Справа № 420/7665/26
20 квітня 2026 року м.Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Скупінської О.В., розглянувши заяву представника відповідача про розгляд справи в порядку строщеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін в адміністративній справі за позовом сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю ім. Богдана Хмельницького (24327, Вінницька область, Гайсинський район, с. Четвертинівка, вул. Гагаріна, буд. 26, код ЄДРПОУ 03730503) до Одеської митниці (65078, м. Одеса, вул. Івана та Юрія Лип, 21-А, код ЄДРПОУ 44005631), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Державна казначейська служба України (01601, м. Київ, вул. Бастіонна, б. 6, код ЄДРПОУ 37567646) про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії
До Одеського окружного адміністративного суду 19.03.2026 надійшла позовна заява сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю ім. Богдана Хмельницького до Одеської митниці, третя особа - Державна казначейська служба України, в якій позивач просить суд:
1. Визнати протиправною відмову Одеської митниці щодо підготовки та подання висновку про повернення Сільськогосподарському товариству з обмеженою відповідальністю «ім. Богдана Хмельницького» сплачених сум митних платежів за результатами розгляду заяви від 10.02.2026 року № 10/2-26зпмп;
2. Зобов'язати Одеську митницю підготувати та подати до органу Державної казначейської служби України висновок про повернення Сільськогосподарському товариству з обмеженою відповідальністю «ім. Богдана Хмельницького» сплачених сум митних платежів в розмірі 658 720.74 грн.
Обгрунтовуючи позовні вимоги представник позивача зазначив, що у вересні 2025 року під час оформлення Митної декларації № 25UA500090010760U0, за переконанням митних органів СТОВ «ім. Богдана Хмельницького» сплатило «вивізне мито» у сумі 658 720.74 грн. Користуючись своїм правом на повернення зайво сплачених митних платежів, Позивач звернувся з відповідною заявою до Одеської митниці, надавши необхідний пакет документів, зокрема висновок Винницької Торгово-промислової палати № UAD60500R73. Листом від 19.02.2026 року Відповідач відмовив Позивачу у поверненні надмірно сплачених митних платежів, посилаючись на той факт, що на момент здійснення митного оформлення товару, не було погоджено механізму підтвердження природи походження відповідного товару.
Ухвалою судді від 23.03.2026 постановлено позовну заяву залишити без руху, встановивши 10-денний строк для усунення недоліків, шляхом надання до суду
- оформленої належним чином позовної заяви, відповідно до п.2 ч.5 ст.160 КАС України, в якій має бути зазначено наявність чи відсутність самостійних вимог щодо предмету спору третьої особи та на стороні позивача чи відповідача вона виступає;
- належним чином (нотаріально) засвідчених перекладів на державну мову всіх документів, доданих до позовної заяви, що складені іноземною мовою;
- докази сплати судового збору у розмірі 7904,65 грн.
30.03.2026 від представника позивача надійшла заява (вх. №ЕС/34338/26), в якому зазначили Державну казначейську службу України в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача.
До вказаної заяви в якості додатку долучено: документи засвідчені нотаріальним перекладом та платіжну інструкцію №9085 від 23.03.2026 про сплату судового збору у розмірі 7904,65 грн.
Згідно даних КП «Діловодство спеціалізованого суду» судовий збір за платіжною інструкцією №9085 від 23.03.2026 року у розмірі 7904,65 грн зараховано до спеціального фонду Державного бюджету України.
Ухвалою судді від 02.04.2026 постановлено прийняти позовну заяву та відкрити провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
16.04.2026 до суду надійшло клопотання (вх. №ЕС/41443/26) представника відповідача Одеської митниці, в якому заявник заперечує проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін та просить суд постановити ухвалу, якою задовольнити заяву Одеської митниці про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження із повідомленням (викликом) сторін,мотивуючи тим, що обсяг матеріальних збитків не дозволяє розглядати справу № 420/7665/26 за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами, фактичні обставини даної справи потребують надання ґрунтовних усних пояснень сторін з метою повного та всебічного з'ясування, що вимагає розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи задля прийняття у результаті законного та обґрунтованого рішення у справі.
Дослідивши вказане клопотання представника відповідача, суд приходить до наступного.
Одним із основних засад (принципів) адміністративного судочинства є офіційне з'ясування всіх обставин у справі.
Згідно ч.1 ст.12 КАС України адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).
Відповідно до ч.5 ст.12 КАС України умови, за яких суд має право розглядати справи у загальному або спрощеному позовному провадженні, визначаються цим Кодексом.
Згідно частини 5 статті 262 КАС України, суд розглядає справу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Суд може відмовити у задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін: 1) у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу; 2) якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.
Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п'яти днів з дня отримання відзиву.
Покликання відповідача на обсяг можливих матеріальних збитків, не може бути сприйняте судом як належний аргумент для переходу до розгляду справи за правилами загального позовного провадження, оскільки будь-який спір, з огляду на дії позивача щодо його ініціювання, є значимим для нього, так само як і для відповідачів, оскільки судове провадження має наслідком ухвалення судового рішення, яким вирішується спір між ними. При цьому, таке судове рішення підлягатиме оскарженню в порядку, визначеному КАС України.
Відповідно до частини 8 статті 262 КАС України при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.
Водночас норми ст.262 КАС України не передбачають проведення судового засідання та виклику учасників справи, якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.
Суд також зазначає, що законодавець не пов'язує законність та обґрунтованість судового рішення з викликом сторін у судове засідання.
Суд звертає увагу, що згідно правової позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеній в ухвалі від 27.08.2019 у справі №826/7244/18, бажання сторін у справі викласти під час публічних слухань свої аргументи, висловлені ними в письмових та додаткових поясненнях, не зумовлюють необхідності призначення справи до розгляду з викликом її учасників.
Отже, саме по собі клопотання сторони про розгляд справи за її участю, яка, відповідно до процесуального закону може розглядатися в порядку письмового провадження, не є достатньою підставою для призначення її до розгляду у відкритому судовому засіданні.
Оцінюючи доводи представника відповідача стосовно заявленого клопотання суд зазначає, що практика Європейського суду з прав людини з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах в контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не у кожному випадку (рішення від 8 грудня 1983 року у справі «Axen v. Germany», заява № 8273/78, рішення від 25 квітня 2002 року «Varela Assalino contre le Portugal», заява № 64336/01). Так, у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку Європейського суду з прав людини, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник (в одній із зазначених справ) не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.
Суд зауважує, що з огляду на категорію та складність даної справи, обсяг доказів, кількість сторін, обраний позивачем спосіб захисту у позовній заяві тощо, характер спірних правовідносин, предмет доказування, є незначної складності та не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.
Заявник, у поданому клопотанні не навів жодної належної та достатньої підстави у підтвердження необхідності розгляду справи в порядку загального позовного провадження, а так з викликом учасників. Безпосередньо з клопотання представника відповідача не вбачається, які конкретно обставини чи факти, потребують детального встановлення та аналізу саме в судовому засіданні, і не можуть бути встановлені під час розгляду даної справи в порядку письмового провадження, наведені ж доводи є лише припущеннями про можливе існування обставин та фактів, які могли б бути вирішені виключно під час розгляду справи у відкритому судовому засіданні з викликом та за участю сторін.
Отже, представником відповідачів у поданому клопотанні не доведено, та судом не встановлено обставин, які б свідчили про наявність підстав для розгляду даної справи в порядку загального позовного провадження, або у відкритому судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Поряд з викладеним, суд вважає за необхідне звернути увагу представника відповідачів, що в силу приписів КАС України, кожен з учасників справи має право безпосередньо знайомитися з її матеріалами, зокрема, аргументами іншої сторони, та реагувати на вказані аргументи з урахуванням приписів чинного процесуального законодавства, а саме шляхом подання відзиву, заперечень, додаткових пояснень, письмових доказів, тощо.
З урахуванням зазначених обставин, у сукупності, суд дійшов висновку про відсутність підстав для розгляду справи у судовому засіданні з викликом сторін.
Керуючись ст.ст. 12, 243, 248, 256, 262 КАС України, суд
У задоволенні клопотання представника відповідача Одеської митниці (вх. №ЕС/41443/26 від 16.04.2026) про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя Олена СКУПІНСЬКА