Провадження № 11-сс/821/173/26 Справа № 712/4378/26 Категорія: ст.ст.176,183 КПК України Головуючий у І інстанції ОСОБА_1 Доповідач в апеляційній інстанції ОСОБА_2
16 квітня 2026 року м. Черкаси
Черкаський апеляційний суд в складі колегії суддів:
головуючої суддіОСОБА_2
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4
за участю секретаря ОСОБА_5
прокурора ОСОБА_6
підозрюваного ОСОБА_7
захисників - адвокатів ОСОБА_8 , ОСОБА_9
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Черкаси апеляційну скаргу прокурора відділу нагляду за додержанням законів регіональним органом безпеки Черкаської обласної прокуратури ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Соснівського районного суду м. Черкаси від 01 квітня 2026 року, якою частково задоволено клопотання старшого слідчого в ОВС слідчого відділу Управління Служби безпеки України в Черкаській області ОСОБА_10 у кримінальному провадженні №22025250000000226 від 27 жовтня 2025 року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця с. Стецівка Чигиринського району Черкаської області, одруженого, маючого на утриманні малолітню дитину ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , не працюючого, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, підозрюваного у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 114-1, ч. 3 ст. 358 КК України, -
Старший слідчий в ОВС слідчого відділу Управління Служби безпеки України в Черкаській області ОСОБА_10 звернувся до слідчого судді Соснівського районного суду м. Черкаси із клопотанням, погодженим прокурором відділу нагляду за додержанням законів регіональним органом безпеки Черкаської обласної прокуратури ОСОБА_6 , поданим в рамках кримінального провадження №22025250000000226 від 27 жовтня 2025 року за підозрою ОСОБА_12 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 114-1, ч. 3 ст. 358, ч. 2 ст. 369-2 КК України, за підозрою ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 114-1, ч. 3 ст. 358 КК України, за підозрою ОСОБА_13 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 114-1, ч. 3 ст. 358 КК України, за підозрою ОСОБА_14 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 114-1, ч. 3 ст. 358 КК України, за підозрою ОСОБА_15 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 114-1, ч. 3 ст. 358 КК України, за підозрою ОСОБА_16 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 114-1, ч. 3 ст. 358 КК України, за підозрою ОСОБА_17 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28ч. 1 ст. 114-1, ч. 3 ст. 358 КК України про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою із можливістю внесення застави - 80 (вісімдесят) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 266 240 грн. з покладенням відповідних процесуальних обов'язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК Украни.
В обґрунтування клопотання зазначено, що слідчим відділом Управління СБ України в Черкаській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №22025250000000226 від 27 жовтня 2025 року за вазаних у клопотанні обставин.
Ухвалою слідчого судді Соснівського районного суду м. Черкаси від 01 квітня 2026 року вказане клопотання - задоволено частково та обрано ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком 60 днів, тобто до 26 травня 2026 року із визначенням альтернативного запобіжного заходу у виді застави в розмірі 40 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 133 120,00 грн. (сто тридцять три тисячі сто двадцять гривень).
У разі внесення застави покладено на ОСОБА_7 , 18 серпня 1985 року, наступні обов'язки:
- не відлучатися без дозволу слідчого із м. Черкаси;
- прибувати за першим викликом до слідчого, прокурора та суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання, роботи та зміну контактного номеру телефону;
- здати на зберігання свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну;
- утриматися від спілкування із наступними особами: ОСОБА_18 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_19 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_20 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_21 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , ОСОБА_22 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , ОСОБА_23 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , ОСОБА_24 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , ОСОБА_25 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , ОСОБА_26 , ІНФОРМАЦІЯ_11 , ОСОБА_27 , ІНФОРМАЦІЯ_12 , ОСОБА_28 , ІНФОРМАЦІЯ_13 , ОСОБА_29 , ІНФОРМАЦІЯ_14 та підозрюваними у вказаному кримінальному провадженні: ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_15 , ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_16 , ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_17 , ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_18 , ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_19 та ОСОБА_17 , ІНФОРМАЦІЯ_20 .
Роз'яснено підозрюваному, що у разі невиконання покладених на нього обов'язків застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому для використання коштів судового збору.
Строк дії ухвали визначено до 26 травня 2026 року включно.
Задовольняючи частково клопотання слідчого та обираючи відносно ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою із застосуванням альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави в розмірі 40 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 133 120,00 грн., слідчий суддя, задля досягнення дієвості запобігання ризикам негативного впливу підозрюваного на хід досудового розслідування, зазначила про те, що визначений судом розмір застави, перебачений п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України здатний у повній мірі забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України.
В апеляційній скарзі прокурор просить скасувати ухвалу Соснівського районного суду м. Черкаси від 01 квітня 2026 року через невідповідність висновків слідчого судді фактичним обставинам кримінального провадження та постановити нову ухвалу, якою задовольнити клопотання слідчого тазастосувати стосовно підозрюваного ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в межах строку досудового розслідування, тобто до 26 травня 2026 року з утриманням у Державній установі «Черкаський слідчий ізолятор».
При обранні альтернативного запобіжного заходу у виді застави визначити її розмір - 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 266 240 грн., у разі внесення якої покласти на підозрюваного обов'язки, передбачені ч.5 ст.194 КПК України, які вказаніу клопотанні.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги прокурор, зокрема, посилається на тяжкість інкримінованих ОСОБА_7 злочинів, а також сфери, у якій їх вчинено, що викликає саме ту реакцію суспільства і наслідки, які виправдовують визначення ОСОБА_7 альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави саме у максимальному розмірі, передбаченому ч.5 ст.182 КПК України.
Вважає за доцільне визначити підозрюваному заставу у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 266 240 грн., оскільки застава в меншому розмірі не здатна забезпечити належне виконання покладених на ОСОБА_7 процесуальних обов'язків.
Приймаючи рішення за результатами розгляду клопотання, слідчий суддя, на думку прокурора, не в повній мірі врахувала наявні обставини, чим допустила невідповідність висновків фактичним обставинам кримінального провадження, оскільки враховуючи тяжкість злочину, характер вчинених кримінальних правопорушень, з метою забезпечення виконання покладених на підозрюваного обов'язків та запобігання ризикам, передбаченим ч.1 ст.177 КПК України є необхідність в застосуванні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, із визначенням застави в розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, який в повній мірі забезпечить належну процесуальну поведінку підозрюваного ОСОБА_7 та буде сприяти виконанню цілей кримінального провадження.
До початку судового розгляду на адресу апеляційного суду від захисника підозрюваного - адвоката ОСОБА_8 надійшли заперечення на апеляяційну скаргу прокурора, в яких він, посилаючись на законність та обгрунтованість ухвали слідчого судді, просить залишити її без змін, а апеляційну скаргу прокурора визнати необгрунтованою та такою, що не підлягає до задоволення.
Вважає підозру з кваліфікацією кримінальних правопорушень за ч.1 ст.114-1 КК України та за ч.3 ст. 358 КК України необгрунтованою.
Звертає увагу суду, що підозрюваний ОСОБА_7 в день винесення ухвали слідчого судді добровільно (через свою дружину) вніс визначену судом заставу в розмірі 133 120,00 грн., окрім цього на кожен виклик слідчого або суду з'являється, будь-яких порушень покладених на нього процесуальних обов'язків не встановлено.
Також зауважує, що прокурор в апеляційній скарзі не обгрунтовує, чому в даному випадку недостатньо внесеної ОСОБА_7 суми застави, який на даний час звільнився з місця роботи та не отримує дохід.
Також вважає і необгрунтованими заявлені стороною обвинувачення ризики.
Окрім цього, захисник просить суд врахувати, що ОСОБА_7 одружений, має малолітнього сина, має зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 . ОСОБА_7 ніколи не переховувався від правоохоронних органів та суду та не чинив будь-яких перешкод при здійсненні досудового розслідування в межах даного кримінального провадження та завжди прибував на виклик суду та слідчого. ОСОБА_7 не спілкувався з іншими підозрюваними, свідками після вручення йому підозри.
Заслухавши доповідь судді, думку прокурора, яка просила задовольнити подану скаргу з підстав, наведених у ній, пояснення підозрюваного та його захисників - адвокатів ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , які заперечували проти задоволення апеляційної скарги прокурора, та просили рішення слідчого судді залишити без змін, вивчивши матеріали провадження і перевіривши доводи поданої апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступних висновків.
Відповідно до ч.1 ст.404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Статтею 370 КПК України встановлено, що судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом.
Кримінальне процесуальне законодавство України складається з відповідних положень Конституції України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, цього Кодексу та інших законів України. Відповідно до частини 5 статті 9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Перевіряючи законність прийнятого рішення слідчим суддею, колегія суддів враховує практику Європейського суду з прав людини та дотримання ним вимог КПК України, які регулюють норми застосування запобіжного заходу.
Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (далі Конвенція) та Протоколи до неї є частиною національного законодавства України, відповідно до статті 9 Конституції України, як чинний міжнародний договір, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України. Окрім того, стаття 17 Закону України № 3477-IV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачає застосування судами Конвенції та практики ЄСПЛ як джерела права, а стаття 18 цього Закону визначає порядок посилання на Конвенцію та практику суду.
Згідно ст.3 Загальної декларації прав людини, ст.5 Конвенції, п.3 постанови Пленуму Верховного Суду України від 25 квітня 2003 року № 4 «Про практику застосування судами запобіжного заходу у вигляді взяття під варту та продовження строків тримання під вартою на стадіях дізнання і досудового слідства», запобіжний захід у виді взяття під варту обирається лише тоді, коли на підставі наявних у справі фактичних даних із певною вірогідністю можна стверджувати, що інші запобіжні заходи не забезпечать належної процесуальної поведінки підозрюваного, обвинуваченого.
При розгляді апеляційної скарги колегія суддів перевіряє дотримання слідчим суддею вимог ст.177, 178 КПК України і бере до уваги сукупність усіх чинників і обставин, передбачених зазначеними нормами кримінального процесуального закону.
Виходячи зі змісту ч.2 ст.177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ч.1 ст.177 КПК України.
При вирішенні клопотання про застосування запобіжного заходу для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя, суд згідно змісту вимог ст. 178 КПК України, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 цього Кодексу, на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання її винуватою у даному кримінальному правопорушенні, вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного, обвинуваченого; майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.
При цьому, слід зауважити, що слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема оцінювати докази з точки зору їх достатності та допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінальних правопорушень. Слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише, чи є причетність особи до вчинення кримінальних правопорушень вірогідною та достатньою для застосування щодо особи обмежувальних заходів.
Слідчий суддя, перевіряючи законність та обґрунтованість клопотання про застосування щодо підозрюваного ОСОБА_7 , запобіжного заходу у виді тримання під вартою, у відповідності до вимог ст.193,194 КПК України заслухала доводи учасників судового провадження, належним чином дослідила фактичні обставини, вказані у клопотанні слідчого, і дійшла вмотивованого висновку, що запобіжним заходом для підозрюваного може бути такий запобіжний захід, як тримання під вартою із застосуванням альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави в розмірі 40 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
За версією органу досудового розслідування, ОСОБА_7 за попередньою змовою з ОСОБА_12 , сімейним лікарем КНП «П'ятий Черкаський міський центр первинної медико санітарної допомоги» ОСОБА_13 , лікарем терапевтом відділення невідкладної терапії КНП «Третя Черкаська міська лікарня швидкої медичної допомоги ЧМР» ОСОБА_14 , представниками ТОВ «Медичний центр «Моє здоров'я», лікарем нейрохірургічного відділення КНП «Третя Черкаська міська лікарня швидкої медичної допомоги ЧМР» ОСОБА_17 , лікарем кардіологом спеціалізованого кардіологічного відділення КНП «Третя Черкаська міська лікарня швидкої медичної допомоги ЧМР» ОСОБА_16 , завідувачем спеціалізованого кардіологічного відділення КНП «Третя Черкаська міська лікарня швидкої медичної допомоги ЧМР» ОСОБА_15 вчинили умисні дії, спрямовані на ухилення військовозобов'язаним мешканцем м. Черкаси ОСОБА_28 від мобілізації та проходження військової служби, чим перешкодили законній діяльності ЗСУ щодо оборони України, захисту її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності, а саме - діяльності ТЦК та СП щодо здійснення заходів з поповнення мобілізаційного ресурсу держави і подальшого доукомплектування ЗСУ.
Крім того, за вказаною схемою ОСОБА_7 за попередньою змовою з вказаними особами, умисно, з корисливих мотивів та мотивів несприйняття чинної української влади, допоміг ухилитися від мобілізації - клієнтам схеми - наступним особам: ОСОБА_18 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у період з 18.06.2025 по 28.11.2025; ОСОБА_20 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , у період з 25.09.2025 по 05.02.2026; ОСОБА_25 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , у період з 01.02.2026 по 03.03.2026.
За викладених обставин ОСОБА_7 обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 114-1 КК України, тобто у перешкоджанні законній діяльності Збройних Сил України в особливий період, вчиненому за попередньою змовою групою осіб.
Причетність ОСОБА_7 до вчинення інкримінованих йому кримінальних поравопорушень підтверджується зібраними під час досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні доказами, а саме:
- протоколом від 03.11.2025 допиту свідка ОСОБА_28 ;
- протоколом від 19.01.2026 допиту свідка ОСОБА_28 ;
- протоколом від 11.02.2026 допиту свідка ОСОБА_28 ;
- протоколом від 19.02.2026 допиту свідка ОСОБА_28 ;
- протоколом від 23.02.2026 допиту свідка ОСОБА_28 ;
- протоколом від 17.11.2025 огляду записів з камер спостереження;
- протоколом від 17.12.2025 огляду записів з камер спостереження;
- протоколом за результатами НСРД від 26.12.2025 № 5/1/4929т (розсекречено);
- протоколом за результатами НСРД від 26.12.2025 № 5/1/4932т (розсекречено);
- протоколі за результатами НСРД від 26.12.2025 № 5/1/4933т (розсекречено);
- протоколом за результатами НСРД від 16.02.2026 № 5/1/862т (розсекречено);
- протоколі за результатами НСРД від 16.02.2026 № 5/1/873т (розсекречено);
- протоколом за результатами НСРД від 16.02.2026 № 5/1/874т (розсекречено);
- протоколом обшуку у приміщенні диспетчерської станції швидкої медичної допомоги за адресою: АДРЕСА_2 від 26.03.2026;
- протоколом обшуку за місцем мешкання ОСОБА_7 , за адресою: АДРЕСА_1 від 26.03.2026;
іншиими зібраними у кримінальному провадженні доказами і документами.
26 березня 2026 року ОСОБА_7 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 114-1, ч. 3 ст. 358 КК України.
Згідно зі ст. 131 КПК України запобіжні заходи є видом заходів забезпечення кримінального провадження. Отже, на них розповсюджуються такі загальні правила застосування останніх: заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом; застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо прокурор не доведе, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; потреби судового слідства виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який йдеться у клопотанні ; може бути виконане завдання, для виконання якого прокурор звертається із клопотанням; під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати суду докази обставин, на які вони посилаються.
Під час обрання запобіжного заходу мають враховуватися не лише загальні, але й спеціальні критерії, що визначені законодавцем як мета та підстави для ухвалення рішення. Вони визначені у ст. 177 КПК України. Зокрема, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам, які наведені в ч. 1 ст. 177 КПК України.
Використовуючи відомі науці кримінального процесуального права способи тлумачення вищевикладених приписів закону, можна дійти висновку, що застосування запобіжного заходу спрямоване виключно на забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків. Виходячи з цієї мети, слід надавати оцінку й іншим її складовим, спрямованим на запобігання спробам вчинити певні дії.
При цьому, запобіжний захід може застосовуватися лише з метою запобігання спробам вчинення дій, визначених у ч.1 ст. 177 КПК України. Отже, сторона обвинувачення може ініціювати обрання (продовження) запобіжного заходу лише у зв'язку з необхідністю запобігання спробам особи, які мають виявлятися в реальних діях, а не через їх уявну можливість вчинення чи у припущеннях таких дій у майбутньому. Якщо дослівно тлумачити термін «запобігання спробам», то за змістом воно є тотожним поняттю «припинення розпочатої дії». Умовно його можна вважати співмірним з категорією «замах», що застосовується у визначенні стадій вчинення злочину, та вважається вчиненням особою з прямим умислом діяння, безпосередньо спрямованого на настання наслідків, у цьому випадку, визначених у ч. 1 ст. 177 КПК України.
Отже, наявність спроб, яким слід запобігати, має бути підтверджена доказами. Припущення прокурора про їх наявність, якщо вони не ґрунтуються на доказах, визначених у ст. 84 КПК України, не може вважатися належною метою обрання запобіжного заходу у розумінні ч. 1 ст. 177 КПК України, оскільки по суті є припущенням.
Припис першого речення ч. 2 ст. 177 КПК визнає достатньою підставою для суду його переконаність, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України. Водночас комплексний аналіз приписів ч. 1 та 2-го речення ч. 2 ст. 177 КПК України свідчить, що суд повинен надавати оцінку законності та обґрунтованості клопотання сторони обвинувачення, в якому має бути доведено «існування спроб», перелічених у п. 1-5 ч. 1 ст. 177 КПК України. Одного лише припущення прокурора про те, що такі спроби можуть потенційно виникнути, недостатньо для ухвалення рішення про застосування запобіжного заходу, особливо, якщо йдеться про тримання особи під вартою.
Обставини, визначені у ст. 178 КПК Украіни, також слід враховувати у процесі обрання запобіжного заходу. Хоча вони мають певною мірою факультативне значення, їх оцінка має відбуватися з дотриманням таких самих умов, що стосуються з'ясування мети та підстав цього заходу.
Отже, суд під час застосування запобіжного заходу, в кожному випадку розгляду відповідного клопотання, зобов'язаний зробити висновок про наявність/відсутність ризику/ризиків у вигляді вчинення відповідних спроб порушення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків.
Як вже зазначалося, відповідно до ч. 1 та п. 3 ч. 2 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та восьмою статті 176 цього Кодексу. Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як: до раніше не судимої особи, яка підозрюється у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до п'яти років, - виключно у разі, якщо прокурором, крім наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, буде доведено, що перебуваючи на волі, ця особа буде переховуватися від органу досудового розслідування чи суду, перешкоджати кримінальному провадженню або їй повідомлено про підозру у вчиненні іншого злочину.
Задовольняючи частково клопотання слідчого, слідчий суддя дослідила матеріали провадження, вислухала пояснення учасників судового розгляду, а також врахувала дані про особу підозрюваного та дійшла обґрунтованого висновку про застосування щодо ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою із визначенням застави у розмірі 40 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
Оцінюючи доводи прокурора щодо недостатнього розміру застави, визначеної слідчим суддею, колегія суддів враховує те, що з моменту постановлення оскаржуваної ухвали (01 квітня 2026 року) невиконання підозрюваним покладених на нього обов'язків не зафіксовано, що підтвердив прокурор під час апеляційного розгляду.
Відтак, доводи, на які посилається прокурор у апеляційній скарзі, у тому числі щодо визначення підозрюваному розміру застави, який не забезпечить належну процесуальну поведінку підозрюваного ОСОБА_30 є безпідставними, оскільки враховані слідчим суддею при постановленні оскаржуваної ухвали, в зв'язку з чим до підозрюваного застосовано запобіжний захід, який, на переконання колегії суддів співмірний з існуючими ризиками, особою підозрюваного, тяжкістю злочинів та їх наслідками, і підстави для його скасування відсутні.
При цьому, слідчий суддя, у відповідності до вимог ч. 5 ст. 182, ч. 3 ст.183 КПК України, взявши до уваги вагомість наданих доказів та їх взаємозв'язок, дані, які характеризують особу підозрюваного, його майновий стан, вік та стан його здоров'я; міцність соціальних зв'язків у місці його постійного проживання, те, що ОСОБА_7 раніше не судимий, дійшла висновку про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою із визначенням підозрюваному альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави в розмірі 40 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, і такий визначений судом розмір застави, перебачений п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України здатний у повній мірі забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України.
Істотних порушень норм КПК У країни, які б тягнули за собою скасування ухвали слідчого судді при апеляційному розгляді не встановлено.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 376, 404, 405, 407, 418,419,422 КПК України, суд,-
Апеляційну скаргу прокурора відділу нагляду за додержанням законів регіональним органом безпеки Черкаської обласної прокуратури ОСОБА_6 - залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Соснівського районного суду м. Черкаси від 01 квітня 2026 року, якою частково задоволено клопотання слідчого та застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою із визначенням розміру застави відносно ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 114-1, ч. 3 ст. 358 КК України - залишити без змін.
Ухвала набирає чинності з моменту оголошення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуюча ОСОБА_2
Судді ОСОБА_3
ОСОБА_4