Справа № 372/1661/26
Провадження 2-а-48/26
13 квітня 2026 року Обухівський районний суд Київської області у складі головуючого судді Висоцької Г.В., за участю секретаря судових засідань Куник О.В., представника позивача Перепелюка О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Обухова в режимі відеоконференції адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення, -
У березні 2026 році ОСОБА_1 через свого представника звернувся до Обухівського районного суду Київської області із позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення, в якому просив: - визнати протиправною та скасувати постанову тво. начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 №6260/1 від 29.12.2025 про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення та стягнути судові витрати.
В обґрунтування своїх вимог зазначив, що 29.12.2025 року Відповідачем винесено постанову №6260/1 про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП. Про вказану постанову Позивач дізнався від банку, оскільки на підставі такої постанови Вишневий відділ ДВС у Бучанському районі Київської області відкрито виконавче провадження №80456750 про стягнення, зокрема, подвійного штрафу у розмірі 34 000,00 грн. Вказана постанова ґрунтується виключно на протоколі, без належної доказової бази, що суперечить принципам адміністративного провадження. Як слідує зі змісту оскаржуваної постанови, Позивач не виконав обов'язку щодо проходження повторного медичного огляду з метою визначення придатності до військової служби до 5 червня 2025 року, за що і був притягнутий до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210-1 КУпАП. Протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту виявлення особи, яка вчинила правопорушення, у двох примірниках, один із яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності. Такої вимоги Відповідач не виконав, чим порушив ст. 254 КУпАП. Протокол не містить відомостей передбачених ст. 256 КУпАП щодо часу вчинення і суть адміністративного правопорушення. Відповідач не надав жодного належного доказу того, що позивач був повідомлений про виклик до РТЦК або розгляд справи. В матеріалах справи відсутні розписки, поштові повідомлення або інші документи. Позивач перебуває на обліку у ІНФОРМАЦІЯ_3 , тоді як постанову винесено ІНФОРМАЦІЯ_4 . Відповідач не довів повноважень, що є порушенням ст.19 Конституції України. Відповідачем не доведено виконання обов'язку щодо сповіщення позивача про розгляд адміністративної справи щодо притягнення його до відповідальності за порушення вимог КУпАП.
Ухвалою Обухівського районного суду Київської області від 20.03.2026 року позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення - залишено без руху. Недоліки позовної заяви мають бути усунуті у строк протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Ухвалою Обухівського районного суду Київської області від 24.03.2026 року відкрити провадження у справі, призначено проведення судового засідання для розгляду справи по суті.
10.04.2026 року представником відповідача подано до суду відзив, в якому зазначила, що позов є необґрунтованим, та таким, що ґрунтується на надуманих та завідома неправдивих даних позивача. Відповідно до п.2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист» установити, що громадяни України віком від 25 до 60 років, які були визнані обмежено придатними до військової служби до набрання чинності цим Законом (крім осіб, визнаних в установленому порядку особами з інвалідністю), з дня набрання чинності цим Законом зобов'язані до 5 червня 2025 року пройти повторний медичний огляд з метою визначення придатності до військової служби. Такі громадяни зобов'язані самостійно звернутися до територіального центру комплектування та соціальної підтримки (військовозобов'язані та резервісти Служби безпеки України - до Центрального управління або регіональних органів Служби безпеки України, військовозобов'язані та резервісти розвідувальних органів України - до відповідного підрозділу розвідувальних органів України) або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного та резервіста з метою отримання направлення на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду. Такі особи зобов'язані самостійно звернутися до ТЦК та СП. У позивача Інвалідність відсутня. Повторний медичний огляд ВЛК не проходив. Цим самим військовозобов'язаний порушив законодавство України про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію. Під час складання протоколу про адміністративне правопорушення за ч.3 ст.210-1 КУпАП, особі було повідомлено про дату (а саме 22.12.2025 року), час та місце розгляду справи про притягнення до адміністративної відповідальності, а також роз'яснено ст. 63 КУ та ст.268 КУпАП. Однак останній відмовився від підписання протоколу та отримання другого примірника, про що свідчать підписи свідків. Згідно з розпорядженням начальника Генерального штабу Збройних Сил України від 06.03.2025 року № 26654/С при доставлянні органами Нацполіції громадянина, який перебуває на військовому обліку в іншому ІНФОРМАЦІЯ_2 і у Реєстрі наявні відомості про порушення правил військового обліку, ІНФОРМАЦІЯ_2 , в який доставили громадянина, беруть на військовий облік останнього через Реєстр. Відповідно на час визначення місця розгляду справи, тобто складання протоколу, ОСОБА_1 перебував на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_5 . Тому справа була розглянута за місцем перебування останнього на військовому обліку та місцем виявлення правопорушення. ІНФОРМАЦІЯ_4 вважає постанову винесену відносно позивача законною та такою, що не підлягає скасуванню.
У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просив задовольнити.
У судове засідання представник відповідача не з'явилась.
Суд, заслухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи, дійшов наступного висновку.
Судом встановлено, що 29.12.2025 року ІНФОРМАЦІЯ_4 винесено постанову №6260/1 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.
Як зазначено у позові, про вказану постанову Позивач дізнався від банку, оскільки на підставі такої постанови Вишневий відділ ДВС у Бучанському районі Київської області відкрито виконавче провадження №80456750 про стягнення, зокрема, подвійного штрафу у розмірі 34 000,00 грн. з Позивача.
Позивач вважає зазначену постанову незаконною, необґрунтованою та такою, що прийнята з істотними порушеннями норм матеріального та процесуального права. Вказана постанова ґрунтується виключно на протоколі, без належної доказової бази, що суперечить принципам адміністративного провадження.
Як вбачається зі змісту оскаржуваної постанови, гр. ОСОБА_1 не з'явився для проходження повторного медичного огляду ВЛК з метою визначення ступеню придатності до військової служби у визначений законодавством термін, чим порушив ст. 1 ч. 10 ЗУ «Про військовий обов'язок і військову службу та ч. 1 ст. 22 ЗУ «Про мобілізацію і мобілізаційну підготовку», правила військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів Порядок організації та ведення військового обліку призовників і військовозобов'язаних затверджений постановою Кабінету Міністрі України від 30.12.2022 №1487 (додаток №2, п.1.1.2 до Порядку…), пункт 2, розділ 2 «Прикінцеві та перехідні положення», ЗУ «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист.» Поступок встановлено на момент доставляння органами національної поліції до ІНФОРМАЦІЯ_6 12.12.2025 року.
Відповідно до п. 2 розділу 2 Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист» громадяни України віком від 25 до 60 років, які були визнані обмежено придатними до військової служби до набрання чинності цим Законом (крім осіб, визнаних в установленому порядку особами з інвалідністю), з дня набрання чинності цим Законом зобов'язані до 5 червня 2025 року пройти повторний медичний огляд з метою визначення придатності до військової служби. Такі громадяни зобов'язані самостійно звернутися до територіального центру комплектування та соціальної підтримки (військовозобов'язані та резервісти Служби безпеки України - до Центрального управління або регіональних органів Служби безпеки України, військовозобов'язані та резервісти розвідувальних органів України - до відповідного підрозділу розвідувальних органів України) або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного та резервіста з метою отримання направлення на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду.
Як слідує зі змісту оскаржуваної постанови, Позивач цього обов'язку не виконав за що і був притягнутий до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210-1 КУпАП.
Позивач зазначав, що йому не було вручено під розписку копії протоколу, протокол не містить відомостей передбачених ст. 256 КУпАП щодо часу вчинення і суть адміністративного правопорушення.
Позивач стверджував, що Відповідач не надав жодного належного доказу того, що позивач був повідомлений про виклик до РТЦК або розгляд справи. В матеріалах справи відсутні розписки, поштові повідомлення або інші документи. Відповідь на адвокатський запит підтверджує відсутність таких доказів. Це є істотним порушенням ст.268 КУпАП та принципів справедливого розгляду. Відповідач посилається на доставляння позивача поліцією, однак не надає жодного підтвердження: відсутні протоколи, рапорти та інші документи. Таким чином, дана обставина є недоведеною та не може враховуватись судом. Протокол складено з істотними порушеннями: не містить належних даних свідків, не дозволяє перевірити їх особу. Це суперечить ст.256 КУпАП і робить протокол неналежним доказом. Відсутні докази виклику, обов'язку з'явитися та умислу. Отже, відсутні всі елементи складу правопорушення, що відповідно до ст. 247 КУпАП є підставою для закриття провадження. Відповідачем не доведено виконання обов'язку щодо сповіщення позивача про розгляд адміністративної справи щодо притягнення його до відповідальності за порушення вимог КУпАП.
Також позивач зазначив, що перебуває на обліку у ІНФОРМАЦІЯ_3 , тоді як постанову винесено ІНФОРМАЦІЯ_4 . Відповідач не довів повноважень, що є порушенням ст.19 Конституції України.
Однак, суд не може погодитись із доводами сторони позивача з огляду на таке.
Частиною 2 статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ЗУ «Про оборону України» особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Згідно з Указом Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022, у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» постановлено ввести в Україні із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, який триває і по теперішній час.
Відповідно до ст. 39 ЗУ «Про військовий обов'язок і військову службу» призов резервістів та військовозобов'язаних на військову службу під час мобілізації проводиться в порядку, визначеному цим Законом та Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Закон України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» встановлює правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, визначає засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов'язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (далі - підприємства, установи і організації), повноваження і відповідальність посадових осіб та обов'язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів.
Згідно зі статтею 1 вищезазначеного Закону встановлено, що мобілізація - комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано.
Згідно з частиною 2 статті 4 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» встановлено, що загальна мобілізація проводиться одночасно на всій території України і стосується національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту, підприємств, установ і організацій.
Відповідно до частин 5, 6 статті 4 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» передбачено, що вид, обсяги, порядок і строк проведення мобілізації визначаються Президентом України в рішенні про її проведення. Рішення про проведення відкритої мобілізації має бути негайно оголошене через медіа.
Відповідно до частини 1 статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21.10.1993 року №3543-ХІІ громадяни зобов'язані: з'являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки (військовозобов'язані, резервісти Служби безпеки України, за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов'язані, резервісти Служби зовнішньої розвідки України, за викликом Служби зовнішньої розвідки України) для взяття на військовий облік військовозобов'язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період.
Згідно зі статтею 235 КУпАП адміністративні справи про порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов'язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України) розглядають територіальні центри комплектування та соціальної підтримки.
12.12.2025 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , був доставлений співробітниками Національної поліції України до ІНФОРМАЦІЯ_8 співробітниками, про що свідчить запис в протоколі №1426 від 12.12.2025 року.
Згідно даних Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів було виявлено, що ОСОБА_1 є порушником правил військового обліку.
Під час перевірки документів було встановлено, що позивач не з'явився до ТЦК та СП для проходження повторного медичного огляду військово-лікарською комісією з метою визначення ступеня придатності до військової служби у визначений законодавством термін.
Відповідно до п.2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист» установити, що громадяни України віком від 25 до 60 років, які були визнані обмежено придатними до військової служби до набрання чинності цим Законом (крім осіб, визнаних в установленому порядку особами з інвалідністю), з дня набрання чинності цим Законом зобов'язані до 5 червня 2025 року пройти повторний медичний огляд з метою визначення придатності до військової служби. Такі громадяни зобов'язані самостійно звернутися до територіального центру комплектування та соціальної підтримки (військовозобов'язані та резервісти Служби безпеки України - до Центрального управління або регіональних органів Служби безпеки України, військовозобов'язані та резервісти розвідувальних органів України - до відповідного підрозділу розвідувальних органів України) або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного та резервіста з метою отримання направлення на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду.
Такі особи зобов'язані самостійно звернутися до ТЦК та СП. У позивача Інвалідність відсутня. Повторний медичний огляд ВЛК не проходив. Цим самим військовозобов'язаний порушив законодавство України про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію.
Відповідно до ч.3 ст.210-1 КУпАП порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію в особливий період тягне за собою накладення штрафу на громадян від однієї тисячі до однієї тисячі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об'єднань - від двох тисяч до трьох тисяч п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Під час складання протоколу про адміністративне правопорушення за ч.3 ст.210-1 КУпАП, особі було повідомлено про дату (а саме 22.12.2025 року), час та місце розгляду справи про притягнення до адміністративної відповідальності, а також роз'яснено ст. 63 КУ та ст.268 КУпАП. Однак останній відмовився від підписання протоколу та отримання другого примірника, про що свідчать підписи свідків.
Відповідно до п.5 Інструкції зі складання територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки протоколів та оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення, затвердженої наказом МОУ від 01.01.2024 року №3, відмова від пояснення або підписання протоколу також може підтверджуватися підписами свідків. Відмова від підписання протоколу, а також відсутність свідків не є підставами для припинення складання протоколу.
Позивач не з'явився на вказаний час та дату, про причини неявки не повідомив, тому розгляд справи було перенесено з метою очікування явки останнього.
Відповідно до абз.5 ст.276 КУпАП, справи про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210 і 210-1 цього Кодексу, можуть також розглядатися за місцем перебування на військовому обліку особи, яка вчинила такі адміністративні правопорушення, або за місцем їх виявлення.
Згідно з розпорядженням начальника Генерального штабу Збройних Сил України від 06.03.2025 року № 26654/С при доставлянні органами Нацполіції громадянина, який перебуває на військовому обліку в іншому РТЦК та СП і у Реєстрі наявні відомості про порушення правил військового обліку, РТЦК та СП, в який доставили громадянина, беруть на військовий облік останнього через Реєстр.
Відповідно на час визначення місця розгляду справи, тобто складання протоколу, ОСОБА_1 перебував на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_5 . Тому справа була розглянута за місцем перебування останнього на військовому обліку та місцем виявлення правопорушення.
Протокол про адміністративне правопорушення №1426 від 12.12.2025 року був складений відповідно до наказу МОУ від 01.01.2024 року №3 «Про затвердження Інструкції зі складання територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки протоколів та оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення», постанова №6260/1 від 29.12.2025 винесена з урахуванням вимог Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Досліджені судом докази вказують на те, що при винесенні постанови відповідач діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Посадовою особою, яка винесла оскаржувану постанову, враховано характер вчиненого правопорушення, особу позивача, і накладено штраф у розмірі, передбаченому санкцією статті. Суть викладеного у постанові правопорушення відображає диспозицію ч. 3 ст. 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення з посиланням на відповідні норми закону. При цьому, встановлено вину ОСОБА_1 , долучено докази підтвердження вчинення ним адміністративного правопорушення.
Позивачем не надано суду жодного об'єктивного доказу на обґрунтування його позиції наявності порушень працівниками ІНФОРМАЦІЯ_2 при складанні та розгляду справи про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Відтак, доводи позову про наявність порушень прав чи законних інтересів позивача, які б підлягали судовому захисту, під час розгляду справи об'єктивно не підтвердились.
Згідно із приписами ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення.
Згідно з ст. 293 Кодексу України про адміністративні правопорушення орган (посадова особа) при розгляді скарги на постанову по справі про адміністративне правопорушення перевіряє законність і обґрунтованість винесеної постанови і приймає серед іншого рішення яким залишає постанову без зміни, а скаргу без задоволення.
Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). Оскаржені судові рішення відповідають критерію обґрунтованості судового рішення.
Достатніх правових і фактичних підстав для скасування оскаржуваної постанови судом не встановлено, а тому в задоволенні позову необхідно відмовити за недоведеністю та необґрунтованістю.
Відповідно до ст. 139 КАС України судові витрати покладаються на позивача.
На підставі ст. 283, 284, 287, 293 Кодексу України про адміністративні правопорушення, керуючись ст. 9, 246, 250, 268, 286 КАС України,
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення - відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до Шостого апеляційного адміністративного суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст судового рішення складений та підписаний 20.04.2026
Суддя Г.В.Висоцька