46025, м.Тернопіль, вул.Кн.Острозького, 14а, тел.:0352520573, e-mail: inbox@te.arbitr.gov.ua
14 квітня 2026 року м.ТернопільСправа № 921/768/25
Господарський суд Тернопільської області
у складі судді Андрусик Н.О.
розглянув у попередньому засіданні
заяву без номера від 11.03.2026 (вх.№1934 від 12.03.2026) Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЛ.ЕН.ГРУП», місто Київ
про визнання грошових вимог
у справі
про неплатоспроможність
боржника фізичної особи ОСОБА_1 , с. Ілавче Тернопільського району Тернопільської області
за участю представників:
заявника (кредитора): Сабура С.О., адвокат, ордер серії ВН №1585129 від 30.09.2025 (поза межами приміщення суду в режимі відео конференції з використанням власних технічних засобів);
боржника: не з'явився;
керуючого реструктуризацією боргів: Рибкіна Н.В., арбітражний керуючий, Свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого №1938 від 28.12.2019 (поза межами приміщення суду в режимі відеоконференції з використанням власних технічних засобів).
Рух справи.
ОСОБА_1 , с.Ілавче Тернопільського району Тернопільської області звернувся через представника 23.12.2025 через підсистему "Електронний суд" ЄСІКС до Господарського суду Тернопільської області з заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність в порядку, передбаченому положеннями Кодексу України з процедур банкрутства.
Відповідно до Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.12.2025 дану заяву розподілено на розгляд судді Андрусик Н.О.
Ухвалою суду від 22.01.2026 року відкрито провадження у справі; введено процедуру реструктуризації боргів боржника; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів боржника; керуючим реструктуризацією боргів фізичної особи ОСОБА_1 , призначено арбітражну керуючу Рибкіну Наталію Василівну, м. Ірпінь Київської області, вул. Сагайдачного, буд. 23-А, офіс 5 (Свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого №1938 від 10.12.2019).
Попереднє судове засідання вперше призначено на 19.03.2026, з оголошенням перерви до 24.03.2026, утім попереднє судове засідання, призначене на 24.03.2026 о 15:00 год. у даній справі, не відбулося з огляду на тривалість повітряної тривоги, тому засідання відкладалося на 14.04.2026.
З метою виявлення всіх кредиторів, відповідно до положень КУзПБ, 26.01.2026 о 18:00 год. на офіційному вебпорталі судової влади України оприлюднено оголошення №78295 про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 .
11.03.2026 через підсистему "Електронний суд" ЄСІТС до господарського суду звернулося ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЛ.ЕН.ГРУП» із заявою без номера від 11.03.2026 (вх.№1934 від 12.03.2026) з грошовими вимогами відносно боржника на загальну суму 14 685,79 грн, з посиланням на умови договору про надання фінансового кредиту №07205-07/2024 від 07.07.2024 та договору факторингу №30102024 від 30.10.2024. Окрім того, кредитором заявлено до відшкодування кредиторів 9 324,80 грн судових витрат, в тому числі 5 324,80 грн судового збору та 4 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.
За змістом положень ст.1 Кодексу України з процедур банкрутства конкурсними кредиторами є кредитори за вимогами до боржника, що виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника.
Відповідно до ч.1 ст.45 Кодексу України з процедур банкрутства конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство. Відлік строку на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника починається з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.
Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Ел.Ен.Груп" заявлено грошові вимоги до боржника після закінчення строку, встановленого ч.1 ст.45 Кодексу України з процедур банкрутства для їх подання.
Ухвалою суду від 13.03.2026 заяву ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЛ.ЕН.ГРУП» прийнято до розгляду у судовому засіданні на 24.03.2026, яке відкладалося на 14.04.2026.
У повідомленні про результати розгляду грошових вимог кредитора (клопотання №02-09/221 від 19 березня 2026 року) керуючою реструктуризацією боргів боржника визнано вимоги кредитора частково в розмірі, 18 724,80 грн, з яких 4 000,00 грн тіла кредиту, 5 400,00 грн нарахованих відсотків за користування кредитом, 5 324,80 грн судового збору та 4 000,00 грн витрат на правничу допомогу. Керуючою реструктуризацією відхилено заявлені вимоги щодо нарахованого штрафу в розмірі 4 200,00 грн та інфляційних втрат в розмірі 1 085,79 грн з посиланням на норми пункту 18 Перехідних положень Цивільного кодексу України, а також судову практику, зокрема правові висновки Верховного Суду у справах № 910/8349/22, № 706/68/23, № 910/10901/23, у яких за подібних правовідносин позичальники звільняються від сплати штрафів та інфляційних втрат за прострочення сплати кредиту в період дії воєнного стану.
У судовому засіданні керуюча реструктуризацією боргів підтримала доводи та аргументи, наведені у повідомленні про результати розгляду заяви кредитора про визнання грошових вимог до боржника.
Представник кредитора у судовому засіданні підтримав подану заяву та просив суд визнати заявлені грошові вимоги в повному обсязі.
Боржник в судове засідання не з'явився, про причини суду не повідомив; про дату, час та місце розгляду заяви кредитора про визнання грошових вимог повідомлений належним чином шляхом доставлення ухвали суду від 13 березня 2026 року засобами поштового зв'язку (рекомендоване поштове відправлення №R067122593794 від 16.03.2026) члену сім'ї боржника (21.03.2026 згідно з результатами відстеження поштового відправлення) та на адресу електронної пошти боржника mihajlonajcuk@gmail.com, повідомленої у заяві про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність.
Представник боржника в судове засідання не з'явився. Про розгляд заяви про визнання грошових вимог до боржника повідомлений належним чином шляхом доставлення судової кореспонденції до електронного кабінету в підсистемі «Електронний суд».
Неявка в судове засідання учасника справи, який належним чином повідомлений про судове засідання, не є перешкодою для розгляду заяви кредитора про визнання грошових вимог відносно боржника, якщо для вирішення заяви по суті є достатньо доказів.
З урахуванням наведеного, суд вважає за можливе здійснити розгляд заяви кредитора у цьому судовому засіданні.
У судовому засіданні 14.04.2026 оголошено скорочену (вступну та резолютивну частини) ухвалу.
Встановлені обставини. Норми права, застосовані судом.
Згідно з ч. 1 ст. 2 Кодексу України з процедур банкрутства провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України. Застосування положень Господарського процесуального кодексу України та інших законодавчих актів України здійснюється з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Статтею 113 Кодексу України з процедур банкрутства провадження у справах про неплатоспроможність боржника - фізичної особи, фізичної особи - підприємця здійснюється в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб, з урахуванням особливостей, встановлених цією Книгою.
Відповідно до ч. 1 ст. 122 Кодексу України з процедур банкрутства подання кредиторами грошових вимог до боржника та їх розгляд керуючим реструктуризацією здійснюються в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб.
Відповідно до абз.1, 3 ч. 1 ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство. Відлік строку на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника починається з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.
Офіційне оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 здійснено 26.01.2026, тому останнім днем строку заявлення грошових вимог, визначеним ч. 1 ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства, є 25 лютого 2026 року.
Як вже зазначалось, Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЛ.ЕН.ГРУП» звернулося до господарського суду із заявою про визнання грошових вимог 11.03.2026, тобто зі спливом строку, встановленого ч. 1 ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства.
У поданій заяві ТОВ "ФК "Ел. Ен. Груп" просить суд визнати грошові вимоги кредитора до боржника в розмірі 14 685,79 грн, з яких: 4 000,00 грн - тіло кредиту (основна сума боргу), 5 400,00 грн - заборгованості за відсотками, нарахованих з 07.07.2024 по 03.11.2024 (5 160,00 грн за період до моменту відступлення права вимоги по 29.10.2024 та 240,00 грн за період з 30.10.2024 по 03.11.2024), 4 200,00 грн штрафу та 1 085,79 грн інфляційні втрати, нараховані за період з 30.10.2024 по 21.01.2026, посилаючись на умови договору про надання фінансового кредиту №07205-07/2024 від 07.07.2024 та договору факторингу №30102024 від 30.10.2024. Окрім того, кредитором заявлено до відшкодування судові витрати - 5 324,80 грн судового збору, сплаченого за подання заяви з грошовими вимогами, та 4 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.
Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини (стаття 11 Цивільного кодексу України).
У відповідності до частини 1 статті 202 Цивільного кодексу України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним (стаття 204 Цивільного кодексу України).
Із змісту частини 1 статті 626 Цивільного кодексу України випливає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Частиною 1 статті 638 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до статті 639 Цивільного кодексу України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.
Щодо обставин укладення договору про надання фінансового кредиту №07205-07/2024, судом встановлено наступне.
07.07.2024 ОСОБА_1 заповнено та підписано електронним підписом за допомогою одноразового ідентифікатора (коду) W2302 Заяву-анкету клієнта на отримання фінансового кредиту у ТОВ «Стар Файненс Груп»
У Заяві ОСОБА_1 вказано персональну та фінансову інформацію (РНОКПП НОМЕР_1 , паспортні дані (паспорт серія НОМЕР_2 ), освіту (вища), вид діяльності (різноробочий/фахівець); контактні дані (адресу реєстрації ( АДРЕСА_1 ), номер телефону ( НОМЕР_3 ) та адресу електронної пошти ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ); фінансовий стан, а саме заявлено щомісячний дохід в розмірі 18 000,00 грн; вказано номер банківської картки для отримання кредитних коштів 5363 - 54xx - xxxx - 3441.
У вказаній заяві-анкеті, ОСОБА_1 підтверджено про ознайомлення з Правилами надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту ТОВ "СТАР ФАЙНЕНС ГРУП" (Правила), які розміщенні на веб-сайті starfin.com.ua (сайт); про приєднання до договору у спосіб підписання, який розміщений на сайті та надання згоди ТОВ "СТАР ФАЙНЕНС ГРУП" на використання під час підписання будь-яких документів, пов'язаних з укладенням та виконанням договору про надання фінансового кредиту, накладенням електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги" або електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним Законом України "Про електронну комерцію", зразок якого розміщений в Договорі про спосіб підписання на сайті Товариства.
На підставі цієї Заяви та автоматизованої системи аналізу даних Кредитодавцем - ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» прийнято рішення про надання ОСОБА_1 кредиту в розмірі 4 000,00 грн.
07.07.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю "СТАР ФАЙНЕНС ГРУП" як Товариством та ОСОБА_1 як Клієнтом укладено договір про надання фінансового кредиту №07205-07/2024 (далі - договір), який підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Закону України "Про електронну комерцію" (п.2.18 договору), тобто в електронній формі з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором. Підписання здійснено онлайн через вебсайт кредитодавця (ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП»). Після натискання кнопки «Підписати» боржник отримав на свій номер телефону ( НОМЕР_3 ) одноразовий ідентифікатор (цифровий код) через смс-повідомлення або вхідний дзвінок. Електронний підпис ОСОБА_1 ідентифікований за допомогою коду W2302. Цим способом підписані договір про надання фінансового кредиту №07205-07/2024, Додаток № 1 (Графік платежів), Паспорт споживчого кредиту, Інформаційне повідомлення про передачу персональних даних третіх осіб.
Відповідно до п. 1.1 договору, Товариство надає Клієнту фінансовий кредит в розмірі 4000,00 грн на умовах строковості, зворотності, платності (кредит), а Клієнт зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом в порядку та на умовах, визначених цим договором.
За умовами п. 1.2 договору метою отримання кредиту є власні потреби Клієнта, не пов'язані з підприємницькою діяльністю, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника. Кредит надано строком на 120 днів; дата повернення кредиту 03.11.2024.
Згідно з п.1.4 договору, за користування кредитом Товариством нараховуються проценти, що є платою за користування кредитом. Тип процентної ставки: фіксована.
Денна процентна ставка становить 1,50%, що застосовується у межах строку кредитування, вказаного в п.1.2 цього договору. Денна процентна ставка за цим Договором розрахована за формулою: ДПС = (ЗВСК/ЗРК)/t Ч 100%, де ДПС - денна процентна ставка; ЗВСК - загальні витрати за кредитом (сума всіх нарахувань згідно Графіку платежів до цього Договору); ЗРК - загальний розмір кредиту (вказаний в п.1.1. Договору); t - строк кредитування у днях (вказаний в п.1.2 договору). Загальні витрати, орієнтовна реальна річна процентна ставка за кредитом та орієнтовна загальна вартість кредиту станом на день його оформлення вказуються в Графіку платежів до цього Договору (п.1.4.1 договору).
Відповідно до п. 1.4.2 договору Клієнт має право до 05.08.2024 сплатити перший платіж, відповідно до Графіку платежу.
Детальні терміни (дати) повернення кредиту та сплати процентів визначені в Таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (далі іменується - Графік платежів), що є Додатком № 1 до цього Договору (п.1.5 договору).
Пунктом 1.6 договору визначено, що кредит надається Клієнту в безготівковій формі у національній валюті на рахунок Клієнта включаючи використання реквізитів платіжної картки № 5363 - 54xx - xxxx - 3441 протягом одного робочого дня з дня прийняття рішення про видачу кредиту. Кредит вважається наданим в день перерахування Товариством суми кредиту за вказаними реквізитами.
У п.3.1 визначено, що за користування кредитом Товариством нараховуються виключно проценти. Порядок нарахування платежів за прострочення Клієнтом виконання (невиконання, часткове виконання) зобов'язань за цим договором передбачено в п.5.3. цього договору.
Пунктом 5.3 договору передбачено, що у випадку прострочення Клієнтом сплати процентів відповідно до термінів, встановлених в Графіку платежів, Товариство нараховує неустойку у вигляді штрафу: в розмірі 100% від суми простроченої заборгованості - на наступний день після терміну сплати, встановленого в Графіку платежу, за відповідний розрахунковий (платіжний) період, та до дати погашення заборгованості, з урахуванням обмежень, встановленим чинним законодавством України.
У випадку прострочення Клієнтом сплати тіла кредиту відповідно до терміну, встановленого в Графіку платежів, Товариство нараховує неустойку у вигляді штрафу в розмірі 100% від суми простроченої заборгованості на наступний день після терміну сплати, встановленого в Графіку платежу, з урахуванням обмежень, встановленим чинним законодавством України. У випадку, коли сума кредиту не перевищує розміру однієї мінімальної заробітної плати, неустойка не може перевищувати розміру подвійної суми кредиту. У випадку, коли сума кредиту перевищує розмір однієї мінімальної заробітної плати, неустойка не може перевищувати розміру половини суми кредиту. У випадку встановлених законодавством України мораторіїв (заборон) на нарахування штрафних санкцій штраф протягом періоду мораторію чи заборони не нараховується та відновлюється після їх скасувань (п.5.3.1 договору).
Договір вважається укладеним з моменту його підписання електронними підписами сторін та діє протягом строку, вказаного в п.1.2 цього договору (п.7.1 договору).
Також, 07.07.2024 між ТОВ "СТАР ФАЙНЕНС ГРУП" та ОСОБА_1 підписано Додаток №1 до договору про надання фінансового кредиту "Графік платежів" та Паспорт споживчого кредиту.
Закон України "Про електронну комерцію" визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-комунікаційних систем та визначає права і обов'язки учасників відносин у сфері електронної комерції.
Електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі (пункт 5 частини 1 статті 3 Закону України "Про електронну комерцію").
Згідно статті 11 Закону України "Про електронну комерцію" електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа (ч.12).
Електронні документи (повідомлення), пов'язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи (ч.13).
Згідно з п. 2 ч. 1 статті 12 Закону України "Про електронну комерцію" якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом;
Судом встановлено, що договір про надання фінансового кредиту підписаний сторонами, що свідчить про його укладеність. Факт укладання договору не оспорюється сторонами як і факт отримання кредитних коштів за цим правочином.
Із змісту договору вбачається, що між сторонами виникли кредитні правовідносини.
До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі (стаття 1055 Цивільного кодексу України).
Згідно статті 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок ( стаття 1049 Цивільного кодексу України).
У заяві ТОВ «ФК «ЕЛ.ЕН.ГРУП» зазначено, що ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» виконало свої зобов'язання за договором у повному обсязі та надало боржнику грошові кошти у розмірі 4 000,00 грн, які перераховано за допомогою сервісів ТОВ «ПЕЙТЕК» (PAYTECH) на підставі договору №0902-2 від 09.02.2024.
Керуючий реструктуризацією боргів боржника, перевіривши надані документи, підтвердив виконання кредитором обов'язку щодо надання коштів і визнав заборгованість за тілом кредиту в сумі 4 000,00 грн у повному обсязі. Відповідно до п.1.6 договору, кредит вважається наданим у день перерахування Товариством суми кредиту за вказаними реквізитами. Нарахування відсотків та штрафів, починаючи з дати укладання договору, також відображає використання кредитних коштів боржником згідно з графіком.
Таким чином, надання коштів підтверджується узгодженими діями сторін (наданням реквізитів та підписанням договору), інформацією про переказ PayTech та визнанням суми основного боргу в процедурі неплатоспроможності.
Проте боржником свої зобов'язання не виконано, чим порушено договірні зобов'язання.
Відповідно до стаття 598 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.
Стаття 599 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Як визначено у статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Станом на 30 жовтня 2024 року заборгованість ОСОБА_1 перед ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» становила 13 360,00 грн, з яких: 4 000,00 грн - основна сума боргу по тілу кредиту; 5 160,00 грн нарахованих відсотків за користування кредитом за період з 07.07.2024 по 29.10.2024 (нарахування здійснювалося за ставкою 1,5% на день, що становить 60,00 грн щоденно); 4 200,00 грн штрафу, нарахованого за прострочення виконання зобов'язань за графіком платежів (22.08.2024 в сумі 600 грн, 05.09.2024 в сумі 1800 грн та 05.10.2024 в сумі 1800 грн).
30.10.2024 між ТОВ "СТАР ФАЙНЕНС ГРУРП" як Клієнтом та ТОВ "ФК "ЕЛ.ЕН.ГРУП" як Фактором укладено договір факторингу №30102024 (далі - договір факторингу), відповідно до п.1.1. якого, на умовах, встановлених цим договором та у відповідності до гл.73 ЦК України, Фактор передає грошові кошти в розпорядження Клієнта (ціна договору) за плату, а Клієнт відступає Фактору права грошової вимоги (Права вимоги) до Боржників за кредитними Договорами (Портфель заборгованості).
За умовами п. 1.2 договору факторингу, внаслідок передачі (відступлення) Права Вимоги за цим Договором, Фактор замінює Клієнта у кредитних договорах, що входять до Портфеля Заборгованості та набуває прав грошових вимог Клієнта за цими кредитними договорами, включаючи право вимагати від боржників належного виконання всіх грошових та інших зобов'язань за кредитними договорами.
Права вимоги переходять до Фактора з моменту набрання чинності даним Договором, після чого Фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно їх заборгованості ( п.1.4 Договору факторингу).
У відповідності до умов цього Договору Клієнт передає (відступає) Фактору Права вимоги до Боржників, які виникли у Клієнта внаслідок невиконання Боржниками умов Кредитних договорів, та які входять до Портфелю заборгованості. Загальний розмір Портфеля заборгованості Боржників, Права вимоги до яких відступаються складає 77 712 388,06 грн станом на дату підписання сторонами цього Договору (п.6.1 договору факторингу).
Сума фінансування, яку Фактор мав сплатити Клієнту, складала 2 828 392,25 грн (п.7.1 договору факторингу).
Відступлення Права вимоги за цим договором здійснюється без згоди Боржників (п.6.2 договору факторингу).
Розділом 8 договору факторингу визначено порядок передачі Реєстру Боржників та порядок обміну документацією.
Згідно з Розділом 8 Договору факторингу № 30102024 від 30.10.2024 року, Сторони встановили чіткий алгоритм передачі інформації та документів щодо Боржників:
Зокрема, в день підписання цього договору Клієнт готує та передає Фактору в письмовій формі, заповнений Реєстр Боржників, складений за формою, встановленою Додатку № 1 до цього Договору. Протягом 3 робочих днів з моменту підписання цього договору та письмового Реєстру Боржників, Клієнт готує та передає Фактору в електронній формі, електронною поштою або кур'єрською доставкою на електронному носієві (флеш карта, компакт диск та інші оптичні носії інформації) Реєстр Боржників за формою, встановленою в Додатку № 1-1 до цього договору, з усіма заповненими даними про Боржників. Електронний реєстр Боржників засвідчується КЕП керівника Клієнта. Протягом 3 (трьох) робочих днів з моменту отримання Фактором електронної форми Реєстру Боржників Фактор формує та надає Клієнту для підписання Акт приймання-передачі Реєстру Боржників (Додаток № 2). Протягом 3 (трьох) робочих днів, з моменту отримання Клієнтом Акту приймання-передачі Реєстру Боржників, уповноважений представник Клієнта підписує вказаний Акт, скріплює печаткою та передає підписаний примірник Акту Фактору (п.8.1.1-8.1.3 договору факторингу).
За умовами п. 8.2- 8.6 договору факторингу Клієнт зобов'язаний передати всю Документацію Новому кредитору протягом 30 днів з дати укладення Договору, що підтверджується відповідним Актом (Додаток № 3).
Договір набрав чинності 30.10.2024 з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін, та діє до 31 грудня 2025 року, але у будь-якому випадку до повного виконання відповідних зобов'язань сторонами (п.13.1 договору).
Договір факторингу та додатки до нього містять позначки про накладення удосконалених електронних підписів та печаток керівників обох компаній (Кононенко Є. О. та Сердюк Л.Ю.) із зазначенням про їх підписання 30.10.2024.
Виконання умов договору факторингу № 30102024 від 30.10.2024 підтверджується сукупністю письмових доказів, які засвідчують передачу прав вимоги від ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» до ТОВ «ФК «ЕЛ.ЕН.ГРУП» та здійснення розрахунків між ними.
Зокрема, за Актом приймання-передачі Реєстру Боржників, який підписано сторонами 30.10.2024 через сервіс електронного документообігу «Вчасно», Клієнт передав, а Фактор прийняв права вимоги до 5 667 боржників на загальну суму заборгованості 77 712 388,06 грн.
Фінансування під відступлення прав вимоги підтверджується платіжною інструкцією № 509 від 31.10.2024 на суму 794 000,00 грн, де у призначенні платежу чітко вказано: «часткова сплата згідно п.7.1. ДОГОВОРУ ФАКТОРИНГУ №30102024 від 30 жовтня 2024 року».
ТОВ «ФК «ЕЛ.ЕН.ГРУП» додано до заяви електронні оригінали договору №07205-07/2024, Заявки-анкети, Паспорта споживчого кредиту та розрахунки заборгованості, що свідчить про виконання умов п. 8.2 договору факторингу щодо передачі документації.
Витяг з Реєстру боржників № 1 підтверджує включення заборгованості ОСОБА_1 до портфеля заборгованості, що відступається. У Витязі зафіксовано стан боргу ОСОБА_1 на дату відступлення в розмірі 13 360,00 грн (4 000 грн тіло кредиту, 5 160 грн відсотки та 4 200 грн штрафу).
Відповідно до пункту 6.6 договору факторингу № 30102024 від 30.10.2024, ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» взяло на себе зобов'язання протягом 10 робочих днів з дати відступлення повідомити боржника про відступлення права вимоги, передачу персональних даних та надати інформацію про Нового кредитора (Фактора). Аналогічна вимога щодо обов'язкового повідомлення протягом 10 робочих днів міститься і в пункті 4.1.4 договору № 07205-07/2024 від 07.07.2024, який (п. 4.1.7) передбачає, що таке повідомлення може бути надіслане боржнику кількома узгодженими способами за вибором Товариства: через смс-повідомлення; шляхом розміщення в Особистому кабінеті Клієнта; на електронну адресу Боржника (mihajlonajcuk@gmail.com); поштовим відправленням із позначкою «Вручити особисто».
У заяві про визнання грошових вимог до боржника ТОВ «ФК «ЕЛ.ЕН.ГРУП» посилається на статті 516 та 1082 Цивільного кодексу України, зазначаючи, що заміна кредитора відбувається без згоди боржника, а обов'язок боржника здійснити платіж новому кредитору виникає за умови отримання ним повідомлення про відступлення.
ТОВ «ФК «ЕЛ.ЕН.ГРУП» стверджує, що боржник після відступлення не здійснив жодного платежу на рахунки ні первісного, ні нового кредитора. Водночас, керуючим реструктуризацією у повідомленні про результати розгляду вимог визнано законність набуття новим кредитором права вимоги до боржника.
Статтею 512 Цивільного кодексу України передбачено підстави заміни кредитора у зобов'язанні, зокрема кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 514 Цивільного кодексу України).
Статтею 516 Цивільного кодексу України встановлено, що заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
У п.6.2 договору факторингу передбачено, що відступлення права вимоги за договором здійснюється без згоди боржника.
Відповідно до статті 1077 Цивільного кодексу України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов'язання клієнта перед фактором. Зобов'язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов'язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає.
Отже, на підставі договору факторингу №30102024 від 30.10.2024 права вимоги до боржника за договором про надання фінансового кредиту №07205-07/2024 від 07.07.2024 перейшли до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ЕЛ.ЕН. ГРУП".
Згідно з заявою про визнання грошових вимог та доданим до неї розрахунком ТОВ «ФК «ЕЛ.ЕН.ГРУП», загальна сума боргу ОСОБА_1 становить 14 685,79 грн, в тому числі: 4 000,00 грн заборгованості за основною сумою боргу (тіло кредиту); 5 400,00 грн заборгованості за відсотками, нарахованими за період з 07.07.2024 по 03.11.2024 (включаючи 5 160 грн. що нараховані за період до моменту відступлення права вимоги по 29.10.2024 та 240 грн, що нараховані та 240,00 грн за період з 30.10.2024 по 03.11.2024); 4 200,00 грн штрафну, нарахованого за прострочення платежів; 1 085,79 грн інфляційних втрат, нарахованих за період з 30.10.2024 по 21.01.2026 на суму основного боргу та відсотків (9 400 грн).
Відповідно до ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 629 ЦК України визначено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно з ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
З матеріалів справи вбачається, що грошові вимоги ТОВ "ФК "Ел.Ен.Груп" у частині 9400грн, в тому числі 4 000,00 грн тіла кредиту (основна сума боргу) та 5 400,00 грн заборгованості за відсотками, нарахованими за період з 07.07.2024 по 03.11.2024, підтверджені належними та допустимими доказами, відтак суд доходить висновку про обґрунтованість грошових вимог ТОВ "ФК "Ел.Ен.Груп" на вказану суму.
При цьому, суд зауважує, що відповідно до абз. 3 ч. 4 ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства кредитори, вимоги яких заявлені після завершення строку, визначеного частиною першою цієї статті, є конкурсними, однак не мають права вирішального голосу на зборах та комітеті кредиторів. Такі вимоги задовольняються в черговості, встановленій КУзПБ.
Щодо грошових вимог ТОВ "ФК "Ел.Ен.Груп" у частині 4 200,00 грн штрафу та 1 085,79 грн інфляційних втрат, суд зазначає таке.
Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану" № 2120-IX від 15.03.2022 розділ "Прикінцеві та перехідні положення" ЦК України доповнено, зокрема, пунктом 18.
Відповідно до п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Тобто, позичальники не несуть відповідальності перед фінансовою (кредитною) установою у разі прострочення зобов'язання за кредитом, за наступних умов: у випадку прострочення зобов'язань за кредитом не буде нараховано штрафні санкції, зокрема штраф, пеня та інші платежі, які вказані у кредитному договорі; всі штрафи, пені та інші платежі, сплата яких передбачена договором про споживчий кредит, нараховані з 24.02.2022 за прострочення виконання зобов'язань за кредитним договором, підлягають списанню.
Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" (із змінами) у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" введено в Україні воєнний стан.
Оскільки нарахування штрафу на загальну суму 4 200,00 грн (22.08.2024 нараховано в сумі 600 грн, 05.09.2024 нараховано в сумі 1800 грн та 05.10.2024 нараховано в сумі 1800 грн) за прострочення виконання грошових зобов'язань за договором №07205-07/2024 від 07.07.2024 здійснено в період дії в Україні воєнного стану, суд доходить висновку про відсутність підстав для їх визнання, оскільки такі підлягають списанню.
Частиною 4 статті 133 КУзПБ передбачено порядок задоволення вимог кредиторів при розгляді справи про банкрутство фізичної особи, а саме: вимоги кредиторів, включені до реєстру вимог кредиторів, задовольняються у такій черговості:
1) у першу чергу задовольняються вимоги до боржника щодо виплати заборгованості із заробітної плати працівникам, які перебувають/перебували у трудових відносинах із боржником, сплати аліментів, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи, сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування;
2) у другу чергу задовольняються вимоги щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) та проводяться розрахунки з іншими кредиторами;
3) у третю чергу сплачуються неустойки (штраф, пеня), внесені до реєстру вимог кредиторів.
За результатами розгляду зазначених заяв господарський суд постановляє ухвалу про визнання чи відхилення (повністю або частково) вимог таких кредиторів (абз. 4 ч. 6 ст. 45 КУзПБ).
Враховуючи, що грошові вимоги кредитора до боржника у визнаній судом частині виникли до відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, такі є: конкурсними вимогами, документально підтвердженими, відтак суд визнає грошові вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Ел. Ен. Груп» до боржника ОСОБА_1 в розмірі 9400грн 00коп. з віднесенням їх до другої черги задоволення.
Водночас, з урахуванням положень абз. 3 ч. 4 ст. 45 КУзПБ, зазначені вимоги товариства є конкурсними, однак не мають права вирішального голосу на зборах та комітеті кредиторів.
У відповідності до приписів ч. 2 ст. 133 КУзПБ витрати, пов'язані, зокрема, з провадженням у справі про неплатоспроможність відшкодовуються у повному обсязі до задоволення вимог кредиторів.
З урахуванням викладеного, витрати кредитора на сплату судового збору за розгляд заяви про визнання кредитором в даній справі в сумі 5 324,80 грн підлягають відшкодуванню у повному обсязі до задоволення вимог кредиторів
Судові витрати.
Оцінюючи заявлені кредитором вимоги в частині витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 4 000,00 грн, суд враховує таке.
Відповідно до ч. 1 ст. 3 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України «Про міжнародне приватне право», Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (з 21.10.2019 Кодексу України з процедур банкрутства), а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Зазначена норма кореспондується з ч. 1 ст. 2 КУзПБ, якою передбачено, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.
За змістом наведеного, норми ГПК України є загальними стосовно норм КУзПБ, які визначають особливості провадження у справах про банкрутство, тобто є спеціальними та мають пріоритет у застосуванні при розгляді цих справ.
У процедурі банкрутства процесуальні норми ГПК України мають універсальний характер, оскільки розраховані як на позовне провадження, так і на процедуру банкрутства та їх застосування у цій процедурі здійснюється з урахуванням особливостей правового регулювання розгляду конкретного питання, передбаченого КУзПБ.
У ст. 1 КУзПБ наведено визначення кредитора, яким є юридична або фізична особа, а також контролюючий орган, уповноважений відповідно до Податкового кодексу України здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у межах своїх повноважень, та інші державні органи, які мають вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника; конкурсних кредиторів, якими є кредитори за вимогами до боржника, що виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника; поточних кредиторів - кредиторів за вимогами до боржника, що виникли після відкриття провадження у справі про банкрутство.
Статтею 64 КУзПБ встановлено черговість задоволення вимог кредиторів боржника. Так у пункті 1 частини першої цієї статті передбачено, що кошти, одержані від продажу майна банкрута, спрямовуються на задоволення вимог кредиторів у порядку, встановленому цим Кодексом. При цьому у першу чергу задовольняються, зокрема, витрати, пов'язані з провадженням у справі про банкрутство в господарському суді.
Водночас, аналіз положень КУзПБ свідчить про відсутність в них як спеціальних нормативно-правових актах, норм, які регулюють порядок розподілу судових витрат.
Тому з урахуванням наведеного, для вирішення питання про розподіл судових витрат у справі про банкрутство мають бути застосовані загальні норми ГПК України.
Згідно із ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу (п. 1 ч. 3 ст. 123 ГПК України).
Системний аналіз норм ст. 123 ГПК України, ст.64, 133 КУзПБ свідчить, що витрати, пов'язані з провадженням у справі про банкрутство в господарському суді не є у розумінні ст. 1 КУзПБ зобов'язанням боржника перед кредитором, а є витратами понесеними в процесі розгляду грошових вимог кредитора, які мають спеціальний порядок відшкодування, передбачений нормами ГПК України та не можуть бути стягнуті окремо від цього провадження. Тому такі витрати не відносяться до поточних вимог у справі та підлягають позачерговому задоволенню відповідно до ч. 2 ст. 133 КУзПБ.
Витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх вартість уже фактично сплачена стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачена.
Схожа правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 22.10.2020 у справі №904/4387/19, від 26.10.2023 у справі №908/100/21.
Статтею 126 ГПК України визначено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
За змістом абзаців другого, третього частини восьмої статті 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Статтею 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" передбачено, що адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правничої допомоги.
На підтвердження понесених на правничу допомогу витрат кредитором надано:
- договір про надання правової допомоги №18092025 від 18.09.2025, укладений між Кредитором та адвокатом Сабурою Світланою Олександрівною (Свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю № 004377 від 22.02.2021, ордер на надання правничої допомоги серії ВН №1585129 від 30.09.2025);
- Додаток № 18 до договору №18092025 від 18.09.2025, де у переліку боржників щодо яких надаються адвокатом юридичні послуги під порядковим номером 4 зазначено Найчука Михайла Йосиповича;
- Детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом від 03.03.2026, згідно з яким адвокат витратив 4 години на роботу, яка включала: правовий аналіз та обробку інформації і документів; вивчення судової практики; складання заяви про кредиторські вимоги; надання консультацій Клієнту щодо підготовки та подання заяви;
- Акт прийому-передачі наданих послуг від 03.03.2026, який підтверджує фактичне надання послуг на суму 4 000,00 грн та відсутність претензій сторін щодо якості та вартості послуг адвоката.
Відповідно до п.1.1 договору №18092025 від 18.09.2025 Клієнт доручив, а Адвокат взяв на себе зобов'язання надавати юридичну допомогу Клієнту в обсязі та на умовах, передбачених цим договором про надання правової допомоги.
Згідно з п.1.2 договору №18092025 від 18.09.2025, Адвокат приймає доручення Клієнта щодо надання правової допомоги у судових справах щодо визнання кредиторських вимог боржників Клієнта згідно Реєстру боржників, який є додатком до цього Договору, а Клієнт зобов'язується виплатити Адвокату гонорар за надані юридичні послуги та відшкодувати фактичні витрати Адвоката, пов'язані з виконанням доручення Клієнта.
Пунктом 3.1 договору №18092025 від 18.09.2025 визначено, що за послуги з надання правової допомоги Клієнт виплачує Адвокату гонорар у наступному розмірі: 7000,00 грн - складання заяви про кредиторські вимоги боржників або за згодою сторін 1000 грн на 1 годину; 8000,00 грн - складання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції; 9000,00 (дев'ять тисяч) грн. - складання касаційної скарги; 3000, 00 грн - складання пояснень на повідомлення арбітражного керуючого чи заперечення боржника/представника боржника; 1000, 00 грн - складання та надсилання адвокатського запиту.
Клієнт оплачує Адвокату послуги шляхом перерахування коштів на банківський рахунок Адвоката протягом 10 днів з дня прийняття рішення суду щодо завершення процедури реструктуризації боргів боржника або закриття провадження у справі. Якщо після направлення Адвокатом заяви про грошові вимоги до суду, спір між Клієнтом та боржником клієнта було врегульовано, вважається, що Адвокат надав послуги у повному обсязі по конкретній справі (п.3.2 договору №18092025 від 18.09.2025).
Договір діє з 18.09.2025 по 17.08.2026 включно (п.4.1 договору №18092025 від 18.09.2025).
Як зазначалося, відповідно до Детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом Сабурою С.О. та Акту прийому-передачі, загальна вартість послуг щодо боржника Найчука М.Й. становить 4 000,00 грн. Адвокатом витрачено у справі Найчука М.Й. загалом 4 години. Ця сума та час охоплюють наступний комплекс послуг: правовий аналіз та обробка інформації і документів, наданих кредитором з ціллю підготовки заяв до господарського суду, включаючи вивчення судової практики; складання заяви про кредиторські вимоги до боржника; надання консультацій Клієнту, пов'язаних із підготовкою та подачею заяви до господарського суду.
Згідно з умовами договору про надання правової допомоги №18092025 (п. 3.1), сторони погодили вартість послуг адвоката у розмірі 1 000 грн за 1 годину роботи як альтернативу фіксованій платі за документ, що відповідає фактично нарахованим 4 000 грн за 4 години праці адвоката.
Дослідивши вищезазначені документи, суд зазначає, що заявником належним чином підтверджено понесені витрати на професійну правничу допомогу.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката і клієнта. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань.
Верховним Судом у складі Об'єднаної палати Касаційного господарського суду в постанові від 20.11.2020 у справі №910/13071/19 звернуто увагу, що втручання суду у договірні відносини між адвокатом та його клієнтом у частині визначення розміру гонорару або зменшення розміру стягнення такого гонорару з відповідної сторони на підставі положень ч. 4 ст. 126 ГПК України можливе лише за умови обґрунтованості та наявності доказів на підтвердження невідповідності таких витрат фактично наданим послугам. В іншому випадку, таке втручання суперечитиме принципу свободи договору, закріпленому в положеннях ст. 627 ЦК України, принципу pacta sunt servanda та принципу захисту права працівника або іншої особи на оплату та своєчасність оплати за виконану працю, закріпленому у ст. 43 Конституції України.
Разом із тим, ані боржник, ані керуючий реструктуризацією клопотання про зменшення розміру витрат кредитора на професійну правничу допомогу адвоката не надали. Навпаки, арбітражною керуючою Рибкіною Н.В. у повідомленні від 19.03.2026 за результатами розгляду вимог ТОВ «ФК «ЕЛ.ЕН.ГРУП» визнано витрати на правничу допомогу в розмірі 4 000,00 грн.
З огляду на зазначене, суд доходить висновку про наявність підстав для визнання грошових вимог ТОВ "ФК "Ел.Ен.Груп" у частині витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 4000,00 грн.
Щодо судового збору.
Статтею 4 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно з п. п. 2 п. 2-1 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду у справі про банкрутство (неплатоспроможність) заяви кредиторів, які звертаються з грошовими вимогами до боржника після офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), а також після офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом ставка судового збору становить 2 розміри прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2026 рік" установлений розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 1 січня 2026 року складає 3328 грн.
Відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Отже, за звернення у 2026 році до господарського суду із заявою з грошовими вимогами до боржника в електронній формі заявник повинен сплатити судовий збір у розмірі 5324,80 грн (3328,00 грн х 2 х 0,8).
Згідно платіжної інструкції № 1268 від 27 лютого 2026 року ТОВ "ФК "Ел.Ен.Груп" сплачено судовий збір в розмірі 5324,80 грн, а тому зазначені витрати підлягають відшкодуванню позачергово до задоволення вимог кредиторів.
Керуючись ст. 42, 46, 234-235, 255 Господарського процесуального кодексу України, ст. ст.9, 45, 47, 113, 122, 133 Кодексу України з процедур банкрутства, господарський суд
1. Заяву без номера від 11.03.2026 (вх.№1934 від 12.03.2026) Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ ЕЛ.ЕН.ГРУП" про визнання грошових вимог про неплатоспроможність ОСОБА_1 , с. Ілавче Тернопільського району Тернопільської області, - задовольнити частково.
2. Визнати грошові вимоги кредитора - Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ЕЛ.ЕН.ГРУП" (вул.Ірининська, будинок 5/24, офіс 89, місто Київ, ідентифікаційний код 41240530) відносно боржника ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , паспорт серії НОМЕР_2 виданий 27.11.2013 Теребовлянським РС УДМС України в Тернопільській області, адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 ) в розмірі 9400грн 00коп., та включити їх в Реєстр вимог кредиторів без права вирішального голосу на зборах кредиторів.
Черговість задоволення грошових кредиторських вимог в сумі 9400грн (в тому числі 4 000,00 грн тіла кредиту (основна сума боргу) та 5 400,00 грн заборгованості за відсотками, нарахованими за період з 07.07.2024 по 03.11.2024) - друга.
3. Грошові вимоги у розмірі 5285,79грн, в тому числі 4 200,00 грн штрафу та 1 085,79 грн інфляційних нарахувань (за період з 30.10.2024 по 21.01.2026), - відхилити.
4. Витрати на оплату судового збору в розмірі 5 324,80 грн та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 4000грн покласти на боржника, які підлягають відшкодуванню у повному обсязі до задоволення вимог кредиторів.
Копію ухвали надіслати учасникам судового процесу до електронного кабінету в електронній формі із застосуванням ЄСІТС в порядку, визначеному ГПК України.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її прийняття.
Ухвала суду, постановлена у справі про банкрутство (неплатоспроможність) за результатами розгляду господарським судом заяв, клопотань та скарг, може бути оскаржена в порядку, встановленому Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, передбачених Кодексом України з процедур банкрутства (стаття 9 Кодексу України з процедур банкрутства).
Повну ухвалу складено 20.04.2026.
Суддя Н.О. Андрусик