м. Чернівці
07 квітня 2026 року Справа № 926/3778/25
Господарський суд Чернівецької області у складі головуючого судді Марущака І.В., за участю секретаря судового засідання Терещенко Л.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні загального позовного провадження справу
за позовом Цуманської селищної ради Ківерцівського району Волинської області (45233, Волинська обл., Ківерцівський р-н, смт. Цумань, вул. Грушевського, 2, код ЄДРПОУ 04333885),
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Західний офіс Державної аудиторської служби України (79007, м. Львів, вул. Костюшка, 8, код ЄДРПОУ 40479801),
до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )
про стягнення завищеної вартості робіт за договорами підряду,
представники:
від позивача - Філюк С.В.;
від відповідача - адвокат Севостьянчик Є.С.;
від третьої особи - Денісов С.П.
І. Стислий виклад позовних вимог.
Цуманська селищна рада Ківерцівського району Волинської області звернулася до Господарського суду Чернівецької області з позовом до ОСОБА_1 , в якому просить стягнути з відповідача грошові кошти у сумі 143 385,19 завищеної вартості робіт за договорами:
1) № 541 від 19.12.2019 на «Капітальний ремонт системи опалення та оздоблення внутрішніх приміщень Холоневичівського ДНЗ "Колобок" за адресою: вул. Центральна, 12, с. Холоневичі Ківерцівського району Волинської області»;
2) № 41 від 20.12.2018 на «Капітальний ремонт будівлі Холоневичівського ДНЗ «Колобок» за адресою: вул. Центральна 12, с. Холоневичі Ківерцівського району Волинської області»;
3) № 540 від 19.12.2019 на «Капітальний ремонт системи опалення та оздоблення внутрішніх приміщень Липненського ДНЗ «Сонечко» за адресою: вул. Незалежності, 49 с. Липне, Ківерцівського району Волинської області»;
4) № 40 від 20.12.2018 на «Капітальний ремонт будівлі Липненського ДНЗ «Сонечко» за адресою: вул. Незалежності, 49, с. Липне, Ківерцівського район, Волинської обл.».
Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що між Цуманською селищною радою та ФОП Попідохою Віталієм Дмитровичем було укладено вказані вище договори на виконання ремонтних робіт, при оплаті яких позивач сплатив відповідачу завищену їх вартість, тобто грошові кошти у надмірній сумі, які підлягають поверненню.
Так, дослідженням актів ф. №Кб-2в, а саме - акту приймання виконаних робіт № 3 за травень 2023 року на суму 262 646,00 грн (договір № 41 від 20.12.2018); акту приймання виконаних робіт № 2 за жовтень 2022 року на суму 749 115,00 грн (договір № 541 від 19.12.2019); акту приймання виконаних робіт № 6 за травень 2023 року на суму 43 959,00 грн (договір № 541 від 19.12.2019); акту приймання виконаних робіт № 2 за червень 2021 року на суму 436 000,00 (договір № 540 від 19.12.2019); акту приймання виконаних робіт №4 за серпень 2021 року на суму 64 886,00 грн (договір № 540 від 19.12.2019); акту приймання виконаних робіт № б/н за вересень 2021 на суму 181 486,00 грн (договір № 540 від 19.12.2019); акту приймання виконаних робіт № 3 за липень на суму 145 000,00 грн (договір № 540 від 19.12.2019), складених ФОП Попідохою В.Д., встановлено, що до розрахунків загальновиробничих витрат (далі - ЗВВ) включено кошти І блоку «Заробітна плата в загальновиробничих витратах» та ІІІ блоку «Решта статей загально-виробничих витрат».
Разом з тим, підрядником ФОП Попідохою В.Д. у відповідності до п. 4.3.1 ДСТУ-НБД.1.1-3:2013 «Настанова щодо визначення загальновиробничих і адміністративних витрат та прибутку у вартості будівництва» (зі змінами), затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 27.08.2013 № 405, та п. 5.13 Настанови з визначення вартості будівництва, затвердженої наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 01.11.2021 № 281 не надано розрахунків показників для визначення розміру коштів І та ІІІ блоків ЗВВ, на підставі яких включено в договірні ціни суми заробітної плати працівників у ЗВВ та кошти на покриття решти статей ЗВВ та надання підтвердних документів, Внаслідок необґрунтованого включення в розрахунки ЗВВ до договірних цін коштів на покриття витрат І та ІІІ блоків розрахунку ЗВВ завищено вартість ремонтних робіт до складених актів Ф.№ КБ-2в, що призвело до завищення вартості робіт, виконаних відповідно до цих актів на загальну суму 95 140,78 грн.
Окрім цього, за договорами № 540 від 19.12.2019 та № 40 від 20.12.2018 перевіркою правильності застосування коефіцієнтів встановлено, що в актах ф. Кб-2в до норм витрат труда робітників-будівельників, робітників, зайнятих на керуванні та обслуговуванні будівельних машин і механізмів робітників при виконанні внутрішніх робіт застосовано коефіцієнт 1,2 (зазначений у пункті 1 таблиці Б.1 додатку Б, ДСТУ-Н Б Д.2.4-21:2012 «Ресурсні елементні кошторисні норми на ремонтно-будівельні роботи. Вказівки щодо застосування» (РЕКНр), затверджені наказом Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 28.12.2012 № 668, як при виконанні ремонтно-будівельних робіт в експлуатованих будівлях та спорудах, звільнених від устаткування та інших предметів.
Підвищуючий коефіцієнт 1,2 дозволяється застосовувати при виконанні ремонтних робіт в будівлях, що експлуатуються за своїм основним функціональним призначенням, і за відсутності можливості організувати роботу таким чином, щоб виключити ускладнювальні фактори виконання робіт. Враховуючи те, що у будівлі Липненського ДНЗ «Сонечко» наявні два окремих входи, підвищуючий коефіцієнт 1,2 застосовувати непотрібно, оскільки відсутності фактори, що ускладнюють роботи, що призвело до завищення вартості будівельних робіт на загальну суму 28 052,03 грн та 20 192,38 грн.
Отже, внаслідок вказаних вище порушень Цуманській селищній раді було заподіяно збитків на суму 143 385,19 грн, які підлягають відшкодуванню на підставі статей 22, 1166 ЦК України.
У відзиві на позов відповідач проти позову заперечив з огляду на таке:
1) Відповідно до положень п.п.3.5 договорів 40 та 41 та п.п.3.4 договорів 540 та 541 «Розрахунки з Підрядником за виконані роботи проводяться на підставі актів виконаних робіт форми КБ-2в та форми КБ3, підписаних уповноваженими представниками сторін з урахуванням авансових сум. Долучені позивачем до позовної заяви акти приймання виконаних робіт за договорами № 541 від 19.12.2019, № 41 від 20.12.2018, № 540 від 19.12.2019 та № 40 від 20.12.2018 підписані сторонами і відповідно до положень цих договорів робота виконана підрядником вважається прийнятою замовником без претензій. Позивач не долучив жодних актів з переліком претензій відповідно до положень договорів, а, отже, у нього були відсутні будь-які претензії на момент прийняття виконаних робіт.
Договори № 541 від 19.12.2019, № 41 від 20.12.2018, № 540 від 19.12.2019 та № 40 від 20.12.2018 не містять жодних положень, які б встановлювали для відповідача обов'язок надавати позивачу: «розрахунків показників для визначення розміру коштів І та ІІІ блоків ЗВВ, на підставі яких включено в договірні ціни суми заробітної плати працівників у ЗВВ та кошти на покриття решти статей ЗВВ та надання підтвердних документів» як він зазначає у своїй позовній заяві.
Положення ДСТУ-НБД.1.1-3:2013 «Настанова щодо визначення загальновиробничих і адміністративних витрат та прибутку у вартості будівництва» (зі змінами), затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 27.08.2013 № 405, на які посилається позивач, також не місять жодних конкретних норм, які зобов'язували б відповідача надавати позивачу зазначені вище розрахунки та підтвердні документи.
Зазначає, що положеннями п.п 4.3.1, на які посилається позивач, передбачено, що: «при визначенні ЗВВ у складі ціни пропозиції учасника конкурсних торгів підрядні організації визначають розрахунково аналітичним методом кошти на: заробітну плату працівників, зазначених у А.1.1 додатку А, з урахуванням структурного складу організації та рівня заробітної плати, що планується отримувати на об'єкті замовлення; покриття решти статей ЗВВ, виходячи з витрат попереднього звітного періоду за цими статтями, з урахуванням потужності організації та обсягу робіт, що пропонуються до виконання.». А згідно п. 5.13, п. 5.15 Настанови з визначення вартості будівництва, затвердженої наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 01.11.2021 № 281 «ЗВВ в складі ціни пропозиції учасника процедури закупівлі (договірної ціни) обчислюються виходячи зі структури цих витрат, яка склалася в підрядній організації за попередній період з урахуванням положень Методичних рекомендацій з формування собівартості будівельно монтажних робіт, затверджених наказом Мінрегіону від 31.12.2010 № 573, і переліку загальновиробничих витрат, наведених в додатку 10 цієї Настанови. Однак договори 40, 41, 540, 541 не є договорами, укладеним за результатами «конкурсних торгів» - терміну, що визначався у Законі України Про державні закупівлі, який втратив чинність до моменту укладання між сторонами цих Договорів, а також вони не є договорами про закупівлю в розумінні положень Закону України «Про публічні закупівлі», оскільки відповідно до п.6 ч.1 ст.1 цього закону «договір про закупівлю - господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару. Договори 40, 41, 540, 541 були укладені між позивачем та відповідачем без використання процедур закупівлі або спрощеної закупівлі, які визначені у Законі України «Про публічні закупівлі». Договірні ціни за договорами були складені до набрання чинності Настановою з визначення вартості будівництва, затвердженою наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 01.11.2021 № 281, тому немає жодних підстав до застосування п.п 4.3.1 ДСТУ-НБД.1.1-3:2013 «Настанова щодо визначення загальновиробничих і адміністративних витрат та прибутку у вартості будівництва» (зі змінами), затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 27.08.2013 № 405 та п. 5.13, п. 5.15 Настанови з визначення вартості будівництва, затвердженої наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 01.11.2021 № 281 до відносин, що склалися між сторонами за договорами 40, 41, 540, 541.
2) Щодо підвищуючого коефіцієнту. Позивач прийняв роботи, виконані відповідачем за договором 540, без будь-яких претензій шляхом підписання відповідних актів виконаних робіт. Позивач жодним чином не зазначає, ким саме та коли і з яких правових підстав визначено неправильність застосування коефіцієнту 1,2 (зазначений у пункті 1 таблиці Б.1 додатку Б, ДСТУ-Н Б Д.2.4-21:2012 «Ресурсні елементні кошторисні норми на ремонтно-будівельні роботи. Вказівки щодо застосування» (РЕКНр), затверджені наказом Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 28.12.2012 № 668 під час складання актів виконаних робіт за Договором № 540.
Позивач посилається у позовній заяві на довідку відділу освіти, молоді та спорту Цуманської селищної ради № 356 від 05.11.2025р., в якій зазначено, що будівля ДНЗ «Сонечко» забезпечена окремими входами, які функціонують. Позивач у своїй позовній заяві стверджує «Підвищуючий коефіцієнт 1,2 дозволяється застосовувати при виконанні ремонтних робіт в будівлях, що експлуатуються за своїм основним функціональним призначенням, і за відсутності можливості організувати роботу таким чином, щоб виключити ускладнювальні фактори виконання робіт.» Зазначена вище довідка складена після закінчення виконання робіт за договором № 540 і жодним чином не підтверджує твердження позивача про те, що у будівлі Липненського ДНЗ «Сонечко» наявні два окремих входи, відтак підвищуючий коефіцієнт 1,2 застосовувати не потрібно, оскільки відсутності фактори що ускладнюють роботи.
Положеннями ДСТУ-Н Б Д.2.4-21:2012 «Ресурсні елементні кошторисні норми на ремонтно-будівельні роботи. Вказівки щодо застосування» (РЕКНр), затверджені наказом Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 28.12.2012 № 668 та положеннями чинного на момент виконання робіт за договором № 540 законодавства України жодним чином не визначено, що наявність двох окремих виходів у функціонуючій будівлі, в якій проводяться ремонтні роботи, є підставою для незастосуваннння коефіцієнту 1,2 (зазначеного у пункті 1 таблиці Б.1 додатку Б, ДСТУ-Н Б Д.2.4-21:2012 «Ресурсні елементні кошторисні норми на ремонтно-будівельні роботи. Вказівки щодо застосування» (РЕКНр), затверджені наказом Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 28.12.2012 № 668 під час складання актів виконаних робіт).
Згідно з положеннями п.п. 4.5 ДСТУ-Н Б Д.2.4-21:2012: 4.5. Якщо проектом організації ремонту передбачено виконання робіт в будинках, будівлях і спорудах, які експлуатуються; поблизу об'єктів, що знаходяться під високою напругою; з обмеженими умовами для складування матеріалів або в інших ускладнених умовах, до норм витрат труда робітників, зайнятих на ремонтно-будівельних роботах, робітників, зайнятих на керуванні та обслуговуванні машин та механізмів, часу експлуатації будівельних машин і механізмів застосовуються коефіцієнти, наведені в додатку Б. Позивач не заперечує, а навпаки підтверджує у своїй позовній заяві, що будівля, в якій виконувались роботи за договором 540, експлуатувалась.
Також зауважує, що коефіцієнт 1,2 був передбачений у локальному кошторисі на будівельні роботи №2-1-1, який долучив позивач разом із позовною заявою, а виходячи з положень п.п. 1.2 Договору № 540 « Об'єм, характер і вартість робіт передбачених в п.п. 1.1 цього договору визначається на підставі проектно-кошторисної документації, погодженої сторонами, яка є невід'ємною частиною цього договору та підставою для проведення взаємних розрахунків.» Тому позивач фактично погодив використання зазначеного вище коефіцієнту під час виконання Договору № 540. Також у долучених позивачем актах приймання виконаних робіт ф. КБ2в чітко видно при застосуванні зазначеного вище коефіцієнту 1,2 посилання на локальний кошторис 2-1-1, яким він був передбачений.
Вважає, що позивач не надав жодних належних і допустимих доказів того, що відповідач здійснив порушення п. 4.5 ДСТУ-Н Б Д.2.4-21:2012 в актах ф. Кб-2в, необґрунтовано застосував до норм витрат труда робітників підвищувальний коефіцієнт 1,2 по об'єкту «Капітальний ремонт системи опалення та оздоблення внутрішніх приміщень Липненського ДНЗ «Сонечко»» за адресою вул. Незалежності, 49 с. Липне, Ківерцівського району Волинської області», що призвело до завищення вартості будівельних робіт.
Щодо підвищуючого коефіцієнту за договором від 20.12.2018 № 40, доводи позивача спростовуються аналогічними доказами і обставинами, які наведені у відзиві щодо застосування відповідачем коефіцієнту 1,2 за договором № 540.
3) Сам по собі акт ревізії, складений за наслідками проведення перевірки діяльності позивача, не визначений законодавством як безумовний доказ господарського чи цивільно правового правопорушення. Враховуючи договірний характер правовідносин сторін, за наявності чинних умов договору щодо робіт, їх обсягу та вартості, висновки перевірки не можуть змінювати умов договору, які відповідно до наведених вимог норм права є обов'язковими, оскільки недійсними не визнавалися. Відповідно, висновки ревізії не можуть змінювати й правовідносин сторін щодо ціни договору і встановлювати інші, ніж визначені умовами договору, умови зобов'язання.
Західний офіс Державної аудиторської служби України в особі Управління Західного офісу Держаудитслужби у Волинській області подав письмові пояснення щодо позову, в яких повідомляє, що Західним офісом Держаудитслужби проведено планову виїзну ревізію окремих питань фінансово-господарської діяльності Цуманської селищної ради за період з 01.01.2021 по 31.03.2025 року. якою виявлено ряд порушень та недоліків, які відображені в акті планової виїзної ревізії від 24.06.2025 № 130320-24/10, на які позивач посилається в позові, відтак вважає позовні вимоги обґрунтованими, просить позов задовольнити.
ІІ. Процесуальні дії у справі.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.11.2025 вказану позовну заяву передано до провадження судді Марущака І.В.
Ухвалою суду від 11.11.2025 позовну заяву Цуманської селищної ради Ківерцівського району Волинської області залишено без руху через її не відповідність вимогам пункту 2 частини першої статті 164 ГПК України та роз'яснено, що для усунення недоліків позовної заяви необхідно надати суду докази сплати судового збору в сумі 2 422,40 грн.
Після усунення недоліків позовної заяви суд ухвалою від 19.11.2025 прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив загальне позовне провадження у справі, призначив підготовче засідання на 10.12.2025 та встановив відповідачу строк для подання відзиву, а позивачу запропонував надати відповідь на відзив.
03.12.2025 представником відповідача - адвокатом Севостьянчиком Є.С. через систему «Електронний суд» подано відзив на позовну заяву, в якому відповідач проти позову заперечує.
Судове засідання 10.12.2025 не відбулося у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю судді Марущака І.В., про що учасники справи були сповіщені повідомленням заступника керівника апарату Господарського суду Чернівецької області про неможливість проведення судового засідання.
Ухвалою суду від 16.12.2025 справу №926/3778/25 призначено до розгляду в підготовчому засіданні на 23.12.2025, судове засідання за участю представника відповідача вирішено провести в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
Ухвалою від 23.12.2025 відкладено розгляд справи у підготовчому засіданні на 21.01.2026, явку представників учасників справи в судове засідання визнано обов'язковою, попереджено позивача, що відповідно до п. 4 ст. 226 ГПК України, у разі неявки позивача у судове засідання або не повідомлення про причини неявки позов може бути залишений без розгляду. Судове засідання за участю представника відповідача вирішено провести в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
Ухвалою від 21.01.2026 судом продовжено строк підготовчого провадження, відкладено розгляд справи у підготовчому засіданні на 03.02.2026, явку представників учасників справи в судове засідання визнано обов'язковою та попереджено позивача про наслідки неявки в судове засідання. Судове засідання за участю представника відповідача вирішено провести в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
Ухвалою суду від 23.01.2026 судове засідання, призначене на 03.02.2026, за участю представника позивача вирішено провести в режимі відеоконференції з Господарським судом Волинської області.
Ухвалою від 03.02.2026 судом залучено до участі в справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Західний офіс Державної аудиторської служби України, відкладено розгляд справи у підготовчому засіданні на 19.02.2026; зобов'язано позивача надіслати третій особі копію позовної заяви та доданих до неї документів, а відповідача - відзив на позов з доданими до нього документами, докази такого надіслання надати суду до початку підготовчого засідання. Запропоновано третій особі надати пояснення на позов та докази в їх обґрунтування.
Крім того, судом витребувано в Цуманської селищної ради Ківерцівського району Волинської області акт ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності Цуманської селищної ради за період з 01.01.2021 по 31.03.2025 від 24.06.2025.
Судове засідання за участю представника Цуманської селищної ради Ківерцівського району Волинської області вирішено провести в режимі відеоконференції з Господарським судом Волинської області, а за участю представника відповідача провести в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
05.02.2026 Цуманською селищною радою через систему «Електронний суд» на виконання вимог ухвали суду від 03.02.2026 надано докази надіслання третій особі копії позовної заяви та доданих до неї документів та акт ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності Цуманської селищної ради за період з 01.01.2021 по 31.03.2025 від 24.06.2025 (витяг щодо спірних питань).
16.02.2026 позивачем через систему «Електронний суд» подано заяву про збільшення позовних вимог, вх. № 626.
16.02.2026 відповідачем через систему «Електронний суд» на виконання вимог ухвали суду від 03.02.2026 надано докази надіслання третій особі копії відзиву на позов з доданими до нього документами.
За наслідками підготовчого засідання суд постановив ухвалу від 19.02.2026 про відмову у прийнятті до розгляду заяви про збільшення позовних вимог, вх. № 626 від 16.02.2026, закриття підготовчого провадження та призначення справи до розгляду по суті на 12.03.2026. Судове засідання за участю представника Цуманської селищної ради Ківерцівського району Волинської області вирішено провести в режимі відеоконференції з Господарським судом Волинської області, а за участю представника відповідача - з використанням власних технічних засобів.
Ухвалою від 06.03.2026 судове засідання, призначене на 12.03.2026, за участю представника Західного офісу Державної аудиторської служби України вирішено провести в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
10.03.2026 Західним офісом Державної аудиторської служби України через систему «Електронний суд» подано пояснення щодо позову, в яких третя особа просить поновити строк для подання пояснень, долучити їх до матеріалів справи та врахувати при ухваленні рішення, позов задовольнити повністю.
Ухвалою від 12.03.2026 судом відкладено розгляд справи по суті на 07.04.2026. Судове засідання за участю представника позивача вирішено провести в режимі відеоконференції з Господарським судом Волинської області, а за участю представника відповідача - з використанням власних технічних засобів.
01.04.2026 третя особа через систему «Електронний суд» подала заяву про долучення документів до матеріалів справи, а саме: копії витягу з акта ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності Цуманської селищної ради за період з 01.01.2021 по 31.03.2025 року від 24.06.2025 № 130320-24/10, копії вимоги від 04.07.2025 № 130320-13/1487-2025 «Про усунення виявлених ревізією порушень законодавства», копії листа до ФОП Попідохи В.Д. «Про надання інформації» від 16.04.2025 № 130320-14/945-2025, копії додатку № 43 до акта ревізії від 24.06.2025 №130320-24/10, копії додатку № 45 до акта ревізії від 24.06.2025 № 130320-24/10, копії додатку № 47 до акта ревізії від 24.06.2025 № 130320-24/10.
03.04.2026 Західним офісом Держаудитслужби систему «Електронний суд» подано докази на підтвердження повноважень на представництво Західного офісу Держаудитслужби в особі Управління Західного офісу Держаудитслужби у Волинській області у справі № 926/3778/25.
Присутні в судовому засіданні 07.04.2026 представник третьої особи просив долучити подані документи до матеріалів справи, представники позивача та відповідача не заперечували.
Суд ухвалив долучити зазначені вище документи, подані Західним офісом Держаудитслужби, до матеріалів справи.
Суд заслухав вступне слово представника позивача, який позовні вимоги підтримав та просив задовольнити, представника відповідача, який проти позову заперечив, та пояснення третьої особи. Далі суд перейшов до дослідження матеріалів справи та судових дебатів.
ІІІ. Фактичні обставини, встановлені судом.
З'ясувавши обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, суд установив таке.
20.12.2018 між Цуманською селищною радою (надалі - Замовник) та приватним підприємцем Попідохою Віталієм Дмитровичем (надалі - Підрядник) укладено договір № 40, відповідно до пункту 1.1 якого Замовник доручає, а Підрядник зобов'язується виконати роботи з капітального ремонту будівлі Липненського ДНЗ «Сонечко» за адресою: вул. Незалежності, 49, с. Липне, Ківерцівського район, Волинської обл.
20.12.2018 між Цуманською селищною радою (надалі - Замовник) та приватним підприємцем Попідохою Віталієм Дмитровичем (надалі - Підрядник) укладено договір № 41, предметом якого є виконання робіт з капітального ремонту будівлі Холоневичівського ДНЗ «Колобок» за адресою: вул. Центральна 12, с. Холоневичі Ківерцівського району Волинської області.
19.12.2019 між Цуманською селищною радою (надалі - Замовник) та приватним підприємцем Попідохою Віталієм Дмитровичем (надалі - Підрядник) укладено договір № 540, відповідно до пункту 1.1 якого Замовник доручає, а Підрядник зобов'язується виконати роботи з капітального ремонту системи опалення та оздоблення внутрішніх приміщень Липненського ДНЗ «Сонечко» за адресою; вул. Незалежності, 49 с. Липне, Ківерцівського району Волинської області.
19.12.2019 між сторонами укладено договір № 541, предметом якого є капітальний ремонт системи опалення та оздоблення внутрішніх приміщень Холоневичівського ДНЗ «Колобок» за адресою: вул. Центральна, 12, с. Холоневичі Ківерцівського району Волинської області.
Відповідно до пункту 1.2 договорів № № 40, 41, 540 та 541 обєм, характер та вартість робіт, передбачених в п. 1.1 цього договору, визначається на підставі проектно-кошторисної документації, погодженої сторонами, яка є невідємною частиною цього договору та підставою для проведення взаємних розрахунків.
Згідно пунктів 3.1, 3.2 договорів № № 40, 41, 540 та 541 вартість всіх доручених Підряднику робіт за цим договором визначається згідно проектно-кошторисної документації та складає 1 493 752,00 грн, 1 493 604,00 грн, 957 591,00 грн та 926 715,00 грн відповідно.
Відповідно до положень пункту 3.5, 3.6 договорів № № 40 та 41 та п 3.4 Договорів № № 540 та 541 розрахунки з Підрядником за виконані роботи проводяться на підставі актів виконаних робіт форми КБ-2в та форми КБ-3, підписаних уповноваженими представниками сторін з урахуванням авансових сум. Остаточний розрахунок за виконані роботи Замовник здійснює після завершення робіт на обєкті, підписанням акту форми КБ-2в та форми КБ-3 з врахуванням попередньо оплачених платежів.
Також договори № № 40, 41, 540, 541 містять однакові за змістом пункти 4.1., 4.3, 4.4. та 4.5, відповідно до яких приймання-передача виконаних робіт здійснюється сторонами шляхом підписання їх уповноваженими представниками актів приймання виконаних робіт за ф. КБ-2в та довідки про вартість виконаних робіт за ф. КБ-3, які є невідємною частиною договору. Протягом 3 робочих днів з моменту отримання від Підрядника Замовник зобовязаний розглянути та у випадку відсутності зауважень та заперечень до якості та обсягів виконаних робіт підписати акт приймання виконаних робіт, довідку про вартість виконантх робіт і повернути один примірник кожного з підписаних документів Підряднику. У випадку відмови Замовника прийняти виконані роботи (результат робіт) у зв'язку з виявленими дефектами Замовник складає та підписує акт з переліком претензій (Дефектний акт) в якому вказуються недоліки у виконаних роботах та строки їх усунення Підрядником. Після усунення Підрядником дефектів у виконаних роботах Замовник підписує акт приймання передачі виконаних робіт. Роботи вважаються виконаними Підрядником і передані Замовником в повному обсязі з моменту підписання уповноваженими представниками Сторін остаточного акту виконаних робіт (ф. КБ-2в) та Довідки про вартість виконаних робіт (ф. КБ-3) за останній місяць.
Договір набирає чинності з моменту його підписання обома сторонами та діє до моменту його повного виконання ними своїх зобовязань за цим договором. Усі додатки до цього договору набирають чинності з моменту їх підписання уповноваженими представниками сторін та діють впродовж терміну дії договору. До 31.12.2019 - договори № № 40, 41; 31.12.2020 -договори № № 540, 541 (пункти 9.1, 9.2 договорів № № 40, 41, 540, 541).
Суд зазначає, що обставина виконання зобов'язань за договорами № № 40, 41, 540, 541 підтверджується наявними в матеріалах справи актами приймання виконаних робіт № 4 за серпень 2021 року на суму 190 308,00 грн (договір № 40 від 20.12.2018); № 3 за травень 2023 року на суму 262 646,00 грн (договір № 41 від 20.12.2018); № 2 за жовтень 2022 року на суму 749 115,00 грн (договір № 541 від 19.12.2019); акт приймання виконаних робіт № 6 за травень 2023 року на суму 43 959,00 грн (договір № 541 від 19.12.2019); акт приймання виконаних робіт № 2 за червень 2021 року на суму 436 000,00 (договір № 540 від 19.12.2019); акт приймання виконаних робіт № 4 за серпень 2021 року на суму 64 886,00 грн (договір № 540 від 19.12.2019); акт приймання виконаних робіт № б/н за вересень 2021 на суму 181 486,00 грн (договір № 540 від 19.12.2019); акт приймання виконаних робіт № 3 за липень на суму 145 000,00 грн (договір № 540 від 19.12.2019), довідками про вартість виконаних робіт та витрат та не оспорюється сторонами.
Західним офісом Держаудитслужби проведено планову виїзну ревізію окремих питань фінансово-господарської діяльності Цуманської селищної ради за період з 01.01.2021 по 31.03.2025, якою виявлено ряд порушень та недоліків, які відображені в акті планової виїзної ревізії від 24.06.2025 № 130320-24/10.
В ході ревізії дослідженням актів ф.№Кб-2в, складених виконавцем будівельних робіт, встановлено, що до розрахунків загальновиробничих витрат включено кошти І блоку «Заробітна плата в загальновиробничих витратах» та ІІІ блоку «Решта статей загально-виробничих витрат».
Відповідно до п. 4.3.1 ДСТУ-НБД.1.1-3:2013 «Настанова щодо визначення загальновиробничих і адміністративних витрат та прибутку у вартості будівництва» (зі змінами), затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 27.08.2013 № 405 (далі - ДСТУ-НБД.1.1-3:2013), при визначенні ЗВВ у складі ціни пропозиції учасника конкурсних торгів підрядні організації визначають розрахунково-аналітичним методом кошти на: заробітну плату працівників, зазначених у А.1.1 додатку А, з урахуванням структурного складу організації та рівня заробітної плати, що планується отримувати на об'єкті замовлення; покриття решти статей ЗВВ, виходячи з витрат попереднього звітного періоду за цими статтями, з урахуванням потужності організації та обсягу робіт, що пропонуються до виконання.
До ціни пропозиції також включаються відрахування за встановленими законодавством нормами на загальнообов'язкове державне пенсійне та соціальне страхування від заробітної плати робітників, зайнятих на будівельних роботах і на керуванні та обслуговуванні будівельних машин та механізмів, і працівників, кошти на заробітну плату яких враховуються в ЗВВ.
В ході ревізії з метою отримання розрахунків показників для визначення розміру коштів І та ІІІ блоків ЗВВ, на підставі яких включено в договірні ціни суми заробітної плати працівників у ЗВВ та кошти на покриття решти статей ЗВВ та надання підтвердних документів, надіслано запити Підряднику. Проте, на дату завершення ревізії зворотньої інформації не надано.
Разом із тим, у Цуманській селищній раді відсутні розрахунки загальновиробничих витрат, які у відповідності до п. 4.3.1 ДСТУ-НБД.1.1-3:2013 включені у складі ціни.
Внаслідок необґрунтованого включення в розрахунки ЗВВ до договірних цін коштів на покриття витрат І та ІІІ блоків розрахунку ЗВВ, завищено вартість ремонтних робіт до складених Підрядником актів Ф.№ КБ-2в, що призвело до завищення вартості робіт, виконаних відповідно до цих актів на загальну суму 95 140,78 грн та порушення п. 4.3.1 ДСТУ-Н Б Д.1.1-3:2013.
Відповідне порушення допущено з вини підрядника ФОП Попідохи В.Д. Внаслідок допущеного порушення Цуманській селищній раді завдано матеріальної шкоди (втрат) на загальну суму 95 140,78 грн.
В ході ревізії було проведено перевірку правильності застосування коефіцієнтів при здійсненні робіт з капітального ремонту системи опалення та оздоблення внутрішніх приміщень Липненського ДНЗ «Сонечко» за адресою вул. Незалежності, 49 с. Липне, Ківерцівського району Волинської області» за договором від 19.12.2019 № 540, укладеним із ФОП Попіходою В.Д., якою встановлено, що в актах ф. Кб-2в №3-№5 на загальну суму 645 886,00 грн до норм витрат труда робітників-будівельників, робітників, зайнятих на керуванні та обслуговуванні будівельних машин і механізмів робітників при виконанні внутрішніх робіт застосовано коефіцієнт 1,2 (зазначений у пункті 1 таблиці Б.1 додатку Б, ДСТУ-Н Б Д.2.4-21:2012 «Ресурсні елементні кошторисні норми на ремонтно-будівельні роботи. Вказівки щодо застосування» (РЕКНр), затверджені наказом Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 28.12.2012 № 668, як при виконанні ремонтно-будівельних робіт в експлуатованих будівлях та спорудах, звільнених від устаткування та інших предметів.
Підвищуючий коефіцієнт 1,2 дозволяється застосовувати при виконанні ремонтних робіт в будівлях, що експлуатуються за своїм основним функціональним призначенням, і за відсутності можливості організувати роботу таким чином, щоб виключити ускладнювальні фактори виконання робіт.
Враховуючи те, що у будівлі Липненського ДНЗ «Сонечко» наявні два окремих входи, підвищуючий коефіцієнт 1,2 застосовувати непотрібно, оскільки відсутності фактори що ускладнюють роботи.
Також, слід зазначити, що будівля Липненського ДНЗ «Сонечко» не експлуатувалася за своїм функціональним призначенням (коли продовжується навчальний, виховний процес).
Роз'яснення з цього питання надані в збірнику офіційних документів та роз'яснень (див. «Ціноутворення у будівництві», 2007, № 4, с. 27 та «Ціноутворення у будівництві», 2009, № 2 с. 60 - 61).
З урахуванням наведеного в порушення п. 4.5 ДСТУ-Н Б Д.2.4-21:2012 в актах ф. Кб-2в необґрунтовано застосовано до норм витрат труда робітників підвищувальний коефіцієнт 1,2 по об'єкту «Капітальний ремонт системи опалення та оздоблення внутрішніх приміщень Липненського ДНЗ «Сонечко»» за адресою вул. Незалежності, 49 с. Липне, Ківерцівського району Волинської області», що призвело до завищення вартості будівельних робіт на загальну суму 28 052,03 грн.
Проведеним перерахунком завищеної вартості будівельних робіт на суму 28 052,03 грн в розрізі актів виконаних робіт форми КБ-2в встановлено, що необґрунтовано застосовано до норм витрат труда робітників підвищувальний коефіцієнт 1,2, приведений в актах, а саме: № 2 за червень 2021 на 22 115,52 грн; № 3 за липень 2021 на 3 751,96 грн; № 4 за серпень 2021 на 2 184,55 гривень. Порушення допущено з вини підрядника ФОП Попіходи В.Д. Внаслідок допущеного порушення Цуманській селищній раді завдано матеріальної шкоди (втрат) на загальну суму 28 052,03 грн.
Також в ході ревізії було проведено перевірку правильності застосування коефіцієнтів при здійсненні робіт з капітального ремонту будівлі Липненського ДНЗ «Сонечко» за адресою: с. Липне, вул. Незалежності, буд. 49 Ківерцівського району Волинської області за договором від 20.12.2019 № 40, укладеним із ФОП Попіходою В.Д., якою встановлено, що в актах ф. Кб-2в №3-№5 на загальну суму 645 886,00 грн до норм витрат труда робітників-будівельників, робітників, зайнятих на керуванні та обслуговуванні будівельних машин і механізмів робітників при виконанні внутрішніх робіт застосовано коефіцієнт 1,2 (зазначений у пункті 1 таблиці Б.1 додатку Б, ДСТУ-Н Б Д.2.4-21:2012 «Ресурсні елементні кошторисні норми на ремонтно-будівельні роботи. Вказівки щодо застосування» (РЕКНр), затверджені наказом Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 28.12.2012 № 668, як при виконанні ремонтно-будівельних робіт в експлуатованих будівлях та спорудах, звільнених від устаткування та інших предметів.
Підвищуючий коефіцієнт 1,2 дозволяється застосовувати при виконанні ремонтних робіт в будівлях, що експлуатуються за своїм основним функціональним призначенням, і за відсутності можливості організувати роботу таким чином, щоб виключити ускладнювальні фактори виконання робіт.
Враховуючи те, що у будівлі Липненського ДНЗ «Сонечко» наявні два окремих входи, підвищуючий коефіцієнт 1,2 застосовувати непотрібно, оскільки відсутності фактори що ускладнюють роботи.
Також, слід зазначити, що будівля Липненського ДНЗ «Сонечко» не експлуатувалася за своїм функціональним призначенням (коли продовжується навчальний, виховний процес).
З урахуванням наведеного в порушення п. 4.5 ДСТУ-Н Б Д.2.4-21:2012 в актах ф. Кб-2в необґрунтовано застосовано до норм витрат труда робітників підвищувальний коефіцієнт 1,2 по вказаному об'єкту, що призвело до завищення вартості будівельних робіт на загальну суму 20 192,38 грн.
В матеріалах справи міститься довідка відділу освіти, молоді та спорту Цуманської селищної ради луцького району Волинської області № 356 від 05.11.2025, в якій зазначено, що будівля ДНЗ «Сонечко» забезпечена окремими входами, які функціонують.
16.07.2025 Цуманська селищна рада звернулася до ФОП Попідохи В.Д. з претензією № 1003/03-13/2-25, в якій, посилаючись на результати проведення планової ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності Цуманської селищної ради та акт ревізії від 24.06.2025, просила повернути надмірно сплачені кошти в загальній сумі 143 385,19 грн.
ІV. Висновок суду щодо юрисдикції спору
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі №338/180/17 наведено такі правові висновки:
«Фізична особа-підприємець позбавляється статусу підприємця з дати внесення до відповідного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності цією фізичною особою (частина восьма статті 4 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань»).
У разі припинення підприємницької діяльності фізичною особою її права й обов'язки за укладеними під час здійснення підприємницької діяльності договорами не припиняються, а залишаються за нею як за фізичною особою.
Фізична особа, яка мала статус суб'єкта підприємницької діяльності, але на дату подання позову втратила його, до 15 грудня 2017 року не могла бути стороною у господарському процесі, якщо для цього не було визначених ГПК України підстав. З часу державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи спори за її участю, зокрема пов'язані з підприємницькою діяльністю, що здійснювалася нею раніше, слід було розглядати за правилами цивільного судочинства, за винятком випадків, коли провадження у відповідних справах було відкрите у господарському суді до настання таких обставин. У разі припинення провадження у господарській справі на підставі пункту 6 частини першої статті 80 ГПК України у редакції, чинній до 15 грудня 2017 року, спори за участю фізичної особи, яка припинила підприємницьку діяльність, мали розглядатися за правилами цивільного судочинства.
Відтак, з 15 грудня 2017 року господарські суди мають юрисдикцію щодо розгляду за пунктом 1 частини першої статті 20 ГПК України у вказаній редакції спорів, в яких стороною є фізична особа, яка на дату подання позову втратила статус суб'єкта підприємницької діяльності, якщо ці спори пов'язані, зокрема, з підприємницькою діяльністю, що раніше здійснювалася зазначеною фізичною особою, зареєстрованою підприємцем.
У випадку припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця (із внесенням до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань запису про державну реєстрацію такого припинення) її зобов'язання (господарські зобов'язання) за укладеними договорами не припиняються, а продовжують існувати, оскільки вона як фізична особа не перестає існувати та відповідає за її зобов'язаннями, пов'язаними із підприємницькою діяльністю, усім своїм майном (див. пункт 4.22 постанови Великої Палати Верховного Суду від 13 лютого 2019 року у справі № 910/8729/18)».
Згідно з відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, 27.02.2025 припинено підприємницьку діяльність фізичної особи-підприємця Попідохи Віталія Дмитровича.
Таким чином, зобов'язання фізичної особи-підприємця Попідохи Віталія Дмитровича за договорами № 541 від 19.12.2019, № 41 від 20.12.2018, № 540 від 19.12.2019 та № 40 від 20.12.2018, з урахуванням вищевикладеного, перейшли до фізичної особи Попідохи В.Д.
V. Мотиви, якими керується суд, та застосоване ним законодавство.
Згідно з частини 2 статті 4 ГПК України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Відповідно до статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.
Варто зауважити, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб'єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, у зв'язку з чим, суд повинен з'ясувати характер спірних правовідносин сторін (предмет та підстав позову), характер порушеного права позивача та можливість його захисту в обраний ним спосіб.
При цьому особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред'явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. В свою чергу, суд має перевірити доводи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, у тому числі щодо матеріально-правового інтересу у спірних відносинах, і у разі встановлення порушеного права з'ясувати, чи буде воно відновлено у заявлений спосіб.
Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) від 04.11.1955 передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Предметом заявленого Цуманською селищною радою позову до Попідохи Віталія Дмитровича є стягнення суми завищення вартості робіт через необґрунтоване включення до розрахунків загальновиробничих витрат коштів І блоку «Заробітна плата в загальновиробничих витратах» та ІІІ блоку «Решта статей загально-виробничих витрат», розрахунки яких відповідачем не було надано, та застосування підвищувального коефіцієнта 1,2 витрат труда робітників-будівельників, робітників, зайнятих на керуванні та обслуговуванні будівельних машин і механізмів робітників при виконанні внутрішніх робіт, у розмірі 143 385,19 грн.
Підставою для подання позову стало проведення Західним офісом Держаудитслужби планової виїзної ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності Цуманської селищної ради за період з 01.01.2021 по 31.03.2025, якою виявлено ряд порушень та недоліків, які відображені в акті планової виїзної ревізії від 24.06.2025 № 130320-24/10.
Натомість Попідоха В.Д. заперечує щодо стягнення на користь позивача будь-яких коштів у зв'язку з підписанням актів виконаних робіт без зауважень та оплатою виконаних робіт. При цьому, за переконанням відповідача, акт перевірки не впливає на умови укладених між сторонами договорів і не може їх змінювати.
В силу приписів статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Стаття 526 ЦК України передбачає, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст.629 ЦК України).
Згідно статті 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові. Для виконання окремих видів робіт, встановлених законом, підрядник (субпідрядник) зобов'язаний одержати спеціальний дозвіл. До окремих видів договорів підряду, встановлених параграфами 2-4 цієї глави, положення цього параграфа застосовуються, якщо інше не встановлено положеннями цього Кодексу про ці види договорів.
Приписами статті 875 ЦК України визначено, що за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх. Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов'язаних з місцезнаходженням об'єкта. До договору будівельного підряду застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.
Згідно з частинами 1-3 статті 844 ЦК України ціна у договорі підряду може бути визначена у кошторисі. Якщо робота виконується відповідно до кошторису, складеного підрядником, кошторис набирає чинності та стає частиною договору підряду з моменту підтвердження його замовником. Кошторис на виконання робіт може бути приблизним або твердим. Кошторис є твердим, якщо інше не встановлено договором. Зміни до твердого кошторису можуть вноситися лише за погодженням сторін.
Відповідно статті 632 ЦК України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом. Зміна ціни в договорі після його виконання не допускається.
Відповідно до статті 854 ЦК України якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково. Підрядник має право вимагати виплати йому авансу лише у випадку та в розмірі, встановлених договором.
Господарським судом встановлено, що між сторонами по справі було укладено договори № 541 від 19.12.2019, № 41 від 20.12.2018, № 540 від 19.12.2019 та № 40 від 20.12.2018.
На виконання прийнятих на себе за умовами вказаних договорів зобов'язань ФОП Попідохою В.Д. було виконано підрядні роботи - капітальний ремонт будівлі, системи опалення та оздоблення внутрішніх приміщень Холоневичівського ДНЗ «Колобок» та Липненського ДНЗ «Сонечко», що підтверджується підписаними між сторонами актами приймання виконаних будівельних робіт та довідками про вартість виконаних робіт та витрат. Суд зазначає, що обставина оплати робіт за договорами сторонами не оспорюється.
Згідно з частинами 1-3 статті 853 ЦК України замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі. Замовник, який прийняв роботу без перевірки, позбавляється права посилатися на недоліки роботи, які могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (явні недоліки). Якщо після прийняття роботи замовник виявив відступи від умов договору підряду або інші недоліки, які не могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (приховані недоліки), у тому числі такі, що були умисно приховані підрядником, він зобов'язаний негайно повідомити про це підрядника.
Відповідно до частини 4 статті 853 ЦК України у разі виникнення між замовником і підрядником спору з приводу недоліків виконаної роботи або їх причин на вимогу будь-кого з них має бути призначена експертиза. Витрати на проведення експертизи несе підрядник, крім випадків, коли експертизою встановлена відсутність порушень договору підряду або причинного зв'язку між діями підрядника та виявленими недоліками. У цих випадках витрати на проведення експертизи несе сторона, яка вимагала її призначення, а якщо експертизу призначено за погодженням сторін, - обидві сторони порівну.
Господарський суд зауважує, що статтею 853 ЦК України врегульовані питання наслідків виявлення недоліків, які поділяються на явні та приховані. Так, відповідно до приписів ч. ч. 1, 2 ст. 853 ЦК України замовник втрачає право заявляти про явні недоліки роботи після її прийняття, тобто ті, які могли бути встановлені при звичайному способі прийняття робіт. Натомість, за приписами ч. 3 ст. 853 ЦК України замовник має право заявити про приховані недоліки, які не могли бути встановлені при звичайному способі прийняття робіт, після їх прийняття негайно після їх виявлення.
Верховним Судом у постанові від 20.06.2024 у справі № 922/3166/23 вказано, що значення огляду у прийнятті робіт полягає в тому, що він дозволяє виявити можливі недоліки виконаних робіт до підписання акта здачі-приймання. У акті сторона, яка приймає роботи, має вказати всі претензії до виконаних робіт, якщо у замовника є такі претензії. При цьому сторони складають перелік претензій, що додається до акта здачі-приймання і визначає строки їх усунення. Якщо при здачі-прийманні об'єкта виявляться суттєві недоліки, які виникли з вини підрядника, замовник не повинен приймати об'єкт до їх усунення і має право затримати оплату за виконані роботи.
Частиною 1 статті 858 ЦК України встановлено, якщо робота виконана підрядником з відступами від умов договору підряду, які погіршили роботу, або з іншими недоліками, які роблять її непридатною для використання відповідно до договору або для звичайного використання роботи такого характеру, замовник має право, якщо інше не встановлено договором або законом, за своїм вибором вимагати від підрядника: 1) безоплатного усунення недоліків у роботі в розумний строк; 2) пропорційного зменшення ціни роботи; 3) відшкодування своїх витрат на усунення недоліків, якщо право замовника усувати їх встановлено договором.
Враховуючи встановлену частиною 2 статті 853 ЦК України відсутність у Замовника права посилатись на явні недоліки, які могли бути виявлені при звичайному способі прийняття, господарський суд доходить висновку про необхідність встановлення у виконаних відповідачем підрядних роботах прихованих недоліків, лише наявність яких дає Замовнику право вимагати пропорційного зменшення ціни роботи.
Проте в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження наявності у виконаних ФОП Попідохою В.Д. роботах прихованих недоліків, які не могли бути встановлені при звичайному способі їх прийняття.
Єдиним доказом, наданим на підтвердження завищення ФОП Попідохою В.Д. вартості підрядних робіт за договорами № 541 від 19.12.2019, № 41 від 20.12.2018, № 540 від 19.12.2019 та № 40 від 20.12.2018, є акт ревізії № 130320-24/10 від 24.06.2025, висновки якого зазначені позивачем в позовній заяві як підстава позову.
Зі змісту вказаного акту можна встановити, що завищення вартості виконаних робіт на суму 143 385,19 грн виникло в результаті включення до розрахунків загальновиробничих витрат коштів І блоку «Заробітна плата в загальновиробничих витратах» та ІІІ блоку «Решта статей загально-виробничих витрат», розрахунки яких відповідачем не було надано, та застосування до норм витрат робітників підвищувального коефіцієнта 1,2 при виконанні внутрішніх робіт за договорами підряду.
Господарський суд зазначає, що наведені в акті ревізії недоліки не можна віднести до прихованих, оскільки висновок про відсутність підстав для включення витрат коштів І блоку «Заробітна плата в загальновиробничих витратах» та ІІІ блоку «Решта статей загально-виробничих витрат», а також застосування до норм витрат робітників підвищувального коефіцієнта 1,2 при виконанні внутрішніх робіт за договорами підряду зроблений в результаті аналізу нормативних документів, які визначають порядок визначення прямих витрат у будівництві.
Перевірка фактичного обсягу виконаних робіт та їх вартість, які включені до акта, покладається на особу, що приймає роботи з боку замовника, під час підписання актів. Таким чином, Цуманська селищна рада була зобов'язана перевірити підстави включення відповідачем тих або інших витрат під час визначення вартості підрядних робіт до моменту підписання актів приймання виконаних будівельних робіт.
Суд звертає увагу, що акти приймання виконаних робіт за договорами № № 40,41,540,541 підписані сторонами, відтак відповідно до положень цих договорів робота виконана підрядником вважається прийнятою замовником без претензій.
Відповідно до п. 4.3.1 ДСТУ-НБД.1.1-3:2013 «Настанова щодо визначення загальновиробничих і адміністративних витрат та прибутку у вартості будівництва» (зі змінами), затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 27.08.2013 № 405, при визначенні ЗВВ у складі ціни пропозиції учасника конкурсних торгів підрядні організації визначають розрахунково-аналітичним методом кошти на: заробітну плату працівників, зазначених у А.1.1 додатку А, з урахуванням структурного складу організації та рівня заробітної плати, що планується отримувати на об'єкті замовлення; покриття решти статей ЗВВ, виходячи з витрат попереднього звітного періоду за цими статтями, з урахуванням потужності організації та обсягу робіт, що пропонуються до виконання.
До ціни пропозиції також включаються відрахування за встановленими законодавством нормами на загальнообов'язкове державне пенсійне та соціальне страхування від заробітної плати робітників, зайнятих на будівельних роботах і на керуванні та обслуговуванні будівельних машин та механізмів, і працівників, кошти на заробітну плату яких враховуються в ЗВВ.
Позивач у позовній заяві зазначає, що підрядником ФОП Попідохою В.Д. не надано розрахунків показників для визначення розміру коштів І та ІІІ блоків ЗВВ, на підставі яких включено в договірні ціни суми заробітної плати працівників у ЗВВ та кошти на покриття решти статей ЗВВ та надання підтвердних документів.
Разом із тим, договорами не передбачено для відповідача обов'язку надавати позивачу вказані розрахунки, як і не передбачено положеннями ДСТУ-НБД.1.1-3:2013 «Настанова щодо визначення загальновиробничих і адміністративних витрат та прибутку у вартості будівництва» (зі змінами), затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 27.08.2013 № 405.
Посилання позивача на порушення відповідачем п. 5.13, п. 5.15 Настанови з визначення вартості будівництва, затвердженої наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 01.11.2021 № 281, відповідно до яких ЗВВ в складі ціни пропозиції учасника процедури закупівлі (договірної ціни) обчислюються виходячи зі структури цих витрат, яка склалася в підрядній організації за попередній період з урахуванням положень Методичних рекомендацій з формування собівартості будівельно-монтажних робіт, затверджених наказом Мінрегіону від 31.12.2010 № 573, і переліку загальновиробничих витрат, наведених в додатку 10 цієї Настанови, є безпідставними, оскільки вказана Настанова № 281 була прийнята після укладення договорів № 541 від 19.12.2019, № 41 від 20.12.2018, № 540 від 19.12.2019 та № 40 від 20.12.2018.
Позивач у позовній заяві також вказує, що відповідачем за договорами № 40 від 20.12.2018 та № 540 від 19.12.2019 в порушення п. 4.5 ДСТУ-Н Б Д.2.4-21:2012 в актах ф.Кб-2в необґрунтовано застосовано до норм витрат труда робітників підвищувальний коефіцієнт 1,2, посилаючись на наявність у будівлях ДНЗ, посилаючись на наявність двох окремих входів, а відтак відсутність факторів, що ускладнюють роботи.
Згідно з положеннями п. 4.5 ДСТУ-Н Б Д.2.4-21:2012 «Ресурсні елементні кошторисні норми на ремонтно-будівельні роботи. Вказівки щодо застосування» (РЕКНр), затверджені наказом Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 28.12.2012 № 668, якщо проектом організації ремонту передбачено виконання робіт в будинках, будівлях і спорудах, які експлуатуються; поблизу об'єктів, що знаходяться під високою напругою; з обмеженими умовами для складування матеріалів або в інших ускладнених умовах, до норм витрат труда робітників, зайнятих на ремонтно-будівельних роботах, робітників, зайнятих на керуванні та обслуговуванні машин та механізмів, часу експлуатації будівельних машин і механізмів застосовуються коефіцієнти, наведені в додатку Б.
Позивачем не надано доказів, зокрема відповідного наказу про те, що на період проведення ремонтних робіт будівлі ДНЗ не експлуатувались.
Крім того, коефіцієнт 1,2 був передбачений у локальному кошторисі на будівельні роботи № 2-1-1, який з урахуванням з положень п. 1.2 договорів № 40 від 20.12.2018 та № 540 від 19.12.2019 є невід'ємною частиною договору. Отже, позивачем при укладенні договорів фактично погоджено використання зазначеного вище коефіцієнту під час виконання робіт. Також у долучених позивачем актах приймання виконаних робіт ф.КБ2 зазначено коефіцієнт для урахування впливу умов виконання будівельних робіт - 1,2 з посиланням на локальний кошторис 2-1-1, яким він був передбачений.
Суд погоджується з доводами відповідача, що положеннями ДСТУ-Н Б Д.2.4-21:2012 «Ресурсні елементні кошторисні норми на ремонтно-будівельні роботи. Вказівки щодо застосування» (РЕКНр), затверджені наказом Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 28.12.2012 № 668 та положеннями чинного на момент виконання робіт законодавства України не визначено, що наявність двох окремих виходів у функціонуючій будівлі, в якій проводяться ремонтні роботи, є підставою для незастосуваннння коефіцієнту 1,2 (зазначеного у пункті 1 таблиці Б.1 додатку Б, ДСТУ-Н Б Д.2.4-21:2012).
У будь-якому випадку можливість застосування до норм витрат труда робітників-будівельників, робітників, зайнятих на керуванні та обслуговуванні будівельних машин і механізмів робітників при виконанні внутрішніх робіт за договорами № 40 від 20.12.2018 та № 540 від 19.12.2019 коефіцієнта 1,2 передбачена локальним кошторисом, який є невідємною частиною договору. Таким чином, включення відповідних витрат до складу вартості матеріальних ресурсів повністю відповідає положеннями укладених між сторонами договорів, які у судовому порядку недійсними не визнавалися.
Господарський суд зазначає, що юридична рівність учасників цивільно-правових відносин проявляється в тому, що сторони визнаються самостійними, незалежними одна від одної особи, а, отже, кожна особа має власний комплекс прав та обов'язків. При цьому не допускається надання певній особі переваг у випадку не вжиття такою особою своєчасних та розумних заходів з метою недопущення порушення власних прав. Таким чином, на Цуманську селищну раду як замовника підрядних робіт згідно договорів підряду покладається відповідальність за неналежне виконання покладених на нього обов'язків щодо прийняття робіт з урахуванням фактичних обсягів робіт та їх вартості, зазначеної ФОП Попідохою В.Д. в актах приймання виконаних робіт.
Відповідно до частини 1 статті 1 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» від 26.01.1993 № 2939-XII (зі змінами) здійснення державного фінансового контролю забезпечує центральний орган виконавчої влади зі спеціальним статусом, уповноважений Кабінетом Міністрів України на реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю (далі - орган державного фінансового контролю).
Відповідно до частини 1 статті 2 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» головними завданнями органу державного фінансового контролю є: здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяттям зобов'язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності у міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов'язкового державного соціального страхування, бюджетних установах і суб'єктах господарювання державного сектору економіки, в тому числі суб'єктах господарювання, у статутному капіталі яких 50 і більше відсотків акцій (часток) належить суб'єктам господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), за дотриманням бюджетного законодавства, дотриманням законодавства про закупівлі, діяльністю суб'єктів господарської діяльності незалежно від форми власності, які не віднесені законодавством до підконтрольних установ, за судовим рішенням, ухваленим у кримінальному провадженні.
Згідно пункту 1 Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 №43, Державна аудиторська служба України (Держаудитслужба) є центральним органом виконавчої влади із спеціальним статусом, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів та який реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.
В силу пункту 6 Положення про Державну аудиторську службу України Держаудитслужба для виконання покладених на неї завдань має право в установленому порядку, зокрема, пред'являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства; у разі виявлення збитків, завданих державі чи підприємству, установі, організації, що контролюється, визначати їх розмір в установленому законодавством порядку.
Вказані положення кореспондуються з п. п. 7, 10 ст. 10 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні».
У частині 2 статті 15 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» закріплено, що законні вимоги службових осіб органу державного фінансового контролю є обов'язковими для виконання службовими особами об'єктів, що контролюються.
У постанові Верховного Суду від 18.10.2018 у справі № 917/1064/17 зауважено, що акт перевірки є носієм доказової інформації про виявлені контролюючим органом порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб'єктами господарювання, документом, на підставі якого приймається відповідне рішення контролюючого органу. Виявлені контролюючим органом порушення не впливають на умови укладеного між сторонами договору і не можуть їх змінювати, оскільки за своїми правовими наслідками акт ревізії у даному випадку фіксує порушення фінансової дисципліни учасника правовідносин, фінансово-господарська діяльність якого перевірялась. Акт ревізії не може змінювати, припиняти частково або повністю договірні правовідносини сторін, зобов'язання, визначені договором та підтверджені відповідними актами виконаних робіт.
Відповідно до висновку, викладеного у постанові Верховного Суду від 18.02.2020 у справі №910/17984/16, акт ревізії Державної фінансової інспекції України не є беззаперечною підставою для задоволення позовних вимог про стягнення збитків, оскільки виявлені таким органом порушення не можуть впливати на умови укладених між сторонами договорів і не можуть їх змінювати. Акт ревізії не може змінювати, припиняти договірні правовідносини сторін, зобов'язання, визначені укладеними договорами та які підтверджені відповідним актами здачі-приймання наданих послуг. Акт ревізії Державної фінансової інспекції України є документом, складеним з приводу наявності або відсутності відповідних порушень, та містить лише думку органу, який його склав. Викладені в ній висновки не мають заздалегідь обумовленої сили, тобто акт ревізії не є підставою для стягнення з відповідача коштів, одержаних відповідно до умов договору. Акт ревізії не є рішенням суб'єкта владних повноважень, не зумовлює виникнення будь-яких прав і обов'язків для осіб, робота (діяльність) яких перевірялася. Акт ревізії є носієм доказової інформації про виявлені контролюючим органом порушення вимог законодавства суб'єктами господарювання, документом, на підставі якого приймається відповідне рішення контролюючого органу.
Верховний Суд у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 19.12.2025 у справі №915/222/24 конкретизував раніше зроблені висновки, вказавши, що акт ревізії Управління Держаудитслужби (яке є уповноваженим органом державного фінансового контролю), якщо він (акт) складений і оформлений із дотриманням законодавчо встановлених вимог, може бути належним доказом у розумінні статті 76 ГПК України. Такий акт ревізії має оцінюватися судом на загальних підставах, визначених статтею 86 ГПК України, разом з іншими доказами у справі. Акт ревізії є носієм доказової інформації, але не має заздалегідь встановленої сили і не звільняє сторону від обов'язку доведення обставин, на які вона посилається (частина перша статті 74 ГПК України).
Враховуючи викладене вище господарський суд доходить висновку, що складений Державною аудиторською службою України в собі Управління Західного офісу Держаудитслужби у Волинській області акт ревізії № 130320-24/10 від 24.06.2025 не має для суду заздалегідь встановленої сили, оскільки суд має оцінити належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, що відповідає вимогам ч. 2 ст. 86 ГПК України. При цьому суд зазначає, що акт ревізії не може створювати, змінювати чи припиняти правовідносини сторін за договором, а, отже, лише обставина встановлення порушення тих або інших умов законодавства сама по собі не є достатньою та безумовною для ухвалення судом рішення про стягнення з відповідача будь-яких коштів на користь позивача.
Враховуючи прийняття та оплату позивачем виконаних ФОП Попідохою В.Д. підрядних робіт без зауважень та заперечень щодо їх кількості, якості та вартості, приймаючи до уваги відсутність доказів на підтвердження наявності відступів або інших явних недоліків у роботах під час їх прийняття, недоведеність позивачем факту виявлення у виконаних відповідачем роботах прихованих недоліків, як і відсутність доказів виконання робіт з відступом від умов договорів, господарський суд доходить висновку про недоведеність Цуманською селищною радою обставини виконання відповідачем робіт з порушенням умов договорів № 541 від 19.12.2019, № 41 від 20.12.2018, № 540 від 19.12.2019 та № 40 від 20.12.2018.
Згідно вимог статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.
Відповідно до статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Доводи позивача щодо порушень відповідачем вимог законодавства при виконанні будівельних робіт на висновки суду не впливають.
За таких обставин, позовні вимоги про стягнення завищеної вартості робіт у сумі 143 385,19 за договорами № 541 від 19.12.2019, № 41 від 20.12.2018, № 540 від 19.12.2019 та № 40 від 20.12.2018 є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.
VІ. Висновки суду.
За результатами розгляду цієї справи суд дійшов висновку, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами виконання відповідачем робіт з порушенням умов договорів та заподіяння збитків шляхом завищення вартості робіт на суму 143 385,19 грн, а, отже, в задоволенні позову необхідно відмовити.
VІІ. Розподіл судових витрат.
Судові витрати у даній справі складаються із судового збору, сплаченого позивачем при поданні цього позову, та витрат на правову допомогу відповідача, попередній (орієнтовний) розрахунок яких складає 14 000,00 грн.
Під час розгляду справи представником позивача зазначено, що докази на підтвердження розміру витрат на правову допомогу будуть подані після ухвалення рішення у справі.
Згідно частини 1 та частини 2 статті 221 Господарського процесуального кодексу України: «Якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п'ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог».
Відповідно суд вирішив призначити судове засідання для вирішення питання про судові витрати на 12:30 год 21.04.2026.
Керуючись статтями 2, 4, 12, 13, 73, 74, 86, 129, 232, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. У задоволенні позову відмовити.
2. Призначити судове засідання для вирішення питання про судові витрати на 12:30 год 21 квітня 2026 року. Засідання відбудеться у приміщенні Господарського суду Чернівецької області за адресою: м. Чернівці, вул. О. Кобилянської, 14, зал судових засідань № 2 (другий поверх). Явку представників учасників справи в судове засідання визнати не обов'язковою.
Відповідно до ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відповідно до ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (ст. 257 ГПК України).
Повний текст рішення у зв'язку із перебуванням судді Марущака І.В. у відпустці з 10 до 17 квітня складено та підписано 20 квітня 2026 року.
Суддя І.В. Марущак