Справа № 372/2283/26
Провадження 1-кс-664/26
ухвала
Іменем України
15 квітня 2026 року Слідчий суддя Обухівського районного суду Київської області ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
за участю прокурора ОСОБА_3 ,
слідчого ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
підозрюваного ОСОБА_6 ,
розглянувши у залі судових засідань Обухівського районного суду Київської області клопотання слідчого СВ Обухівського РУП ГУ НП в Київській області про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно такого підозрюваного:
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець міста Кагарлик, Обухівського району, Київської області, громадянин України, працюючий ФОП « ОСОБА_6 », зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , та фактично проживаючий за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимий,
ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286, ст. 135 КК України, а саме підозрюється в тому, що
12.04.2026 близько 22 години 50 хвилин, більш точного часу досудовим розслідуванням не встановлено, водій ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в темний час доби, при сприятливих погодних умовах, керуючи технічно-справним транспортним засобом, автомобілем марки «Jaguar» модель «XF» реєстраційний НОМЕР_1 , який належить йому, відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, бланк НОМЕР_2 , рухався автомобільною дорогою Н-01 (сполученням Київ-Знам'янка) на 24 км + 200 м, в межах Обухівського району, Київської області, без пасажирів в напрямку від міста Київ.
Під час руху, водій ОСОБА_6 , рухаючись в лівій смузі руху здійснив виїзд праворуч на праву смугу руху, не стежив за дорожньою обстановкою, не був уважний під час керування транспортним засобом та відповідно не реагував на її зміну, діючи з необережності, проявляючи злочинну самовпевненість, легковажно розраховуючи на запобігання дорожньо-транспортної пригоди, внаслідок чого своїми діями створив загрозу безпеці дорожнього руху, життю та здоров'ю громадян, а також порушуючи вимоги пунктів: 2.3. б) ПДР України - «для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний: бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, реагувати на її зміну» Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10 жовтня 2001 року та введених в дію з 01 січня 2002 року (далі - ПДР України), 2.3. д) ПДР України - «для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний: «не створювати своїми діями загрози безпеці дорожнього руху», проявив злочинну самовпевненість, не був уважним під час керування транспортним засобом, не стежив за дорожньою обстановкою та відповідно не реагував на її зміну, не обрав безпечну швидкість руху керованого ним транспортного засобу, чим створив загрозу безпеці дорожнього руху, життю та здоров'ю громадян, а також порушуючи вимоги пункту 10.1., 12.1. та 13.1 ПДР України, згідно з якими передбачено, що:
-п. 10.1. ПДР України - «Перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху»;
-п. 12.1. ПДР України - «Під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним»;
- п. 13.1. ПДР України - «водій залежно від швидкості руху, дорожньої обстановки, особливостей вантажу, що перевозиться, і стану транспортного засобу повинен дотримувати безпечної дистанції та безпечного інтервалу»;
не обрав безпечну швидкість руху, не дотримався безпечного інтервалу та дистанції, не надав перевагу в русі, транспортному засобу, автомобілю марки «Volkswagen» модель «ID.4» реєстраційний номер НОМЕР_3 під керуванням ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка рухалася попутно напрямку руху автомобіля марки «Jaguar» модель «XF» реєстраційний НОМЕР_1 , в правій смузі руху, здійснив виїзд в праву смугу руху де допустив зіткнення із автомобілем марки «Volkswagen» модель «ID.4» реєстраційний номер НОМЕР_3 , після чого автомобіль «Volkswagen» здійснив зіткнення із дорожнім металевим огородженням (колесо відбійником) розташованим вздовж правої сторони дороги.
У результаті дорожньо-транспортної пригоди, водію ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , заподіяно тяжке тілесне ушкодження у вигляді травматичного розриву селезінки, гемоперитонеуму.
Грубе порушення водієм ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , вимог пунктів 2.3. б), 2.3. д), 10.1, 12.1 та 13.1 Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001 та введених в дію з 01.01.2002, перебувають у прямому причинно-наслідковому зв'язку з виникненням дорожньо-транспортної пригоди та настанням наслідків у вигляді заподіяння потерпілій ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , тяжкого тілесного ушкодження, тобто у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.
Окрім того, ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , 12.04.2026 року близько 22 години 50 хвилин, після зіткнення, на 24 км + 200 м автомобільної дороги Н-01 (сполученням Київ-Знам'янка), в межах Обухівського району, Київської області, із автомобілем марки «Volkswagen» модель «ID.4» реєстраційний номер НОМЕР_3 під керуванням ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , не зупиняючи автомобіль поїхав з місця події, розуміючи, що автомобіль «Volkswagen» модель «ID.4» реєстраційний номер НОМЕР_3 , зіткнувся із дорожнім металевим огородженням (колесо відбійником) розташованим вздовж правої сторони дороги, водій отримав тілесні ушкодження, не повідомляючи до органів поліції та медичних закладів охорони здоров'я, і усвідомлюючи, що залишає потерпілого без будь-якої допомоги, з місця пригоди зник, попрямувавши до місця свого відпочинку, заміського комплексу відпочинку, який розташований в селі Підгірці, Обухівського району, Київської області, чим грубо порушив вимоги п. 2.10 (а, б, в, г, ґ, д, е) ПДР України (п. 2.10. «У разі причетності до дорожньо-транспортної пригоди водій зобов'язаний: а) негайно зупинити транспортний засіб і залишатися на місці пригоди; б) увімкнути аварійну сигналізацію і встановити знак аварійної зупинки відповідно до вимог пункту 9.10 цих Правил; в) не переміщати транспортний засіб і предмети, що мають причетність до пригоди; г) вжити можливих заходів для надання першої медичної допомоги потерпілим, викликати карету швидкої медичної допомоги, а якщо це неможливо, звернутися за допомогою до присутніх і відправити потерпілих до лікувального закладу; ґ) у разі неможливості виконати дії, перелічені в підпункті “г» пункту 2.10 цих Правил, відвезти потерпілого до найближчого лікувального закладу своїм транспортним засобом, попередньо зафіксувавши розташування слідів пригоди, а також положення транспортного засобу після його зупинки; у лікувальному закладі повідомити своє прізвище та номерний знак транспортного засобу (з пред'явленням посвідчення водія або іншого документа, який посвідчує особу, реєстраційного документа на транспортний засіб) і повернутися на місце пригоди; д) повідомити про дорожньо-транспортну пригоду орган чи підрозділ міліції, записати прізвища та адреси очевидців, чекати прибуття працівників міліції; е) вжити всіх можливих заходів для збереження слідів пригоди, огородження їх та організувати об'їзд місця пригоди)».
Враховуючи вищевикладене, ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , достовірно знаючи, що своїми діями, пов'язаними з порушенням Правил дорожнього руху та вчиненням зіткнення із автомобілем марки «Volkswagen» модель «ID.4» реєстраційний номер НОМЕР_3 під керуванням ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , поставив останню в небезпечний для життя стан, при цьому, маючи змогу допомогти їй, у тому числі й шляхом виклику карети швидкої медичної допомоги, завідомо залишив потерпілу без допомоги та з місця пригоди зник.
У результаті дорожньо-транспортної пригоди, водію ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , заподіяно тяжке тілесне ушкодження у вигляді травматичного розриву селезінки, гемоперитонеуму.
Грубе порушення водієм ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , вимог пункту п. 2.10 (а, б, в, г, ґ, д, е) ПДР України Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001 та введених в дію з 01.01.2002, перебувають у прямому причинно-наслідковому зв'язку у завідомому залишенні без допомоги особи, яка перебуває в небезпечному для життя стані, коли він ( ОСОБА_6 ) сам поставив потерпілу ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в небезпечний для життя стан, тобто у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 1 ст. 135 КК України.
14 квітня 2026 року ОСОБА_6 , вручено письмове повідомлення про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 286 та ч.1 ст. 135 КК України.
Наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 286 та ч.1 ст. 135 КК України підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: протоколом огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 14.04.2026; протоколом огляду місця події від 14.04.2026; протоколом допиту потерпілої ОСОБА_8 від 14.04.2026; протоколом допиту свідка ОСОБА_10 від 13.04.2026; протоколом допиту свідка ОСОБА_11 від 13.04.2026; протоколом допиту свідка ОСОБА_12 від 13.04.2026; протоколом затримання ОСОБА_6 від 24.08.2025; довідкою з КНП ОМР «Обухівська БЛІЛ» щодо наявності тілесних ушкоджень у потерпілої від 14.04.2026.
Підозрюваний ОСОБА_6 , підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі строком від трьох до восьми років з позбавленням права керування транспортними засобами на строк до трьох років або без такого.
В ході здійснення досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні наявні достатні підстави вважати, що існують ризики, передбачені п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, невиконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам:
- п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України - підозрюваний ОСОБА_6 , може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, оскільки останній підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який передбачене покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 3 до 8 років позбавленням волі, а тому під тягарем можливого покарання він може переховуватися від органу досудового розслідування, прокуратури та суду.
Окрім того слід врахувати поведінку ОСОБА_6 , який відразу після вчинення дорожньо-транспортної пригоди з місця вчинення злочину зник з метою подальшого переховування та приховування речового доказу - автомобіля на якому він скоїв дорожньо-транспортну пригоду, тобто вже проявив свою поведінку, спрямовану на ухилення від можливої відповідальності, приховування речових доказів та переховування від органів досудового розслідування.
Окрім того, зважаючи на наявність підстав передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, доведеність ризиків, вважаю, що застосування більш м'якого запобіжного заходу щодо ОСОБА_6 , окрім як застосування запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту, не зможе забезпечити дієвості кримінального провадження та запобігти виникненням ризиків, передбачених п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання не може бути застосовано до підозрюваного у зв'язку з тим, що останній підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі від трьох до восьми років з позбавленням права керування транспортними засобами на строк до трьох років або без такого, у зв'язку з чим останній може зникнути від органу досудового слідства та переховуватись, що в свою чергу призведе до неможливості закінчення розслідування.
До підозрюваного запобіжний захід у вигляді особистої поруки не можливо застосувати у зв'язку тим, що відсутні особи, які можуть виступити його поручителями до теперішнього часу не надійшли заяви від осіб, що заслуговують на особливу довіру та які б виявили бажання бути поручителями підозрюваного ОСОБА_6 , що виключає можливість застосування відносно нього запобіжного заходу особистої поруки, передбаченого п. 2 ч. 1 ст. 176 КПК України.
Заслухавши думку слідчого та прокурора, які просили задовольнити клопотання, про існування визначених ст. 177 КПК України ризиків, думку підозрюваного та захисника, які не заперечили проти клопотання слідчого, вивчивши копії матеріалів, якими слідчий обґрунтовує доводи клопотання, приходжу до висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінальних правопорушень.
У відповідності до ч. 2 ст. 181 КПК України, запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, може бути застосований до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення яких законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
Згідно витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження вбачається, що 13.04.2026 року внесено відомості про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286, ст. 135 КК України (кримінальне провадження № 12026111230000545).
14 квітня 2026 року ОСОБА_6 , вручено письмове повідомлення про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 286 та ч.1 ст. 135 КК України.
Під час розгляду клопотання прокурором та слідчим доведено наявність обставин, які свідчать про те, що заявлені ризики, які виправдовують необхідність застування запропонованого виду запобіжного заходу, оскільки поданими матеріалами підтверджується, що досудове розслідування триває, підозрюваний обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочину, може переховуватись від органів досудового розслідування та суду.
Враховуючи тяжкість покарання, що загрожує у разі визнання підозрюваного винуватим у кримінального правопорушення, у вчиненні якого він підозрюється, даних про його особу, зокрема те, що він раніше судимий, зважаючи на необхідність виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, запобігти спробам переховуватися від органів досудового розслідування, а також зважаючи на доведеність прокурором наявності всіх обставин, передбачених ч. 1 ст. 194 КПК України, вважаю за необхідне застосувати відносно підозрюваного запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, оскільки жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
При цьому дослідженими слідчим суддею доказами: документами підтверджується можливість перебування підозрюваного за місцем проживання, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , під домашнім арештом. Також слід прийняти до уваги, що проживання підозрюваного в м. Кагарлик Київської області, буде сприяти створенню умов для його належної процесуальної поведінки та участі у слідчих і процесуальних діях по місцю здійснення досудового розслідування.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 176, 177, 178, 179, 184, 186, 193, 194, 206 КПК України,
Клопотання задовольнити.
Застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Кагарлик Обухівського району Київської області, запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_6 обов'язки:
-прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду за викликом у визначений час, місце, залежно від стадії кримінального провадження;
-не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває (Київська область, Обухівський район, місто Кагарлик), без дозволу слідчого, прокурора або суду;
-повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну свого місця проживання,
-не спілкуватись поза межами процесуальних дій із потерпілим, свідками у кримінальному провадженні.
Роз'яснити підозрюваному ОСОБА_6 , що в разі не виконання покладених на нього обов'язків, до нього може бути застосовано більш жорсткий запобіжний захід і накладено грошове стягнення.
Визначити строк дії ухвали слідчого судді до 13 червня 2026 року включно, який обраховувати з 15 квітня 2026 року з 16 год. 00 хв.
Контроль за виконанням ухвали покласти на слідчого СВ Обухівського РУП ГУ НП в Київській області, якому доручено досудове розслідування цього кримінального провадження.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1