Справа № 375/1338/17
Провадження № 6/375/23/26
20 квітня 2026 року селище Рокитне
Рокитнянський районний суду Київської області в складі:
головуючого судді Банах-Кокус О.В.
за участю секретаря судових засідань Потапенко А.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Рокитне Білоцерківського району Київської області заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Капіталресурс», відповідач ОСОБА_1 , треті особи: Акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк», Рокитнянський відділ державної виконавчої служби у Білоцерківському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ), про заміну стягувача та видачу дублікату виконавчого листа,
Товариство з обмеженою відповідальністю «Капіталресурс», в особі свого представника Петрийчука А.Б., через систему «Електронний суд» звернулося до суду із заявою про заміну стягувача у виконавчому листі та видачу дубліката виконавчого листа № 2/375/611/17 від 22 травня 2019 року.
Товариства з обмеженою відповідальністю «Капіталресурс» звернулося до суду із заявою про заміну стягувача у виконавчому листі та видачу дубліката виконавчого листа від 22 травня 2019 року у цивільній справі № 375/1338/17 за позовом Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
У заяві зазначається, що 8 грудня 2011 року між Публічним акціонерним товариством Комерційний банк «ПриватБанк» (далі ПАТ КБ ПриватБанк») та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір №б/н, згідно якого останньому було надано грошові кошти (кредит) на споживчі цілі, та встановлений графік повернення їх. Відповідач свої зобов'язання за договором не виконував, у зв'язку з чим ПАТ КБ «ПриватБанк» звернувся до суду з позовом про стягнення заборгованості.
На виконання рішення Рокитнянського районного суду Київської області видано виконавчий лист №2/375/611/17 від 22 травня 2019 року про стягнення з відповідача на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» боргу за кредитним договором.
22 серпня 2025 року між АТ КБ «ПриватБанк» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Капіталресурс» (далі - ТОВ «Капіталресурс») було укладено Договір факторингу № 8-22-08/2025, за яким було відступлено права вимоги за кредитними договорами, у тому числі за кредитним договором Відповідача.
Таким чином кредитора по договору було змінено з АТ КБ «ПриватБанк» на ТОВ «Капіталресурс». Окрім того, кредитний договір Відповідача на момент звернення Заявника з даною заявою є дійсними та не оскаржувались сторонами по справі.
Щодо видачі дубліката виконавчого листа заявник зазначає, що на примусовому виконанні у Рокитнянському відділу державної виконавчої служби у Білоцерківському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) перебувало виконавче провадження № 63337220 з примусового виконання виконавчого листа №2/375/611/17.
20 квітня 2021 року державним виконавцем ВДВС виконавче провадження було завершено, оригінал вищевказаного виконавчого листа направлено стягувачу.
Станом на теперішній час оригінал виконавчого листа на адресу стягувача не надходив, згідно даних Автоматизованої системи виконавчого провадження жодних відкритих виконавчих проваджень про стягнення боргу з Боржника на підставі виконавчого листа немає.
У зв'язку з вказаним, ТОВ «Капіталресурс» на даний час у зв'язку з відсутністю виконавчого документу не може реалізувати свої права, як стягувача, що гарантовані законодавством України.
Посилаючись на норми статей 202, 509, 512, 514, 516 ЦК України, частини 1 статті 55 ЦПК України, правові позиції Верховного Суду, заявник просить замінити стягувача у виконавчому листі 2/375/611/17 від 22 травня 2019 року Рокитнянського районного суду Київської області про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» боргу з ПАТ КБ «ПриватБанк» на його правонаступника ТОВ «Капіталресурс» та видати ТОВ «Капіталресурс» дублікат виконавчого листа № 2/375/611/17 від 22 травня 2019 року Рокитнянського районного суду Київської області про стягнення боргу з ОСОБА_1 .
Ухвалою суду від 9 березня 2026 року заяву залишено без руху та надано заявнику строк для усунення недоліків, який становить п'ять днів з дня отримання ухвали.
Ухвалою суду від 12 березня 20265 року прийнято до розгляду заяву та призначено судове засідання на 20 березня 2026 року з повідомленням учасників справи.
Представник ТОВ «Капіталресурс» Петрийчук А.Б. у заяві просив справу розглядати без участі представника заявника.
Інші учасники в судове засідання не з'явилися, хоч про дату, час та місце судового розгляду були повідомлені належним чином.
Відповідно до статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, так як розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.
Рішенням Рокитнянського районного суду Київської області від 7 грудня 2017 року у справі №375/1338/17 позовні вимоги Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» задоволено частково. Стягнуто з з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 , проживаючого в АДРЕСА_1 , на користь публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приват Банк», 01001, м. Київ вул. Грушевського, 1-Д, код ЄДРПОУ 14360570, рахунок № НОМЕР_2 , МФО 305299, в рахунок відшкодування заборгованості за кредитним договором 4176 (чотири тисячі сто сімдесят шість) грн 62 коп., в рахунок відшкодування понесених судових витрат - 155 (сто п'ятдесят п'ять) грн 04 коп., всього 4331 (чотири тисячі триста тридцять одну) грн 66 коп. В задоволенні решти частини позовних вимог відмовлено.
22 травня 2019 року АТ КБ «ПриватБанк» видано виконавчий лист у справі №375/1338/17, провадження №2/375/611/17.
На виконанні Рокитнянського відділу державної виконавчої служби у Білоцерківському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) перебувало виконавче провадження № 63337220 відкрито виконавче провадження за виконавчим листом №2/375/611/17 від 22 травня 2019 року.
Відповідно до постанови старшого державного виконавця Рокитнянського відділу державної виконавчої служби у Білоцерківському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) Смакоти С.В. від 20 квітня 2021 року, винесеної у виконавчому провадження № 63337220, виконавчий лист №2/375/611/17 від 22 травня 2019 року на підставі п. 2 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження» повернуто стягувачу.
Згідно пункту 10-2 розділу ХІІІ «Прикінцеві та перехідні положення»Закону України «Про виконавче провадження», доповненого Законом України від 15 березня 2022 року № 2129-ІХ, який набрав чинності з 26 березня 2022 року, тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України визначені цим Законом строки перериваються та встановлюються з дня припинення або скасування воєнного стану.
22 серпня 2025 року між АТ КБ «ПриватБанк» (як Клієнт) та ТОВ «Капіталресурс» (як Фактор) укладено Договір факторингу №8-22-08/2025, відповідно до умов якого Клієнт відступає належні йому Права грошової вимоги до позичальників, зазначених у реєстрі боргових зобов'язань, а Фактор здійснює фінансування Клієнта шляхом купівлі у нього права вимоги та сплачує Клієнту за Правом вимоги грошові кошти у порядку визначених цим договором. Купівельна ціна за цим договором становить 93375000,00 гривень.
Відповідно до витягу з Реєстру боргових зобов'язань №1 до договору факторингу №8-22-08/2025 від 22.08.2025 за ОСОБА_1 рахується заборгованість за кредитним договором № б/н від 8 грудня 2011 року в розмірі 9986,09 гривень.
Оскільки у даному випадку виконавчий документ у виконавчому провадженні №63337220 було повернуто стягувачу, заміна стягувача у виконавчому листі №2/375/611/17 регулюється статтею 55 ЦПК України.
Згідно зі статтею 55 ЦПК України у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу. Усі дії, вчинені в цивільному процесі до вступу правонаступника, обов'язкові для нього так само, як вони були обов'язкові для особи, яку він замінив.
Відповідно до частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні (крім випадків, передбачених статтею 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Згідно статті 513 ЦК України правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.
Правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні, яке виникло на підставі правочину, що підлягає державній реєстрації, має бути зареєстрований в порядку, встановленому для реєстрації цього правочину, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до статті 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.
Первісний кредитор у зобов'язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Боржник має право не виконувати свого обов'язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов'язанні (стаття 517 ЦК України).
Вказані норми не встановлюють імперативної вимоги щодо передання первісним кредитором новому кредитору оригіналів первинних документів як умови переходу права вимоги, отже, і наявності оригіналів цих документів у нового кредитора. Передання таких документів має на меті перевірку існування у первісного кредитора права вимагати виконання боржником відповідних обов'язків, а також змісту та обсягу таких обов'язків.
Обставина не передання новому кредитору документів, які засвідчують права, що передаються, створює певні ризики для нового кредитора, пов'язані з невиконанням боржником своїх зобов'язань на користь саме нового кредитора. Однак відсутність передання новому кредитору таких документів не може вказувати на відсутність передання права вимоги взагалі.
Водночас вимога щодо надання боржнику доказів переходу до нового кредитора прав у зобов'язанні відповідно до статті 517 ЦК України не є тотожною до вимоги щодо надання до суду доказів відступлення первісним кредитором новому кредитору права вимоги до боржника для здійснення заміни кредитора у справі (процесуального правонаступництва). Зазначені вимоги випливають із різних правових підстав та не є взаємозалежними.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 27 вересня 2021 року у справі № 5026/886/2012.
В постанові від 18 жовтня 2023 року у справі № 905/306/17 Верховний Суд зазначив, що, вирішуючи питання про наявність підстав для заміни учасника справи (сторони виконавчого провадження) правонаступником за відсутності обставин, що свідчать про нікчемність договору, на підставі якого подано заяву про заміну учасника правовідносин, а також відомостей щодо оспорювання або визнання недійсним цього договору у встановленому порядку, суд має виходити з принципу правомірності цього правочину, дослідивши та надавши оцінку достатності та достовірності наданих в обґрунтування заяви про заміну сторони доказів для здійснення відповідної заміни; для підтвердження факту відступлення права вимоги, фінансова компанія як заінтересована сторона повинна надати до суду докази переходу права вимоги від первісного до нового кредитора на кожному етапі такої передачі.
Належним доказом, який засвідчує факт набуття прав вимоги за кредитним договором, є належно оформлені та підписані договори про відступлення права вимоги, реєстр договорів, права вимоги за якими відступаються, за умови, що він містить дані за кредитним договором, а також докази на підтвердження оплати за договором (див. постанови Верховного Суду від 29 червня 2021 року у справі № 753/20537/18, від 21 липня 2021 року у справі № 334/6972/17, від 27 вересня 2021 року у справі № 5026/886/2012).
В постановах від 20 лютого 2019 року у справі № 910/16109/14, від 06 вересня 2023 року у справі № 466/3066/13-ц Верховний Суд виснував, що відсутність належних та допустимих доказів на підтвердження обставин здійснення повної оплати за договором відступлення права вимоги, тобто доказів, які б підтверджували належність виконання сторонами своїх зобов'язань за таким договором, є самостійною та достатньою підставою для відмови у задоволенні його заяви про заміну стягувача у виконавчому провадженні.
Дослідивши матеріали заяви, судом встановлено, що заявником не підтверджено належними доказами перехід права вимоги до боржника, оскільки до заяви не долучено докази здійснення оплати за договором факторингу № 8-22-08/2025.
Тобто, відсутні належні докази у підтвердження того, що ТОВ «Капіталресурс» набуло право грошової вимоги за кредитним договором № б/н від 8 грудня 2011 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» 9986,09 гривень.
Згідно зі статтями 76, 81 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.
Доказування не може грунтуватися на припущеннях.
За таких обставин, відсутні підстави для заміни стягувача у виконавчому листі №2/375/611/17 від 22 травня 2019 року.
Відповідно до пункту 17.4 частини 1 розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред'явлення виконавчого документа до виконання.
Разом з тим, суд звертає увагу стягувача, що матеріали заяви не містять належних доказів втрати виконавчого документа.
Заявник зазначає, що оригінал виконавчого листа на адресу АТ КБ «ПриватБанк» не надходив, а тому виконавчий лист не був переданий ТОВ «Капіталресурс» як новому кредитору за договором факторингу. Таким чином, виконавчий лист був втрачений.
Матеріали заяви не містять жодних доказів на підтвердження вказаних обставин, зокрема, заявником не надано суду та навіть не вказано у заяві про наявність будь-яких звернень до АТ КБ «ПриватБанк» та до Рокитнянського відділу державної виконавчої служби у Білоцерківському районі Київської області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України стосовно з'ясування місця знаходження виконавчого листа.
Приймаючи до уваги те, що судом не встановлено підстав для заміни стягувача у виконавчому листі, відсутні підстави для видачі заявнику дубліката виконавчого листа у справі у цивільній справі № 375/1338/17 за позовом Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Враховуючи вищевикладене, заява ТОВ «Капіталресурс» про заміну стягувача у виконавчому листі та видачу виконавчого листа задоволенню не підлягає.
Керуючись статтями 55, 260, 353 ЦПК України, суд,
У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Капіталресурс» про заміну стягувача у виконавчому листі та видачу дубліката виконавчого листа №2/375/611/17 від 22 травня 2019 року у цивільній справі №375/1338/17 - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги до Київського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Повний текст судового рішення складено 20 квітня 2026 року.
Суддя О.В. Банах-Кокус