Єдиний унікальний номер справи: 650/2905/25 Головуючий в І інстанції: Хомик І.І.
Номер провадження: 22-ц/819/447/26 Доповідач: Базіль Л.В.
15 квітня 2026 року м. Херсон
Херсонський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючої судді (судді-доповідача) Базіль Л.В.,
суддів: Приходько Л.А., Радченка С.В.,
секретар Середюк О.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» на рішення Великоолександрівського районного суду Херсонської області від 21 січня 2026 року ухвалене в складі судді Хомик І.І., дата складення повного рішення відсутня, в цивільній справі № 650/2905/25 за позовною заявою ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮТС-АГРОПРОДУКТ», Товариства з обмеженою відповідальністю «ПЕРЕМОГА-ПЛЮС» про розірвання договору оренди землі,-
Короткий зміст позовних вимог.
02.05.2025 року ОСОБА_1 від імені якого діяв представник за ордером, адвокат Гончаров М.В. звернувся до суду з позовом, сформувавши його в системі «Електронний Суд» до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» (далі ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ») про розірвання договору оренди землі.
В обґрунтування позову представник позивача вказав, що відповідач протягом 2020- 2024 років не сплачує позивачу орендну плату, в тому числі з урахуванням індексів інфляції за користування його земельною ділянкою з кадастровим номером 6520983700:04:008:0011, площею 9,8068 га з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована в адміністративно-територіальних межах Борозенської (колишньої Новокубанської) сільської ради Бериславського району Херсонської області, що порушує умови, укладеного між ОСОБА_1 та відповідачем договору оренду земельної ділянки, з урахуванням укладених до нього змін та додаткових угод.
Вимога позивача про сплату заборгованості з орендної плати, залишена відповідачем без виконання.
Посилаючись на викладене просив розірвати договір оренди земельної ділянки, укладений між ТОВ «Югтранзитсервіс-Агропродукт» (новий орендар ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ) на підставі додаткової угоди від 28.12.2017) та ОСОБА_1 , номер запису про право (в державному реєстрі прав) 32722451 щодо земельної ділянки площею 9,8068 га з кадастровим номером 6520983700:04:008:0011 та стягнути з відповідача на користь ОСОБА_1 витрати понесені на сплату судового збору в сумі 968,96 грн.
Короткий зміст судових рішень суду першої інстанції.
Ухвалою Великоолександрівського районного суду Херсонської області від 29 липня 2025 року за клопотанням представника позивача, адвоката Гончарова М.В. до участі в справі залучено співвідповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю «ПЕРЕМОГА ПЛЮС».
Рішенням Великоолександрівського районного суду Херсонської області від 21 січня 2026 року задоволено позов ОСОБА_1 , представник ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮТС-АГРОПРОДУКТ», ТОВ «ПЕРЕМОГА ПЛЮС» про розірвання договору оренди землі.
Суд вирішив:
Розірвати договір оренди землі від 19.01.2007 року, зі змінами згідно додаткових угод від 28.12.2017 року та від 18.07.2019 року, укладений між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» щодо земельної ділянки з кадастровим номером 6520983700:04:008:0011, загальною площею 9,8068 га з урахуванням договору купівлі-продажу від 17.04.2025 року №1704/25-26, укладеним між Товариством з обмеженою відповідальністю «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» та Товариством з обмеженою відповідальністю «ПЕРЕМОГА-ПЛЮС».
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» на користь ОСОБА_1 судові витрати на сплату судового збору в сумі 968,96 грн.
Узагальнюючи доводи апеляційної скарги та її вимоги.
В апеляційній скарзі представник відповідача ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ», Журик А.А. вважає, що рішення суду першої інстанції ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати і ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.
Вказує, що відповідач не заперечує факту несплати орендної плати за 2022-2024 роки, передбаченої умовами договору, але причиною такої несплати спочатку була неможливість використання земельної ділянки переданої в оренду, у зв'язку із перебуванням її в межах тимчасово окупованої рф території у 2022 році, а в подальшому через забруднення (можливе забруднення) вибухонебезпечними предметами, а тому на думку скаржника, такі обставини з урахуванням положень ч.6 ст.762 ЦК України є підставою для звільнення відповідача від обв'язку зі сплати орендної плати позивачу, а також виключає застосування до нього наслідків несплати орендної плати у вигляді розірвання договору оренди земельної ділянки.
Крім того, посилається на порушення норм процесуального закону, яке вбачає в порушенні судом принципу змагальності та об'єктивності у вирішенні спору, а також в порушенні порядку вирішення заяви про відвід судді від розгляду справи.
Щодо відзиву на апеляційну скаргу.
На адресу апеляційного суду відзив на апеляційну скаргу в строки встановлені судом не надходив, однак відповідно до положень ч. 3 ст. 360 ЦПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
Явка учасників справи в судове засідання апеляційного суду.
Будучи належним чином повідомленими про дату, час та місце розгляду справи учасники справи в судове засідання не з'явилися.
Згідно зі ст.372 ч.2 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час та місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
З огляду на вказане апеляційний суд вважав за можливе провести розгляд справи за відсутності нез'явлених учасників справи.
Позиція апеляційного суду.
У відповідності до статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Заслухавши суддю доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Із матеріалів справи слідує, що ОСОБА_1 на підставі державного акта на право власності на земельну ділянку серії ХС №000985 від 19.05.2005 року є власником земельної ділянки площею 9,81 га, яка розташована на території Новокубанської сільської ради, Великоолександрівського району, Херсонської області, кадастровий номер земельної ділянки № 6520983700:04:008:0011, цільове призначення - ведення товарного сільськогосподарського виробництва.
19 січня 2007 року позивач в складі групи осіб, орендодавців передав належну йому земельну ділянку в оренду ТОВ «ЮГТРАНЗИТСЕРВІС-АГРОПРОДУКТ».
20.10.2015 року ОСОБА_1 , ТОВ «ЮГТРАНЗИТСЕРВІС-АГРОПРОДУКТ», та ПП «ЮТС-Агропродукт Плюс» уклали договір про заміну сторони у договорі оренди земельної ділянки, залучивши нового орендаря ПП «ЮТС-АГРОПРОДУКТ ПЛЮС». Розмір орендної плати встановлено 3% від нормативно грошової оцінки землі, що становитиме 7020, 99 грн. за рік оренди. Строк дії договору встановлено до 31.12.2021 року.
28.12.2017 року сторони уклали додаткову угоду №1700060 до договору оренди землі, відповідно до якої право оренди земельної ділянки перейшло до нового орендаря ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ», та сторони виклали договір оренди в новій редакції. Строк дії договору продовжено до 30 листопада 2025 року. Встановили, що орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі в розмірі 5,31% від нормативно грошової оцінки земельної ділянки за рік оренди, внесенння якої здійснюється у строки з 01 серпня до 31 грудня кожного року. Нормативно грошова оцінка земельної ділянки на дату укладення договору становить 350786,38 грн.
Відповідно до п.12.3 договору, дія договору припиняється шляхом його розірвання , зокрема, за рішенням суду на вимогу однієї із сторін унаслідок невиконання другою стороною обов'язків, передбачених договором, та внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки (орендованих земельних ділянок), яке істотно перешкоджає її (їх) використанню, а також з інших підстав, визначених законом.
За положеннями п.13.2 договору, сторона, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності, якщо вона доведе, що це порушення сталося не з її вини.
18.07.2019 року ОСОБА_1 та ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» уклали додаткову угоду № 1700060-2 до договору оренди землі та додаткової угоди, в якій визначили, що орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі в розмірі 7,09% нормативно грошової оцінки земельної ділянки за один рік оренди. Строк дії договору встановлено до 31 грудня 2027 року.
Із листа начальника Борозенської сільської військової адміністрації Бериславського району Херсонської області №819 від 23.04.20205 року наданого на адвокатський запит, слідує, що земельна ділянка площею 9,8068 (кадастровий номер - 6520983700:04:008:0011) власником якої є ОСОБА_1 , розташована згідно схеми поділу земель колишнього КСП «ім. Леніна» в контурі № НОМЕР_1 ділянка № НОМЕР_2 за межами села Нова Кубань на території Борозенської територіальної громади Бериславського району Херсонської області. Згідно обстеження масиву, в якому розташована вище згадана земельна ділянка, військовою частиною збройних сил України НОМЕР_3 був складений відповідний акт №64-1п про виконання робіт з очищення місцевості від вибухонебезпечних предметів (розшук, піднімання, знешкодження та (або) знищення виявлених вибухонебезпечних предметів від 16 липня 2024 року. Земельна ділянка придатна для використання за цільовим призначенням.
До листа додана копія акту №64-1п від 16.07.2024 року виконаних робіт з очищення місцевості (акваторії, об'єкта) від вибухонебезпечних предметів (розшук, піднімання, знешкодження та (або), знищення виявлених вибухонебезпечних предметів)», який з урахуванням інформації начальника Борозенської сільської військової адміністрації ( а.с.19) про належність земельної ділянки позивача до цього акту, свідчить що на перевіреній земельній ділянці площею 237,6 га ( до якої входить земельна ділянка ОСОБА_1 ) виявлені та знищені вибухово - небезпечні предмети, а розмінування проводилося в період з 06 липня по 16 липня 2024року ( а.с. 20).
Відповідно до відомостей з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про джерела та суми нарахованих та виплачених доходів за період з 1 кварталу 2020 року по 4 квартал 2024 рік, слідує, що ОСОБА_1 отримував суми доходів від ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» в 2 та 3 кварталах 2021 році по 24870,76 грн, відомості за 2020, 2022, 2023 та 2024 роки - відсутні.
ОСОБА_1 звертаючись до суду з вимогою розірвати існуючий договір оренди вказував, що орендар порушуючи умови укладеного договору оренди землі, не здійснював орендну плату з урахуванням її індексації за період з 2020 - 2024 роки, загальний розмір заборгованість за вказаний період з урахуванням індексу інфляції становить 124353,75 грн, що є підставою дострокового розірвання договору оренди відповідно до умов договору та п. «д» ч.1 ст.141 ЗК України.
ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» у відзиві на позовну заяву, не заперечував факту договірних відносин з позивачем щодо належної йому земельної ділянки (кадастровий номер 6520983700:04:008:0011), але вважав позов необґрунтованим, оскільки відсутність сплати орендної плати відповідачем у період окупації та до моменту підтвердження безпечного стану земельної ділянки є наслідком обставин непереборної сили, за які він не відповідає. Це унеможливлює розірвання договору оренди землі на підставі систематичної несплати орендної плати за цей період.
З Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна від 03 липня 2025 року №433937148 вбачається, що право оренди земельної ділянки з кадастровим номером 6520983700:04:008:0011, площею 9,8068 га, зареєстровано за Товариством з обмеженою відповідальністю «Перемога-Плюс» на підставі договору купівлі-продажу, серія та номер 1704/25-26, виданий 17.04.2025 року.
Мотиви апеляційного суду та застосовані норми права, що регулюють спірні правовідносини.
Ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог про розірвання договору оренди землі, суд першої інстанції виходив з того, що позивач довів належними доказами факт несплати йому відповідачем ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» орендної плати за 2020-2024 рр., а відтак наявні правові підстави для дострокового розірвання договору оренди землі через систематичну несплату орендної плати.
При цьому суд вказав, що у матеріалах справи відсутні докази, що несплата орендної плати за період 2022-2024 роки була спричинена форс-мажорними обставинами або іншими незалежними від відповідача причинами, які б унеможливлювали виконання зобов'язань.
Колегія суддів не може погодитися з таким висновком суду, оскільки він не відповідає фактичним обставинам справи та вимогам закону.
Правовідносини з оренди землі регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України та Законом України «Про оренду землі, а також договором оренди землі.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про оренду землі» оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.
Згідно зі статтею 13 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.
Частиною першою статті 15 Закону України «Про оренду землі» встановлено, що орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату відноситься до істотних умов договору оренди землі.
Положеннями частини першої статті 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться
Відповідно до ст.24 Закону України «Про оренду землі» орендодавець має право вимагати від орендаря, зокрема, своєчасного внесення орендної плати за земельну ділянку.
Орендар земельної ділянки зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати орендну плату за земельну ділянку, а в разі оренди земельної ділянки в комплексі з розташованим на ній водним об'єктом - також і орендну плату за водний об'єкт (частина друга статті 25 Закону України «Про оренду землі»).
Відповідно до спеціальної норми частини першої статті 32 Закону України «Про оренду землі» на вимогу однієї зі сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об'єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених ЗК України та іншими законами України.
Відповідно до статті 651 ЦК України, договір може бути розірвано за рішенням суду у разі істотного порушення його умов однією зі сторін. Істотним вважається таке порушення, яке призводить до того, що інша сторона значною мірою позбавляється того, на що розраховувала при укладенні договору.
Згідно з пунктом «д» частини першої статті 141 ЗК України підставою припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата земельного податку або орендної плати.
Разом з тим, статтею 617 Цивільного кодексу України передбачено можливість звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо сторона договору доведе, що таке порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили (форс-мажору).
Частиною 2 статті 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» визначено, що форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об'єктивно унеможливлюють виконання зобов'язань, передбачених умовами договору, зокрема, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, тощо.
Відповідно до ч.6 ст.762 ЦК України, положення якої застосовуються до відносин з оренди землі, наймач звільняється від плати за весь час, протягом якого майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає, оскільки має місце випадок та непереборна сила.
У пунктах 6.8-6.10 постанови Великої Палати Верховного Суду від 08 травня 2018 року у справі № 910/7495/16 (провадження № 12-37гс18) зазначено, що норма частини шостої статті 762 ЦК України визначає в якості підстави звільнення від зобов'язання сплатити орендну плату об'єктивну безпосередню неможливість використовувати передане у найм майно (бути допущеним до приміщення, знаходитись у ньому, зберігати у приміщенні речі тощо) через обставини, за які орендар не відповідає.
Велика Палата Верховного Суду зазначила, що відсутність у частині шостій статті 762 ЦК України вичерпного переліку обставин, які унеможливлюють використання орендарем майна, підстав виникнення таких обставин, засобів їх підтвердження свідчить про те, що підставою для застосування цієї норми є встановлення факту неможливості використання орендарем майна з незалежних від нього причин на загальних підставах, визначених процесуальним законодавством.
Відповідно до статей 76, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
За правилами статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
У цій справі, відповідач не заперечував факту несплати позивачу орендної плати, передбаченої умовами договору, але причиною такого зазначав неможливість використання земельної ділянки, переданої в оренду, у зв'язку із перебуванням її в межах тимчасово окупованої рф території у 2022 року, а в подальшому через забруднення (можливе забруднення) вибухонебезпечними предметами.
Вбачається, що земельна ділянка належна позивачу ОСОБА_1 з кадастровим номером 6520983700:04:008:0011 розташована згідно схеми поділу земель колишнього КСП «ім.Леніна» в контурі № НОМЕР_1 ділянка № НОМЕР_2 за межами села Нова Кубань на території Борозенської територіальної громади Бериславського району Херсонської області. Зазначена обставина не заперечується сторонами справи.
На підставі Указу Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, в Україні введено воєнний стан з 5 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який в подальшому неодноразово продовжувався у порядку, передбаченому законодавством України, та діє по сьогодні.
У грудні 2022 року Кабінетом Міністрів України прийнято постанову № 1364, якою визначено механізм формування єдиного переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією.
Згідно з переліком територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією від 28.02.2025 №376, Борозенська сільська територіальна громада, де розташована орендована земельна ділянка, перебувала в тимчасовій окупації з 03.03.2022 по 09.11.2022 рік, наразі належить до територій з можливими бойовими діями.
З огляду на викладене колегія суддів приходить до висновку, що факт перебування орендованої земельної ділянки на території України, яка в період часу з 03 березня 2022 року по 09 листопада 2022 року перебувала під тимчасовою окупацією російської федерації, свідчить про очевидну неможливість використання відповідачем її у своїй господарській діяльності, а отже і неможливість виконання останнім взятих на себе зобов'язань з орендної плати.
У зв'язку з цим доводи апеляційної скарги щодо відсутності вини відповідача у невиконанні обов'язку щодо виплати орендної плати за 2022 рік за договором оренди земельної ділянки є обґрунтованими.
Колегія суддів також вважає прийнятними доводи апеляційної скарги щодо неможливості використання орендованої земельної ділянки після 09.11.2022 року до 16 липня 2024 року, оскільки саме на цю дату було закінчено виконання робіт з очищення масиву, в якому розташована орендована земельна ділянка позивача від вибухонебезпечних предметів, про що складено акт №64-1п від 16.07.2024 року.
З наявної в матеріалах справи копії акту №64-1п від 16 липня 2024 року слідує, що роботи з розмінування земельного масиву, до якого входить земельна ділянка належна позивачу проводились з 06 липня по 16 липня 2024 року (а.с.20)
Таким чином, наведений вище акт на думку колегії суддів достовірно свідчить про неможливість використання земельної ділянки позивача до часу її перевірки на ВНП та розмінування, яке здійснюється відповідно до вимог закону України «Про протимінну діяльність в Україні» уповноваженими на то органами.
Враховуючи викладене, несплата орендної плати за період 2022-2024 роки викликана обставинами, за які ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ», в силу вимог ч. 6 ст. 762 ЦК України, не відповідає .
Судом першої інстанції зазначені обставини не були належним чином оцінені, внаслідок чого суд дійшов помилкового висновку про можливість орендаря користуватися орендованою земельною ділянкою протягом 2022-2024 років і наявність обов'язку щодо сплати орендної плати за вказаний період, а тому дійшов помилкового висновку про наявність підстав для задоволення позову.
Твердження позивача щодо несплати орендної плати в 2021 році спростовані відомостями з Державного реєстру фізичних осіб- платників податків про джерела та суми нарахованих та виплачених доходів за період з 1 кварталу 2020 по 4 квартал 2024 року ОСОБА_1 (а.с.23 )
При цьому суд обґрунтовано не погодився з наведеними у відзиві доводами представника відповідача, щодо неможливості використання орендованої земельної ділянки через здійснення досудового розслідування за фактом вчинення кримінального правопорушення, правильно вказавши, що розслідування стосується саме фактів воєнних злочинів та пошкодження (або викрадення) майна підприємства, а не можливості чи неможливості використання конкретних орендованих земельних ділянок;
правильно не прийняв до уваги розпорядження Херсонської обласної ради від 01 березня 2023 р. №24, слушно вказавши на те, що відповідне розпорядження саме по собі не є правовою підставою для звільнення відповідача від виконання договірних зобов'язань щодо сплати орендної плати за 2022, 2023, 2024 роки, оскільки носить виключно організаційно-декларативний характер і не скасовує зобов'язань, які покладені на відповідача умовами діючого договору оренди землі.
Колегія суддів погоджується з тим, що викладені в зазначених доказах відомості самі по собі не є достатніми для висновку про повну неможливість використання відповідачем орендованої земельної ділянки за її цільовим призначенням у розумінні ч.6 ст.762 ЦК України.
Щодо доводів апеляційної скарги про розгляд справи неповноважним складом суду, а саме суддею Хомик І.І., якій було заявлено відвід і який було вирішено на думку апелянта з порушеннями вимог процесуального законодавства, колегія суддів вважає такі доводи неприйнятними з огляду на те, що відвід судді було вирішено судом першої інстанції в порядку, визначеному статтею 44 ЦПК України. За змістом частини третьої зазначеної статті, якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання.
Обставин, які б не уможливлювали розгляд справи суддею Хомик І.І. матеріали справи не містять.
Однак, суд першої інстанції при вирішенні спору не надав належної оцінки наявному у справі Акту №64-1п від 16 липня 2024 року та інформації начальника Борозенської сільської військової адміністрації №819 від 23.04.2025 року, викладені відомості в яких свідчать про наявність ВНП на обстеженій площі, до якої входить і земельна ділянка позивача, та як наслідок дійшов помилкового висновку про наявність підстав для задоволення позову.
Невідповідність висновків суду першої інстанції обставинам справи є підставою для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог відповідно до п.3 ст.376 ЦПК України.
Щодо судових витрат.
Згідно із підпунктами «б», «в» пункту 4 частини першої статті 382 ЦПК України постанова суду апеляційної інстанції складається, крім іншого, з нового розподілу судових витрат, понесених у зв'язку із розглядом справи у суді першої інстанції, - у випадку скасування або зміни судового рішення та розподілу судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.
Відповідно до вимог частин 1, 13 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
Враховуючи, що апеляційний суд дійшов висновку про задоволення апеляційної скарги відповідача, скасував рішення суду першої інстанції та ухвалив нове рішення про відмову у задоволенні заявлених вимог, то наявні підстави для відшкодування позивачем відповідачу сплаченого ним та документально підтвердженого судового збору за подання апеляційної скарги, в розмірі 1453,44 грн (а.с. 122).
Повний текст постанови складено 20.04.2026 р.
Керуючись ст. ст. 367, 374,376, 382 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» задовольнити.
Рішення Великоолександрівського районного суду Херсонської області від 21 січня 2026 року скасувати, ухвалити нове судове рішення.
Відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮТС-АГРОПРОДУКТ», Товариства з обмеженою відповідальністю «ПЕРЕМОГА -ПЛЮС» про розірвання договору оренди.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» 1453,44 грн судового збору, сплаченого за подання апеляційної скарги.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її ухвалення і протягом тридцяти днів з дня складення її повного тексту може бути оскаржена до Верховного Суду.
Головуюча Л.В. Базіль
Судді Л.А. Приходько
С.В. Радченко