Україна
Донецький окружний адміністративний суд
про залишення позову без розгляду
20 квітня 2026 року Справа №200/10117/25
Донецький окружний адміністративний суд у складі судді Стойки В.В., розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Військової частини НОМЕР_2 Державної прикордонної служби України ( НОМЕР_3 прикордонний загін) ( АДРЕСА_2 , ЄДРПОУ НОМЕР_4 ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 звернулася до Донецького окружного адміністративного суду із позовом до Військової частини НОМЕР_2 Державної прикордонної служби України в якому просить суд:
визнати бездіяльність Військової частини НОМЕР_2 Державної прикордонної служби України ( НОМЕР_3 прикордонного загону) (ЄДРПОУ НОМЕР_4 ), щодо не включення до складу того грошового забезпечення сум додаткової винагороди, ОСОБА_1 , (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_3 , адреса фактичного проживання: АДРЕСА_4 ), передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану", при обчисленні розміру грошової компенсації за невикористані дні оплачуваних відпусток;
зобов'язати Військову частину НОМЕР_2 Державної прикордонної служби України ( НОМЕР_3 прикордонного загону) (ЄДРПОУ НОМЕР_4 ), здійснити перерахунок, ОСОБА_1 , (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_3 , адреса фактичного проживання: АДРЕСА_4 ), грошової компенсації за невикористані дні оплачуваних відпусток в загальній кількості 123 доби, обчисливши її суму, виходячи із розміру місячного грошового забезпечення, з урахуванням сум додаткової винагороди передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану", та провести її виплату з урахуванням раніше виплачених сум, із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до Порядку № 44;
визнати бездіяльність Військової частини НОМЕР_2 Державної прикордонної служби України ( НОМЕР_3 прикордонного загону) (ЄДРПОУ НОМЕР_4 ), здійснити перерахунок та виплату, ОСОБА_1 , (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_3 , адреса фактичного проживання: АДРЕСА_4 ), грошового забезпечення в 2023 та 2024 роках з урахуванням прожиткового мінімуму доходів громадян встановленого для працездатних осіб станом на 1 січня того року, в якому проводилось нарахування, протиправною;
зобов'язати Військову частину НОМЕР_2 Державної прикордонної служби України ( НОМЕР_3 прикордонного загону) (ЄДРПОУ НОМЕР_4 ,) нарахувати та виплатити, ОСОБА_1 , (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_3 , адреса фактичного проживання: АДРЕСА_4 ), грошове забезпечення за період служби з 20.05.2023 року по 06.07.2024 року включно з урахування прожиткових мінімумів для працездатних осіб відповідно станом на 01.01.2023 року та 01.01.2024 року за вирахуванням фактично виплачених сум грошового забезпечення, податків та зборів.
В позовній заяві зазначено, що відповідно до витягу з наказу начальника НОМЕР_3 прикордонного загону Державної прикордонної служби України від 05.07.2024 № 613-ОС, старшого сержанта ОСОБА_1 , з 06.07.2024 виключено із списків особового складу частини та всіх видів забезпечення. Передбачено, зокрема: виплату грошової компенсації за не використану щорічну основну відпустку за 2022 рік за 30 календарних днів, за 2023 рік за 10 календарних днів; виплату грошової компенсації за невикористану додаткову відпустку строком 14 календарних днів на рік, як особі, що має статус учасника бойових дій за 2019, 2020, 2021, 2022, 2023, 2024 роки. Таким чином, загальна кількість діб відпусток, які підлягають компенсації, оскільки не були використані позивача в силу виконання обов'язків військової служби, становить 124 доби.
До суду позивач звернувся 21.12.2025 року.
Ухвалою від 29.12.2025 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у справі без виклику сторін.
Ухвалою суду від 05.03.2026 року позовну заяву залишено без руху і встановлено позивачеві п*ятиденний строк з дня вручення даної ухвали для усунення виявлених судом недоліків позовної заяви. Ухвалено надати клопотання про поновлення пропущеного строку звернення до суду із зазначенням обґрунтованих причин, які позбавили позивача можливості звернутися до суду своєчасно.
Ухвалою суду від 30.03.2026 року продовжено строк на усунення недоліків позовної заяви. Ухвалено надати позивачу до суду заяву про поновлення строку звернення до суду, в якій вказати підстави для поновлення такого строку або докази проходження служби з 06.07.2024 року.
На виконання ухвали від 30.03.2026 року представником позивача надано клопотання про поновлення строку, згідно змісту якого зауважено, що після звільнення з військової служби ОСОБА_1 06.07.2024 року, здійснення перерахунку грошового забезпечення за період з 20.05.2023 по 06.07.2024 не вбачалося можливим через те, що чинне законодавство України, яке діяло у вказаний період, не містило правових норм та механізмів, що передбачали б такий вид перерахунку.
В подальшому рішенням від 14.03.2025 Київського окружного адміністративного суду по справі № 320/29450/24, скасовано пункт 2 Постанови №481 про внесення змін до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», визнано протиправним та нечинним пункт 2 Постанови Кабінету Міністрів України від 12.05.2023 № 481 стосовно внесення змін до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб».
Відповідно до постанови від 18.06.2025 шостого Апеляційного адміністративного суду справа № 320/29450/24, рішення Київського окружного адміністративного суду від 14 березня 2025 року у справі №320/29450/24 - залишено без змін.
Також представник наголошує, що станом на дату звернення до суду (21.12.2025) відповідачем проігноровано обов'язок щодо належного інформування про нараховані та виплачені суми. Довідка-розрахунок після звільнення надана не була, що унеможливило перевірку правомірності розрахунків.
Розглянувши аргументи, викладені в клопотанні про поновлення пропущеного строку, суд повторно зазначає, що неоднозначність судової практики у певних правовідносинах, відсутність такої чи її сформованість не є обставинами, з якими позивач пов'язує виникнення у нього права та підстав для судового захисту, а тому не можуть вважатись поважними причинами пропуску строку.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 12.04.2023 у справі № 380/14933/22.
Також Верховний Суд в постанові від 04.10.2024 у справі № 200/1643/24 дійшов висновків, що тримісячний строк звернення до суду з дня одержання письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені, застосовується виключно до спорів, пов'язаних із виплатами, що належать працівникові саме при звільненні. Дата ж отримання позивачем повідомлення про розмір нарахованої та виплаченої суми грошового забезпечення у відповідь на його заяву, не може слугувати відправною точкою для обчислення строку звернення із спірними вимогами, а лише вказує на час, коли позивач почав вчиняти дії з метою реалізації свого права.
Відтак суд наголошує, що про порушення своїх прав позивач повинен був дізнатися в березні 2024 року в момент отримання остаточного розрахунку.
Решта підстав, визначених представником позивача в клопотанні про поновлення строку як такі, що позбавили позивача можливості своєчасно звернутися до суду, не можуть вважатися поважними так як ці підстави існували в часі при зверненні до суду в межах справи № 200/6426/24, та не слугували підставами для пропуску строку в межах зазначеного спору.
Враховуючи, що інших обґрунтувань клопотання про поновлення строку від 05.04.2026 року не містить, таке клопотання задоволенню не підлягає.
Наслідки пропуску строку звернення до адміністративного суду регламентовані статтею 123 КАС України, відповідно до частини третьої якої, якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Положеннями пункту 8 частини 1 статті 240 КАС України визначено, що суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами 3 та 4 статті 123 цього Кодексу.
Керуючись статтями 123, 171, 240, 248, 256, 294, 295 КАС України, суд,-
Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Військової частини НОМЕР_2 Державної прикордонної служби України ( НОМЕР_3 прикордонний загін) ( АДРЕСА_2 , ЄДРПОУ НОМЕР_4 ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, - залишити без розгляду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення до Першого апеляційного адміністративного суду.
Текст ухвали виготовлений та підписаний в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса: http://www.reyestr.court.gov.ua/) відповідно до наявних умов електропостачання та функціонування програмного забезпечення через обставини збройної агресії проти України.
Суддя В.В. Стойка