Справа № 355/508/26
Провадження № 2/355/754/26
02 квітня 2026 року Баришівський районний суд Київської області
у складі: головуючого-судді Чехова С.І.
за участю секретаря Котенко Л.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду селища Баришівка за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом представника позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Європейська агенція з поверненню боргів» Какун Анни Станіславівни до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
До суду звернувся представник позивача ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» Какун А.С. з позовною заявою, у якій просить стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» суму заборгованості: за кредитним договором № 1510882 в розмірі 18 880,00 гривень, з яких: 6020,00 гривень - сума заборгованості за основним зобов'язанням; 0,00 гривень - сума заборгованості по процентах за користування кредитом; 0,00 гривень - заборгованість по комісії за надання кредиту; 6860,00 гривень - заборгованість по комісії за обслуговування кредиту; 6000,00 гривень сума заборгованості за неустойкою (штраф, пеня). За кредитним договором № 44896-02/2025 в розмірі 7881,83 гривень, з яких: 6619,00 гривень - сума заборгованості за основною сумою боргу; 1262,83 гривень - сума заборгованості за відсотками; 0,00 гривень - сума заборгованості за штрафом; 0,00 гривень - сума комісії за видачу кредиту. Всього стягнути заборгованості за договорами у загальному розмірі: 26 761,83 гривень, а також стягнути з відповідача на користь позивача понесені судові витрати.
Свої позовні вимоги представник позивача обґрунтовує тим, що 18 квітня 2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Незалежні фінанси» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 1510882, який укладено в електронній формі в Особистому кабінеті позичальника, що створений в інформаційно-комунікаційній системі товариства та доступний зокрема через сайт товариства та/або відповідний мобільний додаток чи інші засоби, відповідно до п. 6 кредитного договору, Порядок (технологія) укладення договору та спосіб ідентифікації, верифікації позичальника.
Відповідно до п. 2.1 кредитного договору, кредитні кошти надаються ТОВ «ФК «Незалежні фінанси» грошових коштів у сумі, визначеній у п. 1.2 кредитного договору, за реквізитами, зазначеними у п. 2.1 кредитного договору.
27 серпня 2025 року між ТОВ «ФК «Незалежні фінанси» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу № 27082025, у відповідності до умов якого ТОВ «ФК «Незалежні фінанси» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «ФК «Незалежні фінанси» права вимоги до боржників, вказаних у реєстрі боржників.
Відповідно до реєстру боржників до договору факторингу № 27082025 від 27 серпня 2025 року, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 18 880,00 гривень, з яких: 6020,00 гривень - сума заборгованості за основним зобов'язанням; 0,00 гривень - сума заборгованості по процентах за користування кредитом; 0,00 гривень - заборгованість по комісії за надання кредиту; 6860,00 гривень - заборгованість по комісії за обслуговування кредиту; 6000,00 гривень сума заборгованості за неустойкою (штраф, пеня).
Таким чином, ОСОБА_1 має непогашену заборгованість перед ТОВ «ФК «ЄАПБ» за кредитним договором № 1510882 в розмірі 18 880,00 гривень.
Крім того, 20 лютого 2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Стар Файненс Груп» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 44896-02/2025, який підписано електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора і був надісланий на номер мобільного телефону відповідача, про що свідчить п. 8 кредитного договору, адреса, реквізити та підписи сторін. Відповідно до п. п. 1.1 п. 1 кредитного договору, товариство надає клієнту фінансовий кредит в розмірі, на умовах строковості, зворотності, платності, а клієнт зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом в порядку та на умовах, визначених договором.
29 липня 2025 року між ТОВ «Стар Файненс Груп» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу № 29072025, у відповідності до умов якого ТОВ «Стар Файненс Груп» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «Стар Файненс Груп» права вимоги до боржників, вказаними в реєстрі боржників.
Відповідно до Реєстру боржників до договору факторингу № 29072025 від 29 липня 2025 року, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 7881,83 гривень, з яких: 6619,00 гривень - сума заборгованості за основною сумою боргу; 1262,83 гривень - сума заборгованості за відсотками; 0,00 гривень - сума заборгованості за штрафом; 0,00 гривень - сума комісії за видачу кредиту.
Таким чином, ОСОБА_1 має непогашену заборгованість перед ТОВ «ФК «ЄАПБ» за кредитним договором № 44896-02/2025 в розмірі 7881,83 гривень.
Представник позивача ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до судового засідання не з'явився, однак повідомив про можливість розгляду справи за його відсутністю, і у випадку неявки в судове засідання відповідача у визначені судом дату та час, ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.
Відповідач ОСОБА_1 до судового засідання не з'явилася, належно повідомлена про час, місце розгляду справи. 28 березня 2026 року через систему «Електронний суд» ОСОБА_1 подала заяву (зареєстровано судом за вх. № 3588 від 30 березня 2026 року) , у якій вона просила розглянути справу за її відсутності, оскільки у зв'язку з погіршенням стану здоров'я не має можливості з'явитися до суду. Раніше поданий відзив у даній справі просить врахувати при розгляді справи.
Відповідач ОСОБА_1 , скориставшись своїм процесуальним правом, подала відзив на позовну заяву, у якому вказала, що не погоджується з позовними вимогами позивача та вважає їх необґрунтованими з таких підстав. Відповідач посилається на те, що позивачем не надано належного та повного розрахунку заборгованості за кредитними договорами, а саме здійснених нею платежів основним кредиторам. У матеріалах позову відсутня повна історія здійснених нею платежів за вказаними кредитними договорами, що унеможливлює перевірку правильності розрахунку заявленої суми заборгованості. ОСОБА_1 стверджує, що нею здійснювалися платежі за кредитними договорами, однак точний їх розмір та кількість встановити неможливо, оскільки доступ до особистих кабінетів на сайтах первісних кредиторів заблокований, а інформація щодо історії платежів відсутня. Таким чином, позивач не довів належними доказами фактичний розмір заборгованості. Також відповідач звернула увагу на те, що значна частина заявленої до стягнення суми складається з комісій та штрафних санкцій, розмір яких є надмірним та неспівмірним із сумою основного зобов'язання. Відтак, ОСОБА_1 просить відмовити у задоволенні позовних вимог у частині стягнення комісій та штрафних санкцій.
20 березня 2026 року від представника позивача надійшла відповідь на відзив, у якій ТОВ «ФК «ЄАПБ» вказано, що вважає відзив безпідставним, необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню, оскільки сторони узгодили розмір кредиту, строки та умови користування коштами, у договорі передбачено умови та строки нарахування відсотків та відповідальність сторін за невиконання та неналежне виконання умов договору, що свідчить про ознайомлення позичальника зі всіма істотними умовами договору та про наявність волі відповідача для укладення кредитного договору в електронній формі на погоджених умовах, шляхом підписання договору за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором. Отже, підписавши договір, позичальник посвідчив свою обізнаність та згоду з його умовами, волевиявлення учасників було вільним та відповідало їх внутрішній волі, правочин вчинено в формі, встановленій законом, та він був спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлений ним, а саме отримання кредитних коштів позичальником, що і було здійснено сторонами. Відповідач з власної ініціативи звернувся за отриманням кредиту до вільно обраної ним фінансової установи, отримавши від останньої всю передбачену законодавством інформацію перед укладанням договору. З відзиву на позовну заяву вбачається, що відповідач визнає факт укладення договорів в електронній формі та підписання договорів з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором відповідно до Закону України «Про електронну комерцію», визнає факт отримання коштів від первісних кредиторів та не заперечує повернення заборгованості за основною сумою боргу та частини відсотків по кожному з договорів. У відповіді на відзив зазначено, що надані позивачем докази є належними, допустимими та достатніми для підтвердження надання/перерахування коштів позичальнику та обґрунтування розміру заборгованості відповідача за договором, отже позовні вимоги ТОВ «ФК «ЄАПБ» є законними та обґрунтованими. Посилання відповідача щодо відсутності повного розрахунку заборгованості є безпідставним, оскільки дані розрахунки містяться в матеріалах справи. Також відображено сплату відповідачем коштів. У розрахунках заборгованості наданих первісними кредиторами відображено порядок нарахування відсотків, який здійснено у відповідності до умов договору. Отже, нарахування заборгованості здійснювалось у відповідності до умов договору та додатків до нього, саме через неналежне виконання позичальником взятих на себе зобов'язань і було нараховано суму заборгованості, яку позивач просить стягнути. Крім того, у розрахунку заборгованості за договорами відображено сплати відповідачем коштів в рахунок погашення кредитної заборгованості на рахунки первісних кредиторів, що є беззаперечним підтвердженням укладення договору, погодження умов та отримання коштів.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання усіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи у повному обсязі, суд приходить до висновку про можливе часткове задоволення заявлених позовних вимог.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 2 ЦПК України слід, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Частиною першою статті 8 Конституції України передбачено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права.
Суддя, здійснюючи правосуддя, керується верховенством права (частина перша статті 129 Конституції України).
Суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України (стаття 2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів").
Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Отже, стаття 15 ЦК України визначає об'єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов'язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи.
Згідно з положеннями ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інші обставини, які мають значення для вирішення справи.
На підставі ч.1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно статті 89 ЦПК України, виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі.
Судом досліджено матеріали справи у повному обсязі, а саме:
Копію договору про споживчий кредит № 1510882 (індивідуальна частина) від 18 квітня 2025 року, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Незалежні фінанси» (кредитодавець, товариство) та ОСОБА_1 (позичальник), за п.п. 1.1 якого кредитодавець зобов'язався на умовах, визначених цим договором, на строк, визначений п. 1.3 договору надати позичальнику грошові кошти у сумі, визначеній у п. 1.2 договору у кредит, а позичальник зобов'язується повернути кредитодавцю кредит, сплатити комісії та проценти за користування кредитом відповідно до Графіку платежів та виконати інші зобов'язання у повному обсязі на умовах та в строки/терміни, що визначені договором. Кредит надається з метою задоволення потреб позичальника, не пов'язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю та виконанням обов'язків найманого працівника. Типом кредиту є кредит. Означений договір містить електронний підпис позичальника ОСОБА_1 одноразовим ідентифікатором 769361 (а.с. 11-16).
З п.п .1.2- 1.5 договору про споживчий кредит № 1510882 (індивідуальна частина) від 18 квітня 2025 року слід, що сума (загальний розмір) кредиту становить 7000,00 гривень. Кредит надається загальним строком на 360 днів за умови виконання позичальником Графіку платежів, з 18 квітня 2025 року (дата надання кредиту). Строк, на який надається окрема частина кредиту, встановлюється Графіком платежів. Повернення кредиту, сплата комісії за надання кредиту, комісії за обслуговування кредиту (кредитної заборгованості) та процентів за користування кредитом має здійснюватися позичальником зі встановленою періодичністю відповідно до Графіку платежів, наведеному у додатку № 1 до договору. Остаточний термін (дата) повернення кредиту, сплати комісій та процентів за користування кредитом (за умови дотримання Графіку платежів): 13 квітня 2026 року (дата остаточного погашення заборгованості). Загальні витрати позичальника за кредитом складають 21581,00 гривень. Денна процентна ставка складає: (21581,00 гривень/7000,00 гривень)/360 днів*100 %=0,86 %. Орієнтовна реальна річна процентна ставка дорівнює 1205,23 відсотків річних. Орієнтовна загальна вартість кредиту для позичальника складає 28581,00 гривень. П.п. 1.5.1 - комісія за надання кредиту: 21.00 грн, яка нараховується за ставкою 0.30 відсотків від суми кредиту одноразово в момент видачі кредиту. П.п. 1.5.2 - комісія за обслуговування кредиту (кредитної заборгованості) (за весь строк кредитування): 21560,00 гривень, що нараховується за ставкою 14.00 відсотків від суми кредиту в перший день кожного наступного розрахункового періоду за попередній розрахунковий період (крім останнього періоду), що встановлені Графіком платежів, який є додатком № 1 до цього договору. П.п. 1.5.3 - проценти за користування кредитом протягом першого розрахункового періоду, визначеного Графіком платежів, нараховуються за ставкою 0.0010 відсотків річних на фактичну заборгованість за кредитом. П.п. 1.5.4 - проценти за користування кредитом протягом решти строку кредитування нараховуються за стандартною процентною ставкою 0.0010 відсотків річних від фактичного залишку кредиту, починаючи з другого розрахункового періоду, визначеного Графіком платежів.
Відповідно до п. 2.1 договору про споживчий кредит № 1510882 (індивідуальна частина) від 18 квітня 2025 року кредитні кошти надаються позичальнику безготівково на рахунок з використанням карти НОМЕР_1 .
Копію паспорта споживчого кредиту № 1510882, з якого слід, що відповідач була ознайомлена з основними умовами кредитування з урахуванням побажань споживача, орієнтовною реальною річною процентною ставкою та орієнтовною загальною вартістю кредиту для споживача, порядком повернення кредиту, міститься підпис електронним підписом ОСОБА_1 одноразовим ідентифікатором 939535 (а.с. 8-10).
До позовної заяви долучено копію додатку № 1 до договору про споживчий кредит № 1510882 від 18 квітня 2025 року - Графік платежів, що визначає порядок повернення кредиту, сплати процентів за користування кредитом, комісій за надання та обслуговування кредиту (кредитної заборгованості), включно із кількістю платежів, їх розміром та періодичністю внесення (а.с. 17).
Додатком № 2 до договору про споживчий кредит № 1510882 від 18 квітня 2025 року є заява на отримання кредиту № 1510882, за якою ОСОБА_1 звернулася до ТОВ «Фінансова компанія «Незалежні фінанси» з метою отримання кредиту для задоволення особистих потреб, на наступних умовах: сума кредиту: 7000,00 гривень; загальний строк кредитування: 360 днів. Процентна ставка протягом першого розрахункового періоду: 0.0010 відсотків річних. Процентна ставка протягом решти строку кредитування: 0.0010 відсотків річних. Комісія за надання кредиту: 0.30 % від суми кредиту. Комісія за обслуговування кредиту (кредитної заборгованості): нараховується за ставкою 14.00 % від суми кредиту за кожний розрахунковий період (крім останнього періоду), що встановлені Графіком платежів (а.с. 18).
Як слід з копії Анкети-заяви № 1510882 від 18 квітня 2025 року позичальнику ОСОБА_1 було погоджено умови кредитування по заяві № 1510882 (а.с. 19).
Згідно з копією платіжного доручення № 42374009 від 18 квітня 2025 року ТОВ «ФК «Незалежні фінанси» через банк платника ТОВ «ФК «Контрактовий дім» перерахувало отримувачу ОСОБА_1 на картку НОМЕР_2 хххххх2008 7000,00 гривень, призначення платежу: кошти згідно договору 1510882 (а.с. 20).
Позивачем долучено до позовної заяви копію відомості про щоденні нарахування та погашення за кредитним договором № 1510882, ОСОБА_1 , надані ТОВ «ФК «Незалежні фінанси», що містить, зокрема, інформацію про надання кредиту 18.04.2025 у сумі 7000,00 гривень, нарахування 18.04.2025 комісії за надання кредиту у сумі 21,00 гривень, сплату тіла кредиту 13.05.2025 у сумі 980,00 гривень, нарахування комісії за обслуговування кредиту (а.с. 21).
Як слід з копії договору факторингу № 27082025 від 27 серпня 2025 року, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (фактор) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Незалежні фінанси» (клієнт), за п.п. 1.1 якого за цим договором фактор зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження клієнта (ціна продажу) за плату, а клієнт відступити факторові право грошової вимоги, строк виконання зобов'язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб - боржників, включаючи суму основного зобов'язання по кредиту, комісію за надання кредиту, проценти за користування кредитом, комісію за обслуговування кредиту (кредитної заборгованості), неустойку (штраф, пеня) та/або проценти за порушення грошового зобов'язання та інші платежі (за наявності) згідно кредитних договорів, право на одержання яких належить клієнту. Перелік боржників, підстави виникнення права грошової вимоги до боржників, сума грошових вимог та інші дані зазначені в Реєстрі боржників, який формується згідно додатку № 1 та є невід'ємною частиною договору (а.с. 22-27).
На підтвердження виконання умов означеного договору факторингу до позовної заяви долучено копію платіжної інструкції № 98 від 29 серпня 2025 року, за якою ТОВ «ФК «ЄАПБ» сплатило ТОВ «ФК «Незалежні фінанси» 3037 420,72 гривень, призначення платежу: оплата згідно договору факторингу № 27082025 від 27 серпня 2025 року, без ПДВ (а.с. 28).
Копію витягу з реєстру боржників від 27 серпня 2025 року, з якого слід, що ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (фактор) та ТОВ «Фінансова компанія «Незалежні фінанси» (клієнт) домовились про те, що клієнт відступає факторові право вимоги заборгованостей до боржників - позичальників клієнта на умовах, передбачених договором факторингу № 27082025 від 27 серпня 2025 року, за номером п/п 2306 боржник: ОСОБА_1 , номер кредитного договору: 1510882, дата укладення договору про споживчий кредит: 18 квітня 2025 року, сума заборгованості разом: 18 880,00 гривень, з яких: 6020,00 гривень - сума заборгованості за основним зобов'язанням; 6860,00 гривень - заборгованість по комісії за обслуговування кредиту; 6000,00 гривень сума заборгованості за неустойкою (штраф, пеня) (а.с. 29).
Відповідно до копії договору про надання фінансового кредиту № 44896-02/2025 від 20 лютого 2025 року, ТОВ «Стар Файненс Груп» (товариство) та відповідач ОСОБА_1 (клієнт) уклали означений договір, за п. 1.1. якого товариство надає клієнту фінансовий кредит в розмірі 9 000,00 гривень на умовах строковості, зворотності, платності, а клієнт зобов'язується повернути кредит, комісію за видачу кредиту (в разі застосування) та сплатити проценти за користування кредитом в порядку та на умовах, визначених цим договором. П. 1.2 тип кредиту: кредит. Мета отримання кредиту: на власні потреби клієнта, не пов'язані з підприємницькою діяльністю, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника. Кредит надається строком на 120 днів. Дата надання кредиту 20 лютого 2025 року. Наданий кредит клієнт зобов'язаний погасити в останній день вказаного строку кредитування, відповідно до графіку платежів. Кінцева дата погашення кредиту 19 червня 2025 року. П. 1.4 договору - за користування кредитом товариством нараховуються проценти в розмірі 0,90 % в день на залишок заборгованості, що є платою за користування кредитом та комісія за видачу кредиту в сумі 900,00 гривень (що складає 10,00 % від суми кредиту). Тип процентної ставки: фіксована. Тип комісії - одноразова комісія (нараховується одноразово при видачі кредиту в дату видачі кредиту, якщо умови цього договору передбачають сплату комісії за видачу кредиту). 1.4.1 Денна процентна ставка складає (10620,00/9000,00)/120*100%=0,98 % та застосовується в межах строку кредитування. П. 1.6 договору - кредит надається в безготівковій формі у національній валюті на рахунок клієнта на платіжну картку № НОМЕР_3 хх-хххх-3560 протягом одного робочого дня з дня прийняття рішення про видачу кредиту. Кредит надається без забезпечення у вигляді застави. Договір підписаний електронним підписом клієнта Y222 (а.с. 35-39).
Крім того, електронним підписом клієнта Y222 підписано і Графік платежів, копію якого додано до позовної заяви (а.с. 40).
Копію паспорта споживчого кредиту, з якого слід, що відповідач була ознайомлена з основними умовами кредитування з урахуванням побажань споживача, орієнтовною реальною річною процентною ставкою та орієнтовною загальною вартістю кредиту для споживача, порядком повернення кредиту, міститься підпис електронним підписом Щербатюк Н.Г. W355 (а.с. 41-42)
З листа директора ТОВ «Універсальні платіжні рішення» Веліканова Є. від 03 лютого 2026 року за вих. № 3426_260203152941 слід, що означене товариство надає послуги з переказу коштів в національній валюті без відкриття рахунків. Для цього підприємство внесене в державний реєстр фінансових установ та отримало ліцензію Національного банка України № 21/788-рк від 01.05.2023 року. Було перераховано кошти на платіжну картку клієнта: 20 лютого 2025 року 16:35:04 на суму 9000,00 гривень, маска картки НОМЕР_4 , номер транзакції в системі iPay.ua - НОМЕР_5 , призначення платежу: зарахування 9000 гривень на карту НОМЕР_4 (а.с. 54).
Копію розрахунку заборгованості за кредитним договором № 44896-02/2025 від 20 лютого 2025 року, відповідача ОСОБА_1 , з якого слід, що заборгованість складається з 7881,83 гривень, з яких: 6619,00 гривень - сума заборгованості за простроченим тілом кредиту; 1262,83 гривень - сума заборгованості за простроченими відсотками (а.с. 51-52).
Копію договору факторингу № 29072025 від 29 липня 2025 року, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (фактор) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Стар Файненс Груп» (клієнт), відповідно до п. 1.1 якого за цим договором фактор зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження клієнта (ціна продажу) за плату, а клієнт відступити факторові право грошової вимоги, строк виконання зобов'язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб - боржників, включаючи суму основного зобов'язання (кредиту), плату за кредитом (плату за управління кредитом, плату за процентною ставкою), пеню за порушення грошових зобов'язань та інші платежі, право на одержання яких належить клієнту. Перелік боржників, підстави виникнення права грошової вимоги до боржників, сума грошових вимог та інші дані зазначені в реєстрі боржників, який формується згідно додатку № 1 та є невід'ємною частиною договору (а.с. 43-47).
Як слід з копії акту прийому-передачі Реєстру боржників від 29 липня 2025 року за договором факторингу № 29072025 від 29 липня 2025 року, п. 1: клієнт передав, а фактор прийняв реєстр боржників кількістю 5995, після чого, з урахуванням пункту 1.2 договору факторингу № 29072025 від 29 липня 2025 року, від клієнта до фактора переходять права вимоги заборгованості від боржників і фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованостей (а.с. 48).
Копію платіжної інструкції № 23057 від 30 липня 2025 року, з якої слід, що ТОВ «ФК «ЄАПБ» здійснило оплату ТОВ «Стар Файненс Груп» за відступлення прав вимоги зг. договору факторингу № 29072025 від 29 липня 2025 року. Без ПДВ на суму 4 639 600,59 гривень (а.с. 49).
Копію витягу з реєстру боржників - додаток № 1 до договору факторингу № 29072025 від 29 липня 2025 року, з якого слід, що ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (фактор) та ТОВ «Стар Файненс Груп» (клієнт) домовились про те, що клієнт відступає факторові право вимоги заборгованостей до боржників - позичальників клієнта на умовах, передбачених договором факторингу № 29072025 від 29 липня 2025 року, за номером п/п 5872 боржник ОСОБА_1 , номер кредитного договору: № 44896-02/2025, сума заборгованості разом: 7881,83 гривень, з яких: 6619,00 гривень - сума заборгованості за основною сумою боргу; 1262,83 гривень - сума заборгованості за відсотками (а.с. 50).
Судом досліджено додані до відзиву на позовну заяву документи: скріншот листа ОСОБА_1 ТОВ ФК «ЄАПБ», копію листа начальника юридичного управління ТОВ «ФК «ЄАПБ» Л. Теплюк від 09 лютого 2026 року на ім'я ОСОБА_1 щодо розгляду її звернення; копію клопотання ОСОБА_1 до ТОВ «ФК «ЄАПБ» про списання штрафних санкцій та надання документів і розрахунку заборгованості від 31 січня 2026 року; скріншоти з особистого кабінету в ІТС кредитодавця (а.с. 145-149).
За правилом частини першої статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Як слід з ч. 1 ст. 207 ЦК України, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.
Згідно п. п. 5, 6, 7 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» слід, що електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі; електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору; електронний правочин - дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, здійснена з використанням інформаційно-комунікаційних систем.
Абзац другий частини 2 статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.
Відповідно до частини першої статті 181 ГК України господарський договір, як правило, існує в вигляді єдиного документа, підписаного сторонами. Допускається укладення господарських договорів у спрощеній формі шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами та іншими засобами електронної комунікації, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлення, якщо законом не встановлено спеціальні норми до форми та порядку укладення даного виду договорів.
Аналогічною правовою позицією є Постанова Верховного Суду №61-20799св19 у справі №561/77/19 від 16 грудня 2020 року щодо належності та законності підписання кредитних договорів за допомогою одноразового ідентифікатора та висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 07 жовтня 2020 року № 127/33824/19.
З викладеного, слід дійти висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статі 205, 207 ЦК України).
За ч. 1 ст. 526 ЦК України слід, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Як слід з ст. 536 ЦК України, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами.
У відповідності до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина друга статті 639 ЦК України.)
Відповідно до пункту 6 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
Згідно з пунктом 12 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-комунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб'єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв'язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.
Підпис одноразовим ідентифікатором є одним із видів електронних підписів.
У суду не виникло сумніву про те, що кредитори - ТОВ «Фінансова компанія «Незалежні фінанси» (договір про споживчий кредит № 1510882 (індивідуальна частина) від 18 квітня 2025 року) та ТОВ «Стар Файненс Груп» (договір про надання фінансового кредиту № 44896-02/2025 від 20 лютого 2025 року) виконали вимоги закону, уклали з відповідачем договори про надання коштів на умовах споживчого кредиту, користуючись Законом України «Про електронну комерцію». Відповідач у свою чергу, використовуючи своє право згідно укладених договорів, підписала їх електронним підписом одноразовим ідентифікатором та отримала кредитні кошти, які використовувала на власний розсуд.
Як слід за ст. 1077 ЦК України, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов'язання клієнта перед фактором. Зобов'язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов'язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає.
За ст. 1078 ЦК України слід, що предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. Якщо передання права грошової вимоги обумовлене певною подією, воно вважається переданим з моменту настання цієї події. У цих випадках додаткове оформлення відступлення права грошової вимоги не вимагається.
Відповідно до ч.1, ч. 3 ст. 512 ЦК України слід, що кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок:1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); 2) правонаступництва; 3) виконання обов'язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем);4) виконання обов'язку боржника третьою особою. Кредитор у зобов'язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.
Зі ст. 514 ЦК України слід, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Частиною 1 ст. 610 ЦК України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом (ст. 611 ЦК України).
За положеннями частини 1 статті 1048 цього Кодексу позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
Статтею 1052 даного Кодексу передбачено, що у разі невиконання позичальником обов'язків, встановлених договором позики, щодо забезпечення повернення позики, а також у разі втрати забезпечення виконання зобов'язання або погіршення його умов за обставин, за які позикодавець не несе відповідальності, позикодавець має право вимагати від позичальника дострокового повернення позики та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу, якщо інше не встановлено договором.
Згідно з ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
За ст. 1082 ЦК України слід, що боржник зобов'язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов'язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов'язку перед ним. Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов'язку перед клієнтом.
Згідно правової позиції Верховного Суду України в постанові від 23 вересня 2015 року у справі №6-979цс15 «….боржник який не отримав повідомлення про передачу права вимоги інший особі, не позбавляється обов'язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору…..неповідомлення боржника про зміну кредитора не звільняє його від обов'язку погашення кредиту взагалі».
Сторона позивача уклала договір факторингу з кредиторами відповідача, на підставі яких фактор зобов'язався передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату, а клієнт (кредитори) відступлять факторові право грошової вимоги, строк виконання зобов'язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб - боржників, включаючи суму основного зобов'язання, плату за кредитом, проценти.
Факт набуття позивачем права вимоги за договором про споживчий кредит № 1510882 (індивідуальна частина) від 18 квітня 2025 року та договором про надання фінансового кредиту № 44896-02/2025 від 20 лютого 2025 року підтверджений належними та допустимими доказами, дослідженими судом.
Наданий позивачем розрахунок заборгованості містить інформацію щодо предмета доказування, а отже згідно зі ст. 77 ЦПК України є належним доказом на підтвердження розміру позовних вимог.
Таким чином, сторона позивача, яка має право на господарську діяльність з надання фінансових послуг, отримавши право на витребування кредитних коштів в праві вимагати від відповідача ОСОБА_1 їх повернення. З таких підстав суд дійшов висновку про наявність правових підстав для стягнення з відповідача за договором про споживчий кредит № 1510882 від 18 квітня 2025 року суми заборгованості за основним зобов'язанням в розмірі 6020 (шість тисяч двадцять) гривень 00 копійок.
За кредитним договором № 44896-02/2025 задоволенню підлягає до стягнення: - 6619 (шість тисяч шістсот дев'ятнадцять) гривень сума заборгованості за основною сумою боргу; -1262 (одна тисяча двісті шістдесят дві) гривень 83 копійки - сума заборгованості за відсотками, всього: 7881 гривень 83 копійок.
Стосовно заборгованості за неустойкою (штраф, пеня) за договором про споживчий кредит № 1510882 від 18 квітня 2025 року у розмірі 6000,00 гривень, суд виходить з наступного.
Як слід з положення п. 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України, де унормовано, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Отже, слід відмовити у задоволенні заявлених позовних вимог в частині стягнення з відповідача заборгованості за неустойкою (штраф, пеня) у розмірі 6000,00 гривень.
Щодо позовних вимог в частині стягнення з відповідача суми заборгованості по комісії за обслуговування кредиту у розмірі 6860,00 гривень за договором про споживчий кредит № 1510882 (індивідуальна частина) від 18 квітня 2025 року, суд приходить до висновку, що в цій частині заявлених позовних вимог слід відмовити з таких підстав.
Як слід з п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов'язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.
Згідно з ч. 2 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов'язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.
Отже, Закон України «Про споживче кредитування» передбачає право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговування кредиту.
На виконання вимог, у тому числі, пункту 4 частини першої статті 1 та частини другої статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» Правління Національного банку України постановою від 08 червня 2017 року № 49 затвердило Правила розрахунку банками України загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (далі - Правила про споживчий кредит). Цією ж постановою визнано такою, що втратила чинність, постанову Правління Національного банку України від 10 травня 2007 року № 168 «Про затвердження Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту».
Відповідно до п. 5 Правил про споживчий кредит банк надає споживачу детальний розпис складових загальної вартості кредиту у вигляді графіка платежів (згідно зі строковістю, зазначеною у договорі про споживчий кредит, - щомісяця, щокварталу тощо) у розрізі сум погашення основного боргу, сплати процентів за користування кредитом, вартості всіх додаткових та супутніх послуг банку та кредитного посередника (за наявності) за кожним платіжним періодом, за формою, наведеною в додатку 2 до цих Правил.
Банк має право обчислювати загальні витрати за споживчим кредитом, базуючись на припущенні, що платежі за послуги банку залишатимуться незмінними та застосовуватимуться протягом строку дії договору про споживчий кредит, якщо договір про споживчий кредит містить умови, що дозволяють зміну процентної ставки та/або інших платежів за послуги банку, включених до загальних витрат за споживчим кредитом, і така зміна не може бути визначена на момент обчислення загальної вартості кредиту та реальної річної процентної ставки (пункт 8 Правил про споживчий кредит).
Згідно з додатком 1 до Правил про споживчий кредит, загальні витрати за споживчим кредитом, тобто витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов'язкові платежі за додаткові та супутні послуги банку (у тому числі за ведення рахунків) та кредитного посередника (за наявності), які сплачуються споживачем і пов'язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту.
Правила про споживчий кредит розроблені й затверджені на виконання вимог Закону України «Про споживче кредитування» та підтверджують правомірність дій банку щодо встановлення у договорі споживчого кредиту комісії за обслуговування кредитної заборгованості.
Закон України «Про споживче кредитування» розмежовує оплатність та безоплатність надання інформації про кредит залежно від періодичності звернення споживача із запитом щодо надання такої інформації.
Відповідно до частини першої статті 11 Закону України «Про споживче кредитування» після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.
Згідно з ч. 5 ст.12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.
З урахуванням викладеного, комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування» (10 червня 2017 року), щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п'ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».
Такий правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 липня 2022 року у справі № 496/3134/19.
У постанові Верховного Суду від 31 серпня 2022 року у справі № 202/5330/19 зазначено, що «у кредитному договорі не зазначено перелік додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов'язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування). При цьому до таких послуг не може бути віднесено щомісячне надання інформації про стан кредиту, яку споживач має право отримувати безоплатно згідно з частинами першою та другою статті 11 Закону України «Про споживче кредитування». Банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку таких послуг і погодження їх зі споживачем при укладення оспорюваного кредитного договору. За таких обставин положення пункту 1.2 та розділу 4 кредитного договору щодо обов'язку позичальника щомісячно сплачувати плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п'ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».
Верховний Суд звертає увагу на те, що умови договору про сплату позичальником на користь банку винагороди за надання фінансового інструменту, відсотків за дострокове погашення кредиту та винагороди за проведення додаткового моніторингу, тобто за дії, які банк здійснює на власну користь, що є несправедливим, суперечить принципу добросовісності, є наслідком істотного дисбалансу договірних прав і обов'язків на погіршення становища споживача, за своєю природою є дискримінаційним та таким, що суперечить моральним засадам суспільства. З таких підстав в цій частині заявлених позовних вимог слід відмовити.
Відповідно до п. 1 ч. 1, ч. 2 ст. 141 ЦПК України, слід, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, оскільки стороною позивача був сплачений судовий збір у сумі 3328,00 гривень, було задоволено частину позовних вимог, саме: з 26761,83 гривень позовних вимог задоволено 13 901,83 гривень (13 901,83х100%): 26761,83=52%, судовий збір 3328,00 гривень, задоволено 52%, (3328,00х52%):100%= 1730,56 гривень, що підлягає стягненню з відповідача.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 4, 12, 13, 81, 89, 128, 141, 223, 229, 263-265 ЦПК України, ст. ст. 6, 205, 207, 514, 526, 625, 626, 628, 638, 639, 1048, 1050, 1052, 1054, 1077, 1078, 1082 ЦК України, -
Позовні вимоги представника позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Європейська агенція з повернення боргів» Какун Анни Станіславівни до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер: НОМЕР_6 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Європейська агенція з повернення боргів» (код ЄДРПОУ 35625014, юридична адреса: 01032, м. Київ вулиця Симона Петлюри 30 реквізити IBAN № НОМЕР_7 у АТ «ТАСкомбанк») суму заборгованості:
за кредитним договором №1510882 в розмірі 6020 (шість тисяч двадцять) гривень 00 копійок.
за кредитним договором №44896-02/2025 в розмірі 7881 гривень 83 копійок задовольнити з яких:
-6619 (шість тисяч шістсот дев'ятнадцять) гривень сума заборгованості за основною сумою боргу;
-1262 (одна тисяча двісті шістдесят дві) гривень сума заборгованості за відсотками.
В іншій частині заявлених позовних вимог у розмірі 12860 (дванадцять тисяч вісімсот шістдесят) гривень заборгованість по комісії за надання кредиту, заборгованість за неустойкою (штраф, пеня) відмовити як необґрунтовано заявлену суму.
Стягнути з ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер: НОМЕР_6 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (код ЄДРПОУ 35625014, юридична адреса :01032, м. Київ вулиця Симона Петлюри 30, реквізити IBAN № НОМЕР_7 у АТ «ТАСкомбанк») понесені витрати по сплаті судового збору у розмірі 1730 ( одна тисяча сімсот тридцять) гривень 56 копійок.
На рішення може бути подана апеляційна скарга протягом 30 днів до Київського апеляційного суду.
Повний текст рішення складено 06 квітня 2026 року.
Суддя Баришівського
районного суду С. І. Чехов