вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"07" квітня 2026 р. м. Київ Справа № 911/557/24
Господарський суд Київської області у складі судді Д.Г.Зайця, за участю секретаря судового засідання Ю.В.Капустіна, розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом Виконувача обов'язків керівника Бориспільської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Яготинської міської ради, Київська обл., м. Яготин
до 1) ОСОБА_1 , м. Київ
2) Фермерського господарства "Ліра-Агро", Київська обл., м. Яготин
про визнання недійсними договорів оренди земельних ділянок та повернення земельних ділянок
представники:
від позивача - не з'явився
від відповідача 1- Коноваленко Є.О.
від відповідача 2- не з'явився
від прокуратури - Білоконь І.А.
Рішенням Господарського суду Київської області від 13.12.2024 року у справі №911/557/24 (суддя Мальована Л.Я.) у задоволенні позову Виконувача обов'язків керівника Бориспільської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Яготинської міської ради до ОСОБА_1 та Фермерського господарства "Ліра-Агро" про визнання недійсними договорів оренди земельних ділянок та повернення земельних ділянок відмовлено.
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 29.05.2025 року рішення Господарського суду Київської області від 13.12.2024 року у справі №911/557/24 залишено без змін.
Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 04.11.2025 року рішення Господарського суду Київської області від 13.12.2024 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 29.05.2025 у справі №911/557/24 скасовано, справу №911/557/24 передано на новий розгляд до Господарського суду Київської області.
19.11.2025 року матеріали справи №911/557/24 повернулися до Господарського суду Київської області.
За результатами автоматизованого розподілу справ між суддями справу №911/557/24 передано для розгляду судді Зайцю Д.Г.
Ухвалою суду від 28.11.2025 року прийнято справу №911/557/24 до свого провадження, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження зі стадії підготовчого провадження, підготовче засідання призначено на 16.12.2025, зобов'язано учасників справи у строк, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення даної ухвали, надати суду письмові пояснення з приводу постанови Верховного Суду від 04.11.2025 року у справі №911/557/24.
Позивач та відповідач 2, належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, у судове засідання 16.12.2025 року не з'явились, про причини неявки суд не повідомили.
Ухвалою суду від 16.12.2025 року відкладено підготовче засідання на 03.02.2026 року.
До суду від прокурора через систему «Електронний суд» надійшла заява б/н від 30.01.2026 року про зміну предмета спору.
До суду від відповідача 1 через систему «Електронний суд» надійшли письмові пояснення б/н від 02.02.2026 року на виконання вимог ухвали суду.
До суду від відповідача 2 через систему «Електронний суд» надійшли письмові пояснення б/н від 02.02.2026 року на виконання вимог ухвали суду.
До суду від прокурора через систему «Електронний суд» надійшли додаткові письмові пояснення б/н від 02.02.2026 року.
Позивач та відповідач 2, належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи, у судове засідання 03.02.2026 року не з'явились.
Ухвалою суду від 03.02.2026 року продовжено процесуальні строки розгляду справи №911/557/24, відкладено розгляд заяви прокурора б/н від 30.01.2026 року про зміну предмета спору, відкладено підготовче засідання на 10.03.2026.
До суду від відповідача 1 через систему «Електронний суд» надійшла заява про застосування строку позовної давності б/н від 06.03.2026 року (вх. №3860/26 від 06.03.2026).
До суду від відповідача 1 через систему «Електронний суд» надійшли письмові пояснення по справі б/н від 06.03.2026 року (вх. №3865/26 від 06.03.2026).
Позивач та відповідач 2, належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи, у судове засідання 10.03.2026 року не з'явились.
Ухвалою суду від 10.03.2026 заяву прокурора б/н від 30.01.2026 року про зміну предмета спору прийнято до розгляду; призначено розгляд справи по суті на 07.04.2026.
Позивач та відповідач 2, належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи, у судове засідання 07.04.2026 року не з'явились.
Прокурор у судовому засіданні 07.04.2026 року позовні вимоги підтримав та просив суд позов задовольнити в повному обсязі.
Представник відповідача 1 у судовому засіданні 07.04.2026 року проти позову заперечив та просив суд в позові відмовити.
Враховуючи достатність в матеріалах справи доказів для повного, всебічного та об'єктивного розгляду спору по суті у судовому засіданні 07.04.2026 року, відповідно до ч. 1 ст. 240 ГПК України, судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Заслухавши у судовому засіданні пояснення представників сторін, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
Як зазначено в позові, Бориспільською окружною прокуратурою виявлено порушення вимог земельного законодавства при передачі в оренду земельних ділянок ОСОБА_1 .
Так, прокуратурою встановлено, що Яготинською міською радою прийнято рішення від 22.12.2015 №146-03-VII та від 22.12.2015 №147-03-VII, згідно яких ОСОБА_1 надано дозволи на розробку проектів землеустрою щодо відведення в оренду двох земельних ділянок площею 18 га кожна в адміністративних межах Яготинської міської ради для ведення фермерського господарства.
В подальшому, на підставі рішення Яготинської міської ради від 17.03.2016 №269-05-VII ОСОБА_1 затверджено проект землеустрою щодо відведення в оренду земельної ділянки з кадастровим номером 3225510100:09:029:0037 площею 18,0000 га в адміністративних межах Яготинської міської ради для ведення фермерського господарства та 04.07.2016 укладено договір оренди вказаної земельної ділянки строком на 15 років, який 04.08.2016 зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, номер запису №15805448.
Рішенням Яготинської міської ради від 17.03.2016 №270-05-VII ОСОБА_1 затверджено проект землеустрою щодо відведення в оренду земельної ділянки з кадастровим номером 3225510100:04:003:0009 площею 18,0000 га в адміністративних межах Яготинської міської ради для ведення фермерського господарства та 04.07.2016 року укладено договір оренди вказаної земельної ділянки строком на 15 років, який 04.08.2016 зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, номер запису №15811934.
Також, Яготинською міською радою прийнято рішення від 17.03.2016 №246-05-VII та від 17.03.2016 №245-05-VII, якими ОСОБА_1 також надано дозволи на розробку проектів землеустрою щодо відведення в оренду двох зельних ділянок орієнтовною площею 30 га та 45 га в адміністративних межах Яготинської міської ради для ведення фермерського господарства.
В подальшому, рішенням Яготинської міської ради від 15.12.2016 №698-14-VII ОСОБА_1 затверджено проект землеустрою щодо відведення в оренду земельних ділянок з кадастровими номерами: 3225510100:09:028:0004 площею 10,0851 га в адміністративних межах Яготинської міської ради для ведення фермерського господарства та 30.12.2016 укладено договір оренди вказаної земельної ділянки строком на 15 років , який 17.01.2017 зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, номер запису №18668800; 3225510100:09:029:0040 площею 7,2441 га в адміністративних межах Яготинської міської ради для ведення фермерського господарства та 30.12.2016 укладено договір оренди вказаної земельної ділянки строком на 15 років, який 17.01.2017 зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, номер запису №18683916; 3225510100:09:029:0039 площею 6,4185 га в адміністративних межах Яготинської міської ради для ведення фермерського господарства та 30.12.2016 укладено договір оренди вказаної земельної ділянки строком на 15 років, який 17.01.2017 зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, номер запису №18679185.
Також, на підставі рішення Яготинської міської ради від 15.12.2016 №699-14VII ОСОБА_1 затверджено проект землеустрою щодо відведення в оренду земельних ділянок з наступними кадастровими номерами: 3225510100:09:029:0038 площею 4,3612 га в адміністративних межах Яготинської міської ради для ведення фермерського господарства та 30.12.2016 укладено договір оренди вказаної земельної ділянки строком на 15 років, який 17.01.2017 зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, номер запису №18686397; 3225510100:09:029:0041 площею 8,4441 га в адміністративних межах Яготинської міської ради для ведення фермерського господарства та 30.12.2016 укладено договір оренди вказаної земельної ділянки строком на 15 років, який 17.01.2017 зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, номер запису №18687061; 3225510100:09:029:0042 площею 3,5012 га в адміністративних межах Яготинської міської ради для ведення фермерського господарства та 30.12.2016 укладено договір оренди вказаної земельної ділянки строком на 15 років, який 17.01.2017 зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, номер запису №18689527; 3225510100:09:029:0043 площею 4,5241 га в адміністративних межах Яготинської міської ради для ведення фермерського господарства та 30.12.2016 укладено договір оренди вказаної земельної ділянки строком на 15 років, який 17.01.2017 зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, номер запису №18689852; 3225510100:09:029:0044 площею 6,3561 га в адміністративних межах Яготинської міської ради для ведення фермерського господарства та 30.12.2016 укладено договір оренди вказаної земельної ділянки строком на 15 років, який 17.01.2017 зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, номер запису №18690091.
Згідно інформаційних довідок з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 05.07.2023 права оренди на вищевказані земельні ділянки зареєстровано за ОСОБА_1 .
Обґрунтовуючи позовні вимоги, прокурор зазначає, що договори оренди земельних ділянок, укладені між Яготинською міською радою та ОСОБА_2 всупереч вимог статей 122, 123, 124, 134, Земельного кодексу України, статей 1, 2, 7, 8, 14 Закону України "Про фермерське господарство", тому, набуття ОСОБА_2 у користування спірних земельних ділянок комунальної власності не відповідає вимогам земельного законодавства.
Прокурор вважає, що, оскільки, ОСОБА_1 отримала в 2013 році у користування земельні ділянки в адміністративних межах Яготинської міської ради на позаконкурсній основі для створення та ведення фермерського господарства та заснувала Фермерське господарство "Ліра-Агро", в якому визначена керівником, то надання їй на позаконкурсній основі для ведення фермерського господарства інших земельних ділянок сільськогосподарського призначення, які розташовані в іншому місці, зокрема і в адміністративних межах Яготинської міської ради, суперечить Закону України "Про фермерське господарство" та Земельному кодексу України.
Водночас, під час нового розгляду справи прокурором подано до суду заяву про зміну предмета позову. В обґрунтування поданої заяви прокурором зазначено, що з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно встановлено, що 16.10.2025, тобто, після направлення окружною прокуратурою до суду даної позовної заяви, проведена заміна орендаря у спірних правовідносинах, а саме: право оренди ОСОБА_1 перейшло до очолюваного нею Фермерського господарства «Ліра-Агро».
Так, згідно рішень Яготинської міської ради від 16.10.2025 №№6833-92-VIII, 6834-92-VIII, до договорів оренди земельних ділянок з кадастровими номерами: 3225510100:09:029:0037, 3225510100:04:003:0009, 3225510100:09:028:0004, 3225510100:09:029:0040, 3225510100:09:029:0039, 3225510100:09:029:0038, 3225510100:09:029:0041, 3225510100:09:029:0042, 3225510100:09:029:0043, 3225510100:09:029:0044, укладених між Яготинською міською радою та громадянкою України ОСОБА_1 , внесено зміни по всіх позиціях стосовно орендаря: ОСОБА_1 замінено на фермерське господарство «Ліра-Агро» в особі його голови Лісової І.В.
Прокурором зазначено, що, оскільки, спір у даній справі виник у зв'язку з отриманням ОСОБА_1 у 2016 році земельних ділянок, які, остання, всупереч норм ЗК України та Закону України «Про фермерське господарство», використала для розширення вже існуючого на той час фермерського господарства «Ліра-Агро», за яким у жовтні 2025 року проведено державну реєстрацію відповідних речових прав, позовні вимоги необхідно змінити в частині зобов'язання повернути земельні ділянки власнику їх чинним орендарем - фермерським господарством «Ліра-Агро».
Відповідачі проти позову заперечили, з підстав, викладених у відзивах та запереченнях.
Крім того, відповідачами подано заяви про застосування наслідків спливу строку позовної давності, в яких останні просили суд відмовити прокурору у задоволенні позову. Відповідачі у заявах зазначають, що днем початку перебігу строку позовної давності у спірних правовідносинах є 04.07.2016 (за 2 спірними договорами оренди) та 30.12.2016 року (за 8 спірними договорами оренди) - з моменту підписання договорів оренди, оскільки, саме з цих дат Яготинській міській раді було відомо про вчинення спірних правочинів. Однак, позов прокурором, за яким судом відкрито провадження у справі №911/557/24, подано 28.02.2024 року. При цьому, відповідачі зазначають, що подання позову до Яготинського районного суду Київської області не свідчить про переривання строку позовної давності.
Направляючи справу на новий розгляд, Верховний Суд у постанові 04.11.2025 зазначив, що всупереч нормам Закону України "Про фермерське господарство", Земельного кодексу України суди попередніх інстанцій залишили поза увагою те, що громадянин право на отримання земельної ділянки може використати один раз, додатково земельні ділянки громадянин або фермерське господарство може отримувати на конкурентних засадах через участь у торгах. З огляду на викладене, суди повинні були досліджувати початок перебігу та момент закінчення позовної давності, наявність чи відсутність поважних причин пропуску позовної давності тощо.
Згідно п. 3 ч. 1 ст. 131-1 Конституції України, в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
Згідно ст. 53 Господарського процесуального кодексу України, у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.
Відповідно до ч. 3 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави в разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
Згідно ч.ч. 4, 7 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов'язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб'єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. У разі встановлення ознак адміністративного чи кримінального правопорушення прокурор зобов'язаний здійснити передбачені законом дії щодо порушення відповідного провадження.
Відповідно до ч. 4 ст. 53 Господарського процесуального кодексу України, прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує: 1) в чому полягає порушення інтересів держави, 2) необхідність їх захисту, 3) визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає 4) орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції в спірних правовідносинах.
В обґрунтування необхідності здійснення представництва інтересів держави в суді, прокурор у позовній заяві зазначив, що ухилення від проведення конкурсу щодо отримання в оренду та укладення відповідних договорів оренди земельних ділянок порушує інтереси держави, створює умови для накопичення (монополізації) значної частини земель в одного суб'єкта господарювання, що негативно впливає на економічний та соціальний стан держави. Інші громадяни позбавлені можливості займатись фермерським господарством тим самим забезпечувати робочими місцями членів родини по місцю свого проживання. Вказане, на думку прокурора, свідчить про беззаперечну наявність інтересу держави по відношенню до законності передачі в користування та безпосереднього використання землі. Недотримання ж встановленої процедури набуття права користування на землю суперечить державному інтересу.
Бориспільська окружна прокуратура листами від 20.09.2023 №51/2-1065 та від 07.11.2023 №51/2-1227 інформувала Яготинську міську раду, як власника спірних земельних ділянок, щодо наявних порушень вимог земельного законодавства при передачі їх в оренду Лісовій І.В., а також, пропонувала надати інформацію щодо вжитих та запланованих заходів, спрямованих на їх усунення або самостійно звернутися до суду для вирішення вказаних питань.
Прокурором вірно визначено орган, уповноважений здійснювати функції держави та захист її інтересів у спірних правовідносинах, належним чином обґрунтовано звернення до суду з позовом в інтересах держави в особі Яготинської міської ради, та наявність у прокурора підстав для представництва інтересів держави в суді, а тому, твердження відповідача 1 про відсутність підстав для представництва прокурором інтересів держави в особі Яготинської міської ради є необґрунтованими та не приймаються судом.
Як встановлено судом, Яготинською міською радою прийнято рішення від 22.12.2015 №146-03-VII та від 22.12.2015 №147-03-VII, згідно яких Лісовій І.В. надано дозволи на розробку проектів землеустрою щодо відведення в оренду двох земельних ділянок площею 18 га., які знаходяться в адміністративних межах Яготинської міської ради, метою отримання є для ведення фермерського господарства.
В подальшому, на підставі рішення Яготинської міської ради від 17.03.2016 №269-05-VII ОСОБА_1 затверджено проект землеустрою щодо відведення в оренду земельної ділянки з кадастровим номером 3225510100:09:029:0037 площею 18,0000 га в адміністративних межах Яготинської міської ради для ведення фермерського господарства та 04.07.2016 укладено договір оренди вказаної земельної ділянки строком на 15 років, який 04.08.2016 зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, номер запису 15805448.
Рішенням Яготинської міської ради від 17.03.2016 №270-05-VII ОСОБА_1 затверджено проект землеустрою щодо відведення в оренду земельної ділянки з кадастровим номером 3225510100:04:003:0009 площею 18,0000 га в адміністративних межах Яготинської міської ради для ведення фермерського господарства та 04.07.2016 року укладено договір оренди вказаної земельної ділянки строком на 15 років, який 04.08.2016 зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, номер запису 15811934.
Крім того, Яготинською міською радою прийнято рішення від 17.03.2016 №246-05-VII та від 17.03.2016 №245-05-VII, якими Лісовій І.В. також надано дозволи на розробку проектів землеустрою щодо відведення в оренду двох земельних ділянок орієнтовною площею 30 га та 45 га в адміністративних межах Яготинської міської ради для ведення фермерського господарства.
В подальшому, рішенням Яготинської міської ради від 15.12.2016 №698-14-VII ОСОБА_1 затверджено проект землеустрою щодо відведення в оренду земельних ділянок з кадастровими номерами: 3225510100:09:028:0004 площею 10,0851 га, 3225510100:09:029:0040 площею 7,2441 га, 3225510100:09:029:0039 площею 6,4185 га, в адміністративних межах Яготинської міської ради для ведення фермерського господарства та 30.12.2016 укладено договори оренди вказаних земельних ділянок строком на 15 років, які 17.01.2017 зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.
Також, на підставі рішення Яготинської міської ради від 15.12.2016 №699-14-VII ОСОБА_1 затверджено проект землеустрою щодо відведення в оренду земельних ділянок з кадастровими номерами: 3225510100:09:029:0038 площею 4,3612 га, 3225510100:09:029:0041 площею 8,4441 га, 3225510100:09:029:0042 площею 3,5012 га, 3225510100:09:029:0043 площею 4,5241 га, 3225510100:09:029:0044 площею 6,3561 га в адміністративних межах Яготинської міської ради для ведення фермерського господарства та 30.12.2016 укладено договори оренди вказаних земельних ділянок строком на 15 років, які 17.01.2017 зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.
Як вбачається з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, станом на 16.10.2025 права оренди на вищевказані земельні ділянки зареєстровано за ФГ «Ліра-Агро».
Згідно ч.ч. 1- 3 ст. 124 Земельного кодексу України (далі - ЗК України), передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється за результатами проведення земельних торгів, крім випадків, встановлених частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 2 ст. 134 ЗК України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), не підлягають продажу на конкурентних засадах (земельних торгах) земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них у разі, зокрема, передачі громадянам земельних ділянок для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів, для сінокосіння і випасання худоби, для городництва.
Згідно ч. 1 ст. 1 Закону України "Про фермерське господарство", фермерське господарство є формою підприємницької діяльності громадян, які виявили бажання виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, займатися її переробкою та реалізацією з метою отримання прибутку на земельних ділянках, наданих їм для ведення фермерського господарства, відповідно до закону.
Можливість реалізації громадянином права на створення фермерського господарства безпосередньо пов'язана з наданням (передачею) йому земельних ділянок для ведення фермерського господарства як форми підприємницької' діяльності громадян, які виявили бажання виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, займатися її переробкою та реалізацією. Надання (передача) фізичній особі земельних ділянок для ведення фермерського господарства є обов'язковою умовою для державної реєстрації фермерського господарства (аналогічний висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 11.02.2020 у справі № 922/614/19).
Згідно ст.ст. 1, 5, 7, 8, 12 Закону України "Про фермерське господарство", після укладення договору користування землею, у тому числі на умовах оренди, фермерське господарство реєструється в установленому законом порядку і з дати реєстрації набуває статусу юридичної особи. З цього часу обов'язки землекористувача земельної ділянки здійснює фермерське господарство, а не громадянин, якому вона надавалась. Після державної реєстрації фермерське господарство має право на отримання додаткової земельної ділянки (ділянок), але як юридична особа, на конкурентних засадах через участь у торгах, а не як фізична особа - громадянин України із метою створення фермерського господарства.
Подібна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 18.05.2016 у справі № 6-248цс16, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 11.02.2020 у справі № 922/614/19, від 24.04.2019 у справі № 525/1225/15-ц.
З урахуванням вимог статей 7, 8, 12 Закону України "Про фермерське господарство", статей 116, 121,123,134 ЗК України, право на безоплатне отримання земельної ділянки державної власності одного виду громадянин може використати один раз. Додатково земельні ділянки громадянин або фермерське господарство можуть отримати на конкурентних засадах через участь у торгах.
Аналогічні висновки викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 24.04.2019 у справі № 525/1225/15-ц, у постановах Верховного Суду від 13.06.2023 у справі № 908/1445/20, від 07.06.2023 у справі № 922/3737/19, від 14.03.2023 у справі № 922/1974/19, від 07.03.2023 у справі № 922/3108/19.
Верховний Суд у постанові від 12.03.2024 у справі № 922/3953/21 зазначив, що повторна реалізація громадянином права на отримання земельної ділянки з метою створення нового фермерського господарства без проведення земельних торгів є порушенням порядку, встановленого нормами статей 116, 118, 121, 123, 134 Земельного кодексу України та спеціальними нормами статей 7, 12 Закону України "Про фермерське господарство", оскільки, право на безоплатне отримання земельної ділянки державної власності одного виду громадянин може використати лише один раз.
У постановах Верховного Суду від 05.12.2023 у справі № 927/89/19, від 05.12.2023 у справі №927/85/19, від 05.12.2023 у справі №927/84/19 сформульовано висновки про те, що землі фермерського господарства мають особливий режим і надаються громадянам на пільговій (позаконкурентій) основі з певною метою, при цьому недопущення зловживанням громадянином такими пільговими умовами є об'єктом перевірки в кожному конкретному випадку відповідним органом виконавчої влади чи місцевого самоврядування, а в разі переданого на судовий розгляд спору - судом.
Правовий висновок про те, що право на безоплатне отримання земельної ділянки державної власності одного виду громадянин може використати лише один раз, викладений у постановах Верховного Суду від 16.01.2024 у справі №615/986/20, від 10.01.2024 у справі №922/1130/23, від 07.03.2023 у справі №908/1447/20, від 18.03.2023 у справі №911/14/20, від 09.08.2023 у справі №922/1832/19, від 29.01.2020 у справі №927/83/19, від 07.06.2023 у справі №922/3737/19, на які посилається скаржник у касаційній скарзі.
Відсутність належної перевірки, формальний підхід до вирішення заяви громадянина створює передумови для невиправданого, штучного використання процедури створення фермерського господарства як спрощеного, пільгового порядку одержання іншими приватними суб'єктами в користування земель державної чи комунальної власності поза передбаченою законом обов'язковою процедурою - без проведення земельних торгів (постанова Великої Палати Верховного Суду від 05.10.2022 у справі №922/1830/19).
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 24.04.2019 у справі №525/1225/15-ц зазначила, що з урахуванням вимог статей 7, 12 Закону України "Про фермерське господарство", статей 116, 118, 121, 123, 134 Земельного кодексу України право на безоплатне отримання земельної ділянки державної власності одного виду громадянин може використати один раз. Додатково земельні ділянки громадянин або фермерське господарство можуть отримати на конкурентних засадах через участь у торгах.
Як встановлено судом, ОСОБА_1 на момент отримання в оренду спірних земельних ділянок вже створила Фермерське господарство "Ліра-Агро", основним видом діяльності якого є вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур, для створення якого їй вже було надано на позаконкурентній основі земельні ділянки з кадастровими номерами: 3225510100:10:013:0001 площею 35,6618 га, 3225510100:09:008:0001 площею 3,6632 га, 3225510100:09:008:0021 площею 10,1536 га, 3225510100:09:029:0036 площею 9,5406 га, 3225510100:09:029:0035 площею 17,1103 га.
ОСОБА_1 після отримання в оренду без проведення земельних торгів земельних ділянок з кадастровими номерами: 3225510100:09:029:0037, 3225510100:04:003:0009, 3225510100:09:028:0004, 3225510100:09:029:0040, 3225510100:09:029:0039, 3225510100:09:029:0038, 3225510100:09:029:0041, 3225510100:09:029:0042, 3225510100:09:029:0043, 3225510100:09:029:0044, не було створено нове фермерське господарство. Натомість, зазначені земельні ділянки перебували в оренді ОСОБА_1 на підставі договорів оренди земельних ділянок, укладених з Яготинською міською радою, що підтверджується листом Яготинської міської ради від 02.10.2023 №08-28/4574 та, одночасно, перебувають у фактичному користуванні Фермерського господарства "Ліра-Агро", що відповідачами не заперечується.
Отже, ОСОБА_1 звертаючись до Яготинської міської ради із заявою про отримання спірних земельних ділянок, мала на меті не створення нового фермерського господарства, а розширення земельного банку вже існуючого Фермерського господарства "Ліра-Агро", засновником якого вона є, шляхом отримання земельної ділянки за спрощеною процедурою, без проведення земельних торгів. Вказане підтверджується, зокрема, і тим, що після укладання оспорюваних договорів оренди землі ОСОБА_1 не створила нового фермерського господарства.
В свою чергу, відсутність перевірки з боку Яготинської міської ради можливостей та намірів ОСОБА_1 щодо використання землі, а також того факту, що остання вже використала своє право на отримання землі для ведення фермерського господарства призвели до незаконної передачі їй спірної земельної ділянки.
При цьому, з урахуванням вимог статей 7, 12 Закону України "Про фермерське господарство", статей 116, 118, 121, 123, 134 Земельного кодексу України право на безоплатне отримання земельної ділянки державної або комунальної власності одного виду громадянин може використати один раз. Додатково земельні ділянки громадянин або фермерське господарство можуть отримати на конкурентних засадах через участь у торгах (постанова Верховного Суду від 12.03.2024 у справі №922/3953/21), а тому, посилання відповідача 1 на відсутність прямої заборони в отриманні декількох земельних ділянок є необгрунтованими.
Враховуючи встановлене судом вище, позовні вимоги є обґрунтованими та відповідають чинному законодавству.
Досліджуючи початок перебігу та момент закінчення позовної давності, наявність чи відсутність поважних причин пропуску позовної давності, враховуючи подані відповідачами заяви про застосування наслідків спливу строку позовної давності судом встановлено наступне.
Позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу (ст. 256 ЦК України).
Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст. 257 ЦК України), перебіг якої відповідно до частини першої статті 261 ЦК України починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
При цьому, встановлення початкового моменту перебігу позовної давності має важливе значення, оскільки від нього залежить і застосування судом матеріального права, і правила обчислення позовної давності, і захист порушеного права (аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 17.01.2023 у справі № 911/1014/20).
За змістом ч.ч. 3, 4 ст. 53 ГПК України, у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.
Отже, позовна давність є строком пред'явлення позову як безпосередньо особою, право якої порушене, так і тими суб'єктами, які уповноважені законом звертатися до суду з позовом в інтересах іншої особи - носія порушеного права (інтересу). При цьому, як у випадку пред'явлення позову самою особою, право якої порушене, так і в разі пред'явлення позову в інтересах цієї особи іншою уповноваженою на це особою, відлік позовної давності обчислюється з одного й того самого моменту: коли особа довідалася або могла довідатися про порушення її права або про особу, яка його порушила.
Таким чином, положення закону про початок перебігу позовної давності поширюється й на звернення прокурора до суду із заявою про захист державних інтересів (подібні висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду у постанові від 30.05.2018 у справі №359/2012/15-ц, від 07.11.2018 у справі №372/1036/15-ц).
Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала про те, що у передбачених законом випадках у разі порушення або загрози порушення інтересів держави з позовом до суду звертається прокурор від імені органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, позовну давність слід обчислювати з дня, коли про порушення права або про особу, яка його порушила, довідався або міг довідатися орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах (близький за змістом висновок викладений у постанові Верховного Суду України від 12.04.2017 у справі № 6-1852цс16 і постановах Великої Палати Верховного Суду від 22.05.2018 у справі № 369/6892/15-ц та від 22.05.2018 у справі № 469/1203/15-ц, від 04.12.2018 у справі № 910/18560/16).
Позовна давність починає обчислюватися з дня, коли про порушення права або про особу, яка його порушила, довідався або міг довідатися прокурор, у таких випадках: 1) прокурор, який звертається до суду у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, довідався чи мав об'єктивну можливість довідатися (під час кримінального провадження, прокурорської перевірки тощо) про порушення або загрозу порушення таких інтересів чи про особу, яка їх порушила або може порушити, раніше, ніж орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах; 2) прокурор звертається до суду у разі порушення або загрози порушення інтересів держави за відсутності відповідного органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи іншого суб'єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження щодо захисту таких інтересів (подібний висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 17.10.2018 у справі № 362/44/17).
При застосуванні наведених положень законодавства про позовну давність також слід враховувати правову позицію, викладену у постанові Великої Палати Верховного Суду від 20.11.2018 у справі №907/50/16, відповідно до якої ці правила пов'язані не тільки з часом безпосередньої обізнаності особи про певні обставини (факти порушення її прав), а й з об'єктивною можливістю цієї особи знати про такі обставини.
Так, прокурор, беручи на себе повноваження представляти інтереси держави у спірних правовідносинах, автоматично бере на себе обов'язок бути компетентним (обізнаним) в усіх юридично значущих обставинах цих відносин (подібний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 05.02.2020 у справі № 911/2191/16).
У частині 5 ст. 267 ЦК України передбачено, що якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.
Верховний Суд у постанові від 15.05.2020 у справі №922/1467/19 зазначив, що закон не наводить переліку причин, які можуть бути визнані поважними для захисту порушеного права у випадку подання позову із пропуском позовної давності, тому таке питання віднесено до компетенції суду, який розглядає судову справу по суті заявлених вимог. Питання щодо поважності цих причин, тобто наявності обставин, які з об'єктивних, незалежних від позивача підстав унеможливлювали або істотно утруднювали своєчасне подання позову вирішується господарським судом у кожному конкретному випадку з урахуванням наявних фактичних даних про такі обставини.
Водночас, до висновку про поважність причин пропуску позовної давності можна дійти лише після дослідження усіх фактичних обставин та оцінки доказів у кожній конкретній справі. При цьому поважними причинами при пропущенні позовної давності є такі обставини, які роблять своєчасне пред'явлення позову неможливим або утрудненим. Встановлення обставин, які свідчать про поважність причин пропуску позовної давності, здійснюється судом за загальними правилами доказування, визначеними процесуальним законом. Якщо суд дійде висновку про те, що позовна давність пропущена з поважної причини, то у своєму рішенні наводить відповідні мотиви з посиланням на докази на підтвердження цих висновків.
З урахуванням вказівок, викладених у постанові Верховного Суду від 04.11.2025 у даній справі, судом встановлено, що початком перебігу позовної давності щодо вимог про визнання недійсними договорів оренди землі та похідних вимог щодо застосування реституційного повернення майна строк позовної давності становить 3 роки, який почав свій відлік з моменту укладання таких договорів 04.07.2016 (за 2 спірними договорами оренди) та 30.12.2016 року (за 8 спірними договорами оренди), оскільки, саме з цієї дати Яготинській міській раді було відомо про вчинення спірних правочинів та сплив за 2 договорами орендами (04.07.2019) та за 8 договорами оренди (30.12.2019).
Відповідно до ч. 1 ст. 32 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав та їх обтяжень" (в редакції чинній станом на 01.01.2017), інформація про зареєстровані права на нерухоме майно та їх обтяження, що міститься у Державному реєстрі прав, є відкритою, загальнодоступною та платною, крім випадків, передбачених цим Законом.
Частиною 3 ст. 32 зазначеного Закону передбачено, що для посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, судів, органів Національної поліції, органів прокуратури, органів Служби безпеки України, Національного банку України, Національного антикорупційного бюро України, Національного агентства з питань запобігання корупції, приватних виконавців, адвокатів, нотаріусів інформація з Державного реєстру прав у зв'язку із здійсненням ними повноважень, визначених законом, надається за суб'єктом права чи за об'єктом нерухомого майна в електронній формі шляхом безпосереднього доступу до Державного реєстру прав, за умови ідентифікації відповідної посадової особи за допомогою електронного цифрового підпису. Порядок доступу до Державного реєстру прав визначається Кабінетом Міністрів України, крім випадків, передбачених цим Законом.
Отже, з моменту внесення відповідних відомостей до Державного реєстру, прокурор, який має безпосередній доступ до відомостей з реєстру мав можливість довідатись та опрацювати таку інформацію.
Отже, з 17.01.2017 прокурор мав можливість отримати інформацію з Державного реєстру та довідатись про отримання ОСОБА_1 більше однієї земельної ділянки для ведення фермерського господарства. При цьому, з позовом у даній справі прокурор звернувся у 2024 році.
При цьому, слід зауважити, що прокурору про обставини передачі ОСОБА_1 земельних ділянок з кадастровими номерами: 3225510100:09:029:0037 площею 18,0000 га; 3225510100:04:003:0009 площею 18,0000 га; 3225510100:09:028:0004 площею 10,0851 га; 3225510100:09:029:0040 площею 7,2441 га; 3225510100:09:029:0039 площею 6,4185 га; 3225510100:09:029:0038 площею 4,3612 га; 3225510100:09:029:0041 площею 8,4441 га; 3225510100:09:029:0042 площею 3,5012 га; 3225510100:09:029:0043 площею 4,5241 га; 3225510100:09:029:0044 площею 6,3561 га, було відомо ще у серпні 2018 року під час звернення до Яготинського районного суду Київської області у справі №382/1382/18 з частково тотожними позовними вимогами. Відповідно до ухвали Яготинського районного суду Київської області від 06.04.2023 закрито провадження у цивільній справі №382/1382/18 за позовом заступника керівника Бориспільської місцевої прокуратури в інтересах держави до Яготинської міської ради, Головного управління Держгеокадастру у Київській області, ОСОБА_1 про визнання недійсними наказів, рішень та визнання недійсними договорів оренди земельних ділянок.
Суд зазначає, що звернення прокурора до суду з позовом з частково тотожними вимогами у справі №382/1382/18, у якій закрито провадження через недотримання прокурором правил підвідомчості під час звернення з таким позовом, не перериває перебігу строків позовної давності. Оскільки, прокурор, який звертається до суду з метою захисту інтересів Держави через виявлені ним порушення закону сам має дотримуватись визначених законом вимог. Звернення з позовом, який поданий з порушенням процедури, визначеної законом, не можна вважати обставиною, яка перериває строки позовної давності. Подання такого позову не можна вважати і обставиною, яка свідчить про поважність причин пропуску строку позовної давності у даній справі №911/557/24. Крім того, відповідно до ст. 265 ЦК України, залишення позову без розгляду не перериває перебігу строків позовної давності.
Стосовно посилань прокурора на те, що у спірних правовідносинах прокурором заявлено негаторний позов, що може бути пред'явлений упродовж всього часу тривання відповідного правопорушення, а тому, строк позовної давності не порушено, суд зазначає наступне.
Так, у даній справі відмова в задоволенні позовних вимог про визнання недійсними договорів оренди обґрунтована з мотивів спливу позовної давності об'єктивно унеможливлює задоволення вимоги про повернення Яготинській міській раді спірних земельних ділянок, яка (вимога) хоча і є негаторним позовом (про усунення перешкод у користуванні майном), на яку позовна давність не поширюється, однак, чинність оспорюваних договорів (за відсутності підстав їх дострокового розірвання чи припинення, передбачених законом), виключає обов'язок їх повернення відповідачем 2.
Оскільки, статтею 204 ЦК України закріплено презумпцію правомірності правочину та ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов'язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. Таким чином, у разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов'язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню (правовий висновок викладений в постановах Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справі № 916/5073/15, від 14.11.2018 у справі №2-1383/2010).
Правова позиція щодо неможливості задоволення негаторного позову в разі існування між сторонами спору договірних правовідносин відповідає висновкам, викладеним у постанові Великої Палати Верховного Суду від 02.11.2022 у справі №922/3166/20, в якій зазначено, що негаторний позов розглядається у вітчизняній цивілістиці як класичний речовий спосіб захисту права власності (речовий позов, actio in rem). З цих причин він може бути пред'явлений лише для захисту абсолютного суб'єктивного цивільного права в абсолютному речовому правовідношенні, коли власник-позивач та правопорушник-відповідач не перебувають між собою у договірних чи в інших зобов'язальних правовідносинах, або ж такі правовідносини між ними не стосуються вчиненого порушення права власності. Речове право захищається за допомогою негаторного позову, якщо вчинене особою порушення такого права в принципі було можливим для будь-якої особи з кола зобов'язаних за відповідним абсолютним цивільним правовідношенням (тобто фактично - з необмеженого кола осіб) і не створює саме по собі зобов'язального правовідношення. Натомість, якщо вчинене особою порушення було можливе лише як вчинене певною особою через її статус у договірному чи іншому зобов'язальному правовідношенні з власником, то негаторний позов не може бути заявлено, а право власника має захищатися за допомогою зобов'язально-правових способів.
Враховуючи викладене, господарський суд під час нового розгляду справи №911/557/24 дійшов висновку, що початком перебігу строку позовної давності щодо вимог про визнання недійсними договорів та повернення земельних ділянок є 04.07.2016 та 30.12.2016 року - дати укладення оспорюваних договорів оренди землі, на підставі яких земельні ділянки передані в користування орендарю).
При цьому, як встановлено та зазначено вище, прокурор міг довідатись про такі порушення з моменту реєстрації договорів оренди, тобто з 17.01.2017, а орган, уповноважений здійснювати функції держави у спірних правовідносинах - Яготинська міська рада був обізнаний про такі порушення з 04.07.2016 та 30.12.2016.
Перебіг позовної давності у даній справі не зупинявся, не переривався та є пропущеним, оскільки, сплив за вимогами про визнання недійсними договорів оренди та похідних вимог щодо повернення земельних ділянок 04.07.2019 та 30.12.2019. Аргументи прокурора про те, що він довідався про порушення інтересів Держави у 2018 році та не міг довідатись про ці обставини раніше спростовуються наведеним вище.
Решта доводів учасників справи, а також, подані докази, уважно досліджені та розглянуті судом, однак, вони не спростовують вказаних висновків суду.
У справі "Руїз Торіха проти Іспанії" ЄСПЛ вказав, що відповідно до практики, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, судові рішення мають в достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент.
Статтею 13 ГПК України передбачено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах рівності та змагальності сторін.
Частиною 1 ст. 73 ГПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно ч. ч. 1, 3 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Судові витрати зі сплати судового збору відповідно до ст. 129 ГПК України, у звязку із відмовою у задоволенні позову, покладаються на прокуратуру.
Керуючись ст. 124 Конституції України, ст. ст. 73, 74, 123, 129, 233, 236 - 240 Господарського процесуального кодексу України, суд -
У задоволенні позову Виконувача обов'язків керівника Бориспільської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Яготинської міської ради до ОСОБА_1 та Фермерського господарства "Ліра-Агро" про визнання недійсними договорів оренди земельних ділянок та повернення земельних ділянок відмовити.
Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом 20 днів з дня складення повного тексту рішення шляхом подання апеляційної скарги до Північного апеляційного господарського суду відповідно до ст.ст. 256,257 Господарського процесуального кодексу України.
Дата виготовлення повного рішення 20.04.2026 року.
Суддя Д.Г. Заєць