ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
20.04.2026Справа № 910/918/26
Господарський суд міста Києва у складі судді Пукшин Л.Г., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін господарську справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АРТІНЖИРІНГ" (04050, м. Київ, вул. Глибочицька, буд. 17-Д, ідентифікаційний код 44661660)
до Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі філії "Термінальний оператор" Акціонерного товариства "Українська залізниця" (02125, м. Київ, просп. Визволителів, буд. 15, ідентифікаційний код 40075815)
про стягнення 404 793, 36 грн,
Представники сторін: не викликались
До Господарського суду міста Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "АРТІНЖИРІНГ" (далі - позивач) з позовом до Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі філії "Термінальний оператор" Акціонерного товариства "Українська залізниця" (далі - відповідач) про стягнення 404 793, 36 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач, в порушення взятих на себе зобов'язань за договором №ЦТО-24036-В від 29.11.2024 (далі - договір) своєчасно не здійснив оплату виконаних замовником робіт, що також спричинило понесення позивачем збитків в сумі 175 000, 00 грн у зв'язку з необхідністю сплати позивачем пені за договором №02-12-24 від 02.12.2024. Викладене стало підставою для звернення до суду з даним позовом про стягнення 175 000, 00 грн збитків, 1541, 84 грн 0,1% річних та 228 251, 52 грн інфляційних втрат.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.02.2026 залишено позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "АРТІНЖИРІНГ" без руху, встановлено позивачу строк та спосіб усунення недоліків позовної заяви.
03.02.2026 через підсистему ЄСІТС "Електронний суд" представником позивача подано заяву про усунення недоліків позовної заяви.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.02.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) представників учасників справи.
26.02.2026 (зареєстровано 25.02.2026) через підсистему "Електронний суд" ЄСІТС від Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі філії "Термінальний оператор" Акціонерного товариства "Українська залізниця" надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач не погоджується з позовними вимогами у повному обсязі з огляду на їх незаконність та необґрунтованість, оскільки вимога про сплату штрафних санкцій, в порядку ст. 7.9. договору, була надіслана позивачем лише 21.01.2026, а відтак нарахування пені в розмірі 0,1% з 08.07.2025 по 23.12.2025 є необґрунтованим; при розрахунку інфляційних втрат позивачем помилково враховано дату сплати заборгованості; залучення третьої особи - ТОВ "ЕСКОІНЖИНІРИНГ" до виконання робіт не було погоджено з відповідачем та суперечить умовам договору, отже сплата позивачем на користь вказаної особи штрафних санкцій не підлягає відшкодування відповідачем як збитки.
02.03.2026 (зареєстровано 28.02.2026) від Товариства з обмеженою відповідальністю "АРТІНЖИРІНГ" через підсистему "Електронний суд" ЄСІТС надійшла відповідь на відзив, у якій позивач зазначає, що залучення субпідрядника не є порушенням умов договору, збитки позивачем понесені саме у зв'язку з простроченням АТ "Українська залізниця" своїх зобов'язань, відповідач помилково застосовує умови пункту 7.9 договору, оскільки позивачем заявлено до стягнення 0,1% річних та інфляційні втрати відповідно до ст. 625 ЦК України, а не пеню.
09.03.2026 відповідачем через підсистему ЄСІТС "Електронний суд" подано заперечення (на відповідь на відзив), у який відповідач додатково наголошує на тому, що позивач за умовами договору виконує роботи на свій ризик, за рахунок власних сил і коштів, в свою чергу зобов'язання позивача перед субпідрядником є самостійними та такими, що підлягають виконанню незалежно від факту та строків отримання коштів від Акціонерного товариства "Українська залізниця", також нарахування всіх компенсаційних платежів здійснюється після отримання боржником письмової вимоги кредитора.
16.03.2026 (зареєстровано 14.03.2026) від позивача через підсистему ЄСІТС "Електронний суд" подано заперечення на заперечення відповідача на відповідь на відзив, у яких Товариство з обмеженою відповідальністю "АРТІНЖИРІНГ" просить суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі, додатково виклавши свою позицію з урахуванням заперечень відповідача.
У частині 8 статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.
Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив.
29.11.2024 між Акціонерним товариством "Українська залізниця" в особі філії "Термінальний оператор" Акціонерного товариства "Українська залізниця" (далі - замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "АРТІНЖИНІРИНГ" (далі - виконавець) укладено договір №ЦТО-24036-В (далі - договір), за умовами пункту 1.1. якого замовник доручає, а виконавець на свій ризик, за рахунок власних сил і коштів, відповідності до умов цього договору зобов'язується виконати роботи по розробці проектно-кошторисної документації по об'єкту "Реконструкція терміналу Рівне філії "Термінальний оператор" АТ "Укрзалізниця" (далі - роботи), відповідно до "Завдання на проектування" (додаток №1 до цього договору), яке є невід'ємною частиною цього договору, здати результат замовнику, а замовник зобов'язується оплатити фактично виконані роботи, які прийняті замовником.
Цей договір укладено за результатами проведення відкритих торгів у порядку, визначеному особливостями здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178, оголошення номер №UA-2024-10-22-004727-а.
Результатом робіт є проектно-кошторисна документація, виконана згідно із "Завданням на проектування" (Додаток № 1 до цього договору), яка пройшла експертну оцінку проектної документації та отримала позитивний висновок. Робоча документація має бути видана замовнику в 4-х примірниках на папері. Матеріали проектно-кошторисної документації також мають бути проскановані та передані замовнику на електронних носіях (пункт 1.3. договору).
Відповідно до пунктів 3.1., 3.2 договору вартість робіт визначається цим договором і приймається сторонами в національній валюті - гривні. Виконання робіт здійснюється за цінами, передбаченими в Додатку № 2 "Кошторис на проектно-кошторисні роботи" до цього Договору. Ціна договору становить: 3 330 000,00 грн без ПДВ.
Згідно з пунктом 4.2. договору замовник сплачує виконавцю кошти за фактично виконані роботи, згідно умов цього договору та визначених сторонами етапів виконання робіт, які прийняв виконавець. Розрахунки за цим договором проводяться наступним чином: 100% ціни етапу виконання робіт, що становить 3 330 000,00 грн без ПДВ. Остаточні фінансові взаєморозрахунки за кожний етап виконаних робіт та за договором загалом можуть включати попередні банківські витрати замовника, та здійснюватимуться після підписання акту взаєморозрахунків, який складається у валюті договору і підписується виконавцем протягом 3 (трьох) днів з моменту надходження.
Пунктом 4.3. договору сторони погодили, що розрахунки за фактично виконані роботи проводяться в безготівковій формі у національній валюті України (гривні) шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок виконавця, згідно виставленого виконавцем рахунку-фактури, який оформлюється на підставі акту приймання-передачі виконаних робіт згідно форми Додатку № 4 до цього договору, підписаного уповноваженими представниками виконавця та представниками замовника, визначеними у відповідності з п. 1.5, на 45 календарний день з дати підписання акту приймання-передачі виконаних робіт, за умови реєстрації підрядником податкової накладної, оформленої та зареєстрованої відповідно до вимог законодавства України в Єдиному державному реєстрі податкових накладних (умова застосовується, якщо виконавець є платником ПДВ та операція не звільнена від оподаткування ПДВ згідно вимог Податкового кодексу України) або на 45 (сорок п'ятий) календарний день з дати підписання акта приймання передачі виконаних робіт (умова застосовується, якщо виконавець не є платником ПДВ та операція звільнена від оподаткування ПДВ згідно вимог Податкового кодексу України).
Датою здійснення оплати за цим Договором вважається дата виконання обслуговуючим банком замовника його платіжного доручення щодо перерахування відповідної суми на користь Виконавця, що підтверджується відповідною позначкою банку, зазначеною у розрахунковому документі в реквізиті "Дата виконання" (пункт 4.7. договору).
Відповідно до умов пункту 5.2. договору за підсумками виконаних робіт складається акт приймання-передачі виконаних робіт, який підписується виконавцем та уповноваженими особами замовника, визначеними у п. 1.5. цього договору.
Підпунктом 6.4.2. пункту 6.4. договору передбачений обов'язок замовника оплатити виконані роботи у встановлений цим договором термін.
За невиконання зобов'язань за цим договором або виконання зобов'язань з порушенням умов цього договору винна сторона несе відповідальність згідно з чинним в Україні законодавством і цим договором (пункт 7.1. договору).
Пунктом 7.2. договору сторони відповідно до частини другої статті 625 Цивільного кодексу України встановили, що розмір відповідальності замовника за прострочення виконання грошового зобов'язання за цим договором становить 0,1 (нуль цілих одна десята) відсотка річних від простроченої суми грошових зобов'язань за цим договором.
За домовленістю сторін, зобов'язання щодо оплати будь-яких штрафних санкцій (неустойки, пені, компенсації тощо), передбачених цим договором, виникає у сторони лише з моменту отримання від іншої сторони відповідної вимоги у письмовому вигляді (пункт 7.9. договору).
На виконання умов договору, позивачем здійснено виконання робіт у повному обсязі - на суму 3 330 000,00 грн, що підтверджується актом №1 від 23.05.2025 приймання-передачі виконаних робіт за договором № ЦТО-24036-В від 29.11.2024 від 23.05.2025, який підписаний сторонами без зауважень та скріплений печатками.
Про належне виконання позивачем своїх зобов'язань за договором свідчить також відсутність з боку відповідача претензій та повідомлень про порушення позивачем умов договору щодо порядку виконання робіт за договором.
Звертаючись до суду з даним позовом, позивач вказує про те, що відповідач в порушення взятих на себе зобов'язань за договором №ЦТО-24036-В від 29.11.2024 оплату виконаних робіт здійснив не своєчасно, а саме 23.12.2025 згідно платіжної інструкції №870175, що є підставою для нарахування та стягнення з останнього 1541, 84 грн 0,1 % річних та інфляційних втрат у сумі 228 251, 52 грн за період з 08.07.2025 по 23.12.2025.
Крім того, позивач стверджує, що у зв'язку з порушенням Акціонерним товариством "Українська залізниця" зобов'язань з оплати по договору Товариство з обмеженою відповідальністю "АРТІНЖИНІРИНГ" зазнало додаткових витрат, пов'язаних з настанням відповідальності перед Товариством з обмеженою відповідальністю "Ескоінжиніринг".
Так, з метою належного та своєчасного виконання зобов'язань за договором №ЦТО-24036-В від 29.11.2024, укладеним з Акціонерним товариством "Українська залізниця", Товариство з обмеженою відповідальністю "АРТІНЖИНІРИНГ" залучило третю особу - Товариство з обмеженою відповідальністю "Ескоінжиніринг", з яким уклало договір №02-12-24 від 02.12.2024, предметом якого є розробка конструктивних рішень з капітального ремонту та відновлення несучої спроможності конструкцій по об'єкту: "Реконструкція терміналу Рівне філії "Термінальний оператор" АТ "Укрзалізниця", відповідно до договору № ЦТО-24036-В від 29.11.2024, укладеного між замовником та АТ "Укрзалізниця" (Номер y ProzorroUA-2024-10-22-004727-a).
За доводами позивача, у зв'язку з порушенням Акціонерним товариством "Українська залізниця" строків виконання грошового зобов'язання за договором №ЦТО-24036-В від 29.11.2024, Товариство з обмеженою відповідальністю "АРТІНЖИНІРИНГ" зазнало додаткових витрат, пов'язаних з настанням передбаченої договором відповідальності перед Товариством з обмеженою відповідальністю "Ескоінжиніринг" - Товариством з обмеженою відповідальністю "АРТІНЖИНІРИНГ" була фактично сплачена пеня у розмірі 175 000,00 грн.
Позивач звертався до відповідача з претензіями №307/97 КВ від 21.01.2026 та №307/98 КВ від 21.01.2026, які є ідентичними за змістом, у яких просив перерахувати на свою користь вищевказані суми процентів річних, інфляційних втрат та збитків.
Вимоги за даною претензією залишені відповідачем без задоволення, що і стало підставою для звернення до суду з даним позовом.
В свою чергу, відповідач заперечує проти задоволення позовних вимог у повному обсязі з тих підстав, що вимога про сплату штрафних санкцій, в порядку ст. 7.9. договору, була надіслана позивачем лише 21.01.2026, а відтак нарахування пені в розмірі 0,1% з 08.07.2025 по 23.12.2025 є необґрунтованим; при розрахунку інфляційних втрат позивачем помилково враховано дату сплати заборгованості; залучення третьої особи - ТОВ "ЕСКОІНЖИНІРИНГ" до виконання робіт не було погоджено з відповідачем та суперечить умовам договору, отже сплата позивачем на користь вказаної особи штрафних санкцій не підлягає відшкодування відповідачем як збитки.
Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.
Стаття 509 Цивільного кодексу України визначає, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до статей 11, 629 Цивільного кодексу України договір є однією з підстав виникнення зобов'язань та є обов'язковим для виконання сторонами.
Зобов'язання, в силу вимог статей 526, 525 Цивільного кодексу України, має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічна за змістом норма міститься і у ст. 193 Господарського кодексу України.
Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт, а відповідно до статті 887 Цивільного кодексу України за договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт підрядник зобов'язується розробити за завданням замовника проектну або іншу технічну документацію та (або) виконати пошукові роботи, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити їх. До договору підряду на проведення проектних і пошукових робіт застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.
У відповідності до ч. 1 ст. 854 Цивільного кодексу України, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.
Положенням ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Пунктом 4.3. договору сторонами погоджено, що розрахунки за фактично виконані роботи проводяться на 45 календарний день з дати підписання акту приймання-передачі виконаних робіт.
Як встановлено судом, акт №1 приймання-передачі виконаних робіт за договором №ЦТО-24036-В від 29.11.2024 на суму 3 330 000,00 грн підписаний сторонами 23.05.2025.
Отже, з урахуванням положень ст. 530 Цивільного кодексу України строк виконання відповідачем грошового зобов'язання з оплати виконаних робіт за договором становив 07.07.2025 включно.
Втім, відповідач в порушення взятих на себе зобов'язань за договором, оплату виконаних позивачем робіт здійснив лише 23.12.2025, що підтверджується платіжною інструкцією №870175 від 23.12.2025 та банківською випискою по рахунку позивача за період 22.05.2025 по 22.12.2025.
Принцип належного виконання полягає в тому, що виконання має бути проведене: належними сторонами; щодо належного предмета; у належний спосіб; у належний строк (термін); у належному місці.
Порушенням зобов'язання, у відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних в порядку ст. 625 ЦК України є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові (аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду №910/12604/18 від 01.10.2019 та у постанові Верховного Суду України у постанові №3-12г10 від 08.11.2010).
Пунктом 7.2. договору сторони відповідно до частини другої статті 625 Цивільного кодексу України встановили, що розмір відповідальності замовника за прострочення виконання грошового зобов'язання за цим договором становить 0,1 (нуль цілих одна десята) відсотка річних від простроченої суми грошових зобов'язань за цим договором.
Таким чином, сторони, керуючись правом, наданим ст. 625 ЦК України, у договорі визначили інший розмір процентів річних.
Перевіривши наданий позивачем розрахунок інфляційних втрат, суд дійшов висновку про те що такий є арифметично невірним внаслідок неправильно визначеної бази нарахування, у зв'язку з чим судом було здійснено власний розрахунок, у відповідності до якого позовні вимоги про стягнення інфляційних втрат підлягають частковому задоволенню - у розмірі 46 749, 54 грн.
За результатами перевірки наданого позивачем розрахунку 3% річних суд дійшов висновку про його часткову обґрунтованість - у розмірі 1 532, 71 грн, оскільки позивачем не було враховано, що день фактичної сплати суми заборгованості не включається в період часу, за який здійснюється стягнення процентів річних.
При цьому, судом врахований зміст пункту 4.7. договору, згідно з яким датою здійснення оплати вважається дата виконання обслуговуючим банком замовника його платіжного доручення щодо перерахування відповідної суми на користь виконавця, що підтверджується відповідною позначкою банку, зазначеною у розрахунковому документі в реквізиті "Дата виконання" - дата виконання банком платіжної інструкції №870175: 23.12.2025.
Також суд, надаючи оцінку доводам сторін, зауважує, що умова пункту 7.9. договору, за якою оплата будь-яких штрафних санкцій (неустойки, пені, компенсації тощо) виникає у сторони лише з моменту отримання від іншої сторони відповідної вимоги у письмовому вигляді, не змінює строку нарахування процентів річних та інфляційних втрат, а лише уточнює підстави для їх сплати, і позивачем така вимога (претензія від 21.01.2026) була надіслана, що не заперечується відповідачем.
В силу приписів ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, в тому числі, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.
Відповідно до п. 2 ст. 22 Цивільного кодексу України збитками є 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: протиправної поведінки; збитків; причинно-наслідкового зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками; вини та встановлення заходів, вжитих стороною для одержання такої вигоди.
Важливим елементом доказування наявності збитків є встановлення причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками потерпілої сторони. Слід довести, що порушення боржником договірного зобов'язання є причиною, а збитки, які завдано особі, - наслідком такого порушення. Так, відшкодуванню підлягають збитки, які стали безпосереднім, і що особливо важливо, невідворотнім наслідком порушення відповідачем взятих на себе зобов'язань, тобто, мають бути прямими.
Однак, суд вважає, що невиконання відповідачем зобов'язання за договором №ЦТО-24036-В від 29.11.2024 в частині оплати виконаних робіт не знаходиться у причинно-наслідковому зв'язку із тією обставиною, що позивач сплатив на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Ескоінжиніринг" пеню за договором №02-12-24 від 02.12.2024, стороною якого не є відповідач.
Частиною 1 статті 96 Цивільного кодексу України встановлено, що юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями.
Виходячи із вищевикладеного, суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог про стягнення з відповідача 175 000, 00 грн збитків та відсутність правових підстав для їх задоволення з огляду на недоведеність наявності всіх складових для застосування такої міри відповідальності як відшкодування збитків на підставі статті 22 Цивільного кодексу України.
Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до статей 76-79 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
За приписами ч. 1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Приймаючи до уваги вищевикладене, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст. 129, 236-238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позовні вимоги задовольнити частково.
2. Стягнути з Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі філії "Термінальний оператор" Акціонерного товариства "Українська залізниця" (02125, м. Київ, просп. Визволителів, буд. 15, ідентифікаційний код 40075815) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АРТІНЖИРІНГ" (04050, м. Київ, вул. Глибочицька, буд. 17-Д, ідентифікаційний код 44661660) інфляційні втрати у розмірі 46 749 грн 54 коп., 0,1% річних у розмірі 1 532 грн 71 коп. та витрати зі сплати судового збору у розмірі 579 грн 38 коп.
3. В іншій частині позовних вимог відмовити.
4. Після набрання рішенням суду законної сили видати позивачу судовий наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене у строки та порядку, встановленому розділом ІV ГПК України.
Повний текст рішення складено 20.04.2026
Суддя Л.Г. Пукшин