С О Л О М ' Я Н С Ь К И Й Р А Й О Н Н И Й С У Д М І С Т А К И Є В А
вул. Максима Кривоноса, 25, м. Київ, 03037; тел. (044) 298-59-37
вул. Грушецька, 1, м. Київ, 03113; тел.: (044) 298-59-52
e-mail: inbox@sl.ki.court.gov.ua, web: https://sl.ki.court.gov.ua
код ЄДРПОУ: 02896762
Провадження 2/760/905/26
В справі 760/7993/25
І. Вступна частина
20 квітня 2026 року в місті Києві
Солом'янський районний суд міста Києва
у складі головуючого судді Коробенка С.В.
за участю секретаря Левіцької Н.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Київської міської ради про визнання права власності на квартиру.
ІІ. Описова частина
26 березня 2025 року ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник - адвокат Бутирін Ярослав Ярославович, звернувся до Солом'янського районного суду м. Києва з позовною заявою до Київської міської ради про визнання права власності на квартиру.
Обґрунтовуючи свої вимоги, Позивач зазначив, що він є власником 1/2 частки квартири АДРЕСА_1 . Зазначена частка належить Позивачу на підставі договору міни від 10.02.1995 №631, посвідченого приватним нотаріусом міста Новосибірськ Матвєєвою Т.С. та зареєстрованого в Комунальному підприємстві Київської міської ради «Київське міське бюро технічної інвентаризації» 25.05.1995 за №796.
Інша 1/2 частка квартири належала матері Позивача - ОСОБА_2 на підставі того самого договору міни.
ІНФОРМАЦІЯ_1 матір Позивача померла. До майна померлої Дванадцятою київською державною нотаріальною конторою було заведено спадкову справу №530/2022.
Разом з тим Позивач втратив оригінал правовстановлюючого документа на квартиру, а саме договору міни від 10.02.1995 №631. При цьому правочин посвідчувався нотаріусом міста Новосибірськ, яке розташовано на території Російської Федерації. Указом Президента України від 24.02.2022 в Україні введено воєнний стан у зв'язку зі збройною агресією Російської Федерації проти України. Відтак Позивач позбавлений можливості отримати дублікат зазначеного договору міни.
З цієї ж причини Позивач не може оформити спадщину на другу половину квартири, яка залишилась після смерті матері, оскільки відповідно до Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України видача свідоцтва про право на спадщину на майно, яке підлягає реєстрації, проводиться нотаріусом після подання правовстановлюючих документів щодо належності цього майна спадкодавцеві.
Постановою державного нотаріуса Дванадцятої київської державної нотаріальної контори від 25.03.2025 №2055/02-31 Позивачу відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на 1/2 частку квартири у зв'язку з відсутністю правовстановлюючих документів на квартиру та неможливістю подання їх оригіналів.
Посилаючись на статтю 392 Цивільного кодексу України, Позивач просив суд визнати за ним право власності на цілу квартиру АДРЕСА_1 , в тому числі на 1/2 частку в порядку спадкування після смерті матері ОСОБА_2 та на 1/2 частку у зв'язку з втратою документа, який засвідчує його право власності.
Ухвалою суду від 27.03.2025 відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду.
12 листопада 2025 року до суду надійшли письмові пояснення Київської міської ради, в яких представник Відповідача зазначив, що Київська міська рада є органом місцевого самоврядування, що представляє територіальну громаду міста Києва. Просив суд на підставі поданих стороною доказів прийняти рішення згідно норм чинного законодавства та слухати справу у відсутності представника Київської міської ради.
Представник Позивача в судове засідання не з'явився, подав до суду заяву про розгляд справи у його відсутність, в якій заявлені вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити.
Згідно з правовою позицією Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду, викладеною в постанові від 05 вересня 2022 року №1519/2-5034/11 (№61-175сво21), порядок ухвалення судового рішення та його проголошення залежить від того, чи судове засідання, яким завершений розгляд справи, відбулось у присутності учасників справи, чи за їхньої відсутності; повне судове рішення було складено чи складання повного судового рішення було відкладено.
У разі неявки всіх учасників справи у судове засідання таке судове засідання не проводиться. У цьому випадку судове рішення не проголошується (частина четверта статті 268 ЦПК України) і датою його ухвалення є дата складення повного судового рішення (друге речення частини п'ятої статті 268 ЦПК України).
Відтак, суд зазначає датою ухвалення рішення дату складання повного його тексту, не зважаючи на те, що вона відмінна від дати судового засідання, на яку було призначено розгляд справи.
ІІІ. Мотивувальна частина
Дослідивши наявні письмові докази у справі, суд приходить до висновку про задоволення позову, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що 1/2 квартири АДРЕСА_1 , належала на праві власності Позивачу - ОСОБА_1 , а інша 1/2 частка належала його матері - ОСОБА_2 , на підставі договору міни від 10.02.1995 №631, посвідченого приватним нотаріусом міста Новосибірськ Матвєєвою Т.С. та зареєстрованого в Комунальному підприємстві Київської міської ради «Київське міське бюро технічної інвентаризації» 25.05.1995 за №796.
Вищевказане підтверджується копією договору міни, інформаційною довідкою з КП КМБТІ від 23.06.2022 №11852 та інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав від 25.03.2025 №419565248.
ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть. ОСОБА_1 є сином померлої, що підтверджується свідоцтвом про народження від 20.05.2002 № НОМЕР_1 .
Дванадцятою київською державною нотаріальною конторою було заведено спадкову справу №530/2022 до майна померлої ОСОБА_2 , що підтверджується витягом зі спадкового реєстру від 24.03.2025 №80572247.
З матеріалів спадкової справи вбачається, що єдиним спадкоємцем за законом після померлої ОСОБА_2 є її син - ОСОБА_1 , який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини за адресою: АДРЕСА_1 . ОСОБА_2 не складала за життя заповіту на випадок своєї смерті.
Встановлено, що Позивач втратив оригінал правовстановлюючого документа на квартиру - договору міни від 10.02.1995 №631. Зазначений договір посвідчувався приватним нотаріусом міста Новосибірськ (Російська Федерація). Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 в Україні введено воєнний стан у зв'язку зі збройною агресією Російської Федерації проти України, який продовжує діяти, що унеможливлює отримання Позивачем дубліката зазначеного документа.
Постановою державного нотаріуса Мельник М.П. Дванадцятої київської державної нотаріальної контори від 25.03.2025 №2055/02-31 ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на 1/2 частку квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , у зв'язку з відсутністю правовстановлюючих документів на квартиру відповідно до вимог пунктів 4.15, 4.17, 4.14, 4.20 Глави 10 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 №296/5.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Відповідно до частини першої статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Відповідно до частини першої статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Відповідно до статті 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності є непорушним.
Відповідно до статті 316 Цивільного кодексу України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Відповідно до статті 317 Цивільного кодексу України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.
Відповідно до статті 319 Цивільного кодексу України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
Відповідно до статті 321 Цивільного кодексу України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.
Відповідно до статті 328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Відповідно до статті 392 Цивільного кодексу України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Зазначена стаття передбачає три самостійні випадки, коли особа може звернутися до суду з позовом про визнання права власності: якщо це право оспорюється, якщо це право не визнається, а також у разі втрати документа, який засвідчує право власності.
Верховний Суд неодноразово зазначав, що стаття 392 ЦК України, у якій йдеться про визнання права власності, не породжує, а підтверджує наявне в позивача право власності, набуте раніше на законних підставах, у тому випадку, якщо відповідач не визнає, заперечує або оспорює наявне в позивача право власності, а також у разі втрати позивачем документа, який посвідчує його право власності (постанова Верховного Суду від 22.11.2023 у справі №591/2393/18, провадження №61-12829св22; від 10.01.2023 у справі №199/6456/21, провадження №61-9230св22).
Щодо визнання права власності на 1/2 частку квартири в порядку спадкування суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 1216 Цивільного кодексу України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Відповідно до статті 1217 Цивільного кодексу України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Відповідно до статті 1218 Цивільного кодексу України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Відповідно до частин першої, другої статті 1220 Цивільного кодексу України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою.
Відповідно до частини першої статті 1261 Цивільного кодексу України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
Відповідно до частини третьої статті 1268 Цивільного кодексу України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не подав заяву про відмову від спадщини.
Відповідно до частини п'ятої статті 1268 Цивільного кодексу України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.
Відповідно до частини першої статті 1296 Цивільного кодексу України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину.
Відповідно до пунктів 4.15, 4.20 Глави 10 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 №296/5, видача свідоцтва про право на спадщину на майно, право власності на яке підлягає державній реєстрації, проводиться нотаріусом після подання спадкоємцями документів, що посвідчують право власності спадкодавця на таке майно та перевірки відсутності заборони або арешту цього майна.
Таким чином, необхідною умовою для видачі свідоцтва про право на спадщину є наявність оригіналу правовстановлюючого документа на нерухоме майно. За відсутності правовстановлюючого документа у нотаріуса відсутні правові підстави для видачі свідоцтва та оформлення спадкових прав.
Згідно з положеннями пункту 23 постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 30.05.2008 «Про судову практику у справах про спадкування», свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину, в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розгляду не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 є сином померлої ОСОБА_2 , спадкоємцем першої черги за законом, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, а отже, відповідно до частини третьої статті 1268 Цивільного кодексу України вважається таким, що прийняв спадщину.
Оскільки Позивач втратив оригінал правовстановлюючого документа - договору міни від 10.02.1995 №631, а можливість отримання його дубліката виключена у зв'язку з тим, що правочин посвідчувався нотаріусом на території Російської Федерації, з якою Україна перебуває у стані війни, нотаріус правомірно відмовив у видачі свідоцтва про право на спадщину. За таких обставин Позивач правомірно звернувся до суду за захистом свого права.
Належність 1/2 частки квартири Позивачу та 1/2 частки квартири спадкодавцю ОСОБА_2 підтверджується сукупністю наявних у справі доказів: копією договору міни від 10.02.1995 №631, інформаційною довідкою КП КМБТІ від 23.06.2022 №11852, інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав від 25.03.2025 №419565248.
Зважаючи на те, що Позивач є спадкоємцем першої черги за законом після померлої ОСОБА_2 , прийняв спадщину у встановленому законом порядку, а у загальному порядку отримати свідоцтво про право на спадщину у нотаріуса не виявилось можливим з підстав, що не залежать від Позивача, суд має достатні підстави для визнання за ним права власності на 1/2 частку квартири в порядку спадкування за законом після смерті матері.
Разом з тим, щодо вимоги Позивача про визнання права власності на іншу 1/2 частку квартири на підставі статті 392 Цивільного кодексу України у зв'язку з втратою правовстановлюючого документа суд зазначає наступне.
За змістом статті 392 Цивільного кодексу України позов про визнання права власності може бути пред'явлений, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати документа, який засвідчує право власності. Зазначена норма передбачає, що позов пред'являється до особи, яка оспорює або не визнає право власності позивача, тобто до особи, з якою існує спір про право. У разі втрати документа позов також має бути спрямований до належного відповідача - особи, яка має правовий зв'язок із позивачем щодо спірного майна.
Київська міська рада залучена до справи як відповідач у зв'язку з тим, що є органом, який представляє територіальну громаду м. Києва, - потенційним спадкоємцем відумерлої спадщини відповідно до частини третьої статті 1277 Цивільного кодексу України. Таким чином, правовий зв'язок між Позивачем та Київською міською радою існує виключно щодо спадкового майна - 1/2 частки квартири, яка належала померлій ОСОБА_2 .
Щодо іншої 1/2 частки квартири, яка належить безпосередньо Позивачу на підставі договору міни від 10.02.1995 №631, Київська міська рада не має жодного правового зв'язку з Позивачем, не оспорює і не заперечує його право власності на цю частку. Відповідно, Київська міська рада не є належним відповідачем за вимогою про визнання права власності на 1/2 частку квартири, яка належить Позивачу на підставі договору міни.
Пред'явлення позову до неналежного відповідача є самостійною підставою для відмови у задоволенні позову в цій частині.
Таким чином, суд приходить до висновку про часткове задоволення позову - в частині визнання за ОСОБА_1 права власності на 1/2 частку квартири в порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_2 . У задоволенні решти позовних вимог слід відмовити.
IV. Резолютивна частина
Керуючись ст.ст. 16, 316, 317, 319, 321, 328, 392, 1216-1218, 1220, 1261, 1268, 1296 ЦК України, ст.ст. 4-5, 12-13, 76-81, 133, 141, 259, 263-265, 268, 273 ЦПК України, суд вирішив:
1. Позов задовольнити частково.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/2 (одну другу) частку квартири АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 .
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
2. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
3. Позивач: ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 ;
Відповідач: Київська міська рада, адреса: м. Київ, вул. Хрещатик, 36, код ЄДРПОУ: 22883141.
Суддя: