17.04.26
Справа № 642/661/26
Провадження № 1-кп/642/305/26
Іменем України
15.04.2026 м. Харків
Холодногірський районний суд м. Харкова в складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря ОСОБА_2 ,
сторін кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові кримінальне провадження № 12025221220001416 від 29.11.2025 стосовно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною четвертою статті 185 КК України, -
встановив:
02.02.2026 в провадження Холодногірського районного суду м. Харкова надійшов обвинувальний акт з реєстром матеріалів досудового розслідування у кримінальному провадженні стосовно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого частиною четвертою статті 185 КК України.
Ухвалою Холодногірського районного суду м. Харкова від 03.02.2026 у цьому кримінальному провадженні підготовче судове провадження призначене на 06.02.2026.
Ухвалою Холодногірського районного суду м. Харкова від 02.03.2026 призначено до судового розгляду у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025221220001416 від 29.11.2025 за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною четвертою статті 185 КК України.
В судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження строку тримання обвинуваченого ОСОБА_4 під вартою, мотивуючи його тим, що строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою спливає, на цей час наявні ризик, передбачені п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: переховування від суду, незаконного впливу на потерпілу та свідків, вчинення інших кримінальних правопорушень. Про наявність зазначених ризиків, на думку прокурора, свідчать такі обставини, як тяжкість інкримінованого обвинуваченому кримінального правопорушення, схильність до вчинення злочинів, відсутність міцних соціальних зв'язів в місті його постійного проживання. На думку прокурора, обрання більш м'якого запобіжного заходу не забезпечить усунення наявних ризиків. Метою продовження строку тримання під вартою обвинуваченого є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватись від суду, незаконно впливати на свідків, перешкоджати встановленню істини у справ. Враховуючи викладене, прокурор стверджує про наявність підстав для продовження строку тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_4 .
Обвинувачений ОСОБА_4 та його захисник адвокат ОСОБА_5 проти задоволення клопотання прокурора заперечували, посилаючись на відсутність відповідних ризиків, недоведеність їх існування прокурором та на можливість застосувуання відносно обвинуваченого більш м'якого запобіжного заходу. Також захисник ОСОБА_4 - адвокат ОСОБА_5 зазначив, що обвинувачений є інвалідом 2 групи.
Заслухавши думку сторін кримінального провадження, перевіривши матеріали кримінального провадження, суд приходить до наступних висновків.
Ухвалою слідчого судді Холодногірського районного суду м. Харкова від 25.12.2025 задоволено клопотання сілдчого, застосовано до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Державній установі «Харківський слідчий ізолятор» строком на 60 (шістдесят) днів в межах строків досудового розслідування, тобто до 22.02.2026 з визначенням застави у розмірі двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Ухвалою слідчого судді Холодногірського районного суду м. Харкова від 18.02.2026 клопотання прокурора Новобаварської окружної прокуратури міста Харкова ОСОБА_3 про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою задоволено. Продовжено дію запобіжного заходу стосовно обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вигляді тримання під вартою в умовах Державної установи «Харківський слідчий ізолятор» строком на 60 днів, тобто до 18.04.2026 року включно. Визначено суму застави у розмірі двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто 60 560 гривень.
Під час судового провадження вирішення судом питання щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 КПК (частина 3 статті 315, частина 2 статті 331 КК).
Суд зобов'язаний розглянути клопотання про продовження строку тримання під вартою до закінчення строку дії попередньої ухвали згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу. Суд зобов'язаний відмовити у продовженні строку тримання під вартою, якщо прокурор, слідчий не доведе, що (1) обставини, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою, (2) обставини, які перешкоджають завершенню судового розгляду до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою, виправдовують подальше тримання обвинуваченого під вартою (частини 3-5 статті 199 КПК).
Частина 2 ст. 177 КПК України передбачає, що підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснювати дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, яка в силу положень ч. 6 ст. 12 КК України є тяжким злочином, санкція ч. 4 ст. 185 КК України передбачає покарання від п'яти до восьми років.
Зазначена обставина сама по собі може бути мотивом та підставою переховуватися від суду. Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини суворість покарання є ревалентною обставиною в оцінці ризику того, що обвинувачений може втекти («Ідалов проти Росії», «Гарицьки проти Польщі», «Храїді проти Німеччини», «Ілійков проти Болгарії»), ризик втечі має оцінюватись у контексті чинників, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейним зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідування («Бекчиєв проти Молдови» §58).
Також суддею враховано дані про особу обвинуваченого, який раніше судимий, не одружений, на утриманні дітей неповнолітнього віку або батьків похилого віку не має, проходив військову службу, приймав участь у бойових діях, мав поранення, які спричинили розлад здоров'я, однак відсутні докази, що поточний стан його здоров'я перешкоджає перебуванню обвинуваченому в ізоляції від суспільства. Крім цього, посилання сторони захисту на наявність у обвинуваченого статусу особи з інвалідністю II групи не підтверджено належними та допустимими доказами.
За зазначених вище обставин суд приходить до висновку, що ризик, передбачений п.1 ч.1 ст.177 КПК України, а саме можливість переховуватись від суду, продовжує існувати.
Також суд відмічає, що перебуваючи на волі, обвинувачений ОСОБА_4 матиме можливість спілкуватися зі свідками та потерпілою, які не допитані в судовому засіданні і чинити тиск на останніх для зміни своїх показань. При цьому, місце проживання вказаних осіб відоме обвинуваченому, а зміна показань вказаними учасниками кримінального провадження при здійсненні на них тиску з боку обвинуваченого, позбавить суд можливості встановити об'єктивну істину по справі.
Отже, ризик, передбачений п. 3 ч.1 ст. 177 КПК України, а саме незаконно впливати на потерпілу та свідків у цьому ж кримінальному провадженні, продовжує існувати.
Щодо наявності ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме вчинення обвинуваченим інших кримінальних правопорушень, суд зазначає, ОСОБА_4 будучи особою неодноразово судимою, на шлях виправлення не став та на теперішній час обвинувачується у вчиненні кількох кримінальних правопорушень, тому суд вважає, що вказана особа може перебуваючи на волі вчинити інше кримінальне правопорушення.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Право людини на свободу є основоположним, але не абсолютним та може бути обмежено з огляду на суспільний інтерес.
Згідно сформованої практики Європейського суду з прав людини, тримання особи під вартою може бути виправдане, якщо існують реальні ознаки наявності справжнього суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи. Застосовуючи запобіжний захід у виді тримання під вартою, необхідно виходити із того, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони прав і інтересів як суспільства, так і потерпілого. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суспільства більшої суворості в оцінці цінностей суспільства («Летельє проти Франції»).
Приймаючи до уваги вищевикладене, враховуючи, що передбачені п.п.1, 3 та 5 ч. 1ст.177 КПК України ризики продовжують існувати, а також оцінюючи сукупність обставин, а саме: тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому в разі визнання винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого обвинувачується, дані про особу обвинуваченого, який не працевлаштований, не одружений, а отже не має міцних родинних зв'язків, а також те, що свідки та потерпілі ще не допрошені в судовому засіданні, суд приходе до висновку, що застосування відносно обвинуваченого більш м'якого запобіжного заходу недостатнє для запобігання ризикам, передбаченим п.п.1, 3 та 5 ч.1 ст.177 КПК України, тому необхідно продовжити строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання обвинуваченого під вартою на строк до 60 діб.
Відповідно до частини третьої статті 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається суддею з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Прокурор у клопотанні просив визначити заставу у розмірі 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі 60560 грн.
Задовольняючи клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суддя, враховуючи всі обставини справи, тяжкість кримінального правопорушення, в якому він обвинувачується, його матеріальне становище, вважає за необхідне визначити обвинуваченому заставу в розмірі 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто в сумі 66 560 грн., оскільки застава в такому розмірі зможе запобігти ризикам, передбаченим ч. 1 ст. 177 КПК України.
Вказаний розмір застави не є завідомо непомірним для обвинуваченого, та такий його розмір може забезпечити виконання обвинуваченим ОСОБА_4 на час судового провадження покладених на нього обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України та є гарантією реалізації його прав визначених кримінально-процесуальним законодавством.
Окрім цього, застосовуючи щодо обвинуваченого альтернативний запобіжний захід у вигляді застави, вважаю за необхідне покласти на нього обов'язки відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України.
Враховуючи викладене клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підлягає задоволенню.
На підставі викладеного вище, керуючись ст.ст. 176-178, 183, 194, 196, 201, 331, 369, 372 КПК України, суд, -
постановив:
Клопотання прокурора Новобаварської окружної прокуратури міста Харкова ОСОБА_3 про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задовольнити.
Продовжити дію запобіжного заходу стосовно обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вигляді тримання під вартою в умовах Державної установи «Харківський слідчий ізолятор» строком на 60 днів, тобто до 13.06.2026 року включно.
Визначити суму застави у розмірі двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто 66 560 (шістдесят шість тисяч п'ятсот шістдесят) гривень, яка може бути внесена як самим обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на Депозитний рахунок ТУ ДСА України в Харківській області, протягом дії запобіжного заходу.
При внесенні визначеної суми застави ОСОБА_4 з-під варти - звільнити.
У разі внесення застави, покласти на ОСОБА_4 наступні обов'язки строком до 13.06.2026 року: прибувати до прокурора чи суду за першою вимогою; не відлучатися за межі м. Харкова без дозволу прокурора або суду; повідомляти прокурора чи суд про зміну свого місця проживання; утримуватися від спілкування із свідками у даному кримінальному провадженні з приводу обставин вчинення інкримінованого йому злочину.
Роз'яснити обвинуваченому, що у випадку внесення застави, оригінал документів з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок ТУДСА України коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув'язнення.
Відповідно до вимог ст. 182 КПК України роз'яснити обвинуваченому, що в разі невиконання покладених на нього обов'язків, застава буде звернена в дохід держави та зарахована до спеціального фонду Державного бюджету України.
Покласти на заставодавця наступні обов'язки: забезпечувати належну поведінку обвинуваченого; забезпечувати явку, належно повідомленого обвинуваченого до прокурора та суду; повідомляти прокурора та суд про причини неявки обвинуваченого.
Зобов'язати заставодавця забезпечити виконання обвинуваченим покладених на нього обов'язків щодо повідомлення прокурора чи суд про зміну свого місця проживання або перебування, обов'язку не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу прокурора або суду.
Попередити заставодавця, що в разі невиконання покладених на нього та самого обвинуваченого обов'язків, застава буде звернена в дохід держави та зарахована до спеціального фонду Державного бюджету України.
Ухвала може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Повний текст судового рішення складено 17.04.2026.
Суддя ОСОБА_1