гСправа № 187/625/26 Провадження №1-кп/0187/87/26
"20" квітня 2026 р. Петриківський районний суд Дніпропетровської області
у складі головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
учасників судового провадження прокурора ОСОБА_3 ,
захисника адвоката ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_5 ,
розглянувши в селищі Петриківка у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду угоду про визнання винуватості у кримінальному провадженні № 12026042250000093 стосовно
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце народження с. Кірова, Дніпропетровський район, Дніпропетровської області; зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання: АДРЕСА_1 ; зареєстроване місце проживання як ВПО: АДРЕСА_2 ; фактичне місце проживання: АДРЕСА_3 ; громадянин України; освіта середня спеціальна; офіційно не працює; розлучений; ЄДДР 19880610-13173, в порядку 89 КК України раніше не судимий;
за обвинуваченням у вчиненні злочину, передбаченого частиною 4 статті 185 Кримінального кодексу України,
Встановив:
Відповідно до Указу Президента України №64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні» з 24.02.2022 по всій території України введено воєнний стан.
10.03.2026, близько 11 години 00 хвилин ОСОБА_5 (далі обвинувачений), перебуваючи на території домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_4 , яке належить ОСОБА_6 (далі потерпіла), без дозволу власника, прослідував до господарського приміщення та через незачинені на замок вхідні двері проник до приміщення де помітив електричний велосипед марки «CORSO POWERFULL», 60V28AN, 1000W, серійний номер ХМ202508013, сіро-чорного кольору, який обвинувачений визначив для себе як об'єкт свого злочинного посягання.
Реалізуючи свій раптово виниклий злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), та діючи на досягнення свого злочинного результату, з корисливих мотивів, спрямованих на особисте збагачення, в умовах воєнного стану, усвідомлюючи суспільну небезпеку та протиправність діяння, скориставшись відсутністю свідків, переконавшись в тому, що його дії носять цілком таємний характер, цілковито усвідомлюючи протиправний характер своїх дій та розуміючи при цьому, що своїми діями здійснює таємне безоплатне вилучення майна поза волею власника, таємно викрав електричний велосипед марки «CORSO POWERFULL», 60V28AN, 1000W, серійний номер ХМ202508013, сіро-чорного кольору.
Довівши свій злочинний умисел до кінця, обвинувачений з викраденим майном з місця скоєння кримінального правопорушення зник, розпорядившись ним на власний розсуд, тим самим спричинив потерпілій матеріальну шкоду на загальну суму 31 429,68 гривень.
Дії обвинуваченого кваліфіковані органом досудового розслідування за ч. 4 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднана з проникненням у інше приміщення, вчинена в умовах воєнного стану.
03.04.2026 між прокурором Слобожанської окружної прокуратури та обвинуваченим, за участі захисника адвоката, з іншої сторони укладено угоду про визнання винуватості, відповідно до якої сторони узгодили, що обвинувачений беззастережно визнає свою винуватість в інкримінованому йому діянні і зобов'язується:
- беззастережно визнати в повному обсязі у содовому засіданні свою винуватість у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення;
- сприяти в забезпеченні виконання завдання кримінального правопорушення щодо швидкого, повного та неупередженого судового розгляду кримінального провадження в суді.
За умовами угоди, завдана матеріальна шкода від кримінального правопорушення відшкодована.
Сторони погоджуються на призначення обвинуваченому покарання за ч. 4 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі строком на 5 років та на підставі статей 75,76 КК України звільнити від відбування призначеного покарання з випробуванням.
В судовому засіданні підсудний свою вину визнав повністю, фактичні обставини вчинених ним кримінальних правопорушень не оспорював та пояснив, що дійсно при вказаних в обвинувальному акті обставинах, скоїв інкриміноване йому кримінальне правопорушення. Також підтвердив, що дійсно між ним за участі захисника та прокурором укладена угода про визнання винуватості, наслідки укладення та затвердження угоди передбачені ч. 2 ст. 473 КПК України, зрозумілі, укладення угоди є добровільним, тобто не є наслідком застосування примусу, насильства, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.
Захисник адвокат ОСОБА_4 (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №1237 від 10.02.2004), підтвердив, що підсудним було укладено угоду, перед підписанням угоди ним було роз'яснено наслідки укладення та затвердження угоди. Перешкод у затвердженні угоди на даний момент не вбачається. Просив затвердити угоду.
Потерпіла сторона не заперечувала проти затвердження судом угоди про визнання винуватості укладеної між прокурором та обвинуваченим, з мірою покарання згодна, що підтверджено у письмовій заяві.
Перевіривши угоду на відповідність вимогам КПК України, суд вважає, що угода підлягає затвердженню, оскільки відсутні підстави передбачені ч.7 ст. 474 КПК України.
Так, умови угоди не суперечать вимогам КПК України, дії обвинуваченого правильно кваліфіковані за ч. 4 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднана з проникненням у інше приміщення, вчинена в умовах воєнного стану.
Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких і тяжких злочинів.
Згідно зі ст. 12 КК України діяння, передбачене ч. 4 ст. 185 КК України є тяжким злочином.
Згідно з абз. 2 ч. 4 ст. 469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена щодо кримінальних проступків, злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам. Укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні щодо уповноваженої особи юридичної особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, у зв'язку з яким здійснюється провадження щодо юридичної особи, а також у кримінальному провадженні щодо кримінальних правопорушень, внаслідок яких шкода завдана державним чи суспільним інтересам або правам та інтересам окремих осіб, у яких беруть участь потерпілий або потерпілі, не допускається, крім випадків надання всіма потерпілими письмової згоди прокурору на укладення ними угоди.
Потерпілою стороною надана згода прокурору на укладення угоди.
Таким чином, вимоги абз. 2 ч. 4 ст. 469 КПК України в угоді дотримано.
У суду не має підстав вважати, що укладення угоди не було добровільним, оскільки в судовому засіданні підсудний підтвердив факт укладення угоди; є очевидна можливість виконання підсудним взятих на себе за угодою зобов'язань; існують фактичні підстави для визнання винуватості.
За загальним правилом, домовленості сторін угоди при узгодженні покарання не мають виходити за межі загальних та спеціальних засад призначення покарання, встановлених законом України про кримінальну відповідальність. На думку суду, вказаних вимог закону сторони угоди дотримались.
Підсудний свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення визнав повністю, обставини, викладені в обвинувальному акті, не оспорював. Раніше не судимий, має середню спеціальну освіту, офіційно не працює, утримує двох неповнолітніх дітей яким добровільно допомагає фінансово, завдана шкода потерпілій особі відшкодована. На обліку у лікарів-нарколога та психіатра за місцем проживання не перебуває. За місцем проживання характеризується посередньо. Перебуває на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_2 , не призивався.
Обставиною, що пом'якшує покарання, суд визнає визнання обвинуваченим своєї вини, його щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.
Обставини, що обтяжують покарання в межах пред'явленого обвинувачення судом не встановлені.
Зі змісту угоди вбачається, що при узгодженні сторонами покарання було враховано і дотримано положення статті 65 КК України, а саме: сторони узгодили основне покарання у межах встановлених санкцією статті Особливої частини КК України; при визначенні виду та меж покарання виходили із положень розділів X-ХІ Загальної частини КК України; врахували характер та ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень; взяли до уваги особу винного, характер та ступінь участі у вчиненні кримінальних правопорушень; врахували поведінку після вчинення кримінального правопорушення; визначили обставини, які пом'якшують та обтяжують покарання.
Отже, із урахуванням викладеного суд дійшов висновку, що є достатні підстави вважати, що узгоджене сторонами покарання за своїм видом та розміром відповідає загальним засадам призначення покарання, та відповідатиме меті покарання, передбаченій ст. 50 КК України.
Так само суд погоджується зі сторонами у висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, а тому, з урахуванням ставлення обвинуваченого до вчиненого, стосовно нього може бути ухвалене рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням.
З урахуванням вищенаведених обставин суд констатує, що укладена у цьому кримінальному проваджені угода про визнання винуватості відповідає вимогам кримінального процесуального законодавства та закону України про кримінальну відповідальність.
Також судом не встановлено підстав для відмови в її затвердженні, передбачених ч. 7 ст. 474 КПК України, а відтак досліджена угода про визнання винуватості підлягає затвердженню шляхом ухвалення вироку та призначення обвинуваченому узгодженого угодою покарання.
Цивільний позов у цьому кримінальному провадженні не заявлявся.
Долю речових доказів вирішити на підставі ст. 100 КПК України.
Щодо відшкодування процесуальних витрат.
Виходячи з положень ст. 373 та ч.2 ст. 475 КПК України вирок на підставі угоди відноситься до обвинувального вироку. Враховуючи, що призначені експертизи та складені за нами висновки є належними, їх призначення на досудовому слідстві було доцільним, з урахуванням ч. 2 ст. 124, ст. 126 КПК України, суд вважає необхідним здійснити розподіл процесуальних витрат та стягнути з обвинуваченого на користь держави процесуальні витрати, а саме: витрати у зв'язку з залучення експерта.
Щодо заходів забезпечення кримінального провадження.
Запобіжний захід не обирався.
Оскільки у кримінальному провадженні ухвалюється вирок, речові докази, які були предметом кримінального правопорушення, підлягають поверненню законним володільцям. У зв'язку з цим захід забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту, накладеного на зазначене майно, підлягає скасуванню.
Керуючись статтями 337, 368-370, 374, 376, 474-475 Кримінального процесуального кодексу України, суд, -
Затвердити угоду про визнання винуватості укладену 03 квітня 2026 року між прокурором та обвинуваченим, захисником.
ОСОБА_5 визнати винуватим у пред'явленому обвинуваченні у вчиненні злочину, передбаченого частиною 4 статті 185 Кримінального кодексу України та призначити йому покарання у виді 5 (п'яти) років позбавлення волі.
Згідно статті 75 Кримінального кодексу України звільнити ОСОБА_5 від відбування призначеного покарання, якщо він протягом визначеного іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього судом обов'язки. Тривалість іспитового строку для ОСОБА_5 встановити 1 (один) рік.
Згідно статті 76 частини 1 пунктів 1 та 2, частини 3 пункту 2 Кримінального кодексу України покласти на ОСОБА_5 обов'язки:
1) періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи;
3) не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Речові докази:
1) електро велосипед марки «CORSO POWERFUL», серійний номер рами ХМ202508013, сіро-чорного кольору, та акумулятор до електричного велосипеду серійний номер акумулятора LS2509300001 - повернути ОСОБА_6 ;
2) DVD-R диск з написом «запис 10.03.2026 вул. Сонячна с. мала Петриківка» залишається в матеріалах кримінального провадження протягом усього часу їх зберігання.
Стягнути з ОСОБА_5 на користь держави процесуальні витрати по проведенню судово товарознавчої експертизи №СЕ-19/104-26/19969-ТВ від 25.03.2026 в розмірі 7 131 (сім тисяч сто тридцять одна) гривень 20 копійок.
Арешт накладений Петриківським районним судом Дніпропетровської області ухвалами від 18.03.2026 (справа № 187/463/26, провадження № 1-кс/0187/54/26 та провадження № 1-кс/0187/56/26) на електро велосипед марки «CORSO POWERFUL», серійний номер рами ХМ202508013, сіро-чорного кольору, без двигуна та на акумулятор до електричного велосипеду серійний номер акумулятора LS2509300001 - скасувати.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляції через Петриківський районний суд Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок суду першої інстанції на підставі угоди про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченим (підозрюваним) може бути оскаржений в апеляційному порядку:
1) обвинуваченим, його захисником, законним представником виключно з підстав: призначення судом покарання, суворішого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених частинами четвертою, шостою, сьомою статті 474 Кримінального процесуального кодексу України, в тому числі не роз'яснення йому наслідків укладення угоди;
2) прокурором виключно з підстав: призначення судом покарання, менш суворого, ніж узгоджене сторонами угоди; затвердження судом угоди у провадженні, в якому згідно з частиною четвертою статті 469 Кримінального процесуального кодексу України угода не може бути укладена.
Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення.
Роз'яснити обвинуваченому, захиснику право ознайомитися із журналом судового засідання і подати на нього письмові зауваження.
Суддя ОСОБА_1