про повернення позовної заяви
20 квітня 2026 року м. Житомир справа № 240/11204/26
категорія 112010201
Суддя Житомирського окружного адміністративного суду Семенюк М.М., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії,
встановив:
Позивач 23.03.2026 в електронній формі через електронний кабінет подав позовну заяву, в якій просить:
- визнати протиправними рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про припинення надання пільг на оплату житлово- комунальних послуг ОСОБА_1 ;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області поновити з 01.05.2025 нарахування та виплату ОСОБА_1 , як особі, що постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії, пільги в розмірі 50-процентної знижки на оплату житлово-комунальних послуг відповідно до пункту 11 статті 20 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Ухвалою від 30.03.2026 позовну заяву залишено без руху та надано строк для усунення недоліків, а саме: -додати до позову заяву про поновлення строку звернення до суду з позовом та докази поважності причин його пропуску (до заяви додаються її копії, а також копії доданих до заяви документів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, визначених частиною другою статті 161 КАС України).
Позивачем на виконання вказаної ухвали 10.04.2026 в електронній формі через електронний кабінет подана заява (вх. від 15.04.2026) про поновлення строку звернення до суду, в якій зазначає, що про факт порушення свого права на пільги, а також на підстави застосування такого порушення до Позивача Позивач дізнався з засобів масової інформації, після прийняття Верховним Судом 11 лютого 2026 року рішення в зразковій справі №440/11441/25.
До поданої заяви про поновлення строку звернення в порушення вимог ч. 2 ст. 161 КАС України, яка передбачає, що у разі подання позовної заяви та доданих до неї документів в електронній формі через електронний кабінет до позовної заяви додаються докази надсилання її копії та копій доданих документів іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 44 цього Кодексу, не додано доказів надсилання її копії іншим учасникам справи (не додано доказ доставки заяви до електронного кабінету відповідача), а тому позов відповідно до п. 1 ч.4 ст. 169 КАС України повертається позивачеві.
Вирішуючи питання щодо строків звернення до суду, слід зазначити, що відповідно до позову, позивач оскаржує дії відповідача щодо припинення нарахування та не виплати йому щомісячних платежів з серпня 2025 року, в той час як з позовом звернувся 30.03.2026, тобто з пропуском встановленого статтею 122 КАС України шестимісячного строку.
Відповідно до частини 1 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Частиною 2 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Суд звертає увагу, що ніяким законом не встановлені інші, ніж шість місяців, строки звернення до суду з адміністративним позовом у зв'язку із порушенням права особи внаслідок невиплати вказаної доплати до пенсії, яка не було нарахована пенсійним органом.
За загальним правилом перебіг строку на звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення права на адміністративний позов, тобто, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися, не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.
Встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.
Отже, право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.
Поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин, відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України, суд враховує правову позицію Верховного Суду у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду, що викладені в постанові від 31.03.2021 по справі №240/12017/19, згідно яких для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час, коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів; позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду; в той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання такою особою строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.
Соціальні виплати (пільги) є щомісячними платежами, а тому в будь-якому разі її розмір відомий особі, яка її отримує щомісячно цю виплату.
Позивач пов'язує порушення своїх прав з припиненням виплати певних щомісячних платежів (доплати до пенсії) з 01.05.2025.
Отримуючи щомісячно соціальні виплати, позивач може знати її розмір і, відповідно, не отримавши соціальну виплату за травень 2025 року, тобто шестимісячний строк звернення до суду закінчився не пізніше листопада 2025 року, а з позовом звернулися більш ніж через місяць після закінчення цього строку.
Позивачем у заяві про поновлення пропущеного строку для звернення до суду не вказуються обставини, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежали від його волевиявлення, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду з даним позовом, не надано доказів на підтвердження таких обставин.
Таким чином, враховуючи, що позивачем пропущений строк звернення до суду, в клопотанні (заяві) не зазначені підстави пропуску звернення до суду, які можуть бути визнані судом поважними, приписи ч.2 ст. 123, п. 9 ч. 4 ст. 169 КАС України, позов повертається позивачу.
Аналогічна правова позиція щодо застосування строку звернення до суду викладена в постанові Верховного Суду від 08.01.2025 № 520/18932/23.
Щодо посилання позивача, що про порушення свого права на отримання пільги, припинення виплати якої є предметом спору, він дізнався з засобів масової інформації після прийняття Верховним Судом 11 лютого 2026 року рішення в зразковій справі №440/11441/25, то воно суд його до уваги не приймає, оскільки вказане рішення від 11.02.2026 на день звернення позивача із позовом не набрало законної сили.
На підставі викладеного, керуючись статтями 123, 169, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України,
ухвалив:
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії повернути позивачу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п'ятнадцяти днів з дня складання повного судового рішення до Сьомого апеляційного адміністративного суду.
Суддя М.М. Семенюк