Номер провадження 22-ц/821/520/26 Справа № 699/1569/25
про зупинення провадження у справі
16 квітня 2026 року Черкаський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючоїВасиленко Л. І.
суддівКарпенко О. В., Новікова О. М.,
секретаряКукушкіної А. О.,
розглянувши заяву ОСОБА_1 щодо зупинення провадження у справі за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області від 09 грудня 2025 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про зміну способу стягнення аліментів,
У жовтні 2025 року позивач ОСОБА_2 звернулася в суд з позовом до ОСОБА_1 про зміну способу стягнення аліментів.
Рішенням Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області від 09 грудня 2025 року позов задоволено частково.
Змінено спосіб стягнення аліментів, що стягуються згідно з рішенням Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області від 18.07.2022 по справі №699/447/22 із ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 на утримання дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у твердій грошовій сумі в розмірі 2 00,00 грн щомісячно до досягнення повноліття дитиною, які підлягають індексації відповідно до закону, та стягнуто аліменти в розмірі 1/4 (однієї чверті) частини з усіх видів заробітку (доходу) відповідача, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня набрання цим рішенням законної сили і до досягнення дитиною повноліття.
Вирішено питання щодо судових витрат.
Стягнення аліментів за рішенням Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області від 18.07.2022 по справі №699/447/22 в частині стягнення із ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 на утримання неповнолітньої дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в твердій грошовій сумі в розмірі 2000 грн щомісячно до досягнення дитиною повноліття, які підлягають індексації відповідно до закону припинено з дня набрання цим рішенням законної сили.
Не погоджуючись із рішенням Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області від 09 грудня 2025 ОСОБА_1 оскаржив його в апеляційному порядку.
Просив скасувати рішення Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області від 09 грудня 2025 та ухвалити нове рішення, яким стягнути аліменти із ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 на утримання дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/5 частини з усіх видів заробітку (доходу) відповідача, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня набрання цим рішенням законної сили і до досягнення дитиною повноліття.
Вважає, що суд при розгляді справи допустив істотну неповноту судового розгляду, порушив норми процесуального та матеріального права.
У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_2 просить суд відхилити апеляційну скаргу, а рішення Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області від 09 грудня 2026 року залишити без змін, оскільки вважає його законним та обґрунтованим.
В подальшому ОСОБА_1 до Черкаського апеляційного суду подано заяву про зупинення провадження у справі до припинення перебування ОСОБА_1 у складі ЗСУ.
Зазначає що він, ОСОБА_1 , перебуває на військовій службі у військовій частині НОМЕР_1 .
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку про зупинення даного провадження, з урахуванням наступного.
Дотримання розумних строків розгляду справи є важливим та одним з пріоритетних принципів цивільного судочинства. Поряд із цим існують обставини, за яких суд має право або ж зобов'язаний зупинити провадження у справі.
Зупинення провадження у справі - це тимчасове припинення всіх процесуальних дій у справі, зумовлене настанням певних визначених законом обставин, що перешкоджають подальшому руху справи до їх усунення.
Зупинення провадження у справі не повинне розглядатися як невиправдане затягування строків розгляду справи і застосовується лише за обставин, визначених процесуальним законом в інтересах виконання завдань судочинства.
Дотримання судом процесуальних норм під час зупинення провадження у справі сприяє дотриманню принципу юридичної визначеності, оскільки сторони мають право очікувати, що ці норми будуть застосовані.
У цивільному процесі підстави зупинення провадження регламентовані ст. 251 та ст. 252 ЦПК України. Стаття 251 ЦПК України встановлює обов'язок для суду зупиняти провадження у справі на відміну від ст. 252 ЦПК України.
За положенням п. 2 ч. 1 ст. 251 ЦПК України, суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у разі перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 253 ЦПК України, провадження у справі зупиняється у випадках, встановлених п. 2 ч. 1 ст. 251 цього Кодексу, - до припинення перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.
Положення ст. 251 ЦПК України встановлюють обов'язок суду зупинити провадження в справі в тому випадку, якщо сторона перебуває в складі ЗСУ або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції. При цьому, вказані обставини мають бути підтверджені належними, достатніми та допустимими доказами, тобто дійсно свідчити про виконання особою функції захисту та забезпечення національної безпеки.
Зазначені норми права забезпечують дотримання фундаментальних засад правосуддя, гарантованих як Конституцією України, так і статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), а саме: права на доступ до суду та права на справедливий розгляд справи. У цьому випадку це стосується реалізації процесуальних прав військовослужбовців у судочинстві. Особи, які мобілізовані на військову службу у період воєнного стану, виконують конституційний обов'язок із захисту України від збройної агресії. Військові формування у період воєнного стану діють у єдиній організаційній структурі з метою виконання завдань, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави.
Отже, правила, визначені п. 2 ч. 1 ст. 251 ЦПК України, мають для суду визначальний характер. Формулювання «суд зобов'язаний» не дозволяє суду діяти на власний розсуд.
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (ч. 4 ст. 263 ЦПК України).
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 листопада 2025 року в справі № 513/475/24 (провадження № 14-74цс25) зазначено:
«1) з моменту введення в Україні воєнного стану і до моменту його скасування чи припинення Збройні Сили України та інші утворені відповідно до закону військові формування потрібно вважати такими, що «переведені на воєнний стан»;
2) упродовж дії воєнного стану в Україні та проведення загальної мобілізації належними для застосування судом згаданих вище норм процесуального права є докази (військовий квиток, накази командира військової частини тощо), що містять інформацію про те, що військовослужбовець (сторона або третя особа, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору) перебуває на військовій службі;
3) якщо військовослужбовець (сторона або третя особа, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору), права якого захищають положення п. 2 ч. 1 ст. 251 ЦПК України, висловлює власну волю проти зупинення провадження у справі та прагнення продовжувати розгляд справи (особисто або через представника), суд має врахувати його волевиявлення та продовжити здійснювати судочинство у відповідному провадженні…».
З вказаної постанови Верховного Суду вбачається, що ключовим під час вирішення питання про зупинення провадження у справі на підставі п. 2 ч. 1 ст. 251 ЦПК України є саме воля військовослужбовця як сторони чи третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору.
Суд зобов'язаний за заявою військовослужбовця зупинити провадження в справі, незалежно від категорії спору.
Відповідно до довідки Військової частини НОМЕР_1 від 08.04.2026 про те, що старший сержант ОСОБА_1 перебуває на військовій службі за мобілізацією у військовій частині НОМЕР_1 та з 10.03.2026 по теперішній час перебуває у службовому відрядженні з метою участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України.
Таким чином, враховуючи наведене, оскільки ОСОБА_1 , котрий є скаржником (відповідачем) по справі, перебуває на військовій службі, що підтверджується відповідними доказами, долученими скаржником до матеріалів справи, зважаючи на вищезазначені положення ЦПК України, апеляційний суд задовольняє клопотання про зупинення провадження в справі.
Керуючись ст. ст. 252, 253, 368, 381 ЦПК України, апеляційний суд,
у х вали в :
Зупинити апеляційне провадження у справі № 699/1569/25 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про зміну способу стягнення аліментів до припинення перебування ОСОБА_1 у складі Збройних Сил України.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Повний текст ухвали складено 17 квітня 2026 року.
Головуючий Л. І. Василенко
Судді: О. В. Карпенко
О. М. Новіков