Справа № 947/61/26
Провадження № 2-а/515/796/26
Татарбунарський районний суд Одеської області
16 квітня 2026 року м. Татарбунари
Татарбунарський районний суд Одеської області у складі:
головуючого судді Луцюка В.О.,
секретар судового засідання Чумаченко Д.М.,
за участю представника позивача - адвоката Матвієнка О.М. (у режимі відеоконференції),
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Татарбунари Білгород-Дністровського району Одеської області, в порядку спрощеного позовного провадження з викликом (повідомленням) сторін, справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 , інтереси якого представляє адвокат Матвієнко Олег Михайлович, до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про визнання протиправною та скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення,
31 грудня 2025 року позивачка ОСОБА_1 через свого представника звернулася до Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області з позовом до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України (далі - ДПП) про визнання протиправною та скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення. В обґрунтування позову зазначила таке.
Згідно з постановою інспектора 1 взводу 3 роти 1 батальйону Управляння Національної поліції в Одеській області лейтенанта поліції Комарницького С.С. серія ЕНА №6384773 від 21 грудня 2025 року, позивачку було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 340,00 грн за те, що 21 грудня 2025 року о 10:38:01 в с. Петродолинське, дорога М15, 27 км, керуючи автомобілем марки «NEXIA», державний номерний знак НОМЕР_1 , остання рухалася зі швидкістю 75 км/год в межах населеного пункту, де дозволена максимальна швидкість руху до 50 км/год, чим перевищила максимально дозволену швидкість руху на 25 км/год, швидкість вимірювалась за допомого приладу TruCam 008449, зафіксовано на ПВР474530, чим порушила п.12.4 ПДР - порушення швидкісного режиму в населених пунктах.
Позивачка не погоджується з вказаною постановою, вважаючи її незаконною, за такого.
Так, фіксація нібито вчиненого адміністративного правопорушення здійснювалась за допомогою приладу TruCam №008449, який на момент вимірювання швидкості не був розміщений стаціонарно, а перебував у руках працівника поліції. Відповідно до вимог чинного законодавства та правових позицій судів, застосування технічних засобів вимірювання швидкості повинно здійснюватися з дотриманням визначеного порядку, що забезпечує об'єктивність та достовірність результатів вимірювання. Нестаціонарне використання приладу не виключає можливості похибки вимірювань, а також не забезпечує належної ідентифікації транспортного засобу. Таким чином, отримані в такий спосіб дані не можуть вважатися належними та допустимими доказами у розумінні ст. 251 КУпАП.
Згідно з вимогами Правил дорожнього руху України інформація про здійснення фото та відеофіксації порушень ПДР повинна доводитись до відома учасників дорожнього руху шляхом встановлення відповідного дорожнього знака 5.70. Фіксація швидкості транспортного засобу позивача здійснювалась поза зоною дії зазначеного дорожнього знака, що підтверджує порушення встановленого порядку застосування технічних засобів контролю. За таких обставин водій був позбавлений можливості завчасно знати про здійснення контролю швидкісного режиму, що суперечить принципам правової визначеності та відкритості діяльності органів державної влади.
Під час розгляду справи та винесення оскаржуваної постанови посадовою особою поліції не було роз'яснено позивачу право на правову допомогу, гарантоване ст.59 Конституції України та ст.268 КУпАП. Позивачці не було повідомлено про право користуватися правовою допомогою адвоката, надавати пояснення, заявляти клопотання та заперечення, що є істотним процесуальним порушенням та самостійною підставою для скасування постанови. Невиконання вимог ст.268 КУпАП позбавило позивачку можливості належним чином захистити свої права та законні інтереси під час адміністративного провадження.
З вказаних підстав позивачка просить визнати протиправною та скасувати постанову інспектора 1 взводу 3 роти 1 батальйону Управляння Національної поліції в Одеській області лейтенанта поліції Комарницького С.С. серії ЕНА №6384773 від 21 грудня 2025 року про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 340,00 грн.
09 березня 2026 року до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник відповідача просив відмовити у задоволенні позовних вимог за категоричного непогодження з вимогами позивачки, оскільки такі не відповідають дійсності та нормам чинного законодавства, спрямовані на намагання уникнути від адміністративної відповідальності за вчинене адміністративне правопорушення, за такого.
В ході виконання службових обов'язків у складі екіпажу патрульної поліції 21 грудня 2025 року приблизно о 10 годині 38 хвилин інспектор 1 взводу 3 роти 1 батальйону полку Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції лейтенант поліції Комарницький С.С., виявив транспортний засіб марки «Daewoo NEXIA», номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням громадянки ОСОБА_1 , яка керувала вищезазначеним транспортним засобом зі швидкістю 75 км/год. в межах населеного пункту, де дозволена максимальна швидкість руху до 50 км/год., чим перевищила максимально дозволену швидкість руху на 25 км/год. Своїми діями ОСОБА_1 порушила вимоги п.12.4. ПДР України та здійснила адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 122 КУпАП. Вказане адміністративне правопорушення було зафіксовано лазерним та вимірювачем швидкості руху транспортних засобів TruCAM TC008449 та підтверджується відеозаписом та роздруківкою із вищезазначеного лазерного вимірювача швидкості руху.
На роздруківці з файлів з лазерного вимірювача швидкості руху транспортних засобів TruCAM TC008449 чітко зазначено: дозволена швидкість, з якою може рухатися транспортний засіб 50 км/год; швидкість з якою рухався транспортний засіб під керуванням позивача - 75 км/год; дистанція, на якій здійснювалося вимірювання швидкості руху транспортного засобу - 118,5 м.; серійний номер лазерного вимірювача швидкості руху транспортних засобів TC008449; номерний знак транспортного засобу вимірювання швидкості якого було здійснено BH1523ТВ, а також інша інформація. Позивачка не надала жодного доказу неправомірного використання TruCAМ з рук. На офіційному сайті виробника TruCAM https://www.lasertech.com наявні фото та відео, на яких продемонстровано спосіб використання приладу TruCAM з рук та наявний перелік комплектуючих частин до приладу LTI 20/20 TruCAM II, серед яких є прилад.
Поліцейським було повідомлено про причину зупинки керованого позивачкою транспортного засобу, необхідність надання посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії та свідоцтво про реєстрацію на даний транспортний засіб, а також ознайомлено з її правами, передбаченими ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП. Окрім того, позивачці було роз'яснено право та строки на оскарження постанови, строк на сплату штрафу згідно постанови та роз'яснено наслідки невиконання вказаної постанови, передбачені ст. 307, 308 КУпАП.
У подальшому поліцейський відповідно до ч. 1 ст. 283 та п. 1 ч. 1 ст. 284 КУпАП виніс постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 6384773, якою прийняв рішення про накладення на позивачку адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340,00 грн, роз'яснив строки на сплату штрафу за вказаною постановою та строки оскарження такої постанови, наслідки несплати штрафу за вказаною постановою. Після закінчення розгляду справи поліцейський, відповідно до ст. 285 КУПАП оголосив винесену постанову та вручив її копію.
Крім того, положення ст. 40 Закону України «Про Національну поліції» надають поліції право, а не обов'язок закріплювати технічні прилади та засоби у спосіб, визначений у законі та використовувати інформацію відеозапису в якості речового доказу наявності або відсутності факту правопорушення, а тому відеозапис з приладу TruCAM TC008449 отриманий з дотриманням приписів вказаної статті.
В Правилах дорожнього руху в Розділі 33 зазначені інформаційно-вказівні знаки, зокрема, знак 5.70 «Зміна схеми руху». Позначає, що за цим знаком тимчасово або постійно змінено схему руху та (або) встановлено нові дорожні знаки. Застосовується протягом не менш як трьох місяців у разі зміни руху на постійній основі, а також протягом необхідного проміжку часу у разі зміни руху на тимчасовій основі та встановлюється не менш як за 100 м до першого тимчасового знака. Вказаний знак не має ніякого відношення до порядку виміру та контролю швидкості. На сайті ДПП розміщено мапу України з зазначеними ділянками доріг з розташуванням пристроїв вимірювання швидкості TruCAM. Дана інформація є загальнодоступною та неодноразово висвітлювалась в засобах масової інформації. Позивачка не надала жодного доказу того, що дорожній знак 5.76 «Фото, відеофіксування порушень Правил дорожнього руху» відсутній на ділянці автодороги М15 «Одеса-Рені», а стороною відповідача надано відеозапис щодо руху позивача від встановленого дорожнього знаку 5.76 «Фото, відеофіксування порушень Правил дорожнього руху» за адресою: Одеська обл., автомобільна дорога М15 «Одеса-Рені» біля населеного пункту Розселенець та до місця скоєння правопорушення за адресою: Одеська область, с. Петродолинське, автомобільна дорога М15 «Одеса-Рені», 27 км.
Встановлення дорожнього знаку 5.76 передбачається, якщо порушення фіксуються за допомогою автоматичної системи вимірювання швидкості (камери автоматичної фіксації). Встановлення даного дорожнього знаку перед використанням приладу TruCAM має рекомендаційний характер і законодавством не передбачено обов'язковість їх встановлення.
У відповідності до відеозапису від 21 грудня 2025 року, починаючи з 01 хв. 08 сек. запису і далі, інспектор Комарницький С.С. в ході розгляду адміністративної справи на місці зупинки транспортного засобу роз'яснює позивачці її права та обов'язки, передбачені ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП. Крім того, за результатами розгляду адміністративної справи щодо позивачки за ч. 1 ст. 122 КУпАП винесено постанову серії ЕНА № 6384773 від 21.12.2025, в якій у п. «8», остання власноруч поставила підпис про те, що інспектором їй роз'яснено її права за ст. 268 КУПАП (вх. № 1841/26-Вх 09.03.2026).
Відповідно з ухвали Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 07 січня 2026 року справу передано за підсудністю до Татарбунарського районного суду Одеської області.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25 лютого 2026 року, справу передано у провадження судді Луцюка В.О.
Відповідно до ухвали судді від 02 березня 2026 року відкрито провадження у справі у порядку спрощеного позовного провадження з викликом (повідомленням) учасників справі; призначено судове засідання; відповідачу роз'яснено право на подання відзиву на позовну заяву.
У судове засідання представник відповідача не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, клопотання про відкладення розгляду справи не подав.
Судом ухвалено про розгляд справи у відсутність учасника справи, який не з'явився у судове засідання.
У судовому засіданні представник позивачки позовні вимоги підтримав та просив про їх задоволення, з підстав, викладених у позові. Крім того, вказав, що долучене стороною відповідача Свідоцтво про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки чинне до 12 листопада 2025 року, а тому відсутнє порушення позивачкою вимог ч.1 ст.122 КУпАП, яке начебто мало місце 21 грудня 2025 року.
Заслухавши сторону позивача, дослідивши письмові матеріали справи, суд встановив такі обставини справи та відповідні їм правовідносини.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з ч.1 ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Судом встановлено, що згідно з постановою про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 6384773 від 21 грудня 2025 року, винесеної інспектором 1 взводу 3 роти 1 батальйону Управляння Національної поліції в Одеській області лейтенантом поліції Комарницьким С.С., позивачку притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП у виді штрафу в розмірі 340,00 грн, за те, що вона 21 грудня 2025 року о 10:38:01 в с. Петродолинське, дорога М15, 27 км, керуючи автомобілем марки «NEXIA» державний номерний знак НОМЕР_1 , рухалася зі швидкістю 75 км/год. в межах населеного пункту, де дозволена максимальна швидкість руху 50 км/год., чим перевищила максимально дозволену швидкість руху на 25 км/год., в порушення вимог п.12.4 ПДР; швидкість руху вимірювалася приладом «Trucam TC 008449» (а.с. 47).
Згідно з ч.1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Стаття 14 Закону України «Про дорожній рух» зобов'язує учасників дорожнього руху знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.
Пунктом 11 ч.1 ст.23 Закону України «Про Національну поліцію» встановлено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.
Пунктами 1.3. та 1.9. ПДР України встановлено, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Частина 1 ст. 122 КУпАП передбачає відповідальність за перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками.
Згідно з п.п. «б» п. 12.9 ПДР України водієві забороняється перевищувати максимальну швидкість, зазначену в пунктах 12.4-12.7, на ділянці дороги, де встановлено дорожні знаки 3.29, 3.31, або на транспортному засобі, на якому встановлено розпізнавальний знак відповідно до підпункту «и» пункту 30.3 цих Правил.
У пункті 12.4. ПДР України установлено, що у населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 50 км/год.
За змістом ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Як вбачається з наданого відповідачем доказу (скріншоту файлу з лазерного вимірювача швидкості руху транспортного засобу TruCАМ LTI 20/20 008449), автомобіль марки «NEXIA» державний номерний знак НОМЕР_1 рухався зі швидкістю 75 км/год при дозволеній швидкості в 50 км/год (а.с. 48).
Матеріали справи свідчать, що факт події було зафіксовано лазерним вимірювачем швидкості транспортних засобів LTI 20-20 TruCАМ №008449.
Згідно з п.3 ч.1 ст.40 Закону України «Про Національну поліцію» технічні прилади та технічні засоби, передбачені пунктами 1 і 2 цієї частини, поліція може закріплювати на однострої, у/на безпілотних літальних апаратах, службових транспортних засобах, суднах чи інших плавучих засобах, у тому числі тих, що не мають кольорографічних схем, розпізнавальних знаків та написів, які свідчать про належність до поліції, а також монтувати/розміщувати їх по зовнішньому периметру доріг і будівель. Вказана норма передбачає можливість (що не є тотожним обов'язку) закріплення, монтування та розміщення технічних приладів та технічних засобів, передбачених пунктами 1 і 2 цієї частини, тобто не виключає можливість використання таких приладів та засобів в ручному режимі.
Відповідно до п. п. 9 ч. 1 ст. 31 Закону України «Про Національну поліцію» поліція може застосовувати такі превентивні заходи як застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото-і кінозйомки, відеозапису. Отже, показання технічних засобів, що мають функції відеозапису, є одним із доказів у справі про адміністративне правопорушення.
З огляду на викладене, доводи позивача, що використання приладу TruCam у ручному режимі суперечить вимогам статті 40 Закону України «Про Національну поліцію», є безпідставними.
Дорожній знак 5.76 «Автоматична відеофіксація порушень Правил дорожнього руху» є обов'язковим лише при фіксації правопорушень, зафіксованих в автоматичному режимі (камер автофіксації), про що зазначено у п.5 Порядку функціонування системи фіксації адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху в автоматичному режимі, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 10 листопада 2017 р. № 833. Дорожній знак 5.76 передбачає: «Інформування учасників дорожнього руху про фіксацію (фотозйомку або відеозапис) фактів адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху стаціонарними технічними засобами (приладами контролю) здійснюється не пізніше початку роботи таких технічних засобів (приладів контролю) на визначених місцях (ділянках вулично-дорожньої мережі) шляхом установлення відповідних дорожніх знаків на вулично-дорожній мережі, а також шляхом розміщення відповідних відомостей на офіційних веб-сайтах МВС та Національної поліції.
Слід зазначити, що наявність або відсутність дорожнього знаку 5.76 не звільняє водіїв від обов'язку виконувати вимоги ПДР України щодо дотримання швидкості руху саме у населених пунктах.
Пункт 14.7.67 Національного стандарту України ДСТУ 4100-2021 визначає, що дорожній знак 5.76 «Автоматична відеофіксація порушень Правил дорожнього руху» застосовують для позначення ділянок доріг, де можливе здійснення контролю за порушенням правил дорожнього руху за допомогою спеціальних технічних та/або електронних засобів. Для зазначення довжини ділянки дороги, на якій можливе здійснення контролю за порушенням правил дорожнього руху за допомогою спеціальних технічних та/або електронних засобів, знак 5.76 застосовують із табличкою 7.2.1. Дозволено довжину ділянки зазначати у нижній частині знака 5.76.
Встановлення дорожнього знаку 5.76 передбачається, якщо порушення фіксуються за допомогою автоматичної системи вимірювання швидкості (камери автоматичної фіксації). Встановлення даного дорожнього знаку перед використанням приладу TruCAM має рекомендаційний характер і законодавством не передбачено обов'язковість їх встановлення.
Прилад «Trucam TC 008449» не є автоматичним засобом вимірювальної техніки, а відповідний дорожній знак інформує про можливість здійснення контролю за порушеннями ПДР за допомогою спеціальних технічних та (або) технічних засобів фіксації саме щодо змонтованої техніки. При зупинці патрульного автомобіля наявність попереджувального знаку не є необхідною, оскільки фото-, відеофіксація здійснюється не постійно, а лише в момент наявності на дільниці дороги патрульної поліції.
Вищевикладене спростовує доводи позивача про неможливість використання приладу вимірювання швидкості автотранспортних засобів TruCam в ручному режимі.
Разом з тим, з долучених стороною відповідача до відзиву на позовну заяву доказів вбачається, що лазерний вимірювач швидкості автотранспортних засобів LTI 20-20 TruCАМ 008449 згідно з Сертифікатом затвердження типу засобів вимірювальної техніки № UА-М1/1-2903-2012 від 29.08.2012 зареєстрований в Державному реєстрі засобів вимірювальної техніки за номером У3197-12.
23 грудня 2020 року ДП «Всеукраїнський державний науково-виробничий центр стандартизації, метрології, сертифікації та захисту прав споживачів» видано Сертифікат відповідності вимірювача швидкості LTI 20-20 TruCАМ 008449 та 26 грудня 2018 року Сертифікат перевірки типу вимірювача LTI 20-20 TruCАМ 008449, який є дійсним до 26 грудня 2028 року (а.с. 53-56).
Згідно з експертним висновком від 15 грудня 2023 № 04/05/02-1178/ВС1 в об'єкті - лазерний вимірювач швидкості транспортних засобів LTI 20-20 TruCАМ правильно реалізовано криптографічний алгоритм шифрування AES, визначений п. 5.2 ДСТУ ISO/IEC 18033-3:2015 (а.с. 50).
Однак, з копії Свідоцтва про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки № 22-01/32382, виданого ДП «Укрметртестстандарт» - лазерного вимірювача швидкості транспортних засобів LTI 20-20 TruCАМ 008449 на відповідність вимогам технічної документації, вбачається, що повірка приладу чинна до 12 листопада 2025 року (а.с. 49).
Відповідно до ч. 2 ст. 7 Закону «Про метрологію та метрологічну діяльність» результати вимірювань можуть бути використані у сфері законодавчо регульованої метрології за умови, що для таких результатів відомі відповідні характеристики похибок або невизначеність вимірювань.
Згідно з ч. 1.2 ст. 8 даного Закону у сфері законодавчо регульованої метрології застосовуються засоби вимірювальної техніки, які відповідають вимогам щодо точності, регламентованим для таких засобів, у встановлених умовах їх експлуатації.
Експлуатація засобів вимірювальної техніки, які застосовуються у сфері законодавчо регульованої метрології здійснюється з дотриманням правил застосування таких засобів, встановлених у нормативно-правових актах, і вимог щодо їх експлуатації, встановлених в експлуатаційних документах на такі засоби.
Міжповірочний інтервал для вимірювача швидкості автотранспортних засобів лазерний LTI 20/20 TruCAM, фірми Laser Technology, Inc., США, зареєстрованому в Державному реєстрі засобів вимірювальної техніки за номером У3197-12, визначено Переліком засобів вимірювальної техніки, типи яких затверджені на підставі результатів державних приймальних та контрольних випробувань і міжнародних договорів України, затверджених наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України 5 квітня 2012 року № 437, і становить 1 рік.
Проведення повірки передбачено Порядком проведення повірки законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, та оформлення її результатів, затвердженим наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України 08.02.2016 № 193.
Тобто, прилад «Trucam TC 008449», призначений для вимірювання швидкості руху транспортних засобів, на день події 21 грудня 2025 року не був законодавчо врегульованим відповідно до Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність» від 15 червня 2014 року № 1314-VI. Вказаний прилад, яким здійснювалось вимірювання швидкості руху автомобіля позивачки, не пройшов необхідні повірки, а тому не є придатним для застосування.
Статтею 77 КАС України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу, а в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Так, показники швидкості руху автомобіля позивачки отриманні за допомогою «TruCam LTI 20/20» не можна вважати належним доказом, оскільки пристрій, який здійснював заміри, не пройшов повірки, а інших доказів, які підтверджували факт вчинення позивачкою даного правопорушення, відповідачем не надано.
Враховуючи викладене, зазначена постанова підлягає скасуванню із закриттям провадження у справі за відсутності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 122 КУпАП.
З огляду на те, що оскаржувану постанову скасовано, а позивачем на підтвердження сплати судового збору надано належні докази, на його користь підлягає стягненню судовий збір у сумі 665,60 грн.
Керуючись ст. 2, 77, 242, 286 КАС України, ст. 276, 280, 293 КУпАП,
Позовну заяву ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про визнання протиправною та скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення - задовольнити.
Постанову інспектора 1 взводу 3 роти 1 батальйону Управляння Національної поліції в Одеській області лейтенанта поліції Комарницького С.С. серії ЕНА № 6384773 від 21 грудня 2025 року про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 122 КУпАП - скасувати та провадження у справі закрити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції Національної поліції України на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , витрати пов'язані зі сплатою судового збору у сумі 665,60 грн (шістсот шістдесят п'ять грн 60к.).
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку безпосередньо до П'ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення.
Повний текст рішення виготовлено 20.04.2026 р.
Суддя В.О. Луцюк