09.04.2026 м.Дніпро Справа № 904/4579/25
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Джепи Ю.А. (доповідач),
суддів: Мартинюка С.В., Соп'яненко О.Ю.,
за участю секретаря судового засідання: Федорчук В.С.,
за участю представників:
від скаржника (відповідача): Корсун С.О - адвокат,
від позивача: Бєлкін Л.М. (поза межами приміщення суду) - адвокат,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Дніпровський металургійний завод»
на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 24.12.2025 у справі № 904/4579/25 (суддя Євстигнеєва Н.М.), повний текст складено 29.12.2025,
за позовом: ОСОБА_1 , с. Велика Загорівка Чернігівської області,
до відповідача: Приватного акціонерного товариства «Дніпровський металургійний завод», м. Дніпро,
про стягнення 74 000,00 грн
1. Короткий зміст позовних вимог та рішення суду першої інстанції.
ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області із позовом про стягнення з Приватного акціонерного товариства «Дніпровський металургійний завод» 74 000,00 грн.
Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач посилається на те, що є акціонером Приватного акціонерного товариства «Дніпровський металургійний завод», кількість акцій - 20000 штук. 22.12.2022 відбулися загальні збори Товариства, на яких позивач голосував проти схвалення значних правочинів, в тому числі щодо вчинення яких є заінтересованість, що відповідно до п.2 ч.1 ст.68 Закону України «Про акціонерні товариства» дає право вимагати обов'язковий викуп акцій. Вважає, що відповідач відмовляється від добровільної сплати за акції, яка є для нього обов'язковою, а тому наявні підстави для стягнення їх вартості судом.
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 24.12.2025 у справі № 904/4579/25 позов ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Дніпровський металургійний завод» про стягнення 74000,00 грн задоволено. Стягнуто з Приватного акціонерного товариства «Дніпровський металургійний завод» на користь ОСОБА_1 вартість акцій в сумі 74 000,00 грн, витрати зі сплати судового збору в сумі 2 422,40 грн.
2. Короткий зміст вимог та узагальнені доводи апеляційної скарги.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернулось Приватне акціонерне товариство «Дніпровський металургійний завод» та просить скасувати рішення господарського суду Дніпропетровської області від 24.12.2025 у справі №904/4579/25, прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 в повному обсязі та стягнути з позивача суму сплаченого відповідачем судового збору за подання апеляційної скарги.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 24.12.2025 у справі №904/4579/25, яким задоволено позов ОСОБА_1 до ПрАТ «Дніпровський металургійний завод» про стягнення 74 000,00 грн вартості акцій та 2422,40 грн судового збору, ухвалене з порушенням норм матеріального і процесуального права, при неповному з'ясуванні обставин справи та невідповідності висновків суду фактичним обставинам.
Відповідач зазначає, що обов'язок зі сплати вартості акцій є взаємопов'язаним із обов'язком позивача забезпечити перехід права власності на акції, однак суд першої інстанції безпідставно поклав на відповідача обов'язок сплатити кошти без отримання предмета договору, що порушує баланс інтересів сторін.
Так, на акції ПрАТ «ДМЗ» (ISIN НОМЕР_1 ), які належать позивачу, накладено арешт ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 10.11.2022 у справі №752/25987/21 у межах кримінального провадження №12021100000000845, що унеможливлює їх відчуження, перехід права власності та виконання зобов'язання відповідачем.
Відповідач не має процесуальної можливості скасувати арешт відповідно до ч.1 ст.174 КПК України, а позивач, всупереч ч.4 ст.69 Закону України «Про акціонерні товариства», не вчинив дій, необхідних для переходу права власності, що свідчить про прострочення кредитора (ст.613 ЦК України) та виключає прострочення боржника (ст.612 ЦК України).
Суд також проігнорував, що набуття прав на цінні папери здійснюється виключно через систему депозитарного обліку (Закон України «Про депозитарну систему України»), де зареєстровано обмеження у вигляді арешту, а тому виконання договору купівлі-продажу (ст.655, 662 ЦК України) є неможливим.
Крім того, відповідач доводить відсутність укладеного договору, оскільки вимога позивача від 05.01.2023 була офертою, яка не була акцептована відповідачем, що підтверджується листом від 06.02.2023 №107/73 (отриманим 03.03.2023), а отже відсутні підстави виникнення зобов'язання (ст.638, 640, 641, 642 ЦК України); жодних подальших дій щодо погодження істотних умов чи укладення договору сторони не вчиняли.
На думку скаржника, суд першої інстанції також порушив ст.86 та ст.236 ГПК України, не надавши належної оцінки доводам відповідача, і безпідставно застосувавши правові висновки Верховного Суду (постанови від 14.07.2021 у справі №921/260/19, від 07.12.2022 у справі №921/262/19, від 01.04.2025 у справі №916/5009/23).
Також зазначено, що рішення суду суперечить принципу обов'язковості судових рішень (ст.129 - 1 Конституції України), оскільки фактично ігнорує ухвалу Голосіївського районного суду м. Києва від 10.11.2022, та порушує вимоги ст.203, 215 ЦК України щодо дійсності правочину, оскільки визнає укладеним правочин щодо відчуження арештованих акцій. У результаті, на думку відповідача, рішення створює ситуацію безпідставного збагачення позивача (отримання коштів без передачі акцій) та завдає збитків відповідачу, що є підставою для його скасування на підставі п.п.1, 3, 4 ч.1 ст. 277 ГПК України з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позову.
3. Короткий зміст вимог та узагальнені доводи відзиву на апеляційну скаргу.
У відзиві на апеляційну скаргу позивач зазначає, що він як акціонер ПрАТ «Дніпровський металургійний завод» (20000 акцій, що підтверджується випискою з рахунку в цінних паперах) був зареєстрований для участі у дистанційних річних Загальних зборах акціонерів 22.12.2022, голосував проти прийняття рішень щодо значних правочинів, у тому числі із заінтересованістю, що відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 68 Закону України «Про акціонерні товариства» надало йому право вимагати обов'язкового викупу акцій.
Отримавши повідомлення відповідача від 03.01.2023 про таке право (з визначенням ціни 3,7 грн за акцію та загальної суми 74 000 грн), позивач 05.01.2023 направив вимогу про викуп, чим акцептував оферту Товариства, у зв'язку з чим договір викупу є укладеним відповідно до ст. 640, 641 ЦК України, ст. 68 - 69 Закону України «Про акціонерні товариства», Роз'яснення ДКЦПФР № 7 від 10.08.2010 та правових позицій Верховного Суду (постанови від 14.07.2021 у справі № 921/260/19 та від 13.09.2022 у справі № 911/3403/20), які визначають, що офертою є повідомлення товариства, а акцептом - вимога акціонера, і не потребується укладення окремого договору.
Твердження скаржника про відсутність акцепту є безпідставними, оскільки саме відповідач сформував умови викупу і направив оферту, а позивач погодився з нею без заперечень щодо ціни. При цьому повідомлення від 03.01.2023 було направлене з порушенням строку, встановленого ч. 2 ст. 69 Закону (п'ятий робочий день - 29.12.2022), однак це не впливає на факт укладення договору.
Право вимоги викупу виникло з моменту прийняття рішення зборами 22.12.2022 (п. 11 Роз'яснення № 7, постанова ВС від 01.04.2025 у справі № 916/5009/23).
Посилання відповідача на арешт акцій не спростовує висновків суду першої інстанції, оскільки арешт накладено ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 10.11.2022 у справі № 752/25987/21 на весь випуск акцій (ISIN НОМЕР_1 ), а не на акції позивача, і відповідач знав про це до проведення зборів та направлення оферти, але не утримався від прийняття рішень і не вжив заходів щодо розблокування, що свідчить про недобросовісну поведінку та зловживання правом (п. 6 ч. 1 ст. 3 ЦК України).
Обов'язок з'ясування причин блокування та відновлення обігу акцій покладається на емітента, а не на окремого акціонера, відповідно до правових позицій Верховного Суду (зокрема у справах № 921/260/19, № 911/3403/20). Товариство у випадку обов'язкового викупу позбавлене права відмовитися від правочину, строк оплати починається з моменту отримання вимоги акціонера, а оплата передує укладенню договору і не ставиться в залежність від переходу права власності.
Доводи про відсутність проекту договору є безпідставними, оскільки обов'язок його підготовки покладено на товариство (ст. 36 Закону), а сам договір вважається укладеним на підставі двох документів.
Також відповідач не може посилатися на необізнаність щодо арешту, оскільки інформація була у відкритому доступі (ЄДРСР), що узгоджується з позиціями Верховного Суду (постанови від 13.08.2024 у справі № 913/266/20 (374/269/21) та від 10.03.2020 у справі № 906/586/17) щодо обов'язку сторін діяти добросовісно.
З огляду на викладене, на думку позивача, доводи апеляційної скарги є безпідставними, а рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 24.12.2025 у справі № 904/4579/25 про стягнення 74 000 грн вартості акцій та 2422,40 грн судового збору є законним і обґрунтованим та підлягає залишенню без змін.
4. Встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини справи та визначені відповідно до них правовідносин.
Згідно з Випискою про стан рахунку в цінних паперах (по одному емітенту) станом на 05.01.2023 ОСОБА_1 є акціонером ПрАТ «Дніпровський металургійний завод».
ОСОБА_1 належать акції (іменні прості, бездокументарна форма випуску) у кількості 20 000 шт, загальною номінальною вартістю 5 000,00 грн, що складає 0,0009% в статутному капіталі Товариства.
22.12.2022 відбулися річні загальні збори акціонерів Приватного акціонерного товариства «Дніпровський металургійний завод», оформлені протоколом від 28.12.2022.
Під час проведення вказаних Загальних зборів акціонерів, відповідно до порядку денного, зокрема, вирішувались питання про схвалення значних правочинів (п. 13), про схвалення значних правочинів, у вчиненні яких є заінтересованість (п. 14), про продаж викуплених товариством відповідно до статті 68 Закону України «Про акціонерні товариства» власних акцій.
Позивач був зареєстрований для участі у річних Загальних зборах акціонерів Товариства, які були проведені дистанційно 22.12.2022, та голосував проти прийняття Загальними зборами рішень про схвалення значних правочинів, в т.ч. щодо вчинення яких є заінтересованість, що відповідно до п. 2 ч. 1 68 Закону України «Про акціонерні товариства», дає право позивачу вимагати обов'язкового викупу акцій.
Згідно з ч. 2 ст. 69 Закону України «Про акціонерні товариства» (в редакції, яка була чинною на дату проведення загальних зборів), акціонерне товариство протягом не більш як п'яти робочих днів після прийняття загальними зборами рішення, що стало підставою для вимоги обов'язкового викупу акцій, у порядку, встановленому наглядовою радою товариства, повідомляє акціонерів, які мають право вимагати обов'язкового викупу акцій, про право вимоги обов'язкового викупу акцій із зазначенням:
1) ціни викупу акцій;
2) кількості акцій, викуп яких має право вимагати акціонер;
3) загальної вартості у разі викупу акцій товариством;
4) строку здійснення акціонерним товариством укладення договору та оплати вартості акцій (у разі отримання вимоги акціонера про обов'язковий викуп акцій).
03.01.2023 Товариство направило на адресу позивача повідомлення про право вимоги обов'язкового викупу акцій в кількості 20 000 шт, за ціною 3,70 грн, яка дорівнює ринковій вартості акцій Товариства, що визначена суб'єктом оціночної діяльності.
У повідомленні про викуп зазначено, що:
- загальна вартість акцій у разі викупу складає 74 000,00 грн;
- строк подачі вимоги щодо викупу акцій з 29.12.2022 по 27.01.2023,
- протягом тридцяти днів після отримання вимоги акціонера про обов'язковий викуп акцій Товариство укладає з акціонером договір про обов'язковий викуп та здійснює оплату акцій за ціною викупу, а акціонер повинен вчинити усі дії, необхідні для набуття товариством права власності на акції, обов'язкового викупу яких він вимагає.
05.01.2003 позивач направив на адресу відповідача вимогу про викуп належних йому 20 000 шт акцій протягом тридцяти днів з дня подання цієї вимоги. Крім того, у зв'язку із відсутністю ціни викупу акцій на сайті Товариства просив надати: копію протоколу засідання Наглядової ради про затвердження незалежного оцінювача, який мав провести оцінку ринкової вартості акцій станом на дату, що передує даті проведення зборів (22.12.2022); копію висновку оцінювача про визначення ринкової вартості, копію протоколу засідання Наглядової ради про затвердження ринкової ціни акцій на дату, що передує даті проведення зборів та копію договору з незалежним оцінювачем.
ПрАТ «Дніпровський металургійний завод» отримав вимогу позивача 31.01.2023, вх. №104.
У відповіді від 06.02.2023 № 107/73 на вимогу про викуп належних позивачу акцій ПрАТ «Дніпровський металургійний завод» повідомив про відсутність у позивача права на викуп та надав витребувані документи.
Відмова мотивована тим, що після отримання виписки про стан рахунку у цінних паперах 05.01.2023 Товариством було з'ясовано, що акції емітента ПрАТ «ДМЗ» код ISIN НОМЕР_1 заблоковано на підставі Ухвали Голосіївського районного суду м. Києва від 10.11.2022 у справі № 752/25987/21.
Цією ухвалою накладено арешт на акції прості іменні (ISIN UA4000067003) ПрАТ «Дніпровський металургійний завод» шляхом позбавлення тимчасового права на відчуження, розпорядження та/або користування вказаними цінними паперами емітентів, у зв'язку з проведенням слідчим управлінням Головного управління Національної поліції в м. Києві досудового розслідування у кримінальному провадженні №12021100000000845, відомості щодо якого внесені 20.08.2021 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками кримінальних правопорушень.
ПрАТ «Дніпровський металургійний завод» зазначено, що Товариство не є стороною кримінального провадження, тому не може вплинути на розблокування акцій емітованих ПрАТ «ДМЗ», які на праві власності належать ОСОБА_1 .
Тому ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути з ПрАТ «Дніпровський металургійний завод» вартість акцій в сумі 74 000,00грн.
В свою чергу, відповідач вважає, що оскільки обов'язок товариства сплатити за акції виникає одночасно з обов'язком передати акції, а позивачем, як власником акцій до теперішнього часу не вчинено дій щодо скасування арешту на належний йому пакет акцій, в діях відповідача не вбачається порушень строку оплати акцій, а отже відсутні підстави для задоволення позовних вимог.
5. Оцінка апеляційним господарським судом аргументів учасників справи і висновків суду першої інстанції.
Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (ч. 1). Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї (ч. 2). Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього (ч. 3). Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (ч. 4).
Дослідивши доводи, наведені в апеляційній скарзі, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що в задоволенні апеляційної скарги слід відмовити, а рішення господарського суду залишити без змін, з огляду на таке.
У статті 509 ЦК України визначено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини (пункт 1 частини другої статті 11 ЦК України).
У частинах 3, 5 ст.11 ЦК України визначено, що цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки можуть виникати з рішення суду.
Відносини, що виникають між акціонером та акціонерним товариством у зв'язку із здійсненням обов'язкового викупу акцій у разі голосування акціонера проти прийняття рішення про укладення значного правочину регулюються положеннями статей 68, 69 Закону України «Про акціонерні товариства».
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 68 Закону України «Про акціонерні товариства» кожен акціонер - власник простих акцій товариства наділений правом вимагати здійснення обов'язкового викупу належних йому акцій товариством за умови, що такий акціонер зареєструвався для участі у загальних зборах та голосував проти прийняття рішення, зокрема, щодо надання згоди на вчинення товариством значного правочину.
У випадках, передбачених частинами першою та другою зазначеної статті, на акціонерне товариство покладається обов'язок здійснити викуп акцій, що належать відповідному акціонерові.
Згідно з пунктом 7 частини другої статті 52 Закону України «Про акціонерні товариства» від 17.09.2008 № 514-VI до виключної компетенції наглядової ради належить, зокрема, затвердження ринкової вартості майна у випадках, прямо передбачених цим Законом.
Частиною першою статті 69 Закону України «Про акціонерні товариства» від 17.09.2008 № 514-VI встановлено, що ціна обов'язкового викупу акцій не може бути нижчою за їх ринкову вартість, визначену відповідно до статті 8 цього Закону. Така ринкова вартість визначається станом на день, що передує дню опублікування у встановленому порядку повідомлення про скликання загальних зборів, на яких було прийнято рішення, що стало підставою для виникнення права вимоги обов'язкового викупу акцій, і встановлюється у порядку, передбаченому статтею 8 зазначеного Закону.
Відповідно до частини третьої статті 69 Закону України «Про акціонерні товариства» акціонер, який має намір реалізувати право на обов'язковий викуп акцій, зобов'язаний протягом 30 днів з моменту прийняття загальними зборами відповідного рішення подати товариству письмову вимогу. Така вимога повинна містити відомості про прізвище (найменування) акціонера, його місце проживання (місцезнаходження), а також кількість, тип та/або клас акцій, викуп яких він вимагає. До вимоги додаються документи, що підтверджують право власності на акції станом на дату її подання.
Згідно з частиною четвертою статті 69 зазначеного Закону акціонерне товариство зобов'язане протягом 30 днів з дня отримання відповідної вимоги здійснити оплату вартості акцій за ціною, визначеною у повідомленні про право вимоги обов'язкового викупу, тоді як акціонер, у свою чергу, повинен вчинити всі необхідні дії для переходу права власності на такі акції до товариства.
Отже, право акціонера на пред'явлення вимоги про обов'язковий викуп акцій виникає з моменту прийняття загальними зборами рішення, яке відповідно до частин першої або другої статті 68 Закону України «Про акціонерні товариства» є підставою для такого викупу, за умови належної участі акціонера у зборах та голосування проти прийняття відповідного рішення.
Таким чином, перебіг строку для подання акціонером письмової вимоги починається саме з дати прийняття загальними зборами рішення, що стало підставою для виникнення права вимоги обов'язкового викупу акцій. При цьому реалізація такого права не ставиться у залежність від направлення товариством повідомлення про право вимоги обов'язкового викупу.
Частина четверта статті 69 Закону України «Про акціонерні товариства» також передбачає, що розрахунок за акції здійснюється у грошовій формі, якщо інше не погоджено сторонами у межах встановлених законом строків.
Як зазначено у постановах Верховного Суду від 07.12.2022 у справі №921/262/19 та від 14.07.2021 у справі №921/260/19, процедура обов'язкового викупу акцій відповідно до статей 36, 68, 69 Закону України «Про акціонерні товариства» включає послідовне здійснення таких дій:
- повідомлення акціонерів про скликання загальних зборів із відповідним порядком денним;
- визначення суб'єкта оціночної діяльності та проведення незалежної оцінки ринкової вартості акцій;
- затвердження ціни викупу наглядовою радою;
- надання акціонерам можливості ознайомитися з проектом договору;
- голосування акціонера проти прийняття рішення;
- формування переліку акціонерів, які мають право на викуп;
- направлення повідомлення про таке право;
- подання акціонером вимоги про викуп у 30-денний строк;
- здійснення оплати акцій товариством;
- укладення договору купівлі-продажу акцій.
При цьому Верховний Суд звернув увагу на встановлену законодавством послідовність, відповідно до якої спочатку здійснюється оплата вартості акцій, а вже після цього укладається договір купівлі-продажу, хоча обидві дії повинні бути вчинені у межах одного строку.
Положення Цивільного кодексу України щодо порядку укладення договорів (зокрема, статті 638, 649) підлягають застосуванню з урахуванням спеціальних норм статей 68, 69 Закону України «Про акціонерні товариства», оскільки у випадку обов'язкового викупу акцій товариство позбавлене можливості вільно вирішувати питання укладення правочину та визначення його умов. Такі умови вже визначені законом, зокрема щодо предмета, порядку визначення ціни та строків розрахунків.
За таких обставин направлення товариством повідомлення про право вимоги обов'язкового викупу акцій, що містить істотні умови відповідного правочину та проект договору, слід розцінювати як оферту, тоді як подання акціонером письмової вимоги про викуп акцій є належним акцептом цієї оферти.
Указана правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від від 01.04.2025 у справі № 916/5009/23
Як встановлено судом першої інстанції й перевірено апеляційним судом, станом на 05.01.2023 ОСОБА_1 є акціонером Приватного акціонерного товариства «Дніпровський металургійний завод», якому належать акції прості іменні у бездокументарній формі у кількості 20 000 штук загальною номінальною вартістю 5 000,00 грн, що становить 0,0009 % статутного капіталу Товариства.
22.12.2022 відбулися річні загальні збори акціонерів ПрАТ «Дніпровський металургійний завод», оформлені протоколом від 28.12.2022, на яких, зокрема, прийнято рішення щодо схвалення значних правочинів та значних правочинів із заінтересованістю.
Позивач був належним чином зареєстрований для участі у зазначених зборах, голосував проти прийняття відповідних рішень, що відповідно до пункту 2 частини першої статті 68 Закону України «Про акціонерні товариства» надає йому право вимагати обов'язкового викупу належних йому акцій.
Таким чином у позивача виникло право вимагати здійснення обов'язкового викупу акціонерним товариством належних йому акцій, у свою чергу, у Приватного акціонерного товариства «Дніпровський металургійний завод» виник обов'язок викупити належні акціонеру акції.
03.01.2023 ПрАТ «Дніпровський металургійний завод» направило позивачу повідомлення про право вимоги обов'язкового викупу акцій, у якому визначено кількість акцій (20 000 шт.), ціну викупу (3,70 грн за одну акцію), загальну вартість (74 000,00 грн), строк подання вимоги (з 29.12.2022 по 27.01.2023) та порядок укладення договору і здійснення оплати.
05.01.2023 позивач направив ПрАТ «Дніпровський металургійний завод» письмову вимогу про обов'язковий викуп належних йому акцій, яка отримана відповідачем 31.01.2023. Вказаною вимогою позивач реалізував своє право на обов'язковий викуп акцій та погодився з умовами, визначеними Товариством у повідомленні.
Листом від 06.02.2023 №107/73 ПрАТ «Дніпровський металургійний завод» відмовило у задоволенні вимоги позивача, посилаючись на накладення арешту на акції позивача ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 10.11.2022 у справі № 752/25987/21, якою заборонено відчуження, розпорядження та/або користування відповідними цінними паперами.
Оцінюючи встановлені обставини, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку, що направлення ПрАТ «Дніпровський металургійний завод» повідомлення про право вимоги обов'язкового викупу акцій є офертою укласти договір купівлі-продажу акцій, а подання позивачем вимоги від 05.01.2023 - акцептом цієї оферти. Таким чином, між сторонами виникли правовідносини щодо обов'язкового викупу акцій, умови яких визначені законом та повідомленням ПрАТ «Дніпровський металургійний завод».
Відповідно до частини четвертої статті 69 Закону України «Про акціонерні товариства» Товариство зобов'язане протягом 30 днів після отримання вимоги здійснити оплату вартості акцій, а акціонер - вчинити дії, необхідні для переходу права власності на акції.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що обов'язок ПрАТ «Дніпровський металургійний завод» щодо оплати вартості акцій виник з моменту отримання вимоги позивача, а відтак невиконання цього імперативного обов'язку є порушенням прав позивача.
Доводи апелянта про те, що накладення арешту на акції звільняє ПрАТ «Дніпровський металургійний завод» від обов'язку здійснити оплату відхиляються колегією суддів з огляду на таке.
10.11.2022 Голосіївський районний суд м. Києва постановив ухвалу у справі № 752/25987/21, якою накладено арешт на акції прості іменні (ISIN UA4000067003) ПрАТ «Дніпровський металургійний завод» шляхом позбавлення тимчасового права на відчуження, розпорядження та/або користування вказаними цінними паперами емітентів, у зв'язку з проведенням слідчим управлінням Головного управління Національної поліції в м. Києві досудового розслідування у кримінальному провадженні №12021100000000845, відомості щодо якого внесені 20.08.2021 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 364, ч. 1 ст. 220-2, ч. 2 ст. 209 КК України.
При цьому, як вірно зазначив суд першої інстанції, обмежень щодо виконання відповідачем договору та перерахування грошових коштів на рахунок позивача (вартості акцій у погодженому сторонами розмірі), вказана ухвала Голосіївського районного суду м. Києва не встановлює.
Сам по собі арешт акцій не припиняє права акціонера на отримання грошових коштів у разі обов'язкового викупу акцій та не звільняє ПрАТ «Дніпровський металургійний завод» від виконання визначеного законом обов'язку щодо їх оплати. При цьому ризики, пов'язані з обтяженням акцій, не можуть бути покладені на акціонера як підстава для невиконання відповідачем своїх обов'язків.
Враховуючи викладене, колегія суддів виснує, що суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи, дав їм належну правову оцінку та дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 про стягнення з ПрАТ «Дніпровський металургійний завод» вартості акцій у сумі 74 000,00 грн.
6. Висновки апеляційного господарського суду за результатами розгляду апеляційної скарги.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 275 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Згідно статті 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Відповідно до викладеного вище, колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права, є законним і обґрунтованим, а доводи апеляційної скарги його висновків не спростовують.
Підстав для скасування або зміни оскаржуваного судового рішення не встановлено, у зв'язку з чим апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
7. Розподіл судових витрат
Судові витрати за подання апеляційної скарги відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на скаржника.
Керуючись ст. ст. 129, 275, 276, 282-284 ГПК України, Центральний апеляційний господарський суд,
1. Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Дніпровський металургійний завод» на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 24.12.2025 у справі № 904/4579/25 - залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 24.12.2025 у справі № 904/4579/25 - залишити без змін.
3. Витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги покласти на скаржника.
4. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Право касаційного оскарження, строк на касаційне оскарження та порядок подання касаційної скарги передбачені ст. ст. 286-289 ГПК України.
Повна постанова складена 20.04.2026.
Головуючий суддя Ю.А. Джепа
Судді: О.Ю. Соп'яненко
С.В. Мартинюк