Провадження № 1кп-932-59-26
Справа № 233/5378/24
Іменем УКРАЇНИ
16 квітня 2026 року Шевченківський районний суд
міста Дніпра
у складі:
головуючого-судді ОСОБА_1
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3
при секретарі ОСОБА_4
за участю
прокурора ОСОБА_5
захисника ОСОБА_6
обвинуваченого ОСОБА_7
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Дніпро кримінальне провадження за обвинуваченням:
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Хряськ, Маневицького району, Волинської області, громадянина України, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.115 КК України,-
У провадженні Шевченківського районного суду міста Дніпра перебуває кримінальне провадження щодо ОСОБА_7 , який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.115 КК України.
Прокурор заявив клопотання про продовження застосування обвинуваченому ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, так як на даний час не відпали ризики, передбачені ст.177 КПК України. ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого кримінального правопорушення і тому враховуючи тяжкість покарання, яке йому загрожує, існує ризик, що обвинувачений може переховуватися від суду. Також з урахуванням того, що свідки та потерпіла по справі судом не допитані, існує ризик, що обвинувачений може впливати на вказаних осіб. Крім вище викладеного, існує ризик, що обвинувачений може вчинити інші військові кримінальні правопорушення, передбачені ст.ст.407, 408, 409 КК України. Проти задоволення клопотання обвинуваченого ОСОБА_7 заперечував.
Обвинувачений ОСОБА_7 заперечував проти задоволення клопотання прокурора та просив змінити йому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на домашній арешт, так як він не впливав на свідків та не має наміру впливати на них. Він бажає продовжити військову службу, він має на утриманні неповнолітню дитину та дружину, яка після перенесеної операції, потребує стороннього догляду.
Захисник ОСОБА_6 підтримав клопотання обвинуваченого та просив його задовольнити, так як прокурор подає до суду формальні клопотання та не надає докази існування ризиків, на які він посилається.
Вислухавши думку учасників процесу, суд вважає необхідним клопотання обвинуваченого ОСОБА_7 залишити без задоволення, клопотання прокурора задовольнити та продовжити застосування щодо обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів з наступних підстав.
Обвинувачений ОСОБА_7 обвинувачується у вчинені особливо тяжкого умисного злочину проти життя та здоров'я іншої особи, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до п'ятнадцяти років, і усвідомлюючи відповідальність, яка йому загрожує у випадку доведеності його вини, може переховуватися від суду, що дає суду обґрунтовану підставу вважати наявність ризику, що ОСОБА_7 може переховуватися від суду. Також враховуючи серйозність пред'явленого йому обвинувачення та стадію судового провадження, коли свідки сторони обвинувачення та потерпіла не допитані судом, існує висока вірогідність вчинення з боку обвинуваченого ОСОБА_7 впливу на вказаних осіб.
Оцінюючи вищевказані обставини, суд, також приймає до уваги практику ЄСПЛ, зокрема про те, що хоча тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту і суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризику переховування. Тяжкість інкримінованого правопорушення та усвідомлення можливості засудження до тривалого терміну позбавлення волі вже саме по собі може бути підставою та мотивом для обвинуваченого до втечі.
Крім того, суд враховує характер кримінального правопорушення, в якому обвинувачується ОСОБА_7 , яке має високий ступінь суспільної небезпеки, зумовленої наслідками не лише для конкретної особи, а й для суспільства в цілому та практику Європейського суду з прав людини стосовно того, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства.
Суд вважає, що вказані ризики на цей час не зменшилися, залишаються реальними та продовжують існувати, враховуючи зміст пред'явленого звинувачення ОСОБА_7 , характер та обставини протиправних дій, в яких він обвинувачується, що виправдовує тримання обвинуваченого під вартою і застосування саме такого запобіжного заходу до обвинуваченого ОСОБА_7 у цьому випадку буде виправданим з точки зору наявності відповідного суспільного інтересу, який за належним врахуванням принципу презумпції невинуватості, виправдовує відступ від вимоги забезпечення поваги до особистої свободи.
З урахуванням вищевикладеного та стадії судового провадження, коли суд продовжує досліджувати докази, підстав для зміни обвинуваченому ОСОБА_7 запобіжного заходу з тримання під вартою на більш м'який не вбачається, оскільки інші більш м'які запобіжні заходи, не зможуть забезпечити належну поведінку обвинуваченого, і відповідно ч.6 ст.176 КПК України, під час дії воєнного стану до осіб, які обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 109-114?, 258-258?, 260, 261, 437-442? Кримінального кодексу України, за наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, застосовується виключно запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Вчинення особою під час дії правового режиму воєнного стану кримінального правопорушення, передбаченого ст.115 КК України, свідчить про максимальний ступінь суспільної небезпечності діяння, що виправдовує застосування до обвинуваченого виключного запобіжного заходу - тримання під вартою.
Посилання обвинуваченого ОСОБА_7 , що він має на утриманні неповнолітню дитину та дружину, яка потребує стороннього догляду, суд не може розцінювати як підставу зміни запобіжного заходу, так як вищезазначені обставини з урахуванням серйозності обвинувачення та обставин скоєння злочину, суворості покарання, яке може бути призначено обвинуваченому у разі доведеності його вини, не свідчать про наявність у обвинуваченого ОСОБА_7 перешкод або інших стримуючих факторів щодо можливості ухилитися від суду і вказані обставини враховуються судом у сукупності з іншими обставинами при розгляді кримінального провадження.
Посилання захисту, що ухвали суду про продовження строку тримання під вартою однотипні, суд вважає безпідставними, оскільки ухвала суду - це процесуальний документ, зміст якого регулюється Кримінальним процесуальним кодексом України і він має стандартну структуру. При цьому, при вирішенні кожного разу питання про продовження обраного ОСОБА_7 запобіжного заходу суд, окрім обставин, передбачених ст.178 КПК України, також враховує стадію процесу, об'єм досліджених доказів та об'єм доказів, які ще необхідно дослідити, з огляду на тяжкість пред'явленого обвинувачення та наявності ризиків, передбачених ст.177 КПК України.
На підставі викладеного, суд вважає необхідним клопотання обвинуваченого ОСОБА_7 залишити без задоволення, клопотання прокурора задовольнити та продовжити застосування щодо обвинуваченого ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в умовах гауптвахти Військової служби правопорядку строком на 60 днів.
Керуючись ст.ст.176-178, 183, 194, 331,350, 370, 372 КПК України, суд -
Клопотання обвинуваченого ОСОБА_7 про зміну запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на запобіжний захід у вигляді домашнього арешту залишити без задоволення.
Клопотання прокурора задовольнити, продовжити застосування щодо ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в умовах гауптвахти Військової служби правопорядку строком на 60 днів, тобто до 14 червня 2026 року, включно.
На ухвалу може бути подана апеляція до Дніпровського апеляційного суду до ухвалення судового рішення по суті протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Судді ОСОБА_1
ОСОБА_2
ОСОБА_3