Рішення від 20.04.2026 по справі 400/13957/25

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 квітня 2026 р. № 400/13957/25

м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Брагар В. С. розглянув у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовомОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , АДРЕСА_2

до відповідачаІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_3 ,

провизнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,

До Миколаївського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (далі - позивач) із позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - відповідач) та просить суд:

- визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо відмови здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати, у відповідності до Закону України Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати та Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 №159;

- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати, у відповідності до Закону України Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати та Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 №159 з 01.02.2020 грошового забезпечення, грошової допомоги на оздоровлення при наданні щорічних основних відпусток з а 2020, 2021, 2022 та 2023 роки з урахуванням розмірів посадового окладу, окладу за військовим званням та додаткових видів грошового забезпечення, які визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками до постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 року № 704 за рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 12.06.2024 №400/1733/24, яка була здійснена у жовтні-листопаді 2025 року.

В обґрунтування позову вказує, що відповідачем не було вчасно виплачено позивачу грошове забезпечення за період з 01.02.2020 грошової допомоги на оздоровлення при наданні щорічних основних відпусток за 2020, 2021, 2022 та 2023 роки з урахуванням розмірів посадового окладу, окладу за військовим званням та додаткових видів грошового забезпечення, які визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт. Зазначену виплату було проведено відповідачем на виконання рішення суду у жовтні-листопаді 2025 року. Позивач звернувся до відповідача із заявою про компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати. Однак, у задоволенні заяви було відмовлено, виплату компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати не проведено.

Ухвалою від 02.01.2026 року суд відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження.

Від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити у задоволенні позовних вимог та зазначає, що у відповідності до Закону № 2050 компенсація частини доходів проводиться тільки у випадку, якщо такі доходи були нараховані, але були затриманні строки ї х виплати. Беручи до уваги що, нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення позивачу зобов'язано ІНФОРМАЦІЯ_3 рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 12.06.2024 року по справі № 400/1733/24, ІНФОРМАЦІЯ_3 вважає необґрунтованим позовні вимоги про компенсацію позивачу втрати частини доходів враховуючи правову позицію Верховного Суду.

Від позивача до суду надійшла відповідь на відзив, в якій заперечує обґрунтування відповідача та пінявістю підтримує позовні вимоги.

Справу розглянуто в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши докази, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 12.06.2024 року по справі № 400/1733/24 зобов'язано ІНФОРМАЦІЯ_2 за період з 01.02.2020 року по 19.05.2023 року нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошове забезпечення, грошову допомогу на оздоровлення при наданні щорічних основних відпусток за 2020, 2021, 2022 та 2023 роки з урахуванням розмірів посадового окладу, окладу за спеціальним званням та додаткових видів грошового забезпечення, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2020, 01.01.2021, 01.01.2022 та 01.01.2023 на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови Кабінету Міністрів України № 704 від 30.08.2017, з урахуванням раніше виплачених сум.

30.07.2025 року ухвалою Миколаївського окружного адміністративного суду змінено спосіб і порядок виконання рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 12.06.2024 року по справі № 400/1733/24 із зобов'язання ІНФОРМАЦІЯ_2 за період з 01.02.2020 року по 19.05.2023 року нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошове забезпечення, грошову допомогу на оздоровлення при наданні щорічних основних відпусток за 2020, 2021, 2022 та 2023 роки з урахуванням розмірів посадового окладу, окладу за спеціальним званням та додаткових видів грошового забезпечення, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2020, 01.01.2021, 01.01.2022 та 01.01.2023 на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови Кабінету Міністрів України № 704 від 30.08.2017, з урахуванням раніше виплачених сум, шляхом стягнення з ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 заборгованість з виплат грошового забезпечення, грошової допомоги на оздоровлення в сумі 325447,45 грн.

09.11.2025 року позивач звернувся до відповідача із заявою про компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати. Посилаючись на вимоги Закону України від 19.10.2000 №2050-IIІ «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» та Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 №159, просив нарахувати та виплатити йому компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати, а саме несвоєчасної виплати йому за період з 01.02.2020 року по 19.05.2023 року грошового забезпечення, грошової допомоги на оздоровлення при наданні щорічних основних відпусток за 2020, 2021, 2022 та 2023 роки з урахуванням розмірів посадового окладу, окладу за військовим званням та додаткових видів грошового забезпечення, які визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками до постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 року № 704 за рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 12.06.2024 №400/1733/24, яка була здійснена у жовтні-листопаді 2025 року.

26.11.2025 року відповідач надав відповідь № 9/2/3846 - відмову, оскільки вважає дане прохання необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню, оскільки у відповідності до Закону № 2050 компенсація частини доходів проводиться тільки у випадку, якщо такі доходи були нараховані, але були затриманні строки ї х виплати.

Вважаючи такі дії відповідача протиправними, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Даючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає наступне.

На підставі ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Стаття 2 Закону України “Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» від 19 жовтня 2000 року № 2050-ІІІ (далі Закон № 2050-ІІІ) визначає, що компенсація громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати (далі - компенсація) провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом.

Під доходами у цьому Законі № 2050-ІІІ слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії; соціальні виплати; стипендії; заробітна плата (грошове забезпечення), сума індексації грошових доходів громадян; та інші.

Відповідно до статті 3 Закону № 2050-ІІІ сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться).

Згідно зі статтею 4 Закону № 2050-ІІІ виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць.

Використане у статті 3 Закону № 2050-ІІІ формулювання, що компенсація обчислюється як добуток “нарахованого, але не виплаченого грошового доходу» за відповідний місяць, означає, що має існувати обов'язкова складова обчислення компенсації - невиплачений грошовий дохід, який може бути або нарахований, або який можна нарахувати, зокрема, і на підставі судового рішення.

Зміст і правова природа спірних правовідносин у розумінні положень статей 1- 3 вказаного Закону № 2050-ІІІ дають підстави вважати, що право на компенсацію втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати особа набуває незалежно від того, чи були такі суми їй попередньо нараховані, але не виплачені.

Аналогічна правова позиція наведена у постановах Верховного Суду України від 11 липня 2017 року № 21-2003а16, Верховного Суду від 22 червня 2018 року у справі № 810/1092/17, від 13 січня 2020 року у справі № 803/203/17, від 15.10.2020 року у справі № 240/11882/19.

Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Таким чином, відповідач повинен нарахувати та виплатити позивачу компенсацію втрати частини доходів за порушення строків виплати з 01.02.2020 грошового забезпечення, грошової допомоги на оздоровлення при наданні щорічних основних відпусток з а 2020, 2021, 2022 та 2023 роки з урахуванням розмірів посадового окладу, окладу за військовим званням та додаткових видів грошового забезпечення, які визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками до постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 року № 704 за рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 12.06.2024 №400/1733/24, яка була здійснена у жовтні-листопаді 2025 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Оцінивши докази, які є у справі, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов до висновку про те, що позовні вимоги належить задовольнити.

Судові витрати у справі відсутні.

На підставі викладеного, керуючись ст. 2, 19, 242 - 246, 257-262 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_3 , ідентифікаційний код НОМЕР_2 ) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, задовольнити.

2. Визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_3 , ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) щодо відмови здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати, у відповідності до Закону України Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати та Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 №159.

3.Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_4 ( АДРЕСА_3 , ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати, а саме несвоєчасної виплати з 01.02.2020 грошового забезпечення, грошової допомоги на оздоровлення при наданні щорічних основних відпусток за 2020, 2021, 2022 та 2023 роки з урахуванням розмірів посадового окладу, окладу за військовим званням та додаткових видів грошового забезпечення, які визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками до постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 року № 704 за рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 12.06.2024 №400/1733/24, яка була здійснена у жовтні-листопаді 2025 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга може бути подана до П'ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя В. С. Брагар

Попередній документ
135814743
Наступний документ
135814745
Інформація про рішення:
№ рішення: 135814744
№ справи: 400/13957/25
Дата рішення: 20.04.2026
Дата публікації: 22.04.2026
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Миколаївський окружний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи, що виникають з відносин публічної служби, зокрема справи щодо; звільнення з публічної служби, з них; військової служби
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Повернуто: рішення набрало законної сили (26.05.2026)
Дата надходження: 01.05.2026
Учасники справи:
головуючий суддя:
СКРИПЧЕНКО В О
суддя-доповідач:
БРАГАР В С
СКРИПЧЕНКО В О
суддя-учасник колегії:
ГОЛУБ В А
ОСІПОВ Ю В