Кропивницький апеляційний суд
№ провадження 11-кп/4809/345/26 Головуючий у суді І-ї інстанції ОСОБА_1
ЄРДР № Доповідач в колегії апеляційного суду ОСОБА_2
16.04.2026 року. Суддя судової палати у кримінальних справах Кропивницького апеляційного суду ОСОБА_3 ,
за участю секретаря - ОСОБА_4 ,
прокурора - ОСОБА_5 ,
захисника - адвоката - ОСОБА_6 ,
обвинуваченого - ОСОБА_7 ,
після відкриття апеляційного провадження, під час підготовки до апеляційного розгляду кримінального провадження за №12021121160000097 за апеляційною скаргою захисника - адвоката ОСОБА_6 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_7 на вирок Кропивницького районного суду Кіровоградської області від 03 березня 2026 року.
Цим вироком:
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Оситняжка Кіровоградського району Кіровоградської області, українця, громадянина України, із професійно-технічною освітою, неодруженого, зареєстрованого та проживаючого АДРЕСА_1 , раніше судимого;
визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.185 КК України, і призначено покарання у виді позбавлення волі строком на 2 роки.
На підставі ч.4 ст.70 КК України частково приєднано невідбуту частину покарання за вироком Кіровського районного суду м. Кіровограда від 27.03.2025 та остаточно призначено ОСОБА_7 покарання у виді 4 років і 10 місяців позбавлення волі.
Ухвалою Кропивницького апеляційного суду від 13.04.2026 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою захисника - адвоката ОСОБА_6 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_7 на вирок Кропивницького районного суду Кіровоградської області від 03 березня 2026 року.
Прокурором у кримінальному провадженні ОСОБА_8 16.04.2026 внесено клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_7 дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб.
Клопотання обґрунтовані тим, що існують ризики передбачені п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме обвинувачений ОСОБА_7 може переховуватися від органів досудового розслідування або суду через те, що він вчинив кримінальне правопорушення за яке законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі терміном до трьох років; п.5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме обвинувачений ОСОБА_7 може вчинити інше кримінальне правопорушення, що пояснюється тим, що останній не працює, постійного джерела доходу не має, а отже в нього немає грошей для задоволення своїх матеріальних благ, які він намагається задовольнити злочинним шляхом, вчиняючи злочини у сфері власності.
Заслухавши доповідача, прокурора, яка підтримала клопотання про продовження дії запобіжного заходу ОСОБА_7 у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб, обвинуваченого ОСОБА_7 та захисника - адвоката ОСОБА_6 , які заперечили проти задоволення клопотання вважаю, що клопотання прокурора підлягає задоволенню, з таких підстав.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 401 КПК України, суддя-доповідач протягом десяти днів після відкриття апеляційного провадження за скаргою на вирок або ухвалу суду першої інстанції:
1) надсилає копії ухвали про відкриття апеляційного провадження учасникам судового провадження разом з копіями апеляційних скарг, інформацією про їхні права та обов'язки і встановлює строк, протягом якого можуть бути подані заперечення на апеляційну скаргу;
2) пропонує учасникам судового провадження подати нові докази, на які вони посилаються, або витребовує їх за клопотанням особи, яка подала апеляційну скаргу;
3) вирішує інші клопотання, в тому числі щодо обрання, зміни або скасування запобіжного заходу;
4) вирішує інші питання, необхідні для апеляційного розгляду.
Відповідно до ч. 2 ст. 401 КПК України усі судові рішення судді-доповідача під час підготовки до апеляційного розгляду викладаються у формі ухвали.
Частиною 2 статті 29 Конституції України регламентовано, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше, як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.
Згідно із ч. ч. 1, 2 ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд, за клопотанням сторони обвинувачення або захисту, має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого; вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 4 ст. 176 КПК України запобіжні заходи застосовуються: під час досудового розслідування - слідчим суддею за клопотанням слідчого, погодженим з прокурором, або за клопотанням прокурора, а під час судового провадження - судом за клопотанням прокурора.
Згідно із ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам:
1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
У відповідності до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
Рішенням ЄСПЛ «Клоот проти Бельгії» визначено, що «Серйозність обвинувачення може служити для суду підставою для постановлення рішення про поміщення та утримання підозрюваного під вартою з метою запобігання спробі вчинення подальших правопорушень. Однак, необхідно, щоб небезпека була явною, а запобіжний захід - необхідним в світлі обставин справи і, зокрема, біографії та характеристики особи, про яку йдеться».
Перевіркою матеріалів кримінального провадження встановлено, що вироком Кропивницького районного суду Кіровоградської області від 03 березня 2026 року, ОСОБА_7 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України та призначено йому покарання у вигляді позбавлення волі.
Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від суду.
Доводи викладені у клопотанні прокурора про продовження ОСОБА_7 дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є обґрунтованими.
Зокрема, перевіркою матеріалів кримінального провадження встановлено, що після скерування обвинувального акту до суду ОСОБА_7 неодноразово не з'являвся в судові засідання, у зв'язку з неявкими в судові засідання обвинуваченого судом стосовно нього неодноразово виносились ухвали про привід, однак обвинувачений до суду не доставлений, відповідно до наданої інформації обвинувачений відсутній за останнім відомим місцем проживання, з моменту скерування обвинувального акту змінив неодноразово місце проживання та ухиляється від явки до суду. Відповідно до ухвали Кропивницького районного суду від 04.01.2024 ОСОБА_7 оголошено у розшук. Після встановлення місця перебування ОСОБА_7 розгляд справи було відновлено 08.05.2025. Однак після відновлення розгляду провадження ОСОБА_7 в судові засідання не з'являвся. Згідно отриманої інформації ОСОБА_7 відсутній за останнім відомим місцем проживання упродовж тривалого часу та місце його перебування не відоме. Вищевикладені обставини свідчили про ухилення обвинуваченого ОСОБА_7 від суду. На підставі викладеного судом 31.07.2025 винесено ухвалу про зупинення розгляду кримінального провадження та оголошення обвинуваченого ОСОБА_7 у розшук. Після встановлення місця перебування обвинуваченого ОСОБА_7 та доставления його до суду, судом обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою 12.11.2025 року, який судом у подальшому продовжено. Тобто встановлено існування ризиків передбачених п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме обвинувачений ОСОБА_7 може переховуватися від органів досудового розслідування або суду через те, що він вчинив кримінальне правопорушення за яке законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі терміном до трьох років; п.5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме обвинувачений ОСОБА_7 може вчинити інше кримінальне правопорушення, що пояснюється тим, що останній не працює, постійного джерела доходу не має, а отже в нього немає грошей для задоволення своїх матеріальних благ, які він намагається задовольнити злочинним шляхом, вчиняючи злочини у сфері власності.
Обраний щодо ОСОБА_7 запобіжний захід відповідає особі обвинуваченого, характеру та тяжкості діянь, які йому інкримінуються, позбавляє можливості перешкодити інтересам правосуддя, зокрема, і ухиленню від суду, а ступінь ризиків, які стали підставою для обрання та продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, на даному етапі кримінального провадження не зменшились.
Розглянути кримінальне провадження до спливу строку дії попереднього рішення суду першої інстанції, яким обвинуваченому продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з об'єктивних причин неможливо.
Відповідно до рішення ЄСПЛ від 20.05.2010 у справі «Москаленко проти України», суворість покарання, яке може бути призначено, є належним елементом при оцінці ризику переховування від суду чи скоєння іншого злочину.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 02.10.2014 у справі «Воляник проти України», визначено що допустимими підставами для взяття й утримання особи під вартою є наявність з боку підозрюваного таких загроз як: перешкоджання розслідуванню, вплив на свідків та інших осіб, ухилення від слідства та суду або повторне вчинення злочину.
Отже, обрання більш м'якого запобіжного заходу, не пов'язаного із триманням під вартою, не забезпечить належної процесуальної поведінки обвинуваченого ОСОБА_7 під час апеляційного розгляду кримінального провадження.
Разом із цим положенням ч.3 ст.331 КПК України, передбачено що за наслідками розгляду питання доцільності продовження тримання під вартою обвинуваченого, суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.
Враховуючи викладене, вважаю що клопотання прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_8 підлягає задоволенню, оскільки метою продовження запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим ОСОБА_7 покладених на нього процесуальних обов'язків, що виправдовує дію саме такого запобіжного заходу.
Керуючись ст. ст. 176-178, 183, 193, 194, 331, 401, 418, 419, 424 КПК України,
Клопотання прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_8 про продовження дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на строк 60 діб - задовольнити.
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб, а саме з 11 год. 30 хв. 16 квітня 2026 року до 11 год. 30 хв. 14 червня 2026 року, включно.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню у касаційному порядку не підлягає.
Суддя: (підпис)