14 квітня 2026 року
м. Київ
Справа № 369/508/24
Провадження № 61-3856ск26
Верховний Суд у складі судді Другої судової палати Касаційного цивільного суду Гудими Д. А. ознайомився із касаційною скаргою Головного управління Національної поліції у м. Києві (далі - скаржник)
на рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 26 травня 2025 року та постанову Київського апеляційного суду від 29 січня 2026 року
у справі за позовом ОСОБА_1 (далі - позивач) до держави України в особі Державної казначейської служби України, Київської міської прокуратури, скаржника про відшкодування шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури або суду, і
1. 23 березня 2026 року скаржник сформував у системі «Електронний суд» касаційну скаргу (вх. № 8999/0/220-26 від 24 березня 2026 року), у якій просив скасувати рішення суду першої інстанції, змінене постановою апеляційного суду, в частині стягнення з держави України на користь позивача 288 720,00 грн відшкодування майнової шкоди й ухвалити в цій частині нове - про відмову в задоволенні позову в означеній частині.
2. За змістом абзацу першого частини першої статті 185 і частини другої статті 393 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддя постановляє ухвалу про залишення цієї скарги без руху.
3. Оскільки касаційна скарга не відповідає низці вимог ЦПК України, її слід залишити без руху.
(1) Щодо дотримання принципу рівності
4. У касаційній скарзі повинно бути зазначено перелік письмових матеріалів, що додаються до скарги (пункт 7 частини другої статті 392 ЦПК України). До касаційної скарги додаються копії скарги та доданих до неї матеріалів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, якщо така скарга та додані матеріали подаються до суду в електронній формі через електронний кабінет. У разі подання скарги та доданих матеріалів в електронній формі через електронний кабінет до неї додаються докази надсилання її копії та копій доданих матеріалів іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 43 цього Кодексу (пункт 1 частини четвертої статті 392 ЦПК України).
4.1. У разі подання до суду в електронній формі заяви по суті справи, зустрічного позову, заяви про збільшення або зменшення позовних вимог, заяви про зміну предмета або підстав позову, заяви про залучення третьої особи, апеляційної скарги, касаційної скарги та документів, що до них додаються, учасник справи зобов'язаний надати доказ надсилання таких матеріалів іншим учасникам справи. Такі документи в електронній формі направляються з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи, а у разі відсутності в іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність в іншого учасника справи електронного кабінету - у паперовій формі листом з описом вкладення (абзаци перший і другий частини сьомої статті 43 ЦПК України).
4.2. Скаржник додав до касаційної скарги квитанцію про відправку позивачу рекомендованого листа, однак всупереч абзацу другого частини сьомої статті 43 ЦПК України не додав опису вкладення до нього. Скаржник не підтвердив, що згідно з тим листом він відправив позивачеві копію касаційної скарги з доданими матеріалами до неї. З огляду на це повинен надати опис вкладення до того листа.
(2) Щодо клопотання про відстрочення сплати судового збору
5. До касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону (пункт 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України).
5.1. Скаржник у касаційній скарзі просив відстрочити сплату судового збору. Верховний Суд вважає це клопотання необґрунтованим.
5.2. Враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача-фізичної особи за попередній календарний рік;
або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена;
або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю (частина перша статті 8 Закону України «Про судовий збір»).
Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті (частина друга статті 8 Закону України «Про судовий збір»).
5.3. З огляду на умови, необхідні для відстрочення, розстрочення, зменшення чи звільнення від сплати судового збору, з відповідним клопотанням відповідно до пункту 1 та 2 частини другої статті 8 Закону України «Про судовий збір» може звертатися фізична особа (особа, яка діє в інтересах фізичної особи). Крім того, предмет позову у цій справі не стосується захисту соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди, завданої здоров'ю. З огляду на це у задоволенні клопотання скаржника про відстрочення сплати судового збору слід відмовити.
(3) Щодо сплати судового збору
6. До касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону (пункт 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України).
6.1. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом (частина друга статті 133 ЦПК України).
6.2. Судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі (частина перша статті 4 Закону України «Про судовий збір»).
6.3. За змістом підпункту 7 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання юридичною особою касаційної скарги на рішення суду ставка судового збору встановлюється у розмірі 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги від розміру оспорюваної суми.
6.4. За змістом підпункту 1 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору за подання до суду фізичною особою позовної заяви майнового характеру встановлюється у розмірі 1 відсотка ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Такий мінімум згідно зі статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» із 1 січня 2024 року становив 3 028,00 грн.
6.5. При поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору (частина третя статті 4 Закону України «Про судовий збір»).
6.6. У січні 2024 року позивач звернувся до суду з позовом, у якому просив стягнути з Державного бюджету України шляхом безумовного списання у безспірному порядку з єдиного казначейського рахунку 2 000 000,00 грн відшкодування моральної шкоди, 288 720,00 та 78 747,00 грн відшкодування майнової шкоди.
Суд першої інстанції задовольнив позов частково: стягнув з держави України на користь позивача відшкодування 504 000,00 грн моральної шкоди та 246 00,00 грн майнової шкоди; відмовив у задоволенні інших вимог.
Апеляційний суд не погодився з рішенням суду першої інстанції в частині відшкодування майнової шкоди: скасував його й ухвалив нове - про стягнення з держави України на користь позивача 288 720,00 грн відшкодування майнової шкоди.
6.7. Скаржник оскаржив судові рішення в частині стягнення відшкодування майнової шкоди, тобто щодо однієї вимоги майнового характеру. З огляду на це мав сплатити 288 720,00 грн х 1 % х 200 % х 0,8 = 4 619,52 грн судового збору.
Реквізити для оплати: отримувач коштів: ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102; код отримувача: 37993783; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); номер рахунку отримувача: UA288999980313151207000026007; код класифікації доходів бюджету: 22030102; найменування платежу: судовий збір (Верховний Суд, 055); призначення платежу: *;101;40108583; судовий збір, ГУНП у м. Києві (Касаційний цивільний суд), справа № 369/508/24).
6.8. Скаржник має надати суду документ про сплату судового збору у розмірі, визначеному за законом, а також докази надсилання цього документа всім іншим учасникам справи, як цього вимагають частини сьома-дев'ята статті 43 ЦПК України (пункт 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України).
(4) Щодо строку на усунення недоліків касаційної скарги
7. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху (речення перше абзацу першого частини другої статті 185 ЦПК України).
8. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві (речення друге частини третьої статті 185 ЦПК України).
9. Якщо позов, апеляційна, касаційна скарга подані до суду в електронній формі, позивач, особа, яка подала скаргу, мають подавати до суду заяви по суті справи, клопотання та письмові докази виключно в електронній формі, крім випадків, коли судом буде надано дозвіл на їх подання в паперовій формі (частина дев'ята статті 43 ЦПК України).
10. Для усунення вказаних в ухвалі недоліків Верховний Суд встановлює десятиденний строк із дня вручення цієї ухвали скаржнику. У разі невиконання у встановлений строк вимог ухвали Верховний Суд вважатиме касаційну скаргу неподаною та поверне її скаржнику.
11. Виконуючи вимоги ухвали, заяву про усунення недоліків скаржник повинен надіслати суду разом із доказами її надсилання всім іншим учасникам справи, як цього вимагають частини сьома - дев'ята статті 43 ЦПК України.
Керуючись статтями 185, 260, 261, 392, 393 ЦПК України,
1. Залишити без руху касаційну скаргу Головного управління Національної поліції у м. Києві на рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 26 травня 2025 року та постанову Київського апеляційного суду від 29 січня 2026 року у справі за позовом ОСОБА_1 до держави України в особі Державної казначейської служби України, Київської міської прокуратури, Головного управління Національної поліції у м. Києві про відшкодування шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури або суду.
2. Встановити для усунення недоліків касаційної скарги десятиденний строк із дня вручення цієї ухвали.
СуддяД. А. Гудима