідного органу Державної міграційної служби за місцем проживання свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в?їзд в Україну.
В іншій частині клопотання залишити без задоволення.
Строк дії ухвали в частині покладених на підозрюваного обов?язків визначити до 26.05.2026 року.
Попередити підозрюваного, що в разі невиконання покладених на нього обов?язків, до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і може бути накладено грошове стягнення в розмірі, визначеному КПК України.
Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора ОСОБА_3 .
На ухвалу слідчого судді до Київського апеляційного суду прокурором, підозрюваним, його захисником може бути подана апеляційна скарга протягом п?яти днів з дня її проголошення.
Повний текст ухвали проголошено та складено о 16:30 код. 14.04.2026 року.
СЛІДЧИЙ СУДДЯ ОСОБА_12