20 квітня 2026 року м. ПолтаваСправа № 440/11119/25
Полтавський окружний адміністративний суд у складі судді Бевзи В.І., розглянувши заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю у справі за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, ІНФОРМАЦІЯ_2 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду із заявою в порядку статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України про встановлення судового контролю у справі за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, ІНФОРМАЦІЯ_2 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.
Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 23.12.2025 у даній справі ухвалено наступне:
"Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 , ЄДРПОУ НОМЕР_2 ), за участі третьої особи, яка не заявляєсамостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: ІНФОРМАЦІЯ_2 ( АДРЕСА_3 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії задовольнити частково.
Визнати протиправною відмову ІНФОРМАЦІЯ_1 , оформлену листом №1/3/2/3311 від 29.07.2025, про внесення змін до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів відносно усунення невідповідності відомостей, зазначених у військовому квитку НОМЕР_4 від 02.10.2008 ОСОБА_1 , відомостям, що містяться у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_3 розглянути питання щодо необхідності внесення змін до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів з метою усунення невідповідності відомостей, зазначених у військовому квитку НОМЕР_4 від 02.10.2008 ОСОБА_1 , відомостям, що містяться у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів, з урахуванням висновків цього рішення суду.
У іншій частині позовних вимог відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 968,96 грн. (дев'ятсот шістдесят вісім гривень 96 копійок).".
02.02.2026 видано 2 виконавчі листи.
Згідно зі ч. 1, ч. 2 статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб'єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення. У заяві зазначається ідентифікатор для повного доступу до інформації про виконавче провадження (за наявності).
Згідно зі частиною першою статті 382-1 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає заяву про зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення (крім заяви, передбаченої частиною п'ятою статті 382 цього Кодексу) протягом десяти днів з дня її надходження в порядку письмового провадження, а за ініціативою суду чи клопотанням заявника - у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду, не перешкоджає судовому розгляду.
Ухвалою суду від 15.04.2026 призначено до розгляду у порядку письмового провадження питання щодо розгляду заяви ОСОБА_1 про встановлення судового контролю у даній справі.
Розглянувши подану заяву та матеріали адміністративної справи, суд дійшов такого висновку.
Положеннями Кодексу адміністративного судочинства України визначені загальні та спеціальні способи судового контролю.
Загальний судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому статтями 287 та 382 КАС України, а спеціальний - закріплений у статті 383 цього Кодексу.
Так, згідно з частиною першою статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Зазначені процесуальні дії є диспозитивним правом суду, яке може використовуватися в залежності від наявності об'єктивних обставин, що підтверджені належними та допустимими доказами.
Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 31.07.2018 у справі №235/7638/16-а.
Судовий контроль підлягає імперативному встановленню за заявою стягувача тільки у певній категорії справ: у справах з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг за письмовою заявою заявника.
Дана справа не відносить до категорії справ, в яких імперативно суд встановлює судовий контроль за заявою особи.
Крім того, Верховний Суд у постанові від 20.02.2019 у справі №806/2143/15 звертав увагу на те, що застосування статті 382 КАС України має на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставою її застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи - позивача та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, пов'язаних з невиконанням судового рішення в цій справі.
Відповідно до статті 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Разом з цим, суд враховує, що у силу частини першої статті 373 КАС України виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.
З наведеного слідує, що рішення суду, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи. Це забезпечується, в першу чергу, через примусове виконання судових рішень відповідно до Закону України "Про виконавче провадження".
Так, рішення суду у цій справі набрало законної сили 23.01.2026, а 02.02.2026 позивачу видано 2 виконавчі листи.
Суд зауважує, що подана ініціатором звернення заява про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду у цій справі не містить відомостей про те, що рішення не виконане, оскільки до заяви представника позивача не долучені жодні докази, що підтверджують невиконання рішення суду. Суд також зазначає, що у загальному порядку виконання судового рішення вжиті всі можливі та необхідні заходи під час примусового виконання рішення суду, але такі заходи не дали очікуваного результату.
За таких обставин, у задоволенні заяви про встановлення судового контролю належить відмовити.
Керуючись статтями 248, 256, 372, 382 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про встановлення судового контролю у справі за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, ІНФОРМАЦІЯ_2 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та може бути оскаржена до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому ухвалу суду не вручено у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Головуючий суддя В.І. Бевза