13 квітня 2026 року Справа № 915/407/26
м. Миколаїв
Господарський суд Миколаївської області у складі судді Адаховської В.С.
розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю “Торговий дом “Югелеватор» в особі розпорядника майна - арбітражного керуючого Мартиненко Наталії Михайлівни (69035, м.Запоріжжя, а/с №7575; свідоцтво №1190 від 13.06.2013) №б/н від 09.04.2026 про забезпечення позову до подачі позовної заяви відносно особи, яка може отримати статус відповідача: фізичної особи-підприємця Зубка Володимира Михайловича ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )
Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 01.08.2024 (суддя Адаховська В.С.) відкрито провадження у справі №915/527/24 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю “Торговий дом “Югелеватор» (ідентифікаційний код 36622831); введено процедуру розпорядження майном боржника, розпорядником майна боржника призначено арбітражного керуючого Кучака Юрія Федоровича.
Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 22.01.2026 у справі №915/527/24, серед іншого, продовжено строк процедури розпорядження майном та строк проведення інвентаризації майна у справі №915/527/24 про банкрутство ТОВ “ТД “Югелеватор» до 30.03.2026 включно. Відсторонено арбітражного керуючого Кучака Юрія Федоровича від виконання повноважень розпорядника майна у справі №915/527/24. Призначено розпорядником майна у даній справі арбітражного керуючого Мартиненко Наталію Михайлівну (свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) №1190 від 13.06.2013). Припинено виконання обов'язків керівника ТОВ “ТД “Югелеватор» арбітражним керуючим Кучаком Юрієм Федоровичем та покладено виконання обов'язків керівника ТОВ “ТД “Югелеватор» на розпорядника майна - арбітражного керуючого Мартиненко Наталію Михайлівну.
Товариство з обмеженою відповідальністю “Торговий дом “Югелеватор» в особі розпорядника майна - арбітражного керуючого Мартиненко Н.М. (виконуючого повноваження керівника боржника - ТОВ “ТД “Югелеватор») звернулося до Господарського суду Миколаївської області з заявою, сформованою в системі “Електронний суд» №б/н від 09.04.2026 (вх. №5051/26) про забезпечення позову до подачі позовної заяви, в якій просить суд:
Вжити заходів забезпечення позову Товариства з обмеженою відповідальністю “Торговий дом “Югелеватор» (ідентифікаційний код 36622831) до фізичної особи-підприємця Зубка Володимира Михайловича (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) про визнання недійсним Договору про надання поворотної фінансової допомоги №1 від 12.02.2024, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю “Торговий дом “Югелеватор» (ідентифікаційний код 36622831) та фізичною особою-підприємцем Зубком Володимиром Михайловичем, та стягнення з останнього безпідставно набутих грошових коштів в сумі 700000,00 грн, шляхом:
- накладення арешту на частку у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю “ХАЙ-ТЕК ЕНТЕРПРАЙЗ» (ЄДРПОУ 44363243, 54052, Україна, Миколаївська обл., м. Миколаїв, вул. Айвазовського, буд. 19/1) номінальною вартістю 5100 грн, що становить 51% статутного капіталу та належить на праві власності ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 );
- накладення арешту на частку у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю “ТРАНСПОРТНОЕКСПЕДИЦІЙНА КОМПАНІЯ “ТЕХНОТРАНС» (ЄДРПОУ 35669685, 04123, Україна, м. Київ, вул. Бестужева, буд. 36 оф. 9) номінальною вартістю 100000 грн, що становить 100% статутного капіталу та належить на праві власності ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 );
- накладення арешту на частку у статутному капіталі Приватного підприємства “ЮНІТІ» (ЄДРПОУ 23398028, 54001, Україна, Миколаївська обл., м. Миколаїв, вул. Ленінградська, буд. 1Г) номінальною вартістю 300 грн, що становить 30% статутного капіталу та належить на праві власності ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 );
- накладення арешту на частку у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю “3 В ІНТЕРНЕШНЛ» (ЄДРПОУ 45938376, 01021, Україна, м. Київ, вул. Грушевського Михайла, буд. 9 кв. 34) номінальною вартістю 330000 грн, що становить 33% статутного капіталу та належить на праві власності ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 )
- обмеження ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) у праві виїзду з України до виконання зобов'язань, встановлених п. 10 Ухвали Господарського суду Миколаївської області від 22.01.2026 у справі №915/527/24, в частині передачі розпоряднику майна боржника арбітражному Мартиненко Наталії Михайлівні матеріальних та інших цінностей боржника Товариства з обмеженою відповідальністю “Торговий дом “Югелеватор» (54052, Миколаївська обл., м.Миколаїв, вул. Айвазовського, буд. 19/1, ідентифікаційний код 36622831), а саме: отриманих без належної правової підстави коштів у розмірі 700000,00 грн, перерахованих Товариством з обмеженою відповідальністю “Торговий дом “Югелеватор» (ідентифікаційний код 36622831) відповідно до платіжних доручень №28 від 13.02.2024, №37 від 23.02.2024 та №73 від 07.03.2024.
У заяві зазначається, що розпорядник майна боржника має намір звернутися до Господарського суду Миколаївської області з позовом до фізичної особи-підприємця Зубка Володимира Михайловича (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) про визнання недійсним Договору про надання поворотної фінансової допомоги №1 від 12.02.2024, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю “Торговий дом “Югелеватор» (ідентифікаційний код 36622831) та фізичною особою-підприємцем Зубко Володимиром Михайловичем (далі - ФОП Зубка В.М.), стягнення з останнього безпідставно набутих грошових коштів у сумі 700000,00 грн.
Також у заяві повідомлено відомості щодо осіб, які можуть отримати в подальшому статус у цій справі, серед яких: фізична особа-підприємець Зубко Володимир Михайлович (РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ), в якості відповідача.
Заявник зазначає, що рішенням Господарського суду Миколаївської області від 04.10.2023 у справі №915/642/23, залишеним без змін постановою Південно-Західного апеляційного господарського суду від 30.01.2024, частково задоволено позов СТОВ “Агрофірма “Марківське», стягнуто з ТОВ “ТД “Югелеватор» на користь СТОВ “Агрофірма “Марківське» 3278678,00 грн - основного боргу, 86772,68 грн - 3% річних, 476677,81 грн - інфляційних втрат, 443699,79 грн - пені та 70942,92 грн судового збору.
Розпорядником майна, на виконання ухвали Господарського суду Миколаївської області від 22.01.2026 у справі №915/527/24 щодо проведення інвентаризації майна встановлено, що ТОВ “ТД “Югелеватор» в 2024 році на користь ФОП Зубка В.М. здійснено ряд платежів з наступним призначенням платежу: 13.02.2024 року на суму 200000,00 грн з призначенням платежу “Надання поворотної фінансової допомоги згідно договору №1 від 12.02.2024 р. Без ПДВ»; 23.02.2024 року на суму 200000,00 грн з призначенням платежу “Надання поворотної фінансової допомоги згідно договору №1 від 12.02.2024 р. Без ПДВ»; 07.03.2024 року на суму 300000,00 грн з призначенням платежу “Надання поворотної фінансової допомоги згідно договору №1 від 12.02.2024 р. Без ПДВ».
Таким чином, ТОВ “ТД “Югелеватор» перерахувало ФОП Зубко В.М. грошові кошти в розмірі 700000,00 грн - надання поворотної фінансової допомоги, які не були повернуті останнім.
18.04.2024 року постановою по виконавчому провадженню ВП №74779187 відкрито виконавче провадження за наказом суду у справі №915/642/23 від 13.03.2024 про стягнення з ТОВ “ТД “Югелеватор» на користь СТОВ “Агрофірма “Марківське» 3278678,00 грн - основного боргу, 86772,68 грн - 3% річних, 476677,81 грн - інфляційних витрат, 443699,79 грн - пені та 70942,92 грн судового збору.
18.04.2024 року по виконавчому провадженню ВП №74779187 винесено постанову про арешт коштів боржника ТОВ “ТД “Югелеватор».
Розпорядник майна боржника зазначає, що з метою ухилення від накладення арешту на грошові кошти, які знаходилися на банківському рахунку ТОВ “ТД “Югелеватор», і від їх подальшого стягнення в порядку примусового виконання рішення суду у справі №915/642/23, ТОВ “ТД “Югелеватор» та ФОП Зубко В.М. уклали Договір про надання поворотної фінансової допомоги №1 від 12.02.2024 року, а тому є очевидним той факт, що укладення відповідного договору цілеспрямовано направлене на ухилення ТОВ “ТД “Югелеватор» від виконання рішення Господарського суду Миколаївської області від 04.10.2023 у справі №915/642/23, заволодіння ФОП Зубко В.М. відповідними коштами ТОВ “ТД “Югелеватор», що призвело в подальшому до неплатоспроможності боржника та відкриття відносно боржника - ТОВ “ТД “Югелеватор» провадження у справі про банкрутство за заявою ініціюючого кредитора - СТОВ “Агрофірма “Марківське».
З урахуванням наведених обставин арбітражний керуючий Мартиненко Н.М. вважає, що є всі правові підстави для визнання недійсним Договору про надання поворотної фінансової допомоги №1 від 12.02.2024 року, як фраудаторного правочину, а також для стягнення з ФОП Зубка В.М. грошових коштів у сумі 700000,00 грн, набутих ним без достатньої правової підстави.
В обґрунтування своїх вимог про застосування заходів забезпечення позову заявник посилається на те, що невжиття заходів забезпечення позову унеможливить виконання рішення суду про стягнення з ФОП Зубка Володимира Михайловича грошових коштів у розмірі 700000,00 грн, отриманих від ТОВ “ТД “Югелеватор» без належних правових підстав згідно платіжних доручень №28 від 13.02.2024 року, №37 від 23.02.2024 року та №73 від 07.03.2024 року, на підставі фраудаторного правочину - Договору про надання поворотної фінансової допомоги №1 від 12.02.2024 року.
Щодо накладення арешту на частки у статутних капіталах товариств, заявником зазначено наступне.
По-перше, відповідно до інформаційної довідки: 5005821619946-18211843104 від 04.04.2026, в Реєстрі речових прав на нерухоме майно відсутні відомості про зареєстроване право власності за ОСОБА_1 , а згідно даних Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, на нерухоме майно, що належить ОСОБА_1 накладено арешт, підстава: постанова про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, серія та номер: 37697809, виданий 22.04.2013, видавник: головний державний виконавець відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Миколаївській області Кравчук Андрій. Відповідно до даних відкритого та загальнодоступного вебресурсу “Опендатабот» (https://opendatabot.ua/) вбачається, що ОСОБА_1 є власником: - 51% частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю “ХАЙ-ТЕК ЕНТЕРПРАЙЗ» (ЄДРПОУ 44363243, 54052, Україна, Миколаївська обл., місто Миколаїв, вулиця Айвазовського, будинок 19/1) номінальна вартість частки 5100 грн; - 100% частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю “ТРАНСПОРТНОЕКСПЕДИЦІЙНА КОМПАНІЯ “ТЕХНОТРАНС» (ЄДРПОУ 35669685, 04123, Україна, місто Київ, вулиця Бестужева, будинок 36 офіс 9) номінальна вартість частки 100000 грн; - 30% частки у статутному капіталі Приватного підприємства “ЮНІТІ» (ЄДРПОУ 23398028, 54001, Україна, Миколаївська обл., місто Миколаїв, вулиця Ленінградська, будинок 1Г) номінальна вартість частки 300 грн; - 33% частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю “3 В ІНТЕРНЕШНЛ» (ЄДРПОУ 45938376, 01021, Україна, місто Київ, вулиця Грушевського Михайла, будинок 9 квартира 34) номінальна вартість частки 330000,00 грн. Таким чином, вищевказані частки у статутному капіталі відповідних товариств є єдиним майном, яке належить фізичній особі ОСОБА_1 та на яке може бути звернено стягнення при примусовому виконанні рішення суду в частині стягнення з ФОП Зубка В.М. на користь ТОВ “ТД “Югелеватор» грошових коштів у сумі 700000 грн.
По-друге, відповідно до роздруківок з Єдиного державного реєстру судових рішень ухвал Господарського суду Миколаївської області від 18.05.2015 у справі №915/693/13, від 14.02.2018 у справі №5016/4194/2011(5/100), ухвали Ленінського районного суду м. Миколаєва від 04.06.2015 у справі №1-кс/489/567/2015, даних відкритого та загальнодоступного вебресурсу “Youcontrol» (https://youcontrol.com.ua) вбачається, що ОСОБА_1 був та є власником/співвласником ряду суб'єктів господарювання, в яких неодноразово практикував передачу корпоративних прав (ТОВ ТПК “ЛОРД», ТОВ “Югелеватор», ТОВ “Обрій - ХХІ», ТОВ “ТРАНСПОРТНОЕКСПЕДИЦІЙНА КОМПАНІЯ ТЕХНОТРАНС», ТОВ “3 В ІНТЕРНЕШНЛ», ТОВ “ХАЙ-ТЕК ЕНТЕРПРАЙЗ», ПП “ЮНІТІ», ТДВ “МИКОЛАЇВБУДМЕХАНІЗАЦІЯ» тощо), що свідчить про ефективне та системне використання ОСОБА_1 інституту правочинів щодо купівлі-продажу/відчуження належних йому на праві власності часток у статутних капіталах вищевказаних товариств, у зв'язку з чим під час розгляду судом справи по суті або у період до набрання рішенням суду законної сили та пред'явлення його до виконання останній зможе укласти правочини, спрямовані на відчуження належних йому часток у статутному капіталі ТОВ “ХАЙ-ТЕК ЕНТЕРПРАЙЗ», ТОВ “ТРАНСПОРТНОЕКСПЕДИЦІЙНА КОМПАНІЯ ТЕХНОТРАНС», ПП “ЮНІТІ» та ТОВ “3 В ІНТЕРНЕШНЛ», що унеможливить або ускладнить виконання рішення суду про стягнення коштів із ФОП Зубко В.М.
Щодо обмеження ОСОБА_1 у праві виїзду з України до виконання ним зобов'язань в частині передачі розпоряднику майна боржника матеріальних та інших цінностей, заявником зазначено наступне.
По-перше, ОСОБА_1 обізнаний з правовими наслідками вчинення фраудаторних правочинів, створення умов для визнання його компаній банкрутами та їх ліквідації, у зв'язку з чим ним вжито істотних заходів для виведення активів ТОВ “ТД “Югелеватор» на користь афільованих та/або третіх осіб шляхом укладення фраудаторних правочинів, вивезення майна підприємства, зокрема, основних засобів та виробничих запасів у прикордонні області (зокрема Чернівецьку область), з метою можливого його транспортування в подальшому за кордон. При цьому списання виробничих запасів інколи здійснювалося шляхом звернення до правоохоронних органів про начебто їх крадіжку, за обставин, які піддаються сумнівам, у зв'язку із практичною неможливістю вчинення саме таємного викрадення десятків тонн виробничих запасів, яке потребувало як мінімум застосування спеціальної вантажної та транспортної техніки. Так, зокрема, ОСОБА_1 був директором та власником 36% частки у статутному капіталі ТОВ “Югелеватор» (ЄДРПОУ 31764706) у розмірі 1620000 грн, решта часток належала афільованим особам: дружині - ОСОБА_2 - 28% частки у розмірі 1260000 грн та батьку - ОСОБА_3 - 36% частки у статутному капіталі у розмірі 1620000 грн. Крім того, ОСОБА_1 був власником 95% частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю торгово-промислова компанія “ЛОРД» (ЄДПРОУ 20882249) у розмірі 190000 грн. При здійсненні розслідування кримінального правопорушення, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42015150040000006 від 10.04.2015, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, судом встановлено, що посадові особи ТОВ ТПК “Лорд» привласнили товарно-матеріальні цінності, передані ПрАТ “Західноукраїнський консорціум», на загальну суму 1319949,98 грн. Підписантом від ТОВ ТПК “Лорд» виступав директор товариства ОСОБА_1 , який одночасно був засновником ТОВ “Югелеватор» (ЄДРПОУ 31764706). Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 18.05.2015 у справі №915/693/13 ліквідовано Товариство з обмеженою відповідальністю “Югелеватор» (54051, м.Миколаїв, вул. Новозаводська, 13, код ЄДРПОУ 31764706). Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 14.02.2018 у справі №5016/4194/2011(5/100) ліквідовано ТОВ ТПК “Лорд» (54001, м. Миколаїв, вул. Лягіна, 2, ідентифікаційний код 20882249). Крім того, ОСОБА_1 був власником 100% частки у статутному капіталі ТОВ “ОБРІЙ-ХХI» (ЄДРПОУ 30683134) у розмірі 500000 грн, яке з 08.11.2012 року знаходиться в стані припинення. Відповідні обставини свідчать про неодноразове застосування ОСОБА_1 правових механізмів, на підставі яких належні йому компанії ліквідовувалися без проведення розрахунків із кредиторами, а тому ОСОБА_1 максимально обізнаний з відповідними наслідками, в тому числі передбаченими ч. 2 ст. 61 КУзПБ, а саме: щодо субсидіарної відповідальності за зобов'язаннями боржника, у зв'язку з доведенням його до банкрутства. Так, розмір зазначених вимог визначається з різниці між сумою вимог кредиторів і ліквідаційною масою. Відповідно до Довідки ФДМУ №201-20260406-0011472137 від 06.04.2026 року вартість виробничого цеху за літ.Д загальною площею 4624,0 кв.м, трансформаторної підстанції літ.Г; огорож №15, 16; споруди-мощення ІІІ, що знаходиться за адресою: Миколаївська обл., м. Миколаїв, вул. Айвазовського, буд. 19/1 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 15565348101) складає 11865345,94 грн. Загальна сума визнаних господарським судом у справі №915/527/24 вимог кредиторів до боржника ТОВ “ТД “Югелеватор» - 39037386,98 грн та забезпечених заставою - у розмірі 1412719,16 грн, всього на загальну суму - 41366338,91 грн. Таким чином, ОСОБА_1 абсолютно чітко усвідомлюючи, що з нього як керівника та власника ТОВ “ТД “Югелеватор», тобто як із субсидіарно відповідальної особи, винної у доведенні боржника до банкрутства, буде стягнута різниця між ліквідаційною масою та вимогами кредиторів, мінімальний розмір якої на сьогоднішній день складає 295009992,97 грн, після вжиття всіх залежних від нього та необхідних йому заходів, спрямованих на виведення грошових коштів ТОВ “ТД “Югелеватор» на користь афільованих або третіх осіб, заволодіння майном ТОВ “ТД “Югелеватор», в тому числі списання виробничих запасів шляхом звернення до правоохоронних органів про начебто їх крадіжку, за обставин, які піддаються сумнівам, діючи системно та послідовно, з метою невиконання рішень суду про стягнення грошових коштів на користь кредиторів, а також майбутнього рішення суду у справі про повернення безпідставно отриманих коштів у сумі 700000 грн, та з метою уникнення майнової відповідальності за доведення ТОВ “ТД “Югелеватор» до банкрутства, підготувався для безповоротного виїзду за межі України. Про зазначені обставини свідчать: 1) умови укладення фактично із самим собою Договору про надання поворотної фінансової допомоги №1 від 12.02.2024 року, за яким з ТОВ “ТД “Югелеватор» сплачено грошові кошти на суму 700000 грн, якими заволодів ОСОБА_1 ; 2) систематичне ухилення ОСОБА_1 від передачі розпоряднику майна наступних об'єктів: - Транспортний засіб марки БАЗ А079.20 ЭТАЛОН 5675, (2005), БІЛИЙ, №двиг. НОМЕР_3 ; № шасі НОМЕР_4 ; № куз. НОМЕР_5 ; ДНЗ НОМЕР_6 ; - Транспортний засіб марки ЗИЛ 133 ГЯ 10850, (1988), СИНІЙ, №двиг. НОМЕР_7 ; № шасі НОМЕР_8 ; ДНЗ НОМЕР_9 ; - Транспортний засіб марки MERCEDES-BENZ GLS 350 2987, (2016), ЧОРНИЙ, № двиг. НОМЕР_10 ; № куз. НОМЕР_11 ; ДНЗ НОМЕР_12 ; - Транспортний засіб марки ПАЗ 32054 4750, (2006), БІЛИЙ, № двиг. НОМЕР_13 ; №шасі НОМЕР_14 ; № куз. НОМЕР_15 ; ДНЗ НОМЕР_16 ; - Гідравлічний листозгинальний прес з ЧПК AD-R 30135, Номер об'єкта: НОМЕР_17 , 2021 року випуску, УКТ ЗЕД 8162211000, інвентарний номер 00- 000045, виробник - Durmazlar , країна виробника - Туреччина; - лазерний комплекс розкрою LTC85-2000-3015LD (MS), Номер об'єкта: НОМЕР_18 , в складі: система руху на основі лінійних двигунів; ЧПУ система управління; лазерний модуль Raycus; - оптична ріжуча головка з автофоусом Raytools; система охолодження (чиллер) ; програмне забезпечення; технічний паспорт; інструкція з експлуатації; тип лазерного модуля: ітербєво-оптоволоконний; Максимальна середня потужність випромінювання 2000Вт; Точність повторного позиціонування XY в площині: 0,01 мм; Розмір поля обробки: (3000х1500) мм як max; Споживана потужність: не більше 16кВт. 2021 р.в., інвентарний номер 1521-000740, країна виробник Україна; 3) систематичне ухилення ОСОБА_1 від передачі бухгалтерської та іншої документації боржника, печаток і штампів, матеріальних та інших цінностей боржника, що спрямовано на приховування фактів проведених господарських та фінансових операцій; 4) систематичне ухиляння від участі у засіданнях Господарського суду Миколаївської області у справі №915/527/24 про банкрутство ТОВ “ТД “Югелеватор»; 5) здійснення сумнівних платежів ТОВ “ТД “Югелеватор» за період 2021-2024 роки з придбання товарно-матеріальних цінностей, не характерних для діяльності підприємства: придбання метало-пластикових труб, сантехніки, котлів опалення, тротуарної плитки, загальна сума яких складає більш 8500 тис. грн.; 6) проведення списання виробничих запасів за результатами звернення до правоохоронних органів про начебто їх крадіжку, за обставин, які піддаються сумнівам, у зв'язку із практичною неможливістю вчинення саме таємного викрадення десятків тонн виробничих запасів, яке потребувало як мінімум умисного/ недбалого зберігання майна без належної охорони, застосування спеціальної вантажної та транспортної техніки для вивезення відповідного майна, залучення групи осіб тощо; 7) проведення платежів на суму понад 4000000 грн з придбання товарно-матеріальних цінностей у ТОВ “ЛЮКС ЛВП», яке належить донькам ОСОБА_1 (на даний час договір, додаткові угоди до нього, акти приймання - передачі ТМЦ/виконаних робіт/наданих послуг, довіреності, товарно-транспортні накладні, сертифікати якості та ін. на підприємстві відсутні; 8) відсутність станом на 17.03.2026 на момент проведення розпорядником майна інвентаризації основних засобів зазначених у Акті приймання-передачі майна, яке вноситься до статутного фонду ТОВ “ТД “Югелеватор» від 27.12.2011 року, Оборотно-сальдовій відомості по рахунку 10 за 2018 рік, даних про списання таких основних засобів; 9) 15.01.2025 року ОСОБА_1 досяг 60 річного віку, набувши здатність виїжджати з України під час дії воєнного стану та проведення заходів з мобілізації, при цьому за наявною інформацією він неодноразово систематично виїжджав за межі території України на термін понад декілька тижнів, що свідчить про те, що останній після виведення активів ТОВ “ТД “Югелеватор» можливо підшукав житло та виробничу площадку для налаштування нового виробництва елеваторів на території Європейського Союзу. Відповідно до п. 5 ст. 6 Закону України “Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України» встановлено, що право громадянина України на виїзд з України може бути тимчасово обмежено у випадках, коли: він ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням або рішенням інших органів (посадових осіб), що підлягає примусовому виконанню в порядку, встановленому законом, - до виконання зобов'язань. Пунктом 10 ухвали Господарського суду Миколаївської області від 22.01.2026 у справі №915/527/24 зобов'язано учасника (власника) ТОВ “ТД “Югелеватор» ОСОБА_1 протягом трьох днів з дати винесення даної ухвали суду передати розпоряднику майна боржника арбітражному Мартиненко Наталії Михайлівні за актом прийому передачі бухгалтерську та іншу документацію боржника, печатки і штампи, матеріальні та інші цінності боржника - ТОВ “ТД “Югелеватор», проте вказані вимоги ухвали суду ОСОБА_1 не виконані.
По-друге, відповідно до п. 5 ст. 6 Закону України “Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України» встановлено, що право громадянина України на виїзд з України може бути тимчасово обмежено у випадках, коли: він є керівником юридичної особи або постійного представництва нерезидента (згідно з відомостями з Єдиного державного реєстру, наданими відповідно до Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань»), що не виконує встановленого Податковим кодексом України податкового обов'язку щодо сплати грошових зобов'язань, що призвело до виникнення у такої юридичної особи або постійного представництва нерезидента податкового боргу в сумі, що перевищує 1 мільйон гривень, та якщо такий податковий борг не сплачено протягом 240 календарних днів з дня вручення платнику податків податкової вимоги, - до погашення суми такого податкового боргу, у зв'язку з яким таке обмеження встановлюється. Відповідно до розрахунку Головного управління ДПС у Миколаївській області встановлено, що в результаті неналежного виконання покладених законом на платника податків обов'язків, у ТОВ “ТД “Югелеватор» наявна непогашена податкова заборгованість/недоїмка у сумі 1524006,87 грн, з яких: податкова заборгованість - 1276600,10 грн, (основний платіж - 0,77 грн, штрафні санкції - 656208,34 грн, пеня - 620390,79 грн); заборгованість з ЄСВ - 247406,97 грн (основний платіж - 247406,97 грн, штрафні санкції - 0,00 грн, пеня - 0,00 грн). Період виникнення податкової заборгованості серпень 2023 - квітень 2024 року, що підтверджується ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 13.01.2025 у справі №915/527/24, тобто податковий борг не сплачено керівником ТОВ “ТД “Югелеватор» ОСОБА_1 протягом 240 календарних днів з дня вручення платнику податків податкових вимог. Ухвалою суду від 13.01.2025 визнані грошові вимоги ГУ ДПС у Миколаївській області до ТОВ “ТД “Югелеватор» у сумі 247406,97 грн (2 черга), 0,77 грн (3 черга), 1276599,13 грн (6 черга), а також 4844,80 грн судового збору за подання заяви з грошовими вимогами до боржника (1 черга). На думку розпорядника майна, зазначені обставини додатково свідчать про доцільність та обґрунтованість застосування такого заходу забезпечення позову у вигляді заборони відповідачу вчиняти певні дії, зокрема: обмеження Зубка Володимира Михайловича (РНОКПП НОМЕР_1 ) у праві виїзду за межі України.
Розглянувши заяву боржника в особі розпорядника майна про забезпечення позову до подання позовної заяви, господарський суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 3 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Кодекс України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ), Закону України “Про міжнародне приватне право», а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Частиною 1 ст. 2 КУзПБ передбачено, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України. Застосування положень Господарського процесуального кодексу України та інших законодавчих актів України здійснюється з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Згідно з частиною 6 статті 12 ГПК України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку, передбаченому цим Кодексом для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених Кодексом України з процедур банкрутства.
Пунктом 8 частини 1 статті 20 ГПК України визначено, що господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: справи про банкрутство та справи у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого відкрито провадження у справі про банкрутство, у тому числі справи у спорах про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника.
Відповідно до частини 1 статті 7 КУзПБ спори, стороною в яких є боржник, розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими ГПК України, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.
Господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство (неплатоспроможність), у межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про відшкодування шкоди та/або збитків, завданих боржнику; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника, у тому числі спори про визначення та сплату (стягнення) грошових зобов'язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України. Склад учасників розгляду спору визначається відповідно до ГПК України. Господарський суд розглядає спори, стороною в яких є боржник, за правилами, визначеними ГПК України. За результатами розгляду спору суд ухвалює рішення.
Аналіз положень КУзПБ дає підстави для висновку, що з моменту відкриття стосовно боржника справи про банкрутство він перебуває в особливому правовому режимі, який передбачає концентрацію спорів, стороною яких є боржник, у межах справи про банкрутство задля судового контролю в межах цього провадження за діяльністю боржника, залучення всього майна боржника до ліквідаційної маси та проведення інших заходів.
Отже, враховуючи відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ “ТД “Югелеватор», у разі подання ТОВ “ТД “Югелеватор» в особі розпорядника майна боржника позовної заяви до фізичної особи-підприємця Зубко Володимира Михайловича про визнання недійсним Договору про надання поворотної фінансової допомоги №1 від 12.02.2024 року, як фраудаторного правочину, а також стягнення з ФОП Зубко В.М. (РНОКПП НОМЕР_2 ) грошових коштів в сумі 700000,00 грн, набутих ним без достатньої правової підстави, її розгляд буде здійснюватися у позовному провадженні у межах справи про банкрутство ТОВ “ТД “Югелеватор».
Частиною 1 статті 2 ГПК України встановлено, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Згідно з частиною першою статті 11 ГПК України суд при розгляді справи керується принципом верховенства права.
Відповідно до статті 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.
Відповідно до частини 1 статті 138 ГПК України заява про забезпечення позову подається:
1) до подання позовної заяви - за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом для відповідного позову, або до суду за місцезнаходженням предмета спору - якщо суд, до підсудності якого відноситься справа, визначити неможливо;
2) одночасно з пред'явленням позову - до суду, до якого подається позовна заява, за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом;
3) після відкриття провадження у справі - до суду, у провадженні якого перебуває справа.
Таким чином, розпорядником майна ТОВ “ТД “Югелеватор» арбітражним керуючим Мартиненко Н.М. у відповідності до визначеного ГПК України порядку подано до суду заяву про забезпечення позову до подання позовної заяви.
Під забезпеченням позову необхідно розуміти вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують реальне виконання судового рішення, прийнятого за його позовом. Інститут забезпечення позову спрямований проти несумлінних дій відповідача, який може приховати майно, розтратити його, продати, знецінити.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі №381/4019/18.
Згідно з частинами 1, 2 статті 137 ГПК України позов забезпечується:
1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб;
2) забороною відповідачу вчиняти певні дії;
4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов'язання;
5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку;
6) зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту;
8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об'єкти інтелектуальної власності;
9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги;
10) іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Не може бути накладено арешт на предмети, що швидко псуються. Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
Отже, умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, що має бути підтверджено доказами наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.
Забезпечення позову застосовується як гарантія задоволення законних вимог позивача.
Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачу вчиняти певні дії.
Крім того, заходи забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності прав чи законних інтересів, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він просить накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Суд зазначає, що обранням належного, відповідно до предмета спору, заходу до забезпечення позову дотримується принцип співвіднесення виду заходу до забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами, чим врешті досягаються: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову та як наслідок ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників провадження у справі або осіб, що не є учасниками цього судового процесу.
При цьому сторона, яка звертається із заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати необхідність забезпечення позову, що полягає у доказуванні обставин, з якими пов'язано вирішення питання про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 74 ГПК України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язань після пред'явлення позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
При вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд зобов'язаний здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів і дослідити подані в обґрунтування заяви докази та встановити наявність зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги. Подібна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 28.07.2021 у справі №914/2072/20.
Отже, у розумінні зазначених положень обґрунтування необхідності забезпечення позову полягає у доказуванні обставин, з якими пов'язано позитивне вирішення питання про забезпечення позову.
З урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 73 ГПК України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу забезпечення позову.
Слід зазначити, що законом не визначається перелік відповідних доказів, які повинна надати особа до суду під час звернення з заявою про забезпечення позову, а тому суди у кожному конкретному випадку повинні оцінювати їх на предмет достатності, належності, допустимості та достовірності.
Отже, при використанні механізму забезпечення позову учасники спору повинні належним чином обґрунтовувати підстави застосування відповідного заходу забезпечення позову у конкретній справі; зазначати обставини, які свідчать про те, що неприйняття зазначеного заходу може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду; підтверджувати такі обставини належними й допустимими доказами.
Водночас, для вирішення питання про наявність правових підстав для задоволення заяви про забезпечення позову та вжиття відповідних заходів має значення правильне визначення предмета спору.
При цьому під час вирішення питання про забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, оскільки питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті та не вирішується ним під час розгляду клопотання про забезпечення позову (аналогічний висновок викладено у постановах Верховного Суду від 17.12.2018 у справі №914/970/18, від 10.11.2020 у справі №910/1200/20).
Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, у тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, що звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Аналіз змісту наведеного свідчить, що забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, що полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судових рішень. При цьому сторона, яка звертається із заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з такою заявою.
Із заяви про забезпечення позову до подання позовної заяви вбачається, що майбутній відповідач може відчужити належні йому корпоративні права (- 51% частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю “ХАЙ-ТЕК ЕНТЕРПРАЙЗ» (ЄДРПОУ 44363243, 54052, Україна, Миколаївська обл., місто Миколаїв, вулиця Айвазовського, будинок 19/1) номінальна вартість частки 5100 грн; - 100% частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю “ТРАНСПОРТНОЕКСПЕДИЦІЙНА КОМПАНІЯ “ТЕХНОТРАНС» (ЄДРПОУ 35669685, 04123, Україна, місто Київ, вулиця Бестужева, будинок 36 офіс 9) номінальна вартість частки 100000 грн; - 30% частки у статутному капіталі Приватного підприємства “ЮНІТІ» (ЄДРПОУ 23398028, 54001, Україна, Миколаївська обл., місто Миколаїв, вулиця Ленінградська, будинок 1Г) номінальна вартість частки 300 грн; - 33% частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю “3 В ІНТЕРНЕШНЛ» (ЄДРПОУ 45938376, 01021, Україна, місто Київ, вулиця Грушевського Михайла, будинок 9 квартира 34) номінальна вартість частки 330000,00 грн), що унеможливить виконання рішення суду про стягнення із ФОП Зубка В.М. грошових коштів у розмірі 700000 грн, отриманих від ТОВ “ТД “Югелеватор» без належних правових підстав згідно платіжних доручень № 28 від 13.02.2024 року, № 37 від 23.02.2024 року та № 73 від 07.03.2024 року, на підставі фраудаторного правочину - Договору про надання поворотної фінансової допомоги №1 від 12.02.2024 року, за відсутності іншого майна, що належить Зубко В.М.
Відповідно до ч. 1 ст. 52 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), фізична особа підприємець відповідає за зобов'язаннями, пов'язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном, крім майна, на яке згідно із законом не може бути звернено стягнення.
За змістом статей 177, 178 ЦК України об'єктами цивільних прав також є майнові права, які можуть вільно відчужуватися або переходити від однієї особи до іншої, якщо вони не вилучені з цивільного обороту або не обмежені в обороті, або не є невід'ємними від фізичної чи юридичної особи.
Достатньо обґрунтованим припущенням для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову.
Оцінюючи необхідність забезпечення позову для захисту ймовірно порушених інтересів позивача та співмірність наслідків вжиття/невжиття заходів забезпечення, слід враховувати ступінь доведеності позивачем зв'язку змісту порушеного права та інтересу зі способом та наслідками забезпечення позову.
Не існує універсального алгоритму застосування заходів забезпечення позову, оскільки їх вжиття (або відмова у такому) знаходиться у прямій залежності від фактичних обставин кожного конкретного господарського спору.
У постанові об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.03.2023 у справі №905/448/22 та у постанові Верховного Суду від 13.03.2024 у справі №916/4385/23 зазначено, що можливість відповідача у будь-який момент відчужити спірне майно (частку в статутному капіталі), яке знаходиться у його володінні, є беззаперечною, і за таких умов вимога надання доказів щодо очевидних речей (доведення нічим не обмеженого права відповідача в будь-який момент розпорядитися своїм майном) свідчила б про застосування завищеного або навіть заздалегідь недосяжного стандарту доказування, що порушує баланс інтересів сторін.
За такого, враховуючи предмет даного спору, а також заявлений захід забезпечення позову - накладення арешту на частки в статутних капіталах ТОВ “ХАЙ-ТЕК ЕНТЕРПРАЙЗ», ТОВ “ТРАНСПОРТНОЕКСПЕДИЦІЙНА КОМПАНІЯ ТЕХНОТРАНС», ПП “ЮНІТІ» та ТОВ “3 В ІНТЕРНЕШНЛ», які належать на праві власності майбутньому відповідачу, суд дійшов висновку, що обраний заявником спосіб забезпечення позову є розумним, обґрунтованим та адекватним. Накладення арешту на частки в статутних капіталах товариств має логічний зв'язок з предметом позовних вимог, що буде заявлений, і такий захід може забезпечити ефективний захист прав або інтересів позивача у разі ухвалення рішення про задоволення позову.
Суд зазначає, що вжиття такого заходу забезпечення позову, як накладення арешту на частки в статутних капіталах товариств, є достатнім і співмірним із позовними вимогами, що буде заявлено, адже унеможливить розпорядження майбутнім відповідачем вказаними розмірами часток в статутних капіталах ТОВ “ХАЙ-ТЕК ЕНТЕРПРАЙЗ», ТОВ “ТРАНСПОРТНОЕКСПЕДИЦІЙНА КОМПАНІЯ ТЕХНОТРАНС», ПП “ЮНІТІ» та ТОВ “3 В ІНТЕРНЕШНЛ».
Згідно з частиною 10 статті 137 ГПК України заходи забезпечення позову не повинні порушувати прав інших акціонерів (учасників) господарського товариства. Зокрема, крім випадків, передбачених частиною дев'ятою цієї статті, заборона вчиняти дії має стосуватися лише акцій або корпоративних прав, безпосередньо пов'язаних з предметом спору.
При цьому, суд зауважує, що адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається.
Накладення арешту на частки, які належать на праві власності ОСОБА_1 в статутному капіталі ТОВ “ХАЙ-ТЕК ЕНТЕРПРАЙЗ», ТОВ “ТРАНСПОРТНОЕКСПЕДИЦІЙНА КОМПАНІЯ ТЕХНОТРАНС», ПП “ЮНІТІ» та ТОВ “3 В ІНТЕРНЕШНЛ», не вплине на поточну господарську діяльність відповідних товариств, адже не впливає на можливість укладання ними договорів з контрагентами, здійснення поточної господарської діяльності (аналогічний висновок у постанові Верховного Суду від 23.02.2024 року у справі №910/9426/23). Таким чином, відповідним заходом забезпечення позову жодних збитків відповідачу не може бути спричинено.
Щодо вимоги заяви розпорядника майна в частині обмеження ОСОБА_1 у праві виїзду з України до виконання зобов'язань, встановлених п. 10 ухвали Господарського суду Миколаївської області від 22.01.2026 у справі №915/527/24 в частині передачі розпоряднику майна боржника арбітражному Мартиненко Н.М. матеріальних та інших цінностей боржника ТОВ “ТД “Югелеватор» (54052, Миколаївська обл., м.Миколаїв, вул. Айвазовського, буд. 19/1, ідентифікаційний код 36622831), а саме: отриманих без належної правової підстави коштів у розмірі 700000,00 грн, перерахованих Товариством з обмеженою відповідальністю “Торговий дом “Югелеватор» (ідентифікаційний код 36622831) відповідно до платіжних доручень №28 від 13.02.2024, №37 від 23.02.2024 та №73 від 07.03.2024, суд зазначає, що вказана вимога стосується більшою мірою невиконання вимог ухвали суду від 22.01.2026 у справі №915/527/24 щодо передачі розпоряднику майна (виконуючому обов'язки керівника боржника - ТОВ “ТД “Югелеватор») матеріальних та інших цінностей боржника, і не пов'язана з поданням в майбутньому позову про визнання недійсним договору та стягнення коштів.
Крім того, суд зазначає, що задоволення заяви в частині накладення арешту на частки у статутному капіталі товариств, що належать ОСОБА_1 , є достатньою мірою для забезпечення позову, з яким має намір звернутись розпорядник майна боржника.
Таким чином, заява про забезпечення позову в частині обмеження ОСОБА_1 у праві виїзду з України не підлягає задоволенню.
Оцінивши доводи заявника щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову, зв'язок між конкретним заходом забезпечення позову і предметом спору, імовірність істотного ускладнення або неможливості ефективного захисту порушених прав заявника, за захистом яких позивач планує звернутися до суду, у разі невжиття таких заходів, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення заяви розпорядника майна про забезпечення позову до подання позовної заяви.
Крім того, суд зазначає, що застосовані у даній справі заходи забезпечення позову носять тимчасовий характер та мають наслідком збереження існуючого становища до завершення розгляду справи по суті заявлених позовних вимог, з якими хоче звернутись заявник.
Згідно частин 1, 5, 6 статті 140 ГПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи. Залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково. Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання та вирішує питання зустрічного забезпечення.
Слід зазначити, що під час вирішення питання щодо забезпечення позову, обґрунтованість позову не досліджується, адже питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду заяви про забезпечення позову.
Крім того, суд зазначає, що відповідно до ч. 7, 9 ст. 145 ГПК України у разі ухвалення судом рішення про задоволення позову заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев'яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи. У випадку залишення позову без розгляду, закриття провадження у справі або у випадку ухвалення рішення щодо повної відмови у задоволенні позову, суд у відповідному судовому рішенні зазначає про скасування заходів забезпечення позову.
Ухвалу про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржено. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи (ч. 8 ст. 140 ГПК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 144 ГПК України ухвала господарського суду про забезпечення позову є виконавчим документом та має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом. Така ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.
Згідно ч. 2 ст. 144 ГПК України примірник ухвали про забезпечення позову негайно надсилається заявнику, всім особам, яких стосуються заходи забезпечення позову і яких суд може ідентифікувати, а також, залежно від виду вжитих заходів, направляється судом для негайного виконання державним та іншим органам для вжиття відповідних заходів.
Особи, винні в невиконанні ухвали про забезпечення позову, несуть відповідальність, встановлену законом (ч. 4 ст. 144 ГПК України).
Керуючись ст. 136-140, 144, 145, 233-235, 254 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Задовольнити частково заяву Товариства з обмеженою відповідальністю “Торговий дом “Югелеватор» в особі розпорядника майна - арбітражного керуючого Мартиненко Наталії Михайлівни № б/н від 09.04.2026 про забезпечення позову до подачі позовної заяви.
2. Вжити заходи забезпечення позову у справі №915/407/26, шляхом:
- накладення арешту на частку у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю “ХАЙ-ТЕК ЕНТЕРПРАЙЗ» (ЄДРПОУ 44363243, 54052, Україна, Миколаївська обл., м. Миколаїв, вул. Айвазовського, буд. 19/1) номінальною вартістю 5100 грн, що становить 51% статутного капіталу та належить на праві власності ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 );
- накладення арешту на частку у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю “ТРАНСПОРТНОЕКСПЕДИЦІЙНА КОМПАНІЯ “ТЕХНОТРАНС» (ЄДРПОУ 35669685, 04123, Україна, м. Київ, вул. Бестужева, буд. 36 оф. 9) номінальною вартістю 100000 грн, що становить 100% статутного капіталу та належить на праві власності ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 );
- накладення арешту на частку у статутному капіталі Приватного підприємства “ЮНІТІ» (ЄДРПОУ 23398028, 54001, Україна, Миколаївська обл., м. Миколаїв, вул. Ленінградська, буд. 1Г) номінальною вартістю 300 грн, що становить 30% статутного капіталу та належить на праві власності ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 );
- накладення арешту на частку у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю “3 В ІНТЕРНЕШНЛ» (ЄДРПОУ 45938376, 01021, Україна, м. Київ, вул. Грушевського Михайла, буд. 9 кв. 34) номінальною вартістю 330000 грн, що становить 33% статутного капіталу та належить на праві власності ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 ).
3. Відмовити в задоволенні решти заяви.
4. За даною ухвалою:
Стягувач: розпорядник майна Товариства з обмеженою відповідальністю “Торговий дом “Югелеватор» (54052, Миколаївська обл., м. Миколаїв, вул. Айвазовського, буд. 19/1, ідентифікаційний код 36622831) - арбітражний керуючий Мартиненко Наталія Михайлівна (свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого №1190 від 13.06.2013 року, ідентифікаційний код НОМЕР_19 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ).
Боржник: фізична особа ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ).
Ухвала є виконавчим документом відповідно до вимог Закону України “Про виконавче провадження».
Строк пред'явлення ухвали до виконання відповідно до вимог ст. 12 Закону України “Про виконавче провадження».
Ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження (ч. 1 ст. 144 ГПК України).
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена у порядку та у строки, визначені статтями 255-258 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя В.С. Адаховська