Справа № 367/3156/26
Провадження №2/367/4945/2026
Іменем України
20 квітня 2026 року суддя Ірпінського міського суду Київської області Третяк Я.М., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про витребування майна з чужого незаконного володіння,
До Ірпінського міського суду Київської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про витребування майна з чужого незаконного володіння, в якій позивачі просять:
усунути ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перешкоди у користуванні та володінні майном, витребувавши у ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , автомобіль марки «Nissan», моделі «Qashqai», сірого кольору, д/н НОМЕР_1 , рік випуску - 2009, номер шасі (кузова, рами) - НОМЕР_2 , тип транспортного засобу: легковий універсал, ключі від вказаного автомобіля та зобов'язати повернути його власнику ОСОБА_2 ;
стягнути з відповідача ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , грошові кошти у сумі 200 000,00 грн, якими вона незаконно заволоділа після смерті спадкодавця ОСОБА_4 , що перебували на його рахунках у АТ «Приватбанк» та АТ «Ощадбанк».
Згідно з частиною 1 статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Статтею 15 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Дослідивши матеріали позовної заяви та додані до неї документи, приходжу висновку про залишення її без руху з таких підстав.
Так, зі змісту позовної заяви вбачається, що позивачем ОСОБА_2 заявлено майнову вимогу про витребування нерухомого майна з чужого незаконного володіння.
Також, вимогу майновгго характеру про стягнення 200000,00 грн. заявлено позивачем ОСОБА_1 .
Згідно з пунктами 2, 9 частини першої статті 176 ЦПК України ціна позову в позовах про визнання права власності на майно або його витребування визначається вартістю такого майна; у позовах про право власності на нерухоме майно, що належить фізичним особам на праві приватної власності - дійсною вартістю нерухомого майна.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 серпня 2020 року у справі № 910/13737/19 зазначено, що будь-який майновий спір має ціну. Різновидами майнових спорів є, зокрема, спори, пов'язані з підтвердженням прав на майно та грошові суми, на володіння майном і будь-які форми використання останнього. Отже, судовий збір з позовної заяви про визнання права власності на майно, стягнення, витребування або повернення майна - як рухомих речей, так і нерухомості - визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру. Наявність вартісного, грошового вираження матеріально-правової вимоги позивача свідчить про її майновий характер, який має відображатися у ціні заявленого позову (пункт 8.12 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26 лютого 2019 року у справі № 907/9/17). Натомість до позовних заяв немайнового характеру відносяться вимоги, які не підлягають вартісній оцінці. Під немайновим позовом слід розуміти вимогу про захист права або інтересу, об'єктом якої виступає благо, що не піддається грошовій оцінці.
Разом з тим, аналіз позову та доданих до нього матеріалів не дозволяє встановити ціни позову, яка в силу приписів п.п. 2, 9 ч. 1 ст. 176 ЦПК України визначається дійсною вартістю спірного автомобіля автомобіля марки «Nissan», моделі «Qashqai», сірого кольору, д/н НОМЕР_1 , рік випуску - 2009, номер шасі (кузова, рами) - НОМЕР_2 , який позивач ОСОБА_2 просить витребувати у ОСОБА_3 на свою користь.
Відповідно до п. 3 Національного стандарту № 1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав», затвердженого постановою Кабінетів Міністрів України № 1440 від 10 вересня 2003 року, ринкова вартість це вартість, за яку можливе відчуження об'єкта оцінки на ринку подібного майна на дату оцінки за угодою, укладеною між покупцем та продавцем, після проведення відповідного маркетингу за умови, що кожна із сторін діяла із знанням справи, розсудливо і без примусу.
Правові засади здійснення оцінки майна, майнових прав та професійної оціночної діяльності в Україні, її державного та громадського регулювання, забезпечення створення системи незалежної оцінки майна з метою захисту законних інтересів держави та інших суб'єктів правовідносин у питаннях оцінки майна, майнових прав та використання її результатів Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» незалежною оцінкою майна вважається оцінка майна, що проведена суб'єктом оціночної діяльності суб'єктом господарювання.
Відповідно до ст. 12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» документом, який підтверджує вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання відповідно до договору, є звіт про оцінку майна.
Варто зазначити, що документом, який визначає ринкову вартість майна, відповідно до національних стандартів та інших нормативно-правових актів з питань оцінки майна і майнових прав, є звіт про оцінку майна виданий уповноваженим на те суб'єктом. Внаслідок цього суд позбавлений можливості встановити дійсну вартість спірного майна, оскільки позивачем не надано актуальних відомостей щодо ринкової вартості нерухомого майна та не зазначено підстав неможливості проведення експертної оцінки такого майна, за результатами якої позивач може визначити правильну ціну позову, оскільки оцінка має бути дійсною, тобто чинною протягом шести місяців, у межах яких позивачу слід звернутися з відповідним позовом до суду.
Відповідно до ст. 4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору за подання до суду фізичною особою позовної заяви майнового характеру встановлена у розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1331,20 грн.) та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (16 640,00 грн.).
Як видно з позовної заяви, позивачем ОСОБА_2 заявлено вимогу майнового характеру про витребування з чужого незаконного володіння автомобіля, зазначено ціну позову у розмірі 600 000,00 грн., проте не додано доказів щодо вартості транспортного засобу.
Отже, позивачу ОСОБА_2 слід зазначити ціну позову з урахуванням вартості транспортного засобу, яка визначена відповідним звітом про оцінку майна, оскільки відповідно до вимог ЦПК України, це є обов'язковою умовою для визначення розміру судового збору за позовні вимоги майнового характеру, враховуючи вимоги ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» та, у разі необхідності, доплатити судовий збір у розмірі, що становить різницю між вже сплаченим судовим збором (6 108,00 грн.) та 1 відсотком від розміру ціни позову, якщо ціна позову перевищуватиме 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно ч. 7 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» у разі якщо позов подається одночасно кількома позивачами до одного або кількох відповідачів, судовий збір обчислюється з урахуванням загальної суми позову і сплачується кожним позивачем пропорційно долі поданих кожним з них вимог окремим платіжним документом.
Так, позивачем ОСОБА_1 заявлено вимогу про стягнення з відповідача ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на свою користь грошові кошти у сумі 200 000,00 грн, якими вона незаконно заволоділа після смерті спадкодавця ОСОБА_4 , що перебували на його рахунках у АТ «Приватбанк» та АТ «Ощадбанк», проте до позовної заяви додано тільки одну квитанцію про сплату судового збору позивачем 1 - ОСОБА_2 у розмірі 6 000,00 грн.
Тому позивачу-2 ОСОБА_1 необхідно надати до матеріалів справи докази сплати судового збору у розмірі 2000,00 грн.
Також, на виконання вимог п. 8 та п. 9 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позивачем не зазначено щодо наявності у нього або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; не наведено попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтею 177 ЦПК України, позовна заява вважається поданою в день її первісного подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачу.
Додатково суд роз'яснює, що відповідно до ч. 7 ст. 185 ЦПК України у випадку повернення позовної заяви позивачу, це не перешкоджає повторному зверненню до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення.
Керуючись ст.ст. 175, 177, 185, 260, 261 ЦПК України, суддя
Позовну заяву ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про витребування майна з чужого незаконного володіння - залишити без руху.
Позивачам надати строк для усунення недоліків, зазначених в ухвалі суду - 5 днів з дня отримання копії даної ухвали.
У разі не усунення недоліків у встановлений строк, позовна заява відповідно до ч. 3 ст. 185 ЦПК України буде визнана неподаною та повернута позивачу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи за веб-адресою: http://ip.ko.court.gov.ua/sud1013/.
Суддя: Я. М. Третяк