Постанова від 20.04.2026 по справі 520/1441/25

ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 квітня 2026 р. Справа № 520/1441/25

Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Русанової В.Б.,

Суддів: Бегунца А.О. , П'янової Я.В. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 17.10.2025 (головуючий суддя І інстанції: Супрун Ю.О.) по справі № 520/1441/25

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області

про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернулась до суду з позовом, в якому просила:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області від 02.12.2024 № 204850006497 про відмову ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в перерахунку пенсії державного службовця відповідно до Закону України «Про державну службу»;

- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 , пенсії державного службовця призначеної відповідно до ст. 37 Закону України від 16.12.1993 № 3723 «Про державну службу» з урахуванням пунктів 10, 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 10.12.2015 № 889 «Про державну службу», на підставі довідок від 08.01.2024 про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) № 2000-0604-8/3591 (посадовий оклад - 8700,00 грн, надбавка за ранг - 400,00 грн, надбавка за вислугу років - 4350,00 грн) та довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державної служби, і яка на момент виходу на пенсію не займає посади державної служби від № 2000-0604-8/3590 (надбавка за інтенсивність праці - 11226,48 грн, надбавка за виконання особливо важливої роботи - 10257,30 грн, премія місячна - 2604,78 грн), з урахуванням раніше виплачених сум з 01.10.2024.

- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області подати звіт про виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду по даній справі протягом 20 днів з дня набрання рішенням законної сили.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 17.10.2025 позов задоволено.

Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області від 02.12.2024 № 204850006497, яким відмовлено ОСОБА_1 в перерахунку пенсії державного службовця відповідно до Закону України «Про державну службу».

Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії державного службовця призначеної відповідно до ст. 37 Закону України від 16.12.1993 № 3723 «Про державну службу» з урахуванням пунктів 10, 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 10.12.2015 № 889 «Про державну службу», на підставі довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) № 2000-0604-8/3591 від 08.01.2024 (посадовий оклад - 8700,00 грн, надбавка за ранг - 400,00 грн, надбавка за вислугу років - 4350,00 грн) та довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державної служби, і яка на момент виходу на пенсію не займає посади державної служби від № 2000-0604-8/3590 від 08.01.2024 року (надбавка за інтенсивність праці - 11226,48 грн., надбавка за виконання особливо важливої роботи - 10257,30 грн, премія місячна - 2604,78 грн), з урахуванням раніше виплачених сум з 01.10.2024.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір в сумі 968,96 грн.

Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області не погодившись із рішенням суду, подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, просить його скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

Зазначає, що позивачу рішенням ГУ ПФУ в Харківській області призначено пенсію за Законом України " Про державну служу", зокрема на підставі довідок від 08.01.2024. Також, з 25.09.2024 ГУ ПФ України в Харківській області перераховано пенсію з урахуванням оновлених довідок від 23.09.2024 № 2000-0504-8/168261 та № 2000-0504-8/168266.

Посилається на те, що фактично позивач вимагає в судовому порядку відновити їй розмір пенсії, який вона отримувала до 01.10.2024 (за довідками виданими в січні 2024 року) і який був переглянутий ГУ ПФУ в Харківській області відповідно до рішення від 25.09.2024 № 204850006497.

Підставою винесення рішення від 25.09.2024 № 204850006497 є коригування заробітної плати по оновленим довідкам на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 12.07.2024 № 823.

Наголошує, що при зверненні з заявою від 25.11.2024 (встановленої форми) позивачка просила здійснити призначення пенсії, вид зазначила, як допризначення за додатково наданими документами. При цьому жодних додаткових документів позивачка не подавала, адже спірні довідки вже знаходяться в матеріалах електронної пенсійної справи з січня 2024.

Вказує, що перерахунки пенсії за нормами Закону України “Про державну службу» не передбачені при наданні довідок про заробітну плату.

Також зазначає, що в заяві від 25.11.2024 № 14028 до пенсійного органу позивачка просила призначити пенсію, а у позовній заяві ставила вимогу здійснити перерахунок пенсії. Отже, на переконання апелянта, позовні вимоги не відповідають заяві від 25.11.2024 № 14028, за наслідками якої відповідачем прийнято рішення.

Крім того, зауважує, що позовні вимоги стосовно зобов'язання вчинити дії щодо переведення на інший вид пенсії за нормами іншого Закону заявлено до неналежного відповідача, оскільки ГУ ПФ України в Кіровоградській області не приймало рішення від 25.09.2024 № 204850006497, яке призвело до зменшення розміру пенсії позивача і було підставою її звернення від 25.11.2024 № 14028.

Позивач правом подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався.

Відповідно до ч. 1 ст. 308, п.3 ч.1 ст. 311 КАС України справа розглянута в межах доводів апеляційної скарги, в порядку письмового провадження.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши докази по справі, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 отримувала пенсію за віком, призначену за Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV.

З 09.01.2024 позивача переведено на пенсію за віком за нормами Закону України “Про державну службу» № 3723, та її розмір становив 22 523,14 грн, що підтверджено рішенням № 204850006497 від 12.01.2024.

У вересні 2024 року позивачу на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 12.07.2024 «Про внесення змін до Порядку призначення пенсій деяким категоріям осіб» № 823 та довідок від 23.09.2024 № 2000-0504-8/168261 та № 2000-0504-8/168266 проведено перерахунок пенсії, розмір якої склав 14 267,19 грн, що підтверджено рішенням ГУ ПФ України в Харківській області № 204850006497 від 25.09.2024.

Позивач, 25.11.2024, через веб-портал електронних послуг Пенсійного фонду України звернулась із довільною заявою про перерахунок пенсії державного службовця відповідно до ст. 37 Закону України від 16.12.1993 № 3723 «Про державну службу» з урахуванням пунктів 10, 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 10.12.2015 № 889 «Про державну службу» на підставі довідок від 08.01.2024 про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця № 2000-0604-8/3591 та № 2000-0604-8/3590, з часу незаконного зменшення розміру пенсії.

Також, 25.11.2024, ОСОБА_1 звернулась до ГУ ПФ України в Харківській області із заявою про призначення пенсії встановленого зразка.

Рішенням № 204850006497 від 02.12.2024 за принципом екстериторіальності Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області відмовило позивачеві в перерахунку пенсії за віком державного службовця з урахуванням довідок № 2000-0604-8/3591 від 08.01.2024 року та № 2000-0604-8/3590 від 08.01.2024.

Не погоджуючись із відмовою відповідача, вважаючи рішення протиправним, позивач звернулася до суду з відповідним позовом.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції дійшов висновку, що здійснивши перерахунок пенсії позивачки за віком згідно із Законом України "Про державну службу" з 01.10.2024 з врахуванням оновленої довідки, в результаті якого зменшено розмір пенсії, відповідач діяв протиправно.

Надаючи правову оцінку обставинам справи та доводам апелянта, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Згідно з частиною другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

За приписами пункту 6 частини 1 статті 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, визначаються Законом № 1058-ІV.

Відповідно до частини 1 статті 9 Закону № 1058-IV в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.

Колегія суддів зазначає, що до 01.05.2016 суспільні відносини, які охоплюють діяльність держави щодо створення правових, організаційних, економічних та соціальних умов реалізації громадянами України права на державну службу було врегульовано положеннями Закону України від 16.12.1993 № 3723-XII «Про державну службу». Він визначав загальні засади діяльності, а також статус державних службовців, які працюють в державних органах та їх апараті.

Закон № 3723-XII втратив чинність на підставі Закону від 10.12.2015 № 889-VIII "Про державну службу" № 889-VIII, крім статті 37, що застосовується до осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 розділу XI Закону № 889-VIII.

Відповідно до пункту 10 розділу ХІ "Прикінцеві та Перехідні положення" Закону № 889-VІІ, який набрав чинності з 01 травня 2016 року, державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону України "Про державну службу" (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 52, ст. 490 із наступними змінами) та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 52, ст. 490 із наступними змінами) у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Пунктом 12 вказаного розділу встановлено, що для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону України "Про державну службу" (Відомості Верховної Ради України 1993 року, № 52, стаття 490 із наступними змінами) та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" (Відомості Верховної Ради України, 1993 року, № 52, стаття 490 із наступними змінами) у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Отже, за наявності у особи певного стажу державної служби станом на 01 травня 2016 року (10 років для осіб, які на зазначену дату займають посади державної служби або 20 років незалежно від того, чи працює особа на державній службі станом на 01 травня 2016 року), така особа зберігає право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону № 3723-ХІІ, але у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Частиною першою статті 37 Закону № 3723-ХІІ встановлено, що на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом першим частини першої статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку.

Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 01 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 60 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 01 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Аналіз цієї норми дає підстави вважати, що необхідними умовами для одержання права на пенсію державних службовців особами, які станом на 01 травня 2016 року мали не менш як 10 років стажу державної служби та займали посаду, віднесену до відповідної категорії посад державних службовців, є досягнення такими особами пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", та набуття страхового стажу, передбаченого абзацом 1 частини першої статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців.

Отже, головними умовами для переведення на пенсію державного службовця є дотримання сукупності вимог, визначених частиною 1 статті 37 Закону № 3723-ХІІ і Прикінцевих та перехідних положень Закону № 889-VIII, а саме щодо віку, страхового стажу та стажу державної служби.

Згідно з пунктами 4-7 розділу XV Прикінцевих положень Закону № 1058-ІV особи, пенсію яким переведено на пенсію на умовах цього Закону, у будь-який час можуть звернутися до органів Пенсійного фонду для переведення на пенсію/щомісячне довічне грошове утримання за нормами законів України "Про Кабінет Міністрів України", "Про державну службу", "Про Національний банк України", "Про дипломатичну службу", "Про службу в органах місцевого самоврядування", "Про прокуратуру", "Про статус народного депутата України", "Про судоустрій і статус суддів", "Про судову експертизу", "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", "Про наукову і науково-технічну діяльність", "Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів", Митного кодексу України, Податкового кодексу України, Положення про помічника-консультанта народного депутата України із встановленням розміру пенсії, отримуваного до такого переведення, з 1 числа місяця, що настає за місяцем, у якому надійшла така заява.

Судом встановлено, що з 09.01.2024 позивачка переведена на пенсію за віком державного службовця відповідно до Закону України "Про державну службу". Під час призначення пенсії пенсійним органом враховано довідки про складові заробітної плати від 08.01.2024, під час перерахунку пенсії враховані довідки від 23.09.2024. Призначення та перерахунок пенсії позивачу здійснено рішеннями ГУ ПФУ в Харківській області.

Спірні правовідносини виникли внаслідок перерахунку пенсійним органом розміру пенсії позивача на виконання приписів Постанови № 823, що призвело до зменшення її первинно встановленого розміру.

Надаючи оцінку обставинам справи колегія суддів зазначає наступне.

В силу частини 2 та 3 статті 50 Закону України № 889-VІІІ заробітна плата державного службовця складається з: 1) посадового окладу; 2) надбавки за вислугу років; 3) надбавки за ранг державного службовця; 6) премії (у разі встановлення). За результатами роботи та щорічного оцінювання службової діяльності державним службовцям можуть встановлюватися премії. До премій державного службовця належать: 1) премія за результатами щорічного оцінювання службової діяльності; 2) місячна або квартальна премія відповідно до особистого внеску державного службовця в загальний результат роботи державного органу; 3) місячна або квартальна премія за належне виконання умов контракту про проходження державної служби (у разі укладення). При цьому загальний розмір премій, передбачених пунктом 2 цієї частини, які може отримати державний службовець за рік, не може перевищувати 30 відсотків фонду його посадового окладу за рік.

Постановою Кабінету Міністрів України від 14 вересня 2016 р. № 622 затверджено Порядок призначення пенсій деяким категоріям осіб (далі по тексту - Порядок № 622).

Згідно з пунктом 1 Порядку № 622, пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Відповідно до пунктів 4-6 Порядку № 622 пенсія державним службовцям призначається з дати звернення, але не раніше дати виникнення права, в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, з якої сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та відповідного рангу за останнім місцем роботи на державній службі, до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування. При цьому:

посадовий оклад, надбавки за ранг та вислугу років враховуються в розмірах, установлених на день звернення за призначенням пенсії за останньою займаною посадою державної служби (або прирівняною до неї у разі відсутності у державному органі відповідних посад державної служби);

розмір виплат (крім посадових окладів, надбавок за ранг та вислугу років), що включаються в заробіток для обчислення пенсії, визначається за вибором того, хто звернувся за пенсією, за будь-які 60 календарних місяців роботи на посаді державної служби підряд перед зверненням за пенсією незалежно від наявності перерв починаючи з 1 травня 2016 року. Середньомісячна сума зазначених виплат за 60 календарних місяців визначається шляхом ділення загальної суми цих виплат на 60. За бажанням особи неповні місяці роботи на посаді державної служби враховуються як повні;

у разі коли в осіб, зазначених в пункті 2 цього Порядку, станом на дату звернення немає 60 календарних місяців роботи на посаді державної служби підряд перед зверненням за пенсією починаючи з 1 травня 2016р., середньомісячна сума виплат (крім посадових окладів, надбавок за ранг та вислугу років) визначається шляхом ділення загальної суми таких виплат за наявні місяці роботи починаючи з 1 травня 2016 р. на кількість таких місяців. За бажанням особи неповні місяці роботи на посаді державної служби враховуються як повні. При цьому для державних службовців, які звернулися за призначенням пенсії у травні 2016р., а також для осіб, які не працювали починаючи з 1 травня 2016р. на посадах державної служби, сума виплат (крім посадових окладів, надбавок за ранг та вислугу років) визначається з розрахунку таких виплат за травень 2016р. як за повний місяць;

матеріальна допомога та виплати, які нараховуються за період, що перевищує календарний місяць, враховуються в частині, що відповідає кількості місяців у розрахунковому періоді.

За бажанням осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, і які на момент виходу на пенсію не перебувають на державній службі, розмір зазначених в абзацах третьому - п'ятому цього пункту виплат визначається в середніх розмірах відносно визначених законодавством таких виплат за місяць, що передує місяцю звернення за призначенням пенсії, але не раніше травня 2016р., за відповідною (прирівняною) посадою (посадами) за останнім місцем роботи на державній службі.

Постановою правління Пенсійного фонду України від 17.01.2017 № 1-3 затверджено форми довідок про заробітну плату для призначення згідно з пунктами 10 і 12 розділу XI “Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 10.12.2015 № 889-VIII “Про державну службу» пенсії відповідно до статті 37 Закону України від 16.12.1993 № 3723-XII “Про державну службу».

Водночас, 20.07.2024 набрала чинності Постанова № 823, якою внесено зміни до Порядку призначення пенсій деяким категоріям осіб, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 вересня 2016 р. № 622 “Деякі питання пенсійного забезпечення окремих категорій осіб», в частині визначення заробітної плати для призначення пенсії державним службовцям, які працювали з 1 січня 2024 р. в державних органах, що провели класифікацію посад державної служби, та посади яких було класифіковано, а також затверджено нові форми довідок про складові заробітної плати для призначення особі пенсії державного службовця, яка працювала в державних органах, що провели класифікацію посад державної служби, та посаду якої було класифіковано (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) та інше.

Разом з цим, колегія суддів зауважує, що позивача переведено на пенсію державного службовця в січні 2024 року, тобто, до набрання чинності Постановою № 823, розмір її пенсії обчислювався виходячи з довідок від 08.01.2024 за № 2000-0604-8/3591 та № 2000-0604-8/3590, які станом на момент їх видачі відповідали встановленій формі (доводів про зворотне матеріали справи не містять). Розмір її пенсії склав 22 523,14 грн (а.с. 26).

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області № 204850006497 від 25.09.2024, у зв'язку з прийняттям Постанови № 823 та з урахуванням оновлених довідок від 23.09.2024 № 2000-0504-8/168261 та № 2000-0504-8/168266, проведено перерахунок пенсії ОСОБА_1 , за результатом якого розмір пенсії склав 14 267,19 грн (а.с. 27).

Вказане рішення є чинним, позивачем не оскаржувалось та не є спірним у межах даної справи.

25.11.2024 позивач звернулась з новою заявою про здійснення нового перерахунку пенсії відповідно до ст. 37 Закону України від 16.12.1993 № 3723 «Про державну службу» з урахуванням пунктів 10, 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 10.12.2015 № 889 «Про державну службу» на підставі довідок від 08.01.2024 № 2000-0604-8/3590 та № 2000-0604-8/3591 (а.с. 21-25).

Колегія суддів наголошує, що підставою перерахунку пенсії, є зокрема надання нових документіів.

Проте, судом встановлено, що пенсія за віком відповідно до Закону № 889-VIII призначена позивачу з 09.01.2024, з урахуванням довідок від 08.01.2024 та від 23.09.2024 № 2000-0504-8/168261 та № 2000-0504-8/168266, які враховані пенсійним органом під час перерахунку пенсії позивача у вересні 2024 року. Вказані довідки є чинними та не є предметом спору у даній справі.

Отже, до відповідача по справі, позивачем не надавалися нові документи, які б слугували підставою здійснення перерахунку пенсії.

Таким чином, ГУ ПФ України в Кіровоградській області прийнято правомірне рішення про відмову в проведенні перерахунку "допризначення у зв'язку з наданими додатковими документами" відповідно до Закону України "Про державну службу" на підставі заяви від 25.11.2024 № 14028 ОСОБА_1 , оскільки позивачу 09.01.2024 вже призначена пенсія з урахуванням довідок від 08.01.2024 № 2000-0604-8/3590 та № 2000-0604-8/3591 та від 23.09.2024, нових документів для перерахунку пенсії позивачем разом із заявою про перерахунок пенсії не надано, у зв'язку з чим колегія суддів дійшла висновку про необґрунтованість позовних вимог та відсутність правових підстав для їх задоволення.

Натомість, суд першої інстанції неповно дослідив обставини справи, неправильно застосував норми матеріального права, у зв'язку з чим помилково дійшов висновку про задоволення позову.

Інші доводи апеляційної скарги не заслуговують на увагу, оскільки, як зазначено вище, колегія суддів дійшла висновку про скасування рішення першої інстанції та прийняття нової постанови про відмову у задоволенні позову.

За приписами п. 2 ч.1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

Згідно зі ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Враховуючи, вищенаведене, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги спростовують позицію суду, викладену в оскаржуваному судовому рішенні, підтверджують допущення судом першої інстанції порушення норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, а тому рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про відмову в задоволенні позову.

Керуючись ст. ст. 308, 311, 315, 317, 322, 325, 326, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області - задовольнити.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 17.10.2025 по справі № 520/1441/25 - скасувати.

Прийняти нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 - відмовити.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя В.Б. Русанова

Судді А.О. Бегунц Я.В. П'янова

Попередній документ
135817209
Наступний документ
135817211
Інформація про рішення:
№ рішення: 135817210
№ справи: 520/1441/25
Дата рішення: 20.04.2026
Дата публікації: 22.04.2026
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Другий апеляційний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо; управління, нагляду, контролю та інших владних управлінських функцій (призначення, перерахунку та здійснення страхових виплат) у сфері відповідних видів загальнообов’язкового державного соціального страхування, з них; загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, з них; осіб, звільнених з публічної служби
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто (20.04.2026)
Дата надходження: 31.10.2025
Предмет позову: визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії