Справа № 367/6354/20
Провадження №2/367/2166/2026
Іменем України
13 квітня 2026 року Ірпінський міський суд Київської області в складі:
головуючого судді Карабаза Н.Ф.,
при секретарі Зайцевій А.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Ірпінь цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання майна особистою приватною власністю,
В провадженні Ірпінського міського суду перебуває цивільна справа за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання майна особистою приватною власністю.
Представником позивача ОСОБА_1 - адвокатом Щербиною Л.А. через канцелярію суду подано заяву про повернення до стадії підготовчого засідання. В заяві зазначено, що виникла необхідність встановити фактичні обставини справи, що мають значення для її вирішення та з урахуванням цього змінити предмет позову.
В судове засідання позивач не з'явився, його представник адвокат Щербина Л.А. подала через канцелярію заяву, в якій просить провести судове засідання без її участі та подану раніше заяву просить розглянути та задовольнити.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явилася, про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, про причини неявки суд не повідомлено.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.
Ухвалою Ірпінського міського суду Київської області від 04 квітня 2023 року за участю представника позивача - адвоката Прокудіної К.А., представника відповідача - адвоката Товянського В.С. було закрито підготовче провадження у справі за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання майна особистою приватною власністю.
Суд приступив до судового розгляду справи, зокрема, було заслухано пояснення учасників розгляду, допитано свідка ОСОБА_3 .
Відповідно до частини другої статті 189 ЦПК України підготовче провадження починається відкриттям провадження у справі і закінчується закриттям підготовчого засідання. Цивільним процесуальним кодексом України не врегульовано питання щодо повернення суду першої інстанції до стадії підготовчого провадження після його закриття. Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. В постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 12 січня 2022 року у справі № 234/11607/20 (провадження № 61-15126св21), зроблено висновок, що: «при застосуванні процесуальних норм належить уникати як надмірного формалізму, так і надмірної гнучкості, які можуть призвести до скасування процесуальних вимог, встановлених законом. Надмірний формалізм у трактуванні процесуального законодавства визнається неправомірним обмеженням права на доступ до суду як елемента права на справедливий суд згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод». Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що, реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції Про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух. Разом з тим, Європейський суд зазначає, що не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але й реальним (Рішення Суду у справі Жоффре де ля Прадель проти Франції від 16 грудня 1992 року). Верховний Суд дійшов висновку, що згідно з практикою Верховного Суду, викладеною у постановах від 03.10.2019 у справі № 902/271/18, від 16.02.2021 у справі №922/2115/19, в ухвалі від 22.06.2021 у справі № 923/525/20, постанові від 16.12.2021 у справі № 910/7103/21 суди першої інстанції за наявності певних обставин можуть прийняти рішення про повернення до стадії підготовчого провадження після його закриття для вчинення тих чи інших процесуальних дій, які можуть бути реалізовані лише на стадії підготовчого провадження.
Разом з тим, повернення до стадії підготовчого провадження повинно допускатись лише у разі існування дійсно виняткових підстав для цього.
Відтак, з метою справедливого та неупередженого вирішення спору у справі, ефективного захисту порушених прав і законних інтересів, забезпечення додержання послідовності і порядку вчинення процесуальних дій, та з огляду на необхідність встановлення фактичних обставин, що мають значення для розгляду цієї справи, вважає, що в даному випадку відсутня необхідність повернення до стадії підготовчого провадження.
Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (частина 1 статі 12 ЦПК України).
Відповідно до частини 4 статті 12 ЦПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Згідно з положенням частиною 3 статті 13 ЦПК України учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Відповідно до частини 3 статті 49 ЦПК України, до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви. У справі, що розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, зміна предмета або підстав позову допускається не пізніше ніж за п'ять днів до початку першого судового засідання у справі.
Зміна предмету позову можлива, зокрема у такі способи: 1) заміна одних позовних вимог іншими; 2) доповнення позовних вимог новими; 3) вилучення деяких із позовних вимог; 4) пред'явлення цих вимог іншому відповідачу в межах спірних правовідносин (аналогічний висновок зроблений у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 22.07.2021 р. у справі № 910/18389/20).
Представником позивача не наведено ґрунтовних обставин необхідності повернення на стадію підготовчого провадження для вчинення певних процесуальних дій.
На думку суду відмова у поверненні на стадію підготовчого провадження після його закриття для розгляду питання щодо встановлення фактичних обставин справи, що мають значення для її вирішення та з урахуванням цього зміни предмету позову не виключає можливості відмовитися від частини заявлених позовних вимог, в той час як безпідставне повернення на стадію підготовчого провадження на даний час може викликати сумніви щодо неупередженості судді у сторони відповідача.
За такого, суд приходить до переконання, що підстави для повернення на стадію підготовчого провадження відсутні.
Таким чином, оскільки відсутні вагомі обставини, що є підставою для повернення на стадію підготовчого провадження, а повернення до стадії підготовчого провадження з будь-яких підстав нівелює саме значення стадій цивільного процесу, про що зазначав Верховний Суд, то суд приходить до висновку, що у задоволенні заяви про повернення до стадії підготовчого засідання після його закриття слід відмовити.
Керуючись ст. 2, 189-200, 247, 353 ЦПК України, суд
Заяву позивача ОСОБА_1 - адвоката Щербини Л.А. про повернення до стадії підготовчого засідання - залишити без задоволення.
Ухвала оскарженню в апеляційному порядку окремо від рішення суду не підлягає. Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються в апеляційну скаргу на рішення суду.
Суддя: Н.Ф. Карабаза