20.04.2026 Справа №607/3300/26 Провадження №2/607/3316/2026
м. Тернопіль
Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:
головуючого судді Кунець Н.Р.
за участі секретаря судового засідання Дмитрик В-М.Р.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області в порядку спрощеного позовного провадження в режимі відеоконференції цивільну справу за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «БІЗНЕС ПОЗИКА» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
Позивач ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «БІЗНЕС ПОЗИКА» (далі - ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА») через систему «Електронний суд» звернувся до суду з позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначає, що 14.03.2025 між ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» та ОСОБА_1 було укладено Договір № 529502-КС-001 про надання кредиту, шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію». Так, позивач зазначив, що 14.03.2025 направив ОСОБА_1 пропозицію (оферту) укласти Договір, яку відповідач ОСОБА_1 прийняла на умовах, визначених офертою. Кредитний договір підписаний електронним підписом відповідача, що відтворений шляхом використання відповідачем одноразового ідентифікатора, який був надісланий на номер мобільного телефону останньої. Позивач вказує, що свої зобов'язання за Договором кредиту виконав та надав відповідачу ОСОБА_1 грошові кошти в розмірі 10 000,00 грн, шляхом перерахування на банківську картку останньої, яку вона вказала при заповненні анкетних даних в особистому кабінеті. Разом з тим, відповідач належним чином не виконала свої зобов'язання за Кредитним договором, а лише часткового сплатила кошти на загальну суму 5 080,00 грн, внаслідок чого станом на 07.01.2026 у неї наявна заборгованість у розмірі 22 982,00 грн, що складається з: 9 720 грн - сума прострочених платежів по тілу кредиту; 8 262,00 грн - сума прострочених платежів по процентах; 5 000 грн - сума заборгованості по відсотках відповідно до ст. 625 ЦК України.
З огляду на вищевикладене, позивач просить суд позов задовольнити та стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» заборгованість за Договором № 529502-КС-001про надання кредиту від 14.03.2025, що становить 22 982,00 грн, а також судові витрати.
Ухвалою судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 18.02.2026 відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи у порядку спрощеного провадження із викликом сторін. Витребувано від АТ КБ «ПриватБанк» інформацію та документи, що містять банківську таємницю, а саме: письмовий доказ у вигляді відповідного рішення структурного підрозділу або посадової особи банку, чи у вигляді іншого письмового доказу, який би підтверджував або спростовував факт випуски банківської картки № НОМЕР_1 (та відкриття під неї відповідного банківського рахунку) на ім'я ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ); письмовий доказ у вигляді виписок про рух коштів по рахунку, який був відкритий для обслуговування банківської картки № НОМЕР_1 за період з 14.03.2025 (дата видачі кредиту) по 04.07.2025 (дата закінчення терміну кредитування).
17.03.2026 судом зареєстровано відповідь АТ КБ «ПРИВАТБАНК» на ухвалу суду від 18.02.2026.
У судове засідання представник позивача ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» не з'явився, однак у позовній заяві просив проводити розгляд справи без участі представника позивача, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, проти заочного рішення не заперечує.
Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з'явилась, хоча про день та час слухання справи неодноразово повідомлялась у встановленому законом порядку, зокрема шляхом надіслання на поштову адресу за її зареєстрованим місцем проживання повісток про виклик до суду, які повернулись на адресу суду із відміткою пошти про відсутність адресата. Відповідач про причини своєї неявки суд не повідомила, заяв про відкладення розгляду справи та відзиву на позов не подавала.
Суд вважає, що відповідач про дату та час розгляду справи повідомлена належним чином, про причини своєї неявки суд не повідомила, відзиву на позов не подавала, а тому, відповідно до ст. 280 ЦПК України, справу слід вирішити на підставі наявних доказів та постановити заочне рішення, оскільки проти заочного розгляду справи не заперечує представник позивача.
Дослідивши та оцінивши зібрані у справі докази, суд приходить до наступного висновку:
Судом встановлено, що 14.03.2025 ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» направило ОСОБА_1 пропозицію (оферту) укласти Договір № 529502-КС-001 про надання кредиту, у якій було викладено усі умови, на яких пропонується укласти кредитний договір, а ОСОБА_1 прийняла (акцептувала) пропозицію (оферту) укласти Договір № 529502-КС-001 про надання кредиту на умовах, визначених офертою, про що свідчить підписання нею Акцепту електронним підписом одноразовим ідентифікатором UA-7276.
14.03.2025 між ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» та ОСОБА_1 укладено електронний Договір про надання кредиту № 529502-КС-001, який підписаний відповідачем ОСОБА_1 14.03.2025 за допомогою електронного підпису одноразового ідентифікатору UA-7276.
Підписанням Договору відповідач ОСОБА_1 підтвердила, що до укладення Договору уважно ознайомилась з текстом цього Договору, а також отримала від Кредитодавця інформацію, надання якої передбачено ч.ч. 2, 5 ст. 7 ЗУ «Про фінансові послуги та фінансові компанії», ст. ст. 9, 25 ЗУ «Про споживче кредитування» на вебсайті Кредитодавця, що забезпечує вірне розуміння нею суті фінансової послуги без нав'язування її придбання (п. 11.3.1 Договору).
Згідно з п. 2.1 Договору, Кредитодавець надає Позичальнику кредит у сумі 10 000 грн. на засадах строковості, поворотності, платності, а Позичальник зобов'язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та комісію за надання кредиту у порядку та на умовах, визначених Правилами надання споживчих кредитів ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА».
Тип кредиту - кредит; строк, на який надається кредит становить 16 тижнів; стандартна процентна ставка за кредитом: в день 1%, фіксована; комісія за видачу кредиту становить 2 000 грн; загальний розмір наданого кредиту: 10 000 грн; строк дії договору: до 04.07.2025; орієнтовна загальна вартість наданого кредиту: 20 325,78 грн; орієнтовна реальна річна процентна ставка: 9764,33% (п.п. 2.2 - 2.11 Договору).
У п. 4.2.2 Договору Сторони погодили, графік платежів.
Відповідно до п.п. 4.3 - 4.5 Договору, кредит, проценти та будь-які інші платежі за Договором підлягають оплаті Позичальником у безготівковій формі, шляхом переказу коштів у розмірі відповідного платежу на поточний рахунок Кредитодавця, що вказаний в розділі 12 Договору, у строк (термін) відповідно до графіку платежів. Датою повернення (погашення) Кредиту, так само як і датою сплати Процентів та інших платежів, передбачених умовами Договору, вважається дата зарахування коштів на поточний рахунок Кредитодавця, що вказаний в розділі 12 Договору.
В разі надходження від Позичальника платежу, що перевищує розмір періодичного платежу, визначеного графом платежів, Кредитодавець зараховує кошти в наступний період відповідно до графіку платежів.
У разі недостатності суми здійсненого платежу для виконання зобов'язання за Договором у повному обсязі ця сума погашає вимоги Кредитодавця у порядку черговості, визначеної в ст. 19 ЗУ «Про споживче кредитування».
За порушення умов Договору сторони несуть відповідальність відповідно до Цивільного кодексу України, Закону України «Про споживче кредитування», інших нормативно-правових актів законодавства України та цього Договору (п. 7.1 Договору).
За змістом п. 7.5 Договору, у разі прострочення виконання Позичальником грошового зобов'язання зі сплати процентів за користування Кредитом та/або Комісії та/або Комісії за видачу у Кредит додаткових грошових коштів (якщо умови додаткової угоди до цього Договору передбачають сплату комісії за видачу у Кредит додаткових грошових коштів) та/або суми Кредиту у визначені цим Договором терміни, Позичальник зобов'язаний сплатити Кредитодавцюсуму заборгованості з урахуванням 700 000 % (Сімсот тисяч) процентів річних від суми заборгованості в силу положень статті 625 Цивільного кодексу України.
Проценти річних нараховуються за кожен день прострочення на суму заборгованості, що включає прострочені проценти за користування Кредитом та/або суму простроченої Комісії та/або Комісії за видачу у Кредит додаткових грошових коштів (якщо умови додаткової угоди до цього Договору передбачають сплату комісії за видачу у Кредит додаткових грошових коштів) та/або суму неповернутого Кредиту, та не нараховуються на раніше нараховані проценти на підставі статті 625 Цивільного кодексу України. При цьому проценти річних нараховуються на суму заборгованості за кожен день прострочення у сумі, що не перевищує 1 (один) відсоток від неповернутої Позичальником суми Кредиту.
Кредитодавець не нараховує проценти річних відповідно до цього пункту Договору на суму заборгованості, яка є меншою ніж 100 гривень 00 копійок. Сукупна сума нарахованих процентів річних на підставі цього пункту Договору та інших платежів, що підлягають сплаті Позичальником за порушення виконання зобов'язань на підставі Договору, не може перевищувати половини суми Кредиту, одержаної Позичальником від Кредитодавця за цим Договором, з урахуванням додаткових грошових коштів, одержаних Позичальником від Кредитодавця на підставі укладених додаткових угод до цього Договору, і не може бути збільшена за домовленістю Сторін.
У разі порушення прав Позичальника, неналежного виконання чи невиконання Договору, Кредитодавець несе відповідальність згідно із законодавством України, Правилами та цим Договором (п. 7.8 Договору).
Також, 14.03.2025 відповідачем ОСОБА_1 за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором UA-8689 підписано паспорт споживчого кредиту, згідно з умовами якого сума кредиту становить 10 000 грн, строк кредитування - 16 тижнів (113 днів), процентна ставка - 365% річних, комісія за надання кредиту - 2000 грн., загальні витрати за кредитом - 10 325,78 грн, орієнтовна загальна вартість кредиту - 20 325,78 грн, реальна річна процента ставка - 9764,33 % річних.
Згідно з анкетою клієнта ОСОБА_1 , остання при зверненні до ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» з метою надання кредиту вказала номер банківської картки для перерахування коштів - № НОМЕР_1 .
Відповідно до підтвердження ТОВ «ПрофіГід» щодо здійснення переказу грошових коштів, 14.03.2025 о 13:23 год. ТОВ «Бізнес Позика» перерахувало на платіжну картку № НОМЕР_3 кошти в розмірі 10 000,00 грн. Призначення переказу: перерахунок коштів ОСОБА_1 згідно з кредитним договором № 529502-КС-001 від 14.03.2025.
Листом АТ КБ «ПриватБанк» №20.1.0.0.0/7-260227/52865-БТ від 02.03.2026 повідомлено, що картка НОМЕР_1 емітована на ім'я ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .
Як вбачається із виписки про рух коштів по банківській картці № НОМЕР_1 за період з 14.03.2025 по 04.07.2025, 14.03.2025 на вказану банківську карту, яка належить ОСОБА_1 зараховано кошти у розмірі 10 000 грн.
Частинами 1, 2, 3, 4 та пунктом 4 ч. 5 ст. 12 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК України) визначено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій. Суд, зберігаючи об'єктивність і неупередженість сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.
За правилом ч. 1 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до вимог ч. ч. 1, 2, 3 ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами, а також якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.
Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно зі ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Стаття 629 ЦК України визначає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Частиною 2 статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Абзац другий частини 2 статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.
Як вбачається із матеріалів справи, Договір № 529502-КС-001 про надання кредиту від 14.03.2025 між ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» та ОСОБА_1 укладений в електронній формі. Електронні правочини оформлюються шляхом фіксації волі сторін та його змісту. Така фіксація здійснюється за допомогою складання документу, який відтворює волю сторін. На відміну від традиційної письмової форми правочину, воля сторін електронного правочину втілюється в електронному документі.
Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію», згідно із ст. 3 якого електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до ч. 3 ст. 11 Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (ч. 4 ст. 11 Закону).
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього (ч. 5 ст. 11 Закону).
Згідно з ч. 6 ст. 11 Закону відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
За правилом ч. 8 ст. 11 Закону у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Положеннями ст. 12 Закону визначено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Укладання договору в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему можливе за допомогою електронного підпису лише за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами цього правочину.
В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
З урахуванням викладеного, слід дійти висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).
Згідно з пунктом 6 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
При цьому одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-комунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб'єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв'язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір (пункт 12 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію»).
З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку про належне укладення кредитного договору, шляхом проставляння електронного цифрового підпису одноразового ідентифікатора сторін.
Аналогічна правова позиція сформована у цілому ряді постанов Верховного Суду. Так у постанові від 16.12.2020 у справі № 561/77/19, скасовуючи судові рішення про відмову у позові і ухвалюючи нове про стягнення боргу за кредитним договором, Верховний Суд зазначив, що матеріали справи містять достатньо доказів, з яких вбачається, що між сторонами був укладений кредитний договір в електронній формі, умови якого позивачем були виконані, однак відповідач у передбачений договором строк кредит не повернув.
Такі ж висновки щодо правомірності укладання сторонами кредитного договору в електронній формі та його відповідність вимогам закону, в тому числі Закону України «Про електронну комерцію», містять постанови Верховного Суду від 23.03.2020 у справі № 404/502/18, від 12.01.2021 у справі № 524/5556/19 та від 10.06.2021 у справі № 234/7159/20.
За таких підстав суд вважає, що відповідно до вимог чинного законодавства між ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» та ОСОБА_1 було укладено електронний кредитний договір, який підписаний відповідачем електронним підписом - одноразовим ідентифікатором та у якому сторонами було досягнуто згоди щодо всіх істотних умов договору.
Статтею 525 ЦК України визначає, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
За змістом ч. 1 ст. 526, ч. 1 ст. 527, ч. 1 ст. 530 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу у строк (термін), встановлений у зобов'язанні. Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).
Відповідно до ч.1 ст.611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1)припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3)сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.
За змістом статті 1056-1 ЦК України, розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно зі статтею 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Частиною першою статті 1050 ЦК України передбачено, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.
Таким чином, в разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами та неустойка поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).
Частини 1, 5 ст. 81 ЦПК України визначають, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Згідно з ч. 1, 3 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Так, матеріалами справи підтверджено, що ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» свої зобов'язання за Договором № 529502-КС-001 про надання кредиту від 14.03.2025 виконало у повному обсязі та надало відповідачу ОСОБА_1 кредит у розмірі 10 000 грн.
Разом з тим, відповідач ОСОБА_1 взяті на себе зобов'язання своєчасно та в порядку, передбаченому Договором № 529502-КС-001 про надання кредиту від 14.03.2025, належним чином не виконала та кредитні кошти не повернула, внаслідок чого утворилась заборгованість, яка, згідно з долученим до позовної заяви розрахунком, становить 22 982 грн, що складається з: 9 720 грн. - заборгованість по тілу кредиту; 8 262 грн - заборгованість по процентах; 5 000 грн заборгованість по відсотках відповідно до ст. 625 ЦК України.
Зазначений розрахунок заборгованості в частині тіла кредиту та прострочених платежів по процентах суд вважає достовірним, арифметично правильним та таким, що відповідає умовам договору Договором № 529502-КС-001 про надання кредиту від 14.03.2025 укладеного між ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» та відповідачем ОСОБА_1 . Докази на спростування такого розрахунку матеріали справи не містять.
Разом з тим, зприводу стягнення з відповідача ОСОБА_1 суми заборгованості по відсотках відповідно до ст. 625 ЦК України у розмірі 5 000 грн, суд зазначає наступне.
24.02.2022 Указом Президента України № 64/2022«Про введення воєнного стану в Україні», у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» введено в Україні воєнний стан із 05 год. 30 хв. 24.02.2022, який неодноразово продовжувався Указами Президента України у і діє по цей час.
Відповідно до Закону України від 15.03.2022 № 2120-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану», розділ «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України доповнено пунктом 18, який передбачає, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Встановлено, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24.02.2022 за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
На час розгляду справи в суді положення пункту 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України є чинними.
Враховуючи те, що заборгованість за по відсотках відповідно до ст. 625 ЦК України у відповідача ОСОБА_1 за Кредитним договором № 529502-КС-001 від 14.03.2025 виникла у період дії в Україні воєнного стану, суд вважає, що вказана заборгованість у розмірі 5 000,00 грн стягненню з відповідача не підлягає, а тому, в цій частині позов не підлягає задоволенню.
Таким чином, розмір заборгованості за Договором № 529502-КС-001 про надання кредиту від 14.03.2025, яка підлягає стягненню з відповідача ОСОБА_1 становить 17 982 грн, з яких: 9 720 грн - заборгованість по тілу кредиту; 8 262 грн - сума прострочених платежів по процентах.
Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилась та доказів на спростування доводів позивача не надала.
Таким чином, суд, розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні у справі докази, давши оцінку належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також достатності і взаємного зв'язку доказів у їх сукупності, застосовуючи до визначених правовідносин норми матеріального та процесуального права, вважає, що позов підлягає до задоволення частково шляхом стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» заборгованості за Договором № 529502-КС-001 про надання кредиту від 14.03.2025 у розмірі 17 982 грн.
Також, відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 2083,16 грн пропорційно задоволеній частині позовних вимог (17 982/ 22 982 *2662,40 = 2083,16).
На підставі наведеного та керуючись статтями 4, 12, 76, 77, 78, 80, 81, 141, 247, 258, 259, 264, 265, 280, 282, 354, 355 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -
Позов ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «БІЗНЕС ПОЗИКА» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, задовольнити частково.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «БІЗНЕС ПОЗИКА» заборгованість за Договором № 529502-КС-001 про надання кредиту від 14.03.2025 у розмірі 17 982 (сімнадцять тисяч дев'ятсот вісімдесят дві) гривні, з яких: 9 720 грн - заборгованість по тілу кредиту; 8 262 грн - сума прострочених платежів по процентах.
У задоволенні решти вимог, відмовити.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «БІЗНЕС ПОЗИКА» судовий збір у розмірі судовий збір у розмірі 2083 (дві тисячі вісімдесят три) гривні 16 (шістнадцять) копійок.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, шляхом подання апеляційної скарги до Тернопільського апеляційного суду.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги до Тернопільського апеляційного суду у 30-денний строк з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Відомості проучасників справи:
Позивач: ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «БІЗНЕС ПОЗИКА», код ЄДРПОУ: 41084239, адреса місцезнаходження: бульвар Лесі Українки, 26 офіс 411 м. Київ, 01133.
Відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса місця реєстрації проживання: АДРЕСА_1 .
Повний текст рішення суду складено 20.04.2026.
Головуючий суддя Н. Р. Кунець