ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
20.04.2026Справа № 910/1752/26
За позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова група "ТАС" м. Києва
до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "УСГ" м. Києва
про відшкодування шкоди, стягнення неустойки, сум за прострочення виконання боржником грошового зобов'язання, ціна позову 21897,91 грн.,
Суддя Паламар П.І.
Без виклику представників сторін (без проведення судового засідання).
у лютому 2026 року Приватне акціонерне товариство "Страхова група "ТАС" звернулося в суд з указаним позовом.
Позивач зазначав, що 1 жовтня 2024 р. по вул. Попова, 9-Г у м. Кропивницькому, Кіровоградської області сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля "Mercedes-Benz", д.н. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 та автомобіля "Opel", д.н. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 .
Унаслідок ДТП було пошкоджено автомобіль "Opel", д.н. НОМЕР_2 , та його власнику заподіяно матеріальну шкоду у розмірі 17757,08 грн.
Позивач як страховик виплатив власнику пошкодженого автомобіля "Opel", д.н. НОМЕР_2 відповідно до умов укладеного з ним договору комплексного страхування № FO 02019167 від 19 серпня 2024 р. страхове відшкодування в розмірі 17757,08 грн.
З підстав ст. 27 Закону України "Про страхування" та ст.ст. 625, 993 ЦК України позивач просив задовольнити позов, стягнувши з відповідача на свою користь 17757,08 грн. шкоди, 1318,67 грн. збитків внаслідок інфляції за час прострочення, 576,50 грн. три проценти річних з простроченої суми, 2245,66 грн. пені, а також понесені по справі судові витрати.
Відповідач у відзиві на позовну заяву проти позову заперечував, пояснив про сплату ним заявленої до стягнення суми основного боргу у розмірі 17757,08 грн. Також посилався на безпідставність заявлених вимог в частині стягнення пені, збитків внаслідок інфляції за час прострочення та трьох процентів річних з простроченої суми, оскільки матеріали справи не містять доказів отримання ним заяви про виплату страхового відшкодування. Зазначав, що позивачем невірно визначено період за який можливо стягувати ці суми.
Розглянувши матеріали справи, суд вважає, що провадження у справі в частині вимог про стягнення 17757,08 грн. шкоди слід закрити, позов в іншій частині підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Судом встановлено, 1 жовтня 2024 р. по вул. Попова, 9-Г у м. Кропивницькому, Кіровоградської області сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля "Mercedes-Benz", д.н. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 та автомобіля "Opel", д.н. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 .
Це підтверджується європротоколом від 1 жовтня 2024 р.
Унаслідок зіткнення було пошкоджено автомобіль "Opel", д.н. НОМЕР_2 , та його власнику заподіяно матеріальну шкоду у розмірі 17757,08 грн., розмір якої визначено на підставі розрахунку від 19 лютого 2026 року.
Позивач як страховик згідно платіжної інструкції № 444990 від 14 жовтня 2024 р. виплатив власнику пошкодженого автомобіля "Opel", д.н. НОМЕР_2 відповідно до умов укладеного з ним договору комплексного страхування № FO 02019167 від 19 серпня 2024 р. страхове відшкодування в розмірі 17757,08 грн.
Відповідно до ст. 27 Закону України "Про страхування" та ст. 993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, котра одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки одній особі з вини іншої, відшкодовується винною особою.
Винним у вчиненні вищевказаної ДТП є ОСОБА_3 , що підтверджується європротоколом від 1 жовтня 2024 р., складеним за згодою обох учасників ДТП.
Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_1 як володільця автомобіля "Mercedes-Benz", д.н. НОМЕР_1 , була застрахована за полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ЕР 221025661 на підставі Закону "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (далі-Закону) відповідачем.
Таким чином, особами, відповідальними за завдані позивачу збитки, в даному випадку є відповідач, відповідно до положень Закону, у межах, передбачених договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, та гр. ОСОБА_3 відповідно до вимог ст. 1188 ЦК у тій частині, що не підлягає відшкодуванню відповідачем як страховиком.
Пунктом 36.4. ст. 36 Закону передбачено, що виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється безпосередньо потерпілому (іншій особі, яка має право на отримання відшкодування) або погодженим з ним особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна, сплатили страхове відшкодування за договором майнового страхування (крім регламентної виплати, передбаченої підпунктом "а" пункту 41.1 статті 41 цього Закону), лікування потерпілих та інші послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків.
З огляду на викладене до позивача як страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором комплексного страхування № FO 02019167 від 19 серпня 2024 р. перейшло право вимоги, яке власник автомобіля "Opel", д.н. НОМЕР_2 мав до відповідача як особи, відповідальної за завдані збитки.
Заявою № 06225/9224 від 17 жовтня 2024 р. (справа № 22888/11/2024/96) позивач пред'явив відповідачу вимогу про виплату страхового відшкодування.
Це підтверджується поясненнями позивача, викладеними у позовній заяві, вищевказаною заявкою та паперовою копією інтерфейсу поштової скриньки представника позивача (справа № 22888/11/2024/96 (полісу ЕР 221025661)) про направлення відповідачу цієї заяви про виплату страхового відшкодування на його електронну пошту regress@usg.ua.
Заперечення відповідача з цього приводу є необгрунтованими, оскільки належними доказами не підтверджені, суперечать зібраним у справі доказам та встановленим обставинам.
Убачається, що заявляючи у відзиві на позовну заяву про здійснення позивачем невірного розрахунку неустойки та сум за прострочення виконання боржником грошового зобов'язання та заперечуючи проти отримання заяви від позивача про виплату страхового відшкодування, відповідач діє суперечливо.
При цьому, і ним і позивачем визнається належним засобом спілкування з приводу виплат страхового відшкодування між ними електронна пошта regress@usg.ua.
Додана до справи паперова копія електронного доказу-інтерфейсу поштової скриньки представника позивача ОСОБА_4 підтверджує факт відправлення електронного листа із заявою про виплату на поштовий сервер відповідача.
Зазвичай електронне поштове відправлення потрапляє в електрону "поштову скриньку" адресата одразу ж після відправлення і зберігається там до прочитання.
Згідно з вищевказаним доказом на поштову скриньку позивача не надходило повідомлення про помилку доставлення, що могло б свідчити про те, що повідомлення не було отримане адресатом.
Доказів технічних несправностей на поштовому сервері відповідача на час надсилання заяви від 17 жовтня 2024 р. не надано.
Тому доводи відповідача щодо неодержання такої заяви суд вважає непереконливими.
Поясненнями відповідача, викладеними у відзиві на позовну заяву, наявною у матеріалах справи копією платіжної інструкції № 56017 від 4 березня 2026 р. стверджується факт оплати відповідачем страхового відшкодування у розмірі 17757,08 грн. після звернення позивача в суд з цим позовом.
Оскільки заявлена до стягнення сума страхового відшкодування у розмірі 17757,08 грн. відповідачем сплачена після звернення позивача в суд з указаним позовом, предмет спору в цій частині між сторонами відсутній, то провадження у справі в частині вимог про стягнення 17757,08 грн. шкоди відповідно до вимог п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України підлягає закриттю.
За таких обставин, враховуючи, що відповідач прострочив зобов'язання по сплаті страхового відшкодування, з нього на користь позивача відповідно до вимог 625 ЦК України підлягає стягненню 1318,67 грн. збитків внаслідок інфляції за час прострочення (в межах заявлених вимог).
Згідно п. 36.5 ст. 36 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" за кожен день прострочення виплати страхового відшкодування (регламентної виплати) з вини страховика (МТСБУ) особі, яка має право на отримання такого відшкодування, сплачується пеня з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє протягом періоду, за який нараховується пеня.
Заявлені вимоги про стягнення неустойки, трьох процентів річних з простроченої суми підлягають частковому задоволенню з урахуванням фактичного періоду прострочення, а саме з 22, а не 21 січня 2025 р. як зазначив позивач у своєму розрахунку, до 19 лютого 2026 р.
За таких обставин враховуючи, що відповідач прострочив зобов'язання по сплаті страхового відшкодування, з нього на користь позивача відповідно до вимог .п. 36.1, 36.2, 36.5. ст. 36 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", 625 ЦК України підлягає стягненню 575,03 грн. три проценти річних з простроченої суми, 2232,52 грн. пені.
Оскільки провадження у справі в частині вимог про стягнення 17757,08 грн. закрито, в іншій частині позов задоволено частково, понесені по справі судові витрати, стосовно до вимог ст. 129 ГПК України слід покласти на обидві сторони пропорційно розміру правомірно заявлених та задоволених вимог.
Керуючись ст.ст. 86, 129, 232, 233, 236-241 ГПК України, суд
провадження у справі № 910/1752/26 в частині вимог про стягнення 17757,08 грн. шкоди закрити.
Позов Приватного акціонерного товариства "Страхова група "ТАС" м. Києва в іншій частині задовольнити частково.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "УСГ" (03038, м. Київ, вул. Івана Федорова, 32-А, код 30859524) на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова група "ТАС" (03062, м. Київ, пр. Берестейський, 65, код 30115243) 1318,67 грн. збитків внаслідок інфляції за час прострочення, 575,03 грн. три проценти річних з простроченої суми, 2232,52 грн. пені, 2660,62 грн. витрат по оплаті судового збору.
У позові в іншій частині відмовити.
Рішення набирає законної сили та підлягає оскарженню у строк і порядку, визначені ст. 241 та розділом ІV ГПК України.
Суддя господарського суду міста Києва П.І.Паламар