Справа № 375/666/23
Провадження № 1-кс/375/41/26
17 квітня 2026 року селище Рокитне
Рокитнянський районний суд Київської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Рокитне Білоцерківського району Київської області заяву про відвід судді Рокитнянського районного суду Київської області ОСОБА_3 від розгляду обвинувального акта у кримінальному проваджені № 12022110000000099 від 2 травня 2022 року відносно ОСОБА_4 за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 4 статті 286-1 КК України,
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_5 ,
представника потерпілих, адвоката ОСОБА_6 ,
захисника обвинуваченого, адвоката ОСОБА_7 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
У провадженні Рокитнянського районного суду Київської області перебуває обвинувальний акт у кримінальному проваджені № 12022110000000099 від 2 травня 2022 року за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого частиною 4 статті 286-1 КК України.
Під час розгляду даного кримінального провадження 2 квітня 2026 року в судовому засіданні, представником потерпілих, адвокатом ОСОБА_6 , було заявлено відвід судді ОСОБА_3 .
Заява про відвід мотивована тим, що з 18 березня 2026 року, представнику потерпілих - адвокату ОСОБА_6 , як стороні кримінального провадження, не надано для ознайомлення матеріали кримінального провадження № 375/666/23, що позбавило потерпілу сторону належним чином підготуватись до судових засідань, які завчасно узгоджені, тим самим позбавивши реалізувати інші процесуальні права, передбачені КПК.
Крім того, адвокат ОСОБА_6 вказує на те, що ним виявлено відсутність в електронному вигляді в системі «Електронний суд» процесуальних рішень головуючої по справі судді ОСОБА_3 , у тому числі - ухвали про завершення підготовчого судового засідання та призначення справи до розгляду.
У судовому засіданні адвокат ОСОБА_6 свою заяву про відвід підтримав та просив її задовольнити. На переконання адвоката ОСОБА_6 такі дії судді ОСОБА_3 свідчать про її упередженість.
У судововму засіданні прокурор просив у задоволенні заяви про відвід судді ОСОБА_3 відмовити, та вказав на відсутність правових підстав для відводу судді.
Захисник обвинуваченого, адвокат ОСОБА_7 , заперечив проти задволення заяви про відвід судді ОСОБА_3 . Крім того через систему «Електронний суд» 9 квітня 2026 року подав до суду заперечення на клопотання (заяву) в якій просив залишити без розгляду заяву адвоката ОСОБА_6 про відвід судді ОСОБА_3 , оскільки вона має ознаки зловживання правом на відвід з метою затягування кримінального провадження та просив винести окрему ухвалу у справі 3375/666/23 та направити Кваліфікаційно-дисциплінарній комісії адвокатури Київській області для вирішення питання стосовно притягнення адвоката ОСОБА_6 до дисциплінарної відповідальності. В судовому засіданні подане заперечення підтримав та просив задовольнити.
Обвинувачений ОСОБА_4 підтримав позицію захисника.
Інші учасники судового провадження в судове засідання не з'явились, належним чином повідомлялись про дату, час та місце розгляду заяви повідомлені належним чином.
Особа, якій заявлено відвід, суддя ОСОБА_3 , у судове засідання не з'явилася, була належним чином повідомлена про дату та час розгляду заяви про відвід, пояснень від неї не надходило.
Відповідно до статті 26 КПК України сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та спосіб, передбачених цим Кодексом.
Заслухавши учасників процесу, вивчивши заяву про відвід та матеріали кримінального провадження, суд зазначає таке.
Відповідно до частини 1 статті 7 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним законом.
Згідно із пунктом 1.1. Бангалорських принципів поведінки суддів, які схвалено Резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН 27 липня 2006 року № 2006/23 від 19 травня 2006 року, суддя повинен здійснювати свою судову функцію незалежно, виходячи виключно з оцінки фактів, відповідно до свідомого розуміння права, незалежно від стороннього впливу, спонукання, тиску, загроз чи втручання, прямого чи опосередкованого, що здійснюється з будь-якої сторони та з будь-якою метою.
Відповідно до положень пункту 2.5 Бангалорських принципів поведінки суддів, суддя підлягає відводу від участі в розгляду справи в тому випадку, якщо для нього є неможливим винесення об'єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.
Статтею 15 Кодексу суддівської етики визначено, що неупереджений розгляд справ є основним обов'язком судді.
За змістом пунктів 60, 61 Рекомендації CM/Rec (2010) 12 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо суддів: незалежність, ефективність та обов'язки, ухваленої Комітетом Міністрів Ради Європи 17 листопада 2010 року на 1098 засіданні заступників міністрів, під час розгляду всіх справ судді повинні діяти незалежно та неупереджено, забезпечувати сторонам можливість бути об'єктивно вислуханими, пояснювати за потреби процедурні питання. Судді мають приймати рішення у справах, які передані їм на розгляд.
Вони можуть відмовитися від справи або її розгляду лише якщо для цього є поважні причини.
Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 75 КПК України слідчий суддя, суддя або присяжний не може брати участь у кримінальному провадженні: за наявності обставин, які викликають сумнів у його неупередженості.
Згідно із частиною 5 статті 80 КПК України, відвід повинен бути вмотивованим. Тобто, має містити вказівку на підстави, що зумовлюють його наявність. Особа, що заявила відвід повинна викласти відомі їй обставини, з якими вона пов'язує усунення судді від участі у судовому провадженні.
При цьому, згідно з частиною 4 статті 80 КПК заяви про відвід під час судового провадження подаються до початку судового розгляду. Подання заяви про відвід після початку судового розгляду допускається лише у випадках, якщо підстава для відводу стала відома після початку судового розгляду.
Слід зазначити, що головна мета відводу - гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи, водночас, для підтвердження порушення (або можливого порушення) суддею принципу неупередженості існує необхідність доведення стороною наявності відповідних суб'єктивних та об'єктивних критеріїв.
Також згідно із частиною 5 статті 9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ).
Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлює право на справедливий судовий розгляд. Кожна людина при визначенні її громадських прав та обов'язків або при висуненні проти неї будь-якого обвинувачення, має право на справедливий і відкритий розгляд впродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.
За усталеною практикою Європейського суду з прав людини наявність безсторонності згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод повинна визначатися за суб'єктивним та об'єктивним критеріями.
За суб'єктивним критерієм беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у цій справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (пункт 49 рішення у справі «Білуха проти України» від 9 листопада 2006 року).
У контексті суб'єктивного критерію особиста безсторонність судді презюмується, поки не доведено протилежного.
При оцінці об'єктивного критерію окремо від поведінки суддів слід визначити, чи існували переконливі факти, які могли б викликати сумніви щодо їхньої безсторонності.
Це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезстороннім, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною.
Вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими (пункт 29, 31 рішення Європейського суду з прав людини «Газета «Україна-центр» проти України» від 15 липня 2010 року).
Отже, щодо суб'єктивної складової безсторонності суду заявнику необхідно подати докази фактичної наявності упередженості судді для відводу його від даної справи, оскільки існує презумпція неупередженості судді. І тільки якщо з'являються об'єктивні сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об'єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, або його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі.
Тобто, підстави для задоволення заяви про відвід судді у кожній конкретній справі з огляду на його неупередженість або необ'єктивність, мають бути встановлені саме щодо конкретної справи або щодо учасників такої справи.
Оцінюючи, чи наявні підстави для відводу за суб'єктивним критерієм, суд вказує про відсутність будь-яких підстав вважати, що суддя ОСОБА_3 має і виявляє особисту упередженість під час розгляду справи. Презумпція особистої неупередженості судді діє, допоки не з'являться докази на користь протилежного. Доказів протилежного заявником не надано й судом не встановлено.
Доводи заяви не містять посилання на обставини, які б давали підстави для висновку про необ'єктивність та упередженість судді Штифорук .
Оцінюючи мотиви, викладені у заяві про відвід, фактично свідчать про незгоду заявника із процедурою судового розгляду, що здійснює суддя ОСОБА_3 та з процесуальними рішеннями судді ОСОБА_3 у ході розгляду кримінального провадження № 12022110000000099 від 2 травня 2022 року за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 4 статті 286-1 КК України та спростовуються матеріалами справи, відтак дана заява ґрунтується на суб'єктивних переконаннях заявника, що не може слугувати підставою для відводу.
Враховуючи наведене, суд прийшов до переконання, що в обґрунтування своєї заяви про відвід судді заявник не навів належних та допустимих доказів, які б свідчили про наявність підстав для відводу судді, що передбачені нормами КПК України, будь-які обставини, які б свідчили про заінтересованість, упередженість чи необ'єктивність судді, її безсторонність, при розгляді даного кримінального провадження, що відповідно до вимог статтей 75, 76КПК України є підставами для відводу - відсутні.
Відтак, оскільки судом не встановлено та заявником не наведено жодних підстав, передбачених статтями 75, 76 КПК України, суд приходить до переконання, що у задоволенні заяви слід відмовити.
Керуючись статтями 75, 76, 80, 81 КПК України,
У задоволенні заяви представника потерпілих - адвоката ОСОБА_6 про відвід судді Рокитнянського районного суду Київської області ОСОБА_3 від розгляду кримінального провадження № 12022110000000099 від 2 травня 2022 року відносно ОСОБА_4 за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 4 статті 286-1 КК України - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення й оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали оголошений 20 квітня 2026 року о 14 год 30 хв.
Суддя ОСОБА_8