20 квітня 2026 р. № 400/9430/25
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Величка А.В., розглянув в порядку загального позовного провадження адміністративну справу
за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «НОМІКС ЛТД», вул. Вітрильна, 16, м. Миколаїв, 54050,
до відповідачаГоловного управління ДПС у Кіровоградській області, вул. Велика Перспективна, 55, м. Кропивницький, Кропивницький р-н, Кіровоградська обл.,25006, Головного управління ДПС у Миколаївській області, вул. Героїв Рятувальників, 6, м.Миколаїв, 54005,
провизнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
До Миколаївського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «НОМІКС ЛТД» (надалі - позивач) до Головного управління ДПС у Миколаївській області, Головного управління ДПС у Кіровоградській області в якій позивач просив з урахуванням змінених позовних вимог: визнати протиправним та скасувати, прийняті за результатом акту фактичної перевірки від 01.07.2025 року № 9782/11-28-09-02/43371316) ТОВ «НОМІКС ЛТД» податкові повідомлення рішення від 07.08.2025 року №0000129260902 за порушення ч.2 ст. 29 Закону 3817- (фінансові) санкції у сумі 360000 грн., винесено ГУ ДПС в Кіровоградській області, та від 24.07.2025 року № 1401914290707 про застосування за порушення п. 1, 2, п. 12 ст. 3 Закону 265 штрафних (фінансових) санкцій на суму 121269,90 грн.; від 25.07.2025 року №1415114290902 за порушення п.85.2 ст. 85 ПКУ - штрафні (фінансові) санкції на суму 1020 грн.; від 25.07.2025 року № 1414914290902 за порушення абз.6 пп.230.1.2. п.230.1 ст. 230 ПКУ - штрафні (фінансові) санкції на суму 1000000 грн.; від 25.07.2025 року № 1414814290902 за порушення пп.230.1.2. п.230.1 ст. 230 ПКУ - штрафні (фінансові) санкції на суму 160000 грн; податкову вимогу ф. «Ю» від 11.09.2025 року №0021794-1302-1429 про погашення податкового боргу у сумі 121269,90 грн., винесені ГУ ДПС в Миколаївській області.
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивачем зазначено, що на підставі акту про результати фактичної перевірки з питань дотримання суб'єктами господарювання вимог законодавства України у сфері обігу підакцизних товарів №9782/11-28-09-02/43371316 від 01.07.2025 року відповідачами прийнято наступні повідомлення-рішення07.08.2025 року №0000129260902 за порушення ч.2 ст. 29 Закону 3817- (фінансові) санкції у сумі 360000 грн., винесено ГУ ДПС в Кіровоградській області, та від 24.07.2025 року № 1401914290707 про застосування за порушення п. 1, 2, п. 12 ст. 3 Закону 265 штрафних (фінансових) санкцій на суму 121269,90 грн.; від 25.07.2025 року №1415114290902 за порушення п.85.2 ст. 85 ПКУ - штрафні (фінансові) санкції на суму 1020 грн.; від 25.07.2025 року № 1414914290902 за порушення абз.6 пп.230.1.2. п.230.1 ст. 230 ПКУ - штрафні (фінансові) санкції на суму
1000000 грн.; від 25.07.2025 року № 1414814290902 за порушення пп.230.1.2. п.230.1 ст. 230 ПКУ - штрафні (фінансові) санкції на суму 160000 грн, від 07.08.2025 року № 0000129260902 за порушення ч.2 ст29 ЗУ №3817-(фінансові санкції) у сумі 360 000 грн а також податкову вимогу ф. «Ю» від 11.09.2025 року №0021794-1302-1429 про погашення податкового боргу у сумі 121 269,90 грн.
Посилається на протиправність винесених податкових повідомлень-рішень та просить їх скасувати, зазначивши, що перевірку проведено відповідачем без фактичних законних підстав для її проведення, з порушеннями вимог податкового законодавства, тобто діючи протиправно, а тому така перевірка не породжує правових наслідків у вигляді ППР. Вважаючи вказані податкові повідомлення - рішення відповідача протиправними, а свої права порушеними позивач звернувся до суду з відповідним позовом.
Ухвалою суду від 03.09.2025 року, судом на підставі положень ч.1 ст.169 КАС України позовну заяву залишено без руху, та позивачу наданий десятиденний строк з дня отримання копії ухвали для усунення недоліків позовної заяви.
04.09.2025 року через канцелярію суду від позивача до суду надійшла заява щодо усунення недоліків позовної заяви.
Ухвалою від 08.09.2025 року Миколаївський окружний адміністративний суд відкрив провадження у справі № 400/9430/25 та ухвалив розглядати справу за правилами загального позовного провадження з викликом сторін у судове засідання.
16.09.2025 року до канцелярії Миколаївського окружного адміністративного суду від Головного управління ДПС у Кіровоградській області надійшов відзив на позовну заяву, в якому він просив відмовити у задоволенні позову в повному обсязі. Заперечуючи проти позову, відповідач послався на те, що перед початком фактичної перевірки на АЗС за адресою: Кіровоградська область, Голованівський район, с. Данилова Балка, автодорога Київ-Одеса 261км+400м, АЗС, було проведено контрольно-розрахункову операцію, а саме було придбано бензин А-95 в кількості 10,0 л за ціною 48,00 грн./л., загальна вартість придбаного пального склала 480,0 грн., при цьому не було видано розрахунковий документ.
Факт реалізації бензину на АЗС було зафіксовано на відео за допомогою мобільного телефону.
Особі, яка на момент проведення перевірки здійснювала розрахункові операції на АЗС Колеснику В.А. перевіряючими було пред'явлено посвідчення, копію наказу про проведення фактичної перевірки та направлення на перевірку, після ознайомлення з якими він відмовився отримувати копію наказу про проведення фактичної перевірки та розписуватись в направленнях, про що перевіряючими був складений акт відмови від підписання направлення на перевірку від 23.06.2025 № 870/11-28-09-02/43371316 у відповідності до п. 81.1 ст. 81 Податкового кодексу України, після чого було розпочато фактичну перевірку АЗС.
Відповідно до част. 2 ст. 29 Закону № 3817, роздрібна торгівля пальним здійснюється суб'єктом господарювання за наявності ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним.
У зв'язку з несплатою СГ авансового внеску з податку на прибуток підприємств, згідно п. 46 част. 2 ст. 46 Закону № 3817 припинено дію ліцензію на право роздрібної торгівлі пальним ТОВ "НОМІКС ЛТД" № 11200314202200009, згідно Рішення ГУ ДПС у Кіровоградській області від 01.05.2025 № 3394/11-28-09-01-01.
Відповідно до част. 5 ст. 46 Закону № 3817, рішення про припинення дії ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності набирає чинності на другий робочий день за днем направлення відповідного рішення платнику податків.
Таким чином з 03.05.2025 на АЗС ТОВ "НОМІКС ЛТД" за адресою: Кіровоградська область, Голованівський район, с. Данилова Балка, автодорога Київ-Одеса 261км + 400 м відсутня ліцензія на право роздрібної торгівлі пальним.
Згідно інформації з СОД РРО встановлено реалізацію пального на АЗС ТОВ "НОМІКС ЛТД" за адресою: Кіровоградська область, Голованівський район, с. Данилова Балка, автодорога Київ-Одеса 261км+400м за період з 03.05.205 по 04.05.2025 включно.
По факту роздрібної торгівлі пальним без наявності ліцензії на право роздрібної
торгівлі пальним було повідомлено працівників Національної поліції за телефоном 102 (ЄО №9097 від 23.06.2025) для вжиття відповідних заходів згідно чинного законодавства.
Згідно п.п. 14.1.6 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу, акцизний склад - це приміщення або територія на митній території України, де розпорядник акцизного складу провадить свою господарську діяльність шляхом вироблення, оброблення (перероблення), змішування, розливу, навантаження-розвантаження, зберігання, реалізації пального.
Згідно Інформація з ІКС «Податковий блок» (Відомості про акцизні склади) ТОВ "Номікс ЛТД" зареєстрував за адресою: Кіровоградська область, Голованівський район, с. Данилова Балка, автодорога Київ-Одеса 261км+400м, АЗС акцизний склад, уніфікований номер 1019073. Вказаний акцизний склад було анульовано 22.05.2025.
На момент проведення перевірки (23.06.2025) згідно інформаційних баз даних ДПС України ТОВ "Номікс ЛТД" не зареєстровано акцизний склад за адресою: Кіровоградська область, Голованівський район, с. Данилова Балка, автодорога Київ- Одеса 261км+400м, АЗС.
Згідно п.п 230.1.2 п. 230.1 ст. 230 Податкового кодексу, акцизні склади, на території яких здійснюється виробництво, оброблення (перероблення), змішування, розлив, навантаження-розвантаження, зберігання, реалізація пального, повинні бути обладнані витратомірами-лічильниками на кожному місці відпуску пального наливом з акцизного складу, розташованому на акцизному складі, та рівнемірами- лічильниками рівня таких товарів (продукції) у резервуарі, а для скрапленого газу (пропану або суміші пропану з бутаном), інших газів, бутану, ізобутану за кодами згідно з УКТ ЗЕД 2711 12 11 00, 2711 12 19 00, 2711 12 91 00, 2711 12 93 00, 2711 12 94 00, 2711 12 97 00, 2711 13 10 00, 2711 13 30 00, 2711 13 91 00, 2711 13 97 00, 2711 14 00 00, 2711 19 00 00, 2901 10 00 10 - також можуть бути обладнані пристроями для вимірювання рівня або відсотка пального у резервуарі (далі - рівнемір-лічильник) на кожному введеному в експлуатацію стаціонарному резервуарі, розташованому на акцизному складі.
На момент проведення перевірки на вказаній АЗС ТОВ "Номікс ЛТД" було розташовано: чотири підземні резервуари для зберігання пального типу РГС-50, об'ємом 50 м3, доступ до яких було обмежено (вони були зачинені, що зафіксовано на фото, відео відповідно візуально підтвердити наявність рівнемірів-лічильників рівня пального не було можливості), технічну документацію на рівнеміри-лічильники рівня пального до перевірки не надано; один модуль для заправки автомобілів зрідженим газом «Navitrack mls-01 Ex», об'єм резервуара 9,96 м3, візуально обладнаний пристроєм, який є рівнеміром-лічильником рівня пального, поряд з цим технічної документації на даний пристрій до перевірки не надано.
На момент проведення перевірки (23.06.2025) вищезазначена АЗС обладнана 3 паливороздавальними колонками, на які до перевірки не надано документи, що свідчать про позитивні результати повірки або оцінку відповідності.
Згідно п.п 230.1.2 п. 230.1 ст. 230 Податкового кодексу дана АЗС вважається необладнаною витратомірами-лічильниками пального в кількості 3 шт. та рівнемірами-лічильниками рівня пального в кількості 5 шт. В ході проведення перевірки проводилась фото та відеофіксація.
Згідно п.п. 20.1.48 п. 20.1 статті 20 (право контролюючих органів), контролюючі органи, визначені п.п. 41.1.1 п. 41.1 ст. 41 Податкового кодексу України (податкові органи), мають право відкрито застосовувати технічні прилади і технічні засоби, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засоби фото- і кінозйомки, відеозапису; відкрито здійснювати звукозапис, фото-, відеофіксацію (відеозйомку), накопичувати та використовувати таку мультимедійну інформацію (фото, відео-, звукозапис) під час проведення перевірок.
Особа, яка здійснювала розрахункові операції ОСОБА_1 відмовився надавати будь - які пояснення по факту виявлених порушень та відмовився отримувати запит про надання документів від 23.06.2025 року.
В ході проведення перевірки на резервуарі зі скрапленим газом було встановлено пристрій для вимірювання відсотка пального у резервуарі, який показував позначку 39 % (тобто 3884,4), оскільки резервуар мав об'єм 9,96 м3 (9960,0 літрів). З урахуванням похибки приладів вимірювання 0,5 % (тобто 49,8 літрів), встановлено фактичний залишок скрапленого газу, а саме: 3834,6 л (3884,4 л - 49,8 л).
Особа, яка здійснювала розрахункові операції ОСОБА_1 надано до перевірки Х- звіт РРО, в якому відображено залишок скрапленого газу - 0,00 грн.
На стелі з цінами на АЗС та на паливо-роздавальній колонці була вказана ціна скрапленого газу 31,50 грн./літр.
Встановлено відмінність залишків пального згідно Х-звіту та фактичними залишками скрапленого газу, а саме встановлено перевищення фактичних залишків скрапленого газу над залишками пального згідно Х-звіту на 3834,6 літрів на загальну вартість 120789,90 грн., чим порушено п. 12 ст.3 Закону України «Про застосування РРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 року №265-95 (зі змінами та доповненнями).
Також зазначає, що особа, яка реалізувала пальне 23.06.2025 ( ОСОБА_1 ) перебувала в трудових відносинах з ТОВ «Номікс ЛТД» та булла зільнена наказом підприємства від 30.06.2025 № 16к/тр (наказ додано до заперечення на акт перевірки).
Таким чином, в ході проведення фактичної перевірки, встановлено порушення ТОВ «НОМІКС ЛТД» вимог: част. 2 ст. 29 закону України від 18 червня 2024 року № 3817-IX «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (із змінами та доповненнями), в частині роздрібної торгівлі пальним без наявності ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним; п.п. 230.1.2 п. 230.1 ст. 230 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755- VI (із змінами та доповненнями), в частині необладнання акцизного складу витратомірами-лічильниками (3 шт.) та рівнемірами-лічильниками рівня пального (5 шт.); п.п. 230.1.2 п. 230.1 ст. 230 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755- VI (із змінами та доповненнями), в частині відсутності реєстрації акцизного складу у системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового платником податку - розпорядником акцизного складу; п. 1, п. 2 ст. 3 Закону України від 06.07.1995 року №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», в частині не проведення розрахункової операції через РРО та невидачі розрахункового документа встановленого зразка; п. 12 ст.3 Закону України «Про застосування РРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 року №265-95 (зі змінами та доповненнями), а саме: не ведеться в порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів за місцем їх реалізації (АЗС), в кількості пального 3834,6 літрів на загальну вартість 120789,90 грн.; п.85.2 ст. 85 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI (із змінами та доповненнями), в частині ненадання до перевірки документів, що належать або пов'язані з предметом перевірки.
На виконання п. 1.6.3.4 Методичних рекомендацій щодо порядку взаємодії між підрозділами органів державної податкової служби при організації, проведені та реалізації матеріалів перевірок платників податків затверджених наказом ДПС від 04.09.2020 №470, ГУ ДПС у Кіровоградській області листом 02.07.2025 № 1042/7/11- 28- направлено матеріали фактичної перевірки ТОВ «НОМІКС ЛТД» та розрахунки штрафних санкцій для винесення ППР по всім порушенням, крім роздрібної торгівлі пальним без наявності ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним (оскільки це порушення місцевого бюджету, ППР приймається за місцем скоєння порушення та ППР виноситься ГУ ДПС у Кіровоградській області).
ГУ ДПС у Кіровоградській області винесено ППР від 28.07.2025 № 000012080902 на суму 360,0 тис. грн., за порушення: роздрібна торгівля пальним без наявності ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним. 24.07.2025 ТОВ «НОМІКС ЛТД» подало заперечення б/н від 18.07.2025 (вх. ГУ ДПС у Кіровоградській області від 24.07.205 № 25267/6) на акт фактичної перевірки від 01.07.2025 № 9782/11-28-09-02/43371316.
Направлено лист від 29.07.2025 № 1155/7/11-28-09-02-05 до ГУ ДПС у Миколаївській області щодо надходження заперечень на акт перевірки від ТОВ «НОМІКС ЛТД»
Направлено лист від 29.07.2025 №11352/6/11-28-09-04 до ТОВ «НОМІКС ЛТД» щодо відкликання ППР від 28.07.2025 № 000012080902 на суму 360,0 тис. грн.
06.08.2025 постійною комісією Головного управління ДПС у Кіровоградській області з розгляду спірних питань, що виникають під час проведення перевірок та розгляду заперечень розглянуто заперечення ТОВ «НОМІКС ЛТД» б/н від 18.07.2025 (вх. ГУ ДПС у Кіровоградській області від 24.07.205 № 25267/6) на акт фактичної перевірки від 01.07.2025 № 9782/11-28-09-02/43371316 та одноголосно підтримано позицію, щодо визначених порушень в матеріалах перевірки.
ГУ ДПС у Кіровоградській області винесено ППР від 07.08.2025 № 000012926902 на суму 360,0 тис. грн., за порушення: роздрібна торгівля пальним без наявності ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним.
ППР від 24.07.2025 № 1401914290707, від 25.07.2025 № 1415114290902, № 1414914290902, № 1414814290902 виносились ГУ ДПС у Миколаївській області, які відповідач вважає законними та такими, що не підлягають скасуванню.
17.11.2025 року до канцелярії Миколаївського окружного адміністративного суду від Головного управління ДПС у Миколаївській області надійшов відзив на позовну заяву, в якому він просив відмовити у задоволенні позову в повному обсязі. Заперечуючи проти позову, відповідач послався на те, що на момент проведення перевірки на вказаній АЗС позивача було розташовано: чотири підземні резервуари для зберігання пального типу РГС-50, об'ємом 50 м3, доступ до яких було обмежено, технічну документацію на рівнеміри-лічильники рівня пального до перевірки не надано; один модуль для заправки автомобілів зрідженим газом «Navitrack mls-01 Ex», об'єм резервуара 9,96 м3, візуально обладнаний пристроєм, який є рівнеміром-лічильником рівня пального, поряд з цим технічної документації на даний пристрій до перевірки не надано.
На момент проведення перевірки (23.06.2025) вищезазначена АЗС обладнана 3 паливороздавальними колонками, на які до перевірки не надано документи, що свідчать про позитивні результати повірки або оцінку відповідності.
Враховуючи вищезазначене, згідно п.п 230.1.2 п. 230.1 ст. 230 Податкового кодексу дана АЗС вважається необладнаною витратомірами-лічильниками пального в кількості 3 шт. та рівнемірами-лічильниками рівня пального в кількості 5 шт.
Особа, яка здійснювала розрахункові операції ОСОБА_1 відмовився надавати будь - які пояснення по факту виявлених порушень та відмовився отримувати запит про надання документів від 23.06.2025.
В ході проведення перевірки на резервуарі зі скрапленим газом було встановлено пристрій для вимірювання відсотка пального у резервуарі, який показував позначку 39 % (тобто 3884,4), оскільки резервуар мав об'єм 9,96 м3 (9960,0 літрів). З урахуванням похибки приладів вимірювання 0,5 % (тобто 49,8 літрів), встановлено фактичний залишок скрапленого газу, а саме: 3834,6 л (3884,4 л - 49,8 л).
Особою, яка здійснювала розрахункові операції ОСОБА_1 особисто надав до перевірки Х- звіт РРО, що підтверджує його доступ до РРО (ПРРО), а отже і можливість здійснення реалізації пального в день проведення контрольної закупки, в якому відображено залишок скрапленого газу - 0,00 грн. На стелі з цінами на АЗС та на паливо-роздавальній колонці була вказана ціна скрапленого газу 31,50 грн./літр.
Встановлено відмінність залишків пального згідно Х-звіту та фактичними залишками скрапленого газу, а саме встановлено перевищення фактичних залишків скрапленого газу над залишками пального згідно Х-звіту на 3834,6 літрів на загальну вартість 120789,90 грн., чим порушено п. 12 ст.3 Закону України «Про застосування РРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 №265/95-ВР.
Наголошує, що особа, яка реалізувала пальне 23.06.2025 ( ОСОБА_1 ) все, ще перебувала в трудових відносинах з позивачем, а фактично була зільнена наказом підприємства лише 30.06.2025.
Таким чином, в ході проведення фактичної перевірки, встановлено порушення позивачем вимог:
- ч. 2 ст. 29 Закону №3817, в частині роздрібної торгівлі пальним без наявності ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним;
- пп. 230.1.2 п. 230.1 ст. 230 Податкового кодексу, в частині не обладнання акцизного складу витратомірами-лічильниками (3 шт.) та рівнемірами-лічильниками рівня пального (5шт.);
- пп. 230.1.2 п. 230.1 ст. 230 Податкового кодексу, в частині відсутності реєстрації акцизного складу у системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового платником податку - розпорядником акцизного складу;
- п. 1, п. 2 ст. 3 Закону України від 06.07.1995 року №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», в частині не проведення розрахункової операції через РРО та невидачі розрахункового документа встановленого зразка;
- п. 12 ст.3 Закону України від 06.07.1995 року №265/95-ВР, а саме: не ведеться в порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів за місцем їх реалізації (АЗС), в кількості пального 3834,6 літрів на загальну вартість 120789,90 грн.;
- п.85.2 ст. 85 Податкового кодексу, в частині ненадання до перевірки документів, що належать або пов'язані з предметом перевірки.
На виконання п. 1.6.3.4 Методичних рекомендацій щодо порядку взаємодії між підрозділами органів державної податкової служби при організації, проведені та реалізації матеріалів перевірок платників податків затверджених наказом ДПС від 04.09.2020 №470, ГУ ДПС у Кіровоградській області листом 02.07.2025 №1042/7/11-28 направлено матеріали фактичної перевірки ТОВ «НОМІКС ЛТД» та розрахунки штрафних санкцій для винесення ППР по всім порушенням, крім роздрібної торгівлі пальним без наявності ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним до ГУ ДПС у Миколаївській області.
ГУ ДПС у Миколаївській області отримано лист від 29.07.2025 №1155/7/11-28-09-02-05 до щодо надходження заперечень на акт перевірки від позивача, тобто після фактичного прийняття оскаржуваних ППР та направлення їх на адресу позивача.
Станом на 29.07.2025 інформації щодо фактичного вручення позивачеві ППР прийнятих 24.07.2025 та 25.07.2025 у ГУ ДПС у Миколаївській області не було, згідно даних трекінгів вони були в процесі доставки, а тому вручені не були. За результатами розгляду зауважень позивача на акт перевірки ГУ ДПС у Кіровоградській області не прийнято змін в частині порушень які покладено в основу оскаржуємих ППР тому вони є законними.
Податкова вимога від 11.08.2025 №0021794-1302-1429 була сформована у відповідності до вимог ст.59 Податкового кодексу у зв'язку з несплатою донарахованих сум за ППР від 24.07.2025 №1401914290707 в сумі 121263,90 грн.
За приписами пункту 74.1 статті 74 Податкового кодексу податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, зберігається в базах даних Інформаційних, телекомунікаційних та інформаційно-телекомунікаційних систем (далі - Інформаційні системи) центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.
Інформаційні системи і засоби їх забезпечення, розроблені, виготовлені або придбані центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, є державною власністю.
Система захисту податкової інформації, що зберігається в базах даних Інформаційних систем, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.
Внесення інформації до баз даних Інформаційних систем та її опрацювання здійснюються контролюючим органом, визначеним підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, а також контролюючим органом, визначеним підпунктом 41.1.2 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, в порядку інформаційної взаємодії відповідно до пункту 41.2 статті 41 цього Кодексу. Перелік Інформаційних систем визначається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.
Відповідно до пункт 74.3 статті 74 Податкового кодексу, зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, для формування та реалізації єдиної державної податкової політики.
Положеннями статті 83 Податкового кодексу встановлено, що для посадових осіб контролюючих органів під час проведення перевірок підставами для висновків є: документи, визначені цим Кодексом; податкова інформація; експертні висновки, надані відповідно до статті 84 цього Кодексу та інших законів України; судові рішення; податкові консультації, інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на контролюючі органи; мультимедійна інформація (фото, відео-, звукозапис), отримана (виготовлена) контролюючими органами.
Наказом Міністерства фінансів України від 5 серпня 2020 року № 477 затверджено Порядок функціонування Системи обліку даних реєстраторів розрахункових операцій (далі - Порядок).
Згідно пунктів 1, 2, 3, 4, 7 розділу ІІ даного Порядку, СОД РРО - інформаційна система, призначена для збору, зберігання, використання даних РРО та ПРРО (у тому числі електронних копій розрахункових документів та фіскальних звітних чеків, створених РРО та ПРРО), перевірки справжності та достовірності розрахункових документів.
СОД РРО розташована в ДПС та використовується в межах повноважень посадовими особами органів ДПС для виконання завдань та функцій, визначених Податковим кодексом України.
СОД РРО складається із сервера додатків та бази даних. СОД РРО забезпечує: 1) функціонування у цілодобовому режимі; 2) інтеграцію та обмін даними з фіскальним сервером контролюючого органу та іншими інформаційними системами ДПС; 3) обробку даних, отриманих від Системи збору і зберігання даних РРО, побудованої за технологією Національного банку, та від фіскального сервера контролюючого органу; 4) збереження даних про реєстрацію, перереєстрацію, скасування реєстрації РРО/ПРРО; 5) збереження документів: створених РРО, що переведені у фіскальний режим роботи; створених ПРРО, що зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу, або створених в режимі офлайн з присвоєними ПРРО фіскальними номерами з діапазону номерів, сформованих фіскальним сервером контролюючого органу, та переданих до фіскального сервера контролюючого органу після завершення режиму офлайн у порядку, встановленому статтею 7 Закону; 6) можливість надання через Електронний кабінет, що функціонує відповідно до статті 42-1 розділу II Податкового кодексу України, даних про розрахунковий документ на запит покупця (споживача).
Доступ будь-яких компонентів до бази даних СОД РРО здійснюється виключно через сервер додатків.
Таким чином, інформація, яка зберігається в СОД РРО відображає всі дані про проведені розрахункові операції та реквізити фіскального чека.
Отже використання податковим органом під час проведення фактичної перевірки отриманої податкової інформації, яка надходить від платників податків, через бази даних інформаційних, телекомунікаційних та інформаційно-телекомунікаційних систем, зокрема інформація: про фінансово-господарські операції платників податків; про застосування реєстраторів розрахункових операцій, програмних реєстраторів розрахункових операцій, у тому числі щодо електронних копій розрахункових документів та фіскальних звітних чеків, поданих до контролюючих органів через інформаційну систему СОД РРО, у вигляді електронного розрахункового (фіскального) документа (чека, звіту), є такою, що може використовуватися контролюючими органами, як податкова інформація під час проведення фактичних перевірок платників податків.Використання такої інформації є належною реалізацією контролюючим органом податкового контролю, як необхідний комплекс заходів, що забезпечує формування та реалізацію державної фінансової політики, щодо збору,
опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій та може бути самостійною підставою для висновків під час проведення фактичної перевірки, посить в задоволенні позову відмовити.
26.11.2025 року відповідачі надали додаткові докази по справі
03.12.025 позивач надав до суду заперечення відносно наданих доказів та вказав, що у відзивах на позов відповідачами не спростовано доводи позивача та не надано доказів на підтвердження законності дій та рішень, безпідставним є посилання на відео та фото, які до акту не додано.
Зауважує, що рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 05.11.2025 у справі № 400/8069/25, яким відмовлено у задоволенні позову ТОВ «НОМІКС ЛТД» до Головного управління ДПС у Кіровоградській області про визнання протиправним та скасування рішення відповідача від 01.05.2025 № 3394/11-28-0901-01 про припинення дії ліцензії позивача на право провадження відповідного виду господарської діяльності (роздрібна торгівля пальним, № 11200314202200009) не набрало законної сили та оскаржено ТОВ «Номікс ЛТД» 03.12.2025 до суду апеляційної інстанції.
Рішення про припинення ліцензії, що в подальшому потягло прийняття оскаржуємих ППР, перебуває на оскарженні та не може братися до уваги відповідно до вимог ст. 78 КАС України.
У судових засіданнях судом було заслухано пояснення представників сторін та продовжено розгляд справи в порядку письмового позовного провадження.
Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
Посадовими особами Головного управління ДПС у Кіровоградській області, на підставі пп. 20.1.11 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України, проведено контрольну розрахункову операцію до початку перевірки товариства з обмеженою відповідальністю "НОМІКС ЛТД", господарська одиниця: автозаправочна станція за адресою: Кіровоградська область, Голованівський район, с.Данилова Балка, автодорога Київ-Одеса 261км+400м, 13, а саме було придбано 10,0 літрів бензину А-95 за ціною 48,0 грн. за один літр, загальною вартісю 480,00 грн.
Розрахункову операцію за придбане пальне провів оператор АЗС Колесник В.А.., при цьому розрахунковий документ встановленої форми (фіскальний чек) за реалізований товар ним не було роздруковано та не було видано споживачу.
23.06.2025 року о 14:53 год., на підставі наказу від 08.07.2025 року №1125-п, направлень на проведення перевірки від 08.107.2025 року №2289 та №2288, №2287, №2290, посадовими особами Головного управління ДПС у Кіровоградській області проведена фактична перевірка автозаправочної станції, на якій здійснює господарську діяльність ТОВ "НОМІКС ЛТД" за адресою: Кіровоградська область, Голованівський район, с. Данилова Балка, автодорога Київ- Одеса 261 км+400 м.
Особа, що здійснювала розрахункову операцію відмовилась від ознайомлення з направленнями та отримання копії наказу на перевірку, про що складений акт відмови від 26.06.2025 року №870/11-28-09-02/43371316.
За результатами вказаної вище перевірки головним управлінням ДПС у Кіровоградській області складено акт, зареєстрований в органі ДПС 01.07.2025 року за номером 9782/11-28-09-02/43371316, яким встановлено, порушення ТОВ "НОМІКС ЛТД" вимог:
- част.2 ст. 29 Закону України від 18.06.2024р. №1387 -ІХ-BP «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилянтів біоетанолу алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, що використовують в електроних сигаретах, та пального (із змінами та доповненнями в частині роздрібної торівлі пальним без наявності ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним;
- п.п.230.1.2 п. 230.1 ст. 230 Податкового кодексу України в частині необладнання акцизного складу витратомірами-лічильниками (3шт) та рівнемірами-лічильниками рівня пального (5шт);
- п.п.230.1.2 п. 230.1 ст. 230 Податкового кодексу України в частині відсутності реєстрації акцизного складу у системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового платником податку - розпорядником акцизного складу;
- п.1, п.2 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 № 265/95-ВР (зі змінами та доповненнями) в частині не проведення розрахункової операції через РРО та невидачі розрахункового документа встановленого зразка;
-п.12 ст.3 ЗУ «Про застосування РРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 року №265-95 (із змінами та доповненнями), а саме ведеться в порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів за місцем реалізації (АЗС) в кількості пального 3834,6 літрів на загальну вартість120789,90 грн;
- п. 85.2 ст. 85 Податкового кодексу України в частині ненадання до перевірки документів, що належать або пов'язані з предметом перевірки.
На підставі акта перевірки №9782/11-28-09-02/43371316 від 01.07.2025року, контролюючим органом прийнято податкові повідомлення-рішення:
Не погодившись з висновками податкового органу про порушення позивачем вимог податкового законодавства та прийнятими Головним управлінням ДПС у Волинській області податковими повідомленнями-рішеннями та прийнятою податковою вимогою позивач оскаржив вказані рішення суб'єкта владних повноважень в судовому порядку, звернувшись до суду із даною позовною заявою.
Вирішуючи даний публічно-правовий спір, що виник між сторонами, суд виходить з наступного.
Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, порядок проведення перевірок, права та обов'язки платників податків, адміністративний арешт майна, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України від 02.12.2010 року №2755-VI (надалі - ПК України).
Відповідно до п. 61.1 статті 61 Податкового кодексу України податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Також, підпунктом 62.1.3 п.62.1 статті 62 Податкового кодексу України визначено, що податковий контроль здійснюється шляхом перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.
Згідно пп. 20.1.4 п. 20.1 статті 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право: проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.
У п. 75.1 ст.75 ПК України вказано, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Пп.75.1.3 п. 75.1 ст. 75 ПК України передбачено, що фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об'єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).
У відповідності до пункту 80.1, 80.2 ПК України фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи). Фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких підстав:
у разі коли за результатами перевірок інших платників податків виявлено факти, які свідчать про можливі порушення платником податків законодавства щодо виробництва та обігу підакцизних товарів, здійснення платником податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, та виникає необхідність перевірки таких фактів;
у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, зокрема, щодо здійснення платниками податків розрахункових операцій, у тому числі із забезпеченням можливості проведення розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, виробництва та обігу підакцизних товарів;
письмового звернення покупця (споживача), оформленого відповідно до закону, про порушення платником податків установленого порядку проведення розрахункових операцій, у тому числі незабезпечення можливості проведення розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів, касових операцій, патентування або ліцензування;
неподання суб'єктом господарювання в установлений законом строк обов'язкової звітності про використання реєстраторів розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій, розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій, подання їх із нульовими показниками;
у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах і пального, та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками, та/або масовими витратомірами, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері регулювання виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пального;у разі виявлення за результатами попередньої перевірки порушення законодавства з питань, визначених у пункті 75.1.3;у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про використання праці найманих осіб без належного оформлення трудових відносин та виплати роботодавцями доходів у вигляді заробітної плати без сплати податків до бюджету, а також здійснення фізичною особою підприємницької
діяльності без державної реєстрації.
Допуск посадових осіб контролюючих органів до проведення фактичної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу.
Відповідно до п. 80.2 ст. 80 ПКУ фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких підстав. 80.2.5. у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах і пального, та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками, та/ або масовими витратомірами, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері регулювання виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пального.
У п.п.80.2.1 - 80.2.7 ст. 80 ПКУ визначено вичерпний перелік підстав для проведення фактичної перевірки.
Верховний Суд неодноразово наголошував, що незаконно проведена перевірка не може породжувати правових наслідків , якщо наказ на проведення перевірки є протиправним, то податкове повідомлення-рішення, прийняте за її результатами, також є незаконним. У такому випадку суди не зобов'язані перевіряти, чи дійсно платник податків порушив податкове законодавство та чи є підстава для нарахування суми грошового зобов'язання. У судовій практиці розрізняють два види підстави для проведення перевірки: юридичну підставу (наведення в наказі податкового органу відповідної норми ПК України, яка надає право для проведення перевірки); фактичну підставу (сукупність конкретних фактів та обставин, існування яких вказує на наявність юридичної підстави).
Верховний Суд у своїх постановах зазначав: у наказі повинні бути зазначені як юридична підстава (посилання на норму ПКУ), так і фактична підстава (відомості про хоча й можливі, проте конкретні порушення податкового законодавства).Якщо в наказі була відсутня фактична підстава, це слугувало основою для визнання наказу, а відповідно, і податкового повідомлення-рішення, винесеного за результатами перевірки на підставі такого наказу, протиправним. Така позиція була викладена,у постановах Верховного Суду від 08.09.2020 у справі № 640/21536/19, від 08.04.2021 у справі № 640/21528/19 та від 12.10.2021 у справі № 120/5229/20-а та інш.
Ці висновки узгоджуються з принципом законності діяльності державних органів. Згідно із ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади діють лише на підставі, у межах повноважень і в спосіб, передбачений законом. ПКУ чітко визначає, що контролюючі органи мають право проводити перевірки згідно із законодавством (пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20); фактична перевірка - це перевірка за місцем провадження діяльності щодо дотримання норм обігу готівки, розрахункових операцій, ліцензій, оформлення трудових відносин тощо (пп. 75.1.3 п. 75.1 ст. 75); наказ на проведення перевірки має містити дату, дані платника, вид і мету перевірки, її підставу, строк проведення, період діяльності, що перевірятиметься, та бути підписаним уповноваженою особою (абз. 3 п. 81.1 ст. 81).
Однак, у наказі та направленнях на фактичну перевірку в якості підстави для проведення фактичної перевірки вказано лише п. 80.2.5 ст. 80.2 ст. 80 ПК України, без наведення конкретних підстав для проведення фактичної перевірки, хоча ця норма п. 80.2.5 передбачає декілька самостійних фактичних підстав для проведення перевірки. В наказі жодним чином не обґрунтовано, що саме зумовило необхідність проведення перевірки цього підприємства, саме цього об'єкту-АЗС, наявність чи отримання якої саме інформації стало поводом для її проведення. Вказаний період перевірки - період діяльності відповідно до ст. 102 ПКУ.
У той же час, до цієї фактичної перевірки на цьому об'єкті вже було проведено
фактичні перевірки відповідно до наказів № 619-п від 30.08.2024 та № 133-п від 29.01.2025 за той самий період діяльності - ст. 102 ПКУ та за аналогічної підстави - п.80.2. ст.80 ПКУ.Хоча фактичні перевірки за вже перевірені періоди можливі за наявності законодавчо визначених підстав, визначеної у п.п. 80.2.6 ПКУ, для контролю щодо припинення порушення законодавства з питань, визначених у п.п. 75.1.3 ПКУ, одноразово протягом 12 місяців з дати складання акта за результатами попередньої перевірки (п. 80.3 ПКУ).Цих вимог відповідач не дотримався, видавши наказ №1012-п від 23.06.2025 та провівши 23.06-01.07.2025 фактичну перевірку до закінчення 12 місячного строку з дати Актів попередніх перевірок (20.09.2024 та 14.02.2025) за той самий період (період діяльності ст.102 ПКУ) та на тих самих- підставах ( п.80.2.5 ПКУ), що й попередні.
До того ж, після складання Акту фактичної перевірки від 01.07.2025 до прийняття ППР та розгляду зауважень на цей Акт, відповідачем усупереч вказаних норм видано наказ №1125-ц від 08.07.2025 про проведення фактичної перевірки на підставі п.80.2.5 п.80.2 ст. 80 ПКУ за період діяльності ст.102 ПКУ.
Така поведінка відповідача дозволяє стверджувати про намір тиску на бізнес позивача.
Під час проведення фактичної перевірки відповідачем не дотримано вимоги ст. 80, 81,86 ПКУ.
Відповідно до вимог п.80.2 ст. 80 ПКУ копія наказу вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки.
Фактична перевірка проводиться двома і більше посадовими особами контролюючого органу у присутності посадових осіб суб'єкта господарювання або його представника та/або особи, що фактично здійснює розрахункові операції. Під час проведення перевірки посадовими особами, які здійснюють таку перевірку, може проводитися хронометраж господарських операцій. За результатами хронометражу складається довідка, яка підписується посадовими особами контролюючого органу та посадовими особами суб'єкта господарювання або його представника та/або особами, що фактично здійснюють господарські операції.Допуск посадових осіб контролюючих органів до проведення фактичної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу ( п.80.5, 80.7 та 80.8).
Так, за п.81.1. ст.81 ПКУ посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів: направлення на проведення такої перевірки; копії наказу про проведення перевірки; службового посвідчення осіб (належним чином оформленого відповідним контролюючим органом документа, що засвідчує посадову (службову) особу), які зазначені в направленні на проведення перевірки.
Між тим, на час перевірки на території АЗС перебувало два працівника на чергуванні, оскільки у зв'язку з метою дотримання податкового законодавства та у зв'язку з необхідністю оптимізації витрат підприємства керівником товариства 05.05.2025 видано наказ № 7, яким передбачено низьку заходів зупинення діяльності акцизного складу (АЗС) та припинення його роботи з 03.05.2025 (копія наказу додається). Згідно з цим наказом оператор АЗС має забезпечити припинення реалізації пального, закрити всі резервуари та передати ключі від паливних резервуарів до офісу підприємства; забезпечити утримання території АЗС в належному стані, вжити заходів до охорони, збереження майна та матеріальних цінностей АЗС; у період з 20.05.2025-20.06.2025 передати всю документацію, у тому числі змінні звіти за формами №14-ГС та №17-НП, технічну документацію на рівнеміри-лічильники та витратоміри-лічильники до офісу підприємства; у разі виявлення несправностей технічного обладнання терміново повідомити офіс підприємства з метою прийняття заходів до усунення цих недоліків. Отже, з часу прийняття цього наказу він не має повноважень щодо представництва інтересів підприємства (АЗС) у відносинах з будь - якими особами, установами, підприємствами, організаціями, не є уповноваженою особою підприємства та не наділений повноваженнями щодо здійснення розрахункових операцій
через припинення діяльності АЗС.
Тобто ці працівники не є уповноваженими представниками, або особами, які фактично проводять розрахункові операції, про що перевіряючих було повідомлено.
Жодних доказів того, що ОСОБА_1 є особою, яка фактично проводить розрахункові операції, до Акту перевірки не додано.
Відтак, на вказаній АЗС у зв'язку із припиненням ліцензії вжито заходів щодо припинення цього акцизного складу, який анульовано 22.05.2025, тобто відповідачем проводилась фактична перевірка АЗС, яка перебуває у стані ліквідації. Про це свідчить зафіксовані в акті зачинені резервуари для зберігання пального, обмежений доступ до них та лічильників, відсутність техдокументації тощо, відсутність господарських операцій, а тому хронометраж господарських операцій не проводився , довідка про це відсутня. Хронометраж - процес спостереження за веденням господарської діяльності платника, який здійснюється під час проведення фактичних перевірок та застосовується для встановлення реальних показників діяльності платника на місці її провадження (п. 14.1.264 ПК).
Відтак, фактичну перевірку проведено без дотримання вищенаведених вимог, за відсутності посадових осіб суб'єкта господарювання або його представника та/або особи, що фактично здійснює розрахункові операції, без вручення позивачу наказу про проведення фактичної перевірки, направлень на перевірку , посвідчення також не були пред'явлені. Акт відмови від отримання цих документів, а також Акт відмови від надання документів для перевірки в додатках до Акту перевірки відсутні
Відповідно до п. 86.5. ст.. 86 ПКУ Акт (довідка) про результати фактичних перевірок, визначених статтею 80 цього Кодексу, складається у двох примірниках, підписується посадовими особами контролюючих органів, які проводили перевірку, реєструється не пізніше наступного робочого дня після закінчення перевірки. Акт (довідка) про результати зазначених перевірок підписується особою, яка здійснювала розрахункові операції, платником податків та його законними представниками (у разі наявності). У разі відмови платника податків, його законних представників або особи, яка здійснювала розрахункові операції, від підписання акта (довідки), посадовими особами контролюючого органу складається акт, що засвідчує факт такої відмови.
Один примірник акта або довідки про результати перевірки не пізніше наступного робочого дня після його складення реєструється в журналі реєстрації актів контролюючого органу і не пізніше наступного дня після його реєстрації вручається або надсилається платнику податків, його законному представнику або особі, яка здійснювала розрахункові операції. У разі відмови платника податків або його законних представників від отримання примірника акта (довідки) перевірки чи неможливості його вручення платнику податків або його законним представникам чи особі, яка здійснювала розрахункові операції з будь-яких причин, такий акт або довідка надсилається платнику податків у порядку, визначеному статтею 58 цього Кодексу для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень. У зазначених в цьому абзаці випадках контролюючим органом складається відповідний акт або робиться позначка в акті або довідці про результати перевірки.
Як вбачається з акту перевірки, який складено 01.07.2025 та усупереч ст. 86 ПКУ не був наданий для підписання та отримання другого примірнику позивачу.
Акт відмови від підписання акту перевірки відсутній. Також відсутній акт відмови платника податків або його законних представників від отримання примірника Акту перевірки.
Незважаючи на недотримання відповідачем вказаних вимог, акт перевірки був направлений позивачеві 01.07.2025 та отриманий останнім 08.07.2025, зауваження/ заперечення були надані 18.07.2025 (на ел. пошту не прийнято, тому відправлено поштою), розгляд якого призначено на 06.08.2025, повідомлення про що отримано 05.08.2025.
Згідно з п. 86.8. ст. 86 ПКУ податкове повідомлення-рішення приймається в порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу протягом п'ятнадцяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків, його представнику або особі, яка
здійснювала розрахункові операції, акта перевірки, та надсилається (вручається) платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.
За наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки та додаткових документів і пояснень, зокрема документів, що підтверджують відсутність вини, наявність пом'якшуючих обставин або обставин, що звільняють від фінансової відповідальності відповідно до цього Кодексу, поданих у порядку, встановленому цією статтею, податкове повідомлення-рішення приймається в порядку та строки, визначені пунктом 86.7 цієї статті.
Отже, податкові повідомлення - рішення за актом перевірки від 01.07.2025, яке отримано 08.07.2025, має бути прийняті не раніше 06.08.2025. Однак, податкові повідомленя- рішення прийняті 24.07.2025 та 25.07.2025, тобто усупереч вказаних вимог ( так, податкові повідомлення-рішення від 24.07.2025 № 1401914290707 за порушення п.1,2, п.12 ст. 3 Закону 265 застосовано штрафні(фінансові) санкції на суму 12 1269,90 грн.; ППР від 25.07.2025 №1415114290902 за порушення п.85.2 ст. 85 ПКУ застосовано штрафні(фінансові) санкції на суму 1020 грн.; ППР від 25.07.2025 № 1414914290902 за порушення абз.6 пп.230.1.2. п.230.1 ст. 230 ПКУ застосовано штрафні(фінансові) санкції на суму 1000000 грн.; ППР від 25.07.2025 № 1414814290902 за порушення пп. 230.1.2. п.230.1 ст. 230 ПКУ застосовано штрафні(фінансові) санкції на суму 160000 грн.).
Згідно з п. 86.7.1 -87.1.4. п.86.7 ст.86 ПКУ акт перевірки, заперечення до акта перевірки та/або додаткові документи і пояснення, у разі їх подання платником податку у визначеному цим пунктом порядку (далі - матеріали перевірки), розглядаються комісією такого контролюючого органу з питань розгляду заперечень та пояснень до актів перевірок (далі - комісія з питань розгляду заперечень), яка є постійно діючим колегіальним органом контролюючого органу. Склад комісії та порядок її роботи затверджуються наказом керівника контролюючого органу.
У разі отримання від платника податків у визначеному цим пунктом порядку заперечень до акта перевірки та/або додаткових документів і пояснень контролюючий орган зобов'язаний повідомити платника податків про дату, час та місце/спосіб розгляду матеріалів перевірки, у тому числі в режимі відеоконференції.
Таке повідомлення надсилається платнику податків протягом двох робочих днів з дня отримання від нього заперечень та/або додаткових документів і пояснень, але не пізніше ніж за чотири робочі дні до дня їх розгляду. Інформація (повідомлення) про розгляд контролюючим органом, визначеним підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, матеріалів перевірки в режимі відеоконференції надсилається платнику податків в електронному вигляді в електронний кабінет. У разі встановлення необхідності проведення позапланової документальної перевірки у порядку, встановленому підпунктом 78.1.5 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу, висновок за результатами розгляду матеріалів перевірки приймається комісією з питань розгляду заперечень після проведення такої перевірки з урахуванням її результатів.
За п. 86.7.5. п. 86.7 ст. 86 ПКУ податкове повідомлення-рішення приймається керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу на підставі висновку комісії контролюючого органу з питань розгляду заперечень протягом п'яти робочих днів, наступних за днем прийняття такого висновку комісією і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків, у порядку, визначеному підпунктом 86.7.1 цього пункту.
Контролюючим та іншим державним органам забороняється використовувати акт перевірки як підставу для висновків стосовно взаємовідносин платника податків з його контрагентами, якщо за результатами складання акта перевірки податкове повідомлення-рішення не надіслано (не вручено) платнику податків або воно вважається відкликаним відповідно до підпунктів 60.1.2 та 60.1.4 пункту 60.1 статті 60 цього Кодексу.
За п.86.8. ст. 86 ПКУ податкове повідомлення-рішення приймається в порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу протягом п'ятнадцяти робочих днів з дня,
наступного за днем вручення платнику податків, його представнику або особі, яка здійснювала розрахункові операції, акта перевірки, та надсилається (вручається) платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.За наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки та додаткових документів і пояснень, зокрема документів, що підтверджують відсутність вини, наявність пом'якшуючих обставин або обставин, що звільняють від фінансової відповідальності відповідно до цього Кодексу, поданих у порядку, встановленому цією статтею, податкове повідомлення-рішення приймається в порядку та строки, визначені пунктом 86.7 цієї статті.
Відповідно до листа про розгляд заперечень, які отримано 13.08.2025, вказано про прийняття відповідно до п. 86 ПКУ податкове повідомлення- рішення за № 0000129260902 від 07.08.2025 на підставі акту перевірки, застосовано до позивача штрафні (фінансові) санкції у сумі 360000 грн. за порушення ч.2 ст. 29 Закону 3817- роздрібна торгівля пальним без наявності ліцензії. При цьому висновок комісії з питань розгляду заперечень взагалі не складався.
Судом встановлено, що позивачем 05.08.2025 отримано листа від відповідача про те, що з огляду на заперечення на акт перевірки ППР від 28.07.2025 № 0000120800902 відкликано. Цим ППР було застосовано до позивача штрафні (фінансові) санкції у сумі 360000 грн. за порушення ч.2 ст. 29 Закону 3817) - роздрібна торгівля пальним без наявності ліцензії, але Рішення відповідача про припинення дію ліцензії ТОВ «Номікс ЛТД» на право провадження відповідного виду господарської діяльності (роздрібна торгівля пальним, № 11200314202200009) оскаржено в судовому порядку ( справа № 400/8069/25).
Як вказано в акті, встановлено порушення ч.2 ст. 29 Закону 3817 в частині роздрібної торгівлі без наявності ліцензії, тоді як Рішення ГУ ДПС у Кіровоградській області від 01.05.2025 №3394/11-28-0901-01 про припинення ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності (роздрібна торгівля пальним, № 11200314202200009) через несплату в граничні терміни авансових платежів з податку на прибуток за січень-березень 2025 року (лист ГУ ДПС у Миколаївській області) оскаржено у судовому порядку (справа № 400/8069/25), оскільки ним сплачувалися авансові платежі, а факт несплати авансового внеску з податку на прибуток підприємств на цією АЗС не встановлено, заборгованості по цим платежам нема, в період з 01.12.2024 по 01.06.2025 камеральні перевірки з питань декларування податку на прибуток ТОВ «Номікс ЛТД не проводились та акти перевірок не складались, тобто на час прийняття 07.08.2025 ППР факт порушення не підтверджено.
На підтвердження факту здійснення діяльності без ліцензії відповідач до акту додав відомості системи обліку даних реєстраторів розрахункових операцій (надалі також - СОД РРО) як доказу порушення норм податкового законодавства , але дані з бази даних СОД РРО як податкова інформація не є доказом вчинення порушення податкового законодавства ( постанова ВС від 24.02.2022 справа № 420/8924/20) і сама по собі їх наявність не може бути підставою для притягнення до відповідальності. Отримання інформації з власних програм контролюючого органу (СОД РРО) за місцем знаходження цього контролюючого органу та вчинені до початку проведення перевірки не є предметом фактичної перевірки, що здійснюється за місцем проведення господарської діяльності.
За таких обставин, суд приходить до висновку , що податкове повідомлення- рішення №0000129260902 від 07.08.2025 є протиправним та підлягає скасуванню.
Щодо податкового повідомлення - рішення від 25.07.2025 № 1414914290902, де за порушення абз.6 пп. 230.1.2. п.230.1 ст. 230 ПКУ застосовано штрафні(фінансові) санкції на суму 1000000 грн.,воно також є протиправним та підлягає скасуванню, як вказано у розрахунку до податкового повідомлення- рішення суть порушення: факт відсутності реєстрації акцизного складу в системі ЄАРП та відповідно до абз. 1,2 п. 128-1.2 ст. 128-1 ПКУ застосовано фінансова санкція у розмірі 1000000 грн.
Суд вказує, що наказом керівника позивача від 05.05.2025 №7 з 03.05.2025 зупинено діяльність АЗС та відповідно до п.12. Порядок електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового,затв. постановою Кабінету Міністрів України від 24.04.2019 №
408 "Деякі питання електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового". ( далі- Порядок 408) та 22.05.2025 подано заяву про анулювання цього акцизного складу.
Згідно з наказом Товариством вжито низьку заходів до ліквідації акцизного складу ( АЗС), у тому числі: шляхом зняття залишків та переміщення їх на інші акцизні склади, -за необхідності вирішити питання про проведення інвентаризації,- забезпечити дотримання бухгалтерської дисципліни та податкового законодавства;- вирішити питання щодо припинення трудових договорів з працівниками АЗС відповідно до вимог трудового законодавства щодо. Згідно з цим наказом оператор АЗС має забезпечити припинення реалізації пального, закрити всі резервуари та передати ключі від паливних резервуарів до офісу підприємства; забезпечити утримання території АЗС в належному стані, вжити заходів до охорони, збереження майна та матеріальних цінностей АЗС; у період з 20.05.2025-20.06.2025 передати всю документацію, у тому числі змінні звіти за формами №14-ГС та №17-НП, технічну документацію на рівнеміри-лічильники та витратоміри-лічильники до офісу підприємства; у разі виявлення несправностей технічного обладнання терміново повідомити офіс підприємства з метою прийняття заходів до усунення цих недоліків.
З часу прийняття цього наказу він не має повноважень щодо представництва інтересів підприємства (АЗС) у відносинах з будь-якими особами, установами, підприємствами, організаціями, не є уповноваженою особою підприємства та не наділений повноваженнями щодо здійснення розрахункових операцій через припинення діяльності АЗС.
Отже, через припинення діяльності АЗС 22.05.2025 подано заяву про анулювання акцизного складу відповідно до п. 232.1 ст. 230 ПК України (виключення платника акцизного податку з реєстру платників здійснюється: в разі, коли відповідна особа подає заяву про анулювання реєстрації у зв'язку з припиненням діяльності з реалізації пального або спирту етилового. Заява надсилається у порядку, встановленому для реєстрації, та розглядається контролюючим органом протягом трьох робочих днів після її надходження. Анулювання реєстрації акцизного складу здійснюється в разі виведення акцизного складу з експлуатації та подання заяви з відміткою про анулювання реєстрації акцизного складу в системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового). За таких обставин, позивачем не порушено вимог пп. 230.1.2 п. 230.1 ст. 230 ПКУ відсутність реєстрації акцизного складу в СЕА, оскільки ним не здійснюється реалізація пального та у звязку з ліквідацією АЗС подано заяву про анулювання реєстрації, що виключає затосування відповідальності згідно з пунктом 128-1.2 статті 128-1 ПК України (ППР від 25.07.2025 № 1414814290902 за порушення пп.230.1.2. п.230.1 ст. 230 ПКУ (в частині не обладнання акцизного складу витратомірами-лічильниками та рівномірами-лічильниками) застосовано штрафні(фінансові) санкції на суму 160000 грн. є протиправним та підлягає скасуванню.
Так, відповідно до розрахунку штрафних санкцій на підставі Акту перевірки у п.1 вказано суть порушення: факт необладнання акцизного складу рівномірами- лічильниками рівня пального на 5 резервуарах та визначено фінансову санкцію 5х20000=100000 грн.(абз.1,2 п.128-1.2 ст. 128-1 ПКУ)
Як вказано вище, згідно з наказом Товариства від 05.05.2025 № 7 оператор АЗС має забезпечити припинення реалізації пального, закрити всі резервуари та передати ключі від паливних резервуарів до офісу підприємства; забезпечити утримання території АЗС в належному стані, вжити заходів до охорони, збереження майна та матеріальних цінностей АЗС; у період з 20.05.2025-20.06.2025 передати всю документацію, у тому числі змінні звіти за формами №14-ГС та №17-НП, технічну документацію на рівнеміри-лічильники та витратоміри-лічильники до офісу підприємства; у разі виявлення несправностей технічного обладнання терміново повідомити офіс підприємства з метою прийняття заходів до усунення цих недоліків.
Тому в акті перевірки зафіксовано, що 4 підземні резервуари для зберігання пального типу РГС-50 були зачінено, відповідно візуально підтвердити наявність рівномірів-лічильників рівня пального не було можливості, а один модуль для заправки газом візуально
обладнаний рівноміром-лічильником рівня пального (арк.5-6). Відтак, докази необладнання акцизного складу рівномірами- лічильниками рівня пального на 5 резервуарах- відсутні.
У п.2 розрахунку вказано суть порушення: факт необладнання акцизного складу витратомірами-лічильниками на 3 місцях відпустку пального наливом та визначено фінансову санкцію 3х 20000=60000 грн.(абз.1,2 п.128-1.2 ст. 128-1 ПКУ)
Як вказано в акті ( арк. 6) АЗС обладнана 3 паливнороздавальними колонками, на які не надано документів, а тому АЗС вважається необладнаною витратомірами- лічильниками у кількості 3 шт. Тобто докази необладнання акцизного складу витратомірами-лічильниками на 3 місцях відпуску пального також відсутні.
Відтак, вказані факти порушення в частині не обладнання акцизного складу витратомірами-лічильниками та рівномірами-лічильниками відповідачем не доведено, а абз.1,2 п.128-1.2 ст. 128-1 ПКУ передбачає відповідальність за необладнання та/або відсутність реєстрації в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі рівнеміра-лічильника на введеному в експлуатацію резервуарі, розташованому на акцизному складі, та/або витратоміра-лічильника на місці відпуску пального наливом з акцизного складу, розташованого на акцизному складі, а також необладнання та/ або відсутність реєстрації в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників обсягу виробленого спирту етилового витратоміра-лічильника спирту етилового, та/ або масового витратоміра на місці отримання та відпуску спирту етилового, розташованого на акцизному складі, та/або місці отримання/відпуску спирту етилового у виробництво продукції, визначеної у підпунктах "д"-"ж" підпункту 229.1.1 пункту 229.1 статті 229 цього Кодексу , тобто відповідальність за ненадання техдокументації на витратоміри-лічильники та рівноміри-лічильники цією нормою не встановлено.
Щодо податкового повідомлення - рішення від 24.07.2025 № 1401914290707, яким за порушення п.1,2, п.12 ст. 3 Закону 265 застосовано штрафні(фінансові) санкції на суму 121269,90 грн.,також є протиправним та підлягає скасуванню.
Згідно з п.1 розрахунку до цього ППР за виявлене порушення п.1, п. 2 ст. 3 Закону 265, а саме: непроведення розрахункової операції на 480 грн. через РРО та невидача розрахункового документу, фінансова санкція п. 1 ст. 17 Закону 265 480х100=480 грн. Як вказано вище, керівником Товариства 05.05.2025 видано наказ № 7, яким передбачено низьку заходів зупинення діяльності акцизного складу (АЗС) та припинення його роботи з 03.05.2025. Згідно з цим наказом оператор АЗС має забезпечити припинення реалізації пального, закрити всі резервуари та передати ключі від паливних резервуарів до офісу підприємства; забезпечити утримання території АЗС в належному стані, вжити заходів до охорони, збереження майна та матеріальних цінностей АЗС; у період з 20.05.2025-20.06.2025 передати всю документацію, у тому числі змінні звіти за формами № 14-ГС та № 17-НП, технічну документацію на рівнеміри-лічильники та витратоміри-лічильники до офісу підприємства; у разі виявлення несправностей технічного обладнання терміново повідомити офіс підприємства з метою прийняття заходів до усунення цих недоліків. Отже, з часу прийняття цього наказу він не має повноважень щодо представництва інтересів підприємства (АЗС) у відносинах з будь - якими особами, установами, підприємствами, організаціями, не є уповноваженою особою підприємства та не наділений повноваженнями щодо здійснення розрахункових операцій через припинення діяльності АЗС. Тобто ці працівники не є уповноваженими представниками, або особами, які фактично проводять розрахункові операції, про що перевіряючих було повідомлено.
Жодних доказів того, що ОСОБА_1 є особою, яка проводить розрахункові операції, до Акту перевірки не додано, додатки до Акту у вигляді фото чи відео не зазначено та відсутні.
Згідно зі ст. 3 Закону 265 обовязки щодо проведення розрахункових операцій покладено на суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі тощо.
Згідно визначень, наведених у статті 2 Закону № 265/95-ВР: розрахункова операція -
приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки - оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця; розрахунковий документ - документ встановленої форми та змісту (касовий чек, товарний чек, видатковий чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, операцій з видачі готівкових коштів держателям електронних платіжних засобів, отримання (повернення) коштів, торгівлю валютними цінностями в готівковій формі, створений в паперовій та/або електронній формі (електронний розрахунковий документ) у випадках, передбачених цим Законом, зареєстрованим у встановленому порядку реєстратором розрахункових операцій або програмним реєстратором розрахункових операцій, чи заповнений вручну.
Разом з тим, факт здійснення розрахункової операції позивачем або уповноваженою ним особою не встановлено. За п.1 ст. 17 Закону 265 у разі встановлення в ході перевірки факту: проведення розрахункових операцій з використанням реєстраторів розрахункових операцій, програмних реєстраторів розрахункових операцій або розрахункових книжок на неповну суму вартості проданих товарів (наданих послуг) або неповну суму розрахунку при організації та проведенні азартних ігор; непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій та/або програмні реєстратори розрахункових операцій з фіскальним режимом роботи; невидача (в паперовому вигляді та/або електронній формі) відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки на окремому господарському об'єкті такого суб'єкта господарювання
Відтак, ТОВ «Номікс ЛТД» не може нести відповідальність за відсутності вини у вчиненні порушення за п.1 ст. 17 Закону 265. У п.2 розрахунку до цього подакового повідомлення- рішення, вказано про виявлене порушення п.12 ст. 3 Закону 265 , а саме: не ведеться в порядку, встановленому законом, облік товарних запасів за місцем їх реалізації в кількості пального 3834,6 л на загальну суму 120789,90 грн. та застосовано санкцію за ст. 20 Закону 265 на суму 120789,90 грн.
Однак, у звязку з ліквідацією АЗС та анулюванням акцизного складу ця АЗС не є місцем реалізації у розумінні п.12 ст. 3 вказаного Закону. До того ж наявні докази несправності вимірювального приладу скрапленого газу. Також зазначені в Акті перевірки (арк. 6) результати вимірювання рівня нафтопродуктів у резервуарах на АЗС були здійснені з порушенням вимог Інструкції про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України, затв. Наказом Мінпалива, Мінтранс від 20.05. 2008 № 281/171/578/155 ( далі- Інструкція), оскільки в Акті перевірки не зазначено щодо методів, способів та обладнання, за допомогою яких здійснювалось зняття фактичних залишків паливно-мастильних матеріалів як того вимагає вказана Інструкція, зняття фактичних залишків взагалі не було, «Відомість про результати перевірки щодо повноти оприбуткування, реалізації та фактичних залишків запасів (товарно-матеріальних цінностей)» не складалась та до акту як додаток не додано, а тому той факт, що позивач реалізовував паливно- мастильні матеріали, які не є облікованими у встановленому законом порядку у кількостів 3834,6 л на загальну суму 120789,90 грн. не є доведеним та грунтується на прнипущеннях відповідача.
Щодо прийнятого податковогоповідомлення-рішення від 25.07.2025 № 1415114290902 за порушення п.85.2 ст. 85 ПКУ застосовано штрафні(фінансові) санкції на суму 1020 грн.; є протиправним та підлягає скасуванню.
Відносно порушення п.85.2 ст. 85 ПКУ в частині ненадання документів для перевірки, то слід зауважити, що така вимога позивачу чи уповноваженій особі не надавалась у зв'язку із ліквідацією АЗС документація на час перевірки була передана до головного офісу в м. Миколаїв, а запит до позивача не направлявся, а тому підстав для надання
документів не було, що виключає відповідальність через недодержання відповідачем вимог податкового законодавства.
Відповідачем не дотримано вимоги п. 85.6 ст.85 ПК України, згідно з яким у разі відмови платника податків або його законних представників надати копії документів посадовій (службовій) особі контролюючого органу така особа складає акт у довільній формі, що засвідчує факт відмови, із зазначенням посади, прізвища, імені, по батькові платника податків (його законного представника) та переліку документів, які йому запропоновано подати. Зазначений акт підписується посадовою (службовою) особою контролюючого органу та платником податків або його законним представником. У разі відмови платника податків або його законного представника від підписання зазначеного акта в ньому вчиняється відповідний запис. Такий акт не складався, до акту перевірки не додано, матеріали перевірки не містять.
У розумінні п.109.1 ст.109 ПКУ податковим правопорушенням є протиправне, винне (у випадках, прямо передбачених цим Кодексом) діяння (дія чи бездіяльність) платника податку (в тому числі осіб, прирівняних до нього), контролюючих органів та/або їх посадових (службових) осіб, інших суб'єктів у випадках, прямо передбачених цим Кодексом. Діяння вважаються вчиненими умисно, якщо існують доведені контролюючим органом обставини, які свідчать, що платник податків удавано, цілеспрямовано створив умови, які не можуть мати іншої мети, крім як невиконання або неналежне виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
У разі визнання перевірки незаконною, то така перевірка відсутня як юридичний факт, що виключає наявність у податкового органу компетенції на прийняття податкових повідомлень-рішень. У такому випадку висновки акту перевірки, визнаної протиправною, не повинні оцінюватися судом, податкові повідомлення-рішення є протиправними та підлягають скасуванню в силу незаконності податкової перевірки та відсутності правових наслідків такої.
В ході судового розгляду встановлено та матеріалами справи підтверджено, що підставою для прийняття оскаржуваних рішення став акт про результати фактичної перевірки з питань дотримання суб'єктами господарювання вимог законодавства у сфері обігу підакцизних товарів від 01.07.2025 року №9782/11-28-09-02/43371316, призначеної наказом ГУ ДПС у Кіровоградській області від 23.06.2025 року №1012-п.
Отже, за наслідком розгляду акту про результати фактичної перевірки з питань дотримання суб'єктами господарювання вимог законодавства у сфері обігу птідакцизних товарів ТОВ «НОМІКС ЛТД», податковим органом прийнято рішення від 07.08.2025 року №0000129260902 за порушення ч.2 ст. 29 Закону 3817- (фінансові) санкції у сумі 360000 грн., винесено ГУ ДПС в Кіровоградській області, та від 24.07.2025 року № 1401914290707 про застосування за порушення п. 1, 2, п. 12 ст. 3 Закону 265 штрафних (фінансових) санкцій на суму 121269,90 грн.; від 25.07.2025 року №1415114290902 за порушення п.85.2 ст. 85 ПКУ - штрафні (фінансові) санкції на суму 1020 грн.; від 25.07.2025 року № 1414914290902 за порушення абз.6 пп.230.1.2. п.230.1 ст. 230 ПКУ - штрафні (фінансові) санкції на суму 1000000 грн.; від 25.07.2025 року № 1414814290902 за порушення пп.230.1.2. п.230.1 ст. 230 ПКУ - штрафні (фінансові) санкції на суму 160000 грн; податкову вимогу ф. «Ю» від 11.09.2025 року №0021794-1302-1429 про погашення податкового боргу у сумі 121269,90 грн що є предметом розгляду у цій справі.
Наполягаючи на відмові у задоволенні позову відповідач зазначав, що фактична перевірка проведена з використанням фото та відеофіксації, що підтверджується даними відображеними в акті перевірки. На місці проведення фактичної перевірки здійснено виклик працівників Національної поліції, що підтверджується матеріалами справи, відеофіксацією.
Однак, додані відповідачем відео та фото судом не беруться до уваги, оскільки є неналежними та недопустимими, які не були додані до акту перевірки як невід'ємна частина, не були надіслані позивачу та не досліджувались під час розгляду зауважень; в акті перевірки не має посилання на конкретні фото чи відео та які конкретно обставини
порушення вони підтверджують, ким вони зроблено та вони не містять даних про ідентифікацію зафіксованих на них осіб та обставин, про що неодноразово зазначав позивач.
Доказів щодо виклику працівників Національної поліції та результатів такого виклику та який факт це може підтвердити матеріали справи не містять та відповідачами не надано.
За наявності ознаків адміністративного правопорушення передбаченого ст. 161-1 КУпАП «Порушення порядку торгівлі пальним», відповідно до ст. 255 КУпАП саме працівники центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, правопорушення передбачене ст. 161-1 КУпАП. Разом з тим, відповідачами такі протоколи не складались та до суду не надавались.
Виходячи з вищезазначеного, суд дійшов висновку, що спірні рішення прийняті відповідачами не в межах повноважень та не у спосіб, що передбачені податковим законодавством, відтак є протиправними та такими, що підлягають скасуванню, а позов ТОВ «НОМІКС ЛТД» задоволенню.
Оцінюючи правомірність дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у ст. 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури.
Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Частиною 1 ст. 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Частиною 2 ст. 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно із ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Відповідно до ч.1, ч.5 ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, не надано достатньо належних та допустимих доказів на підтвердження правомірності своїх рішень.
З огляду на зазначене та оцінюючи у сукупності встановлені обставини і перевіривши наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову.
Щодо витрат на правничу допомогу у розмірі 35000 грн, суд повідомляє наступне, згідно положень п. 1 ч. 3 ст. 132 КАС України до витрат, пов'язаних з розглядом справи належать витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ч. 1 та 2 ст. 134 КАС України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Зазначені положення кореспондуються із європейськими стандартами, зокрема, пунктом 14 Рекомендацій Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам Щодо шляхів полегшення доступу до правосуддя № R (81) 7 передбачено, що за винятком особливих обставин, сторона, що виграла справу, повинна в принципі отримувати від сторони, що програла відшкодування зборів і витрат, включаючи гонорари адвокатів, які вона обґрунтовано понесла у зв'язку з розглядом.
За змістом п. 1 ч. 3 ст. 134 КАС України розмір витрат на правничу допомогу адвоката, серед іншого, складає гонорар адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, які визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.
Частинами 4 та 5 ст. 134 КАС України встановлено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Відповідно до ст.30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація та досвід адвоката, фінансовий стан клієнта й інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним і враховувати витрачений адвокатом час.
Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом, і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю. Суд не має права його змінювати і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта.
Разом з тим, згідно з ч. 9 ст. 139 КАС України, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов'язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Таким чином, суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.
Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципом справедливості як одного з основних елементів принципу верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, зважаючи на складність справи, якість підготовленого документу, витрачений адвокатом час тощо є неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
У рішенні ЄСПЛ від 23.01.2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України» (заява №19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).
У зазначеному рішенні ЄСПЛ також підкреслено, що угода, за якою клієнт адвоката погоджується сплатити в якості гонорару певний відсоток від суми, яку присудить позивачу суд - у разі якщо така сума буде присуджена та внаслідок якої виникають зобов'язання виключно між адвокатом та його клієнтом, не може бути обов'язковою для Суду, який повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою (269).
Таким чином, для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 4 ст. 134 КАС України).
При визначенні суми відшкодування інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, Суд має виходити з реальності цих витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об'єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи.
На підтвердження понесених витрат позивачем надано: договір про надання правничої допомоги від 11.07.2025 року; додаток №1 до договору про надання правничої допомоги від 13.11.2025 року; акт про прийняття- передачі наданих послуг від 13.03.2026 року.
За змістом п. 1 ч. 3 ст. 134 КАС України розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.
Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.
Разом з тим, суд зазначає, що Верховний Суд в додатковій постанові від 12.09.2018 року (справа № 810/4749/15), аналізуючи положення ст. 134 КАС України визначив, що склад та розмір витрат на професійну правничу допомогу підлягає доказуванню в судовому процесі. Сторона, яка хоче компенсувати судові витрати, повинна довести та підтвердити розмір заявлених судових витрат, а інша сторона може подати заперечення щодо не співмірності розміру таких витрат. Результат та вирішення справи безпосередньо пов'язаний із позицією, зусиллям і участю в процесі представника інтересів сторони за договором. При цьому, такі надані послуги повинні бути обґрунтованими, тобто доцільність надання такої послуги та її вплив на кінцевий результат розгляду справи, якого прагне сторона, а також такі обставини повинні бути підтверджені відповідними документами, тобто доведеними стороною в процесі.
При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об'єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, відзначено у пункті 95 рішення у справі «Баришевський проти України» (заява № 71660/11), пункті 80 рішення у справі «Двойних проти України» (заява № 72277/01), пункті 88 рішення у справі «Меріт проти України» (заява № 66561/01), заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.
В даному випадку, суд зауважує, у пункті 154 рішення Європейського суду з прав людини у справі Lavents v. Latvia (заява № 58442/00) зазначено, що згідно зі статтею 41 Конвенції Суд відшкодовує лише ті витрати, які, як вважається, були фактично і обов'язково понесені та мають розумну суму.
Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципом справедливості як одного з основних елементів принципу верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, зважаючи на складність справи, якість підготовленого документу, витрачений адвокатом час тощо є неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
При визначенні суми відшкодування судових витрат суд повинен керуватися критерієм реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерієм розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та суті виконаних послуг. Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені договором про надання правничої допомоги, актами приймання-передачі наданих послуг, платіжними документами про оплату таких послуг, розрахунками таких витрат тощо.
Водночас, при визначенні суми компенсації витрат, понесених на правничу допомогу, суди мають досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категорії складності справи, витраченого адвокатом часу, об'єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи.
Аналогічні правові позиції, викладені в постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 року у справі № 826/1216/16, у постанові Верховного Суду від 05.09.2019 року по справі № 826/841/17 та від 19.09.2019 року по справі № 810/2760/17.
Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Між тим, в даному випадку, предмет спору у цій справі не є складним, не потребує вивчення великого обсягу фактичних даних, обсяг і складність складених процесуальних документів не є значними.
Також суд звертає увагу, що правнича допомога, яка складається із консультації, аналізу актуальної судової практики,отримання даних з реєстрів та від державних органів, опрацювання нормативної бази входить до послуг зі складання позовної заяви, що передбачає вивчення та опрацювання необхідної кількості документів, аналіз законодавства та судової практики, підготовку правової позиції та узгодження її з клієнтом.
Таким чином, заявлені до відшкодування витрати на професійну правничу допомогу є неспівмірними зі складністю справи, обсягом наданих адвокатом послуг позивачу, часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (послуг) та ціною позову.
Одночасно з цим, з урахуванням принципу справедливості та обставин справи, обсягу опрацьованого матеріалу та умов договору про надання правової допомоги, суд вважає за необхідне присудити на користь позивача витрати на правничу допомогу у сумі 8000,00 грн.
Згідно з ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись статтями 2, 9, 72, 76, 77, 78, 80, 120, 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «НОМІКС ЛТД» (вул. Вітрильна, 16, м. Миколаїв, 54050 код ЄДРПОУ 43371316) до Головного управління ДПС у Кіровоградській області (вул. Велика Перспективна, 55, м. Кропивницький, Кропивницький р-н, Кіровоградська обл., 25006 код ЄДРПОУ 43995486, Головного управління ДПС у Миколаївській області, вул. Героїв Рятувальників, 6, м. Миколаїв, 54005, код ЄДРПОУ 44104027 ) задовольнити.
2.Визнати протиправним та скасувати прийняті за результатом акту фактичної перевірки від 01.07.2025 №9782/11-28-09-02/43371316) ТОВ «НОМІКС ЛТД» податкові повідомлення рішення від 07.08.2025 №0000129260902 за порушення ч.2 ст. 29 Закону 3817- (фінансові) санкції у сумі 360000 грн., винесено ГУ ДПС в Кіровоградській області, та від 24.07.2025 № 1401914290707 про застосування за порушення п.1,2, п.12 ст. 3 Закону 265 штрафних(фінансових) санкцій на суму 121269,90 грн.; від 25.07.2025 № 1415114290902 за порушення п.85.2 ст. 85 ПКУ - штрафні (фінансові) санкції на суму 1020 грн.; від 25.07.2025 № 1414914290902 за порушення абз.6 пп.230.1.2. п.230.1 ст. 230 ПКУ -штрафні (фінансові) санкції на суму 1000000 грн.; від 25.07.2025 № 1414814290902 за порушення пп.230.1.2. п.230.1 ст. 230 ПКУ - штрафні (фінансові) санкції на суму 160000 грн; податкову вимогу ф. «Ю» від 11.09.2025 №0021794-1302-1429 про погашення податкового боргу у сумі 121269,90 грн., винесені ГУ ДПС в Миколаївській області.
3.Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Кіровоградській області (вул. Велика Перспективна, 55, м. Кропивницький, Кропивницький р-н, Кіровоградська обл., 25006 код ЄДРПОУ 43995486) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «НОМІКС ЛТД» (вул. Вітрильна, 16, м. Миколаїв, 54050 код ЄДРПОУ 43371316) судові витрати в розмірі 10 003,50 грн та витрати на правничу допомогу у розмірі 4000 грн.
4.Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Миколаївській області ( вул. Героїв Рятувальників, 6, м. Миколаїв, 54005, код ЄДРПОУ 44104027) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "НОМІКС ЛТД" (вул. Вітрильна, 16, м. Миколаїв, 54050, код ЄДРПОУ 43371316) судові витрати в розмірі 10003,50 грн та витрати на правничу допомогу у розмірі 4000 грн.
5.Апеляційна скарга може бути подана до П'ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя А.В. Величко