Справа № 120/4110/25
Головуючий у 1-й інстанції: Чернюк Алла Юріївна
Суддя-доповідач: Сапальова Т.В.
08 квітня 2026 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Сапальової Т.В.
суддів: Капустинського М.М. Шидловського В.Б.
за участю:
секретаря судового засідання: Пращерук М. О.,
представника позивача: Морозюка Н.С.
представника відповідача: Родич М.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної аудиторської служби України на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 03 березня 2026 року у справі за адміністративним позовом Військової частини НОМЕР_1 до Державної аудиторської служби України про визнання протиправним та скасування висновку,
до Вінницького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Військової частини НОМЕР_1 до Державної аудиторської служби України про визнання протиправним та скасування висновку.
Позовні вимоги мотивовані протиправністю, на думку позивача, висновку Державної аудиторської служби України від 04.03.2024 про результати моніторингу закупівлі № UA-2025-01- 15-016050-a.
Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 03 березня 2026 року адміністративний позов задоволено:
-визнано протиправним та скасовано висновок Державної аудиторської служби України від 04.03.2024 про результати моніторингу закупівлі № UA-2025-01- 15-016050-a.
Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, у якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.
В судовому засіданні представник відповідача підтримав доводи апеляційної скарги та просив суд задовольнити її.
Позивач просив відмовити в задоволенні апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Заслухавши доповідь судді, пояснення представників учасників справи, які прибули в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Судом першої інстанції встановлено, що 15.01.2025 військовою частиною НОМЕР_1 оголошено спрощену процедуру закупівлі з назвою предмета закупівлі «Матеріали герметизуючі для швів аеродромних покриттів (герметик гарячого застосування бітумно-полімерний, Г-25), 57365000, 44830000-7, ДК021, 700, тонна.
За результатами відбору переможцем закупівлі визначено ТОВ «АДМ 168», як такого, що відповідає вимогам Замовника та такого, який запропонував найменшу (найвигіднішу) ціну. (Протокол уповноваженої особи військової частини НОМЕР_1 від 31.01.2025 № 48), яким і прийнято рішення про намір укласти договір.
В той же час, Держаудитслужба на підставі наказу від 10.02.2025 № 44, відповідно до положень статті 8 Закону України «Про публічні закупівлі» здійснила моніторинг вищезазначеної публічної закупівлі UA-2025-01-15-016050-a.
За наслідком проведеного моніторингу, 04.03.2025 року відповідачем складено висновок №UA-2025-01-15-016050-a, в якому зазначено, що за результатами аналізу питання щодо розгляду пропозицій учасників ФОП ОСОБА_1 та ТОВ «АДМ 168», встановлено порушення вимог абзацу шостого пункту 8 Особливостей здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 11.11.2022 № 1275, а саме: за результатами розгляду пропозиції учасника ФОП ОСОБА_1 . Замовник розмістив повідомлення з вимогою про усунення невідповідностей в інформації та/або документах, які не вимагалися Оголошенням; Замовник не виявив невідповідності в пропозиції учасника ТОВ «АДМ 168», який у складі пропозиції надав Анкету від 20.01.2025 вих № 1-2, в якій відсутня відповідь на питання 10, а саме: «Чи був суб'єкт господарювання чи будь-хто із її працівників (включаючи засновників та акціонерів) відповідачем у будь-яких судових спорах, пов'язаних із шахрайством, хабарництвом, корупцією і/чи іншою протизаконною діяльністю впродовж останніх 10 років? Якщо ТАК, надайте, будь ласка, таку інформацію» та не надав можливості їх усунути, а уклав з ним Договір № 11/25.
Як слідує з вказаного висновку, за результатами розгляду пропозиції учасника ФОП ОСОБА_1 , встановлено порушення вимог пункту 8 Особливостей № 1275, а саме: Замовник розмістив повідомлення з вимогою про усунення невідповідностей, та як наслідок безпідставно відхилив пропозицію ФОП ОСОБА_1 , що за результатами оцінки визначена найбільш економічно вигідною, чим не дотримано вимоги пункту 8 Особливостей № 1275.
На підставі вищевикладеного Державною аудиторською службою України зобов'язано військову частину НОМЕР_1 здійснити заходи щодо усунення виявленого порушення шляхом припинення зобов'язань за Договором та протягом п'яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документ, що свідчать про вжиття таких заходів.
Вважаючи протиправним рішення відповідача, оформлене протоколом, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Ухвалюючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції виходив з обґрунтованості вимог позивача, у зв'язку з чим встановив підстави для задоволення позовних вимог.
Відповідно до ч.1 ст.308 КАС України колегія суддів переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги відповідача.
Відповідно до пункту 1 Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 № 43 (далі - Положення № 43), Державна аудиторська служба України (Держаудитслужба) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів та який реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.
Згідно з підпунктом 3 пункту 3 Положення № 43 основними завданнями Держаудитслужби є здійснення державного фінансового контролю, спрямованого на оцінку ефективного, законного, цільового, результативного використання та збереження державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, досягнення економії бюджетних коштів.
Підпунктом 3 пункту 4 Положення № 43 визначено, що Держаудитслужба, відповідно до покладених на неї завдань, реалізує державний фінансовий контроль через здійснення: державного фінансового аудиту; перевірки закупівель; інспектування (ревізії); моніторингу закупівель.
Згідно з підпунктом 4 пункту 4 Положення № 43 Держаудитслужба, відповідно до покладених на неї завдань, здійснює контроль, зокрема, за дотриманням законодавства про закупівлі.
Відповідно до підпункту 9 пункту 4 Положення № 43 Держаудитслужба, відповідно до покладених на неї завдань, вживає в установленому порядку заходів до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства та притягнення до відповідальності винних осіб, а саме: вимагає від керівників та інших осіб підприємств, установ та організацій, що контролюються, усунення виявлених порушень законодавства; здійснює контроль за виконанням таких вимог; звертається до суду в інтересах держави у разі незабезпечення виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів; застосовує заходи впливу за порушення бюджетного законодавства, накладає адміністративні стягнення на осіб, винних у порушенні законодавства; передає в установленому порядку правоохоронним органам матеріали за результатами державного фінансового контролю у разі встановлення порушень законодавства, за які передбачено кримінальну відповідальність або які містять ознаки корупційних діянь.
Згідно з підпунктом 16 пункту 6 Положення № 43 Держаудитслужба для виконання покладених на неї завдань має право пред'являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства.
Пунктом 7 Положення № 43 визначено, що Держаудитслужба здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку міжрегіональні територіальні органи.
За змістом статті 5 Закону № 2939-XII контроль за дотриманням законодавства у сфері закупівель здійснюється шляхом проведення моніторингу закупівлі у порядку, встановленому Законом України «Про публічні закупівлі», проведення перевірки закупівель, а також під час державного фінансового аудиту та інспектування. Моніторинг закупівлі здійснюється за місцезнаходженням органу державного фінансового контролю.
Відповідно до частини першої статті 5 Закону України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 № 922-VIII (далі - Закон №922-VIII) закупівлі здійснюються за такими принципами: 1) добросовісна конкуренція серед учасників; 2) максимальна економія, ефективність та пропорційність; 3) відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель; 4) недискримінація учасників та рівне ставлення до них; 5) об'єктивне та неупереджене визначення переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі; 6) запобігання корупційним діям і зловживанням.
Згідно з частиною першою статті 8 Закону № 922-VIII моніторинг процедури закупівлі здійснюють центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, та його міжрегіональні територіальні органи (далі - органи державного фінансового контролю). Моніторинг процедури закупівлі здійснюється протягом проведення процедури закупівлі, укладення договору про закупівлю та його дії.
Частиною шостою статті 8 Закону № 922-VIII передбачено, що за результатами моніторингу процедури закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю складає та підписує висновок про результати моніторингу процедури закупівлі (далі - висновок), що затверджується керівником органу державного фінансового контролю або його заступником. Такий висновок підлягає оприлюдненню в електронній системі закупівель протягом трьох робочих днів з дня його складання.
Відповідно до частини першої статті 31 Закону № 922-VIII замовник відхиляє тендерну пропозицію із зазначенням аргументації в електронній системі закупівель у разі, якщо:
1)учасник процедури закупівлі:
-не відповідає кваліфікаційним (кваліфікаційному) критеріям, установленим статтею 16 цього Закону та/або наявні підстави, встановлені частиною першою статті 17 цього Закону;
-не відповідає встановленим абзацом першим частини третьої статті 22 цього Закону вимогам до учасника відповідно до законодавства;
-зазначив у тендерній пропозиції недостовірну інформацію, що є суттєвою при визначенні результатів процедури закупівлі, яку замовником виявлено згідно з частиною п'ятнадцятою статті 29 цього Закону;
-не надав забезпечення тендерної пропозиції, якщо таке забезпечення вимагалося замовником, та/або забезпечення тендерної пропозиції не відповідає умовам, що визначені замовником у тендерній документації до такого забезпечення тендерної пропозиції;
-не виправив виявлені замовником після розкриття тендерних пропозицій невідповідності в інформації та/або документах, що подані ним у своїй тендерній пропозиції, протягом 24 годин з моменту розміщення замовником в електронній системі закупівель повідомлення з вимогою про усунення таких невідповідностей;
-не надав обґрунтування аномально низької ціни тендерної пропозиції протягом строку, визначеного в частині чотирнадцятій статті 29 цього Закону;
-визначив конфіденційною інформацію, що не може бути визначена як конфіденційна відповідно до вимог частини другої статті 28 цього Закону;
2)тендерна пропозиція учасника:
-не відповідає умовам технічної специфікації та іншим вимогам щодо предмета закупівлі тендерної документації;
-викладена іншою мовою (мовами), аніж мова (мови), що вимагається тендерною документацією;
-є такою, строк дії якої закінчився;
3)переможець процедури закупівлі:
-відмовився від підписання договору про закупівлю відповідно до вимог тендерної документації або укладення договору про закупівлю;
-не надав у спосіб, зазначений в тендерній документації, документи, що підтверджують відсутність підстав, установлених статтею 17 цього Закону;
-не надав копію ліцензії або документа дозвільного характеру (у разі їх наявності) відповідно до частини другої статті 41 цього Закону;
-не надав забезпечення виконання договору про закупівлю, якщо таке забезпечення вимагалося замовником.
Постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 затверджено Особливості здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування
Пунктом 41 Особливостей №1178 передбачено, що замовник відхиляє тендерну пропозицію із зазначенням аргументації в електронній системі закупівель у разі, коли:
1)учасник процедури закупівлі:
-зазначив у тендерній пропозиції недостовірну інформацію, що є суттєвою для визначення результатів відкритих торгів, яку замовником виявлено згідно з абзацом другим пункту 39 цих особливостей;
-не надав забезпечення тендерної пропозиції, якщо таке забезпечення вимагалося замовником;
-не виправив виявлені замовником після розкриття тендерних пропозицій невідповідності в інформації та/або документах, що подані ним у складі своєї тендерної пропозиції, та/або змінив предмет закупівлі (його найменування, марку, модель тощо) під час виправлення виявлених замовником невідповідностей, протягом 24 годин з моменту розміщення замовником в електронній системі закупівель повідомлення з вимогою про усунення таких невідповідностей;
-не надав обґрунтування аномально низької ціни тендерної пропозиції протягом строку, визначеного абзацом п'ятим пункту 38 цих особливостей;
- визначив конфіденційною інформацію, що не може бути визначена як конфіденційна відповідно до вимог абзацу другого пункту 36 цих особливостей;
-є громадянином Російської Федерації/Республіки Білорусь (крім того, що проживає на території України на законних підставах); юридичною особою, створеною та зареєстрованою відповідно до законодавства Російської Федерації/Республіки Білорусь; юридичною особою, створеною та зареєстрованою відповідно до законодавства України, кінцевим бенефіціарним власником, членом або учасником (акціонером), що має частку в статутному капіталі 10 і більше відсотків, якої є Російська Федерація/Республіка Білорусь, громадянин Російської Федерації/Республіки Білорусь (крім того, що проживає на території України на законних підставах), або юридичною особою, створеною та зареєстрованою відповідно до законодавства Російської Федерації/Республіки Білорусь; або пропонує в тендерній пропозиції товари походженням з Російської Федерації/Республіки Білорусь (за винятком товарів, необхідних для ремонту та обслуговування товарів, придбаних до набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 р. № 1178 “Про затвердження особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування» (Офіційний вісник України, 2022 р., № 84, ст. 5176);
2)тендерна пропозиція:
-не відповідає умовам технічної специфікації та іншим вимогам щодо предмета закупівлі тендерної документації, крім невідповідності у інформації та/або документах, що може бути усунена учасником процедури закупівлі відповідно до пункту 40 цих особливостей;
-є такою, строк дії якої закінчився;
-є такою, ціна якої перевищує очікувану вартість предмета закупівлі, визначену замовником в оголошенні про проведення відкритих торгів, якщо замовник у тендерній документації не зазначив про прийняття до розгляду тендерної пропозиції, ціна якої є вищою, ніж очікувана вартість предмета закупівлі, визначена замовником в оголошенні про проведення відкритих торгів, та/або не зазначив прийнятний відсоток перевищення або відсоток перевищення є більшим, ніж зазначений замовником в тендерній документації;
-не відповідає вимогам, установленим у тендерній документації відповідно до абзацу першого частини третьої статті 22 Закону;
3)переможець процедури закупівлі:
-відмовився від підписання договору про закупівлю відповідно до вимог тендерної документації або укладення договору про закупівлю;
-не надав у спосіб, зазначений в тендерній документації, документи, що підтверджують відсутність підстав, визначених пунктом 44 цих особливостей;
-не надав копію ліцензії або документа дозвільного характеру (у разі їх наявності) відповідно до частини другої статті 41 Закону;
-не надав забезпечення виконання договору про закупівлю, якщо таке забезпечення вимагалося замовником;
-надав недостовірну інформацію, що є суттєвою для визначення результатів процедури закупівлі, яку замовником виявлено згідно з абзацом другим пункту 39 цих особливостей.
В обгрунтування доводів апеляційної скарги відповідач зазначає, що за результатами розгляду пропозиції учасника ФОП ОСОБА_1 замовник розмістив повідомлення з вимогою про усунення невідповідностей в інформації та/або документах, які не вимагалися Оголошенням, замовник не виявив невідповідності в пропозиції учасника ТОВ «АДМ 168», який у складі пропозиції надав Анкету від 20.01.2025 вих № 1-2, де відсутня відповідь на питання 10, а саме: «Чи був суб'єкт господарювання чи будь-хто із її працівників (включаючи засновників та акціонерів) відповідачем у будь-яких судових спорах, пов'язаних із шахрайством, хабарництвом, корупцією і/чи іншою протизаконною діяльністю впродовж останніх 10 років? Якщо ТАК, надайте, будь ласка, таку інформацію» та не надав можливості їх усунути, а уклав з ним Договір № 11/25.
У зв'язку з чим Державною аудиторською службою України зобов'язано військову частину НОМЕР_1 здійснити заходи щодо усунення виявленого порушення шляхом припинення зобов'язань за Договором та протягом п'яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документ, що свідчать про вжиття таких заходів.
Надаючи оцінку доводам апеляційної скарги щодо вимог Замовника до учасника закупівель ФОП ОСОБА_1 про надання у складі своїх пропозицій Свідоцтва платника єдиного податку або іншого документа про сплату податків колегія суддів зазначає наступне.
Апелянт, в обгрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що за результатами розгляду пропозиції учасника ФОП ОСОБА_1 замовник розмістив повідомлення з вимогою про усунення невідповідностей в інформації та/або документах, які не вимагалися Оголошенням.
Дослідивши матеріали справи, колегія суддів встановила, що відповідно до п.14.3 Оголошення про проведення спрощеної закупівлі від 14.01.2025 року (а.с.11-13) визначено перелік необхідних документів, які подаютьс учасниками, зокрема:
1) довідка для участі у закупівлі (форма - додаток 1);
2) анкета для проведення перевірки інформації про контрагентів (форма-додаток 2);
3) документи, щодо підтвердження повноваження щодо підпису документів пропозиції уповноваженої особи учасника процедури закупівлі;
4) документи, що можуть підтвердити відповідність предмета закупівлі технічним та якісним характеристикам, а саме: сертифікат відповідності, який виданий підприємству-виробнику Товару. Якщо учасник не є виробником продукції- копію документа, що підтверджує стосунки з виробником (дилерський договір, або сертифікат дистриб'ютора (дилера), або лист виробника про представництво його інтересів, або інший документ, в якому обов'язково зазначається статус учасника та відповідність і гарантії виробника щодо якості продукції.
Отже, вимога замовника про усунення невідповідностей в інформації та/або документах, а саме пропозиція ФОП ОСОБА_1 надати Свідоцтво платника єдиного податку або інший документ про сплату податків є необґрунтованою та не відповідає вимогам п.14.3 Оголошення про проведення спрощеної закупівлі від 14.01.2025 року.
В матеріалах справи міститься копія листа ФОП ОСОБА_1 №1 від 27.01.2025 року (а.с. 25), яким вказаний учасник повідомив про відмову від підписання договору в рамках закупівлі UA-2025-01- 15-016050-a.
Відповідно до частин тринадцятої-чотирнадцятої статті 14 Закону №992 замовник відхиляє пропозицію в разі, зокрема якщо учасник, який визначений переможцем спрощеної закупівлі, відмовився від укладення договору про закупівлю.
Водночас станом на час визначення переможця процедури закупівлі учасник ФОП ОСОБА_1 припинив свою участь у торгах, що унеможливило для Замовника врахування його пропозиції під час визначення переможця.
Оцінюючи доводи апеляційної скарги щодо невідповідності документів ТОВ «АДМ 168» (відсутність відповіді на питання 10 Анкети), як зазначено в оскаржуваному висновку, колегія суддів зазначає наступне.
Під час проведення моніторингу встановлено, що відповідно до вимог підпункту 2 пункту 14.3 Оголошення (а.с.12, зворот) учасники повинні надати Анкету для проведення перевірки інформації про контрагентів (форма - додаток 2) .
ТОВ «АДМ 168» у складі пропозиції надав Анкету від 20.01.2025 вих № 12 (а.с.37), в якій немає відповіді на питання 10, а саме: «Чи був суб'єкт господарювання чи будь-хто із її працівників (включаючи засновників та акціонерів) відповідачем у будь-яких судових спорах, пов'язаних із шахрайством, хабарництвом, корупцією і/чи іншою протизаконною діяльністю впродовж останніх 10 років? Якщо ТАК, надайте, будь ласка, таку інформацію».
У межах проведення моніторингу закупівлі, керуючись вимогами частини п'ятої статті 8 Закону № 922, 19.02.2025 Держаудитслужба звернулась через електронну систему закупівель про надання пояснень щодо виконання учасником - переможцем ТОВ «АДМ 168» вимог підпункту 2 пункту 14.3 Оголошення в частині надання відповіді на пункт 10 Анкети (а.с.28).
На зазначений запит Замовником 21.02.2025 надано пояснення (а.с.32): "Відповідно до пункту 10 форми Анкети, учасник повинен повідомити: Чи був суб'єкт господарювання чи будь-хто із її працівників (включаючи засновників та акціонерів) відповідачем у будь-яких судових спорах, пов'язаних із шахрайством, хабарництвом, корупцією і/чи іншою протизаконною діяльністю впродовж останніх 10 років. Якщо ТАК, надайте, будь ласка, таку інформацію.
Фактично учасник повинен був зазначити відповідну інформацію у разі її наявності.
Враховуючи подану учасником (ТОВ «АДМ 168») інформацію в Анкеті (зокрема в пункті 10 Анкети), замовником визначено, що учасник - суб'єкт господарювання чи будь-хто із його працівників (включаючи засновників та акціонерів) не був відповідачем у будь-яких судових спорах, пов'язаних із шахрайством, хабарництвом, корупцією і/чи іншою протизаконною діяльністю впродовж останніх 10 років.
Враховуючи те, що, учасником надано необхідну інформацію відповідно до вимог Оголошення, порушень законодавства в цій частині не вбачається.».
Колегія суддів вважає необгрунтованою позицію Військової частини НОМЕР_1 щодо оцінки заповнення пункту 10 Анкети з урахуванням наступного.
Вимогами абзацу шостого пункту 8 Особливостей № 1275 встановлено, що у разі проведення закупівлі в порядку проведення спрощених закупівель, визначених Законом № 922, державний замовник під час розгляду пропозиції учасника спрощеної закупівлі у разі виявлення невідповідності в інформації та/або документах, що подані учасником спрощеної закупівлі у складі пропозиції та/або подання яких вимагалося оголошенням про проведення спрощеної закупівлі, повинен розмістити у строк, який не може бути меншим, ніж два робочих дні до закінчення строку розгляду пропозицій, повідомлення з вимогою виправити невідповідності в інформації та/або документах, що подані учасником спрощеної закупівлі у його пропозиції, шляхом завантаження через електронну систему закупівель уточнених або нових документів в електронній системі закупівель протягом 24 годин з моменту розміщення державним замовником в електронній системі закупівель повідомлення з вимогою про усунення таких невідповідностей.
У постанові від 19.04.2024 у справі №500/4553/22 Верховний Суд зазначив, що, беручи участь у публічній закупівлі, учасник повинен відповідати усім висунутим замовником критеріям і подати необхідні підтверджувальні документи, перелік яких міститься у тендерній документації з тим, щоб замовник мав можливість належним чином перевірити вказані критерії та визначити найвигіднішу пропозицію для відповідної закупівлі. Кваліфікаційні критерії є складовою тендерної документації відкритих торгів. Невідповідність кваліфікаційному критерію, як складовій частині тендерної документації, є одночасно і невідповідністю тендерній документації замовника в цілому. У разі недотримання учасником процедури закупівлі усіх кваліфікаційних вимог, зазначених у тендерній документації замовника, останній на вимогу Закону № 922-VIII повинен відхилити тендерну пропозицію учасника.
Отже, за умови невідповідності тендерної пропозиції умовам технічної специфікації та іншим вимогам до предмету закупівлі тендерної документації замовник зобов'язаний відхилити тендерну пропозицію.
Замовник, всупереч вимог абзацу шостого пункту 8 Особливостей № 1275, не виявив зазначені невідповідності в пропозиції учасника ТОВ «АДМ 168» та не застосував норму абз.6 п.8 Особливостей №1275.
Отже, з урахуванням абзацу шостого пункту 8 Особливостей № 1275 виникає обов'язок у державного замовника розмістити в електронній системі закупівель повідомлення з вимогою про усунення таких невідповідностей.
В матеріалах справи відсутня інформація, що Військовою частиною НОМЕР_1 були вчинені дії з повідомлення ТОВ «АДМ 168» про усунення невідповідностей, у зв'язку з чим контролюючий орган дійшов правомірного висновку про порушення замовником процедури спрощеної закупівлі.
Оцінюючи доводи апеляційної скарги щодо зобов'язальної частини Висновку Державної аудиторської служби України від 04.03.2024 про результати моніторингу закупівлі № UA-2025-01- 15-016050-a, колегія суддів зазначає наступне.
За наслідками моніторингу відповідачем складено оскаржуваний висновок, яким позивача зобов'язано здійснити заходи щодо усунення порушень шляхом припинення зобов'язань за договором, у т.ч. із застосуванням відповідних наслідків недійсності / нікчемності договору.
Суд першої інстанції дійшов висновку, що ні Законом України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні", ні іншим нормативно-правовим актом не встановлено право органів фінансового контролю вимагати припинення зобов'язань (розірвання договорів). Зазначивши у висновку про необхідність здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень в установленому законодавством порядку, зокрема шляхом припинення зобов'язань за договором з дотриманням положень Господарського кодексу України та Цивільного кодексу України, відповідач не визначив спосіб усунення виявлених під час моніторингу порушень.
Колегія суддів вважає необгрунтованим висновок суду першої інстанції з урахуванням наступного.
Згідно з частиною першою статті 41 Закону №922-VIII договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.
Статтею 43 Закону №922-VIII встановлено, що договір про закупівлю є нікчемним у разі: 1) якщо замовник уклав договір про закупівлю до/без проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі згідно з вимогами цього Закону; 2) укладення договору з порушенням вимог частини четвертої статті 41 цього Закону; 3) укладення договору в період оскарження процедури закупівлі відповідно до статті 18 цього Закону; 4) укладення договору з порушенням строків, передбачених частинами п'ятою і шостою статті 33 та частиною сьомою статті 40 цього Закону, крім випадків зупинення перебігу строків у зв'язку з розглядом скарги органом оскарження відповідно до статті 18 цього Закону; 5) якщо назва предмета закупівлі із зазначенням коду за Єдиним закупівельним словником не відповідає товарам, роботам чи послугам, що фактично закуплені замовником.
Спір у цій справі виник у зв'язку з проведенням моніторингу публічної закупівлі, у якій позивач мав статус замовника. Моніторингом було виявлено невідповідність тендерної пропозиції ТОВ «АДМ 168», яке було визнано переможцем процедури закупівлі, вимогам тендерної документації.
Відповідно до пункту 3 розділу ІІІ «Форми висновку про результати моніторингу закупівлі та порядку його заповнення», що затверджена наказом Міністерства фінансів України від 08.09.2020 № 552 (далі - Порядок №552), у разі виявлення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель пункт 3 має містити посилання на структурну одиницю компетенційного нормативно-правового акта, на підставі якого орган державного фінансового контролю зобов'язує замовника усунути у встановленому законодавством порядку такі порушення, а також зобов'язання щодо їх усунення.
Відповідно до частини восьмої статті 8 Закону №922-VIII протягом п'яти робочих днів з дня оприлюднення органом державного фінансового контролю висновку замовник оприлюднює через електронну систему закупівель інформацію та / або документи, що свідчать про усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, викладених у висновку, або аргументовані заперечення до висновку, або інформацію про причини неможливості усунення виявлених порушень.
Водночас частиною восьмою статті 8 Закону №922-VIII визначено порядок дій замовника державної закупівлі, в разі виявлення за наслідками проведення моніторингу порушень чинного законодавства при здійсненні державної закупівлі. Законодавцем диспозитивно визначено варіанти правомірної поведінки замовника при усунені порушень, зазначених у висновку, зокрема, шляхом оприлюднення через електронну систему закупівель інформації та / або документів, що свідчать про усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, викладених у висновку, або аргументованих заперечень до висновку, або інформації про причини неможливості усунення виявлених порушень.
Отже, виходячи із структури та змісту частини восьмої статті 8 Закону №922-VIII, саме замовник публічної закупівлі вправі визначати, яким чином він має намір усунути виявлені правопорушення, обираючи один із визначених законом правомірних варіантів поведінки.
Ураховуючи викладене, Законом № 922-VIII на відповідача покладений обов'язок зазначити варіанти правомірної поведінки, тобто замовнику дається право вибору: вжити заходів щодо розірвання договору та протягом п'яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про усунення порушення законодавства у сфері публічних закупівель, викладеного у висновку, надати аргументовані заперечення, інформацію про причини неможливості усунення виявленого порушення.
Варіант усунення порушення шляхом розірвання договору направлений на приведення відносин між сторонами у первісний стан. У разі недотримання учасником процедури закупівлі усіх кваліфікаційних вимог, зазначених у тендерній документації замовника, останній на вимогу Закону № 922-VIII повинен відхилити тендерну пропозицію учасника та відмінити закупівлю, що робить укладання договору взагалі неможливим.
Таким чином, у разі дотримання вимог Закону № 922-VIII відносини між переможцем закупівлі та замовником взагалі б не виникли та договір не було б укладено.
Проте укладення договорів є завершальною стадією проведення процедури закупівлі, тому не відхилення пропозиції учасника та, як наслідок, укладення договору, є підставою для розірвання такого договору.
Тотожні за змістом висновки Верховний Суд послідовно викладав у постановах; від 26.10.2022 у справі №420/693/21; від 10.11.2022 у справі №200/10092/20; від 24.01.2023 у справі №280/8475/20; від 09.02.2023 у справі №520/6848/21, від 02.03.2023 у справі №160/4436/21, на які відповідач посилався як на підставу для відкриття касаційного провадження, а також в постановах від 29.02.2024 у справі № 340/3739/21, від 30.08.2024 у справі №260/1417/23, від 12.12.2024 у справі №380/14352/22, від 24.04.2025 у справі №160/16370/22, від 09.09.2025 у справі № 160/9478/21.
Отже, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку, що визначений в оскаржуваному висновку спосіб усунення виявлених порушень у вигляді припинення зобов'язань за договором є неналежним і неконкретизованим, у зв'язку з чим дійшов помилкового висновку про необхідність його скасування.
З урахуванням досліджених матеріалів справи, правового регулювання спірних правовідносин, доказів, долучених сторонами, пояснень учасників справи в судовому засіданні, колегія суддів дійшла висновку про обґрунтованість доводів апеляційної скарги про невідповідність висновків суду першої інстанції по суті спору, у зв'язку з чим вимоги Державної аудиторської служби України є правомірними, а в задоволенні позову про їх скасування слід відмовити.
Згідно з пунктом 2 частини 1 статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.
Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку про те, що оскаржуване рішення, у відповідності до статті 317 КАС України, підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про відмову в задоволенні позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу Державної аудиторської служби України задовольнити повністю.
Рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 03 березня 2026 року у справі за адміністративним позовом Військової частини НОМЕР_1 до Державної аудиторської служби України про визнання протиправним та скасування висновку скасувати.
Відмовити в задоволенні позовних вимог Військової частини НОМЕР_1 до Державної аудиторської служби України про визнання протиправним та скасування висновку Державної аудиторської служби України від 04.03.2025 про результати моніторингу закупівлі № UA-2025-01- 15-016050-a.
Постанова суду набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст. 328, 329 КАС України.
Постанова суду складена в повному обсязі 20 квітня 2026 року
Головуючий Сапальова Т.В.
Судді Капустинський М.М. Шидловський В.Б.