Слобідський районний суд міста Харкова
Провадження № 2/641/1654/2026 Справа № 641/673/26
13 квітня 2026 року м. Харків
Слобідський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого судді Зелінської І.В.,
за участю секретаря Земляної А. А.,
представника відповідача Дикої Т. В.,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 в особі представника - адвоката Гафича Івана Івановича до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Уніка», ОСОБА_2 про стягнення невиплаченої частини страхового відшкодування та шкоди, завданої внаслідок ДТП,
Позивач ОСОБА_1 в особі представника - адвоката Гафича І. І. звернулась до суду із вказаним позовом, у якому просить стягнути з ПрАТ «СК «Уніка» на свою користь невиплачену частину страхового відшкодування у розмірі 137702,95 грн, стягнути з ОСОБА_2 на свою користь моральну шкоду у розмірі 10000 грн, вирішити питання про розподіл судових витрат.
Провадження у справі відкрито в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
Представником позивача ОСОБА_1 - адвокатом Гафичем І. І. подано до суду заяву у порядку ст. 49 ЦПК України, відповідно до якої останній просить суд стягнути з ПрАТ «СК «Уніка» на користь ОСОБА_1 невиплачену частину страхового відшкодування у розмірі 94166,97 грн, стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у розмірі 10000 грн, вирішити питання про розподіл судових витрат.
Також, представником позивача подано клопотання про перехід до розгляду справи за правилами загального позовного провадження та заміну неналежного відповідача ОСОБА_2 на належного «Представництво «Берлін-Хемі/А. Менаріні Україна ГмбХ»». В обгрунтування заявлених клопотань посилався на те, що ОСОБА_2 у день ДТП виконувала трудові функції, згідно довідки «Представництво «Берлін-Хемі/А. Менаріні Україна ГмбХ»» №26-06 від 12.02.2026 року, тому належним відповідачем є саме «Представництво «Берлін-Хемі/А. Менаріні Україна ГмбХ»». Разом з цим, вказав, що заміна відповідача на юридичну особу істотно змінює предмет доказування та для правильного вирішення спору суду необхідно буде досліджувати додаткові обставини, зокрема трудових відносин між винуватцем ДТП та належним відповідачем на момент аварії, а також факт виконання саме трудових обов'язків під час завдання шкоди. Між тим, заміна відповідача вимагає надання достатнього часу для ознайомлення з матеріалами справи, підготовки відзиву, подання власних доказів та можливих клопотань. Посилався, що вказане можливо повною мірою реалізувати лише на стадії підготовчого судового засідання.
Матеріали справи містять заперечення представника відповідача ОСОБА_2 - адвоката Дикої Т. В., згідно яких посилалась на необгрунтованість заявлених представником позивача клопотань, зловживання процесуальними правами, безпідставність переходу до розгляду справи за правилами загального позовного провадження. Щодо заявленого клопотання про заміну відповідача вказала, що таке було подано з порушенням строку, передбаченого ч. 2 ст. 51 ЦПК України. Крім того, зазначила, що така заміна відповідача призведе до зміни характеру спору, що є неприпустимим у межах вже відкритого провадження.
Крім того, представником відповідача ОСОБА_2 - адвокатом Дикою Т. В. заявлено вимоги щодо компенсації судових витрат на підставі ст. 141, ч. 5 ст. 51 ЦПК України, уточнивши яку, просить стягнути з позивача витрати на правову допомогу у розмірі 27 000 грн, здійснені внаслідок необґрунтованих дій позивача.
Позивач та її представник - адвокат Гафич І. І. у судове засідання не з'явились, про час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином.
Представник відповідача ПрАТ«Страхова компанія «Уніка» у судове засідання не з'явився про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином.
Представник відповідача ОСОБА_2 - адвокат Дика Т. В. у судовому засіданні заперечувала з приводу заявлених стороною позивача клопотань про перехід до розгляду справи за правилами загального позовного провадження та заміну неналежного відповідача з підстав викладених у поданих запереченнях. Разом з цим, заперечувала також проти прийняття до розгляду заяви, поданої представником позивача у порядку ст. 49 ЦПК України, оскільки таку було подано з порушенням строку, передбаченого ЦПК України.
Суд, заслухавши думку представника відповідача, дослідивши матеріали справи, дійшов наступного висновку.
Щодо заяви представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Гафича І. І., поданої в порядку ст. 49 ЦПК України, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 49 ЦПК України сторони користуються рівними процесуальними правами. Крім прав та обов'язків, визначених у статті 43 цього Кодексу: позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
Так, стороною позивача 04.03.2026 року, тобто в межах строку, передбаченого ч.2 ст. 49 ЦПК України, подано заяву про зменшення розміру позовних вимог.
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає можливим прийняти до розгляду заяву представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Гафича І. І., подану в порядку ст. 49 ЦПК України, оскільки така відповідає вимогам ст. 49 ЦПК України.
Щодо клопотання позивача про заміну неналежного відповідача ОСОБА_2 на належного «Представництво «Берлін-Хемі/А. Менаріні Україна ГмбХ»», суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 51 ЦПК України, якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі.
Так, стороною позивача 04.03.2026 року, тобто в межах строку, передбаченого ч.2 ст. 51 ЦПК України, подано клопотання про заміну неналежного відповідача належним.
Відповідно до ч.4 ст. 51 ЦПК України про залучення співвідповідача чи заміну неналежного відповідача постановляється ухвала. За клопотанням нового відповідача або залученого співвідповідача розгляд справи починається спочатку.
При цьому, суд зазначає, що визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтування позову є обов'язком суду, який виконується під час розгляду справи.
З огляду на вище викладене, клопотання позивача про заміну неналежного відповідача належним підлягає задоволенню.
Щодо клопотання представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Гафича І. І. про перехід до загального позовного провадження у справі, суд зазначає наступне.
Частиною 2 та 4 статті 19 ЦПК України визначено, що цивільне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку 1) наказного; 2) позовного провадження (загального або спрощеного); 3) окремого провадження.
Спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ, що виникають з трудових відносин, справ про надання судом дозволу на тимчасовий виїзд дитини за межі України тому з батьків, хто проживає окремо від дитини, у якого відсутня заборгованість зі сплати аліментів та якому відмовлено другим із батьків у наданні нотаріально посвідченої згоди на такий виїзд, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.
Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.
Частиною 6 статті 19 ЦПК України встановлено, що малозначними є: 1) справи, у яких ціна позову не перевищує тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує вісімдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) справи про стягнення аліментів, збільшення та зменшення їх розміру, припинення стягнення аліментів, оплату додаткових витрат на дитину, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення, якщо такі вимоги не пов'язані із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства); 4) справи про розірвання шлюбу; 5) справи про захист прав споживачів, ціна позову в яких не перевищує шістдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 274 ЦПК України у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються справи: 1) малозначні справи; 2) що виникають з трудових відносин; 3) про надання судом дозволу на тимчасовий виїзд дитини за межі України тому з батьків, хто проживає окремо від дитини, у якого відсутня заборгованість зі сплати аліментів та якому відмовлено другим із батьків у наданні нотаріально посвідченої згоди на такий виїзд.
У порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка інша справа, віднесена до юрисдикції суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
Відповідно до ч. 4 ст. 274 ЦПК України в порядку спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах: 1) що виникають з сімейних відносин, крім спорів про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення, розірвання шлюбу та поділ майна подружжя; 2) щодо спадкування; 3) щодо приватизації державного житлового фонду; 4) щодо визнання необґрунтованими активів та їх витребування відповідно до глави 12 цього розділу; 5) в яких ціна позову перевищує двісті п'ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 6) інші вимоги, об'єднані з вимогами у спорах, вказаних у пунктах 1-5 цієї частини.
На підставі викладеного, суд встановив, що предмет даної справи не підпадає під обмеження, які визначені ч. 4 ст. 274 ЦПК України, справа є незначної складності, ціна позову не перевищує вісімдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тому дана справа підлягає розгляду в порядку спрощеного провадження.
До того ж спрощене провадження, як і загальне позовне провадження, спрямовані на всебічний, повний та об'єктивний розгляд справи з дослідженням всіх наданих сторонами доказів, вивченням всіх заяв сторін по суті справи.
Отже відповідачі мають право подати суду докази разом з поданням відзиву на позовну заяву відповідно до вимог ст. 83 ЦПК України та в повній мірі користуються правами, передбаченими ЦПК України, зокрема правом заявляти клопотання про витребування доказів у порядку ст. 84 ЦПК України, у разі неможливості надати такі докази самостійно.
З огляду на викладене, у задоволенні клопотання представника позивача про перехід до загального позовного провадження у справі, слід відмовити.
Що стосується клопотання представника відповідача ОСОБА_2 - адвоката Дикої Т. В. про компенсацію судових витрат, здійснених внаслідок необґрунтованих дій позивача, суд зазначає наступне.
Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ЦПК України).
Відповідно до частин першої, третьої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу; пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Загальне правило щодо компенсації відповідачу, заміненому іншим відповідачем, судових витрат передбачено ч. 5 ст. 51 ЦПК України, згідно з якою відповідач, замінений іншим відповідачем, має право заявити вимогу про компенсацію судових витрат, здійснених ним внаслідок необґрунтованих дій позивача.
Питання про розподіл судових витрат вирішується в ухвалі про заміну неналежного відповідача.
Водночас ЦПК України не містить правових норм, які б встановлювали критерії визначення необґрунтованості дій позивача.
Згідно з частинами першою та другою статті 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається. Залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню цивільного судочинства, зокрема: 1) подання скарги на судове рішення, яке не підлягає оскарженню, не є чинним або дія якого закінчилася (вичерпана), подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, що спрямовані на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення; 2) подання декількох позовів до одного й того самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав, або подання декількох позовів з аналогічним предметом і з аналогічних підстав, або вчинення інших дій, метою яких є маніпуляція автоматизованим розподілом справ між суддями; 3) подання завідомо безпідставного позову, позову за відсутності предмета спору або у спорі, який має очевидно штучний характер; 4) необґрунтоване або штучне об'єднання позовних вимог з метою зміни підсудності справи або завідомо безпідставне залучення особи як відповідача (співвідповідача) з тією самою метою; 5) укладення мирової угоди, спрямованої на шкоду правам третіх осіб, умисне неповідомлення про осіб, які мають бути залучені до участі у справі.
Виходячи із системного тлумачення положень ч. 5 ст. 51 ЦПК України можна дійти висновку, що необґрунтовані дії позивача як підстава для компенсації здійснених відповідачем витрат, пов'язаних із розглядом справи, відповідно до ч. 5 ст. 51 ЦПК України передбачають свідомі недобросовісні дії позивача, які доводять зловживання процесуальними правами.
Верховний Суд у постанові від 31 серпня 2021 року у справі № 570/5535/17 (провадження № 61-6076св21) зазначив, що на осіб, які беруть участь у справі, покладається загальний обов'язок - добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов'язки. При цьому під добросовісністю потрібно розуміти таку реалізацію прав і виконання обов'язків, що передбачають користування правами за призначенням, здійснення обов'язків в межах, визначених законом, недопустимість посягання на права інших учасників цивільного процесу, заборону зловживати наданими правами.
Для задоволення вимог про стягнення компенсації здійснених судових витрат відповідачу згідно з процесуальним обов'язком доказування необхідно довести, які саме необґрунтовані дії позивача були ним здійснені у ході розгляду справи, та в чому вони полягали, зокрема, але не виключно: чи діяв позивач недобросовісно та пред'явив необґрунтований позов; чи систематично протидіяв правильному та швидкому вирішенню спору; чи недобросовісний позивач мав на меті протиправну мету - ущемлення прав та інтересів відповідача; чи були дії позивача умисні та який ступінь його вини й чим це підтверджується.
Такого ж висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах дійшов Верховний Суд у постановах від 26 вересня 2018 року у справі № 148/312/16-ц (провадження № 61-24189св18), від 14 січня 2021 року у справі № 521/3011/18 (провадження № 61-10254св20).
У постанові від 18 грудня 2019 року у справі № 741/1681/17 (провадження № 61-48179 св18), Верховний Суд, залишаючи без змін судові рішення про відмову у стягненні витрат на правничу допомогу у зв'язку із закриттям провадження у справі, вказав, що законодавець, гарантуючи особам право на звернення до суду за захистом та право на позов, передбачив компенсацію здійснених відповідачем витрат, пов'язаних з розглядом справи, лише у випадку необґрунтованих дій позивача (частина п'ята статті 142 ЦПК України). При цьому звернення до суду з позовом є суб'єктивним правом позивача, гарантованим статтями 55, 124 Конституції України, та є безумовним доступом до правосуддя незалежно від обґрунтованості позову, а добросовісні дії позивача спрямовані на захист його порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів не можна вважати необґрунтованими, оскільки вони вчинені при здійсненні конституційного права на судовий захист. Таким чином, саме собою звернення з позовом до суду не свідчить про необґрунтованість дій позивачів, оскільки зазначене є диспозитивним правом позивачів, передбачене процесуальним законодавством і не містить таких обмежень, а тому для задоволення вимог про стягнення компенсації здійснених судових витрат відповідачеві необхідно довести, а суду встановити, які саме дії позивача при зверненні до суду чи у ході розгляду справи по суті є необґрунтованими та у чому вони виражені, зокрема: чи є недобросовісним звернення позивача з позовом до суду, чи були його дії умисними та чим це підтверджується.
Приймаючи до уваги встановлені вище обставини, суд вважає, що відсутні підстави для визнання дій позивача необґрунтованими, оскільки звернення позивача до суду за захистом порушеного права, а також її дії, направлені на такий захист, не можуть свідчити про зловживання нею своїми процесуальними правами, її дії, направлені на захист своїх прав, не можуть вважатися необґрунтованими та тягнути за собою його обов'язок відшкодувати понесені відповідачем витрати на правову допомогу.
Тому суд дійшов висновку про відмову у відшкодуванні відповідачу витрат на правничу допомогу.
Керуючись ст. 83, 189, 196-198, 200, 259-260 ЦПК України,
Прийняти до розгляду заяву представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Гафича Івана Івановича, подану в порядку ст. 49 ЦПК України.
Клопотання позивача про заміну неналежного відповідача задовольнити.
Замінити неналежного відповідача ОСОБА_2 на належного відповідача «Представництво «Берлін-Хемі/А. Менаріні Україна ГмбХ»» (адреса місцезнаходження: 03039, м. Київ, вул. Голосіївська, буд. 7, корп. 1, ЄДРПОУ 26550057).
У задоволенні клопотання представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Гафича Івана Івановича про перехід до загального позовного провадження у справі за позовною заявою ОСОБА_1 в особі представника - адвоката Гафича Івана Івановича до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Уніка», ОСОБА_2 про стягнення невиплаченої частини страхового відшкодування та шкоди, завданої внаслідок ДТП, відмовити.
У задоволенні клопотання представника відповідача ОСОБА_2 - адвоката Дикої Тетяни Володимирівни про компенсацію судових витрат, здійснених внаслідок необґрунтованих дій позивача, відмовити.
Встановити відповідачам п'ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву. Роз'яснити відповідачам, що у вказаний строк вони мають право надіслати суду відзив на позовну заяву, який повинен відповідати вимогам ст.178 ЦПК України, і всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду), висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову. Відповідно до вимог ч. 4 ст.178 ЦПК України копія відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи повинна бути надіслана (надана) одночасно з надісланням (надання) відзиву до суду. У разі ненадання відповідачами відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами (ч. 8 ст. 178 ЦПК України). Роз'яснити відповідачам, що відповідно до ч. 1 ст. 193 ЦПК України у строк для подання відзиву відповідачі мають право пред'явити зустрічний позов.
Встановити позивачу п'ятиденний строк з дня отримання відзиву для подання відповіді на відзив, яка має відповідати вимогам частини третьої, п'ятої ст.178 ЦПК України, копія якої одночасно з поданням до суду повинна бути надіслана іншим учасникам справи.
Відповідачі можуть подати заперечення відповідно до вимог ст. 180 ЦПК України, у п'ятиденний строк з дня отримання відповіді на відзив. Копія заперечення одночасно надсилається суду та всім учасникам справи.
Про дату, час та місце проведення судового засідання у справі повідомити учасників справи.
Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за посиланням https://km.hr.court.gov.ua.
Ухвала в частині відмови у задоволенні клопотання про компенсацію судових витрат, здійснених внаслідок необґрунтованих дій позивача, може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Ухвала набирає законної сили після закінчення терміну на апеляційне оскарження, а у випадку її оскарження після розгляду апеляційної скарги судом апеляційної інстанції.
Повна ухвала складена 20.04.2026 року.
Суддя -І. В. Зелінська