Справа № 519/668/26
1-кс/519/114/26
17.04.2026 м. Південне
Слідчий суддя Південного міського суду Одеської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Південне, клопотання слідчого СВ ВП №4 ОРУП №2 ГУНП в Одеській області ОСОБА_6 , погоджене прокурором Доброславської окружної прокуратури ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваного
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця селище Чорноморське Одеського району Одеської області, громадянина України, з середньою освітою, не одруженого, офіційно не працевлаштованого, який зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , відомості про судимість відсутні,
у кримінальному провадженні №12026161200000217 від 16.04.2026 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 187, ч. 4 ст. 296, ч. 3. ст. 289 КК України,
Стислий зміст клопотання та встановлені обставини.
1.17.04.2026 до слідчого судді Південного міського суду Одеської області надійшло клопотання слідчого СВ ВП №4 ОРУП №2 ГУНП в Одеській області ОСОБА_6 , погоджене прокурором Доброславської окружної прокуратури ОСОБА_3 .
2.Слідчим суддею встановлено, що слідчим відділенням відділення поліції №4 Одеського районного управління поліції №2 ГУ НП в Одеській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №12026161200000217 від 16.04.2026 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 187, ч. 4 ст. 296, ч. 3. ст. 289 КК України.
3.Згідно матеріалів клопотання, встановлено, що на підставі Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/22 у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 року строком на 30 діб, який неодноразово продовжувався в установленому законом порядку.
4.На підставі Указу Президента України від 12 січня 2026 року №4757-ІХ "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" строк дії воєнного стану в України продовжено з 05 години 30 хвилин 03лютого 2026 року строком на 90 діб.
5. ОСОБА_5 постійно мешкав в Україні та достовірно знав про дію воєнного стану в Україні.
6.16.04.2026 року, приблизно о 10:00 годині (більш точний час досудовим розслідуванням не встановлено), ОСОБА_5 , перебуваючи поблизу магазину «Альонка» по вул. Сонячній у селищі Чорноморське Одеського району Одеської області, під'їхав на належному йому автомобілі марки «SsangYong», чорного кольору, державний номерний знак НОМЕР_1 , до раніше незнайомих йому осіб - ОСОБА_7 та ОСОБА_8 .
7.Після цього ОСОБА_5 , діючи умисно, керуючи вказаним автомобілем, здійснив зіткнення із автомобіль марки «BMW 316І», чорного кольору, державний номерний знак НОМЕР_2 , який належить ОСОБА_7 , у той час, коли ОСОБА_7 та ОСОБА_8 перебували в салоні зазначеного автомобіля, чим створив реальну небезпеку для їх життя та здоров'я.
8.Надалі ОСОБА_5 , продовжуючи свої злочинні дії, висловлював погрози застосування насильства, а також демонстрував предмет, зовні схожий на пістолет, спрямовуючи його у бік потерпілого та інших осіб, чим змусив потерпілого залишити місце події.
9.Скориставшись зазначеними обставинами, ОСОБА_5 незаконно заволодів майном потерпілого, а саме: портативною колонкою марки «HopeStar», чорного кольору, мотоциклетним шоломом, марки «Kurosawa M-T», чорного кольору та ключами від автомобіля марки «BMW 316І», після чого з місця події зник.
10.Крім того, 16.04.2026 року, близько 10:00 години (більш точний час досудовим розслідуванням не встановлено), ОСОБА_5 , перебуваючи у громадському місці поблизу магазину «Альонка» на вулиці Сонячній у селищі Чорноморське Одеського району Одеської області, діючи умисно, з мотивів явної неповаги до суспільства, грубо порушуючи загальноприйняті норми поведінки, моральності та співжиття, проявляючи особливу зухвалість та винятковий цинізм, вчинив хуліганські дії за таких обставин.
11.Так, ОСОБА_5 , не маючи об'єктивних причин для конфлікту, після короткочасного спілкування з ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , діючи демонстративно, зухвало та агресивно, керуючи автомобілем марки «SsangYong», чорного кольору, державний номерний знак НОМЕР_1 , умисно використав транспортний засіб як засіб вчинення правопорушення, різко збільшив швидкість та здійснив зіткнення з автомобілем ОСОБА_7 марки «BMW 316І», чорного кольору, державний номерний знак НОМЕР_2 , у якому перебували останні.
12.Своїми діями ОСОБА_5 створив реальну небезпеку для життя та здоров'я потерпілого та інших осіб, які знаходилися поблизу, чим грубо порушив громадський порядок.
13.Після цього ОСОБА_5 , продовжуючи протиправну поведінку, безпричинно висловлював погрози фізичною розправою, чим демонстрував явну зневагу до оточуючих та загальноприйнятих правил співжиття.
14.Надалі, діючи з особливою зухвалістю, ОСОБА_5 , перебуваючи в автомобілі, демонстрував та спрямовував у бік громадян предмет, зовні схожий на вогнепальну зброю (пістолет), створюючи реальну загрозу життю та здоров'ю громадян, викликав паніку серед присутніх осіб та змусив їх залишити місце події, рятуючись втечею.
15.Разом з тим, ОСОБА_5 , 16.04.2026, приблизно о 14 год. 30 хв (більш точний час досудовим розслідуванням не встановлено), перебуваючи за адресою: Одеська область, Одеський район, селище Чорноморське, вулиця Захисників України, будинок 9, на території гаражного кооперативу «Гвардієць», діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою незаконного заволодіння транспортним засобом, прибув на велосипеді до місця, де знаходився автомобіль марки «AUDI Q7», сірого кольору, державний номерний знак НОМЕР_3 , що належить ОСОБА_9 .
16.У зазначений час ОСОБА_10 , який користувався вказаним транспортним засобом, перебував біля свого гаража та здійснював вивантаження речей з автомобіля, двигун якого був увімкнений.
17.Реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на незаконне заволодіння транспортним засобом, ОСОБА_5 незаконно проник до салону автомобіля марки «AUDI Q7», сірого кольору, державний номерний знак НОМЕР_3 , після чого був помічений ОСОБА_10 . З метою припинення протиправних дій останній відчинив водійські двері та намагався витягнути ОСОБА_5 з автомобіля.
18.У цей момент ОСОБА_5 , перебуваючи за кермом транспортного засобу, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, діючи умисно та з метою доведення злочину до кінця, натиснув на педаль акселератора та розпочав рух, внаслідок чого здійснив наїзд на сусідній гараж, чим спричинив потерпілому ОСОБА_10 тілесні ушкодження.
19.Внаслідок протиправних дій ОСОБА_5 , ОСОБА_10 отримав тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми, струсу головного мозку, забійної рани лобної ділянки праворуч, порізу правої гомілки, тупої травми живота.
20.Після вчинення кримінального правопорушення ОСОБА_5 з місця події зник, незаконно заволодівши транспортним засобом..
21.Таким чином, ОСОБА_5 , підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 187, ч. 4 ст. 296, ч. 3. ст. 289 КК України.
22.16.04.2026 о 18.00 годин, в порядку ст.208 КПК України ОСОБА_5 затримано, та 17.04.2026 о 11:00 годин повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 187, ч. 4 ст. 296, ч. 3. ст. 289 КК України.
Позиція учасників судового процесу.
23.У судовому засіданні слідчий та прокурор підтримали подане клопотання, просили його задовольнити та застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжний захід, з урахуванням наявності обґрунтованої підозри та ризиків, передбачених ч. 1ст. 177 КПК України, у вигляді тримання під вартою без визначення розміру оскільки злочини, у вчиненні яких підозрюється особа, вчинені із застосуванням насильства.
24.У судовому засіданні підозрюваний ОСОБА_5 та його захисник просили відмовити у застосуванні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та застосувати до нього більш м'який запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.
Мотивувальна частина, застосовані судом правові норми.
25.Відповідно до ч.1, п.4 ч.2 ст.183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу. Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
26.Відповідно до ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:
1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення;
2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;
3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
27. ОСОБА_5 органом досудового розслідування 17.04.2026 в порядку повідомлений про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст.187, ч. 4 ст. 296, ч.3 ст.289 КК України.
28.При вирішення питання про застосування до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчим суддею оцінено долучені до матеріалів клопотання докази з точки зору належності, допустимості та достовірності, а їх сукупність у своєму взаємозв'язку з точки зору достатності для прийняття рішення.
29.У судовому засіданні встановлено, що підозра у вчиненні ОСОБА_5 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст.187, ч. 4 ст. 296, ч.3 ст.289 КК України обґрунтовується наявними матеріалами кримінального провадження, а саме:
-Протоколом прийняття заяви ОСОБА_11 про вчинення кримінального правопорушення від 16.04.2026;
-Протоколом огляду місця події від 16.04.2026;
-Протоколом огляду місця події від 16.04.2026;
-Протоколом допиту потерпілого ОСОБА_11 від 16.04.2026;
-Протоколом допиту потерпілого ОСОБА_7 від 16.04.2026;
-Протоколом допиту свідка ОСОБА_8 від 16.04.2026;
-Протоколом допиту свідка ОСОБА_12 від 16.04.2026;
-Пояснення від ОСОБА_5 від 13.12.2025;
-Протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 16.04.2026;
-іншими матеріалами кримінального провадження в їх сукупності.
30.На даній стадії процесу слідчий суддя позбавлений можливості аналізувати матеріали кримінального провадження та добуті органом досудового розслідування докази з точки зору їх достатності та допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення. Слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначає лише чи є причетність особи до вчинення кримінального правопорушення вірогідною та достатньою для застосування щодо особи обмежувальних заходів.
31.Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.
32.Зв'язок підозрюваного ОСОБА_5 з вчиненими кримінальними правопорушеннями підтверджується наявними у кримінальному провадженні доказами. Сукупність цих доказів дає підстави вважати, що підозра ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст.187, ч. 4 ст. 296, ч.3 ст.289 КК України є обґрунтованою.
33.Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
34.При цьому, КПК України не вимагає доказів того, що підозрювані, обвинувачені обов'язково (поза всяким сумнівом) здійснюватимуть відповідні дії, однак вимагає доказів того, що вони мають реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому, оскільки під поняттям «ризик» - слід розуміти обґрунтовану ймовірність протидії обвинуваченого кримінальному провадженню у формах, передбачених ч.1 ст.177 КПК України.
35.Тобто в даному випадку, слідчий, прокурор, слідчий суддя чи суд мають зробити висновки прогностичного характеру, коли доказування спрямоване не на подію, яка відбулася в минулому, а на встановлення фактичних даних, які дозволять стверджувати про подію, яка може статися з достатньою долею ймовірності у майбутньому.
36.Як вбачається з клопотання, відповідно до вимог ч. 1 ст. 184 КПК України під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених пунктами 1, 3, 4 ч. 1ст. 177 КПК України, які обґрунтовують наявність підстав для застосування запобіжного заходу щодо ОСОБА_5 .
37.В контексті практики Європейського суду з захисту прав людини, слід зазначити, що ризик втечі підсудного не може бути встановлений лише на основі суворості можливого вироку. Оцінка такого ризику має проводитись з посиланням на ряд інших факторів, які можуть або підтвердити існування ризику втечі або вказати, що вона маловірогідна і необхідність в утриманні під вартою відсутня (Панченко проти Росії). Ризик втечі має оцінюватися у світлі факторів, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню (Бекчиєв проти Молдови).
38.Слідчий суддя доходить висновку про доведеність існування ризику, що ОСОБА_5 може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, про що свідчить відсутність стійких соціальних зв'язків, вагомість доказів про вчинення ним інкримінованого кримінального правопорушення, дані про особу підозрюваного в їх сукупності, зокрема його сімейний стан, вік та стан здоров'я, тяжкість покарання, що загрожує у разі визнання винним у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення. Крім того, оскільки повідомлена підозра повністю підтверджується матеріалами кримінального провадження, підозрюваний визнає свою вину частково, а санкція статті одного з кримінальних правопорушень, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_5 передбачає покарання у виді позбавлення волі строком до 15 років, тобто усвідомлюючи невідворотність покарання, яке пов'язане із позбавленням волі за вчинення вказаних кримінальних правопорушень підозрюваний може переховуватися значний термін від правоохоронних органів та суду.
39.Ризики незаконно впливати на свідків та потерпілих або іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню є обґрунтованими, оскільки підозрюваний ОСОБА_5 знає адресу мешкання свідків та потерпілих та будучи на волі може здійснювати тиск на них, з метою змінити показання, дані під час досудового розслідування, так як під час судового розгляду усі свідки ще не допитані, а відповідно до вимог кримінального процесуального законодавства жоден доказ, зібраний під час досудового розслідування, не має наперед встановленої сили та досліджується безпосередньо під час судового розгляду.
40.При цьому прокурором доведено, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не може запобігти вищевказаним ризикам.
41.Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.
42.У справі «Амбрушкевич проти Польщі» (Ambruszkiewicz v. Poland N 7/03 від 04.05.2006) Європейський суд з прав людини наголошує, що не викликає протиріч те, що в деяких особливих випадках позбавлення свободи може бути єдиним засобом, який дозволяє гарантувати явку обвинуваченого до суду, зокрема, з урахуванням його особистості та характеру злочину, а також тяжкості ймовірного покарання. Крім того, Європейський суд з прав людини вважає за необхідне, щоб підстави, наведені владою на обґрунтування застосування запобіжного заходу у вигляді позбавлення свободи, були доповнені конкретними фактами стосовно підозрюваного, а мотиви за обставинами справи могли вбачатися переконливими та відповідними.
43.Виходячи з практики Європейського суду з прав людини та враховуючи особу підозрюваного ОСОБА_5 , обставини вчинення інкримінованих йому кримінальних правопорушень, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання ОСОБА_5 винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст.187, ч. 4 ст. 296, ч.3 ст.289 КК України, які відноситься до особливо тяжких злочину відповідно, тому з урахуванням наявних ризиків, передбачених ст. 177 КПК України та доведеності в судовому засіданні прокурором всіх складових, передбачених ч. 1 ст. 194 КПК України, до підозрюваного ОСОБА_5 може бути застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
44.Розглядаючи клопотання захисника про застосування більш м'який запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, суд зауважує, що потерпіла є донькою обвинуваченого, що унеможливлює виконання такого запобіжного заходу.
45.Відповідно до ч.3 ст.183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків передбачених цим Кодексом.
46.Разом з тим, враховуючи положення ч. 4 ст. 183 КПК України, слідчий суддя має право не визначати розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування. В зв'язку з чим, слідчим суддею не визначається розмір застави.
47.Згідно ч.1 ст. 197 КПК України строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.
48.Відповідно до ч.2 ст. 197 КПК України строк тримання під вартою обчислюється з моменту взяття під варту, а якщо взяттю під варту передувало затримання підозрюваного, обвинуваченого, - з моменту затримання.
49.Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст.187, ч. 4 ст. 296, ч.3 ст.289 КК України підлягає задоволенню.
50.На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 107, 234, 235, 236, 309, 372 КПК України, слідчий суддя, -
1.Клопотання слідчого СВ ВП №4 ОРУП №2 ГУНП в Одеській області ОСОБА_6 , погоджене прокурором Доброславської окружної прокуратури ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задовольнити.
2.Застосувати до ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 187, ч. 4 ст. 296, ч. 3. ст. 289 КК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Державній установі «Одеський слідчий ізолятор», строком на шістдесят днів, а саме до 18:00 годин 15.06.2026 у межах строку досудового розслідування без визначення розміру застави.
3.Ухвала щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.
4.Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
5.Копія ухвали вручається підозрюваному, прокурору та направляється уповноваженій особі місця ув'язнення.
6.Повний текст ухвали слідчого судді виготовлено і оголошено 20.04.2025 о 10.45 годині.
Слідчий суддя Південного міського
суду Одеської області ОСОБА_1