Справа № 227/1045/24
(1-кп/199/207/26)
іменем України
20 квітня 2026 року місто Дніпро
Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра у складі:
головуючий суддя ОСОБА_1
секретар судового засідання ОСОБА_2
за участю:
прокурор ОСОБА_3
обвинувачений ОСОБА_4 (в режимі відеоконференції)
захисник ОСОБА_5 (в режимі відеоконференції)
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження № 12024052230000001, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 01 січня 2024 року за обвинуваченням:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Добропілля, Донецької області, громадянина України, з середньою освітою, неодруженого, не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 та мешкаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого:
- 23.05.2023 Добропільським міськрайонним судом Донецької області за ч.1 ст.309 КК України до покарання у виді арешту на строк 1 місяць.
- 05.09.2023 Добропільським міськрайонним судом Донецької області за ст. 71, ч.1 ст.309 КК України до покарання у виді арешту на строк 1 місяць. На підставі ч. 4 ст. 71 КК України по сукупності кримінальних правопорушень, шляхом повного складання призначених покарань по вказаному вироку та вироку Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 23.05.2023 остаточно призначити покарання у виді арешту на строк 2 місяці;
- ухвалою Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 23.04.2024 замінено не відбуте покарання, призначене вироком Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 05.09.2023 на 4 місяці пробаційного нагляду;
- 26.11.2024 Амур-Нижньодніпровським районним судом міста Дніпра за ч. 1 ст. 190 КК України до 200 годин громадських робіт;
-03.12.2025 Амур-Нижньодніпровським районним судом міста Дніпра за ч. 4 ст. 185, ч. 1 ст. 71, ст. 72 КК України на 5 років 25 днів позбавлення волі,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309, ч. 1 ст. 317 КК України,
1. Формулювання обвинувачення, яке Суд вважає доведеним із зазначенням місця, часу, способу вчинення та наслідків кримінального правопорушення, форми вини і мотивів кримінального правопорушення.
1.1.Суд уважає доведеним, що ОСОБА_4 , будучи особою, засудженою протягом року за статтею 309 КК України, в порушення вимог Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» від 15.02.1995 року № 60/95-ВР із подальшими змінами та доповненнями, Закону України «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживанню ними» від 15.02.1995 № 62/95-ВР із подальшими змінами та доповненнями, Постанови Кабінету Міністрів України від 06.05.2000 року № 770 «Про затвердження переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів» із подальшими змінами та доповненнями, Наказу Міністерства охорони здоров'я України № 188 від 01.08.2000 року «Про затвердження таблиць невеликих, великих та особливо великих розмірів наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, які знаходяться у незаконному обігу» із подальшими змінами та доповненнями вчинив кримінальне правопорушення, протягом року після засудження за статтею 309 Кримінального кодексу України, пов'язане з незаконним обігом психотропних речовин, за наступних обставин:
Так, 06.02.2024 року, близько 12:00 год. ОСОБА_4 , проходячи повз гаражне приміщення на перехресті вул. Калініна та вул. Московська, м. Добропілля, Покровського р-ну, Донецької області, на землі побачив згорток, обгорнутий клейкою стрічкою зеленого кольору, будучи особою, яка раніше вживала наркотичні та психотропні речовини, зрозумів за характером пакування, що всередині даного згортка знаходиться психотропна або наркотична речовина, піднявши його ОСОБА_4 вирішив залишити його собі для особистого вживання та поклав до правої кишені одягнутої на ньому куртки, тим самим незаконно придбав особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - PVP (1-феніл-2-піролідин-1-іл-пентан-1-он), та почав зберігати при собі для власного вживання без мети збуту.
В подальшому, в цей же день приблизно о 13:10 год. ОСОБА_4 , був зупинений працівниками поліції біля буд. №7 по вул. Московська м. Добропілля Покровського р-ну, Донецької області, з метою перевірки документів особи, згідно до ст.32 ЗУ «Про Національну поліцію», після чого останній пояснив, що в нього при собі мається згорток з наркотичною речовиною, та в подальшому з письмового дозволу у присутності двох понятих, у період часу з 13:56 год. по 14:20 год. був проведений огляд місця події, в ході якого ОСОБА_4 самостійно надав для огляду згорток, обгорнутий клейкою стрічкою зеленого кольору, в якому знаходився зіп-пакет з порошкоподібною речовиною фіолетового кольору масою 0,3039 г, яка містить особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - PVP (1-феніл-2-піролідин-1-іл-пентан-1-он), та маса якого становить 0,2397 г, що належить ОСОБА_4 , яку він незаконно придбав та зберігав для особистого вживання без мети збуту, будучи особою, засудженою протягом року за статтею 309 КК України.
1.2. Крім цього, ОСОБА_4 , будучи особою, засудженою протягом року за статтею 309 КК України, в порушення вимог Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» від 15.02.1995 року № 60/95-ВР із подальшими змінами та доповненнями, Закону України «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживанню ними» від 15.02.1995 № 62/95-ВР із подальшими змінами та доповненнями, Постанови Кабінету Міністрів України від 06.05.2000 року № 770 «Про затвердження переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів» із подальшими змінами та доповненнями, Наказу Міністерства охорони здоров'я України № 188 від 01.08.2000 року «Про затвердження таблиць невеликих, великих та особливо великих розмірів наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, які знаходяться у незаконному обігу» із подальшими змінами та доповненнями вчинив кримінальне правопорушення, протягом року після засудження за статтею 309 Кримінального кодексу України, пов'язане з незаконним обігом психотропних речовин, за наступних обставин:
13.02.2024 року близько 12:00 ОСОБА_4 , перебуваючи в парку вул. Першотравнева, м. Добропілля, Покровського р-ну, Донецької області, на землі побачив згорток обгорнутий клейкою стрічкою синього кольору та будучи особою, яка раніше вживала наркотичні та психотропні засоби, зрозумів за характером пакування, що всередині даного згортка знаходиться психотропна або наркотична речовина, ОСОБА_4 вирішив підняти та залишити його собі для особистого вживання, поклавши його до кишені одягнутої на ньому куртки, тим самим незаконно придбав особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - PVP (1-феніл-2-піролідин-1-іл-пентан-1-он), та почав зберігати при собі для власного вживання без мети збуту.
В подальшому, в цей же день близько 13:00 год. ОСОБА_4 був зупинений працівниками поліції біля міського парку розташованого по вул. Першотравнева, м. Добропілля Покровського р-ну, Донецької області, з метою перевірки документів особи, згідно до ст.32 ЗУ «Про Національну поліцію», після чого останній пояснив, що в нього при собі мається згорток з наркотичною речовиною, та в подальшому з письмового дозволу у присутності двох понятих, у період часу з 13:56 год. по 14:30 год. був проведений огляд місця події, в ході якого ОСОБА_4 самостійно надав для огляду згорток, обгорнутий клейкою стрічкою синього кольору, в якому знаходився зіп-пакет з порошкоподібною речовиною білого кольору масою 0,4476 г, яка містить особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - PVP (1-феніл-2-піролідин-1-іл-пентан-1-он), та маса якого становить 0,3458 г, що належить ОСОБА_4 , яку він незаконно придбав та зберігав для особистого вживання без мети збуту, будучи особою, засудженою протягом року за статтею 309 КК України.
1.3. Крім цього, ОСОБА_4 , будучи особою, засудженою протягом року за статтею 309 КК України, в порушення вимог Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» від 15.02.1995 року № 60/95-ВР із подальшими змінами та доповненнями, Закону України «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживанню ними» від 15.02.1995 № 62/95-ВР із подальшими змінами та доповненнями, Постанови Кабінету Міністрів України від 06.05.2000 року № 770 «Про затвердження переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів» із подальшими змінами та доповненнями, Наказу Міністерства охорони здоров'я України № 188 від 01.08.2000 року «Про затвердження таблиць невеликих, великих та особливо великих розмірів наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, які знаходяться у незаконному обігу» із подальшими змінами та доповненнями вчинив кримінальне правопорушення, протягом року після засудження за статтею 309 Кримінального кодексу України, пов'язане з незаконним обігом психотропних речовин, за наступних обставин:
16.02.2024 близько 12:00 год. ОСОБА_4 , перебуваючи в міському парку м. Добропілля, Покровського району, Донецької області, знайшов згорток, обгорнутий клейкою стрічкою синього кольору, розгорнувши який виявив zip-пакети з порошкоподібною речовиною. Будучи особою, яка раніше вживала наркотичні та психотропні засоби впізнав за кольором та запахом психотропний засіб, та вирішив залишити його собі для власного вживання та переніс його за адресою: АДРЕСА_2 тим самим він повторно придбав та почав зберігати особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - PVP (1-феніл-2-піролідин-1-іл-пентан-1-он) - для подальшого особистого вживання, без мети збуту.
20.02.2024 в період з 17:41 год. до 18:54 год. працівниками поліції ВП №1 Покровського РУП ГУНП в Донецькій області на підставі ухвали слідчого судді Добропільського міськрайонного суду від 31.01.2024 року проведено обшук квартири за адресою: АДРЕСА_3 , де мешкає ОСОБА_4 , під час якого останній з внутрішньої кишені носимої куртки видав медичний шприц проградуйований на 2 мл в якому мається рідина масою 0,2816 г, яка містить особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - PVP (1-феніл-2-піролідин-1-іл-пентан-1-он) масою 0, 0171 г. Після чого в приміщенні спальної кімнати на столі було виявлено та вилучено zip-пакет з порошкоподібною речовиною масою 0,1789, яка містить особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - PVP (1-феніл-2-піролідин-1-іл-пентан-1-он) масою 0,1470г та zip-пакет, на внутрішній поверхні якого мається особливо небезпечна психотропна речовина, обіг якої заборонено - PVP (1-феніл-2-піролідин-1-іл-пентан-1-он) масою 0,0147 г. Такожпід килимом на стіні було виявлено zip-пакет з порошкоподібною речовиною білого кольору масою 0,6063, яка містить особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - PVP (1-феніл-2-піролідин-1-іл-пентан-1-он) масою 0,4947г, що належить ОСОБА_4 , яку він не законно придбав та зберігав для особистого вживання без мети збуту, будучи особою, засудженою протягом року за статтею 309 КК України.
1.4. Крім цього, 20.02.2024 року в період часу з 15 години 30 хвилин до 16 години 00 хвилин ОСОБА_4 разом з ОСОБА_6 , перебуваючи по вул. Першотравневій, м. Добропілля, зустріли ОСОБА_7 , та ОСОБА_8 , після чого прослідували до квартири за адресою: АДРЕСА_2 , яку безоплатно надав ОСОБА_4 для незаконного виготовлення та вживання психотропної речовини, обіг якої заборонено PVP.
Так, ОСОБА_4 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_6 у вказаний день, у період часу з 16 години 00 хвилин до 17 години 00 хвилин, знаходячись в спальній кімнаті кв. АДРЕСА_3 шляхом змішування психотропної речовини PVP, яку кожний заздалегідь приніс із собою, змішали з водою у одноразових медичних шприцах, які також кожен приніс із собою, придали психотропній речовині придатний для вживання стан, чим здійснили незаконне виготовлення психотропної речовини, обіг якої заборонено PVP у невстановленій кількості.
Після чого, ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_6 та ОСОБА_4 , знаходячись в приміщенні спальної кімнати кв. АДРЕСА_3 з дозволу останнього, за допомогою одноразових медичних шприців, шляхом здійснення внутрішньовенної ін'єкції вжили особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено PVP в невстановленій кількості.
20.02.2024 в період з 17:41 год. до 18:54 год. працівниками поліції ВП №1 Покровського РУП ГУНП в Донецькій області, на підставі ухвали слідчого судді Добропільського міськрайонного суду від 31.01.2024 року проведено обшук квартири за адресою: АДРЕСА_3 , де мешкає ОСОБА_4 , де виявлено ОСОБА_7 та ОСОБА_8 та ОСОБА_6 , які вжили психотропну речовину, крім цього виявлено та вилучено: медичний шприц, проградуйований на 2 мл на внутрішній поверхні якого виявлено особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - PVP (1-феніл-2-піролідин-1-іл-пентан-1-он) масою 0,0001 г. та два використаних медичних шприца, проградуйованих на 2 мл., на внутрішніх поверхнях, яких не виявлено психотропної речовини.
2. Позиція сторони обвинувачення.
Прокурор ОСОБА_3 підтримала обвинувачення, висунуте ОСОБА_4 за вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309, ч. 1 ст. 317 КК України. Вважає, що винуватість обвинуваченого в інкримінованих злочинах найшла своє повне підтвердження під час судового розгляду, адже, виходячи з наданих стороною обвинувачення доказів з числа передбачених ст. 84 КПК, слідує, що ОСОБА_4 винен у вчиненні кримінальних правопорушень. Пропонувала Суду призначити обвинуваченому покарання у вигляді позбавлення волі на певний строк.
3. Позиція сторони захисту.
Обвинувачений ОСОБА_4 винуватим себе визнав у повному обсязі.
Суду показав, що дійсно він, при викладених в обвинувальному акті обставинах, місті та за часом, знайшов маленький пакет із речовиною біля старого будинку. Вулицю та дату не пам'ятає, час приблизно після обіду. Знайшов маленький згорток в липкій стрічці. Це був наркотичний засіб, який зазвичай кладеться в такі пакунки. На той момент вживав наркотичні речовини. Потім поліція перевірила і він видав його добровільно. Це було в той же день. Поняті були, була відео фіксація, права роз'яснювали. Не оскаржує масу наркотичної речовини. Адресу підтверджує. Знайшов в парку теж саме, приблизно такої ж ваги. Потім добровільно видав працівникам поліції, були поняті. Повністю підтверджує все, що вказано у обвинувальному акті. Те, що знаходив, віддавав поліції, добровільно. Переносив свою наркотичну речовину. Потім поліція проводила обшук. Були поняті, проводилась відео фіксація. Перебував у квартирі, де і ще було три людини. Разом вживали наркотичні речовини за місцем мешкання у вигляді ін'єкцій. Були ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 . Це було вперше, що вживали за місцем проживання. Провину визнає, кається.
Захисник ОСОБА_5 просив Суд, враховуючи каяття, розуміння скоєного обвинуваченим, застосувати до покарання ОСОБА_4 ст. 75 КК України.
4. Обставини, які суд вважає доведеними під час судового розгляду.
Відповідно до ч. 1 ст. 337, п. 1,2,3,4 ч. 1 ст. 368 КПК України, здійснивши судовий розгляд стосовно особи, якій висунуте обвинувачення і лише в межах висунутого обвинувачення, відповідно до обвинувального акта, дослідивши під час судового розгляду всі докази, надані сторонами кримінального провадження, Суд вважає, що мало місце діяння, у вчинені якого обвинувачується ОСОБА_4 , це діяння містить склад кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309, ч. 1 ст. 317 КК України, та ОСОБА_4 винний у вчинені інкримінованого кримінального правопорушення в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта, що підтверджується доказами, отриманими під час кримінального провадження, долученими Судом та дослідженими під час судового розгляду.
5. Докази на підтвердження обвинувачення, пред'явленого ОСОБА_4 .
У відкритому судовому засіданні Судом були досліджені подані сторонами докази.
Під час дослідження доказів сторони скористалися наданими їм процесуальними правами надавати Суду усні та письмові пояснення та заперечення.
Під час дослідження доказів Суд дійшов висновку, що спосіб отримання стороною обвинувачення доказів, визнаних Судом належними і допустимими, був справедливим, а процес дослідження доказів під час судового провадження забезпечував право обвинуваченого на захист.
Викладаючи цей розділ вироку Суд зазначає, що КПК не передбачає обов'язку Суду дослівно викладати у ньому показання свідків. Таке джерело доказів Суд відображає в тому обсязі, який необхідний для встановлення істини у кримінальному провадженні (постанова Верховного Суду від 14 грудня 2022 року у справі № 754/10882/17).
Відповідно до ч. 1 ст. 337, п. 1,2,3,4 ч. 1 ст. 368 КПК України Суд вважає, що мало місце діяння, у вчинені якого обвинувачується ОСОБА_4 , це діяння містить склад кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України та ОСОБА_4 винний у вчинені інкримінованого кримінального правопорушення в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта, що підтверджується доказами, отриманими під час кримінального провадження, долученими судом та дослідженими під час судового розгляду, а саме:
- витягом з єдиного реєстру досудових розслідувань №12024052230000001 від 01.01.2024 року (стор. 1);
- протоколом обшуку від 20.02.2024 який розпочато о 17:41 хв., закінчено о 18:54 хв. (стор. 32-37), та флеш - носієм з відеозаписом до протоколу обшуку, що при вході в квартиру АДРЕСА_3 через металеві двері вбачається коридор, з якого мається прохід до спальної кімнати де на дивані знаходяться три особи ОСОБА_12 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , які пояснили, що прийшли за вказаною адресою для вживання наркотиків. Після чого ОСОБА_12 , дістав з правої кишені н пальта шприц, який вжив шляхом ін'єкції, вказаний шприц поміщений до сейф-пакету PSP1388940. Далі ОСОБА_7 з лівої кишені носимої куртки дістав шприц, який вжив шляхом ін'єкції, вказаний шприц поміщений до сейф-пакету PSP1388939. Далі ОСОБА_8 дістав з лівої внутрішньої кишені шприц, який вжив шляхом ін'єкції, вказаний шприц поміщений до сейф-пакету 7163245. Далі ОСОБА_4 , дістав з внутрішньої кишені куртки шприц, з рідиною схожою на наркотичну, яку поміщено до сейф-пакету №PSP1388941.
Далі в ході обшуку спальної кімнати з лівої сторони від сходу мається стіл з залишками їжі, знаходиться в прозорому zip-пакеті з порошкоподібною речовиною, з іншого краю стола мається zip-пакеті з порошкоподібною речовиною, крім цього з правої сторони під килимом на столі мається zip-пакеті з порошкоподібною речовиною №PSP 1396888;
- протоколом огляду місця події від 06.02.2024 року, який почато о 13 год. 56 хв., закінчено о 14 год. 20 хв.(стор. 44-47), та флеш - носієм з відеозаписом до протоколу огляду, що місцем огляду є відкрита ділянка місцевості, що знаходиться біля будинку №7 вул. Московська, м. Добропілля, Покровського району, Донецької області, де на підставі повідомлення до поліції було зупинено ОСОБА_4 .
Громадянину ОСОБА_4 було роз'яснено ст. 63 Конституції України, після чого він добровільно погодився видати заборонений преді ет працівникам поліції у присутності двох понятих. ОСОБА_4 з правої верхньої кишені одягнутої куртки дістав прозорий zip-пакет з порошкоподібной речовини фіолетового кольору та добровільно надав працівнику поліції. ОСОБА_4 пояснив, що дану речовину він знайшов 06.02.2024 року, біля горожу масиву у м. Добропілля, назву вулиці не знає;
- висновком експерта №СЕ-19/105-24/859-НЗПРАП від 20.02.2024 року (стор.58-61), слідує, що надана на дослідження кристалічна речовина масою 0,3039 г. містить особливу небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - PVP(1-феніл-2-піролідин-1-іл-пентан-1-он). Маса PVP (1-феніл-2-піролідин-1-іл-пентан-1-он) становить 0,2397 г.;
- постановою про визнання речових доказів та передачу їх на зберігання від 22.02.2024 року (стр.62), що вилучену 06.02.2024 року в ході огляду за участю ОСОБА_4 : порошкоподібну речовину (отримана в результаті пробопідготовки) масою 0,2739 г. відноситься до особливо небезпечної психотропної речовини, обіг якої заборонено - PVP, визнати речовим доказом у кримінальному провадженні №1202452230000064 та разом із копією даної постанови направити на зберігання до камери схову речових доказів відділу поліції №1 Покровського РУП ГУ НП в Донецькій області;
- протоколом проведення слідчого експерименту від 26.02.2062 року, який розпочато о 15 год 00 хв., закінчено о 15 год. 40 хв. (стор.91-94), що на запитання слідчого чи може підозрюваний розповісти про обставини скоєного ним злочину та чи він не заперечує проти записування фотоапаратом, підозрюваний ОСОБА_4 пояснив, що згоден розповісти про обставини скоєного ним злочину і проти записування застосування фотоапарату не заперечує.
На запитання слідчого: розповісти коротко, що скоїв підозрюваний, на що останній відповів, що 06.02.2024 оку приблизно о 13-15 годин він проходив повз гаражне приміщення, яке розташовано на перетині вул. Калиніна та вул. Московська, м. Добропілля, Донецької області, де на землі побачив, згорток, який був замотаний ізолентною стрічкою зеленого кольору. Розгорнув ізолентну стрічку він побачив прозорий зіп-пакет в якому знаходилась порошкоподібна речовина фіолетового кольору і після чого він вирішив залишити вказану речовину собі для особистого використовування.
На запитання слідчого: чи може підозрюваний вказати на місце скоєння злочину, на що підозрюваний відповів, що зможе. Після цього всі учасники слідчої дії прослідували за підозрюваним , який вказавши напрямок свого руху до місця скоєння ним злочину.
Після підозрюваний вказав на місце, де він знайшов згорток з наркотичною речовиною. Далі підозрюваний вказав на напрямок свого руху після вчинення ним злочину. Далі всі учасники слідчої дії прослідували за підозрюваним, який вказав на місце де його зупинили співробітники поліції.
На запитання слідчого: чи є у підозрюваного та інших учасників слідчої дії, які не будь доповнення, заперечення або пояснення, на що вони відповіли, що не має;
- протоколом огляду місця події від 13.02.2024 року, який розпочато о 13 год. 56 хв., закінчено о 14 год. 30 хв. (стор.105-106), та флеш - носієм з відеозаписом до протоколу огляду, що місцем огляду є відкрита ділянка місцевості, що знаходиться в міському парку м. Добропілля, поблизу вул. Першотравнева, де на підставі повідомлення до поліції було зупинено гр. ОСОБА_4 , який при собі мав зіп-пакет з невідомою наркотичноподібною речовиною білого кольору. ОСОБА_4 було роз'яснено ст. 63 Конституції України, після чого він добровільно погодився видати вказаний зіп-пакет. У присутності двох понятих гр.. ОСОБА_4 дістав з кишені куртки даний зіп-пакет з порошкоподібною речовиною білого кольору, та як він пояснив знайшов за зруйнованим приміщенням в даному парку. 13.02.2024 році, у присутності двох понятих даний зіп-пакет було оглянуто, висипане та упаковано до сейф-пакету за №7163246 на кому всі учасники поставили свої підписи;
- висновком експерта №СЕ-19/105-24/1154-НЗПРАП від 07.03.2024 року (стор. 117-123), що надана на дослідження порошкоподібна речовина масою 0,4476г містить особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - PVP (1-феніл-2-піролідин-1-іл-пентан-1-он). Маса PVP (1-феніл-2-піролідин-1-іл-пентан-1-он) становить 0,3458г;
- постановою про визначення речових доказів та передачу їх на зберігання від 08.03.2024 року (стор. 124), що порошкоподібну речовину, яка містить особливо небезпечну психотропну речовину PVP (1-феніл-2-піролідин-1-іл-пентан-1-он), яка знаходиться в сейф-пакеті №5629452, визнати речовим доказом у кримінальному провадженні №12024052230000075 та разом із копією даної постанови направити на зберігання до камери схову речових доказів ВП №1 Покровського РУП ГУ НП в Донецькій області;
- висновком експерта №37 від 21.02.2024 року (стор. 135), що на підставі судово-медичної експертизи гр-на ОСОБА_4 1997 р.н., у відповідь на поставлене питання приходжу до наступних висновків: у ОСОБА_4 виявлені сліди ін'єкцій в області двох гомілок, обох пахвових ділянках, на обох плечах та лівому передпліччі, які мають давнину більше декількох днів до моменту проведення експертизи. В області лівого плеча виявлені сліди ін'єкцій, котрі мають давнину не більше трьох діб до моменту проведення експертизи;
- висновком щодо результату медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції №46 від 21.02.2024 (стор.136) відносно ОСОБА_4 , з якого слідує, що після проведеної консультації, медичного огляду та лабораторних обстежень біологічних середовищ (кров, сеча) встановлено, що ОСОБА_4 перебуває у стані наркотичному (PVP ТА МСАТ) сп'яніння;
- висновком експерта №38 від 21.02.2024 року (стор. 138), що на підставі судово-медичної експертизи гр-на ОСОБА_7 1979 р.н., у відповідь на поставлене питання приходжу до наступних висновків: у гр-на ОСОБА_7 виявлені сліди ін'єкцій в області лівої гомілки, обох пахвинних ділянках, які мають давнину більше декількох тижнів до моменту проведення експертизи. В правій пахвинній області виявлені сліди ін'єкції, котра має давнину не більше трьох діб до моменту проведення експертизи;
- висновком щодо результату медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції №45 від 21.02.2024 (стор.139) відносно ОСОБА_7 , що після проведеної консультації, медичного огляду та лабораторних обстежень біологічних середовищ (кров, сеча) встановлено, що ОСОБА_7 перебуває у стані наркотичному (PVP ТА МСАТ) сп'яніння;
- висновком експерта №39 від 21.02.2024 року (стор. 141), що на підставі судово-медичної експертизи ОСОБА_8 1980 р.н. та у відповідь на поставлене питання приходжу до наступних висновків: у ОСОБА_8 виявлені сліди ін'єкцій не медичного характеру в лівій пахвинній області давниною більше декількох місяців до моменту проведення експертизи та в області лівої гомілки давниною не більше трьох діб до моменту проведення експертизи;
- висновком щодо результату медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції №48 від 21.02.2024 (стор. 142) відносно ОСОБА_8 , що після проведеної консультації, медичного огляду та лабораторних обстежень біологічних середовищ (кров, сеча) встановлено, що ОСОБА_8 перебуває у стані наркотичному (PVP ТА МСАТ) сп'яніння;
- висновком експерта №40 від 21.02.2024 року (стор. 144), що на підставі судово-медичної експертизи ОСОБА_6 2003 р.н. та у відповідь на поставлене питання приходжу до наступних висновків: у ОСОБА_6 , виявлені сліди ін'єкцій в області лівого ліктьового згину, які мають давнину не більше трьох діб до моменту проведення експертизи;
- висновком щодо результату медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції №47 від 21.02.2024 (стор. 145) відносно ОСОБА_6 , що після проведеної консультації, медичного огляду та лабораторних обстежень біологічних середовищ (кров, сеча) встановлено, що ОСОБА_6 перебуває у стані наркотичному (PVP ТА МСАТ) сп'яніння;
- висновком експерта №СЕ-19/105-24/1302-НЗПРАП від 04.03.2024 року (стор. 162-168) слідує, що надані на дослідження порошкоподібні речовини масою 0,6063г, 0,1789r містять особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - РVР (1-феніл-2-піролідин-1-іл-пентан-1-он). Маса РVР (1-феніл- 2-піролідин-1-іл-пентан-1-он) становить 0.4947г, 0,1470г відповідно.
На внутрішній поверхні пакета із полімерного матеріалу з пазовим замком виявлено особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - РVР (1-феніл-2-піролілин-1-іл-пентан-1-он). Маса РVР (1-феніл- 2-піролідин-1-іл-пентан-1-он) становить 0,0147г.
Надана на дослідження рідина масою 0,2816г містить особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - РVР (1-феніл-2- піролідин-1-іл-пентан-1-он). Маса РVР (1-феніл-2-піролідин-1-іл-пентан-1-он становить 0.0171г.
На внутрішній поверхні наданого на дослідження медичного шприца, проградуйованого на 2ml наркотичних засобів, психотропних речовин та прекурсорів, не виявлено.
На внутрішній поверхні наданого на дослідження медичного шприца, проградуйованого на 2ml наркотичних засобів, психотропних речовин та прекурсорів, не виявлено.
На внутрішній поверхні медичного шприца, проградуйованого на 2ml виявлено особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - РVР (1-феніл-2-піролідин-1-іл-пентан-1-он). Маса РVР (1-феніл- 2-піролідин-1-іл-пентан-1-он) становить 0,0001г.;
- постановою про визначення речових доказів та передачу їх на зберігання від 25.01.2024 року (стор. 172), порошкоподібні речовини масою 0,5754 г, 0,1476 г в фольгових згортках, З пакети із полімерного матеріалу з пазовим замком, віалу з рідиною, первинна упаковка поміщена до сейф-пакету №5603013; рідина в шприці, проградуйованому на 2ml, масою 0,0821г. ін'єкційна голка у пластмасовому футлярі, первинна упаковка, поміщена до сейф-пакету №5603014; медичний ін'єкційною голкою та захисним ковпачком, віалу 3 рідиною, первинна упаковка шприц 3 поміщений до сейф-пакету №5603015; медичний шприц з ін'єкційною голкою та захисним ковпачком. віалу з рідиною, первинна упаковка поміщений до сейф-пакету №5603016: Медичний шприц з ін'єкційною голкою та захисним ковпачком, віалу з рідиною, первинна упаковка ін'єкційною шприц з поміщений до сейф-пакету №5603017 визнати речовим доказом у кримінальному провадженні №12024052230000045 та разом із копією даної постанови направити на зберігання до камери схову речових доказів ВП №1 Покровського РУП ГУ НП в Донецькій області;
- протоколом проведення слідчого експерименту від 21.02.2024 року, який розпочато о 13 год 00 хв., закінчено о 14 год. 00 хв. (стор.203-209), що місцем слідчого експерименту є парк розташований за адресою вул. Першотравнева, м. Добропілля, де в присутності понятих ОСОБА_4 пояснив, що 13.02.2024 року близько о 10-00 останній перебуваючи в парку в м. Добропілля, вул. Першотравнева знайшов згорток обмотаний ліпкою стрічкою та зрозумів, що це наркотичний засіб та забрав його для власного вживання. Після 16.02.2026 року також перебуваючи в м. Добропілля, вул. Першотравнева, де в парку знайшов згорток обліплений ліпкою стрічкою, який розгорнув та побачив три зіп-пакети з порошкоподібною речовиною після чого забрав їх та приніс за місцем мешкання.
На запитання слідчого: чи зможе підозрюваний показати місце де він знайшов наркотичні речовини, останній погодився. Та показав в якому напрямку він прийшов після показав, де він знайшов наркотичні речовини, 13.02.2024 року та місце де він знайшов наркотичні речовини 16.02.2024 року.
6. Мотиви Суду та положення закону, якими керувався Суд.
Відповідно до ч. 3 ст. 26 КПК України суд у кримінальному провадженні вирішує лише ті питання, що винесені на його розгляд сторонами та віднесені до його повноважень цим Кодексом.
У силу ст. 337 КПК України, судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта, крім випадків, передбачених цією статтею.
Відповідно до статті 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу.
Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні й достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Саме законність, обґрунтованість та вмотивованість судового рішення обумовлені, зокрема, дотриманням порядку оцінки доказів і визначенням їх належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів повинна бути оцінена судом з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення (ст. 94 КПК України).
Хоча суд не мусить надавати відповідь на кожен довід, проте з рішення має бути чітко зрозуміло, що аргументи, які є вирішальними для результату розгляду справи. Суд має переконатися, що мотиви рішення, наведені національними судами, не були автоматичними або стереотипними.
Тобто, право на вмотивованість судового рішення є складовою права на справедливий суд, гарантованого статтею 6 Конвенції з прав людини і основоположних свобод. Як неодноразово вказував Європейський суд з прав людини, право на вмотивованість судового рішення йде своїм корінням у більш загальний принцип, втілений у Конвенції, який захищає особу від сваволі; рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (рішення у справі «Руїз Торія проти Іспанії», параграфи 29-30). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною, але суд зобов'язаний дати відповідь на істотні аргументи сторони.
Частиною 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі скорочено Конвенція) передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» (далі скорочено ЄСПЛ) суди застосовують Конвенцію та практику ЄСПЛ як джерело права.
ЄСПЛ у справі «Перес проти Франції» (рішення від 12.02.2004) вказав, що дія статті 6 Конвенції (право на справедливий суд) полягає і в тому, щоб серед іншого зобов'язати суд провести належне дослідження зауважень, доводів і доказів, представлених сторонами по справі, неупереджено вирішуючи питання про їх належність до справи.
Відповідно до усталеної практики ЄСПЛ, необґрунтоване рішення суду є порушенням гарантій, втілених у статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
ЄСПЛ у справі «Жогло проти України» (п. 38, рішення від 24.04.2008 року) зазначив, що усі докази зазвичай мають бути представлені у відкритому слуханні справи в присутності обвинуваченого для забезпечення можливості надати аргументи іншій стороні. Існують винятки з цього правила, але вони не повинні порушувати права захисту.
Суд отримав можливість ознайомитися з позиціями сторони обвинувачення та сторони захисту, вони представлені обома сторонами ґрунтовно, докладно, а викладені в них мотиви зрозумілі. Також слід констатувати, що в ході розгляду справи жодна зі сторін не стверджувала про існування обмежень у реалізації донести свою позицію до Суду та не повідомляла про перешкоди у її доведенні.
Отже, Суд забезпечив змагальність судового процесу і ключовим предметом оцінки є лише переконливість кожної з позицій в аспекті стандарту доведення.
Європейський суд з прав людини наголошує, що відповідно до його прецедентної практики при оцінці доказів він керується критерієм доведення «поза розумним сумнівом» (рішення від 10.07.2001 року у справі «Авшарпроти Туреччини» п.282). Таке доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою.
За правилами статті 84 КПК України доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.
Докази повинні бути належними та допустимими в розумінні ст.ст. 85-86 КПК України.
Також, жоден доказ не має наперед встановленої сили.
За правилами ст. 94 КПК України суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
Під час вирішення питання про допустимість доказів важливе значення має істотність порушення прав і свобод людини, а тому не усі порушення, допущені сторонами при збиранні доказів, є підставою для визнання доказів недопустимими, а відтак і вирішення питання про порушення права на справедливий суд.
З огляду на зазначене Суд приходить до висновку про відсутність процесуальних порушень з боку сторони обвинувачення, що могли вплинули на об'єктивність та повноту обставин, що підлягають доказуванню відповідно до вимог ст. 91 КПК України.
Усі вищевказані докази, покладені в основу обвинувального вироку, Суд визнає належними і допустимими доказами, оскільки відповідають вимогам КПК України, отримані у передбаченому КПК України порядку, безпосередньо порушень вимог законодавства судом не встановлено та сторонами не доведено, тобто останні прямо і непрямо підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню у даному кримінальному провадженні, як-то час, місце, спосіб вчинення кримінального правопорушення та інші обставини, які мають значення для кримінального провадження, а також достовірність і недостовірність, можливість та неможливість використання інших доказів.
Судом не встановлено допущення істотних порушень, прав та свобод обвинувачених, інших осіб під час досудового розслідування; в ході збирання і фіксування доказів по даному кримінальному провадженню, а інформація, яка в них міститься, не дає Суду правових підстав, щоб сумніватися у їх допустимості та достатності.
Крім того, Суд враховує, що зі змісту п.78 рішення Європейського суду з прав людини від 16.02.2017 у справі «Артур Пархоменко проти України» вбачається, що при розгляді справи в цілому з метою оцінки впливу процесуальних недоліків на досудовому етапі на загальну справедливість кримінального провадження, за необхідності слід враховувати такий невичерпний перелік факторів, який випливає з практики Суду: (a) Чи був заявник особливо вразливим, наприклад, через вік чи розумову здатність. (b) Правові рамки, що регулюють досудове провадження, та прийнятність доказів під час судового розгляду, а також чи була вона виконана; коли застосовується правило виключення, особливо малоймовірно, що провадження в цілому буде вважатися несправедливим. (c) Чи мав заявник можливість оскаржити автентичність доказів і виступати проти його використання. (d) Якість доказів чи обставини, за яких вони були отримані, ставлять під сумнів їх надійність та точність, беручи до уваги ступінь і характер будь-якого примусу. (e) Якщо докази були отримані незаконно, незаконність, про яку йдеться, і, якщо вона випливає з порушення іншої статті Конвенції, характер виявленого порушення. (f) У випадку заяви, характер заяви та чи він був негайно відкликаний або змінений. (g) Використання доказів, зокрема, чи складали вони невід'ємну або значну частину доказів, на яких ґрунтувалася засудження, а також силу інших доказів у справі. (h) Чи оцінювання вини було здійснене професійними суддями або присяжними, а у випадку останнього - змістом будь-яких наказів присяжних. (i) Вагомість суспільних інтересів у розслідуванні та покаранні за конкретне порушення. (j) інші відповідні процесуальні гарантії, передбачені національним законодавством та практикою.
Зокрема, з урахуванням вищезазначеного правового висновку Європейського суду з прав людини, у цьому судовому провадженні Суд бере до уваги, що обвинувачений та його захисник мали можливість оскаржити автентичність доказів, отриманих стороною обвинувачення, але не зробили цього і не подавали клопотань або своїх доводів щодо визнання доказів, отриманих під час досудового розслідування, недопустимими, що в подальшому стало б предметом судового розгляду.
Виходячи з усталеної судової практики, доведення суб'єктивної сторони зазвичай ґрунтується не на основі одного чи кількох прямих доказів, а на аналізі саме сукупності непрямих доказів, які вказують на характер дій обвинуваченого, спосіб вчинення суспільно небезпечного діяння, обстановку, в якій діяла відповідна особа, тощо, на підставі чого можна зробити висновок про доведеність поза всяким розумним сумнівом або недоведеність (згідно з цим стандартом доказування) таких елементів суб'єктивної сторони злочину, як прямий умисел.
Підсумовуючи вищезазначене, Суд вважає досліджені Судом докази логічними, послідовними, такими, що узгоджуються між собою та в сукупності підтверджують винуватість ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень.
Наявна у кримінальному провадженні сукупність наведених вище прямих і непрямих доказів вчинення кримінального правопорушення, які за змістом є чіткими, зрозумілими і послідовними, такими, що в достатній мірі повно викривають обвинуваченого ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень, надала Суду можливість постановити обвинувальний вирок за наслідками розгляду кримінального провадження.
Судом встановлено, що вказані у вироку та досліджені в ході судового розгляду докази є належними, допустимими та достовірними, а з огляду на системну оцінку і достатніми для обґрунтованого висновку про наявність в діях обвинуваченого ОСОБА_4 складу інкримінованого йому кримінальних правопорушень, доведеності його вини у повному обсязі.
Суд вважає, що пред'явлене обвинувачення повністю знайшло своє підтвердження в судовому засіданні, в повному обсязі було підтверджено доказами, наданими стороною обвинувачення, та дії обвинуваченого ОСОБА_4 кваліфікуються, як:
- надання приміщення для незаконного вживання та виготовлення, психотропних речовин, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 317 КК України;
- незаконне придбання та зберіганні особливо небезпечних психотропних речовин без мети збуту, вчиненого протягом року після засудження за статтею 309 Кримінального кодексу України, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України.
7. Призначення покарання.
Суд виходить з того, що покарання - це захід державного примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні кримінального правопорушення, і полягає в передбаченому кримінальним законом обмеженні прав і свобод засудженого.
Покарання завжди має особистий, індивідуалізований характер, а його призначення і виконання можливе тільки щодо особи, визнаної винною у вчиненні кримінального правопорушення. При цьому призначення необхідного і достатнього покарання певною мірою забезпечує відчуття справедливості як у потерпілого, так і суспільства (див. постанову Верховного Суду від 10 червня 2020 року в справі № 161/7253/18).
Вирішуючи питання про призначення обвинуваченим покарання, Суд керується вимогами ст. ст. 65-67 КК України та роз'ясненнями Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання» з послідуючими змінами та виходить із принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.
Призначаючи покарання ОСОБА_4 , Суд, відповідно до ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання.
Відповідно до положень ч. 2 ст. 65 КК України, особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.
Для вибору такого покарання Суд повинен врахувати ступінь тяжкості злочину, конкретні обставини його вчинення, форму вини, наслідки цього діяння, дані про особу, обставини, що впливають на покарання, ставлення до своїх дій, інші обставини справи, які впливають на забезпечення відповідності покарання характеру та тяжкості вчиненого злочину.
Загальні засади призначення покарання спрямовані на забезпечення принципів законності, обґрунтованості, індивідуалізації, гуманності і справедливості, співмірності покарання, яке має бути необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого і попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.
ОСОБА_4 - громадянин України, з середньою освітою, неодружений, не працюючий, раніше судимий. Обставинами які пом'якшують покарання ОСОБА_4 відповідно до ст. 66 КК України, є щире каяття та визнання ним своєї вини.
Обставини які обтяжують покарання ОСОБА_4 , передбачені ст. 67 КК України, не встановлені.
Суд, враховуючи вищевикладене, поведінку та ставлення ОСОБА_4 до скоєних злочинів, а також те, що хоча останній і вчинив злочини під час воєнного стану в країні, однак такі правопорушення були без будь-якого використання умов воєнного стану, потерпілі які постраждалі від військової агресії відсутні, злочини не вчинено щодо майна осіб, які тимчасово вимушені були залишили житло, ОСОБА_4 , вчиняючи дані кримінальні правопорушення, прагнучи досягти злочинної мети, не мав наміру скористатися умовами воєнного стану.
Наведені обставини, дані про особу обвинуваченого ОСОБА_4 в своїй сукупності та співвідношенні істотно знижують ступінь тяжкості вчинених ним кримінальних правопорушень,
Кримінальні правопорушення, які інкримінують ОСОБА_4 , відповідно до ст. 12 КК України, є умисними нетяжкими злочинами, та які караються:
- ч. 2 ст. 309 КК України - штрафом від двох тисяч до п'яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавленням волі на строк до трьох років;
- ч. 1 ст. 317 КК України - позбавленням волі на строк від трьох до п'яти років.
З урахуванням обставин які пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості кримінальних правопорушень, які вчинені умисно, приймаючи до уваги відсутність обставин які обтяжують покарання, враховуючи особу обвинуваченого, таким чином, при призначенні покарання Суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_4 покарання у вигляді позбавлення волі;
- за ч. 2 ст. 309 КК України 2 (два) роки;
- за ч. 1 ст. 317 КК України 3 (три) роки.
На підставі ч. 1 ст. 70 КК України, шляхом складання призначених покарань, Суд призначає ОСОБА_4 покарання за сукупності кримінальних правопорушень у виді позбавлення волі строком 5 (п'ять) років.
Крім того, ОСОБА_4 був засуджений 03.12.2025 року вироком Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпра за ч. 4 ст. 185 КК України, на підставі ч. 1 ст. 71, ст. 72 КК України,до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років 25 днів.
За приписом ч. 4 ст. 70 КК України (Призначення покарання за сукупністю кримінальних правопорушень)за правилами, передбаченими в частинах першій - третій цієї статті, призначається покарання, якщо після постановлення вироку в справі буде встановлено, що засуджений винен ще і в іншому кримінальному правопорушенні, вчиненому ним до постановлення попереднього вироку.
За даним кримінальним провадженням ОСОБА_4 вчинив кримінальні правопорушення - 06.02.2024, 13.02.2024, 16.02.2024, 20.02.2024 року, тобто до постановлення вироку Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпра від 03.12.2025 року.
З огляду на такі обставини, до покарання, призначене ОСОБА_4 за цим вироком, Суд вважає необхідним, на підставі ч. 4 ст. 70 КК України (Призначення покарання за сукупністю кримінальних правопорушень), шляхом часткового складання призначених покарань, у вигляді 3 (трьох) місяців позбавлення волі, приєднати покарання, не відбуте ОСОБА_4 , яке призначене вироком Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпра від 03.12.2025 року та останньому призначити остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п'ять) років 3 місяці.
Суд переконаний, що таке призначене обвинуваченим покарання, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, виходячи з принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації, буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним кримінальних правопорушень, адже ефективність покарання залежить не лише і не в першу чергу від суворості санкції кримінально-правової норми, а і від спроможності не допустити безкарності злочинних діянь.
8. Інші питання, які вирішуються Судом при ухваленні вироку.
Строк відбування покарання ОСОБА_4 відраховувати з моменту приведення вироку до виконання.
Цивільний позов не заявлявся.
Строк дії запобіжного заходу ОСОБА_4 сплив 27.05.2024 та в подальшому прокурор не звертався до Суду з клопотанням про його продовження або застосування запобіжного заходу.
На підставі ч. 2 ст. 122, ч. 2 ст. 124 КПК України підлягають стягненню з обвинуваченого ОСОБА_4 на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта та складання ним висновку у загальній сумі 10 223 грн. 28 коп.:
- № СЕ-19/105-24/859-НЗПРАП від 20.02.2024 року - 1893 гривні 20 копійок;
- № СЕ-19/ 105-24/1302-НЗПРАП від 04.03.2024 року - 6058 гривень 24 копійки;
- № СЕ-19/ 105-24/1154-НЗПРАП від 07.03.2024 року - 2271 гривні 84 копійки.
Долю речових доказів вирішити відповідно до вимоги ст. 100 КПК України.
На підставі ч. 15 ст. 615 КПК України, в умовах дії воєнного стану, після складання та підписання повного тексту вироку, суд користується своїм правом обмежитися проголошенням його резолютивної частини з обов'язковим врученням учасникам судового провадження повного тексту вироку в день його проголошення (узгоджується з правовою позицією, яка викладена 13 вересня 2023 року у постанові Касаційного кримінального суду Верховного Суду, справа № 638/4224/22, провадження № 51-2372 км 23).
Керуючись ст.ст. 368-371, 373, 374, 100, ч. 2 ст. 124, ч.1 ст. 256, ч. 15 ст. 615 КПК України, Суд,
ОСОБА_4 визнати винним у скоєні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України і призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 2 (два) роки.
ОСОБА_4 визнати винним у скоєні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 317 КК України і призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки.
На підставі ч. 1 ст. 70 КК України, шляхом складання призначених покарань, призначити ОСОБА_4 покарання за сукупності кримінальних правопорушень у виді позбавлення волі на строк 5 (п'ять) років.
На підставі ч. 4 ст. 70 КК України до покарання, призначене ОСОБА_4 за цим вироком, шляхом часткового складання призначених покарань, у вигляді 3 (трьох) місяців позбавлення волі, приєднати покарання, не відбуте ОСОБА_4 , яке призначене йому за вироком Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпра від 03.12.2025 року та ОСОБА_4 призначити остаточне покарання за сукупністю кримінальних правопорушень у виді позбавлення волі на строк 5 (п'ять) років 3 місяці.
Строк відбування покарання ОСОБА_4 відраховувати з моменту приведення вироку до виконання.
На підставі ст. 124 КПК України стягнути з ОСОБА_4 на користь держави витрати на залучення експерта та складання ним висновку у загальній сумі 10 223 грн. 28 коп.:
- № СЕ-19/105-24/859-НЗПРАП від 20.02.2024 року - 1893 гривні 20 копійок;
- № СЕ-19/ 105-24/1302-НЗПРАП від 04.03.2024 року - 6058 гривень 24 копійки;
- № СЕ-19/ 105-24/1154-НЗПРАП від 07.03.2024 року - 2271 гривні 84 копійки.
Відповідно до ст. 100 КПК України, після набрання вироком законної сили, речові докази:
- порошкоподібні речовини масою 0,5754 г, 0,1476 г в фольгових згортках, 3 пакети із полімерного матеріалу з пазовим замком, віалу з рідиною, первинна упаковка, поміщені до сейф-пакету №5603013 та передано на зберігання до камери речових доказів ВП №1 Покровського РУП ГУНП в Донецькій області;
- рідину в шприці, проградуйованому на 2 ml, масою 0,0821г ін'єкційна голка у пластмасовому футлярі, первинна упаковка, поміщена до сейф-пакету №5603014 та передано на зберігання до камери речових доказів ВП №1 Покровського РУП ГУНП в Донецькій області;
- медичний шприц з ін'єкційною голкою та захисним ковпачком, віалу з рідиною, первинна упаковка, поміщений до сейф-пакету №5603015 та передано на зберігання до камери речових доказів ВП №1 Покровського РУП ГУНП в Донецькій області;
- медичний шприц з ін'єкційною голкою та захисним ковпачком, віалу з рідиною, первинна упаковка, поміщений до сейф-пакету №5603016 та передано на зберігання до камери речових доказів ВП №1 Покровського РУП ГУНП в Донецькій області;
- медичний шприц з ін'єкційною голкою та захисним ковпачком, віалу з рідиною, первинна упаковка, поміщений до сейф-пакету №5603017 та передано на зберігання до камери речових доказів ВП №1 Покровського РУП ГУНП в Донецькій області, - знищіти:
- флеш носії (як додатки до протоколів обшуку та оглядів), - зберігати в матеріалах кримінального провадження.
Вирок може бути оскаржений шляхом подання апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду через Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра протягом тридцяти днів з дня проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення зазначеного строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
На підставі ч. 15 ст. 615 КПК України обов'язково вручити учасникам судового провадження повний текст вироку в день його проголошення.
Головуючий суддя: ОСОБА_1
20.04.2026