08.04.2026 Справа №607/7429/26 Провадження №1-кс/607/2647/2026
Слідчий суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Тернополі клопотання прокурора відділу Тернопільської обласної прокуратури ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні №12024211040002120 від 03.09.2024 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. ч. 1, 2, 3 ст. 307, ч. 1 ст. 310, ч. 1 ст. 311, ч. ч. 1, 3 ст. 321 КК України,
06.04.2026 прокурор відділу Тернопільської обласної прокуратури ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді з клопотанням у кримінальному провадженні № 12024211040002120 від 03.09.2024 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. ч. 1, 2, 3 ст. 307, ч. 1 ст. 310, ч. 1 ст. 311, ч. ч. 1, 3 ст. 321 КК України, про накладення арешту, шляхом заборони відчуження, розпорядження та/або користування, на майно підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме: мобільний телефон марки «iPhone 11 Pro», ІМЕІ1: НОМЕР_1 , ІМЕІ2: НОМЕР_2 із абонентським номером НОМЕР_3 ; банківську картку АТ «УніверсалБанк» № НОМЕР_4 - які вилучені 02.04.2026 під час проведення обшуку у квартирі АДРЕСА_1 ; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_5 ; ключі від транспортного засобу; транспортний засіб марки «Mersedes-Benz C 220D», д.н. НОМЕР_6 , номер кузова: НОМЕР_7 - які вилучені 02.04.2026 під час проведення обшуку.
Дане клопотання мотивує тим, що зазначені речі та предмети мають значення речового доказу у кримінальному провадженні № 12024211040002120 від 03.09.2024 та з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання.
Прокурор та власник майна, будучи повідомленими про дату, час та місце розгляду клопотання, в судове засідання не з'явилися, що в силу вимог ч. 1 ст. 172 КПК України не перешкоджає розгляду клопотання про арешт майна.
Дослідивши клопотання та долучені до нього матеріали, слідчий суддя дійшов таких висновків.
Слідчим суддею з'ясовано, що слідчим управлінням ГУНП в Тернопільській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024211040002120 від 03.09.2024 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. ч. 1, 2, 3 ст. 307, ч. 1 ст. 310, ч. 1 ст. 311, ч. ч. 1, 3 ст. 321 КК України.
02.04.2026 з урахуванням зібраних під час досудового розслідування доказів, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_2 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 307 КК України.
02.04.2026 під час проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_4 , а саме у квартирі АДРЕСА_1 , було виявлено та вилучено: мобільний телефон марки «iPhone 11 Pro», ІМЕІ1: НОМЕР_1 , ІМЕІ2: НОМЕР_2 із абонентським номером НОМЕР_3 ; банківську картку АТ «УніверсалБанк» № НОМЕР_4 .
Також, 02.04.2026 під час проведення обшуку транспортного засобу марки «Mersedes-Benz C 220D», д.н. НОМЕР_6 , номер кузова: НОМЕР_7 , яким користується ОСОБА_4 , було виявлено та вилучено: свідотцво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_5 ; ключі від транспортного засобу; транспортний засіб марки «Mersedes-Benz C 220D», д.н. НОМЕР_6 , номер кузова: НОМЕР_7 .
Вказане майно 02.04.2026 постановою слідчого визнано речовим доказом у даному кримінальному провадженні.
Відповідно до пункту 7 частини другої статті 131 КПК України, одним із заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна.
Згідно пункту 1 частини другої статті 167 КПК України, тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей, тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди.
Відповідно до частини першої статті 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Відповідно до пунктів 1, 3 частини другої статті 170 КПК України, арешт майна допускається з метою збереження речових доказів, конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи.
У випадку, передбаченому пунктом 3 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна (частина п'ята статті 170 КПК України).
Санкція ч. 3 ст. 307 КК України передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від шести до десяти років з конфіскацією майна.
Згідно з частиною третьою статті 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Відповідно до частини першої статті 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Згідно із частиною одинадцятою статті 170 КПК України, заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.
У клопотанні прокурора наведені відомості про обставини вчинення кримінального правопорушення, які в сукупності з доданими матеріалами кримінального провадження дають слідчому судді підстави дійти висновку, що було вчинено вказане кримінальне правопорушення, що підтверджується долученими до клопотання доказами.
Крім цього, стороною кримінального провадження, яка звернулась з клопотанням, доведено наявність достатніх підстав вважати, що зазначене у клопотанні майно є речовим доказом у кримінальному провадженні, оскільки могло зберегти на собі сліди вчинення кримінального правопорушення, а тому є необхідність у накладені арешту, з метою збереження речових доказів до з'ясування всіх обставин кримінального провадження.
Таким чином, враховуючи правове обґрунтування клопотання, яке відповідає положенням статей 170-173 КПК України, а також те, що ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України, санкція якого передбачає конфіскацію майна як вид покарання, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання прокурора про арешт майна підлягає задоволенню, з метою забезпечення можливої конфіскації майна як виду покарання, а також з метою збереження речових доказів, задля забезпечення дієвості та об'єктивності розслідування у вказаному кримінальному провадженні, так як незастосування арешту може призвести до приховування, пошкодження, зникнення такого майна чи знищення слідчої інформації на ньому.
При цьому слідчим суддею враховано, що обмеження права власності є розумним та співмірним завданням кримінального провадження.
Одночасно слідчий суддя роз'яснює, що згідно статті 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково, якщо буде доведено, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
На підставі наведеного та керуючись ст. 167, 170, 172-173 КПК України, слідчий суддя,
Клопотання прокурора відділу Тернопільської обласної прокуратури ОСОБА_3 - задовольнити.
Накласти арешт, шляхом заборони відчуження, розпорядження та користування, на майно, яке вилучене 02.04.2026 під час проведення обшуків, а саме: мобільний телефон марки «iPhone 11 Pro», ІМЕІ1: НОМЕР_1 , ІМЕІ2: НОМЕР_2 із абонентським номером НОМЕР_3 ; банківську картку АТ «УніверсалБанк» № НОМЕР_4 , свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_5 ; ключі від транспортного засобу; транспортний засіб марки «Mersedes-Benz C 220D», д.н. НОМЕР_6 , номер кузова: НОМЕР_7 , що належить ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора відділу Тернопільської обласної прокуратури ОСОБА_3 .
Ухвала про арешт майна виконується негайно.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді може бути подана безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення. Якщо ухвалу постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Слідчий суддя ОСОБА_1