17 квітня 2026 року м. ПолтаваСправа №440/6665/24
Полтавський окружний адміністративний суд у складі судді Кукоби О.О., розглянув у письмовому провадженні звіт Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 27.06.2025 у справі №440/6665/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 27.06.2025 позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково. Суд зобов'язав Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати пенсії у розмірі 166969,15 грн, що нарахована та виплачена ОСОБА_1 за період з 01.06.2010 по 30.11.2023 на підставі рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 25.11.2021 у справі №440/9787/21 у грудні 2023 року, починаючи з 01 червня 2010 року по день фактичної виплати пенсії.
Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 23.09.2025 апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області залишено без задоволення, а рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 27.06.2025 у справі №440/6665/24 - без змін.
Рішення суду набрало законної сили 23.09.2025.
05.12.2025 позивачу виданий виконавчий лист.
Відомості про відкрите виконавче провадження відсутні.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 28.11.2025 задоволено заяву Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про виправлення описки у рішенні суду. Суд виправив описку у мотивувальній та резолютивній частинах рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 27.06.2025 у справі №440/6665/24, зазначивши у тексті рішення суду номер судової справи "440/9878/21" замість "440/9787/21".
Крім того, абзац третій резолютивної частини рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 27.06.2025 у справі №440/6665/24 викладено у такій редакції: "Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати пенсії у розмірі 166969,15 грн, що нарахована та виплачена ОСОБА_1 за період з 01.06.2010 по 30.11.2023 на підставі рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 25.11.2021 у справі №440/9878/21 у грудні 2023 року, починаючи з 01 червня 2010 року по день фактичної виплати пенсії.".
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 22.12.2025 частково задоволено заяву ОСОБА_2 про зобов'язання боржника подати звіт про виконання рішення суду; зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області подати до Полтавського окружного адміністративного суду звіт про виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 27.06.2025 у справі №440/6665/24 протягом двох місяців з дня отримання копії цієї ухвали суду.
19.02.2026 до суду надійшов звіт Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 27.06.2025 у справі №440/6665/24.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 19.02.2026 суд призначив розгляд звіту Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 27.06.2025 у справі №440/6665/24 у порядку письмового провадження.
Розглянувши звіт про виконання рішення суду та матеріали адміністративної справи, суд дійшов такого висновку.
У поданому звіті відповідач зазначив, що на виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 27.06.2025 нараховано компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати пенсії у розмірі 9684,21 грн. Щодо надання можливості обліку зазначеної суми для виплати на умовах Порядку здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2025 №821, направлено запит №519806 від 10.12.2025 до Підсистеми Технічної Підтримки та лист до Пенсійного фонду України №1600-0501-5/10036 від 05.02.2026.
З огляду на вказані обставини, рішення суду у цій справі не виконано ГУПФ України в Полтавській області у спосіб, встановлений його резолютивною частиною.
Згідно з частинами першою - четвертою статті 382-3 КАС України за наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень суд постановляє ухвалу про прийняття або відмову у прийнятті звіту, яку може бути оскаржено в апеляційному порядку за правилами частини п'ятої статті 382-1 цього Кодексу. Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.
Суд відмовляє у прийнятті звіту, якщо суб'єктом владних повноважень не наведено обґрунтовані обставини, які ускладнюють виконання судового рішення, або заходи, які вживаються ним для виконання судового рішення, на переконання суду, є недостатніми для своєчасного та повного виконання судового рішення. Суд також відмовляє у прийнятті звіту, якщо звіт подано без додержання вимог частин другої та/або третьої статті 382-2 цього Кодексу.
У разі постановлення ухвали про відмову у прийнятті звіту суд накладає на керівника суб'єкта владних повноважень штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а також додатково може встановити новий строк подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу або за власною ініціативою розглянути питання про зміну способу і порядку виконання судового рішення.
Половина суми штрафу стягується на користь заявника, інша половина - до Державного бюджету України.
При цьому за змістом норм частини п'ятої цієї ж статті, суд за клопотанням суб'єкта владних повноважень може зменшити розмір штрафу або звільнити від його сплати на підставі доказів, що підтверджують здійснення керівником такого суб'єкта владних повноважень дій, які спрямовані на виконання судового рішення та які, на переконання суду, на момент розгляду звіту є достатніми і вичерпними. Якщо судове рішення стосується здійснення виплат (пенсійних, соціальних тощо), суд може зменшити розмір штрафу або звільнити від його сплати на підставі доказів, які підтверджують відсутність бюджетних асигнувань у суб'єкта владних повноважень та вжиття його керівником всіх необхідних заходів для встановлення таких бюджетних асигнувань, які, на переконання суду, на момент розгляду звіту є достатніми і вичерпними.
Аналізуючи наведені вище процесуальні норми у сукупності, Верховний Суд при розгляді звіту про виконання судового рішення (ухвала від 13.03.2025 у справі №640/16655/21), висловив позицію про те, що встановлення судового контролю за виконанням судових рішень є заходом превентивного впливу на відповідача у справі з метою своєчасного виконання зобов'язань у межах відповідної справи. Наслідком відмови у прийнятті звіту про виконання судового рішення є накладення на керівника суб'єкта владних повноважень штрафу, а також можливість встановлення нового строку для подання звіту про виконання судового рішення чи зміна способу і порядку його виконання. Будь-якого альтернативного варіанту дій у такому випадку у суду немає.
Одночасно в іншій своїй ухвалі від 03.03.2025 у справі №160/5259/20 Верховний Суд зауважив, що за усталеною судовою практикою сформовано правову позицію, відповідно до якої для застосування інституту судового контролю шляхом зобов'язання відповідача подати звіт про виконання рішення суду мають бути наявні відповідні правові умови. У свою чергу, правовою підставою для зобов'язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення є наявність об'єктивних підтверджених належними і допустимими доказами підстав вважати, що за відсутності такого заходу судового контролю рішення суду залишиться невиконаним або для його виконання доведеться докласти значних зусиль. При цьому суд, встановлюючи строк для подання звіту, повинен враховувати особливості покладених обов'язків згідно із судовим рішенням та можливості суб'єкта владних повноважень їх виконати.
Накладення штрафу за невиконання судового рішення, що зобов'язує боржника до вчинення певних дій, є видом юридичної відповідальності останнього за невиконання покладеного на нього зобов'язання. При цьому визначальною умовою для накладення зазначеного штрафу є невиконання судового рішення без поважних причин.
У залежності від характеру правовідносин і змісту зобов'язання за судовим рішенням, що підлягає виконанню, поважними причинами можуть визнаватися такі обставини, які створили об'єктивні перешкоди для невиконання зобов'язання, і подолання яких для боржника було неможливим або ускладненим.
Зокрема, перелік таких обставин при виконанні судового рішення, яке стосується здійснення виплат (пенсійних, соціальних тощо), визначений у частині п'ятій статті 382-3 КАС України, до яких віднесено відсутність бюджетних асигнувань у суб'єкта владних повноважень та вжиття його керівником всіх необхідних заходів для встановлення таких бюджетних асигнувань, які, на переконання суду, на момент розгляду звіту є достатніми і вичерпними.
Аналізуючи вищенаведене, Верховний Суд в ухвалі від 03.04.2025 у справі №560/1080/19 дійшов висновку про те, що невиконання боржником рішення суду без поважних на те причин тягне за собою певні наслідки, встановлені нормами статті 382-3 КАС України. А тому, вирішуючи питання щодо прийняття або відмови у прийнятті звіту про виконання судового рішення з подальшим застосуванням таких заходів судового контролю як встановлення нового строку для подання звіту й накладення штрафу на керівника суб'єкта владних повноважень (боржника), судом має бути встановлений факт невиконання боржником судового рішення без поважних причин.
Зокрема суд повинен з'ясувати чи вживалися суб'єктом владних повноважень (зокрема в особі його керівника) всі необхідні та вичерпні заходи для своєчасного і повного виконання судового рішення, та які саме заходи; чи діяв зазначений керівник при вжитті тих чи інших заходів добросовісно, пропорційно, своєчасно та обґрунтовано; чи існували документально підтверджені поважні обставини, які ускладнюють виконання судового рішення. Необхідність встановлення судом цих обставин під час розгляду звіту про виконання судового рішення, ухваленого у справі, яка стосується здійснення пенсійних (соціальних та ін.) виплат, випливає безпосередньо зі змісту частин другої і п'ятої 382-3 КАС України.
Проаналізувавши доводи відповідача, викладені у наданому звіті про виконання судового рішення, а також дослідивши долучені до звіту копії документів сукупно з іншими матеріалами справи, суд зазначає, що не можна вважати фактично виконаним рішення суду від 27.06.2025 у цій справі шляхом здійснення виключно нарахування суми компенсації, адже порядок та спосіб, у який таке судове рішення мало бути виконано, встановлений у його резолютивній частині.
Відповідач не довів повного та фактичного виконання рішення суду у справі №440/6665/24, не надав доказів виплати на користь позивача належних йому коштів.
За наведених обставин, суд відмовляє у прийнятті звіту ГУПФ України в Полтавській області від 19.02.2026 про результати виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 27.06.2025 у справі №440/6665/24 та вважає за необхідне зобов'язати боржника подати до суду новий звіт про повне виконання рішення суду разом з доказами сплати заборгованості або неможливості її сплати.
При цьому суд враховує, що згідно з частиною третьою статті 382-1 КАС України встановлений судом строк для подання звіту про виконання судового рішення має бути достатнім для його підготовки. Достатнім є строк, який становить не менше десяти календарних днів з дня отримання суб'єктом владних повноважень відповідної ухвали та не перевищує трьох місяців.
Визначаючи строк, з настанням якого відповідач має подати звіт про виконання судового рішення, суд враховує дію на території України воєнного стану, а тому вважає за необхідне визначити відповідачу двомісячний строк з дня отримання копії ухвали для подання звіту.
Підстав для постановлення окремої ухвали немає, оскільки суд в межах здійснення судового контролю у цій справі не розглядає питання про застосування приписів статті 383 КАС України.
Керуючись статтями 2, 5, 14, 241, 243, 248, 256, 370, 372, 381-1 - 382-3 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У прийнятті звіту Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області від 19.02.2026 про результати виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 27.06.2025 у справі №440/6665/24 - відмовити.
Встановити Головному управлінню Пенсійного фонду України в Полтавській області новий строк для подання звіту про виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 27.06.2025 у справі №440/6665/24.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області подати до Полтавського окружного адміністративного суду звіт про повне виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 27.06.2025 у справі №440/6665/24 разом з доказами сплати заборгованості на користь позивача або неможливості її сплати упродовж шістдесяти днів з дня отримання копії цієї ухвали суду.
Роз'яснити Головному управлінню Пенсійного фонду України в Полтавській області, що звіт про виконання судового рішення має відповідати вимогам частин другої, третьої статті 382-2 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання, однак може бути оскаржена.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому ухвалу суду не вручено у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя Олександр КУКОБА