Україна
Донецький окружний адміністративний суд
20 квітня 2026 року Справа №200/2747/26
Суддя Донецького окружного адміністративного суду Смагар С.В., ознайомившись з позовною заявою ОСОБА_1 (адреса АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )
до Військової частини НОМЕР_2 (адреса АДРЕСА_2 , ЄДРПОУ НОМЕР_3 )
про визнання протиправною бездіяльності, стягнення заборгованості, середнього заробітку, моральної шкоди,
ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Військової частини НОМЕР_2 , в якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_2 ;
- стягнути з Військової частини НОМЕР_2 за рахунок бюджетних асигнувань заборгованість грошового забезпечення у розмірі 741 870 грн.;
- стягнути з Військової частини НОМЕР_2 за рахунок бюджетних асигнувань 3% річних за весь час прострочення, починаючи з 20.09.2024 року по день фактичного виконання рішення суду; - стягнути з Військової частини НОМЕР_2 за рахунок бюджетних асигнувань компенсацію втрати частини доходів у розмірі, визначеному судом (орієнтовно 259 654 грн);
-стягнути з Військової частини НОМЕР_2 за рахунок бюджетних асигнувань середній заробіток за час затримки розрахунку у розмірі 294 422 грн.
- стягнути з Військової частини НОМЕР_2 за рахунок бюджетних асигнувань моральну шкоду у розмірі 50 000 грн.
Відповідно до положень статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України), суддя після одержання позовної заяви з'ясовує чи подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність, має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником), відповідає позовна заява вимогам, встановленим статями 160, 161, 172 цього Кодексу, належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності, позов подано у строк, установлений законом (якщо адміністративний позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними), чи немає інших підстав для повернення позовної заяви, залишення її без розгляду або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Ухвалою від 14 квітня 2026 року позовну заяву позивача було залишено без руху, позивачу був наданий строк 10 днів з дня отримання ухвали на усунення недоліків шляхом належного оформлення позовної заяви відповідно до вищезазначених норм Кодексу адміністративного судочинства України, зокрема, шляхом надання до суду доказів сплати судового збору в сумі 13312 грн. та уточненої позовної заяви відповідно до мотивувальної частини даної ухвали.
16 квітня 2026 року позивачем на виконання ухвали суду від 14 квітня 2026 року позивачем надана уточнена позовна заяви та заява про звільнення від сплати судового збору або зменшення розміру судового збору.
В ухвалі від 14 квітня 2026 року суд зазначив, що у позовних вимогах позивач не визначає, яка сама бездіяльність відповідача є протиправною, не визначає період стягнення заборгованості, дату фактичного виконання рішення суду та якого саме, не визначає період стягнення середнього заробітку, період компенсації втрати частини доходів. Зазначені недоліки позовної заяви не надають можливості суду визначитися чи пропущений строк звернення позивача із даним позовом до суду та в цілому унеможливлює розгляд по суті позовних вимог.
Таким чином, позивачу слід подати уточнену позовну заяву із конкретизацією змісту заявлених позовних вимог у відповідності із ст. 5 та п. 4 ч. 5 ст. 160 КАС України.
Відповідно до уточненої позовної заяви позивач просить:
- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_2 , яка полягає у невиконанні рішення суду у справі № 200/3103/25, ненарахуванні та невиплаті грошового забезпечення та непроведенні повного розрахунку при звільненні;
- стягнути з Військової частини НОМЕР_2 за рахунок бюджетних асигнувань заборгованість грошового забезпечення за період з 23.09.2021 по 19.09.2024 у розмірі 741 870 грн.;
- стягнути 3% річних за період з 20.09.2024 по день ухвалення рішення суду;
- стягнути компенсацію втрати частини доходів за період з 23.09.2021 по день фактичної виплати у розмірі, визначеному судом (орієнтовно 259 654 грн);
- стягнути середній заробіток за час затримки розрахунку за період з 20.09.2024 по 20.03.2025 у розмірі 294 422 грн.;
- стягнути моральну шкоду у розмірі 50 000 грн.
Відповідно до частини 3 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до адміністративного суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 171 цього Кодексу.
Під час вирішення питання про прийняття позовної заяви позивача до розгляду та відкриття провадження у справі, з урахуванням уточненої позовної заяви, суд дійшов таких висновків.
Згідно з частиною 6 статті 161 КАС України, у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Суд зазначає, що відповідно до частини першої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Частиною другою цієї статті передбачено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Законом України від 01.07.2022 № 2352-IX, який набрав чинності з 19 липня 2022 року, частини першу і другу статті 233 КЗпП України викладено в такій редакції:
Працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.
Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116).
Рішенням Конституційного Суду України від 11 грудня 2025 року № 1-р/2025 визнано такою, що не відповідає Конституції України (є неконституційною), частину першу статті 233 Кодексу законів про працю України в частині встановлення тримісячного строку для звернення працівника до суду про стягнення заробітної плати та інших належних працівникові виплат.
Частина перша статті 233 Кодексу законів про працю України в частині встановлення тримісячного строку для звернення працівника до суду про стягнення заробітної плати та інших належних працівникові виплат, визнана неконституційною, утрачає чинність із дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.
У рішенні від 11 грудня 2025 року № 1-р/2025 Конституційний Суд України зробив висновок, що запровадження тримісячного строку для звернення працівника під час дії трудових відносин до суду про стягнення заробітної плати та інших належних працівникові виплат обмежує гарантоване право особи на своєчасне одержання винагороди за працю та уможливлює невиконання роботодавцем обов'язку з оплати праці, зокрема у випадках, коли працівник звертатиметься до суду пізніше ніж через три місяці з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.
Отже, з 11.12.2025 скасовано обмеження щодо строку звернення до суду працівника для вирішення трудового спору під час дії трудових відносин, що був встановлений частиною першою статті 233 Кодексу законів про працю України.
Ч. 2 ст. 233 КЗпП України рішенням Конституційного Суду України від 11 грудня 2025 року № 1-р/2025 такою, що не відповідає Конституції України не визнавалася.
Як вбачається з позовної заяви позивач просить, зокрема, стягнути з Військової частини НОМЕР_2 за рахунок бюджетних асигнувань заборгованість грошового забезпечення за період з 23.09.2021 по 19.09.2024 у розмірі 741 870 грн.; стягнути 3% річних за період з 20.09.2024 по день ухвалення рішення суду; стягнути компенсацію втрати частини доходів за період з 23.09.2021 по день фактичної виплати у розмірі, визначеному судом (орієнтовно 259 654 грн); стягнути середній заробіток за час затримки розрахунку за період з 20.09.2024 по 20.03.2025 у розмірі 294 422 грн.
Отже, у спірних правовідносинах застосовується тримісячний строк звернення до суду, який пропущений позивачем. Заява про поновлення строку звернення до суду із даним позовом позивачем суду не надана.
Частиною 1 статтею 121 КАС України встановлено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Заява про поновлення строку звернення до адміністративного суду повинна містити роз'яснення причин пропуску і підстави, з яких заявник вважає ці причини поважними. В заяві повинні бути докази того, що здійснити відповідні процесуальні дії у визначений строк у заявника не було можливості, тобто, існували такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та підтверджені належними доказами.
Відповідно до частини 1 статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху.
Відповідно до частини 1 статті 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Відповідно до частини 2 статті 169 КАС України, в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Відповідно до частини 2 статті 121 КАС України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне продовжити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви.
Керуючись, статтями 160, 161, 169, 171, 243, 248, 256, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Продовжити позивачу строк на 10 днів з дня отримання цієї ухвали для усунення недоліків шляхом належного оформлення позовної заяви відповідно до вищезазначених норм Кодексу адміністративного судочинства України, зокрема, надання до суду заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду із зазначенням поважності причин такого пропущення.
2. Якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до адміністративного суду та приймається до розгляду.
3. У разі невиконання вимог цієї ухвали позовна заява буде вважатись неподаною і буде повернута позивачу.
4. Повернення позовної заяви не позбавляє позивача права повторного звернення до суду в порядку, встановленому законом.
5. Ухвала оскарженню не підлягає та відповідно до частини 2 статті 256 КАС України набирає законної сили з моменту її підписання.
6. Ухвала постановлена та підписана 20 квітня 2026 року.
Суддя С.В. Смагар