Справа № 428/7026/21
№ 1-в/183/47/26
16 квітня 2026 року м. Самар
Самарівський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю:
секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 (в режимі відеоконференції),
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Самарівського міськрайонного суду Дніпропетровської області подання виконуючий обов'язки начальника відділу № 20 філії Державної установи «Центр пробації» в Миколаївській, Донецькій, Луганській та Херсонській областях про звільнення від відбування покарання у зв'язку із закінченням строків давності виконання обвинувальної вироку відносно:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Сєвєродонецька Луганської області, громадянина України, з середньо-спеціальною освітою, не працюючого, розлученого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , засудженого 22 вересня 2021 року Сєвєродонецьким міським судом Луганської області за ч.1 ст.125, ст. 71 КК України до 1 року 25 днів обмеження волі,
13.03.2026 року на адресу Самарівського міськрайонного суду Дніпропетровської області надійшло подання виконуючого обов'язки начальника відділу № 20 філії Державної установи «Центр пробації» в Миколаївській, Донецькій, Луганській та Херсонській областях про звільнення від відбування покарання у зв'язку із закінченням строків давності виконання обвинувального вироку відносно ОСОБА_4 мотивоване наступним.
ОСОБА_4 був засуджений 22.09.2021 Сєвєродонецьким міським судом Луганської області за ч. 1 ст. 125, ст. 71, п.4 ч.1 ст. 72 КК України до покарання у виді обмеження волі строком на 1 рік 25 днів.
Вирок стосовно ОСОБА_4 за ч.1 ст. 125 КК України не оскаржувався і набрав законної сили 23.10.2021 та прийнятий до виконання відділом № 20, заведена особова справа.
20.12.2021 ОСОБА_4 вручено припис про виїзд до місця відбуття покарання до Хролівського виправного центру № 140, згідно якого повинен прибути до виправного центру 23.12.2021.
05.01.2022 було встановлено, що ОСОБА_4 до місця відбування покарання не прибув.
18.01.2022 ОСОБА_4 самостійно з'явився до відділу пробації та повідомив, що не прибув до виправного центу без поважної причини.
18.01.2022 відділом пробації до Сєвєродонецького міського суду Луганської області направлено подання про направлення до місця відбування покарання відповідно до ч.4 ст. 57 КВК України відносно ОСОБА_4
17.02.2022 ухвалою Сєвєродонецького міського суду Луганської області при розгляді питання щодо направлення до місця відбування покарання на підставі ч.4 ст. 57 КВК України ОСОБА_4 оголошено у розшук.
27.02.2024 на підставі ухвали Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області заведено розшукову справу за № 3453.
05.04.2024 розшукову справу відносно ОСОБА_4 - закрито у зв'язку з встановленням місцезнаходження останнього в м. Києві.
03.06.2024 ухвалою Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області в задоволенні подання відділу пробації щодо направлення до місця відбування покарання засудженого ОСОБА_4 на підставі ч.4 ст. 57 КВК України - відмовлено.
25.06.2024 відділом пробації до Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області направлено подання про направлення до місця відбування покарання відповідно до ч.4 ст. 57 КВК України відносно ОСОБА_4 28.11.2024 ухвалою Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області в задоволенні подання відділу пробації щодо направлення до місця відбування покарання засудженого ОСОБА_4 на підставі ч.4 ст. 57 КВК України - відмовлено.
Відповідно до вимоги про притягнення до кримінальної відповідальності встановлено, що ОСОБА_4 02.04.2024 притягувався до кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 309 КК України (кримінальний проступок). Інформації про рішення суду по даній справі відсутнє.
Відповідно до повідомлення з державної податкової служби України ОСОБА_4 отримує грошове забезпечення(заробітну плату), як військовослужбовець військової частини НОМЕР_1 .
Стаття 80 КК України передбачає нормативне регулювання інституту звільнення від відбування покарання у зв'язку із закінченням строків давності виконання обвинувального вироку та встановлює імперативні строки, сплив яких є безумовною підставою для звільнення засудженого від відбування призначеного йому покарання.
Відповідно до п.2 ч.1 ст. 80 Кримінального кодексу України особа звільняється від відбування покарання, якщо з дня набрання чинності обвинувальним вироком його не було виконано в строк три роки - у разі засудження до покарання у виді обмеження волі.
Частиною третьою статті 80 КК України передбачено положення щодо зупинення перебігу строку давності у разі, якщо засуджений ухиляється від відбування покарання. У цих випадках перебіг давності відновлюється з дня з'явлення засудженого для відбування покарання або з дня його затримання, а строки давності, передбачені пунктами 1-3 частини першої цієї статті, подвоюються.
У частині четвертій статті 80 КК України також передбачено положення про те, що перебіг давності переривається, якщо до закінчення строків, зазначених у частинах першій та третій цієї статті, засуджений вчинить новий середньої тяжкості, тяжкий або особливо тяжкий злочин. Обчислення строку давності в цьому разі починається з дня вчинення нового злочину.
Вказані положення свідчать, що держава втрачає право на виконання призначеного засудженому покарання лише у тих випадках, коли засуджений своєю поведінкою не перешкоджав процедурі його виконання.
За таких обставин застосування статті 80 КК України передбачає дослідження та встановлення судом терміну, протягом якого обвинувальний вирок не виконувався, збігу строку давності його виконання та факту ухилення засудженим від його відбування, що є підставою для зупинення перебігу такого строку давності.
Наявність лише факту неприбуття засудженим до обмеження волі до місця відбування покарання сам по собі не свідчить про ухилення від відбування цього покарання та не тягне за собою кримінальної відповідальності.
Жодних дій, передбачених диспозицією ст. 390 КК України, ОСОБА_4 не вчинив.
Таким чином, не має підстав вважати, що ОСОБА_4 скоїв ухилення від відбуття призначеного судом покарання, тобто, кримінальне правопорушення, передбачене ст. 390 КК України.
Вирок Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 22.09.2021 відносно ОСОБА_4 за ст. 125 ч.1 КК України (є кримінальним проступком) набув чинності 23.10.2021. Строк виконання обвинувального вироку сплив 23.10.2024, оскільки з моменту набрання чинності вироку минуло більше трьох років. Перебіг давності строку виконання вироку через ухилення засудженого від відбування покарання не зупинявся. Стосовно ОСОБА_4 не було винесено жодного обвинувального вироку за скоєння нового злочину, який би набрав законної сили. Відповідно до ч.4 ст. 80 КК України перебіг давності переривається, якщо до закінчення строків, зазначених у частинах першій та третій цієї статті, засуджений вчинить новий середньої тяжкості, тяжкий або особливо тяжкий злочин. Обчислення строку давності в цьому разі починається з дня вчинення нового злочину. Інформація щодо притягнення ОСОБА_4 до кримінальної відповідальності за ч.1 ст. 309 КК України (кримінальний проступок) не входить до цього переліку. Також ОСОБА_4 не ухилявся від відбування призначеного судом покарання та до кримінальної відповідальності за ст. 390 КК України не притягувався. Таким чином, відповідно до вимог п.2 ч.1 ст. 80 КК України, є достатньо підстав звільнити ОСОБА_4 від відбування покарання за вироком Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 22.09.2021 у зв'язку із закінченням строку давності виконання цього вироку.
Виконуючий обов'язки начальник відділу № 20 філії Державної установи «Центр пробації» в Миколаївській, Донецькій, Луганській та Херсонській областях про звільнення від відбування покарання у зв'язку із закінченням строків давності виконання обвинувального вироку в судове засідання не з'явився, надавши заяву, якою просив розглянути подання у свою відсутність, підтримавши його.
Прокурор в судовому засідання підтримала клопотання, просила його задовольнити.
Засуджений в судове засідання не з'явився, повідомлявся про час і місце розгляду подання, причини неявки суду не повідомив.
Суд, вислухавши прокурора, дослідивши подання, дійшов такого висновку.
Вироком Сєвєроденецького міського суду Луганської області від 22 вересня 2021 року ОСОБА_4 засуджено за ч.1 ст.125, ст. 71 КК України до 1 року 25 днів обмеження волі,
Вирок набрав чинності у встановленому законом порядку.
Згідно статті 152 КВК України підставами звільнення від відбування покарання є закінчення строків давності виконання обвинувального вироку.
Згідно вимог ч. 1 ст. 80 КК України, особа звільняється від відбування покарання, якщо з дня набрання чинності обвинувальним вироком його не було виконано в такі строки: п. 2) три роки - у разі засудження до покарання у виді обмеження волі.
Підстава для звільнення від відбування покарання у відповідності до положень ст. 80 КК України складається з трьох обов'язкових елементів: 1) закінчення (сплив) строків давності виконання обвинувального вироку; 2) не ухилення особи від відбування призначеного їй покарання; 3) не вчинення нею нового злочину середньої тяжкості, тяжкого чи особливого тяжкого.
Згідно частини 3 статті 80 КК України перебіг давності зупиняється, якщо засуджений ухиляється від відбування покарання. У цих випадках перебіг давності відновлюється з дня з'явлення засудженого для відбування покарання або з дня його затримання. У цьому разі строки давності подвоюються.
Відповідно до частини 4 статті 80 КК України, перебіг давності переривається, якщо до закінчення строків, зазначених у частинах першій та третій цієї статті, засуджений вчинить новий середньої тяжкості, тяжкий або особливо тяжкий злочин. Обчислення давності в цьому випадку починається з дня вчинення нового злочину.
В матеріалах подання наявна вимога, яка містить інформацію про притягнення ОСОБА_4 до кримінальної відповідальності, а саме щодо того, що 10.04.2024 року йому пред'явлено обвинувачення за ч. 1 ст. 309 КК України.
Даних про результат даного кримінального провадження, матеріали не містять.
Тобто, суд позбавлений можливості визначитися з тим, що відсутні підстави, передбачені ч. 4 ст. 80 КК України, за наявності яких перебіг давності обвинувального вироку Сєвєроденецького міського суду Луганської області від 22 вересня 2021 року переривався, атому подання вважає передчасним.
Таким чином, враховуючи вищевказане, суд вважає подання в.о. начальника відділу № 20 філії Державної установи «Центр пробації» в Миколаївській, Донецькій, Луганській та Херсонській областях про звільнення від відбування покарання у зв'язку із закінченням строків давності виконання обвинувального вироку таким, що не підлягає задоволенню.
Керуючись ст. 80 КК України, ст.ст. 537,539 КПК України, ст.ст. 152,165,166 КВК України, суд,
В задоволенні виконуючого обов'язки начальника відділу № 20 філії Державної установи «Центр пробації» в Миколаївській, Донецькій, Луганській та Херсонській областях про звільнення від відбування покарання у зв'язку із закінченням строків давності виконання обвинувальної вироку - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду через Самарівський міськрайонний суд Дніпропетровської області протягом 7 днів з дня її оголошення.
Суддя ОСОБА_1