Україна
Донецький окружний адміністративний суд
про залишення позовної заяви без руху
15 квітня 2026 року Справа №200/2715/26
Суддя Донецького окружного адміністративного суду Чекменьов Г.А., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Слов'янської міської військової адміністрації Краматорського району Донецької області про стягнення середнього заробітку,
10 квітня 2026 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Управління соціального захисту населення Слов'янської міської військової адміністрації Краматорського району Донецької області, в якому просить:
визнати протиправними дії щодо несвоєчасного розрахунку при звільненні;
стягнути середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 31.12.2025 по 09.01.2026 включно (10 календарних днів) у розмірі 2827,70 грн.
Відповідно до статті 171 КАС України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує чи подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; позов подано у строк, установлений законом (якщо адміністративний позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); чи немає інших підстав для повернення позовної заяви, залишення її без розгляду або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Щодо дотримання строків звернення до адміністративного суду у позовній заяві викладений зазначений зміст статті 122 КАС України. Позивач вказав, що предметом спору у цій справі є стягнення середнього заробітку за час затримкирозрахунку при звільненні за період з 31.12.2025 року по 09.01.2026 року включно (10 календарних днів) у розмірі 2827,70 грн.
19.07.2022 набрав чинності Закон України № 2352-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин», яким частини першу і другу статті 233 викладено в такій редакції: Працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті. Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116).
На думку позивача, на вимоги про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні відповідно до статті 117 КЗпП України застосовується тримісячний строк звернення до суду, визначений частиною першою статті 233 КЗпП України, перебіг якого розпочинається з дня, коли звільнений працівник дізнався або повинен був дізнатися про те, що власник або уповноважений ним орган, з вини якого сталася затримка виплати всіх належних при звільненні сум, фактично розрахувався з ним.
Також позовна заява містить доводи, стилістично викладені від третьої особи:
«Це суттєво змінює ситуацію та дає вам сильний аргумент для поновлення строків, оскільки ви проявили процесуальну старанність і звернулися до суду вчасно (ще до закінчення 3-місячного строку), а затримка сталася з незалежних від вас причин (тривалий розгляд питання про відкриття провадження судом). Ось як правильно доповнити ваш позов цим фактом, щоб суд не залишив його без розгляду через "пропуск строків":
Окрім вищевикладеного, на підтвердження добросовісності реалізації права на судовий захист та дотримання строків, визначених ст. 233 КЗпП України, повідомляю наступне:
1. Первинне звернення: Вперше з даним позовом я звернулася до суду 16.03.2025 року, тобто в межах встановленого законом тримісячного строку (з огляду на дату розрахунку 09.01.2026).
2. Об'єктивні причини: Позовна заява перебувала на розгляді суду з моменту подання, проте ухвалою суду від 06.04.2026 року позов було повернуто. Тривалий час розгляду питання про відкриття провадження судом (майже три тижні) не залежав від моєї волі.
3. Правова позиція: Відповідно до практики Верховного Суду, повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення, а час перебування справи у суді, який закінчився поверненням позову, має враховуватися як поважна причина для поновлення строку, оскільки позивач вжив усіх залежних від нього заходів для своєчасного захисту прав. З огляду на те, що я звертаюся з позовом повторно після отримання ухвали про повернення (від 06.04.2026), прошу вважати строк звернення таким, що не пропущений, або поновити його як пропущений з поважних причин».
За наслідками розгляду доводів про дотримання строків звернення до суду, слід зазначити, що відповідно до правової позиції, сформованої в постанові Великої Палати Верховного Суду від 30 січня 2019 року у справі №910/4518/16, за змістом приписів статей 94, 116, 117 Кодексу законів про працю України і статей 1, 2 Закону України «Про оплату праці» середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за своєю правовою природою є спеціальним видом відповідальності роботодавця, спрямованим на захист прав звільнених працівників щодо отримання ними в передбачений законом строк винагороди за виконану роботу (усіх виплат, на отримання яких працівники мають право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій), який нараховується у розмірі середнього заробітку та не входить до структури заробітної плати.
Публічна служба - діяльність на державних політичних посадах, у державних колегіальних органах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, інша державна служба, патронатна служба в державних органах, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування (пункт 17 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України).
Відповідно до положень статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Отже, Кодекс адміністративного судочинства України передбачає можливість встановлення цим Кодексом та іншими законами спеціальних строків звернення до адміністративного суду, які мають перевагу в застосуванні порівняно із загальним шестимісячним строком, визначеним у частині другій статті 122 цього Кодексу.
Таким спеціальним строком для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби є місячний строк, установлений частиною п'ятою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України.
За змістом положень статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України цей строк обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Як зазначається у позовній заяві, 26 грудня 2025 року позивача звільнено з роботи. Остаточний розрахунок з позивачем було проведено 09 січня 2026 року.
Вперше з такими вимогами позивач звернувся до суду 16 березня 2025 року, отже, на той час вже пропустив встановлений законом місячний строк звернення з таким позовом.
З наведених вище підстав доводи щодо дотримання строку звернення, викладені у позовній заяві, не є обґрунтованими.
За наслідками первісного звернення позивача до суду ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 23 березня 2026 року у справі №200/1921/26 позовну заяву залишено без руху, а ухвалою від 06 квітня 2026 року повернуто позивачу.
Відповідно до частини першої статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Заява про поновлення строку звернення до суду до позовної заяви не додана.
Відповідно до частини 1 статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Керуючись статтями 169, 248, 256 КАС України,
Позовну заяву ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Слов'янської міської військової адміністрації Краматорського району Донецької області про стягнення середнього заробітку - залишити без руху.
Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви 10 днів з дня отримання копії цієї ухвали шляхом надання суду заяви про поновлення строку звернення до суду та доказів поважності причин його пропуску, інших ніж ті, які викладені у позовній заяві.
У разі невиконання вимог цієї ухвали позовна заява буде вважатися неподаною і буде повернута позивачу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.
Текст ухвали виготовлений та підписаний в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса: http://www.reyestr.court.gov.ua/) відповідно до наявних умов електропостачання та функціонування програмного забезпечення через обставини збройної агресії проти України.
Суддя Г.А. Чекменьов