про залишення позовної заяви без руху
Справа № 500/2272/26
20 квітня 2026 рокум.Тернопіль
Суддя Тернопільського окружного адміністративного суду Грицюк Р.П., розглянувши позовну заяву та додані до неї матеріали ОСОБА_1 до військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови, -
До Тернопільського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови.
Ознайомившись з позовною заявою та доданими матеріалами доходжу до висновку, що вона підлягає залишенню без руху з наступних підстав.
Згідно п. 3 ч. 1 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України(далі КАС України) суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Вивчивши подані позовні матеріали, суд дійшов висновку, що позовна заява подана з порушенням вимог, встановлених ст. ст.160, 161 КАС України, і підлягає залишенню без руху з таких підстав.
Законодавцем визначені вимоги до позовної заяви, що міститься в статті 160 КАС України.
Згідно пункту 2 частини 5 статті 160 КАС України у позовній заяві зазначається, зокрема, повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, адреса електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.
Водночас, позивач у позовній заяві не надав актуальних документів на підтвердження зареєстрованого у встановленому законом порядку свого місця проживання (перебування, знаходження), відомості про наявність або відсутність електронного кабінету позивача, відомі номери засобів зв'язку, адреса електронної пошти та ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України відповідача.
За вимогами ч. 1 ст. 161 КАС України до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.
Частиною 2 статті 161 КАС України визначено, що у разі подання позовної заяви та доданих до неї документів в електронній формі через електронний кабінет до позовної заяви додаються докази надсилання її копії та копій доданих документів іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 44 цього Кодексу.
Оглядом позовної заяви, яка надійшла до суду в електронній формі, суд встановив, що в порушення вимог ч. 2 ст. 161 КАС України позивачем не додано до позовної заяви доказів надсилання її копії та копій доданих документів іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 44 цього Кодексу.
Щодо строку звернення до адміністративного суду.
Відповідно до положень статті 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Згідно з частиною 2 статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Щодо відліку строку звернення із адміністративним позовом, суд зазначає, що порівняльний аналіз термінів "дізнався" та "повинен дізнатися", що містяться в частині 2 статті 122 КАС України, дає підстави для висновку про презумпцію можливості та обов'язку позивача знати про стан своїх прав. При визначенні початку перебігу строку звернення до суду, суд з'ясовує момент, коли особа фактично дізналася або мала реальну можливість дізнатися про наявність відповідного порушення (рішення, дії, бездіяльності), а не коли вона з'ясувала для себе, що певні рішення, дії чи бездіяльність стосовно неї є порушенням.
Інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.
В змісті позовних вимог позивач, окрім іншого, просить суд визнати протиправною та скасувати постанову (довідку) військово-лікарської комісії №2025-0519-1329-5991-0 від 19.05.2025.
Однак, до суду позивач звернувся 11.04.2026 (дата формування документа в системі «Електронний суд»), тобто з пропуском шестимісячного строку визначеного частиною 2 статті 122 КАС України.
У клопотанні про поновлення строку звернення до суду позивач зазначає про перебування на лікуванні з 20.05.2025 по 25.06.2025, 14.08.2025, 21.08.2025, 11.09.2025. Пропуск строку звернення до суду також обгрунтовує проходженням медичних оглядів, зайнятістю оскарженням постанови у справі про притягнення його до адміністративної відповідальності та постанови державного виконавця щодо арешту майна.
Дослідивши доводи заяви про поновлення строку звернення до суду, оцінивши докази в їх сукупності, суд зазначає таке.
Позивач у поданій заяві не зазначає поважних, істотних об'єктивно непереборних причин, що перешкоджали звернутися до суду у визначений законодавством строк (за виключенням періодів лікування). Відтак, суд не вбачає підстав для поновлення строку на оскарження постанови ВЛК від 19.05.2025, адже позивачем не надано доказів наявності об'єктивних перешкод для звернення до суду, які не залежали від його волевиявлення та пов'язані з дійсно істотними перешкодами та труднощами, що перешкоджали звернутись до суду в межах установленого шестимісячного строку.
З огляду на викладене заява позивача про поновлення пропущеного строку звернення до суду задоволенню не підлягає, а наведені ним підстави для поновлення строку звернення до суду не є поважними.
Відповідно до ч. 1 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Суд вважає за необхідне визнати неповажними причини пропуску строку звернення до суду та залишити позовну заяву без руху для для усунення визначених в ухвалі недоліків шляхом подання заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду із зазначенням інших підстав для поновлення строку, з обґрунтуванням та документальним підтвердженням наявності інших поважних причин пропуску строку звернення до суду з позовною заявою.
За таких обставин, враховуючи наведене, позовну заяву належить залишити без руху, а позивачу надати строк для усунення недоліків шляхом:
подання до суду актуальних документів, щодо підтвердження зареєстрованого у встановленому законом порядку свого місця проживання (перебування, знаходження);
вказати у позовній заяві відомості про наявність або відсутність електронного кабінету відповідача, відомі номери засобів зв'язку, адреса електронної пошти та ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України відповідача;
надати до суду докази надсилання позовної заяви та копій доданих до неї документів відповідачу;
надати до суду заяву про поновлення строку звернення до суду, у якій вказати інші підстави для поновлення строку та додати докази поважності причин його пропуску.
Керуючись ст.ст. 169, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови залишити без руху.
Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви - десять днів з дня отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху, шляхом подання необхідних документів на адресу суду:46021 м.Тернопіль, вул. Грушевського, 6.
Роз'яснити позивачу, що у разі не усунення зазначених недоліків у встановлений судом строк, відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 КАС України позовна заява буде повернута останньому.
Копію ухвали направити позивачу.
Роз'яснити учасникам справи, що адвокати, нотаріуси, приватні виконавці, судові експерти, державні органи та органи місцевого самоврядування, суб'єкти господарювання державного та комунального секторів економіки реєструють офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі в обов'язковому порядку. Інші особи реєструють свої офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі в добровільному порядку.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Оскарження ухвали окремо від рішення суду не допускається. Заперечення на ухвалу може бути включене до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Грицюк Р.П.